Документ v_425805-09, поточна редакція — Прийняття від 18.12.2009

                                                          
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
18.12.2009 N 11/425

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії
суддів: головуючого - судді Винокурова К.С.,
суддів - Добрянської Я.І., Кочана В.М., розглянув у порядку
письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними
нормативно-правових актів в частині.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом
у якому просив визнати незаконними:
- абзац четвертий пункту 7 постанови Кабінету Міністрів
України від 17.07.92 року N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок
обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової
допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції постанови N 45
( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року), в частині визначення
середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового
забезпечення та премії при призначенні пенсій особам, які
звільнені із служби в 2008 - 2009 роках, шляхом ділення загальної
суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці
служби підряд перед звільненням починаючи з січня 2008 р. на
кількість таких місяців;
- пункт 1 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій
працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам
рядового і начальницького складу, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року N 426
( 426-2003-п ) (в редакції постанови N 148 ( 148-2008-п ) від
05.03.2008 року), в частині обмеження права військовослужбовців на
пільги, компенсації і гарантії, на які вони мають право згідно із
законами України, щодо знижки плати за користування житлом
(квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання,
газ, електрична та теплова енергія тощо) розміром їх
середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців,
який разом з розміром наданих пільг у грошовому еквіваленті не
повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані положення
нормативно-правових актів, суперечать чинному законодавству,
оскільки прийняті у зв'язку із змінами внесеними Законом України
"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року
N 107-VI ( 107-17 ), які визнані неконституційними за Рішенням
Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008
( v010p710-08 ) (справа N 1-28/2008).
Враховуючи, що проходження військової служби пов'язане з
просуванням військовослужбовців по службі, що передбачає
призначення їх на вищі посади і присвоєння їм чергових військових
звань, та з огляду на те, що за структурою та умовам виплати
грошового забезпечення військовослужбовців щомісячні додаткові
види грошового забезпечення військовослужбовців залежать від
розміру їх посадового окладу та/або окладу за військовим званням,
позивач стверджує, що положення абзацу четвертого пункту 7
постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року N 393
( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та
виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції
постанови N 45 ( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року) є звуженням
змісту та обсягу його, як військовослужбовця, права на розмір
пенсії за останньою штатною посадою, що був чинний до прийняття
постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року N 45
( 45-2008-п ).
Встановлення залежності реалізації права на знижку в оплаті
за житлово-комунальні послуги від розміру середньомісячного
сукупного доходу, який має бути меншим величини доходу, який дає
право на податкову соціальну пільгу (890 гривень у 2008 році),
постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року N 148
( 148-2008-п ) "Про внесення змін до Порядку надання пільг,
компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ,
військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу",
якою пункт 1 вищезазначеного Порядку ( 426-2003-п ) був викладений
в новій редакції, за твердженням позивача, фактично позбавлено
його цього права.
Відповідачем позову не визнано, у запереченнях на позов
зазначено, що оскаржувані постанови Уряду видані в межах
повноважень, визначених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами
України, а відповідні докази, які підтверджують законність та
обґрунтованість внесення змін до спірних постанов, у тому числі і
позитивні висновки Міністерства юстиції України за результатами
правової експертизи проектів надано до матеріалів справи.
У пояснювальній записці до проекту постанови від
13.02.2008 р. N 45 ( 45-2008-п ) "Про затвердження Порядку
проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови
Кабінету Міністрів України від 17.07.92 р. N 393" зазначено, що
проект постанови розроблено в зв'язку з необхідністю визначення
чіткого порядку обчислення складових грошового забезпечення для
проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) та з метою удосконалення
механізму проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до
цього Закону ( 2262-12 ) і які підлягають перерахунку відповідно
до частини 3 статті 63 цього Закону ( 2262-12 ).
За твердженням відповідача оспорювана позивачем редакція
абзацу 4 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17.07.92 N 393 ( 393-92-п ) жодним чином не суперечить статтям 43
та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ), які
врегульовують порядок обчислення та перерахунку пенсій зазначених
осіб, оскільки передбачає не лише доповнення п. 7 абзацом 4, а й
затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених
відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
( 45-2008-п ), пунктом 4 якого передбачено, що в разі, коли
внаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, пенсія
встановлюється в раніше встановленому розмірі.
Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам
бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і
начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 31.03.2003 N 426 ( 426-2003-п ), у оскаржуваній
частині направлений на врегулювання відповідних відносин, оскільки
після ухвалення Рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 р.
( v010p710-08 ), Верховною Радою України не було прийнято зміни до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік"
( 107-17 ) щодо збільшення видатків на компенсацію витрат за
надані пільговику послуги, у зв'язку з чим проведення будь-яких
розрахунків поза межами бюджетних асигнувань буде порушеннями
бюджетного законодавства України.
Ухвалою суду від 12.11.2008 р. було відкрито провадження у
справі, у відповідності до вимог ст. 171 КАС України ( 2747-15 ) з
метою повідомлення про судовий розгляд справи всіх заінтересованих
осіб, відповідачем було опубліковано відповідне оголошення
12 грудня 2008 р. (Офіційний вісник України" N 92), що є підставою
вважати, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені.
Згідно заяв позивача наявних у матеріалах справи, та за
проханням викладеним у позовній заяві, розгляд справи позивач
просив здійснювати за його відсутності. Аналогічна заява щодо
розгляду справи за відсутності представника Кабінету Міністрів
України викладена відповідачем у запереченні на позов.
Право особи, яка бере участь у справі, заявити клопотання про
розгляд справи за її відсутності передбачене ч. 3 ст. 122 КАС
України ( 2747-15 ), відповідно справа вирішується на підставі
наявних доказів у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 13.04.2009 року провадження у справі було
зупинене до набрання законної сили рішенням Окружного
адміністративного суду міста Києва у справі N 9/369 від
25.02.2009 року.
20 жовтня 2009 року провадження у справі було поновлено та
призначено судове засідання по розгляду справи на
18 грудня 2009 року.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі,
ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово,
наявна у матеріалах справи, адміністративний суд
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) у справі N 1-28/2008 визнано
неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний
бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України" ( 107-17 ), а саме:
- положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8,
10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34,
підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II
"Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3
розділу III "Прикінцеві положення".
У мотивувальній частині вказаного Рішення ( v010p710-08 )
(п. 5.3), Конституційний Суд України з посиланням на обґрунтування
в Рішенні від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 )
(справа про соціальні гарантії громадян), зазначив, що при
прийнятті оспорюваного Закону ( 107-17 ) всупереч зазначеним
правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового
регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень
законів (стаття 67 розділу I) і вніс до ряду законодавчих актів
зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II).
Згідно абзацу другого підпункту 4 пункту 29 розділу II Закону
України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення
змін до деяких законодавчих актів" ( 107-17 ) до частини третьої
статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 )
були внесені зміни, та зокрема, слова "за останньою штатною
посадою перед звільненням" виключено та доповнено словами "та у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". Зазначені
положення в силу зазначеного судового рішення є неконституційними.
З урахуванням внесених змін та у відповідності до ст. 117
Конституції України ( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України
постановою N 45 ( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року вніс зміни до
постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393
( 393-92-п ), а саме пункт 7 доповнив новим абзацом такого змісту:
"Для осіб, які звільнені із служби в 2008 - 2009 роках (крім
осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і
в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від
17 серпня 2005 р. N 748 ( 748-2005-п ), від 3 вересня 2005 р.
N 865 ( 865-2005-п ), від 9 березня 2006 р. N 268 ( 268-2006-п ) і
від 15 листопада 2006 р. N 1588) ( 1588-2006-п ) або які померли
(загинули) в зазначений період, середньомісячна сума щомісячних
додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається
шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення
за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням
(смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців. При
цьому для осіб, звільнених у січні 2008 р., сума щомісячних
додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається на
день звільнення із служби з розрахунку таких виплат за повний
місяць.".
