Документ z0050-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 12.12.2012
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 22.02.2013. Подивитися в історії? )

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.12.2012  № 1410


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 січня 2013 р.
за № 50/22582

Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів, що додаються.

2. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Заступник Міністра -
керівник апарату


В. Сиротін

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Голови
Державної інспекції ядерного регулювання України -
Головний державний інспектор
з ядерної та радіаційної безпеки України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Керівник Спільного представницького органу
всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

В. о. Міністра охорони здоров'я України

Заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України -
керівник апарату

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Голова Державної інспекції
техногенної безпеки України






М. Х. Гашев



О. Мірошниченко


Ю.М. Кулик




В. Акопян

О. Толстанов




Г.М. Семчук



М.Ю. Бродський


Е. Улинець





ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
надзвичайних ситуацій України
12.12.2012  № 1410


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 січня 2013 р.
за № 50/22582

ПРАВИЛА
охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва барвників та пігментів.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виконання робіт на об’єктах з виробництва барвників та пігментів.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками, які проводять роботи з виробництва активних, прямих, аніонних, кислотних і хромових барвників, титан діоксиду та заліза оксидів жовтого і червоного.

1.4. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

барвник - речовина, яка на будь-якій стадії процесу фарбування проявляє внутрішню спорідненість до матеріалу, що фарбується;

об'єкт з виробництва барвників та пігментів - суб’єкт господарювання, який має виробничі потужності (технологічне обладнання, будівлі і споруди, технічні засоби), необхідні для виробництва, фасування і зберігання барвників та пігментів;

пігмент - речовина, яка використовується для фарбування матеріалу і не має спорідненості до цього матеріалу.

Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Основах законодавства України про охорону здоров’я і Законах України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", затвердженому наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 року № 164, ДСТУ OHSAS 18001:2010 "Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 27 грудня 2010 року № 564.

1.5. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - державні будівельні норми України;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСТУ - національний (державний) стандарт України;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НД - нормативний документ;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ССБП - система стандартів безпеки праці;

ССБТ - "система стандартов безопасности труда".

II. загальні вимоги з питань охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів

2.1. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, розміщені на території об’єкта з виробництва барвників та пігментів, відповідно до Закону України "Про охорону праці" повинні відповідати затвердженій проектній документації та вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

2.2. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

2.3. Роботодавець відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05), повинен затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою об’єкта, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щороку проходити перевірку знань з питань охорони праці.

2.4. Роботодавець повинен забезпечувати своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.5. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2.6. У разі провадження діяльності з випуску чи імпорту хімічних речовин (сумішей) роботодавець повинен дотримуватись вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

2.7. Категорії виробничих приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно визначати відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2007 року № 833 (НАПБ Б.03.002-2007).

2.8. На об’єктах з виробництва барвників та пігментів повинні бути затверджені у встановленому порядку:

технічна документація на будівлі і споруди, здані в експлуатацію;

технологічні регламенти, розроблені відповідно до чинних НД;

інструкції з ведення технологічних процесів і обслуговування обладнання та інструкції з охорони праці за професіями і видами робіт;

ПЛАС, розроблений відповідно до статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" і затверджений роботодавцем.

Не дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

2.9. Суб’єкт господарювання забезпечує розроблення паспортів безпечності на готову хімічну продукцію (хімічні речовини або суміші) за змістом згідно з ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги".

2.10. Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та проведення обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

2.11. Роботодавець повинен забезпечувати стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

Обладнання об’єктів системами протипожежного захисту необхідно здійснювати відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 грудня 2010 року № 537. Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах мають перевіряти працівники об’єктів, відповідальні за пожежну безпеку.

Виробничі приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004 і Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

2.12. Роботодавець повинен забезпечувати стан техногенної безпеки відповідно до вимог Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1006/14273 (далі - Правила техногенної безпеки).

2.13. Роботодавець використовує в складі виробничого обладнання радіоізотопні прилади за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

2.14. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, видів діяльності і чисельності працівників повинен створити службу охорони праці та затвердити положення про службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.15. Роботодавець повинен опрацьовувати і затверджувати нормативні акти з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.16. Роботодавець повинен опрацьовувати та вводити в дію нові, переглядати (скасовувати) інструкції з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

Роботодавець повинен затверджувати зміни до технологічних регламентів та інструкцій у разі зміни технологічних процесів, схем комунікацій або застосування нових видів устаткування.

2.17. Роботодавець повинен організовувати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.18. Роботодавець відповідно до Закону України "Про охорону праці" повинен організовувати за рахунок власних коштів проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

Не допускаються до виконання трудових обов'язків працівники, які не пройшли обов’язкових медичних оглядів, а також працівники, які мають медичні протипоказання.

2.19. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07).

2.20. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

2.21. Рівень виробничого шуму повинен відповідати нормам, установленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06 червня 1983 року № 2473.

У разі його перевищення приміщення об’єктів повинні бути оснащені засобами колективного захисту відповідно до ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

2.22. Рівень вібрації обладнання повинен відповідати нормам, встановленим Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), та гігієнічним нормам вібрації відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования", введеного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 жовтня 2008 року № 366.

2.23. Роботодавець повинен безоплатно забезпечувати працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, а працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

2.24. Роботодавець повинен забезпечувати працівників питною водою шляхом встановлення водопровідних колонок з фонтанчиками для подавання води із централізованої системи питного водопостачання, сатураторних установок для газованої води, кулерів та інших пристроїв.

Якість питної води повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

2.25. Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.26. Не допускається залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

III. Вимоги до організації навчання і допуску працівників до роботи

3.1. Роботодавець повинен організувати навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці працівників відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.2. Навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Навчання повинні проходити працівники, які обіймають посади, включені до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Перелік посад, при призначенні на які працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань пожежної безпеки, затверджується наказом роботодавця.

3.3. Навчання з питань цивільного захисту роботодавець повинен організовувати і проводити відповідно до вимог Правил техногенної безпеки.

3.4. Роботодавець повинен організувати розроблення та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, для проведення яких працівникам необхідно проходити спеціальне навчання і щороку перевірку знань з питань охорони праці.

