Документ v5062225-02, поточна редакція — Прийняття від 26.03.2002

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ 
Л И С Т
N 5062/7/24-1117 від 26.03.2002

Методичні рекомендації
щодо роботи податкових керуючих з платниками
податків, які мають податковий борг

Податковий керуючий - посадова особа органу ДПС, на яку
покладається виконання передбачених Законом функцій, спрямованих
на погашення податкового боргу платника податків. Податковий керуючий призначається керівником (його
заступником) органу ДПС відповідно до пп. 8.6.5 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) з числа службових осіб
податкового органу та затверджується наказом податкового органу.
Керівник ДПА (ДПІ) повинен щотижнево, у випадках появи нових
боржників, видавати накази про призначення по них податкових
керуючих, забезпечивши цим своєчасне направлення (не пізніше 5
робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання) першої податкової вимоги. Категорії платників податків - фізичних осіб, яким повинні
бути призначені податкові керуючі: - суб'єкти підприємницької діяльності; - фізичні особи, які отримували доходи не за основним місцем
роботи; - платники земельного податку. Додатки до цих наказів повинні містити прізвища та посади
податкових керуючих, перелік закріплених за ними боржників та суми
їх заборгованості до бюджетів. При цьому за найбільшими боржниками слід закріпити керівників
підрозділів стягнення податкової заборгованості та найбільш
кваліфікованих працівників цих підрозділів. Податковий керуючий призначається, коли згідно зі ст. 8
Закону ( 2181-14 ) виникає право податкової застави: - неподання або несвоєчасного подання платником податків
податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за
останнім днем строку, встановленого законом про відповідний
податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої декларації.
Якщо декларація не подана до податкового органу, то працівник
підрозділу, який контролює своєчасність подання декларацій, у
зазначений день направляє підрозділу стягнення податкової
заборгованості службову записку про неподання відповідної
декларації. Підрозділ стягнення податкової заборгованості в день
отримання зазначеної службової записки направляє платнику податків
повідомлення про виникнення права податкової застави на всі активи
такого платника податків на підставі абзацу другого пп. 8.2.1
ст. 8 Закону. У випадку призначення податкового керуючого з іншого
підрозділу таке повідомлення надсилається цим підрозділом. Реєстр
направлених повідомлень ведеться в електронному вигляді у
підрозділі стягнення податкової заборгованості (або у відповідних
випадках у іншому підрозділі); - несплати у строки, встановлені цим Законом, суми
податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків
у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем
зазначеного строку; - несплати у строки, встановлені цим Законом, суми
податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з
дня, наступного за останнім днем граничного строку такого
погашення, визначеного у податковому повідомленні. Боржникам, які у судовому порядку визнані банкрутами,
податкові керуючі не призначаються, а у разі, якщо боржника буде
визнано банкрутом після призначення по ньому податкового
керуючого, необхідно видати наказ про відміну такого призначення з
дати прийняття відповідного рішення господарського суду. У випадках звільнення активів платника податків з податкової
застави також необхідно видати наказ про відміну призначення
податкових керуючих по таких платниках податків з дати згідно з
пп. 8.7.1 ст. 8 Закону 9 ( 2181-14 ).
Справи (файли, папки) боржників
Функцією податкового керуючого є заведення на кожного
платника, який має податковий борг, справи (файлу, папки). У цьому
файлі (папці, справі) мають зберігатися у хронологічному порядку
всі документи, які стосуються заходів стягнення, звернених на
платника. У справі (файлі, папці) зберігаються: 1. Документ, що підтверджує виникнення права податкової
застави: - довідка, складена податковим керуючим, з зазначенням дати
відправлення повідомлення про податкову заставу відповідно до
Указу Президента України від 04.03.98 р. N 167/98 ( 167/98 ) та
дати реєстрації застави рухомого майна в Держреєстрі реєстрації
застав рухомого майна; - довідка відділу обліку про податкову заборгованість, якщо
борги виникли після 01.10.2001 р., чи службова записка підрозділів
оподаткування про те, що податкова декларація не подана до ДПА
(ДПІ). 2. Витяг з наказу ДПІ про призначення податкового керуючого. 3. Корінці про вручення першої та другої податкової вимоги. 4. Повідомлення структурного підрозділу, до функцій якого
входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у разі
неможливості вручення податкової вимоги. 5. Акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення
податкової вимоги. 6. Рішення про застосування заходів погашення податкового
боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. 7. Подання (витяг) від інших контролюючих органів про
здійснення заходів з погашення податкового боргу. 8. Акти вилучення готівки, посвідчення на право вилучення
готівки, квитанції. 9. Повідомлення платника про виділення майна для реалізації. 10. Акти опису майна. 11. Повідомлення про реалізацію активів. 12. Перелік рахунків боржника в установах банків. 13. Запити до установ банків щодо руху коштів та їх залишків
на рахунках. 14. Запити платника про узгодження операцій з активами. 15. Приписи податкового керуючого. 16. Рішення про звільнення частки майна з податкової застави. 17. Висновок щодо можливості прийняття рішення про
застосування адміністративного арешту активів. 18. Дані про оприлюднення інформації про склад запропонованих
до продажу активів. 19. Звернення до органу виконавчої влади, який здійснює
управління платником податків державної або комунальної власності,
з пропозицією щодо продажу частки акцій за грошові кошти. 20. Подання про розірвання контрактів з керівниками
підприємств державної або комунальної власності. 21. Перелік майна, що включається до складу цілісного
майнового комплексу (ЦМК) державного (казенного) підприємства, яке
не підлягає приватизації. 22. Перелік майна, що не включається до складу ЦМК державного
(казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації. 23. Інші документи.
Податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами
податкових зобов'язань, не сплачених платником податків в
установлені строки. Податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на
підставі облікових даних особових рахунків платників податків та
на підставі подання іншого контролюючого органу. Перша податкова вимога формується структурним підрозділом
стягнення податкової заборгованості податкового органу не пізніше
5 робочого дня після закінчення граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання (отримання відповідного
подання від іншого контролюючого органу). Перша податкова вимога
формується по платежу, більшому ніж 10 грн. Якщо платник податків не погасив у повному обсязі суму
податкового боргу протягом 30 календарних днів від дня направлення
(вручення) йому першої податкової вимоги, структурний підрозділ
стягнення податкової заборгованості не пізніше 5 робочого дня,
починаючи з останнього із зазначених 30 календарних днів, формує
другу податкову вимогу. Якщо друга податкова вимога формується на
підставі подання іншого контролюючого органу, - то не пізніше 5
робочого дня від дня отримання відповідної інформації про
непогашення суми податкового боргу. Подальші дії відносно боржника здійснюються після прийняття
на підставі пп. 7.2.1 ст. 7 Закону ( 2181-14 ) рішення податкового
органу про застосування заходів погашення податкового боргу
платника податків за рахунок стягнення його активів, підписаного
його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового
органу. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків
провадяться не раніше 30 календарного дня з моменту надіслання
йому другої податкової вимоги. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку
(банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на
суму податкового боргу або його частини.
Вилучення готівки
До функцій податкового керуючого належить вилучення готівки з
каси та інших місць зберігання. Відповідно до пп. 7.2.1 ст. 7 Закону ( 2181-14 ) джерелами
погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи
платника податків (з урахуванням обмежень, визначених
законодавчими актами), тобто в тому числі і готівкові кошти. На підставі прийнятого рішення виписується посвідчення на
право разового вилучення готівки. Факт вилучення готівки у боржника перед бюджетом оформлюється
актом вилучення готівки у платника податків, який має податкову
заборгованість. Зважаючи на те, що відповідно до пп. 8.6.1 ст. 8 Закону
( 2181-14 ) платник податків, активи якого перебувають у
податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за
винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з
податковим органом, та з метою усунення передумов для подальшого
оскарження у судовому порядку дій податкових органів щодо
вилучення готівкових коштів, вилучена готівка в той же день (у
разі вилучення у вечірній час - не пізніше наступного робочого
дня) вноситься органом ДПС за письмовою згодою платника (додаток
N 1 (відсутній) до установи будь-якого банку для перерахування на
відповідні бюджетні рахунки для погашення заборгованості перед
бюджетами по конкретних податках і зборах. У разі відмови платника податків від надання зазначеної
згоди, вилучена готівка вноситься до установи будь-якого банку для
перерахування на рахунок платника, на який одночасно виставляється
платіжна вимога на суму вилученої готівки для списання в рахунок
погашення заборгованості з відповідних платежів до бюджетів. У випадках відсутності руху готівки у касі складається акт
довільної форми, який додається до справи.
