Документ vn022874-19, поточна редакція — Прийняття від 27.06.2019

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

НАКАЗ

27.06.2019  № 22

Про затвердження Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2020 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2021-2022 роки)

Відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про природні монополії», Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2012 року № 869 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим» НАКАЗУЮ:

Затвердити План діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2020 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2021-2022 роки), що додається.

Голова НКРЕКП

О. Кривенко



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ НКРЕКП
27.06.2019  № 22

ПЛАН ДІЯЛЬНОСТІ
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2020 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2021-2022 роки)

1. Мета

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

2. Аналіз поточної ситуації

З часу заснування першого Регулятора енергетичного сектору та сфери комунальних послуг в Україні основні проблеми були пов’язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію між Україною та ЄС). У рамках інтеграційного процесу найбільш важливою подією для Регулятора у 2017 році стала реалізація положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП), який набрав чинності 26 листопада 2016 року. У 2017 році було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», що разом з раніше прийнятими Законом України «Про ринок природного газу» (2015 рік) та Закону про НКРЕКП забезпечило виконання зобов’язань України щодо прийняття первинного законодавства відповідно до вимог «Третього пакета» енергетичного законодавства ЄС.

Протягом 2018 року основні зусилля Регулятора з метою приведення законодавства України до вимог «Третього пакета» енергетичного законодавства ЄС були спрямовані на розробку актів вторинного законодавства з реформування ринку електроенергії, більшість з яких була прийнята Регулятором протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» (до 11 червня 2018 року).

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачені положення, зокрема щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі «єдиного» покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів системи розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання «останньої надії»;

захисту прав споживачів.

На виконання Закону України «Про ринок електричної енергії» на засіданнях НКРЕКП у формі відкритих слухань у 2018 році прийнято основні нормативно-правові акти, що регулюють відносини на ринку електричної енергії, зокрема постанови НКРЕКП:

від 14.03.2018 № 307 «Про затвердження Правил ринку»;

від 14.03.2018 № 308 «Про затвердження Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку»;

від 14.03.2018 № 309 «Про затвердження Кодексу системи передачі»;

від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»;

від 14.03.2018 № 311 «Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії»;

від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».

Крім того, у 2017 році були прийняті Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388), з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469), з розподілу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470), зі здійснення функцій оператора ринку (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1466), з виробництва електричної енергії (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467), з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468), зі здійснення функцій гарантованого покупця (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1471), а також Порядок складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності (постанова НКРЕКП від 27.12.2017 № 1406) та Порядок здійснення процедури сертифікації оператора системи передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 10.08.2017 № 1016).

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» впровадження нового ринку електричної енергії здійснюється у два етапи. З 01.01.2019 стартувала робота роздрібного ринку електричної енергії за новими правилами, а з 01.07.2019 за новими правилами розпочинає функціонувати оптовий ринок електричної енергії. При цьому пунктом 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що балансуючий ринок, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства шляхом створення регіонального ринку природного газу.

Триває реформа, що розпочалася у 2015 році з прийняттям Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон), яким ґрунтовно змінено правила функціонування газового ринку. Закон визначає засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

Закон передбачає:

правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб’єктів та всіх споживачів;

створення в Україні повноцінного ринку природного газу, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу;

розроблення нових підзаконних нормативно-правових актів.

Цей Закон носить прогресивний характер та спрямований на реформування галузі. Прийняття зазначеного Закону України - це крок, який інтегрує Україну до європейського енергетичного ринку.

Основні акти вторинного законодавства щодо реформування газового сектору України відповідно до вимог «Третього пакета» енергетичного законодавства ЄС було розроблено і затверджено у 2015 році.

Для підвищення ефективності споживання природного газу та надання можливості споживачам оцінити власне газоспоживання у порівнянні з користуванням електричною енергією і обрати найбільш прийнятний та економічно вигідний ресурс для забезпечення своїх потреб НКРЕКП було розроблено та внесено зміни до законодавства, які регламентують порядок переведення обсягу спожитого газу в енергетичні одиниці, що були розроблені на підставі європейських стандартів та найкращих практик. Відповідно до зазначених змін Оператори газорозподільних систем зобов’язані щомісячно у платіжних документах зазначати поряд із звичними для споживача об’ємами споживання в кубічних метрах обсяги споживання в одиницях енергії (кВт·год, Гкал, МДж).