3.5. Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устаткування підвищеної небезпеки повинні здійснювати фахівці, атестовані відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 грудня 2006 року № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2007 року за № 103/13370 (НПАОП 0.00-6.08-07).

3.6. Для забезпечення безпечної експлуатації електроустановок необхідно залучати спеціалістів відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

IV. Вимоги охорони праці до організації робочих місць

4.1. Робочі місця повинні відповідати ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37, ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).

4.2. Робочі місця необхідно розташовувати поза зоною переміщення механізмів, готової продукції, руху вантажів відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - Загальні вимоги).

4.3. Працівники повинні підтримувати робочі місця та проходи в чистоті і порядку. Забороняється захаращення робочої зони та проходів і приймання їжі у виробничому приміщенні на робочому місці.

4.4. Засоби праці, які надаються в розпорядження працівників, повинні відповідати своєму призначенню для певного виду робіт і відповідати вимогам, зазначеним у Загальних вимогах, та вимогам відповідних нормативних документів і нормативно-правових актів з охорони праці з метою гарантування безпеки і захисту здоров’я працівників.

4.5. Робочі місця з обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і вище від підлоги, необхідно обладнувати на стаціонарних майданчиках із застосуванням огороджень та сходів (драбин).

Вибір засобів доступу до робочих місць відповідно до Загальних вимог необхідно здійснювати з урахуванням частоти проведення робіт, їх тривалості і висоти розміщення робочих місць.

Використання драбин як робочих місць може бути допущене лише за обставин, коли використання інших безпечних засобів недоцільне через незначність ризику, короткочасність використання або особливості конструкцій, які неможливо змінити.

4.6. На робочих місцях повинні знаходитися інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі посадових обов’язків, інструкції з питань охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з пожежної безпеки і витяги з ПЛАС.

4.7. Переміщення працівників у виробничих приміщеннях (цехах) дозволяється тільки передбаченими для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками. Працівникам забороняється перелазити через конвеєри, трубопроводи та інші пристрої підвищеної небезпеки.

4.8. Пульти керування обладнанням необхідно розміщувати на висоті 1,0-1,6 м над рівнем підлоги під час виконання робіт стоячи та на висоті 0,6-1,2 м - під час виконання робіт сидячи.

Конструкція пульта керування повинна унеможливлювати випадкове вмикання або вимикання устаткування.

Кнопки аварійного вимикання повинні виступати над панеллю пульта керування.

4.9. Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11 листопада 1981 року № 4884 (далі - ГОСТ 12.2.064-81).

4.10. На відстані не більше 25 м від робочих місць, де можливе займання одягу або отримання хімічних опіків, необхідно встановлювати раковини, кабіни аварійних душів для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру) у разі попадання їх на тіло чи в очі та змочування одягу, що зайнявся.

4.11. Виробничі цехи з постійним перебуванням працівників повинні мати природне (бокове, верхнє або комбіноване) і штучне (робоче, аварійне, охоронне, чергове) освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.

Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у виробничих приміщеннях освітленість не менше 2 лк.

Мінімальний рівень освітленості, забезпечуваний системою евакуаційного освітлення на підлозі основних проходів та на сходах, повинен бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.

4.12. Пристрої для освітлення повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.

Світильники необхідно обладнувати захисною арматурою та захищати від проникнення в них пилу.

Освітлювальну арматуру і лампи освітлення необхідно очищати 2-4 рази на місяць залежно від вмісту пилу в робочій зоні виробничого приміщення.

4.13. Вимір освітленості у виробничих приміщеннях необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості", затвердженого наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 15 вересня 1997 року № 157.

Контроль освітленості повинен проводити працівник, призначений роботодавцем, не рідше 1 разу на рік.

4.14. Працівників, які обслуговують технологічне обладнання, необхідно сповіщати попереджувальним сигналом про відновлення роботи обладнання після вимушеного зупинення технологічного процесу.

Звукові та світлові сигнали необхідно подавати одночасно.

4.15. Пульти дистанційного спостереження та управління обладнанням необхідно розміщувати в ізольованих приміщеннях, в яких забезпечені працівникам нормовані санітарно-гігієнічні умови праці.

4.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників на робочих місцях із шкідливими і небезпечними умовами праці захисними пастами та мазями відповідно до ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.

4.17. Засоби індивідуального захисту, якими забезпечують працівників об’єкта з виробництва барвників та пігментів, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761, і ДСТУ 7239:2011 "ССБП. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

Допуск працівників до роботи зі шкідливими речовинами без спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту забороняється.

4.18. Видачу, користування, зберігання, прання, дезінфекцію і ремонт спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту роботодавець повинен організувати відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08.

4.19. Під час виконання робіт в апаратах та колодязях працівників необхідно забезпечувати:

касками відповідно до ДСТУ EN 397-2001 "Каски захисні промислові", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2002 року № 69;

спецодягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 "ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия", затвердженого постановою Державного Комітету СРСР зі стандартів від 25 вересня 1987 року № 3675 (далі - ГОСТ 12.4.045-87);

засобами iндивiдуального захисту органів дихання (протигаз зі шлангом), а у разі виконання газонебезпечних робіт - фільтрувальними протигазами відповідно до ДСТУ EN 14387:2006 "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтри протигазові і фільтри скомбіновані. Вимоги, випробування, маркування", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 червня 2006 року № 179;

запобіжними лямковими поясами відповідно до ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия", затвердженого постановою Держбуду СРСР від 16 грудня 1986 року № 52;

окулярами захисними відповідно до ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1336;

засобами сигналізації (сигнальні мотузки, переговорні пристрої, радіозв'язок).

4.20. Працівники, які працюють в умовах дії шкідливих речовин, повинні бути забезпечені респіраторами або протигазами індивідуального користування залежно від класу небезпеки речовин. На кожний протигаз повинна бути складена картка обліку, в яку внесено дати видачі, огляду та чергової перевірки, кому виданий, місце зберігання.

На сумці протигаза повинна бути бирка з прізвищем та ініціалами працівника і табельним номером.

Термін експлуатації фільтрувальних коробок не повинен перевищувати граничних строків.

