Щодо презумпції правомірності
Держпідприємництво України; Лист, Витяг від 11.09.20138322/0/20-13
Документ vl832773-13, поточна редакція — Прийняття від 11.09.2013

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

11.09.2013  № 8322/0/20-13

Відповідно до листа <...> щодо удосконалення практики застосування нормативних актів Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва повідомляє.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 р. № 237, Служба в межах компетенції не надає роз'яснення законодавства та визначення термінів, що в ньому використовуються.

При цьому інформуємо, що на сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, який би містив визначення терміна "презумпція правомірності". Так, принцип презумпції правомірності закріплений у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України та полягає у тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Презумпція правомірності є терміном, що широко застосовується у доктрині права та юридичній практиці та являється ознакою демократичної, правової держави, якою відповідно до ст. 1 Конституції України є й Україна. При цьому презумпція є не достовірним фактом, а фактом, що припускається з великою ймовірністю і застосовується в юридичній практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні юридичної справи.

Тому, якщо розглядати презумпцію правомірності у контексті податкового законодавства та практики його застосування, можна зробити висновок, що у разі відсутності норми податкового законодавства або у разі колізії між ними, що дає право неоднозначного тлумачення положень податкового законодавства, рішення податкового органу або суду має бути прийняте на користь платника податків.

Перший заступник Голови
Держпідприємництва України


О. Потімков



вгору