Документ z1071-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 05.06.2013
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 30.08.2013. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.06.2013 № 317


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 червня 2013 р.
за № 1071/23603

Про затвердження Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр

Е. Ставицький

ПОГОДЖЕНО:

Тимчасово виконуючий обов'язки
Міністра регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

Міністр охорони здоров'я України

Перший заступник Голови
Державної інспекції ядерного регулювання України -
Головний державний інспектор
з ядерної та радіаційної безпеки України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
репрезентативних всеукраїнських
об'єднань профспілок

Голова ЦК Профспілки працівників
текстильної та легкої промисловості

Голова Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва




Д.В. Ісаєнко

Р. Богатирьова




М.Х. Гашев


М. Болотських




В. Акопян



О. Мірошниченко




Г.В. Осовий


О. І. Єфіменко


О.І. Хохотва



М.Ю. Бродський




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
05.06.2013  № 317


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 червня 2013 р.
за № 1071/23603

ВИМОГИ
до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах

I. Сфера застосування

1.1. Ці Вимоги встановлюють механізм створення безпечних умов праці у робочих зонах, де існує потенційна можливість виникнення вибухонебезпечного середовища під час виконання робіт.

1.2. Ці Вимоги поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища.

1.3. Дія цих Вимог не поширюється на:

суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виготовлення, оброблення, застосування, зберігання і транспортування вибухових і хімічно нестійких речовин;

гірничодобувні підприємства, призначені для видобування твердої, рідкої чи газоподібної мінеральної речовини;

заклади охорони здоров’я, де газоповітряні суміші використовуються для лікування людей;

експлуатацію обладнання, що працює на газоподібному паливі, відповідно до Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 856;

використання транспортних засобів, яке регулюється міжнародними договорами України.

1.4. Терміни, що застосовуються у цих Вимогах, вживаються у таких значеннях:

безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) - максимальний проміжок між фланцями оболонки обладнання, крізь який не передається вибух з оболонки в навколишнє середовище.

вибухонебезпечне середовище - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом, у якій за наявності джерела запалювання вибухає весь об’єм суміші;

горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум’я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння);

горюча пара - пара горючої рідини, яка у суміші з повітрям утворює пароповітряне вибухонебезпечне середовище;

горюча рідина - рідина, здатна запалюватись від джерела і самостійно горіти після його видалення;

горючий туман - краплі горючої рідини, що перебувають у завислому стані у повітрі і здатні утворити вибухонебезпечне середовище;

горючий пил - дрібні завислі у повітрі частинки твердої речовини, здатні за певної концентрації створити вибухонебезпечне пилоповітряне середовище;

джерело запалювання - відкрите полум’я, тліюча речовина, розпечені предмети, електричні розряди, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, іскри від удару або тертя, ударні хвилі, електромагнітні випромінювання;

нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я - відповідно мінімальна і максимальна концентрації горючої речовини у повітрі, нижче і вище яких вибух не відбувається навіть за наявності джерела запалювання (далі - НКМ і ВКМ);

потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, у якому за умови недотримання вимог щодо величини БЕМЩ та допустимих концентрацій горючих речовин у повітрі може виникнути вибухонебезпечне середовище;

температура самозаймання - найнижча температура речовини, за якої виникає її займання без стороннього впливу.

II. Обов’язки роботодавців щодо запобігання небезпеці виникнення вибуху і зменшення його шкідливого впливу

2.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469.

2.2. Роботодавець зобов’язаний вжити технічних і організаційних заходів для запобігання вибухам у такій послідовності за пріоритетністю:

запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;

запобігання виникненню джерел запалювання;

запобігання досягненню і перевищенню нижньої концентраційної межі поширення полум’я;

застосування вибухозахищеного обладнання, група вибухозахисту якого має відповідати категорії імовірної вибухонебезпечної суміші за величиною БЕМЩ, а температурний клас - групі імовірної вибухонебезпечної суміші за температурою самозаймання, відповідно до класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання (додаток 1).