4.21. Роботодавець повинен організовувати перевірку протигазів на герметичність не рідше одного разу на 3 місяці і періодичне направлення їх до спеціалізованих установ для перевіряння і перезарядження в терміни, встановлені інструкціями з експлуатації протигазів.

4.22. Роботодавець повинен забезпечувати працівників, що працюють в умовах підвищеного рівня шуму, засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 жовтня 1987 року № 4082.

4.23. Роботодавець повинен забезпечувати працівників об’єктів з виробництва барвників та пігментів, які обслуговують електроустановки, необхідними електрозахисними та діелектричними засобами захисту відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (НПАОП 40.1-1.01-97).

4.24. Роботодавець повинен забезпечувати працівників, які обслуговують обладнання з локальною вібрацією, додатково засобами захисту рук відповідно до ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний", затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року № 11, а у разі виконання робіт із загальною вібрацією - забезпечувати спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.024-76 "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1976 року № 207.

4.25. Працівників, які обслуговують обладнання, що випромінює тепло, роботодавець повинен забезпечувати спеціальним одягом відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.221:2004 "ССБП. Одяг спеціальний для захисту від підвищених температур, теплового випромінення, конвективної теплоти. Загальні технічні вимоги", який набрав чинності в Україні наказом Держспоживстандарту України від 08 жовтня 2004 року № 222.

4.26. Під час проведення робіт в посудинах за температури повітря понад 40-0С необхідно організувати безперервне обдування працівників свіжим повітрям і забезпечити їх спецодягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 і спеціальним взуттям відповідно до ДСТУ 2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95) "Взуття спеціальне із шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови", затвердженого наказом Держстандарту України від 30 вересня 1994 року № 240.

Працівники повинні працювати 24 хвилини і робити перерву на 30 хвилин.

4.27. Систему вентиляції, встановлену на об’єкті з виробництва барвників та пігментів, необхідно експлуатувати відповідно до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (НПАОП 0.00-1.27-09).

4.28. Під час проведення виробничих процесів і ремонтно-допоміжних робіт вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін, мікрокліматичні умови в робочій зоні відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочих зон виробничих приміщень не повинен перевищувати граничних значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженим постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року № 3388 (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

4.29. Рівень електростатичного поля на робочих місцях повинен відповідати нормам, визначеним ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля", затвердженим постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17 вересня 1984 року № 3236.

V. Вимоги безпеки до виробничих приміщень та території об’єкта

5.1. На об’єктах з виробництва барвників та пігментів необхідно забезпечувати вимірювання температури, відносної вологості, концентрації шкідливих речовин та пилу, швидкості руху повітря в робочих зонах виробничих приміщень і контроль відповідності їх нормам, встановленим ГОСТ 12.1.005-88, СП 4617-88 "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженими Головним державним санітарним лікарем СРСР 26 травня 1988 року, та ДСН 3.3.6.042-99.

5.2. Для централізованого прибирання пилу необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв відповідно до ДСТУ 2893-94 "Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки", чинного в Україні згідно з наказом Держстандарту України від 09 грудня 1994 року № 312.

5.3. Територія об’єкта з виробництва барвників та пігментів повинна бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід поверхневих вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

5.4. Територія об’єкта повинна бути огороджена парканом із негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення.

Огорожі необхідно підтримувати в справному стані.

5.5. На об’єкті з виробництва барвників та пігментів біля воріт для в’їзду автотранспорту необхідно розміщувати схему маршрутів руху автотранспорту територією об’єкта. Швидкість руху автотранспорту на території не повинна перевищувати 10 км/год.

5.6. Роботодавець повинен забезпечувати улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях об’єкта відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 квітня 1980 року № 1973 (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

5.7. На маршрутах руху автотранспорту територією об’єкта необхідно встановлювати дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 червня 2002 року № 326.

5.8. Небезпечні зони необхідно позначати знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262. Оформлення знаків пожежної безпеки повинно відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 30 березня 2007 року № 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

5.9. Усі проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних та санітарно-побутових будівель, необхідно утримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати, регулярно прибирати від сміття, очищати від снігу та льоду в зимовий період, а у випадках обмерзання посипати піском та освітлювати в темний час доби.

5.10. Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї необхідно обладнувати бильцями висотою не менше ніж 1,0 м. Підходи до них необхідно утримувати вільними, а з настанням темряви - освітленими.

5.11. Вздовж будинків і споруд необхідно забезпечувати проїзд протипожежної техніки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів, а також до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння необхідно утримувати справними і завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, освітлені в темний час доби.

5.12. Підземні інженерні мережі на території об’єкта за відсутності колодязів необхідно забезпечувати зовнішніми пізнавальними знаками, які дають можливість визначити положення мережі.

Відкриті колодязі, тимчасові отвори необхідно огороджувати бар’єрами або поруччям по всьому периметру, а також позначати: вдень -переносною триногою з відповідним попереджувальним знаком, а вночі, додатково, - червоним ліхтарем.

Працювати біля відчинених неогороджених колодязів не дозволяється.

5.13. Сміття та відходи виробництва необхідно збирати в спеціальні контейнери, розміщені у відведених місцях.

Контейнери для сміття мають бути водонепроникні, обладнані щільними кришками.

Контейнери необхідно регулярно очищувати від сміття, утилізувати його в пристосованих місцях чи вивозити з території об’єкта.

VI. Загальні вимоги охорони праці до технологічних процесів

6.1. Технологічні процеси необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.3.002-75 "CСБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25 квітня 1975 року № 1064.

6.2. Під час роботи з твердими і рідкими шкідливими небезпечними речовинами необхідно механізованим способом виконувати транспортування сировини до реакційних апаратів, завантаження її та вивантаження готової продукції і передачу до складських приміщень.

6.3. Для проведення технологічних процесів необхідно використовувати технічно справне обладнання, яке відповідає вимогам чинних нормативно-правових документів з питань охорони праці та оснащене повіреними контрольно-вимірювальними приладами.

6.4. Технологія виробництва пігментів повинна передбачати комплексну механізацію і застосування дистанційного управління технологічними процесами та операціями.

