Документ v9887837-11, поточна редакція — Прийняття від 07.04.2011

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ 
Л И С Т
07.04.2011 N 9887/7/16-1517-26

Про надання відповіді

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі -
Закон) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є
операції з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі
імпорту або реімпорту.
При цьому з метою оподаткування цим податком до імпорту також
прирівнюються операції з ввезення на митну територію України:
об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу,
раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його
дорученням з території України у митному режимі тимчасового
вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави
34 Митного кодексу України) ( 92-15 ) та товарів (супутніх послуг)
за будь-якими іншими договорами, які не передбачають їх обмін на
корпоративні права чи цінні папери, у тому числі, якщо таке
ввезення пов'язане з поверненням товарів у зв'язку з припиненням
дії зазначених договорів.
Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону
( 168/97-ВР ) датою виникнення податкових зобов'язань по податку
на додану вартість при імпорті є дата подання митної декларації
( 748-97-п ) із зазначенням у ній суми податку, що підлягає
сплаті. При цьому дата сплати зазначених сум до бюджету буде датою
виникнення права платника податку на податковий кредит
(підпункт 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону).
Порядок та особливості формування податкового кредиту
визначаються пунктом 7.4 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ).
Зокрема, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7
Закону ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду
визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів
(послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна
ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20
відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та
складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником
податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону
( 168/97-ВР ), протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх
імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в
оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності
платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів
(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних
активів на незавершених капітальних інвестицій в необоротні
капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою
подальшого використання у виробництві та/або поставці.
При визначенні права на формування податкового кредиту по
орендованому майну слід враховувати наступне.
Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон
N 334/94-ВР) під лізинговою (орендною) операцією розуміють
господарську операцію (крім операцій з фрахтування (чартеру)
морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи
юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних
фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам
(орендарям), за орендну плату та на визначених строк.
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді
оперативного лізингу (оренди), фіксованого лізингу (оренди),
зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих
приміщень.
Оперативний лізинг (оренди) - господарська операція фізичної
або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору
оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що
підпадає під визначення основного фонду згідно зі статтею 8 Закону
N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ), придбаного або виготовленого
орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим
лізингом (орендою) (підпункт 1.18.1 пункту 1.18 статті 1 Закону
N 334/94-ВР) ( 334/94-ВР ).
За договором оперативного лізингу (оренди) орендар не
придбаває об'єкт лізингу у власність (підпункт 1.18.2 пункту 1.18
статті 1 Закону N 334/94-ВР) ( 334/94-ВР ).
Враховуючи зазначене на те, що ввезене на умовах оперативного
лізингу імпортне обладнання не є придбаним, а лише отриманим у
користуванням, сума податку на додану вартість, сплачена при його
ввезенні, до податкового кредиту не відноситься.
Згідно з пунктом 5.17 статті 5 Закону ( 168/97-ВР )
звільняються від оподаткування операції з тимчасового ввезення на
митну територію України та подальшого вивезення з митної території
України (а також з вивезення на митну територію України раніше
вивезеного з митної території України) товарів за переліком,
визначеним статтею 206 Митного кодексу України ( 92-15 ), та
повітряних суден, які ввозяться на митну територію України за
договорами оперативного лізингу. Перелік товарів, щодо яких може
надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним
повним звільненням від оподаткування, визначено статтею 206
Митного кодексу України ( 92-15 ). Зокрема, до цього переліку
включено будь-які товари, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з
якою-небудь комерційною операцією, або ввезення яких саме по собі
не є комерційною операцією.
Таким чином, при визначенні порядку оподаткування операції з
вивезення на митну територію України на умовах оперативного
лізингу імпортного обладнання керуватися зазначеними нормами
Закону ( 168/97-ВР ).
Заступник Голови Комісії
з проведення реорганізації
ДПА України, заступник
Голови ДПА України О.М.Любченко



вгору