2.3. Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища необхідно:

застосовувати герметичне виробниче обладнання;

застосовувати робочу і аварійну вентиляцію;

відводити і видаляти вибухонебезпечні суміші та ізолювати речовини, здатні їх утворити, з урахуванням показників їх вибухонебезпечності, наведених у додатках 2-4 до цих Вимог.

контролювати склад повітряного середовища, не допускати досягнення нижньої концентраційної межі поширення полум’я горючих газів і парів горючих рідин та наближення до цієї межі;

не допускати нашарування пилу горючих речовин.

2.4. Для запобігання виникненню джерела запалювання необхідні:

регламентація виконання вогневих робіт;

недопущення нагрівання обладнання до температури самозаймання вибухонебезпечного середовища;

застосування матеріалів, що не створюють іскор у разі удару;

застосування засобів захисту від атмосферної і статичної електрики, блукаючих струмів, струмів замикання на землю тощо;

застосування вибухозахищеного обладнання з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання;

застосування швидкодіючих засобів захисного вимикання електрообладнання;

обмеження інтенсивності електромагнітного та інших випромінювань;

усунення небезпечних теплових проявів хімічних реакцій і механічних дій;

запобігання контактам несумісних речовин відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.

2.5. Для обмеження шкідливого впливу вибуху на випадок, якщо він станеться, незважаючи на зазначені вище запобіжні заходи, роботодавець повинен передбачити:

застосування мінімально необхідної для технологічного процесу кількості здатних створити вибухонебезпечне середовище речовин;

застосування вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових або пилових завіс;

застосування обладнання, розрахованого на тиск вибуху;

розміщення вибухонебезпечних виробничих зон у захисних кабінах;

захист обладнання від руйнування у разі вибуху за допомогою пристроїв аварійного скидання тиску (запобіжних мембран і клапанів);

захист приміщень від руйнування шляхом улаштування легкоруйнівних перегородок і стінок, що межують з відкритим простором;

застосування систем активного придушення вибуху;

застосування засобів попереджувальної сигналізації;

застосування автоматичних установок пожежогасіння і пожежних сигналізацій та автоматичних систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

2.6. Роботодавець повинен визначити рівень небезпеки, обумовлений потенційною можливістю виникнення вибухонебезпечного середовища, з урахуванням:

імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і тривалості його існування;

імовірності виникнення джерела запалювання, в тому числі електричного розряду;

особливостей використовуваних матеріалів, технології робіт, устаткування, їх можливої взаємодії;

особливостей приміщень, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища, зокрема наявності переходів в інші приміщення.

2.7. Роботодавець повинен провести класифікацію робочих приміщень залежно від імовірності виникнення вибухонебезпечного середовища і розподілити їх за зонами з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.

Біля входу у приміщення, в яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, або на вхідних дверях необхідно розмістити напис „Вибухонебезпечна зона класу ___” та знаки заборони і попереджувальні знаки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262, а всередині таких приміщень мають бути на видному місці розміщені плани-схеми евакуації людей на випадок вибуху та інструкції щодо дій персоналу під час евакуації з приміщення у разі вибуху.

2.8. Електрообладнання, що застосовується в приміщеннях, у яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно вибирати з урахуванням класифікації вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухонебезпечного обладнання.

2.9. Якщо в одному приміщенні виконуються роботи працівниками різних підприємств, роботодавець, на підприємстві якого проводяться роботи, здійснює заходи, передбачені пунктами 2.3 і 2.4 розділу II цих Вимог, з метою запобігання вибуху.