У виробництвах барвників з використанням горючих, токсичних та отруйних речовин необхідно застосовувати герметичне обладнання, а технологічні операції, під час виконання яких можливий контакт працівників з цими речовинами, повинні бути механізовані.

6.5. У приміщеннях, що належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій Б і В, необхідно передбачити автоматичний контроль за вмістом вибухонебезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень.

Сигнальні пристрої газоаналізаторів повинні бути зблоковані з аварійними вентиляційними установками.

6.6. У разі аварійних ситуацій (порушення герметичності обладнання, викидів шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони) працівників необхідно негайно сповіщати по гучномовному зв’язку про викид шкідливих речовин у повітря робочої зони і необхідність використання протигазів з коробкою відповідної марки.

6.7. На реактори та обладнання, в яких під час технологічних процесів можливе виділення водню та інших вибухопожежонебезпечних речовин і утворення вибухонебезпечної суміші, необхідно нанести (повісити) попереджувальні знаки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007.

Суворо заборонено виконувати роботи з використанням відкритого вогню поряд із цим обладнанням.

6.8. Забороняється куріння на території, в будівлях та приміщеннях, розміщених на території об’єкта з виробництва барвників та пігментів, крім спеціально відведених для цього місць.

Для куріння суб’єктом господарювання визначаються спеціально відведені місця, які обладнуються урнами або попільницями з негорючих матеріалів, витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, позначаються знаком або написом "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!".

6.9. Трубопроводи й апарати, призначені для рідких і газоподібних токсичних продуктів, необхідно обладнувати пристроями для продування (пропарювання) їх інертним газом, парою або стисненим повітрям.

6.10. Основні технологічні апарати необхідно обладнувати арматурою, яка забезпечує їх повне відключення в разі виникнення аварійної ситуації.

6.11. Апарати, посудини і трубопроводи перед заповненням їх рідинами і газами, які утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продути інертним газом.

Не допускається продування повітрям трубопроводів і апаратів, що містять вибухонебезпечні продукти.

6.12. Для аварійного спорожнення технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Ці системи мають бути в постійній готовності, унеможливлювати утворення вибухопожежонебезпечних сумішей і забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання.

6.13. Резервуари, сховища, збірники для кислот повинні бути закритими, з покажчиками рівня і пристроями, які не допускають переповнення посудин.

Заповнення посудини кислотами допускається не більше ніж на 85 %.

Запірну арматуру забороняється встановлювати під резервуарами з кислотами.

Резервуари і посудини великих об’ємів повинні мати верхній злив.

Допускається в посудинах об’ємом до 50 м-3 влаштовувати нижній злив.

6.14. Резервуари і посудини для кислот необхідно розташовувати на піддонах, які повинні мати стійке до корозії покриття та бути виконані з ухилом у бік приямка для збору можливих витоків кислот. Витоки необхідно перекачувати в окремий резервуар.

Місткість піддона для групи резервуарів необхідно обирати не меншою, ніж об’єм найбільшого резервуара.

6.15. Транспортування кислот від складських приміщень до цехових посудин необхідно здійснювати трубопроводами.

За малих обсягів виробництва допускається транспортування та завантаження кислот вручну з дотриманням правил поводження з кислотами.

6.16. Сальники насосів, а також фланцеві з’єднання трубопроводів для кислот та їх розчинів необхідно захищати кожухами від можливого розбризкування.

6.17. Перед звільненням резервуарів або посудин від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати та промивати резервуар або посудину великою кількістю води.

Суворо заборонено зливання кислот у каналізацію.

6.18. У кожному цеху виробництва барвників та пігментів повинен бути визначений перелік шкідливих речовин відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579, які можуть бути в повітрі робочої зони під час проведення окремих технологічних операцій, а також перелік приладів і методик, які мають бути в наявності для аналізу та визначення концентрації шкідливих небезпечних речовин у повітрі робочої зони або рівня проявлення інших небезпечних і шкідливих чинників.

6.19. У місцях виділення пилу, шкідливих речовин необхідно встановлювати місцеві відсмоктувачі, з’єднані з місцевою або цеховою витяжною вентиляцією для забезпечення складу повітря робочої зони відповідно до норм, встановлених ГОСТ 12.1.005-88.

6.20. Технологічні процеси фасування, пакування і транспортування барвників та пігментів до приміщення складів повинні відповідати ГОСТ 12.3.020-80 і ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05 вересня 1980 року № 4576.

6.21. Пігменти необхідно зберігати в критих опалювальних складських приміщеннях, обладнаних засобами механізації, загальною припливно-витяжною вентиляцією, а в місцях можливого утворення пилу необхідно встановлювати аспіраційні відсмоктувачі.

6.22. Необхідний повітрообмін у виробничих приміщеннях під час аварій повинен забезпечуватися спільною роботою систем основної (загальнообмінної і місцевої) та аварійної вентиляції.

6.23. Аварійна вентиляція у виробничих приміщеннях повинна включатися автоматично в разі надходження сигналу від встановлених у приміщенні сигналізаторів довибухових концентрацій або від газоаналізаторів про перевищення ГДК вибухонебезпечних парів і газів.

Крім автоматичного включення систем аварійної вентиляції, необхідно передбачати ручне її вмикання за допомогою пускових пристроїв, розташованих ззовні приміщення поблизу одного із основних входів до об’єкта.

У разі виникнення аварійної ситуації автоматизоване управління технологічними процесами повинно забезпечувати відключення всієї лінії.

Повернення технологічного об’єкта до робочого стану після спрацювання системи протиаварійного автоматичного захисту повинен виконувати відповідальний працівник, призначений роботодавцем.

6.24. Технологічне обладнання системи видалення пожежонебезпечних відходів виробництва в атмосферу повинно бути обладнане вогнеперепинувачами.

6.25. Технологічне обладнання повинно відповідати ГОСТ 12.2.003-91 "CСБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06 червня 1991 року № 807, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 і обиратися з урахуванням властивостей речовин, що переробляються.

Конструкційні матеріали для виготовлення обладнання повинні бути стійкими до середовищ, в яких експлуатуються.

