Документ v1726810-14, поточна редакція — Прийняття від 24.01.2014

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

24.01.2014  № 1726/7/99-99-15-04-01-17


Головним управлінням Міндоходів
в АР Крим, областях, мм. Києві
та Севастополі, Міжрегіональному
ГУ Міндоходів -
ЦО з обслуговування ВП

Про справляння у 2014 році плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Міністерство доходів і зборів України направляє для використання у роботі рекомендації щодо справляння у 2014 році плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - Плата) в умовах дії Податкового кодексу України.

Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2014 році регламентується ст. 263 розділу XI Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Платниками Плати визначено:

- користувачів надр - визначених статтею 13 Кодексу України про надра суб'єктів цивільних відносин, які набули права користування ділянкою надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами (далі - Дозвіл) та провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою), в межах зазначених у таких Дозволах об'єктів (ділянок) надр (далі - Ділянка);

- уповноважених осіб у разі укладення власником Дозволу договору простого товариства (договір, який передбачає об'єднання майна) - одного з учасників такого договору про спільну діяльність, на якого договором покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, та за умови, що один з учасників договору має відповідний Дозвіл.

Разом з тим, відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку підприємства, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім осіб, що здійснюють виключно операції з реалізації корисних копалин місцевого значення.

Об'єктом оподаткування Платою є обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що обліковується для кожної наданої в користування Ділянки, що визначена у відповідному Дозволі (пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 Кодексу).

Платник, керуючись нормами пп. 14.1.37, 14.1.51, 14.1.91, 14.112 та 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, самостійно ідентифікує об'єкти оподаткування - види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених ним (платником) схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. Водночас, при ідентифікації об'єкта оподаткування Платою платник враховує норми пп. 263.1.2 п. 263.1 та абз. другого пп. 263.6.7 п. 263.6 ст. 263 Кодексу. При цьому величина об'єкта оподаткування Платою визначається згідно з пп. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, де: "обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.".

При складанні податкової звітності платник Плати у п. 3.3 додатка 2 до Податкового розрахунку з Плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 № 1000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044, повинен зазначати найменування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) - товарної продукції гірничого підприємства, вимоги до показників якого регламентовані документом, що вказується платником у п. 3.4 цього додатка. Для кожного ідентифікованого та взятого на облік виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) - товарної продукції гірничого підприємства платник складає окремий додаток 2 до Податкового розрахунку з Плати.

Базою оподаткування Плати є вартість ідентифікованих та взятих на облік відповідних видів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); вартість таких видів товарної продукції гірничого підприємства на базових умовах поставки.

З метою упередження можливого впливу факторів трансфертного ціноутворення товарної продукції гірничих підприємств на розмір податкових зобов'язань з Плати, створення рівних умов доступу до джерел мінеральної сировини, а також забезпечення оцінки її справедливої вартості при споживанні такої товарної продукції для забезпечення власної господарської діяльності платника пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу передбачено застосування двох механізмів обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для всіх, крім вуглеводневих, видів корисних копалин, для яких затверджено відсоткові ставки Плати.

Такими механізмами визначення бази оподаткування Платою є визначення за:

фактичними цінами реалізації у звітному (податковому) періоді відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) незалежно від періоду завершення виробництва та взяття платником такої товарної продукції на облік як запасів;

розрахунковою вартістю одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається як сума питомої собівартості такого виду готової продукції гірничодобувного підприємства та граничної доходності господарської діяльності гірничодобувного підприємства, яка обчислюється як добуток такої собівартості та коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства.

Податкові зобов'язання з Плати при видобуванні вуглеводневої сировини не обчислюються за розрахунковою вартістю, а лише за фактичними цінами реалізації - ціновими показниками, які встановлюються для:

- нафти та газового конденсату вартістю видобутої корисної копалини як: "середня ціна одного бареля нафти "Urals", перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом такого податкового (звітного) періоду";

- для газу природного, на який поширюється механізм державного регулювання споживання, що визначений у пп. 263.11.5 п. 263.11 ст. 263 Кодексу як: "закупівельна ціна, встановлена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для кожного суб'єкта господарювання, який відповідає критеріям, визначеним статтею 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу";

- для газу природного, видобутого іншими, ніж визначені ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" категорії газовидобувників як: "середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період".

Ставки Плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі диференційовані за гірничо-геологічними умовами видобування, визначено пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Кодексу. Відносні відсоткові ставки Плати, що застосовуються до вартості обсягів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), встановлено для всіх груп корисних копалин, за виключенням груп підземних та поверхневих вод.

Для окремих груп корисних копалин наряду із відносними відсотковими ставками до вартості обсягів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) затверджено мінімальний граничний розмір ставки Плати у абсолютних значеннях - вартісних показниках для одиниці обсягу видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Мінімальний граничний розмір ставки Плати застосовується для обчислення податкових зобов'язань з Плати у випадках, коли величина добутку між величинами вартості облікової одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та відносної відсоткової ставки Плати для виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) є меншою ніж мінімальний граничний розмір ставки Плати у абсолютних значеннях, який зазначений у колонці 5 "але не менше ніж гривень за одиницю видобутих корисних копалин" таблиці ставок Плати у пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Кодексу.

Порядок подання податкових розрахунків та сплати податкових зобов'язань з Плати у 2014 році не змінився. Базовий податковий (звітний) період з Плати для всіх, за виключенням вуглеводневої сировини, видів корисних копалин відповідає календарному кварталу, а для вуглеводневої сировини - календарному місяцю. При цьому податкові розрахунки з Плати для всіх, за виключенням вуглеводневої сировини, видів корисних копалин подаються платниками Плати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а для вуглеводневої сировини - протягом 20 календарних днів.

Разом з тим, сплата податкових зобов'язань з Плати виконується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку.

Плата - складова доходів загальних фондів державного та місцевого бюджетів. Пропорційність розподілу Плати між загальним та місцевим фондами державного та місцевого бюджетів визначена Бюджетним кодексом України, зокрема, пп. 4 п. 2 ст. 29 гл. 5 розд. II та пп. 4, 3 п. 1 ст. 64, 66, 69 гл. 11 розд. III цього Кодексу установлено, що у разі видобування:

1) корисних копалин загальнодержавного значення, крім видобування корисних копалин в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також вуглеводневої сировини:

- 50 відсотків Плати зараховується до доходів загального фонду державного бюджету;

- 50 відсотків Плати - до загального фонду місцевого бюджету;

2) корисних копалин в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також вуглеводневої сировини 100 відсотків Плати зараховується до загального фонду державного бюджету;

3) корисних копалин місцевого значення 100 відсотків Плати зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням ділянки надр.

Зобов'язуємо довести цей лист до відома та використання у роботі підпорядкованим структурним підрозділам та платникам Плати.

Заступник Міністра

А.П. Ігнатов



вгору