Продаж інших активів
Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення
податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого
гербовою печаткою ДПА (ДПІ). Слід враховувати, що платник податків (для державних і
комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим
управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість
продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження ЦМК, що
забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного
погашення суми податкового боргу. Отримання органом ДПА (ДПІ)
переліку активів, визначених платником податків для продажу в
рахунок погашення податкового боргу, передбачене податковими
вимогами. Якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків
визначає для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою,
ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний
самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу,
виходячи із принципів збереження цілісності майнового комплексу та
з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів
не перевищує двократного розміру податкового боргу. У разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів,
які не входять до складу ЦМК платника податків, що забезпечує
ведення його основної господарської діяльності, податковий
керуючий зобов'язаний прийняти рішення про продаж ЦМК або його
частини, без застосування обмежень щодо їх вартості, встановлених
абзацом другим пп. 10.1.3 цього пункту. Податковий керуючий не може прийняти рішення про продаж
частини ЦМК, внаслідок якого платник податків позбувається
можливості ведення його основної господарської діяльності, - у
цьому випадку продажу підлягає ЦМК. Продаж активів платника податків на публічних торгах на
умовах змагальності здійснюється у такому порядку: - на біржових торгах, що проводяться біржами, створеними
відповідно до Закону України "Про товарну біржу" ( 1956-12 ), які
визначаються центральним податковим органом на конкурсних засадах
- товари, які можуть бути згруповані та стандартизовані; - на цільових аукціонах за кошти - інші товари, об'єкти
рухомого чи нерухомого майна, а також ЦМК підприємств; - через організації роздрібної торгівлі, визначені податковим
органом на конкурсних засадах, за кошти на комісійних умовах -
продовольчі товари, що швидко псуються, а також інші товари,
обсяги яких не є достатніми для організації публічних торгів.
При цьому слід мати на увазі таке:
- майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження
законом, продається на закритих торгах, які проводяться на умовах
змагальності. У таких закритих торгах беруть участь особи, які
відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у
власності чи на підставі іншого речового права; - у разі коли продажу підлягає ЦМК підприємства, активи якого
перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно
із законодавством з питань приватизації для відчуження активів
підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або
іншого держоргану, уповноваженого здійснювати управління
корпоративними правами, продаж активів такого підприємства
організовується за поданням відповідних ДПА (ДПІ) регіональним
органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань
приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової,
не дозволяються. Отже, податковому керуючому для продажу активів необхідно: - отримати від боржника перелік активів, які будуть
самостійно реалізовані боржником у рахунок погашення його
податкового боргу; - якщо боржником у 30-денний термін з дня отримання ним
першої податкової вимоги не надано ДПА (ДПІ) вищевказаного
переліку активів, податковий керуючий у другій податковій вимозі
повинен зазначити можливий термін опису активів (орієнтовна дата)
та можливий термін проведення публічних торгів з продажу активів
(орієнтовна дата); - організувати опис активів платника, що перебувають у
податковій заставі, для подальшого їх продажу. Опис активів
проводиться також у тому випадку, якщо податковий керуючий
вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, чия
звичайна ціна є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу; - оприлюднити інформацію про склад призначених для продажу
активів платника, що перебувають у податковій заставі (через
центральний податковий орган); - оприлюднити інформацію про час та умови проведення
прилюдних торгів активами платника, які пропонуються до продажу
виключно на позабіржових аукціонах та через організації роздрібної
торгівлі; - організувати продаж активів згідно з порядком, який
встановлений Законом. Операції, що підлягають письмовому узгодженню з податковим
органом: а) продаж, інші види відчуження або оренди (лізингу)
нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за
винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у
підприємницькій діяльності платника податків (інших видах
діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до
підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних
запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна,
майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих
чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують
відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення
вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення
депозитів або надання кредитів; в) ліквідація об'єктів нерухомого або рухомого майна, за
винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії
(форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів
державного управління. Таким чином, у випадку, коли податкова застава виникла та
належним чином була зареєстрована (незалежно від терміну
виникнення права податкової застави) будь-яке відчуження або здача
в оренду (лізинг) боржником нерухомого та рухомого майна не за
кошти або за цінами нижчими від звичайних повинні узгоджуватися з
податковим органом (з податковим керуючим). Дії податкового
керуючого при забороні операції - припис довільної форми. Взаємодія з іншими підрозділами ДПС щодо застосування нових
технологій у мобілізації коштів до бюджету:
1. Спільно з підрозділами непрямих податків працівникам
підрозділів стягнення проводити аналіз по підприємствах, яким
належить відшкодування сум ПДВ та які мають розстрочені суми
відповідно до ст. 18 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ), з метою проведення розрахунків відповідно до ст. 6
Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"
( 2905-14 ).
2. З метою розширення бази оподаткування та зменшення
кількості юридичних осіб, що користуються пільгами:
- підрозділам оподаткування юридичних і фізичних осіб
проводити аналіз по рознесених у базах даних податкових
деклараціях з ПДВ (рядок 5.1) щодо наявності після 01.10.2001 р.
