Документ v1252736-12, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 03.12.2013, підстава - v1689729-13

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.11.2012  № 1252

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства освіти і науки № 1689 від 03.12.2013}

Про затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з біології та історії України

Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року № 926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти", наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.10.2011 № 1179 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2012 році", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за № 1221/19959, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити програми з біології та історії України для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які є конкурсними предметами при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, згідно з додатками 1, 2.

2. Українському центру оцінювання якості освіти (Зайцева І.П.) при розробленні тестових завдань для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з біології та історії України забезпечити їх відповідність змісту програм.

3. Наказ розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Суліму Є.М.

Міністр

Д.В. Табачник




Додаток № 1
до наказу Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
06.11.2012 № 1252

ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з біології

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія, 7-11 класи (К.: Перун, 2005) та Біологія, 10-11 класи (Тернопіль: Мандрівець, 2011).

Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є:

• перевірити відповідність знань та умінь учнів програмним вимогам;

• виявити рівень навчальних досягнень учнів;

• оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Зміст програми зовнішнього незалежного оцінювання структурований за рівнями організації життя й складається з Вступу та розділів: "Молекулярний рівень організації життя", "Клітинний рівень організації життя", "Неклітинні форми життя", "Організмовий рівень організації життя", "Надорганізмові рівні організації життя", "Історичний розвиток органічного світу", які в свою чергу розподілено на теми. В кожній темі визначено обсяг вимог до знань та предметних умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання з біології.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання спрямована на виявлення рівня сформованості знань та умінь з шкільного предмета "Біологія", на основі яких учасник зовнішнього незалежного оцінювання зможе:

• характеризувати основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії, біологічні явища і процеси;

• оперувати поняттями, за потреби пояснення процесів та явищ живої природи, підтверджуючи прикладами з життя та діяльності людини, охорони здоров'я, досягнень біологічної науки;

• порівнювати процеси життєдіяльності на різних рівнях організації (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному, біосферному) та виявляти взаємозв'язки між ними;

• встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв'язки та закономірності у живій природі, класифікувати об'єкти;

• виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;

• застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;

• виконувати розрахунки із використанням математичного апарату;

• застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, представленої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);

• обґрунтовувати висновки.

Назва розділу, теми

Знання

Предметні уміння та способи навчальної діяльності

Вступ

Основні ознаки живого. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний

Знати основні ознаки живого, рівні організації життя та їх структуру.
Оцінювати значення біологічних знать в житті людини і суспільства.
Розрізняти рівні організації життя

Молекулярний рівень організації життя

Елементний склад організмів

Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, в тому числі органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, K) та способи усунення їх нестачі.
Поняття про ендемічні хвороби

Знати органогенні елементи та мікроелементи. Оцінювати роль органогенних елементів в побудові молекул білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів.
Застосовувати знання про надлишок або нестачу хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, K) для попередження захворювань людини

Неорганічні сполуки в організмах

Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки

Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів №a +, K +, Cl -, Ca 2+, Mg 2+, PO 4 3-.
Встановлювати взаємозв'язок між фізико-хімічними властивостями та біологічною роллю води

Органічні сполуки в організмах

Будова, властивості і функції органічних сполук. Поняття про біополімери та їхні мономери.
Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах живих істот.
Ліпіди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах.
Білки: особливості будови. Амінокислоти, пептиди та поліпептиди. Рівні структурної організації білків. Властивості білків. Денатурація, ренатурація, деструкція білків. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.
Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип комплементарності. Поняття про ген. РНК та їхні типи. АТФ, поняття про макроергічний зв'язок.
Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди, фітонциди), їх біологічна роль

Визначати межі застосування ферментів в господарській діяльності людини.
Знати функції органічних сполук (ліпідів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот, АТФ) та особливості просторової організації білків, нуклеїнових кислот, полісахаридів (крохмаль, целюлоза).
Визначати роль хімічних зв'язків в структурній організації макромолекул.
Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.
Розв'язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад; моделювати процеси реплікації.
Оцінювати значення біологічно активних речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності організмів

Клітинний рівень організації життя

Організація клітин

Сучасна клітинна теорія.
Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.
Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікротрубочки). Цитоскелет, його функції.
Цитоплазма та її компоненти. Органели

Знати основні положення сучасної клітинної теорії.
Розпізнавати механізми транспортування речовин через мембрани.
Порівнювати будову і функції поверхневого апарату клітин тварин, рослин, грибів, бактерій.
Оцінювати роль мембран в клітинній взаємодії

Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху. Клітинні включення

Характеризувати будову і функції компонентів клітини.
Встановлювати зв'язок між будовою й функціями компонентів клітини.
Розпізнавати клітини та їх компоненти на схематичних малюнках та мікрофотографіях

Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип людини. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний)

Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду 

Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний)

Знати особливості організації клітин еукаріотів; особливості організації клітин прокаріотів (поверхневий апарат, нуклеоїд, плазміди, рибосоми, джгутики, пілі).
Порівнювати прокаріотичні й еукаріотичні клітини.
Визначати причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів)

Поділ клітин

Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази.
Мейотичний поділ клітин, його фази. Кон'югація гомологічних хромосом. Кросинговер

Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу, мейозу, кросинговеру.
Порівнювати мітотичний й мейотичний поділи клітини.
Розпізнавати (на схемах або схематичних малюнках) клітину на різних фазах мітотичного поділу.
Аналізувати етапи клітинного циклу; фази мітозу й мейозу

Обмін речовин та перетворення енергії

Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми.
Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання.
Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, старт-кодон, стоп-кодони. Транскрипція. Гени (структурні і регуляторні). Екзони, інтрони. Трансляція. Реакції матричного синтезу (реплікація, транскрипція, трансляція).
Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світловій та темновій фазах фотосинтезу. Значення фотосинтезу