2.10. В інструкції з охорони праці підприємства роботодавець повинен передбачити окремий розділ для врегулювання питання захисту від вибуху, який, зокрема, має містити:

визначення і оцінку небезпеки виникнення вибуху;

класифікацію приміщень за імовірністю виникнення вибухонебезпечного середовища;

перелік робочих зон, роботи в яких проводяться відповідно до письмових інструкцій з безпеки, розроблення яких організовує роботодавець;

опис заходів для запобігання вибуху в приміщеннях, у яких можливе виникнення вибухонебезпечного середовища для кожного робочого місця;

опис пристроїв, призначених для вибухобезпечної експлуатації обладнання (засобів робочої і аварійної вентиляції, вогнеперепон, гідрозатворів, водяних і пилових заслонів, інертних газових і пилових завіс);

опис застосованих знаків безпеки і попереджувальної сигналізації;

заходи, спрямовані на обмеження наслідків вибуху в разі його виникнення;

опис методів гасіння пожежі із запобіганням можливості повторного вибуху.

Розділ інструкції з охорони праці підприємства, яким врегульовано питання захисту від вибуху, підлягає перегляду у випадках змін технології ведення робіт, заміни обладнання, зокрема вентиляційного, змін в організації робіт, розширення виробництва або конверсії.

Роботодавець повинен врахувати у цьому розділі результати оцінювання небезпеки вибуху на підприємстві, положення чинних нормативних документів та стандартів, що стосуються питань вибухобезпеки.

Роботодавець повинен організувати нагляд за дотриманням працівниками вимог вибухобезпеки, викладених у зазначеному розділі.

2.11. Перевірки стану вибухобезпеки у виробничих приміщеннях здійснюються відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 «Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1531/20269.

2.12. Роботодавець відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539, зобов’язаний забезпечити видачу нарядів-допусків до виконання робіт підвищеної небезпеки у потенційно вибухонебезпечних робочих приміщеннях, а також до виконання робіт, які в сукупності з іншими роботами можуть призвести до виникнення вибухонебезпеки (вивільнення горючих речовин, виникнення джерела запалювання тощо) (далі - наряд-допуск).

2.13. Роботодавець повинен відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511, забезпечити проведення спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників, що працюють у потенційно вибухонебезпечному середовищі, належним методам запобігання вибуху і способам дій, якщо вибуху уникнути не вдалось.

2.14. У приміщеннях, де існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, необхідно забезпечити:

безперебійну роботу обладнання і систем захисту, які у випадку перебоїв у поданні енергії повинні залишатись у робочому стані;

можливість ручного вимикання джерел енергії для зупинки обладнання і відключення систем захисту, що спрацьовують автоматично у разі відхилення від нормальних умов роботи, якщо це не знизить рівень безпеки; до цієї операції можуть бути допущені тільки працівники, що мають належну підготовку і досвід;

у випадку спрацювання пристроїв автоматичної зупинки - швидке і безпечне розсіювання накопиченої енергії шляхом відведення на землю, виведення продуктів вибуху за межі робочого середовища.

2.15. Якщо у приміщенні можливе виникнення суміші кількох горючих газів, парів, туману або видів пилу горючих речовин, слід застосовувати захисні засоби і заходи, які відповідають захисту від вибуху найбільш вибухонебезпечної суміші.

2.16. У запобіжних заходах проти небезпеки вибуху необхідно враховувати імовірність розряду статичної електрики, якщо працівники або середовище здатні створити або переносити заряд. Працівників слід забезпечити захисним одягом і спеціальним взуттям, виготовленим з матеріалу, що не створює електростатичного заряду, відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.

Обладнання або його частини, здатні накопичувати електростатичний заряд, повинні бути належним чином заземлені.

2.17. Будь-яке проникнення чи/або виділення горючих газів, пари, туману або горючого пилу необхідно ліквідувати, горючі речовини відвести у навколишній простір, або ізолювати безпечним способом, або знешкодити.

2.18. Цех, технологічне обладнання, системи захисту, допоміжні з’єднувальні пристрої допускається вводити в експлуатацію тільки в тому випадку, якщо вони можуть бути безпечно використані в умовах вибухонебезпечного середовища.

2.19. Роботодавець повинен вжити всіх заходів для того, щоб у випадку, коли вибух все ж таки стався, він був керованим, його поширення було мінімальним і локалізувалось на одному робочому місці і обладнанні. На робочих місцях необхідно вжити заходів для зниження до мінімуму небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників.