товарообмінних (бартерних) операцій у боржників перед бюджетами
(юридичних та фізичних осіб); - підрозділам оподаткування юридичних осіб проводити аналіз
по рознесених у базах даних деклараціях по податку на прибуток
щодо наявності після 01.10.2001 р. пільг по інвестиціях у
боржників перед бюджетами; - вказані дані передаються до підрозділів стягнення
податкової заборгованості для з'ясування, чи проводили такі
боржники письмове узгодження вказаних операцій з податковими
керуючими; - у разі виявлення таких неузгоджених операцій, дані про це
передаються до підрозділів податкового аудиту для врахування під
час документальних перевірок таких боржників та накладення
штрафних санкцій.
Погашення податкового боргу державних або комунальних
підприємств
Податкові керуючі виконують такі дії: - визначають перелік майна, яке не входить до складу ЦМК
підприємств державної або комунальної власності. Відносно
держпідприємств, які не підлягають приватизації, необхідно
звернутися до підприємства-боржника з вимогою надати податковому
керуючому переліки майна, сформовані за наслідками інвентаризації
та затверджені органом, уповноваженим управляти держмайном,
відповідно до наказу Фонду держмайна України від 05.05.2001 р.
N 787 ( z0463-01 ) "Про Положення про порядок віднесення майна до
такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів
державних підприємств, які не підлягають приватизації"; - передають активи підприємств-боржників, зазначених у
переліку майна, що не включається до складу ЦМК державного
(казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації,
уповноваженим біржам, брокерським конторам або підприємствам
роздрібної торгівлі для реалізації; - направляють звернення до органів виконавчої влади, до сфери
управління яких належать підприємства-боржники державної або
комунальної форми власності, для прийняття ними рішень згідно з
п. 11.2 ст. 11 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ); - у разі прийняття рішення про продаж ЦМК направляти подання
щодо його реалізації регіональному відділенню Фонду держмайна
України.
Застосування адміністративного арешту
1. Для застосування адмінарешту на підставі, передбаченій пп.
9.1.2 "а" ст. 9 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14), необхідна наявність таких документів: - висновку податкового керуючого для можливості прийняття
рішення про умовний арешт активів платника; - подання підрозділу податкової міліції про застосування
адмінарешту; - копії свідоцтва про держреєстрацію; - довідки про наявність податкового боргу на день направлення
подання; - копії виписки з держреєстру про те, що все майно та майнові
права СПД-боржника перебувають у податковій заставі; - довідки з підприємств-кредиторів про те, що СПД-боржник не
повідомив їх про те, що все його майно та майнові права
перебувають у податковій заставі.
2. Застосування адмінарешту на підставі, передбаченій пп.
9.1.2 "е" ст. 9 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ), передбачає наявність таких документів: - висновку податкового керуючого для можливості прийняття
рішення про умовний арешт активів платника; - подання підрозділу податкової міліції про застосування
адмінарешту; - копії свідоцтва про держреєстрацію; - довідки про наявність податкового боргу на день направлення
подання; - копії виписки з держреєстру про те, що все майно та майнові
права СПД-боржника перебувають у податковій заставі; - матеріалів, що підтверджують факти переведення активів за
межі України (рух коштів на поточному рахунку у випадку їх
перерахування за кордон або ВМД у випадку митного оформлення майна
для відправки за кордон), або матеріалів, що підтверджують факти
передачі майна іншим особам (угоди купівлі-продажу майна, угоди
оренди, внесення майна у статутний фонд інших СПД тощо). Рішення про застосування адмінарешту необхідно направити: - платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження
його активів; - всім банківським установам, де відкриті рахунки, з вимогою
тимчасового зупинення видаткових операцій за рахунками такого
платника, крім операцій з погашення податкового боргу та інших
операцій, передбачених діючим законодавством; - іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні
яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою
тимчасово заборонити їх відчуження. У рішенні необхідно зазначити, що адмінарешт накладається на
всі рахунки підприємства-боржника. Перелік матеріалів, які необхідно направляти до
господарського суду для продовження терміну дії адмінарешту: - подання начальника ДПА (ДПІ) про продовження терміну дії
адмінарешту; - копія подання підрозділу податкової міліції про
застосування адмінарешту; - копія рішення начальника ДПІ про застосування адмінарешту; - матеріали, які стали підставою для застосування адмінарешту
(наведені в п. 1 або 2); - копії першої та другої податкових вимог з відмітками, що
вони були вручені; - довідка про наявність податкового боргу на дату
застосування адмінарешту; - копія довідки з держреєстру про те, з якого часу все майно
та майнові права перебувають у податковій заставі; - копія свідоцтва про держреєстрацію СПД. Подання до господарського суду про продовження терміну дії
адмінарешту необхідно направляти через 48 годин від часу прийняття
рішення про адміністративний арешт активів боржника. При отриманні ухвали суду про призначення судового засідання
необхідно вжити всіх заходів по ознайомленню з цією ухвалою
керівників підприємства-боржника.
"Бухгалтерія",
N 17/2, 2 травня 2002 р.



вгору