Окрім того, неконституційними, згідно з п. 67 Закону України
"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) визнані зміни
внесені до Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ), в тому числі
за якими, пункт 5 статті 12 доповнено абзацом такого змісту:
"Пільги, передбачені цим пунктом для військовослужбовців,
надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому
еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом
військовослужбовця за попередні шість місяців не перевищує
величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.".
Враховуючи зміни внесені до закону, постановою Кабінету
Міністрів України від 05.03.2008 р. N 148 ( 148-2008-п ) пункт 1
постанови N 426 ( 426-2003-п ) від 31.03.2003 р. "Про затвердження
Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам
бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і
начальницького складу" викладено у наступній редакції:
"Відповідно до пунктів 38, 45, 49, 51 - 53, 61, 67, 68, 72,
76 - 78, 84 розділу II Закону України "Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих
актів України" ( 107-17 ) пільги, компенсації і гарантії, на які
згідно із законами України мають право окремі категорії
працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи
рядового і начальницького складу (далі - пільговики), щодо знижки
плати за користування житлом (квартирної плати), паливом,
телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ,
електрична та теплова енергія тощо), безоплатний проїзд усіма
видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та
автомобільним транспортом загального користування в сільській
місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського
сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови,
якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із
середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість
місяців (далі - середньомісячний дохід пільговика) не перевищує
величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.".
Зазначені положення (абзац четвертий пункту 7 постанови
Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року N 393 ( 393-92-п )
"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати
пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції
постанови N 45 ( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року) та пункт 1
Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам
бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і
начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 31.03.2003 року N 426 ( 426-2003-п ) (в редакції
постанови N 148 ( 148-2008-п ) від 05.03.2008 року), є предметом
оскарження у даній справі, а вимоги позивача щодо визнання їх
незаконними підлягають задоволенню виходячи з наступного.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від
06.03.2008 р. N 2 ( v0002760-08 ) "Про практику застосування
адміністративними судами окремих положень Кодексу
адміністративного судочинства України під час розгляду
адміністративних справ" (п. 21) сказано, що за правилами частини
другої статті 171 КАС України ( 2747-15 ) право оскаржити
нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а
також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей
акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до
неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є
суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
Як те підтверджується матеріалами справи, позивач проходить
військову службу і станом на 11.03.2007 року має 20 років вислуги
на військовій службі, що дає йому право на пенсію за вислугу років
згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених
з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) а також
передбачає право на отримання пільг згідно Закону "Про соціальний
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) (довідка за вих. N 123 від 07.05.2008 р. в оригіналі
наявна у справі).
Зазначене є свідченням того, що позивач є суб'єктом відносин,
на які поширюється дія оскаржуваних ним нормативно-правових актів.
Згідно частини другої статті 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією
межах і відповідно до законів України. Частина друга статті 19
Конституції України ( 254к/96-ВР ) зобов'язує органи державної
влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами
України.
Законом України "Про Кабінет Міністрів України" ( 279-17 )
визначено основні завдання та повноваження надані для виконання
цих завдань Кабінету Міністрів України, зокрема ст. 20 та 21
Закону ( 279-17 ) до повноважень КМУ віднесено вирішення питань
забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення
політики у сфері соціального захисту.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає
постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти
Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України
(ст. 117 Конституції України) ( 254к/96-ВР ).
Суду пред'явлено копії документів, що підтверджують
проходження встановленої законом процедури прийняття актів
Кабінету Міністрів України, а саме: довідки про погодження проекту
постанови, пояснювальні записки до проекту постанови та проекти
постанов, висновки Міністерства юстиції України за результатами
правової експертизи проектів постанов, порівняльні таблиці до
проекту постанови в частині діючих норм та запропонованих.
Постанови КМУ N 45 ( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року та N 148
( 148-2008-п ) від 05.03.2008 року зареєстровано Міністерством
юстиції України при внесенні до Єдиного державного реєстру
нормативних актів.
Тобто в частині повноважень та процедури прийняття
оскаржуваних актів відповідача, останні прийняті в межах
повноважень Кабінету Міністрів України та відповідно до
законодавчо визначеної процедури прийняття актів Уряду.