2.20. Роботодавець повинен забезпечити одержання працівниками оптичного та/або звукового попередження і видалення працівників з небезпечної зони до моменту, коли може статись вибух.

2.21. Необхідно забезпечити наявність засобів евакуації і стан перебування їх у готовності, щоб у випадку небезпеки працівники могли залишити небезпечну зону швидко й безпечно.

2.22. Роботодавець повинен забезпечити розроблення і впровадження на підприємстві плану заходів на випадок нещасних випадків, а у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій - організувати їх розслідування відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, та за результатами розслідування розробити і затвердити план заходів щодо запобігання подібним випадкам та аваріям.

2.23. Під час здійснення заходів з ліквідації наслідків аварій і аварійних ситуацій роботодавець повинен додержуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009, та забезпечити виконання заходів, передбачених Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 року за № 1006/14273.

Директор департаменту
промислової безпеки,
охорони праці, цивільного
та фізичного захисту,
трудової та соціальної політики





О.М. Онищенко




Додаток 1
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.2)

КЛАСИФІКАЦІЯ
вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою і відповідного вибухозахищеного обладнання

Таблиця 1

Категорії вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Категорія суміші повітря з газами або парою

Необхідна величина безпечної експериментальної щілини (БЕМЩ), мм

II

-

IIА

0,9 і більше

IIB

більше 0,5, але менше 0,9

IIC

0,5 і менше

Таблиця 2

Групи вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Група вибухонебезпечних сумішей

Температура самозаймання, °С

Т1

Вище 450

Т2

Те саме від 300 до 450

Т3

-//- від 200 до 300

Т4

-//- від 135 до 200

Т5

-//- від 100 до 135

Т6

-//- від 85 до 100

Таблиця 3

Класифікація вибухонебезпечних зон

Група вибухонебезпечних сумішей

Характеристика

0

Простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу

1

Простір, у якому імовірне утворення вибухонебезпечного середовища під час нормальної експлуатації обладнання (за розрахунковими параметрами)

2

Простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо виникає, то триває недовго

20

Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям

21

Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари у кількості, достатній для утворення вибухонебезпечної суміші з повітрям

22

Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’явитись не часто і існувати недовго або в якому відкладення вибухонебезпечного пилу можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії

Таблиця 4

Класифікація вибухонебезпечності приміщень, суміжних з вибухонебезпечною зоною

Клас вибухонебезпечної зони

Клас зони приміщення, суміжного з вибухонебезпечною зоною і відділеного від неї стіною (перегородкою) з отворами і дверима, які знаходяться у вибухонебезпечній зоні

1

2

2

Невибухо- і непожежонебезпечна зона

21

22

22

Невибухо- і непожежонебезпечна зона

Таблиця 5

Підгрупи вибухозахищеного обладнання відповідно до категорії вибухонебезпечної суміші

Група або підгрупа обладнання

Категорія суміші, для якої обладнання є вибухозахищеним

IIA

IIA

IIB

IIA і IIB

II і IIC

IIA, IIB і IIC

Таблиця 6

Температурні класи обладнання групи II

Група вибухонебезпечної суміші

Гранична температура, °С

Температурний клас обладнання

Т1

450

Т1

Т1, Т2

300

Т2

Т1-Т3

200

Т3

Т1-Т4

135

Т4

Т1-Т5

100

Т5

Т1-Т6

85

Т6




Додаток 2
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.3)

Таблиця

КАТЕГОРІЇ І ГРУПИ
вибухонебезпечності повітряних сумішей вибухонебезпечних речовин

