Щодо платників податку із ввезення товарів у митному режимі імпорту
Регіон.податкові адміністрації; Лист від 09.11.200516578/8/15-210
Документ v1657482-05, поточна редакція — Прийняття від 09.11.2005

                 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ 
У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Л И С Т
09.11.2005 N 16578/8/15-210

Підпунктом 3.1.2 ст. З Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) встановлено, що об'єктом і оподаткування є
операції платників податку із ввезення товарів у митному режимі
імпорту. Визначення термінів "імпорт" і "експорт" наведено у
Митному кодексі України від 11.07.2002 р. N 92-IV ( 92-15 ).
Відповідно до ст. 188 згаданого Кодексу ( 92-15 ) "імпорт -
митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну
територію України для вільного обігу без обмеження строку їх
перебування на цій території та можуть використовуватися без
будь-яких митних обмежень".
Згідно зі ст. 194 Кодексу ( 92-15 ) "експорт - митний режим,
відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території
України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на
цю територію та без встановлення умов їх використання за межами
митної території України".
Вивезення та ввезення на митну територію України - це
сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митну
територію України (ст. 1 Кодексу ( 92-15 ).
Під час такого переміщення товарів оформлюють ВМД.
Законом України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР ( 185/94-ВР )
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі -
Закон N 185) встановлено порядок розрахунків в іноземній валюті
при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за
недотримання термінів розрахунків.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону N 185 ( 185/94-ВР )
передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни
виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше
90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної
ВМД) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт
(послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання
акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання
послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 2 Закону N 185 ( 185/94-ВР ) визначено, що
імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах
відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує
90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або
виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт,
послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії НБУ.
У випадках імпорту ТМЦ без їх ввезення на митну територію
України слід керуватися постановою Правління НБУ від 24.03.99 р.
N 136 ( z0338-99 ) "Про затвердження Інструкції про порядок
здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними,
імпортними та лізинговими операціями" (розділ 3 п. 3.б), в якій
встановлюється порядок контролю за такими операціями: "Якщо імпорт
продукції здійснюється без її ввезення на митну територію України,
то резидент... подає також контракт, який передбачає продаж цієї
продукції нерезиденту та зарахування виручки від продажу
зазначеної продукції на рахунки цього резидента в банках...
Відлік 90-денного строку розрахунків за таким експортним
договором банк починає з наступного календарного дня після дня
виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених
на нього за імпортним договором".
Здійснення правочинів, що фіксують результати виконання
договорів, у тому числі у сфері ЗЕД, повинно здійснюватися
відповідно до вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну
діяльність" ( 959-12 ) (далі - Закон про ЗЕД) та інших законів
України.
У статті 207 ЦКУ ( 435-15 ) зазначено, що правочин вважається
таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його
стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа,
підписується особами, уповноваженими на це установчими
документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного
законодавства, та скріплюється печаткою.
Стаття 6 Закону про ЗЕД ( 959-12 ) визначає, що суб'єкти ЗЕД
при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту)
мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації
міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та
у виключній формі цим та іншими законами України.
Крім того, необхідно враховувати вимоги Положення про форму
зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом
Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001 р. N 201 ( z0833-01 ).
Також при складанні зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) використовуються правила Інко-термс-2000 "Офіційні
правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової
палати", в яких визначено перелік документів, що підтверджують
поставку за умовами ЕСА.
В.о. заступника
голови ДПА В.Бородін



вгору