З метою імплементації Регламенту (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014 про запровадження Мережевого кодексу балансування газу в газотранспортних системах, який є частиною стандартних правил роботи на європейських ринках природного газу, Регулятором за участі суб’єктів ринку природного газу було розроблено та прийнято постанову НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1437 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років», якою з 01 березня 2019 року запроваджено добове балансування на ринку природного газу України.

Положення зазначеної постанови направлені на стимулювання постачальників самостійно врегульовувати власні небаланси, стимулювання розвитку оптового ринку газу, що значно збільшує привабливість українського газового ринку для енергетичних компаній та сприятиме швидкій інтеграції до європейського газового ринку.

Крім того, для стабільного та ефективного функціонування ринку природного газу в умовах добового балансування постановою НКРЕКП від 12 квітня 2019 року № 558 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» внесено зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема в частині визначення порядку укладення угоди про алокацію та створення балансуючої групи.

Введення механізму укладення між постачальниками природного газу угоди про алокацію надасть споживачам природного газу, що не є побутовими, право на одночасне укладення декількох договорів постачання природного газу на один об’єкт газоспоживання в одному розрахунковому періоді з різними постачальниками.

Запровадження порядку створення та функціонування на ринку природного газу балансуючих груп направлено на забезпечення належного та ефективного зведення балансів обсягів природного газу між замовниками всередині групи.

Разом з тим, з метою запровадження процедури доступу до потужностей з обмеженнями Регулятором прийнято постанову від 22 квітня 2019 року № 580 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП».

Очікуваний позитивний ефект:

забезпечення регіональних транзитних потоків через газотранспортну систему України та ефективного використання існуючої інфраструктури;

завантаження українських газосховищ за рахунок європейських постачальників;

диверсифікація джерел доходу оператора ГТС;

збільшення прикордонної торгівлі та покращення ліквідності на газових ринках;

зниження тарифного навантаження на внутрішніх споживачів України.

Крім того, з метою зменшення фінансового навантаження на представників малого бізнесу, бюджетної сфери та релігійних організацій Регулятором прийнято постанову від 17.05.2019 № 750 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494», якою звільнено власників комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 та річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м-3 від обов’язку встановлювати на власних комерційних вузлах обліку засоби дистанційної передачі даних. Норми зазначеної постанови направлені на забезпечення захисту прав споживачів природного газу, зокрема представників малого бізнесу, бюджетної сфери та релігійних організацій.

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування значно загострив проблему неефективності його функціонування, оскільки практично всі об’єкти централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад, зумовив неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб’єкт володіє, управляє і при цьому ж здійснює регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг забезпечено:

єдиний для всіх регіонів держави підхід до формування тарифів;

самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат;

контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.

З метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфери комунальних послуг для НКРЕКП особливо актуальною є задача розробки нормативно-правових актів, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у сфері комунальних послуг, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг.

У рамках політики децентралізації відбувається часткова передача повноважень щодо регулювання системи комунальних послуг від національного Регулятора - НКРЕКП до місцевих органів влади. Зокрема, відповідні повноваження у сфері централізованого водопостачання та водовідведення передані місцевим органам влади стосовно підприємств, які відповідають таким вимогам:

сукупна чисельність населення на території обслуговування - до 100 000 осіб;

обсяги - до 300 000 метрів кубічних на рік з централізованого водопостачання, до 200 000 метрів кубічних на рік з централізованого водовідведення.

Таким чином, 60 % діючих ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення Регулятора переходять під контроль місцевих органів влади.

НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 56 суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення шляхом встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, схвалення інвестиційних програм у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, визначення та встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води.

У сфері теплопостачання місцевим органам влади передані повноваження щодо ліцензування підприємств з виробництва теплової енергії з обсягами виробництва до 170 тис. Гкал та транспортування і постачання теплової енергії - до 145 тис. Гкал. За таких умов 74 % діючих ліцензіатів у сфері теплопостачання НКРЕКП переходять під контроль місцевих органів влади.

У сфері теплопостачання місцевим органам влади передані повноваження щодо ліцензування підприємств з виробництва теплової енергії з обсягами виробництва до 170 тис. Гкал та транспортування і постачання теплової енергії - до 145 тис. Гкал та при забезпеченості суб’єктом господарювання споживачів приладами обліку теплової енергії, що обліковують менше ніж 90 % від загального обсягу реалізованої теплової енергії.