Розпізнавати автотрофні (фото- і хемо-) й гетеротрофні організми.
Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу; бродіння; аеробного дихання; фотосинтезу; вплив умов довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин.
Записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та дихання.
Порівнювати фотосинтез у про- і еукаріотів, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.
Аналізувати процес фотосинтезу, етапи енергетичного та пластичного обміну.
Моделювати процеси трансляції, транскрипції.
Користуватися таблицею "Генетичний код"

Неклітинні форми життя

Віруси, пріони, віроїди

Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.
Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна.
Профілактика вірусних захворювань людини.
Роль вірусів у природі та житті людини.
Пріони. Віроїди

Знати особливості будови вірусів; механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій; захворювання людини, які спричиняють віруси (поліомієліт, грип, СНІД, гепатити, енцефаліт, кір, паротит, ГРВІ) та пріони (губчаста енцефалопатія); шляхи зараження вірусами та пріонами.
Оцінювати вплив вірусів на організм хазяїна; роль вірусів в природі й житті людини; перспективи застосування вірусів у біотехнологіях.
Розпізнавати на малюнках і схемах віруси (бактеріофаги; віруси тютюнової мозаїки, грипу, імунодефеціту людини).
Застосовувати знання про особливості вірусів та пріонів для профілактики вірусних та пріонних захворювань.
Порівнювати властивості вірусів, віроїдів і пріонів

Організмовий рівень організації життя

Бактерії

Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, інцистування, обмін спадковою інформацією). Взаємозв'язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Профілактика бактеріальних захворювань

Знати приклади захворювань людини, які спричиняють бактерії (ангіна, дифтерія, туберкульоз, холера, тиф, скарлатина, ботулізм, сальмонельоз).
Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках, мікрофотографіях.
Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.
Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій та ціанобактерій.
Визначати взаємозв'язки прокаріотів з іншими організмами.
Оцінювати роль прокаріотичних організмів у природі та житті людини; можливості застосування бактерій у біотехнологіях.
Використовувати знання про особливості бактерій для профілактики бактеріальних захворювань

Рослини

Загальна характеристика царства Рослини.
Класифікація рослин. Життєві форми рослин

Виділяти істотні ознаки царства Рослини.
Знати основні одиниці класифікації рослин (відділ, клас, родина, рід, вид).
Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві форми рослин.
Оцінювати роль рослин у природі та значення в житті людини

Будова рослинного організму

Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних рослин. Нижчі та вищі рослини. Тканини багатоклітинних рослин: твірна (меристема), покривна (епідерма (шкірка), корок), основна (запасаюча, повітроносна, асиміляційна), механічна, провідна, їхня будова і функції. Ксилема. Флоема. Судинно-волокнистий пучок.
Вегетативні органи рослин

Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках.
Порівнювати вищі та нижчі рослини за організацією тіла.
Аналізувати особливості будови рослин як результат пристосування їх до життя на суходолі; принципи організації багатоклітинних рослин

Корінь та його функції. Види кореня. Коренева система та її типи (стрижнева, мичкувата). Зони кореня та їх функції. Будова кореня. Видозміни кореня (коренеплоди, бульбокорені, дихальні, опорні, чіпкі, повітряні, корені-присоски), їх біологічне значення. Поняття пікірування

Розпізнавати на схемах та малюнках: види коренів, типи кореневих систем, видозміни коренів, зони кореня, елементи внутрішньої будови кореня на поперечному зрізі.
Порівнювати мичкувату та стрижневу кореневі системи.
Визначати взаємозв'язок між будовою та функціями кореня

Пагін та його функції. Будова пагона. Галуження пагона: значення та типи (дихотомічне, моноподіальне, симподіальне). Видозміни пагона (підземні та надземні); видовження та укорочення

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи пагона; типи галуження пагона; видозміни пагона.
Визначати біологічне значення видозмін пагона

Стебло та його функції. Внутрішня будова дерев'янистого стебла

Розпізнавати на схемах та малюнках особливості внутрішньої будови стебла.
Встановлювати взаємозв'язок між внутрішньою будовою та функціями стебла

Листок його будова та функції. Видозміни листа. Листопад

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи зовнішньої та внутрішньої будови листка, типи жилкування та листкорозміщення; прості та складні листки.
Встановлювати взаємозв'язок між внутрішньою будовою та функціями листка.
Визначати біологічне значення видозмін листка, листопада

Брунька - зачаток пагона. Будова бруньки. Різновид бруньок за розташуванням на пагоні (верхівкова та бічна), за будовою (вегетативні та генеративні)

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи будови бруньки; типи бруньок.
Порівнювати генеративну і вегетативну бруньки за будовою і функцією.
Оцінювати біологічне значення бруньок

Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід).
Квітка - орган статевого розмноження рослин. Будова і функції квітки. Формула квітки. Суцвіття, їх біологічне значення. Типи суцвіть (китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос, складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик)

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи будови квітки; типи суцвіть.
Розрізняти двостатеві, одностатеві й нестатеві квітки; однодомні та дводомні рослини; квітки з простою та подвійною оцвітиною; прості та складні суцвіття.
Встановлювати взаємозв'язок між будовою та функціями частин квітки.
Визначати спосіб запилення за будовою квітки.
Знати особливості будови: насінини однодольних та дводольних рослин; різних типів плодів

Насінина та плід: будова і функції. Утворення насінини та плоду. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім'янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх). Супліддя, їх біологічне значення. Період спокою та умови проростання насінини

Розрізняти сухі (розкривні й нерозкривні) та соковиті; однонасінні та багатонасінні плоди.
Розпізнавати на схемах та малюнках типи плодів.
Визначати спосіб поширення плодів за їх будовою.
Оцінювати значення періоду спокою насінини

Процеси життєдіяльності, розмноження та розвиток рослин

Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення - фотосинтез). Дихання рослин. Транспірація.
Переміщення речовин по рослині. Висхідна та низхідна течії речовин у рослин.
Форми розмноження рослин: статеве і нестатеве. Спори.
Запліднення. Запилення та його способи.
Ріст і розвиток рослин. Поняття про життєвий цикл вищих рослин (чергування поколінь, спорофіт, гаметофіт). Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасінних рослин.
Пристосованість рослин до умов існування