Конструкція органів управління повинна забезпечувати оптимальні умови управління виробничим обладнанням як під час експлуатації, так і в аварійних ситуаціях, та відповідати вимогам безпеки, встановленим ГОСТ 12.2.064-81.

6.26. Розміщення технологічного обладнання в цехах повинно відповідати технологічній схемі, передбаченій проектом з урахуванням характеру виробництва і технологічного процесу, а також забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці для обслуговувального персоналу під час експлуатації і ремонту обладнання.

6.27. Не допускаються пуск і експлуатація виробничого обладнання без захисних огорож, звукової та світлової сигналізації.

VII. Вимоги охорони праці під час виробництва пігментів

1. Вимоги до виробництва титан діоксиду

1.1. Для проведення стадій технологічного процесу, пов’язаних з можливістю виділення шкідливого пилу титан діоксиду, необхідно використовувати герметичні агрегати і трубопроводи.

1.2. Пуск кульового млина відділення сушіння та розмелювання ільменіту необхідно проводити після перевірки приводу млина, рівня мастила в редукторі і підшипниках, стану змащування шестерень, рівня завантаження мелючих куль, стану сита на млині, подавання мастила до кульового млина.

1.3. Експлуатація кульового млина з непрацюючим місцевим відсмоктувачем не допускається.

1.4. Рівень шуму на робочих місцях працівників, які обслуговують кульові млини, не повинен перевищувати граничнодопустимих норм. У разі коли рівень шуму на робочих місцях не може бути знижений до рівня, встановленого ДСН 3.3.6.037-99, необхідно застосовувати дистанційне автоматичне керування виробничим процесом без перебування в цьому приміщенні працівників.

1.5. Перед розпалюванням паливень необхідно проводити огляд стану футеровки, ущільнювальних пристроїв усього газового тракту, дуттьового і хвостового вентиляторів, дискового живильника для подачі вологого ільменіту в барабан, перевіряння рівня мастила в редукторах та справності контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації.

1.6. До пуску паливень, що працюють на газоподібному паливі, необхідно допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці (щороку) та мають посвідчення відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 і відповідають за їх експлуатацію.

1.7. Розпалювання паливень необхідно проводити за 3-6 діб до початку завантаження печей, дотримуючись вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

1.8. Перед введенням в експлуатацію прокалювальної печі необхідно перевірити футеровку, відсутність тріщин, стан газоходів, скруберів, заповнення водою збірників і гідрозатворів та працездатність системи газоочищення.

1.9. Процеси завантаження сировини та вивантаження матеріалів із печей безперервної дії, а також керування дверцятами і заслінками повинні бути механізовані.

1.10. Обладнання, що експлуатується за високих температур (прокалювальні печі, паливні, сушарки), повинно мати температуру на зовнішній поверхні не вище 43-0С відповідно до ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь".

1.11. Подавання пари на відбілювання необхідно здійснювати повільно для запобігання руйнуванню трубопроводів унаслідок можливих гідравлічних ударів.

1.12. Експлуатацію трубопроводів пари необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

1.13. Склад вихідних речовин та швидкість їх дозування до реактора розкладання ільменітового концентрату повинні відповідати технологічному регламенту для запобігання викидам реакційної маси з реактора.

1.14. Зупинення технологічного процесу у вибухопожежонебезпечних відділеннях необхідно забезпечувати в послідовності, передбаченій технологічним регламентом.

1.15. Повітрообмін витяжної аспіраційної системи кожного реактора відділень відновлення та відбілювання повинен відповідати нормам, встановленим у проектній документації.

1.16. Роботи у відділеннях сушіння пігментів, в яких паливом є природний газ, необхідно виконувати відповідно до вимог, встановлених НПАОП 0.00-1.20-98.

1.17. У приміщеннях фасування та пакування титан діоксиду необхідно встановлювати місцеві відсмоктувачі над бункерами, конвеєрами і машинами для фасування та пакування і під’єднувати їх до місцевої вентиляційної системи. Необхідно передбачати дистанційне керування місцевими вентиляційними системами.

1.18. Повітря, що викидається з виробничих приміщень і від устаткування, перед викидом в атмосферу необхідно очищувати від пилу та шкідливих речовин відповідно до вимог Державних санітарних правил та норм "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 29 (далі - ДСанПіН 2.2.7.029-99).

Повітропроводи необхідно оснащувати герметичними люками для їх очищення і прокладати в місцях, зручних для обслуговування.

1.19. Просипи титан діоксиду, що утворюються під час виготовлення, зберігання і перевезення, необхідно збирати в окремий контейнер з написом "Відходи титан діоксиду" і направляти їх на утилізацію відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99. Збирання просипів титан діоксиду працівники повинні проводити в спецодязі і спецвзутті, використовуючи засоби індивідуального захисту органів дихання, очей та шкіри.

1.20. Апарати і трубопроводи перед ремонтом необхідно очистити, промити та осушити продуванням повітря, а перед проведенням газонебезпечних робіт в апаратах і трубопроводах необхідно перевіряти додатково склад повітря на вміст вибухопожежонебезпечних та шкідливих небезпечних речовин.

1.21. Титан діоксид необхідно зберігати в критих опалюваних складських приміщеннях, що унеможливлюють потрапляння атмосферних опадів та ґрунтових вод або забруднення продукту, обладнаних мостовим грейферним краном або іншими засобами механізації, загальною припливно-витяжною вентиляцією, а в місцях можливого утворення пилу титан діоксиду, обладнаних аспіраційними відсмоктувачами, під’єднаними до місцевої вентиляції.

1.22. Приміщення складу, в якому зберігається титан діоксид, повинно бути відокремлене від зберігання таких несумісних речовин: магній, літій, цинк, кальцій, калій, натрій, сильні кислоти та луги.

Не дозволяється зберігати в пакованні титан діоксид на відкритих майданчиках або під навісом.

1.23. Титан діоксид не класифікується як небезпечний вантаж відповідно до ДСТУ 4500-3:2008 "Вантажі небезпечні. Класифікація", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04 серпня 2008 року № 270, і міжнародних правил перевезення.

2. Вимоги до виробництва залізоокисних пігментів

2.1. У всіх відділеннях на видному місці необхідно розмістити схему розташування і зв'язку апаратів, трубопроводів і контрольно-вимірювальних приладів та системи протиаварійного захисту.