Натомість, предметом оскарження у даній справі є законність
положень нормативно-правових актів, якими є постанови КМУ N 45
( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року та N 148 ( 148-2008-п ) від
05.03.2008 року, з огляду на прийняте Конституційним судом України
Рішення від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) у
справі N 1-28/2008, виходячи з наявного факту порушення прав
позивача щодо реалізації передбачених чинним законодавством пільг,
гарантій і компенсацій дією оскаржуваних частин
нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Як про те зазначено у Рішенні Конституційного Суду України
від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 ( v015p710-00 ) (справа про
порядок виконання рішень Конституційного Суду України) рішення
Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання
чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів
державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду
України є вимогою Конституції України ( 254к/96-ВР ) (частина
друга статті 150)" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України ( 254к/96-ВР )
закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані
неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що
відповідно вказано і у п. 5 резолютивної частини Рішення
Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008
( v010p710-08 ) у справі N 1-28/2008, за яким положення Закону
України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення
змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ), визнані
неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення Закону України "Про Державний бюджет
України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих
актів України" ( 107-17 ) якими було внесено зміни до частини
третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 )
та п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) після
прийняття рішення Конституційним Судом України втратили чинність.
В свою чергу, зміни, внесені постановами КМУ N 45
( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року та N 148 ( 148-2008-п ) від
05.03.2008 року на підставі зазначених змін до закону, суперечать
положенням чинного законодавства, оскільки закони вважаються
конституційними, підлягають виконанню лише до тих пір поки
компетентним органом не буде встановлено інше (визнання
Конституційним Судом акта таким, що не відповідає Конституції
( 254к/96-ВР ) (неконституційним).
Тобто дія п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17.07.92 року N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" (в редакції постанови N 45 ( 45-2008-п ) від
13.02.2008 року) та пункту 1 Порядку надання пільг, компенсацій і
гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям,
особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року N 426
( 426-2003-п ) (в редакції постанови N 148 ( 148-2008-п ) від
05.03.2008 року), є фактичним застосуванням положень закону, що
визнані неконституційними у встановленому порядку.
В даному випадку згідно частини третьої статті 43 Закону
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (в редакції Закону
N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006 року) особам, які мають право
на пенсію за цим Законом ( 2262-12 ), пенсія обчислюється з
розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед
звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим
(спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років,
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки,
доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених
законодавством.
Таким чином, зазначена стаття Закону ( 2262-12 ) передбачала
обчислення пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою
штатною посадою перед звільненням, і закріплювала реалізацію
відповідного права згідно положень постанови Кабінету Міністрів
України від 17.07.92 р. N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Після внесення змін постановою N 45 ( 45-2008-п ) від
13.02.2008 року до п. 7 названого Порядку ( 393-92-п ) було
змінено порядок обчислення пенсії, передбачений ч. 3 ст. 43 Закону
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ), а саме - для осіб, які
звільнені із служби в 2008 - 2009 роках (крім осіб, виплата
грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку,
визначених постановами Кабінету Міністрів України від
17 серпня 2005 р. N 748 ( 748-2005-п ), від 3 вересня 2005 р.
N 865 ( 865-2005-п ), від 9 березня 2006 р. N 268 ( 268-2006-п ) і
від 15 листопада 2006 р. N 1588) ( 1588-2006-п ) або які померли
(загинули) в зазначений період, середньомісячна сума щомісячних
додаткових видів грошового забезпечення та премії визначалася
шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення
за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням
(смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців.
Враховуючи, що положення Закону "Про пенсійне забезпечення
осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
( 2262-12 ), які надають право на обчислення пенсії з розміру
грошового забезпечення в розмірах, установлених законодавством, та
у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України є
неконституційними, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17.07.92 р. N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей", в редакції постанови N 45 ( 45-2008-п ) від
13.02.2008 року, в частині визначення середньомісячної суми
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії при
призначенні пенсій особам, які звільнені із служби в
2008 - 2009 роках, шляхом ділення загальної суми таких видів
грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд
перед звільненням починаючи з січня 2008 р. на кількість таких
місяців, не відповідає положенням Закону ( 2262-12 ).