№ з/п

Назви речовин, що утворюють вибухонебезпечну суміш з повітрям

Категорія вибухонебезпечності сумішей за величиною БЕМЩ

Група вибухонебезпечності сумішей за температурою самозаймання

1

2

3

4

1

Аліл хлористий

IIA

T1

2

Аміак

IIA

T1

3

Амілацетат

IIA

T2

4

Ангідрид оцтовий

IIA

T2

5

Ацетилацетон

IIA

T2

6

Ацетилен

IIC

T2

7

Алкілбензол

IIA

T2

8

Ацетил хлористий

IIA

T2

9

Ацетопропілхлорид

IIA

T2

10

Ацетальдегід

IIA

T4

11

Альдегід ізомасляний

IIA

T4

12

Альдегід масляний

IIA

T4

13

Альдегід пропіоновий

IIA

T4

14

Альдегід ізовалеріановий

IIA

T3

15

Акролеїн

IIB

T3

16

Ацетонітрил

IIA

T1

17

Ацетон

IIA

T1

18

Бензин Б 95/130

IIA

T2

19

Бензин А-72, А-76, «Галоша»;
екстракційний за МРТУ 12Н-20-63

IIA

T3

20

Бензол

IIA

T1

21

Бензотрифторид

IIA

T1

22

1,3-Бутадієн


T2

23

Бутан

IIA

T2

24

n-Бутанол

IIA

T2

25

Бутанол (2)


T2

26

Бутилацетат

IIA

T2

27

Бутилпропіонат

IIA

T2

28

Бутилметакрилат

IIA

T3

29

Вінілацетат

IIA

T2

30

Вініліденхлорид

IIA

T1

31

Вініл хлористий

IIA

T1

32

Вінілтрихлорсилан

IIB

T3

33

Вініл фтористий

IIA

Т2

34

Водень, водяний газ

IIC

T1

35

Вуглецю оксид

IIA

T1

36

Газ доменний

IIA

T1

37

Газ міський (Н - 57% ; СО - 16%)