Знати особливості мінерального живлення рослин; фотосинтезу; дихання; транспірації; запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин; росту; переміщення речовин по рослині.
Розрізняти рухи рослин (тропізми, настії, нутації); форми розмноження рослин; способи вегетативного розмноження (живцювання, щеплення, відводками, кореневими паростками, видозміненими пагонами); висхідну та низхідну течію речовин у рослин.
Визначати закономірності процесів життєдіяльності рослин; особливості пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу життя.
Пояснювати значення подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значення вегетативного розмноження, запилення, фотосинтезу, дихання, транспірації.
Оцінювати вплив добрив на ріст і розвиток рослин; роль фітогормонів (ауксинів, цитокинінів, гиббереллинів, абсцизової кислоти) у регуляції життєвих функцій багатоклітинних рослин

Різноманітність рослин

Зелені водорості: одноклітинні (хлорела, хламідомонада) та багатоклітинні (спірогира, хара, ульва, улотрікс).
Бурі водорості (ламінарія, фукус).
Червоні водорості (філофора, порфіра, кораліна).
Діатомові водорості (навікула, пінулярія).
Мохоподібні (політрих, маршанція, сфагнум).
Плауноподібні (селагінела, баранець звичайний, плаун булавовидний).
Хвощеподібні (хвощ польовий, хвощ лісовий).
Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія).
Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник).
Покритонасінні.
Класифікація покритонасінних рослин. Класи: Однодольні й Дводольні.
Родина Капустяні (Хрестоцвіті) (представники: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс).
Родина Розові (представники: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина).
Родина Бобові (представники: горох, квасоля, соя, конюшина, робінія (біла акація), люцерна).
Родина Пасльонові (представники: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець).
Айстрові (Складноцвіті) (представники: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка).
Цибулеві (представники цибуля, часник, черемша).
Лілійні (представники тюльпан, проліска, гіацинт, лілія).
Злакові (представники кукурудза, рис, пшениця, жито, овес, очерет, пирій).
Загальна характеристика та особливості поширення рослин різних таксонів

Знати істотні ознаки рослин наведених таксонів; органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії).
Визначати особливості будови та процесів життєдіяльності водоростей, вищих спорових рослин, голонасінних та покритонасінних рослин; особливості будови рослин класів Однодольні та Дводольні, родин Капустяні (Хрестоцвіті), Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті), Лілійні, Цибулеві, Злакові; причини, що зумовлюють панування покритонасінних рослин у сучасній флорі та поширення рослин різних таксонів на земній кулі.
Розпізнавати на малюнках та схемах представників різних відділів рослин.
Розрізняти: представників різних систематичних груп (відділів, родин, класів покритонасінних з числа наведених) рослин за ознаками зовнішньої будови.
Пояснювати необхідність створення природоохоронних територій.
Порівнювати рослини різних систематичних груп.
Оцінювати значення рослин у природі та житті людини

Гриби. Лишайники

Загальна характеристика царства Гриби. Середовища існування. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, розмноження) шапкових, цвілевих грибів, дріжджів, грибів-паразитів. Різноманітність грибів: шапкові (маслюк, підосичник, білий гриб, опеньки, печериця, глива, мухомор, бліда поганка); цвілеві гриби (мукор, пеніцил, аспергіл); гриби-паразити (сажкові, іржасті, борошнисторосяні та трутовики). Мікориза. Значення грибів у природі та житті людини.
Лишайники - симбіотичні організми. Будова та особливості життєдіяльності лишайників. Різноманітність лишайників (графіс, пармелія, ксанторія, уснея, ягель, цетрарія).
Значення лишайників у природі та житті людини

Знати особливості будови живлення, росту та розмноження грибів і лишайників.
Розпізнавати на малюнках і схемах основні групи грибів і лишайників.
Розрізняти шапкові та пластинчасті гриби; накипні, листуваті та кущисті лишайники.
Визначати взаємозв'язки грибів і вищих рослин; причини, що зумовлюють витривалість лишайників.
Порівнювати принципи організації, особливості будови та процеси життєдіяльності грибів і рослин

Тварини

Загальна характеристика царства Тварини. Принципи класифікації тварин

Знати істотні ознаки царства Тварини; основні одиниці класифікації тварин (тип, клас, ряд, родина, рід, вид).
Оцінювати роль тварин у екосистемах.
Порівнювати особливості будови і процесів життєдіяльності тварин, рослин та грибів

Будова і життєдіяльність тварин

Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин. Тканини тварин. Загальний план будови організму тварин: симетрія тіла (двобічна, радіальна); покриви тіла; опорний апарат (зовнішній скелет, внутрішній скелет, гідроскелет); порожнина тіла (первинна, вторинна, змішана); органи, системи органів та їх функції.
Подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, транспорт речовин, розмноження, ріст тварин. Типи розвитку тварин: прямий і непрямий (з повним і неповним перетворенням). Регуляція функцій у багатоклітинних тварин. Особливості поведінки тварин. Поняття про рефлекс та інстинктивну поведінку

Знати способи живлення, дихання тварин; види руху тварин; реакцію тварин на подразнення; особливості поведінки (умовні, безумовні рефлекси та інстинкти).
Розрізняти типи симетрії тіла тварин; покриви тіла тварин; опорний апарат та види рухи тварин; порожнини тіла; системи органів; типи розвитку тварин; форми поведінки (вроджену й набуту).
Оцінювати значення прямого та непрямого розвитку тварин.
Порівнювати особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин; тканин тварин і рослин; регуляцію функцій організму рослин і тварин