Номер апарата, зазначений на технологічній схемі, повинен бути однаковим з номером, нанесеним на апарат.

2.2. На всіх стадіях технологічних процесів із застосуванням шкідливих рідин та утворенням їхньої пари (аерозолю) під час фільтрування, центрифугування суспензій, кристалізації, сушіння та інших операцій необхідно використовувати герметичне технологічне обладнання і механізоване його завантаження та розвантаження.

На обладнанні, яке має люки для завантаження вихідної сировини, необхідно встановлювати блокування, яке унеможливлює початок роботи за відкритої кришки люка.

2.3. Рівень активних рідин у реакторах та збірниках необхідно контролювати під час кожного завантаження та вивантаження. Відстань від поверхні активних рідин до кришки повинна бути не менше 600 мм.

2.4. Перекачування аміачної води зі складу кислот та лугів до цеху виробництва жовтих залізоокисних пігментів необхідно проводити бригадою в складі двох апаратників і тільки в денну зміну. Один апаратник повинен бути на складі, а другий - у відділенні пігментів і контролювати роботу насоса та забезпечувати закриття запірної арматури на нагнітальному трубопроводі.

2.5. На всіх фланцевих з’єднаннях трубопроводів з агресивними рідинами, гарячими розчинами та парою повинні бути встановлені захисні кожухи. Надійність захисту трубопроводів необхідно регулярно перевіряти.

2.6. При компонуванні обладнання для фасування оксидів заліза необхідно передбачити площу для розміщення порожньої і заповненої тари та проходів для працівників.

2.7. Відсік для зберігання оксиду заліза червоного необхідно відділяти перегородкою від приміщень, в яких зберігають кислоти, кальцій гіпохлорит, пероксид водню, діоксид вуглецю, етиленоксид, алюміній.

2.8. Відсік для зберігання оксиду заліза жовтого необхідно відділяти перегородкою від приміщення, в якому зберігають кислоти.

VIII. Вимоги охорони праці під час виробництва барвників

8.1. Стадію діазотування технологічного процесу виробництва азобарвників необхідно проводити у вузькому інтервалі низьких температур, встановлених регламентами.

8.2. При отриманні малостійких діазосполук у середовищі, близькому до нейтрального, необхідно забезпечувати вибухобезпечність відповідно до ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579 (далі - ГОСТ 12.1.010-76).

8.3. Діазотування з використанням отруйної речовини - розчину натрій нітриту - необхідно проводити в герметичній апаратурі (реактори, трубопроводи, монтежю-сховища, лічильники) та унеможливлювати витікання рідини і контакт працівників із шкідливими речовинами.

На обладнання повинні бути нанесені попереджувальні знаки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007.

8.4. Технологічні стадії азосполучення процесів виробництва барвників у реакціях з аміносполуками необхідно проводити в кислому середовищі за температури не вище 5-10-0С, а з гідроксилсполуками - в лужному середовищі за температури не вище 2-0С.

8.5. Повітря з апаратів діазотування та азосполучення перед викидом його в атмосферу необхідно пропускати через барботувальний абсорбер, заповнений розчином натрій гідроксиду, для очищення від шкідливих речовин (оксид азоту, діоксид вуглецю, хлорид водню) до норм, встановлених ДСанПіН 2.2.7.029-99.

8.6. Під час перекачування діазосполук у реактор проведення азосполучення та подальшого нагрівання гострою парою необхідно контролювати рівень реакційної маси в реакторі і не допускати її спінення й викиду.

8.7. Після закінчення технологічного процесу одержання азобарвників необхідно забезпечувати ретельне очищення апаратів (всередині і зовні) від залишків діазосполук і промивання їх та трубопроводів, запірних і з’єднувальних пристроїв водою для унеможливлення утворення вибухонебезпечної суміші.

8.8. Використання апаратів з несправними, відключеними або неточно відрегульованими запобіжними клапанами для роботи з токсичними речовинами не допускається.

8.9. Місця можливого виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони необхідно обладнувати місцевими відсмоктувачами, з’єднаними із місцевою або цеховою витяжною вентиляцією та обладнанням для очищення викидів від шкідливих речовин і пилу.

8.10. Технологічний процес нітрування необхідно проводити в герметичному обладнанні нітрувальною сумішшю за інтенсивного перемішування і відведення тепла під час її приготування та чіткого контролю температури і швидкості перемішування реакційної маси під час нітрування.

8.11. Реактор для проведення процесу нітрування необхідно обладнувати мішалкою, зблокованою із системою подачі нітросуміші, та штуцером для подачі інертного газу. За температури в реакторі вище встановленої в технологічному регламенті подавання нітрувальної суміші повинно припинятися.

8.12. Апаратуру, в якій залишилися гарячі кубові залишки процесу нітрування, необхідно відкривати тільки після охолодження або заповнення її інертним газом.

8.13. Під час проведення технологічних процесів отримання барвників - похідних карбаміду зі стадією ацилювання фосгеном у вакуумі - забороняється використовувати загальноцехові або загальнозаводські вакуумні комунікації.

8.14. Вентиляційні системи виробничих приміщень під час роботи з фосгеном повинні працювати таким чином, щоб кількість повітря, що видаляється із приміщення, була більшою, ніж кількість повітря, що нагнітається до нього припливною вентиляцією.

8.15. У виробничих приміщеннях, призначених для роботи з фосгеном, проектом повинно бути передбачене встановлення аварійної аміачної системи для нейтралізації газоподібного фосгену.

Приєднання балона з фосгеном до газового трубопроводу, а особливо від’єднання, необхідно проводити чітко за інструкцією з охорони праці, щоб не допустити витікання залишкового фосгену в повітря робочої зони.

8.16. Під час проведення процесу хлорування необхідно унеможливлювати проникнення хлору в повітря робочої зони і чітко дотримуватися санітарних норм і правил техніки безпеки поводження з отруйними речовинами.

Протягом усієї зміни працівники повинні мати при собі протигаз.

