Розглянувши ваш запит від 23.06.2003 N 01-1/36 Міністерство
культури і мистецтв України відповідно до п. 2 постанови Кабінету
Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 72 ( 72-2003-п )
роз'яснює наступне.Відповідно до пункту 5 статті 15 Закону України "Про
авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (далі - Закон) автор
(чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати
виплати винагороди за будь-яке використання твору. Питання
авторської винагороди врегульовані постановою Кабінету Міністрів
України від 18.01.2003 N 72 ( 72-2003-п ) "Про затвердження
мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів
авторського права і суміжних прав". Розділом "Б" пункту 25 Додатка
1 до зазначеної постанови встановлені мінімальні ставки винагороди
за публічний показ аудіовізуальних творів (фільмів).Платниками зазначеної винагороди є фізичні або юридичні
особи, які здійснюють публічний показ аудіовізуального твору.
Юридичними особами, що здійснюють публічний показ аудіовізуальних
творів, можуть бути, наприклад, кінотеатри, відеосалони, клуби,
інші видовищні заклади як з платним, так і безплатним входом,
бари, кафе, ресторани, які мають кінопроекційну чи відеопроекційну
апаратуру. Стан та вік матеріального носія, на якому записаний
аудіовізуальний твір, на обов'язок сплати винагороди за публічний
показ аудіовізуального твору не впливає. Проте якщо строк дії
авторського права на твори, що увійшли складовою частиною до
аудіовізуального твору, закінчився, зазначений аудіовізуальний
твір може вільно, без виплати авторської винагороди,
використовуватись будь-якою особою, за умови дотримання особистих
немайнових прав автора (п. 1 ст. 30 Закону). Слід зазначити, що
відповідно до статті 28 Закону ( 3792-12 ) авторське право починає
діяти від дня створення твору і діє протягом усього життя автора
та 70 років після його смерті.Пунктом 2 Додатка 2 до постанови КМУ від 18.01.2003 N 72
( 72-2003-п ) встановлено мінімальні ставки авторської винагороди
за опублікування аудіовізуальних творів, зафіксованих у
відеограмах, на всіх видах матеріальних носіїв, випуск в обіг
виготовлених за межами України примірників творів згідно із
договорами на їх імпорт. Платником винагороди за зазначені види
використання твору є особи, які, зокрема, продають, здають у
майновий найм, побутовий чи комерційний прокат примірники
аудіовізуальних творів, або передають право власності на них чи
користування ними іншим способом. Водночас відповідно до п. 7
статті 15 Закону ( 3792-12 ) якщо примірники правомірно
опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг
шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне
введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора
(чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської
винагороди. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм
чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має
авторське право.Підсумовуючи, слід зазначити, що платником авторської
винагороди за використання аудіовізуального твору (фільму) є та
особа, яка безпосередньо здійснює конкретне використання фільму
(зокрема публічний показ, продаж примірників фільму, їх здавання у
майновий найм або прокат).На додаток до цього роз'яснення надсилаємо лист Мінкультури
директору ДКП "Кінотеатр "Жовтень" від 08.05.2003 N 11-2844/18
( v2844280-03 ).
Про питання авторської винагороди
Про питання авторської винагороди
Мінкультури України;
Лист
від 31.07.2003
№ 9-1/494
Документ v_494280-03, поточна редакція — Прийняття від 31.07.2003