Документ v8082729-15, поточна редакція — Прийняття від 10.06.2015

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

10.06.2015  № 1/11-8082


Профспілці працівників освіти
і науки України

На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України - Міністра культури України В. Кириленка від 07.05.2015 № 18926/1-15 Міністерство освіти і науки України розглянуло Ваш лист від 30.04.2015 р. № 02-5/248 щодо застережень до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 216, якою відмінено норми обов'язковості працевлаштування та відшкодування вартості навчання випускниками вищих навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням. На виконання значеного доручення Віце-прем'єр-міністр України - Міністра культури України В. Кириленка Міністерством проаналізовано листи Мінекономрозвитку та Мінсоцполітики з висловленими застереженнями.

Щодо скасування дії положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992, якою затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, то Міністерство освіти і науки України висловлює позицію, що ґрунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України і законами України та керується у своїй діяльності принципом верховенства права.

В першу чергу, положення зазначеної постанови 1996 року не відповідають Конституції України, адже обов'язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником знаходиться поза межами правового поля, оскільки порушує конституційне право громадянина на працю, що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується (стаття 43) та право на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (стаття 53).

Крім того, серед об'єктивних причин щодо доцільності внесення змін до постанови була невідповідність її положень реаліям сьогодення:

1. В першу чергу, у пункті 14 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 містилася норма про обов'язковість відшкодування вартості навчання за умови, якщо випускник не відпрацював у державному секторі економіки три роки. Саме тому всі планові перевірки вищих навчальних закладів органами контролю - Державною фінансовою інспекцією України, органами прокуратури закінчувалися нарахуванням мільйонних штрафів за неефективне використання бюджетних коштів.

При цьому, не враховувалися особливості сучасних умов розвитку економіки країни, у тому числі, значне зменшення державного сектору (від 0 відс. до 2 відс., залежно від галузі економіки). Крім того, реаліями сучасності стала недостатність інформації щодо наявності вакантних місць у державних підприємствах, установах та організаціях. Ця об'єктивна реальність спонукала керівництво вищих навчальних закладів працевлаштовувати своїх випускників на підприємства, установи та організації інших форм власності, які теж є платниками податків і вносять вагомий внесок у розвиток економіки країни та й державні потреби не обмежуються лише бюджетним сектором економіки.

2. Перевірка стану працевлаштування випускників та відсутність вакантних місць для їх працевлаштування призводила до негативної практики надання керівниками вищих навчальних закладів недостовірних даних. Адміністрації вищих навчальних закладів примусово зобов'язували випускників самостійно організовувати власне працевлаштування, що призводило до пошуку ними фіктивних роботодавців та надання недостовірних довідок, при цьому, основним методом тиску на випускників була затримка видачі дипломів. Міністерство щороку листами застерігало керівництво вищих навчальних закладів щодо неприпустимості таких дій з боку адміністрацій.

3. Упродовж всього часу носили декларативний характер і положення пункту 32 постанови № 992 щодо соціальних гарантій випускників, зокрема надання їм житла. У зазначеному пункті передбачено забезпечення випускників вищих навчальних закладів житлом згідно із законодавством. Крім того, їм гарантовано право на позачергове одержання житла, якщо випускник не був забезпечений ним протягом трьох років, але при цьому продовжував працювати за призначенням.

Не реалізованим був зміст і пункту 24 постанови щодо надання відпустки випускникові тривалістю 30 календарних днів після закінчення навчального закладу, з виплатою допомоги у розмірі академічної або соціальної стипендії за рахунок коштів замовника. Ця теза суперечить статті 21 Кодексу законів про працю, відповідно до якої випускник стає членом трудового колективу після підписання трудового договору, отже за попередній період виплати роботодавцями в основному не здійснювалися. Не вирішеною була проблема і з компенсуванням витрат, пов'язаних з переїздом випускника і членів його родини за місцем призначення.