8.17. Балони з рідким хлором необхідно зберігати в спеціально обладнаних боксах або витяжних шафах, обладнаних відсмоктувачами, під’єднаними до місцевої вентиляції з підвищеною кратністю повітрообміну.

Вихідну сировину перед хлоруванням необхідно зневоднювати для запобігання корозії обладнання.

8.18. Відновлення ароматичних нітросполук у лужному середовищі необхідно проводити в герметичному обладнанні, оснащеному підсилено ущільненими кришками і сальниками та герметичними пробовідбірниками.

Трубопроводи для транспортування нітросполук повинні бути на максимальній протяжності цільнозварними, а в разі з’єднання трубопроводів необхідно використовувати фланці важкого типу з надійними прокладками із корозійностійких матеріалів.

8.19. Умови лужного плавлення (концентрація лугу, температура, тривалість процесу) ароматичних сульфокислот необхідно обирати з урахуванням природи сполуки, що вводиться в реакцію.

Котли для проведення плавлення ароматичних кислот необхідно оснащувати герметичними кришками, штуцерами для завантаження сировини, розтопа лугу та для встановлення термометричної гільзи.

8.20. Вибухопожежонебезпечні технологічні процеси отримання азотолів та гідроксипохідних барвників зі стадією окиснення необхідно проводити в герметичній апаратурі за можливої механізації всіх операцій і чіткого дотримання параметрів технологічних режимів відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14 червня 1991 року № 875, і ГОСТ 12.1.010-76.

8.21. Подрібнення окисника (калій дихромату) вручну та виплавляння його з використанням пари не дозволяються.

У разі використання нітратної кислоти як розчинника у виробничому приміщенні необхідно встановлювати установки газоочищення або передбачати інші заходи очищення відхідних газів від оксидів азоту.

8.22. Технологічний процес алкілювання спиртами (метиловий, етиловий) необхідно проводити в автоклавах за тиску 3 МПа і температури 200-0С згідно з чинним законодавством.

Технологічне обладнання перед початком процесу алкілювання етиленоксидом необхідно продувати азотом або іншим інертним газом.

8.23. Відбирання проб на стадії сульфування необхідно проводити герметичними пробовідбірниками шляхом засмоктування проб вакуумом, а при відбиранні проб вручну необхідно передбачати заходи, що запобігають впливу шкідливих речовин на організм працівників.

8.24. До виконання робіт з високонебезпечними речовинами необхідно

допускати працівників після ознайомлення з правилами поводження з цими речовинами.

8.25. Працівники під час виконання технологічних процесів з використанням високонебезпечних речовин (натрій нітрит, ціанурхлорид, фосген, анілін, фенол) повинні працювати в чистих захисних костюмах, натільній білизні і спецвзутті. Упродовж всієї зміни працівники повинні мати при собі протигаз з відповідною коробкою і після зміни приймати теплий душ.

8.26. Процеси очищення апаратів (реакторів, збірників) повинні бути механізовані. Перед звільненням апаратів або посудин від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати й промити великою кількістю води.

Зливання в каналізацію промивних вод, що містять шкідливі небезпечні речовини, кислоти, без попереднього очищення не допускається.

8.27. Суспензії барвників необхідно зливати в монтежю-сховища, з яких стисненим повітрям трубопроводами спрямовувати до сушильного відділення.

У разі застосування в технологічних цілях стисненого повітря його необхідно підводити до цехів-споживачів по стаціонарному трубопроводу.

8.28. Обладнання та умови сушіння барвників необхідно обирати з урахуванням термічної стійкості, залишкової вологості та вибухопожежонебезпечності барвника.

Малостійкі барвники необхідно сушити у вакуумі за розрідження 1,3-2,7 кПа. Залишкова вологість барвників повинна бути 5-10 %, а для активних барвників - до 3 %.

8.29. Барвники, висушені на вальцьових сушарках, необхідно додатково подрібнювати у відцентрових млинах або дезінтеграторах, обладнаних місцевими відсмоктувачами для видалення повітробарвникової суміші, яка може бути вибухонебезпечною.

8.30. Пил барвників, що осів на підлогу та поверхню обладнання і трубопроводів, необхідно регулярно видаляти методом вологого прибирання.

8.31. Ділянки цехів, призначені для зберігання сировини, необхідно позначати обмежувальними лініями.

Зберігання отруйних речовин (сухий натрій нітрит) в цеху необхідно проводити на піддонах у спеціально відведеному місці на відстані від апаратів та трубопроводів з кислотами, особливо із хлоридною кислотою, в кількості, що не перевищує встановлену денну норму.

8.32. Робота цехової припливно-витяжної вентиляції повинна бути налагоджена на забезпечення у виробничих приміщеннях об’єкта з виробництва барвників кратності повітрообміну не менше 5, а під час проведення небезпечних операцій та аварій - 8-12.

8.33. Вихідні продукти (анілін, ціанурхлорид, натрій нітрит та інші отруйні речовини) необхідно зберігати в герметичній упаковці в окремому відсіку складу з дверима, які необхідно замикати та пломбувати.

На дверях відсіку та на пакуванні повинно бути маркування "отруйна речовина".

Вогненебезпечні барвники необхідно зберігати в герметичній тарі за кімнатної температури.

IX. Вимоги безпеки до виробничого обладнання, машин та механізмів

9.1. Роботодавець повинен забезпечити встановлення в небезпечних місцях виробничих приміщень автоматичних сигналізаторів, збалансованих з газоаналізаторами, настроєними на ГДК шкідливих речовин, і з’єднаних з аварійною вентиляцією.

9.2. Технологічні процеси з використанням легкозаймистих речовин необхідно проводити у вибухобезпечному обладнанні, встановленому в приміщенні, обладнаному засобами гасіння пожеж.

9.3. Приміщення, призначені для проведення вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних процесів, повинні бути обладнані телефонним зв'язком, гучномовними пристроями або переносними пристроями зв’язку.

Рівень вибухозахисту телефонних апаратів і сигнальних пристроїв до них, оповіщувачів та інших пристроїв зв’язку повинен відповідати класу вибухонебезпечної зони цих приміщень відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

9.4. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні відповідати ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огорожі сталеві. Технічні умови", затвердженому наказом Мінрегіонбуду України від 08 липня 2009 року № 277.