IIB

-

38

Газ коксовий

IIВ

T1

39

Газ світильний - ІІС - Т1

IIС

T1

40

Гексан

IIA

Т3

41

n-Гексан

-

T3

42

Гептан

IIA

T3

43

n-Гептан

-

T3

44

Декан

IIA

T4

45

Діоксан

IIB

T2

46

1,4-Діоксан

-

T2

47

1-, 2-Дихлорпропан

IIA

T1

48

Дихлоретан

IIA

T1

49

Діетиламін

IIA

T1

50

Діатол

IIA

T2

51

Діізопропіламін

IIA

T2

52

Диметиламін

IIA

T2

53

Диметилформалід

IIA

T2

54

Діізобутиламін

IIA

T3

55

Дипропіламін

IIA

T3

56

Дивініл

IIB

T2

57

4,4-Диметилдіоксан

IIB

T2

58

Диметилдихлорсилан

IIB

T2

59

Діетилдихлорсилан

IIB

T2

60

Етан

IIA

T1

61

Етилацетат

IIA

T2

62

Етилен

IIB

T2

63

Етилену окис

IIB

T2

64

Етилбензол

IIA

T2

65

Етилдихлортіофосфат

IIA

T3

66

Етилметилкетон


-

67

Етилмеркаптан

IIA

T3

68

Ефір діетиловий

IIB

T3

69

Ефір ди-n-бутиловий

IIB

T4

70

Ефір діетиловий етиленгліколю

IIB

T4

71

Ефір діізопропіловий

IIA

T4

72

Ефір петролейний

IIA

T1

73

Етил хлористий

IIA

T3

74

Етиламін

IIA

T1

75

Етилбутират

IIA

T2

76

Етилендіамін

IIA

T2

77

Етиленхлоргідрин

IIA

T2

78

Етилізобутират

IIA

T2

79

Епіхлоргідрин

IIB

T2

80

Етилдихлорсилан

IIB

T2

81

Етилтрихлорсилан

IIB

T3

82

Етилцелозольв

IIB

T2

83

Ізооктан

IIA

T3

84

2, 2,4-Ізооктан

-

T2

85

Ізопентан

IIA

T2

86

Ізобутилен

IIA

T2

87

Ізобутан

IIA

T1

88

Ізопропілбензол

IIA

T1

89

Ізобутил хлористий

IIA

T1

90

Ізопрен

IIA

T2

91

Ізопропіламін

IIA

T2

92

Ізооктилен

IIA

T2

93

Камфен

IIA

T3

94

Керосин

IIA

T3

95

Кислота оцтова

IIA

T3

96

Кислота пропіонова

IIA

T1

97

Кислота акрилова

IIB

T2

98

Кислота синільна

IIB

T2

99

Ксилол

IIA

T1

100

п-Ксилол

-

T1

101

Масло камфорне

IIB

T1

102

Метан

IIA

T2

103

Метилаль

-

T1

104

Метил-ізобутил-кетон

IIA

T3

105

Метилацетат

IIA

T1

106

α-Метилстирол

IIA

T1

107

Метил хлористий

IIA

T1

108

Метил ізоціанат

IIA

T1

109

Метилхлорформіат

IIA

T1

110

Метилциклопропілкетон

IIA

T1

111

Метилетилкетон

IIA

T1

112

Метиламін

IIA

T2

113

Метилметакрилат

IIА

T2

114

Метилмеркаптан

IIA

T2

115

Метилтрихлорсилан

IIA

T2

116

Метилтіофен

IIA

T2

117

Метилфуран

IIA

T2

118

Метилхлорметилдихлорсилан

IIA

T2

119

Мезитилу оксид

IIA

T2

120

Моноізобутиламін

IIA

T2

121

Метилбутену-2 оксид-2

IIB

T2

122

Морфолін

IIA

T3

123

Метилакрилат

IIB

T2

124

Метилвінілхлорсилан

IIB

T2

125

Метилдихлорсилан

IIC

T2

126

Нафта

IIA

T3

127

Нафталін

-

T1

128

n-Нонан

-

T3

129

Нітрил акрилової кислоти

IIB

T2

130

Нітроциклогексан

IIB

T2

131

Паливо Т-1, ТС-1

IIA

T3

132

Паливо дизельне (зимове)

IIB

T3

133

Пентан

IIA

Т3

134

Пропан

IIA

Т1

135

Пропілен

IIA

T2

136

Пропіламін

IIA

T2

137

Пентадієн-1,3

IIA

T2

138

Піридин

IIA

T1

139

Поліефір ТГМ-3

IIA

T3

140

Пропілену оксид

IIB

T2

141

Розчинники Р-4, РС-1

IIA

T1

142

Розбавлювач РЕ-1

IIA

T2

143

Розчинники № 646, № 647, № 648, № 649, РС-2, БЕФ, АЕ

IIA

T2

144

Розбавлювачі РДВ; РКБ-1; РКБ-2

IIA

T2

145

Розчинник № 651

IIA

T3

146

Розчинники АМР; АКР

IIB

T2

147

Сірководень

IIB

T3

148

Сірковуглець

IIC

T5

149

Скипидар

IIA

T3

150

Спирт аміловий

IIA

T3

151

Спирт бутиловий нормальний

IIA

T2

152

Спирт бутиловий третичний

IIA

T2

153

Спирт діацетиловий

IIA

T1

154

Спирт етиловий

IIA

T2

155

Спирт ізоаміловий

IIA

T2

156

Спирт ізобутиловий

IIA

T2

157

Спирт ізопропіловий

IIA

T2

158

Спирт метиловий

IIA

T2

159

Стирол

IIA

T1

160

Сольвент нафтовий

IIA

T1

161

n-Тетрадекан

-

T3

162

Толуол

IIA

T1

163

Трихлорсилан

IIA

T3

164

Трифторхлорпропан

IIA

T1

165

Трифторпропен

IIA

T1

166

Трифторетан

IIA

T1

167

Трифторхлоретилен

IIA

T1

168

Триетиламін

IIA

T1

169

Трифторпропілметилдихлорсилан

IIA

T2

170

Трифторетилен

IIA

T2

171

Триметиламін

IIA

T2

172

Триетиламін

IIA

T3

173

Тетраметилдіамінометан

IIA

T4

174

1-, 1,3-Триетоксибутан

IIA

T4

175

Триметилхлорсилан

IIB

T2

176

Трихлорсилан

IIC

T3

177

Уайт-спірит

IIA

T3

178

Формальдегід

IIB

T2

179

Фуран

IIB

T2

180

Фурфурол

IIB

T2

181

Формальгліколь

IIB

T3

182

Хлорбензол

IIA

T1

183

Циклогексан

IIA

T3

184

Циклогексанол

IIA

T2

185

Циклогексанон

IIA

T2

186

Циклопентадієн

IIA

T1

187

Циклогексиламін

IIA

T3




Додаток 3
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.3)

