Щодо виконання судових рішень, якими стягується з держбюджету судовий збір
Державне казначейство, Мінфін України; Лист від 23.07.200818-06/8012-11925
Документ v1925506-08, поточна редакція — Прийняття від 23.07.2008

                  МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ 
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
Л И С Т
23.07.2008 N 18-06/8012-11925

Щодо виконання судових рішень,
якими стягується з держбюджету судовий збір

У зв'язку із надходженням чисельних звернень щодо виконання
судових рішень, якими присуджено (стягується) з державного бюджету
судовий збір на підставі статті 94 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ), Державне казначейство України
повідомляє.
Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) визначено, що розмір судового
збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються
законом.
До набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і
розміри судового збору, цей збір при зверненні до
адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому
законодавством для державного мита (пункт 3 розділу VII Кодексу
адміністративного судочинства України) ( 2747-15 ).
Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про державне мито" ( 7-93 ) сплачене державне мито підлягає
поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним
законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без
розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в
господарському суді, а також коли позов подано недієздатною
особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 5) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Таким чином, повернення державного мита з рахунків державного
чи місцевого бюджету, на яких обліковуються надходження із сплати
державного мита, можливо лише у вищезазначених випадках.
В іншому випадку, враховуючи, що чинне законодавство України
встановлює принцип цільового використання бюджетних коштів,
виконання судових рішень, за якими з державного бюджету стягується
судовий збір, можливо лише за наявності відповідних бюджетних
призначень.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та
про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 )
бюджетні призначення на відшкодування судових витрат не
передбачені.
Проте згідно із частиною першою статті 94 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), якщо судове
рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних
повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально
підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або
відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган
місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Статтями 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та 255
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 )
встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної
сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для
їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств,
установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших
фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) Державному
казначейству України надано повноваження на здійснення безспірного
списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного
бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було
прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на
його застосування.
Ураховуючи викладене, вважаємо, що виконання судових рішень в
адміністративних справах про стягнення з державного бюджету
судового збору повинно здійснюватися органами Державного
казначейства України шляхом списання коштів з рахунків, на які
зараховуються надходження від сплати цього збору, за умови надання
особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих
документів.
Заступник Голови Т.Грицун



вгору