Різноманітність тварин

Одноклітинні тварини.
Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, осморегуляція, рух, подразливість, розмноження, інцистування).
Прісноводні (амеба протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька) та морські (форамініфери, радіолярії) одноклітинні, їхня роль у природі та житті людини. Роль морських одноклітинних в утворенні осадових порід та як "керівних копалин". Роль одноклітинних тварин у ґрунтоутворенні.
Симбіотичні одноклітинні тварини: мутуалісти, коменсали, паразити (дизентерійна амеба, трипаносоми, малярійний плазмодій).
Захворювання людини та свійських тварин, що викликаються паразитичними одноклітинними тваринами. Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини.
Багатоклітинні тварини. Характерні риси багатоклітинних тварин, їхня відмінність від одноклітинних.
Тип Губки. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Диференціація клітин, дотканинний тип організації. Різноманітність (бодяга, венерин кошик, грецька губка). Роль у природі та житті людини.
Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи та поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі та житті людини. Коралові поліпи та формування коралових рифів.
Тип Плоскі черви. Загальна характеристика типу. Різноманітність плоских червів: класи Війчасті черви (молочно-біла планарія), Сисуни (печінковий та котячий сисуни), Стьожкові черви (бичачий та свинячий ціп'яки, ехінокок, стьожак широкий); особливості поширення, будови та процесів життєдіяльності, цикли розвитку. Пристосованість плоских червів до паразитичного способу життя. Шкода, якої паразитичні плоскі черви завдають організмові хазяїна.
Тип Первиннопорожнинні, або Круглі черви (Нематоди). Загальна характеристика типу. Різноманітність круглих червів та середовища існування. Вільноживучі круглі черви, їхня роль у процесах ґрунтоутворення. Круглі черви - паразити рослин, тварин та людини (аскарида, гострик, трихінела), захворювання, що ними викликаються. Шкідливий вплив гельмінтів на організм хазяїна. Профілактика захворювань, що викликаються гельмінтами.
Тип Кільчасті черви, або Кільчаки. Загальна характеристика типу. Різноманітність кільчастих червів, середовища існування. Клас Багатощетинкові черви (нереїс, піскожил). Клас Малощетинкові черви (дощовий черв'як, трубочник). Середовища існування, спосіб життя. Роль дощових червів у процесах ґрунтоутворення. Клас П'явки (медична п'явка). Роль кільчастих червів у природі та житті людини. Охорона кільчастих червів.
Тип Молюски, або М'якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя. Класи Черевоногі (ставковик, виноградний слимак), Двостулкові (беззубка, устриці, перлова скойка), Головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги). Характерні риси будови, процесів життєдіяльності, поширення. Роль молюсків у природі та житті людини. Охорона молюсків.
Тип Членистоногі. Загальна характеристика типу. Різноманітність членистоногих, середовища їх існування та спосіб життя.
Ракоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування. Різноманітність ракоподібних (річкові раки, краби, креветки, мокриці, дафнії, щитні, циклопи, коропоїд). Їхня роль у природі та житті людини. Охорона ракоподібних.
Павукоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування. Різноманітність павукоподібних (ряди павуки, кліщі). Їхня роль у природі та житті людини.
Комахи. Загальна характеристика, середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Типи ротових апаратів. Функції жирового тіла. Пристосованість комах до польоту. Особливості поведінки комах. Типи розвитку. Фаза лялечки та її біологічне значення. Різноманітність комах. Ряди комах з неповним (Прямокрилі, Воші) та повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі та житті людини. Свійські комахи. Застосування комах у біологічному методі боротьби. Охорона комах.
Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Різноманітність хордових.
Підтип Безчерепні. Загальна характеристика. Клас Головохордові. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності ланцетників.
Підтип Хребетні, або Черепні. Загальна характеристика. Клас Хрящові риби. Особливості будови, процесів життєдіяльності. Різноманітність хрящових риб (акули і скати). Роль у природі та житті людини.
Клас Кісткові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Особливості поведінки риб. Нерест, турбота про нащадків. Різноманітність кісткових риб: ряди Осетроподібні, Оселедцеподібні, Лососеподібні, Окунеподібні, Коропоподібні; підкласи Кистепері та Дводишні. Характеристика та типові представники. Роль у природі та житті людини. Промисел риб. Раціональне використання рибних ресурсів. Штучне розведення риб. Охорона риб.
Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв'язку з виходом на суходіл. Різноманітність земноводних: ряди Безхвості, Безногі та Хвостаті. Особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Охорона земноводних.
Клас Плазуни. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Сезонні явища в житті плазунів. Пристосованість плазунів до життя на суходолі. Різноманітність плазунів: лускаті, черепахи, крокодили; особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Охорона плазунів.
Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Птахи - теплокровні тварини. Пристосованість птахів до польоту. Сезонні явища у житті птахів. Осілі, кочові та перелітні птахи. Перельоти птахів та способи їхнього дослідження. Розмноження і розвиток птахів: шлюбна поведінка, облаштування гнізд. Будова яйця птахів та його інкубація. Птахи виводкові та нагніздні. Різноманітність птахів: надряди Безкілеві (страуси, казуари, ківі), Пінгвіни, Кілегруді (ряди Дятли, Куроподібні, Гусеподібні, Соколоподібні, Совоподібні, Лелекоподібні, Журавлеподібні, Горобцеподібні); особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Птахівництво. Охорона птахів.
Клас Ссавці. Загальна характеристика. Середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови. Особливості розмноження і розвитку ссавців. Поведінка ссавців. Сезонні явища у житті ссавців. Різноманітність ссавців. Першозвірі - яйцекладні ссавці. Сумчасті. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати; особливості організації, представники, роль у природі та житті людини. Тваринництво. Охорона ссавців.
Спосіб життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови, поширення у природі представників наведених таксонів, їх різноманіття. Значення тварин різних таксонів у природі та житті людини

Розпізнавати на малюнках та схемах тварин наведених таксонів.
Знати особливості зовнішньої і внутрішньої будови представників наведених таксонів; шляхи зараження людини паразитичними тваринами.
Визначати риси пристосування тварин до умов існування; взаємозв'язки тварин між собою та з іншими організмами.
Пояснювати закономірності поширення видів тварин у природі; значення поведінкових реакцій тварин.
Вирізняти характерні ознаки тварин наведених таксонів.
Порівнювати особливості будови тварин різних систематичних груп.
Визначати за ознаками будови представників наведених таксонів, риси ускладнення в будові тварин різних таксонів; причини поширення тварин різних таксонів на земній кулі.
Аналізувати зміни в будові, в процесі життєдіяльності тварин, що виникли в результаті пристосування їх до середовищ існування