Згідно з п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) військовослужбовцям, а також звільненим з військової
служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової
служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні,
батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули
(померли) або пропали безвісти під час проходження військової
служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування
житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги
(водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги)
в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм,
передбачених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України N 426 ( 426-2003-п )
від 31.03.2003 р. встановлено механізм надання пільг, компенсацій
і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям,
особам рядового і начальницького складу та згідно з п. 1 вказаної
постанови, передбачені ст. 12 Закону України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) пільги у вигляді 50-відсоткової знижки плати за
користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні
послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші
послуги) в жилих будинках усіх форм власності, надаються за умови,
якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із
середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість
місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу.
Внесення змін до п. 1 Порядку надання пільг, компенсацій і
гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям,
особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року N 426
( 426-2003-п ), постановою N 148 ( 148-2008-п ) від
05.03.2008 року обумовлено відповідними змінами у Законі "Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей" ( 2011-12 ), які внесені положеннями Закону України "Про
Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ), що визнані
неконституційними за Рішенням Конституційного Суду України від
22 травня 2008 року N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) у справі
N 1-28/2008.
Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їхніх сімей" ( 2011-12 )
передбачено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців
та членів їх сімей в правах і свободах, визначених законодавством
України, а зміни внесені до п. 5 ст. 12 вказаного Закону
( 2011-12 ) в частині надання передбачених пільг за умови, якщо
розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із
середньомісячним сукупним доходом військовослужбовця за попередні
шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на
податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України, є неконституційними. Положення Закону України
"Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) якими внесені
зазначені зміни, після прийняття Конституційним судом Рішення у
справі N 1-28/2008 ( v010p710-08 ) втратили чинність 22.05.2008 р.
(день прийняття Рішення).
Частина третя статті 22 Конституції України ( 254к/96-ВР )
гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до
чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих
прав і свобод. Зазначені конституційні приписи мають
застосовуватись не лише до законів, а і будь-яких інших
нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та
органів держави, включаючи постанови Кабінету Міністрів України.
Таким чином, оспорюваний пункт Порядку надання пільг,
компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ,
військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
31.03.2003 року N 426 ( 426-2003-п ), в редакції постанови N 148
( 148-2008-п ) від 05.03.2008 року, є обмеженням реалізації права
гарантованого законом, а отже є незаконним.
Зважаючи на все вищевикладене, суд вважає встановленим та
доведеним факт невідповідності вимогам чинного законодавства
нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України в оспорюваних
частинах, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають
задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163, 171 КАС
України ( 2747-15 ), адміністративний суд П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним абзац четвертий пункту 7 постанови
Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року N 393 ( 393-92-п )
"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати
пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції
постанови N 45 ( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року), в частині
визначення середньомісячної суми щомісячних додаткових видів
грошового забезпечення та премії при призначенні пенсій особам,
які звільнені із служби в 2008 - 2009 роках, шляхом ділення
загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні
фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з січня
2008 р. на кількість таких місяців.
3. Визнати незаконним пункт 1 Порядку надання пільг,
компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ,
військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003
року N 426 ( 426-2003-п ) (в редакції постанови N 148
( 148-2008-п ) від 05.03.2008 року).
4. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь
ОСОБА_1 (39608, АДРЕСА_1) 3,40 грн. (три гривні 40 копійок)
судових витрат. Зобов'язати Кабінет Міністрів України опублікувати дане
судове рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднено
постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року N 393
( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та
виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції
постанови N 45 ( 45-2008-п ) від 13.02.2008 року), та Порядок
надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних
установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького
складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
31.03.2003 року N 426 ( 426-2003-п ) (в редакції постанови N 148
( 148-2008-п ) від 05.03.2008 року), після набрання даним судовим
рішенням законної сили. Постанова набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в
порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ). Постанова може бути оскаржена в
апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ).
Головуючий, суддя К.С.Винокуров
Судді: Я.І.Добрянська
В.М.Кочан



вгору