Таблиця

НИЖНЯ І ВЕРХНЯ КОНЦЕНТРАЦІЙНІ МЕЖІ
поширення полум’я горючих газів і парів горючих рідин (за температури 20 °С)

№ з/п

Речовина

Нижня концентраційна межа

Верхня концентраційна межа

% за об’ємом

г/м-3

% за об’ємом

г/м-3

1

2

3

4

5

6

1

Альдегід оцтовий

3,97

72,6

57,0

1044,0

2

Амілацетат

1,08

90,0

10,0

540,0

3

Анілін

1,32

61,0

-

-

4

Аміак

17,0

112,0

27,0

189,0

5

Ацетилен

2,5

16,5

82,0

885,6

6

Ацетон

2,91

38,6

13,0

314,0

7

Бензин (температура кипіння 105 °С)

2,4

137,0

4,9

281,0

8

Бензин (температура кипіння 64-94 °С)

1,9

-

5,1

-

9

Бензол

1,43

42,0

9,5

308,0

10

Блаугаз

4,0

-

8,0

-

11

Бензальдегід

1,31

57,6

-

-

12

Бутан

1,8

37,4

8,5

204,8

13

Бутилен

1,7

39,5

9,0

209,0

14

Бутилацетат

1,43

83,0

15,0

721,0

15

Водень

4,09

3,4

80,0

66,4

16

Вуглецю сіркооксид

11,9

-

28,5

-

17

Вуглецю (ІІ) оксид

12,5

145

80,0

928,0

18

Газ нафтовий

3,2

-

13,6

-

19

Газ доменний

46,0

-

68,0

-

20

Газ генераторний

20,0

-

75,0

-

21

Газ сланцевий

6,0

-

40,0

-

22

Газ коксовий

5,6

-

30,4

-

23

Гексан

1,24

39,1

6,0

250,0

24

Дивініл

2,06

44,8

11,47

256,9

25

Діоксан

2,14

-

22,5

-

26

Діетилу пероксид

2,31

-

-

-

27

Диціан

6,6

-

42,6

-

28

Етилбензол

1,03

31,0

-

-

29

Етилен

3,11

35,0

35,0

406,0

30

Етилнітрит

3,0

-

50,0

-

31

Етилацетат

2,98

80,4

11,4

407,0

32

Етилену оксид

3,66

54,78

80,0

1462,0

33

Етилформіат

3,5

108,0

16,5

508,7

34

Етан

3,07

31,2

14,95

186,8

35

Ефір діетиловий

1,9

38,6

51,0

1576,0

36

Ефір метилетиловий

2,0

-

10,0

-

37

Ефір петролейний

1,1

-

5,9

-

38

Камфора

0,61

-

3,5

-

39

Ксилол

1,0

44,0

7,6

334,0

40

Керосин

0,64

-

7,0

-

41

Метилацетат

3,15

133,0

15,6

431,0

42

Метилформіат

5,05

-

22,7

-

43

Метан

5,28

16,66

15,4

102,6

44

Метилетилкетон

1,90

59,2

12,0

360,0

45

Метилбутилкетон

1,22

-

8,0

-

46

Метилпропілкетон

1,,49

-

8,15

-

47

Нафталін

0,44

23,5

-

-

48

Пентан

1,47

32,8

8,0

238,5

49

Пропан

2,31

36,6

9,5

173,8

50

Пропіл ацетат

1,9

80,0

6,3

266,5

51

Пропілформіат

2,42

89,0

-

-

52

Псевдобутилен

1,8

41,8

7,8

181,7

53

Пропілен

2,3

34,8

11,1

169,0

54

Пропілбензол

0,66

33,0

-

-

55

Паральдегід

1,3


3,5

-

56

Піридин

1,85

-

12,5

-

57

Скипидар

0,73

41,3

-

-

58

Спирт аміловий

1,48

43,5

-

-

59

Спирт бутиловий

1,81

53,0

8,0

554,4

60

Спирт ізоаміловий

1,2

48,0

-

-

61

Спирт ізопропіловий

2,23