Людина

Положення людини в системі органічного світу.
Тканини організму людини (епітеліальна, м'язова, нервова, тканини внутрішнього середовища: сполучні, кров, скелетні), їх будова і функції.
Функціональні системи органів.
Опорно-рухова система. Кісткові та хрящові тканини. Хімічний склад, будова, ріст і з'єднання кісток.
М'язові тканини. Будова та функції скелетних м'язів. Механізм скорочення м'язів. Робота, тонус, сила та втома м'язів. Гіподинамія.
Внутрішнє середовище організму людини. Гомеостаз.
Склад і функції крові. Будова та функції еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів. Групи крові. Переливання крові. Зсідання крові. Імунітет, його види. Фагоцитоз. Імунна система. Алергічні реакції організму. Кровотворення та анемія.
Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Кровообіг. Будова серця. Властивості серцевого м'яза. Автоматія серця. Серцевий цикл. Робота серця та її регуляція. Частота серцевих скорочень, систолічний та хвилинний об'єми крові.
Кровоносні судини, їх будова і функції. Коло кровообігу. Рух крові по судинам. Тонус судин. Артеріальний тиск.
Лімфообіг. Лімфа, її склад. Лімфатична система її будова та функції.
Зовнішнє і клітинне дихання. Функції та будова органів дихання. Газообмін у легенях та тканинах. Дихальні рухи та їх регуляція. Голосовий апарат.
Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення у ротовій порожнині, шлунку, кишечнику. Пристінкове травлення. Всмоктування. Регуляція травлення. Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози.
Системи, що забезпечують виділення продуктів метаболізму (сечовидільна, дихальна, травна, шкіра).
Функції та будова нирок. Утворення та виведення сечі.
Будова та функції шкіри. Терморегуляція. Загартування.
Регуляція функцій. Гуморальна регуляція. Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції. Наслідки порушення функцій ендокринних залоз.
Нервова регуляція. Рефлекс. Рефлекторна дуга.
Нервова система: центральна та периферична. Будова та функції спинного мозку та головного мозку. Регуляція рухової активності. Вегетативна нервова система (симпатична та парасимпатична). Вплив вегетативної нервової системи на діяльність організму та її функції.
Сенсорні системи, їх значення. Функції та будова сенсорних систем. Загальні властивості сенсорних систем. Органи чуття. Рецептори. Будова та функції органів зору, слуху та рівноваги. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору, звуку та рівноваги тіла. Гігієна слуху та зору.
Вища нервова діяльність людини. Безумовні і умовні рефлекси. Утворення умовних рефлексів. Тимчасовий нервовий зв'язок. Гальмування умовних рефлексів. Динамічний стереотип. Фізіологічні основи мовлення. Перша і друга сигнальні системи. Мислення і свідомість. Відчуття, сприйняття, увага, пам'ять та її види, емоції. Особистість. Типи темпераменту. Характер. Обдарованість, здібності. Сон і його значення.
Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини

Знати особливості будови залоз зовнішньої, внутрішньої і змішаної секреції; гормонів ендокринних залоз; травних залоз, травних соків та їх ферментів; вітамінів; безумовних і умовних рефлексів; навичок, звичок, емоцій; біоритмів людини.
Розпізнавати на малюнках і схемах тканини, окремі органи і системи органів людини.
Характеризувати типи тканин; внутрішнє середовище організму людини; принципи роботи нервової і ендокринної системи; механізми роботи серця, руху крові по судинах; механізми скорочення м'язів, дихальних рухів; захисні реакції організму (імунні, алергічні, зсідання крові, стрес, підтримання температури тіла тощо); процеси травлення, всмоктування, газообміну в клітинах і тканинах, утворення сечі, терморегуляції; роль вітамінів, бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту в життєдіяльності людини; фізіологічну природу сну.
Пояснювати роль складових внутрішнього середовища організму людини та функціональних систем; сутність і значення нервово-гуморальної регуляції; механізми нервово-гуморальної регуляції процесів травлення, дихання, кровообігу, терморегуляції, виділення, опори і руху, обміну речовин й енергії; значення сигнальних систем у сприйнятті навколишнього середовища; біологічне значення сну.
Порівнювати будову скелета людини і тварин; нервову і гуморальну регуляцію функцій; механізми безумовних і умовних рефлексів; роботу першої та другої сигнальної системи; типи темпераменту.
Визначати фізіологічні причини стомлення м'язів; причини і наслідки гіподинамії; причини гіпертонії й гіпотонії; причини захворювань, що ведуть до порушення функцій і складу крові; захворювань ендокринних залоз, органів кровообігу, дихання, травлення, виділення, опорно-рухового апарату, порушень зору і слуху; чинники, що впливають на формування особистості значення рухової активності; фізіологічні основи раціонального харчування; правила гігієни; шкідливий вплив алкоголю, наркотиків, токсинів та тютюнокуріння на організм людини.
Встановлювати взаємозв'язок між будовою та функціями органів, систем органів; зв'язок між основними властивостями нервової системи і темпераменту.
Оцінювати роль систем органів в обміні речовин, забезпеченні гомеостазу і механізмів його підтримання

Розмноження організмів

Форми розмноження організмів (нестатеве, статеве). Способи нестатевого розмноження одноклітинних (поділ, шизогонія, брунькування, спороутворення) і багатоклітинних організмів (вегетативне розмноження, спороутворення).
Клон. Клонування організмів. Партеногенез. Поліембріонія. Генетична комбінаторика під час розмноження - кон'югація, копуляція.
Статеве розмноження. Процеси формування статевих клітин. Запліднення та його форми. Роздільностатеві та гермафродитні організми. Партеногенез

Пояснювати сутність і біологічне значення статевого і нестатевого розмноження, партеногенезу, поліембріонії, запліднення.
Розрізняти способи розмноження; форми запліднення; способи вегетативного розмноження рослин і тварин.
Порівнювати статеве і нестатеве розмноження; будову чоловічих і жіночих гамет.
Аналізувати етапи формування статевих клітин.
Характеризувати відмінності в будові і процесах формування чоловічих і жіночих гамет