9.5. Вакуум-фільтри, центрифуги, вакуум-кристалізатори і сушарки повинні бути обладнані відсмоктувачами пилу, під’єднаними до місцевої вентиляції. Повітря перед викидом в атмосферу необхідно направляти на очищення з рекуперацією чи знешкодження викидів.

9.6. Центрифуги повинні відповідати ГОСТ 28705-90 "Центрифуги промышленные. Технические требования", затвердженому постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції і стандартів від 29 жовтня 1990 року № 2722.

Центрифуги повинні бути обладнані пневматичними гальмівними пристроями та пристроями для автоматичного їх відключення і подавання сигналів (одночасно звукового та світлового) в разі нестабільного живлення.

Кришки центрифуг повинні бути зблоковані з електричними приводами таким чином, щоб унеможливити включення центрифуг у роботу за відкритої кришки.

Періодично необхідно проводити технічний огляд центрифуг та їх випробування. Динамічне та статичне балансування вала та барабана центрифуг необхідно проводити щороку.

9.7. Млини необхідно огороджувати для запобігання доторканню до барабана млина з боку проходів. У конструкції огорожі необхідно встановлювати дверцята, обладнані блоком відключення привода млина від електричної мережі за відкритих дверцят.

9.8. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю герметичності завантажувальних і розвантажувальних отворів млина і приєднання їх до аспіраційних пристроїв місцевої вентиляції.

Під час роботи млина не дозволяється прибирати просипи під обертовим барабаном або переміщувати під ним будь-які вантажі.

9.9. Завантаження вихідної сировини і вивантаження готової продукції необхідно здійснювати механічними чи іншими пристроями, які виключають необхідність використання ручної праці.

9.10. Технологічні отвори сушарок необхідно обладнувати ущільнювачами для запобігання виходу гарячого повітря в приміщення.

9.11. Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірку кола між заземлювачами та заземлювальними елементами та інші випробування електроустановок необхідно проводити в обсязі і з періодичністю, встановленими вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.

9.12. Обладнання, частини якого рухаються або обертаються, необхідно обладнувати огорожами або захисними пристроями для захисту від небезпечних факторів відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772.

9.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення експлуатації повітряних компресорів і повітропроводів відповідно до вимог чинних нормативних документів та технічного огляду компресорів після капітального ремонту відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду устаткування підвищеної небезпеки).

9.14. Компресори після капітального ремонту повинні проходити позачерговий технічний огляд відповідно до Порядку проведення огляду устаткування підвищеної небезпеки.

9.15. Експлуатацію всіх вантажопідіймальних машин необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

9.16. Опосвідчення стану безпеки діючих електроустановок необхідно здійснювати за процедурою, визначеною НПАОП 40.1-1.21-98.

9.17. Перевірку електродвигунів і пускової апаратури необхідно виконувати одночасно з перевіркою привідних механізмів, але не рідше одного разу на 6 місяців.

9.18. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам, установленим Технічним регламентом безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

Посудини, що працюють під тиском, повинні бути обладнані запірною чи запірно-регулювальною арматурою, запобіжними пристроями та контрольно-вимірювальними приладами з урахуванням специфіки технологічного процесу.

9.19. Посудини для рідин необхідно обладнувати рівнемірами або іншими приладами, передбаченими технологічним регламентом.

Встановлення вимірювальних приладів зі скляною шкалою на посудинах з отруйними рідинами не дозволяється.

Посудини для зберігання хімічно активних речовин повинні бути обладнані пристроями, які унеможливлюють їх переповнення.

9.20. Трубопроводи для подавання вихідних шкідливих речовин (сульфатна кислота, хлоридна кислота, кальцинована сода, натрій гідроксид, розчини солей цинку, магнію, калію, аміачна вода) повинні бути герметичними і мати захисні кожухи або захист від можливого витікання через фланцеві з’єднання, запобіжні вентилі на випадок несправного запірного крана, бути обладнаними контрольно-вимірювальними приладами і системою сигналізації.

9.21. Допоміжне обладнання (вентилі, повітропроводи, транспортні пристрої і трубопроводи) повинно бути стійким до агресивної рідини та пофарбованим відповідно до Гост 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

9.22. Автоматичні сигналізатори, зблоковані з приладами контролю, встановленими на технологічному обладнанні, повинні подавати попереджувальні та аварійні сигнали (одночасно звукові та світлові) в разі відхилення одного чи кількох параметрів поза граничнодопустимі межі вибухопожежонебезпечної стадії технологічного процесу. У разі досягнення

межі параметрів критичних значень автоматизоване управління технологічними процесами повинно зупинити технологічний процес.

9.23. Робочі органи обладнання та їхні приводи повинні бути обладнані засобами, які унеможливлюють виникнення небезпеки під час повного або часткового припинення подачі енергії до приводів цих пристроїв, а також засобами, що унеможливлюють самовмикання приводів робочих органів при відновленні подачі електроенергії.

9.24. Під час аварійних зупинок, що пов’язані з припиненням подачі електроенергії, води, пари та інших видів енергоносіїв, роботи необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

9.25. Підготовку устаткування або трубопроводів до ремонту повинен здійснювати обслуговувальний персонал із записом у журналі даних про виконані підготовчі роботи і здавати керівнику ремонтних робіт з обов’язковим оформленням акта здачі устаткування в ремонт та наряду-допуску.

9.26. Під час ремонту електроспоживчого устаткування (насоси, мішалки, транспортери тощо) і пов’язаних з ним електричних пристроїв (електродвигуни, електричні прилади автоматики, щити управління тощо) необхідно контролювати відключення їх від електромереж, з видимим роз’єднанням, для запобігання несанкціонованому пуску-включенню.

Технічні заходи під час ремонту електроспоживчого устаткування повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98.

На пускових пристроях електроустаткування під час ремонту повинні бути вивішені попереджувальні таблички "Не вмикати! Працюють люди".

Начальник відділу
взаємодії з ВРУ, КМУ
та з питань координації
роботи центральних органів
виконавчої влади, діяльність
яких спрямовується
та координується
через Міністра








В.І. Теличко



вгору