У сфері теплопостачання станом на 01 червня 2019 року НКРЕКП здійснює регулювання діяльності 35 суб’єктів господарювання (крім суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках).

У частині напрацювання нормативно-правової бази з метою впровадження механізму стимулюючого регулювання у сфері теплопостачання прийнято постанови НКРЕКП:

від 27.07.2017 № 964 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами на принципах стимулюючого регулювання»;

від 27.07.2017 № 965 «Про встановлення регуляторної норми доходу на регуляторну базу активів для суб’єктів, що провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами»;

від 27.07.2017 № 966 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій, що провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами»;

від 27.07.2017 № 967 «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами на принципах стимулюючого регулювання».

Крім того, постановою НКРЕКП від 01.07.2016 № 1214 затверджено Порядок урахування втрат теплової енергії в теплових мережах у тарифах на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, застосування якого сприяло стимулюванню теплопостачальних підприємств до скорочення фактичних втрат теплової енергії до розрахункових значень з одночасним диференційованим урахуванням різниці між фактичними і розрахунковими втратами теплової енергії при встановленні тарифів на теплову енергію та затвердження програми зниження фактичних втрат теплової енергії для кожного конкретного підприємства.

Таким чином, НКРЕКП створено передумови для запровадження стимулюючого регулювання у сфері теплопостачання, що має дозволити комплексно та всебічно розв’язати більшість проблем сфери теплопостачання, створити ефективний механізм формування тарифів, сформувати сприятливе інвестиційне середовище з метою оновлення інфраструктури галузі, який передбачає застосування визначених параметрів регулювання, що мають довгостроковий термін дії, стимулює суб’єктів природних монополій до підвищення якості товарів та ефективності з поступовим скороченням неефективних витрат, забезпечує створення умов для залучення інвестицій з метою сталого функціонування та розвитку, передбачає цільові завдання суб'єкту господарювання щодо скорочення втрат теплової енергії в мережах та зменшення витрат на електроенергію для технологічних потреб з транспортування теплової енергії тощо.

Разом з тим НКРЕКП здійснює перегляд нормативно-правових актів, що регулюють діяльність та відносини у сфері теплопостачання, у частині приведення їх у відповідність до законів України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189) та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (№ 2119).

Ще одним зобов’язанням України як Договірної Сторони Енергетичного Співтовариства є імплементація положень Директиви ЄС № 2012/27/ЄС з енергоефективності. НКРЕКП брала участь у роботі з розробки проєкту Закону України «Про енергоефективність», який має імплементувати положення Директиви 2012/27/ЄС. Також НКРЕКП брала участь у роботі з розробки проєктів законів України «Про комерційний облік комунальних послуг» (прийнято 22 червня 2017 року) та «Про житлово-комунальні послуги».

Однією з передумов інтеграції енергетичного сектору України до енергетичних ринків ЄС є запровадження ринкових підходів до тарифного регулювання природних монополій, які базуються на застосуванні концепцій норми прибутку на інвестований капітал та регуляторної бази активів. Ураховуючи основні тенденції у країнах ЄС, подальший розвиток системи тарифного регулювання в Україні має базуватись на впровадженні механізмів багаторічного стимулюючого регулювання із застосуванням методів порівняльного аналізу ефективності компаній (бенчмаркінгу) та врахуванні показників якості послуг.

Разом із ціновим регулюванням і регулюванням доступу до інфраструктури регулювання якості послуг є одним з основних завдань при регулюванні природних монополій. НКРЕКП здійснює роботу з удосконалення системи моніторингу та регулювання якості послуг в електроенергетиці, газовому секторі, сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.

На виконання вимог законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» і Закону про НКРЕКП Регулятором було розроблено та прийнято постанову від 04 квітня 2017 року № 467 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів» та постанову від 25 травня 2017 року № 683 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів».

З набранням чинності Ліцензійними умовами у сфері захоронення та перероблення побутових відходів ліцензії на право провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів отримав 31 суб’єкт господарювання, з перероблення побутових відходів - 2 суб’єкти господарювання.

Протягом 2018 року НКРЕКП проводилась поточна робота з попередніми розрахунками тарифів та формуванням інвестиційних програм на послуги з захоронення та перероблення побутових відходів, за результатами якої було:

- встановлено тарифи на послугу з захоронення побутових відходів для 2 ліцензіатів;

- схвалено тариф на послугу з захоронення побутових відходів для 1 ліцензіата;

- схвалено інвестиційні програми для 2 ліцензіатів.