62,5

10,2

255,0

62

Спирт метиловий

6,7

46,5

38,5

512,0

63

Спирт етиловий

3,61

50,0

19,0

363,0

64

Спирт пропіловий

2,34

63,7

9,2

230,0

65

Сірководень

4,0

61,0

44,5

628,0

66

Сірковуглець

1,33

31,5

50,0

157,5

67

Толуол

1,25

38,2

7,0

268,0

68

Фурфурол

2,0

109,6

-

-




Додаток 4
до Вимог до роботодавців
стосовно забезпечення
безпечного виконання робіт
у потенційно вибухонебезпечних
середовищах
(пункт 2.3)

Таблиця

ТЕМПЕРАТУРА
самозаймання і нижня концентраційна межа поширення полум’я пилу горючих речовин

№ з/п

Речовина, що утворює пил

Температура самозаймання пилу, °С

Нижня концентраційна межа поширення полум’я, г/м-3

1

2

3

4

1

Альтакс

645

37,8

2

Алюміній

550

40,0

3

Амінопласт

725

52,0

4

Антрацен

505

5,0

5

Борошно горохове

560

25,0

6

Борошно деревне

430

11,2

7

Борошно зернових культур (пшениця, жито тощо)

666

22,7

8

Борошно рибне (бідне на жир)

950

27,7

9

Борошно коркове

460

15,0

10

Борошно кров’яне

850

7,6

11

Вініліт

667

26,6

12

Висівки пшеничні

825

45,4

13

Висівки житні

800

52,9

14

Вугілля деревне

-

68,8

15

Вугілля буре (з розміром частинок менше 70 мкм)

-

50-150

16

Вугілля кам’яне (з розміром частинок менше 70 мкм)

-

100-250

17

Галаліт

950

8,0

18

Гідрохінон

800

7,6

19

Гума промислова

1000

10,1

20

Ебоніт

360

7,6

21

Етилцелюлоза

657

37,8

22

Каніфоль

325

12,6

23

Казеїн

520

45,0

24

Камфора

850

10,1

25

Какао

420

45,0

26

Каучук синтетичний

320

30,0

27

Кероген

597

25,0

28

Крохмаль картопляний

430

40,3

29

Крохмаль кукурудзяний

410

32,5

30

Кислота адіпінова

550

35,0

31

Лігнін бавовняний

775

63,0

32

Лушпиння вівсяне

666

22,7

33

Магній

480

20-30

34

Макуха соняшникова

825

22,7

35

Млиновий пил, сірий

800

17,6

36

Молоко сухе

875

7,6

37

Монтан-віск

375

9,0

38

Нафталін

575

2,5

39

Пек

925

15,0

40

Поліпропілен

890

12,6

41

Полістирол

475

25,0

42

Поліетилен

450

25,0

43

Пропазин технічний

775

27,8

44

Сірка

235

2,3

45

Сланець

830

58,0

46

Симазин технічний

790

38,2

47

Симазин товарний

740

42,9

48

Смола 113-61

-

12,0

49

Смола фенолова

460

25,0

50

Смола епоксидна Е-49

477

17,2

51

Сіль АГ

636

12,6

52

Скло органічне

579

12,6

53

Сульфадимезин

900

25,0

54

Титан

330

45,0

55

Торф фрезерний

750-780

30-100

56

Фенопласт

491

36,8

57

Цирконій

253

40

58

Целюлози ацетат

410

35,0

59

Цукор буряковий

360

8,9

60

Чай

925

32,8

61

Шелак

900

15,0

62

Янтар

680

20,2




вгору