Про розгляд листа
ДПА України; Лист від 06.08.20057497/6/15-2315
Документ v7497225-05, поточна редакція — Прийняття від 06.08.2005

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ 
Л И С Т
06.08.2005 N 7497/6/15-2315
Європейській Бізнес
Асоціації
04070, м. Київ,
вул. Ігорівська, 7-а,
1 поверх

Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України розглянула ваші
листи від 04.07.2005 N 162/2005/П, від 19.05.2005 N 103/2005/П
(надісланий Секретаріатом Президента України) щодо окремих питань
з оподаткування податком на додану вартість у зв'язку з набранням
чинності Законів України від 25 березня 2005 року N 2505-IV
( 2505-15 ) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів
України" та від 03.06.2005 N 2642 ( 2642-15 ) "Про внесення змін
до деяких законів України" і повідомляє наступне.
Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV ( 2505-15 ) "Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі -
нововведений Закон) внесено суттєві зміни до Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі - Закон)".
При цьому слід зазначити, що нововведеним Законом ( 2505-15 )
по суті об'єкт оподаткування податком на додану вартість не
змінено, а лише внесені уточнення місця поставки товарів та місця
надання послуг.
Так, об'єктом оподаткування є операції платників з місцем
поставки товарів та наданням послуг на митній території України;
ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або
реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі
експорту або реекспорту.
При визначенні об'єкту оподаткування у разі надання послуг
нерезидентами українським контрагентам необхідно враховувати місце
поставки товарів (послуг).
Якщо нерезидент надає послуги, то місцем поставки послуг
відповідно до п. 6.5 статті 6 Закону ( 168/97-ВР ) вважається
місце розташування його представництва, а за відсутності такого -
місце розташування резидента, який виконує представницькі дії від
імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце
фактичного розташування покупця (отримувача).
Відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату
податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом - є його
постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка
отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться
на митній території України.
Поняття "супутні послуги" - наведено в пп. 1.14 статті 1
нововведеного Закону ( 2505-15 ), відповідно до якого під
супутніми послугами розуміються послуги, вартість яких включається
відповідно до норм митного законодавства до митної вартості
товарів, що експортуються або імпортуються.
Визначення митної вартості товарів, що вивозяться
(експортуються) з України наведено в главі 48 Митного кодексу
України ( 92-15 ), а методи визначення митної вартості товарів,
які імпортуються в Україну в главі 47 цього Кодексу.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 6.2 ст. 6
Закону ( 168/97-ВР ) нульова ставка податку при оподаткуванні
послуг застосовується виключно щодо операцій з експорту послуг,
супутніх експорту товарів. Експорт товарів, до вартості яких
включено вартість супутніх такому експорту послуг, засвідчується
належно оформленою ВМД ( 574-97-п ).
Щодо дати виникнення права на податковий кредит, то слід
зазначити, що до набрання чинності Закону України від 07.07.2005
р. N 2771 ( 2771-15 ) "Про внесення змін до Закону України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів
України" в умовах дії Закону України від 25.03.2005 р. N 2505
( 2505-15 ) "Про внесення змін до Закону України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України" (з
31.03.2005 р. до 29.07.2005 р.) таке право виникало у тому ж
звітному періоді, що й податкові зобов'язання.
В зв'язку з набуттям чинності з 29 липня 2005 року Закону
України від 07.07.2005 р. N 2771 ( 2771-15 ) "Про внесення змін до
Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та
деяких інших законодавчих актів України", яким змінено, зокрема,
редакцію підпункту 7.5.2 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ), датою виникнення права платника
податку на податковий кредит для операцій з імпорту товарів
(супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній
території України є дата сплати податку по податкових
зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Що стосується строку надання висновку органами податкової
служби до державного казначейства за новими правилами
відшкодування ПДВ, то Законом України "Про внесення змін до деяких
законів України" від 3 червня 2005 року N 2642-IV ( 2642-15 )
внесено зміни до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7, де
передбачено, що податковий орган зобов'язаний в п'ятиденний термін
після закінчення перевірки надати органу державного казначейства
висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Стосовно запитань щодо порядку відображення в податковій
звітності операцій з отримання послуг від нерезидентів, то наказом
ДПА України від 15.06.2005 р. N 213 ( z0702-05 ) "Про внесення
змін до податкової звітності з податку на додану вартість",
зареєстрованим у Мін'юсті України 30.06.2005 р. за N 702/10982,
затверджено в новій редакції порядок заповнення та подання
податкової декларації з ПДВ, а також форми податкової декларації.
Податкову звітність з ПДВ за формами, затвердженими наказом
N 213 ( z0702-05 ), платники податку, у яких місячний звітний
(податковий) період, подають за червень поточного року, а платники
податку, у яких квартальний звітний (податковий) період, - за II
квартал поточного року.
При цьому слід зазначити, що для відображення операцій з
поставки послуг за межами митної території України, місце поставки
яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ), розділ I нової декларації доповнено рядком 91.
Податкові зобов'язання з податку на додану вартість по
операціях з отримання на митній території України послуг від
нерезидента платником податку відображаються в рядку 7, а
податковий кредит в рядку 12.4 декларації з податку на додану
вартість, форма та порядок заповнення якої затверджено наказом ДПА
України від 30.05.97 N 166 ( z0250-97 ) (у редакції наказу від
15.06.2005 N 213 ( z0702-05 ).
Щодо підстав для нарахування податкового кредиту без