Крім того, НКРЕКП на постійній основі здійснювала моніторинг та аналіз ситуації у сферах перероблення та захоронення побутових відходів, а також прогнозування щодо їх розвитку.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», окремі положення якого вступили в дію 01 травня 2019 року, питання щодо перероблення та захоронення побутових відходів не належать до компетенції НКРЕКП.

3. Завдання та показники результатів їх виконання

Завдання

Найменування показника результату виконання завдання

Одиниця виміру

Джерело інформації

Звітний період

Плановий період

2018 (звіт)

2019 рік (план)

2020 рік (проект)

2021 рік (прог ноз)

2022 рік (прог ноз)

Завдання 0401. Забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг

Підвищення ефективності у сферах енергетики та комунальних послуг (Підвищення рівня енергонезалежності та розвиток житлово- комунального господарства-1)

040101. Кількість виданих та переоформлених ліцензій

шт.

Ліцензій ний реєстр НКРЕКП

633

240

240

250

250

040102. Кількість проведених контрольних заходів

шт.

Накази про перевірки, план заходів НКРЕКП

251

290

280

270

270

040103. Рівень оснащення житлових будинків приладами обліку природного газу, де газ використовується населенням для приготування їжі (для забезпечення впровадження норм Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»)

%

Звіти ліцензіатів про виконання інвестиційних програм

70

80

95

100

100

Завдання 0402. Реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг

Забезпечення надійного постачання та моніторингу електроенергії та газу за конкурентними цінами (Впровадження Третього енергетичного пакета ЄС-1)

Підвищення ефективності виробництва та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення

(Розвиток житлово-комунального господарства-1)

040201. Кількість тарифів, установлених/переглянутих НКРЕКП у сферах електроенергетики, нафтогазовому комплексі, теплопостачання, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води-2, централізованого водопостачання та водовідведення

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

5 136

4 480

4 788

5 058

5 058

040202. Кількість затверджених ставок плати за приєднання до електричних мереж за: стандартне приєднання; нестандартне приєднання потужності; лінійну частину приєднання-3

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

-

26 814

26 814

26 814

26 814

Підвищення ефективного та безпечного поводження з відходами (Розвиток житлово-комунального господарства -1)

040203. Кількість тарифів, установлених/переглянутих НКРЕКП у сфері захоронення та перероблення побутових відходів-4

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

2

20

-

-

-

Забезпечення самоокупності діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках (Розвиток житлово-комунального господарства-1)

040204. Кількість встановлених нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

20 848

24 000

24 000

24 000

24 000

Завдання 0403. Сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів

Перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування
(Підвищення рівня енергонезалежності, впровадження Третього енергетичного пакета ЄС та розвиток житлово-комунального господарства-1)

040301. Кількість розроблених, прийнятих та переглянутих нормативно-правових актів, направлених на перехід до нової моделі функціонування ринку електричної енергії-5

шт.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

32

12

5

3

3

040302. Кількість прийнятих рішень (постанов, розпоряджень) НКРЕКП

шт.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

2 130

3 325

3 400

3 450

3 450

Завдання 0404. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг

Надходження інвестицій (Впровадження Третього енергетичного пакета ЄС-1)

040401. Кількість схвалених НКРЕКП інвестиційних програм ліцензіатів у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених НКРЕКП планів розвитку у нафтогазовому комплексі

шт.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

204

186

174

174

174

040402. Кількість ліцензіатів, для яких прийняті рішення НКРЕКП щодо переходу до стимулюючого тарифоутворення ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, та ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом-5

од.

Журнал обліку рішень НКРЕКП

0

0

11

11

12

040403. Кількість схвалених НКРЕКП інвестиційних програм ліцензіатів у сфері захоронення та перероблення побутових відходів-4

шт.

Річний звіт НКРЕКП

2

20

-

-

-

Завдання 0405. Забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг

Розвиток системи захисту споживачів (Впровадження Третього енергетичного пакета ЄС-1)

040501. Кількість опрацьованих НКРЕКП звернень громадян

шт.

Електронний журнал НКРЕКП

9 123

9 000

10 000

10 000

10 000

040502. Кількість запитів інформації

шт.