4. Одним із вагомих аргументів щодо внесення змін стало прийняття галузевого Закону України "Про вищу освіту", який не містить умов про обов'язковість трирічного відпрацювання або відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання, крім того, у ньому зазначається, що до обов'язків вищого навчального закладу належить сприяння працевлаштуванню своїх випускників.

5. Не стає аргументом у недоцільності прийняття постанови і застереження Профспілки, Мінекономрозвитку та Мінсоцполітики щодо втрати випускниками вищих навчальних закладів такої соціальної пільги як одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі. Ця допомога виплачується і буде виплачуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2006 р. № 1361 "Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів" випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали угоду на строк не менше як три роки про роботу в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та з метою упорядкування цих виплат щорічно наказом Міністерства затверджується Порядок надання одноразової адресної грошової допомоги. Нарахування допомоги здійснюється у вищому навчальному закладі на підставі поданої випускником заяви про надання допомоги, копії трудової книжки та копії трудового договору.

6. Крім того зазначаємо, що не вступають у протиріччя з Законом України "Про вищу освіту" і закони України: "Про зайнятість населення", "Про сприяння соціальному становленні та розвитку молоді в Україні", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Саме ці закони покликані забезпечити соціальний захист випускників вищих навчальних закладів.

Таким чином, прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 216 від 15 квітня 2015 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992", якою відміняється норма щодо обов'язковості відпрацювання та відшкодування, забезпечує реалізацію основних положень Закону України "Про вищу освіту" та конституційне право випускників на вільний вибір місця подальшої роботи.

Водночас, незважаючи на той факт, що вища освіта, в першу чергу, виконує соціальну освітянську функцію і в інтересах держави наявність освіченої молоді, Міністерство освіти і науки України цілком усвідомлює вагомість вирішення питань щодо сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів. З цією метою розроблені механізми сприяння працевлаштуванню, що реалізуються комплексно та у певній системі.

МЕХАНІЗМИ СПРИЯННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ:

1. Забезпечення збалансованості підготовки фахівців з вищою освітою, уникнення їх перевиробництва за окремими напрямами і спеціальностями, відповідності регіональних ринків освітніх послуг ринкам праці та раціонального використання бюджетних коштів за рахунок проведення роботи з оптимізації мережі вищих навчальних закладів.

Основні шляхи оптимізації мережі вищих навчальних закладів:

• утворення укрупнених регіональних вищих навчальних закладів державної форми власності;

• поетапна передача вищих навчальних закладів у підпорядкування Міністерства освіти і науки.

В умовах фінансової кризи Централізація управління вищою освітою забезпечить економічну ефективність функціонування системи вищої освіти, зміцнення вертикалі управління, ліквідацію міжвідомчих бар'єрів, зменшення витрат на управлінські функції.

2. Посилення ролі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо визначення напрямів та обсягів підготовки фахівців з вищою освітою, що дасть змогу максимально враховувати потреби регіональних ринків праці.

Міністерством освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади, при формуванні проектних показників державного замовлення враховуються регіональні потреби у фахівцях з вищою освітою. У зв'язку з цим, керівники вищих навчальних закладів щорічно погоджують контрольні показники обсягів прийому на навчання та випуску фахівців з управліннями освіти і науки обласних та Київської міської державної адміністрації та регіональними центрами зайнятості населення.

Участь у погодженні проектних показників державного замовлення вищих навчальних закладів України регіональних центрів зайнятості населення сприяє оптимальному узгодженню реальних потреб ринку праці у регіонах та ринку освітніх послуг.

3. Ефективність функціонування у вищих навчальних закладах структурних підрозділів (центрів, відділів, секторів, бюро) щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників (розпорядження Кабінету Міністрів України № 1726 "Про підвищення рівня працевлаштування випускників вищих навчальних закладів").

Зазначеними структурними підрозділами вищих навчальних закладів створено електронний банк даних потенційних роботодавців (підприємств, установ і організацій) та випускників ВНЗ, який щороку поповнюється.