податкової накладної, то підпунктом 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону
України від 03.04.97 N 168 ( 168/97-ВР ) "Про податок на додану
вартість" встановлено, що підставою для нарахування податкового
кредиту без отримання податкової накладної є касові чеки, які
містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму
нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без
визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою
такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не
може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на
додану вартість).
Таким чином, законодавчою нормою передбачено щоденний
підсумок операцій з поставки товарів (послуг), здійснюваних СГД.
Порядок надання податкових накладних регулюється наказом ДПА
України від 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ) (з урахуванням змін,
внесених наказом ДПА України від 30.06.2005 N 244 ( z0769-05 ),
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 р. за
N 769/11049).
Разом з цим, зазначаємо, що статтею 147 Конституції України
( 254к/96-ВР ) визначено, що Конституційний суд України є єдиним
органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд
України вирішує питання про відповідність законів та інших
правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення
законів України.
Податок на прибуток
До пункту 9.
У зв'язку з тим, що Законом України "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" ( 2285-15 ) внесено ряд змін до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ),
Державною податковою адміністрацією України розроблено зміни до
форм декларацій з податку на прибуток підприємства.
Проектом наказу враховано порядок визначення оподаткованого
прибутку підприємством від різних видів діяльності, в тому числі і
тих, що підлягають патентуванню.
Проект наказу ДПА України "Про затвердження Змін до форми
декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її
складання" проходить погодження в Комітеті Верховної Ради України
з питань фінансів та банківської діяльності та у Міністерстві
фінансів України.
До пункту 10.
Що стосується обліку вартості іноземної валюти, то питання
формування інформації про операції підприємства в іноземних
валютах та відображення показників статей фінансової звітності
господарських одиниць підприємства за межами України в грошовій
одиниці України в бухгалтерському обліку визначається згідно з
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін
валютних курсів" ( z0515-00 ) (далі - П(С)БО 21).
Так, пунктом 6 П(С)БО 21 ( z0515-00 ) визначено, що сума
авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших
осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших
активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу
звітного періоду перераховується у валюту звітності із
застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У разі
одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті
частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних
активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт,
послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням
валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових
платежів.
З метою оподаткування облік балансової вартості іноземної
валюти відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) здійснюється за
методом оцінки балансової вартості іноземної валюти за
середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю за
самостійним вибором платника податку. Зміна методу оцінки
балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для
цілей податкового обліку не дозволяється.
Що стосується визначення сум валових витрат при купівлі
товарів за іноземну валюту, то відповідно до підпункту 11.2.3
пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон) датою збільшення валових
витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які
є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податків товарів.
Підпунктом 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону ( 334/94-ВР )
передбачено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в
іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових
витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має
дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної
згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 статті 7, і
не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу
гривні протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.3.1 ( 334/94-ВР ) визначено, що доходи, отримані
(нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду,
перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом
Національного банку України, що діяв на дату отримання
(нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у
зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного
періоду. Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником
податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті),
визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці підпункту
7.3.1.
Отже, порядок визначення балансової вартості іноземної валюти
для визначення валових витрат, нарахованих в іноземній валюті
такий же, як і для визначення валових доходів, отриманих в
іноземній валюті.
Тобто, балансова вартість іноземної валюти для визначення
валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті,
розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату
отримання (нарахування) таких витрат.
Виходячи з викладеного, платник податку при отриманні
імпортних товарів на валові витрати відносить суми, які
розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за
офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України,
що діяв на дату отримання таких товарів.
При цьому відповідно до пп 7.3.3 ( 334/94-ВР ) заборгованість
в іноземній валюті не виникає і тому перерахунок валових витрат на
момент оплати товару не відбувається.
З цього приводу ДПА України листом від 31.01.2004
N 1557/7/15-1117 ( v1557225-04 ) надано роз'яснення.
Водночас повідомляємо, що окремі питання, викладені у вашому
листі, уже розглядалися і відповідь надано листом ДПА України від
17.06.2005 N 5678/6/15-2315, а також обговорювалися на засіданні
Круглого столу в липні місяці п.р.
Заступник Голови В.І.Ревун



вгору