Електронний журнал НКРЕКП

600

920

1 010

1 070

1 100

__________
-1 Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275.
-2 Показник розраховано з урахуванням особливостей Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачено нову класифікацію житлово-комунальних послуг.
-3 Показники результату включено відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії».
-4 Показники результату вилучено у зв’язку із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», що вступив у дію з 01.05.2019.
-5 Показники результату змінено з урахуванням наказу Міністерства фінансів України від 08.04.2019 № 145.

4. Механізми виконання завдань, реалізація яких потребує фінансування з державного бюджету

Державні цільові програми - відсутні.

Інвестиційні програми (проекти) - відсутні.

5. Бюджетна програма

№ з/п

КПКВК і назва бюджетної програми

КФКВ

Обсяги фінансування стратегічних цілей та завдань за бюджетними програмами (тис. грн)

2019 рік
(затверджено)

2020 рік
(прогноз)

2021 рік
(прогноз)

2022 рік
(прогноз)

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Загальний фонд

Спеціальний фонд

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Завдання 0401. Забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг.
Завдання 0402. Реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Завдання 0403. Сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів.
Завдання 0404. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг. Завдання 0405. Забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11


6341010 «Керівництво та управління у сферах енергетики та комунальних послуг»

0490

-

450 772,2*

-

487 522,5*

-

520 186,5*

-

555 039,0*


УСЬОГО ЗА ПЛАНОМ ДІЯЛЬНОСТІ:









__________
* Фінансування відповідно до ст. 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Додаткові обсяги асигнувань, необхідні для виконання визначених загальнодержавних завдань, відсутні.

6. Очікувані результати

У 2020 році за результатами виконання запланованих завдань очікується:

зменшення кількості планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) суб’єктів господарської діяльності з метою поліпшення умов ведення бізнесу;

стабілізація фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі;

функціонування ринку електричної енергії за новою моделлю;

посилення конкуренції між постачальниками електричної енергії внаслідок відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії;

удосконалення організаційно-правових та економічних засад ринку природного газу України в умовах переходу до більш конкурентоздатного ринкового середовища;

зменшення фактичних витрат електроенергії у розподільчих мережах, що покращить фінансово-економічну діяльність розподільчих підприємств;

зменшення нормативних витрат газу, що покращить показники ефективності діяльності газорозподільних та газотранспортних підприємств;

забезпечення споживачів (зокрема побутових) приладами обліку природного газу, що сприятиме підвищенню ефективності споживання природного газу та впровадженню енергозберігаючих технологій;

перегляд існуючих нормативно-правових актів в умовах переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг;

забезпечення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання через оперативне коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, у разі зміни цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси;

удосконалення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних заходів стосовно оснащення житлових будинків приладами комерційного обліку води та теплової енергії, що дозволить споживачам оплачувати лише фактично спожиті ресурси;

стабілізація фінансового становища ліцензіатів НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, забезпечення беззбитковості їх діяльності;

підвищення рівня оплати спожитої електроенергії ліцензіатами НКРЕКП у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;

удосконалення нормативно-правової бази у сфері формування та встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та комунальні послуги в межах вимог чинного законодавства.

У 2021 та 2022 роках очікується:

створення нормативно-правової бази та інших організаційно-технічних передумов для запровадження інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях;

досягнення стовідсоткового забезпечення приладами обліку природного газу населення, що використовує природний газ для підігріву води та приготування їжі;

удосконалення механізмів функціонування ринку природного газу;

розробка системи нормативно-правових актів вторинного законодавства, які забезпечать ефективність діяльності всіх учасників відносин у комунальній сфері, дієвий моніторинг та контроль у цій сфері, прозорість та прогресивність механізмів тарифоутворення, гарантування якості та надійності послуг;

продовження встановлення ліцензіатам НКРЕКП економічно обґрунтованих тарифів та схвалення інвестиційних програм на централізоване водопостачання та водовідведення, на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води;

удосконалення законодавства з метою створення необхідних умов для сталого розвитку та ефективного функціонування сфер централізованого водопостачання та водовідведення та теплопостачання;

перехід до стимулюючого регулювання у сферах централізованого водопостачання та водовідведення та у сфері теплопостачання;

реалізація пріоритетного напряму виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання в частині заміни (оновлення) теплових мереж ліцензіатів.

Директор Департаменту
стратегічного розвитку
та планування



В. Цаплін



вгору