Працівниками цих структурних підрозділів укладаються угоди про співпрацю з роботодавцями (від 50 до 2445 угод), реалізуються з ними спільні проекти, проводяться презентації компаній різних галузей з використанням відеороликів, організовуються щорічні ярмарки робочих місць, активно застосовуються Інтернет-простір, Web-сайти.

Ці підрозділи тісно співпрацюють з державною службою зайнятості, а також з підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, що є потенційними роботодавцями для випускників вищих навчальних закладів.

4. Реалізація соціального партнерства, налагодження галузевих зв'язків з роботодавцями щодо їх участі в управлінні освітнім процесом, запровадження системи зворотного зв'язку.

Розширення партнерських зв'язків вищих навчальних закладів з роботодавцями, активне залучення роботодавців до формування змісту освіти, проведення виробничої практики студентів. Щороку підписуються угоди з підприємствами, організаціями та установами щодо проведення навчальних та виробничих практик та використання потужності підприємств для формування професійно-практичних навичок у студентів. З роботодавцями, які забезпечують проведення практик, узгоджується тематика бакалаврських, дипломних та магістерських робіт.

Запровадження системи зворотного зв'язку між роботодавцями і вищими навчальними закладами для отримання об'єктивної оцінки якості професійної підготовки студентів.

Врахування наявності прямих договорів між роботодавцями та вищими навчальними закладами як одного з критеріїв розподілу Державного замовлення.

Забезпечення розвитку галузевої науки і науково-виробничої кооперації між підприємствами та науковими установами. Вищі навчальні заклади запроваджують спільне проведення з роботодавцями науково-практичних конференцій з проблем фахової підготовки та перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.

Збільшення кількості баз для проходження студентами вищих навчальних закладів виробничих практик. Організація проходження виробничої практики на місцях можливого працевлаштування (під час якої роботодавці мають змогу оцінити рівень фахової підготовки як потенційних майбутніх працівників та вплинути на становлення студента як майбутнього професіонала).

Стажування студентів на підприємствах, в установах та організаціях, здобуття навичок практичної роботи в умовах конкретного підприємства значно підвищують їх конкурентоспроможність на ринку праці та допомагають вирішити проблему працевлаштування для багатьох випускників.

Слід зазначити, що результати співпраці лише частково вирішують питання працевлаштування випускників. Актуальним вирішенням зазначеної проблеми є зобов'язання підприємств, установ та організацій щодо забезпечення щорічного квотування першого робочого місця для випускників вищих навчальних закладів.

5. Налагодження співпраці ВНЗ з регіональними молодіжними центрами зайнятості, громадськими організаціями.

Структурні підрозділи ВНЗ активно налагоджують ділові контакти з регіональними молодіжними центрами, громадськими організаціями - фондами ("Молодіжні ініціативи", "Молодіжні перспективи", "Українською асоціацією студентського самоврядування").

Крім того, вищі навчальні заклади з 2014 року співпрацюють з онлайн-платформою з освіти і побудови кар'єри - Академією навичок. Цей проект в галузі онлайн-навчання має на меті надати можливість випускникам безкоштовно підвищувати власну професійну компетентність для підвищення рівня конкурентоспроможності на ринку праці, побудови успішної кар'єри та досягнення успіху в житті.

"Академія навичок" поєднала в собі всі кращі досягнення популярних міжнародних освітніх ресурсів, таких як Coursera і проектів з пошуку та підбору персоналу, як LinkedIn, завдяки чому дозволить молоді працевлаштуватись у компанію своєї мрії, створити власний стартап та, у підсумку, стати успішними. Реалізація проекту відбувається в межах партнерства держави, бізнесу та суспільства, його ініціаторами стали Міністерство молоді та спорту України, Українська студентська спілка та один з провідних роботодавців - компанія "МТС Україна", яка цим прикладом задає тренд соціально відповідального бізнесу.

Перший заступник Міністра

І.Р. Совсун

{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.old.mon.gov.ua}



вгору