Індивідуальний розвиток організмів

Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний) період розвитку, його етапи у тварин. Стовбурові клітини. Післязародковий (постембріональний) період розвитку, його типи і етапи у тварин і людини. Статеве дозрівання людини.
Особливості післязародкового розвитку у рослин.
Ріст, його типи та регуляція. Регенерація. Життєвий цикл. Прості та складні життєві цикли. Чергування різних поколінь у життєвому циклі.
Ембріотехнології

Характеризувати етапи ембріонального розвитку у тварин (дробіння, утворення морули, бластули, гаструли, диференціація клітин, гістогенез, органогенез, явище ембріональної індукції); механізми росту, статевого дозрівання людини.
Пояснювати сутність і біологічне значення: чергування поколінь у життєвому циклі організмів; прямого і непрямого розвитку тварин.
Класифікувати типи росту організмів різних царств.
Аналізувати періоди онтогенезу у рослин і тварин; основні життєві цикли у рослин і тварин (на прикладі представників наведених вище таксонів); причини сезонних змін у житті рослин і тварин.
Порівнювати прямий та непрямий розвиток багатоклітинних тварин; життєві цикли рослин; можливості і механізми регенерації організму у рослин і тварин.
Оцінювати результати дії чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на онтогенез людини; можливості корекції вад розвитку людини

Спадковість і мінливість

Генетика. Методи генетичних досліджень (у тому числі спадковості людини). Основні поняття генетики: гени (структурні та регуляторні), алель гена, локус гена, домінантний і рецесивний стани ознак, гомозигота, гетерозигота, генотип, фенотип, генофонд, спадковість, мінливість, чиста лінія

Знати основні методи генетичних досліджень; структуру гена; основні поняття генетики.
Розпізнавати алельні і неалельні гени; гомозиготи і гетерозиготи; домінантний і рецесивний стани ознак, типи взаємодії генів.

Закономірності спадковості

Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування. Зчеплене успадкування. Хромосомна теорія спадковості. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів. Співвідношення статей у популяціях. Успадкування, зчеплене зі статтю. Взаємодія генів та її типи.
Організація геному у різних груп організмів. Цитоплазматична спадковість

Пояснювати цитологічні основи законів спадковості Г. Менделя; принципи взаємодії алельних і неалельних генів; вплив летальних алелей; механізми визначення статі; значення зчепленого (у тому числі зі статтю) успадкування; множинну дію генів; основні закономірності функціонування генів у прокаріотів та еукаріотів; біологічне значення цитоплазматичної спадковості.
Визначати причини відхилень при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених Г. Менделем.
Порівнювати гомозиготи і гетерозиготи; генотип і фенотип; геноми різних груп організмів (прокаріот, еукаріот, вірусів).
Аналізувати основні положення хромосомної теорії; схеми моногібридного і дигібридного схрещування; родоводи; спадкові ознаки родини.
Складати схеми моногібридного і дигібридного схрещування.
Розв'язувати генетичні задачі: моногібридне і дигібридне схрещування, взаємодію алельних генів: повне і неповне домінування, кодомінування, зчеплене зі статтю успадкування.
Обґрунтовувати цілісність генотипу; роль спадковості в еволюції організмів; значення вивчення законів спадковості для практичної діяльності людства

Закономірності мінливості

Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива.
Спадкова мінливість та її види: комбінативна і мутаційна. Типи мутацій. Мутагенні фактори. Спонтанні мутації. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості

Розпізнавати спадкову і неспадкову мінливість; види спадкової мінливості; типи мутацій.
Пояснювати роль взаємодії генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу; адаптивний характер модифікаційних змін; значення комбінативної мінливості; роль мутагенних чинників.
Характеризувати закономірності комбінативної та мутаційної мінливості; властивості мутацій.
Визначати причини модифікаційної мінливості; джерела комбінативної мінливості; причини виникнення мутацій.
Порівнювати мутаційну і модифікаційну мінливість.
Аналізувати варіаційний ряд і варіаційну криву.
Обґрунтовувати значення мутацій у природі та житті людини; заходи захисту організму від впливу мутагенних чинників; роль мутацій в еволюції організмів; значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості

Селекція

Завдання і методи селекції. Сорт, порода, штам. Штучний добір, його форми. Системи схрещувань організмів: внутрішньовидова гібридизація (споріднене - інбридинг і неспоріднене - аутбридинг схрещування), міжвидова (віддалена) гібридизація. Гетерозис.
Особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів. Поліплоїдія.
Центри різноманітності та походження культурних рослин. Райони одомашнення тварин.
Біотехнології, генетична та клітинна інженерія. Генетично модифіковані і химерні організми

Розрізняти форми штучного добору; системи схрещувань організмів.
Характеризувати особливості селекції рослин, тварин, мікроорганізмів; напрямки досліджень та сучасні досягнення біотехнологій; принципи створення та застосування генетично модифікованих і химерних організмів.
Порівнювати класичні та новітні методи біотехнологій.
Пояснювати значення законів генетики для селекції, біологічне значення явища гетерозису; значення поліплоїдії в селекції рослин; роль досягнень сучасних біотехнологій у житті та господарській діяльності людини.
Визначати генетичні наслідки різних систем схрещувань організмів; причини гетерозису; способи подолання стерильності міжвидових гібридів; наслідки застосування сучасних біотехнологій

Надорганізмові рівні організації життя

Екологічні фактори

Екологічні фактори: абіотичні, біотичні, антропогенні. Поняття про обмежуючий (лімітуючий) фактор. Закон оптимуму. Екологічна валентність виду (межі витривалості). Еврибіонтні та стенобіонтні організми. Взаємодія екологічних факторів. Форми біотичних зв'язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Адаптація. Адаптивні біологічні ритми організмів. Фотоперіодизм. Сезонні зміни у житті рослин і тварин

Знати екологічні фактори; біологічні ритми.
Класифікувати екологічні фактори; форми біотичних зв'язків; адаптивні біологічні ритми організмів.
Пояснювати роль обмежуючого фактора у поширенні організмів; залежність змін інтенсивності дії екологічних факторів від особливостей середовища існування; біологічне значення біологічних ритмів, фотоперіодизму.
Аналізувати дію екологічних факторів на організми, їх вплив на динаміку і коливання чисельності популяції.
Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і процесами у живій природі; причини та значення біологічних ритмів.

