Документ vl576874-15, поточна редакція — Прийняття від 11.12.2015

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ЛИСТ

11.12.2015  № 5769/17/59-15


С-с О.В.
м. Львів,
79017

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Комісія), розглянула Ваше звернення від 12 листопада 2015 року щодо можливості застосування тарифу для населення, яке проживає в житлових будинках, обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками у разі використання магнітно-індукційного генератора, та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пункту 1.3 постанови НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 за № 231/26676), в окрему групу виділене населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості).

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно з абзацом третього пункту 3.1 глави 3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258 (далі - ПТЕЕС), для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути технічна документація, зокрема, затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами.

Підтвердженням встановлення електрообладнання для опалення є підтверджуючі документи про уведення в експлуатацію відповідних установок.

Звертаємо увагу, що відповідно до визначення наведеного в пункті 3.1 ПТЕЕС, уведення в експлуатацію - це дія, що фіксує готовність енергоустановки до використання за призначенням, яка документально оформлена в установленому порядку.

На сьогодні установленим порядком є підтвердження проектною документацією того, що будинок або його частина (окрема квартира) обладнаний електроопалювальними установками.

При цьому, якщо встановлення додаткового електрообладнання призведе до збільшення величини потужності електропостачання житлового будинку в цілому, власник будинку (організація, на балансі якої знаходиться будинок) замовляє в електропередавальній організації послугу з приєднання додаткової електричної потужності в порядку передбаченому Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2013 за № 236/22768.

Відносини, які виникають між споживачами електричної енергії та енергопостачальною компанією, регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (із змінами) (далі - Правила).

Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1 до Правил) і укладається на три роки (пункт 3 Правил).

Відповідно до пункту 4 Правил у договорі обов'язково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів. При цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами чи технічними характеристиками електромережі споживача.

Споживач може внести пропозиції щодо зміни зазначеної у договорі величини електричної потужності.

В свою чергу, у зв’язку із встановленням додаткового електрообладнання та вибору споживачем іншого виду тарифу на електричну енергію для опалення належного йому об’єкта (квартири) споживач має звернутись до енергопостачальника щодо необхідності внесення змін до договору про користування електричною енергією, в частині зміни зазначеної у договорі величини електричної потужності, категорії надійності струмоприймачів, тарифної групи, переліку електроустановок, якими обладнано об’єкт споживача.

Підставою для внесення змін у договір про користування є підтвердження проектною документацією закінченого будівництва або реконструкції та уведення в експлуатацію в установленому порядку того, що житловий будинок в цілому або його частина (окрема квартира) обладнаний електроопалювальними установками.

Слід зазначити, що потужність електромережі визначається проектною документацією об’єкта архітектури.

При цьому, у разі відсутності в проектній документації підтвердження факту обладнання житлового будинку електроопалювальними установками, на думку НКРЕКП, споживачу, для внесення змін у договір щодо тарифної групи необхідно належним чином внести зміни до проекту будинку (квартири), виконати переобладнання (реконструкцію) з подальшим уведенням в експлуатацію, після чого звернутись до енергопостачальника щодо необхідності внесення змін до договору про користування електричною енергією.

Таким чином, у разі надання споживачем необхідних документів, які підтверджують обладнання вищевказаного об’єкта електроопалювальними установками в установленому порядку, енергокомпанія зобов’язана внести відповідні зміни до договору про користування електричною енергією, застосувавши до споживача тариф, що відпускається населенню, об’єкти яких обладнані у встановленому порядку електроопалювальними установками.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ-Н Б В.2.5-65:2013 "Настанова з улаштування та використання систем електроопалення об’єктів житлового і громадського призначення" (далі - Настанова), затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 25, для улаштування стаціонарних систем електроопалення слід застосовувати передбачені проектним рішенням і тільки сертифіковані електронагрівальні пристрої заводського виготовлення або обладнання, на яке розроблені і діють технічні умови, а саме:

- електричні котли різних типів;

- електричні теплогенератори різних типів;

- акумуляційні електропечі;

- променисті електропечі;

- електричні нагрівальні панелі для опалення приміщення, у тому числі акумуляційні рідинні електричні нагрівальні панелі, включаючи водяні електричні нагрівальні панелі;

- електричні нагрівальні кабелі, вбудовані в конструкційні елементи будівель;

- електричні конвектори або комбіновані електроводяні конвектори;

- теплові насоси з електроприводом компресорів;

- електричні насосні установки з вихровою трубою.

При цьому повідомляємо, що призначення устаткування (товару) визначає його виробник у технічній документації на таке устаткування (товар). Таким чином, якщо устаткування віднесено до переліку електронагрівальних пристроїв заводського виготовлення або обладнання, на яке розроблені і діють технічні умови, наведених у Настанові, то таке устаткування є електроопалювальною установкою.

Член Комісії

Б. Циганенко



вгору