Середовище існування

Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове.
Організм живих істот як особливе середовище існування. Життєві форми організмів

Знати пристосованість організмів до умов життя; подібності в пристосуванні різних видів до однакових умов існування; особливості основних середовищ існування.
Порівнювати умови різних середовищ існування.
Пояснювати шляхи пристосування організмів до середовищ існування

Популяційно-видовий рівень організації життя

Вид. Критерії виду. Ареал. Екологічна ніша. Структура виду. Популяція. Характеристика популяції. Структура популяції (вікова, просторова, статева). Популяційні хвилі. Гомеостаз популяції. Генофонд популяції

Визначати фактори, які впливають на чисельність і густоту популяції.
Характеризувати критерії виду; показники, що характеризують популяцію (чисельність, густота, біомаса, народжуваність, смертність, приріст); структуру виду і популяції.
Пояснювати значення популяційних хвиль; потребу охорони генофонду популяцій

Екосистеми

Екосистеми, їх склад та різноманіття. Взаємозв'язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем. Агроценози

Встановлювати взаємозв'язки між популяціями в екосистемах; зміни угруповань в одному місцезнаходженні.
Визначати організми, що є продуцентами, консументами, редуцентами.
Класифікувати різні екосистеми; типи ланцюгів живлення; види екологічних пірамід.
Пояснювати зв'язки між організмами у екосистемах; вплив екологічних факторів на зміни в екосистемах; механізми саморегуляції популяцій та екосистем; особливості функціонування агроценозів, шляхи підвищення їх продуктивності.
Визначати причини змін екосистем.
Порівнювати природні і штучні екосистеми.
Обґрунтовувати потребу охорони генофонду популяцій; роль організмів продуцентів, консументів, редуцентів і людини в штучних і природних екосистемах.
Розв'язувати задачі з екології (структура, продуктивність і стійкість різних екосистем)

Біосфера

Біосфера. Ноосфера. Жива речовина біосфери, її властивості і функції. Кругообіг речовин та потоки енергії в біосфері як необхідні умови її існування.
Сучасні екологічні проблеми: ріст населення планети, ерозія та забруднення ґрунтів, ріст великих міст, знищення лісів, нераціональне використання водних та енергетичних ресурсів, можливі зміни клімату, негативний вплив на біологічне різноманіття.
Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

Знати структуру надорганізменного рівня життя; ролі живих організмів у перетворенні оболонок Землі (створенні осадових порід, ґрунтоутворенні, підтриманні сталості газового складу атмосфери).
Визначати межі біосфери.
Характеризувати властивості і функції живої речовини біосфери; форми забруднення навколишнього середовища.
Розкривати взаємозв'язки складових надорганізмових рівнів організації життя.
Обґрунтовувати шляхи подолання екологічної кризи (необхідність раціонального природокористування, розвитку альтернативних джерел енергії; необхідність збереження біорізноманіття)

Охорона видового різноманіття організмів

Червона та Зелена книги. Природоохоронні території (заповідники (біосферні), заказники, національні та ландшафтні парки). Поняття про екологічну мережу. Природоохоронне законодавство України. Основні документи щодо природоохоронної діяльності людини (Червона Книга, Зелена книга, білий та чорний списки). Міжнародне співробітництво у галузі охорони природи.
Роль рослин у природі та в житті людини. Зникаючі види рослин в Україні

Знати природоохоронні території; форми міжнародного співробітництва у галузі охорони природи.
Класифікувати види, занесені до Червоної книги, залежно від стану їх популяцій та ступеня загрози зникнення; природоохоронні території.
Пояснювати роль природоохоронних територій у збереженні та відтворенні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.
Обґрунтовувати заходи охорони популяцій, екосистем на основі знань про особливості їхнього функціонування

Історичний розвиток органічного світу

Основи еволюційного вчення

Еволюція. Філогенез. Філогенетичний ряд. Еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка. Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Біогенетичний закон Геккеля-Мюллера.
Дивергенція та конвергенція, аналогічні та гомологічні органи, рудименти та атавізми, мімікрія та її види.
Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення. Макроеволюція. Біологічний прогрес і регрес. Сучасні еволюційні погляди (гіпотези адаптивного компромісу, перерваної рівноваги, неокатастрофізму, сальтаціонізму)

Знати аналогічні та гомологічні органи; рудименти та атавізми; мімікрію; тварин, які мають захисне, попереджувальне забарвлення; внутрішньовидову та міжвидову боротьбу за існування; ароморфози, ідіоадаптації, загальну дегенерацію.
Характеризувати основні положення синтетичної теорії еволюції (елементарна одиниця, елементарні фактори, рушійні сили); шляхи біологічного прогресу (ароморфоз, ідіоадаптація та загальна дегенерація); сучасні уявлення про фактори еволюції (синтез екології і еволюційних поглядів).
Розрізняти форми природного добору; способи видоутворення.
Визначати причини та наслідки боротьби за існування.
Пояснювати еволюційне значення популяційних хвиль, ізоляції; творчу роль природного добору; утворення нових видів.
Порівнювати еволюційні гіпотези Ламарка і Дарвіна; різні форми боротьби за існування; дарвінізм та синтетичну теорію еволюції; макро- і мікроеволюцію.
Аналізувати передумови розвитку еволюційних поглядів та еволюційного вчення; різноманітність адаптацій організмів як результат еволюційного процесу; форми природного добору.
Обґрунтовувати відносність пристосованості організмів до умов життя у певному середовищі

Історичний розвиток і різноманітність органічного світу

Сучасна система органічного світу. Принципи класифікації організмів. Таксономічні одиниці.
Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди та епохи. Основні події, що відбувалися у ті чи інші геологічні періоди історії Землі

Знати основні еволюційні події в протерозойську (вендський період), палеозойську (кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам'яновугільний, пермський періоди), мезозойську (тріасовий, юрський, крейдяний періоди) та кайнозойську (палеогеновий, неогеновий, антропогеновий періоди) ери.
Аналізувати ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції.
Обґрунтовувати єдність органічного світу

Директор Інституту
інноваційних технологій
і змісту освіти



О.А. Удод




Додаток № 2
до наказу Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
06.11.2012 № 1252

ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з історії України

Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.

Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з історії України складено, враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми.

Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів:

- називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам'ятки культури;

- визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

- локалізувати історико-географічні об'єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;

- описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам'ятки культури різних епох;

- характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

- встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;

- розпізнавати найвидатніші культурні пам'ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам'яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;

- визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;

- встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;

- давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

- працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.

Програмі ЗНО надано вигляду таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення. Термін "знання" стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін "уявлення" - історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять.

Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.

Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам'ятками - живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю, можуть траплятися в кількох темах.

Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.

У другій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх розподілено на такі: розпізнавати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, пояснювати, у чому значення тих або інших подій та явищ.

Невід'ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами.

1. Стародавня історія України

Зміст

Предметні вміння та способи навчальної діяльності

Факти:
Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов'ян.
Дати:
IV - середина III тис. до н. е. - розселення племен трипільської культури на території України;
V - VII ст. - Велике розселення слов'ян.
Поняття та терміни: "історичні джерела", "археологія", "археологічна культура", "палеоліт", "мезоліт", "неоліт", "енеоліт", "бронзовий вік", "ранній залізний вік", "колонізація"

Розпізнавати на картосхемі місця основних стоянок людей кам'яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Киїк-Коба, Кирилівка, Мізин); території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів і сарматів, місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор'я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес), напрямки розселення слов'ян під час Великого переселення народів.
Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов'ян.
Визначати риси неолітичної революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор'я та Криму.
Пояснювати, у чому наслідки та значення Великого розселення слов'ян

2. Виникнення та розквіт Київської Русі

Факти:
Розселення східнослов'янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору.
Дати:
882 р. - об'єднання північних та південних руських земель Олегом;
988 р. - запровадження християнства як державної релігії;
1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в Києві.
Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.
Поняття та терміни:
"племінний союз", "князь", "язичництво", "християнство"

Розпізнавати на картосхемі території розселення східнослов'янських племінних союзів у VIII-IX ст., шлях "із варягів у греки", походи князя Святослава, територіальні межі Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого.
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів доби.
Визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії

3. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Факти:
Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.
Об'єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.
Дати:
1097 р. - Любецький з'їзд князів;
1187 р. - перша згадка назви "Україна" в писемних джерелах;
1199 р. - утворення Галицько-Волинської держави;
1238 - 1264 рр. - правління Данила Романовича;
1240 р. - захоплення Києва монголами.
Персоналії:
Володимир Мономах, Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Юрій I Львович.
Поняття та терміни:
"роздробленість"

Розпізнавати на картосхемі Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості; Галицько-Волинську державу за правління Данила Романовича; напрямки походів монголів на південно-західні руські землі.
Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави, внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха, Данила Романовича, Юрія I Львовича, залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування.
Пояснювати значення та наслідки Любецького з'їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі, особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави

4. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст.

Факти:
Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
Дати:
1056-1057 рр. - створення Остромирового Євангелія;
1113 р. - укладення "Повісті минулих літ";
1187 р. - створення "Слова о полку Ігоревім", перша згадка назви "Україна".
Персоналії:
літописець Нестор, митрополит Іларіон, іконописець Алімпій.
Поняття та терміни:
"вотчинне землеволодіння", "бояри", "смерди", "ікони", "билини", "літопис", "мозаїка", "фреска", "книжкова мініатюра"

Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів, розвиток господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.
Пояснювати, у чому значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії

5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.)

Факти:
Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав. Кревська унія. Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток культури та освіти.
Дати:
1362 р. - битва на р. Сині Води;
1385 р. - укладення Кревської унії;
1449 р. - утворення Кримського ханства;
1471 р. - остаточна ліквідація Київського князівства;
1489 р. - перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.
Персоналії:
Хаджі-Гірей, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.
Поняття та терміни:
"шляхта", "панщина", "магдебурзьке право", "магістрат", "цехи", "дума"

Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; територію Кримського ханства.
Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії, соціально-економічний розвиток українських земель, становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури.
Визначати особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення українського козацтва

6. Українські землі в другій половині XVI ст.

Факти:
Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорізької Січі. Повстання 90-х років XVI ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.
Дати:
1556-1561 р. - створення Пересопницького Євангелія;
1556 р. - заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці першої Січі;
1569 р. - Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;
1596 р. - Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.
Персоналії:
Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Іван Федоров.
Поняття та терміни:
"українська шляхта", "українське козацтво", "реєстрове козацтво", "Запорізька Січ", "старшина", "клейноди", "греко-католицька церква", "братство"

Розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.
Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства XVI ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в галузі освіти та науки; військово-політичну організацію козацтва; становище православної церкви, діяльність видатних діячів періоду, православних братств.
Визначати причини та наслідки Люблінської унії, перших козацьких повстань

7. Українські землі в першій половині XVII ст.

Факти:
Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х-1630-х рр.
Дати:
1621 р. - Хотинська війна;
1625 р. - Куруківська угода;
1637-1638 рр. - повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;
1632 р. - утворення Києво-Могилянського колегіуму.
Персоналії:
Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила.
Поняття та терміни:
"покозачення"

Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; воєводства Речі Посполитої на українських землях.
Характеризувати соціально-економічне та політичне становище в українських землях, становище православної та греко-католицької церков.
Визначати наслідки "доби героїчних походів козацтва" перших десятиліть 17 ст., козацьких повстань 20-30 рр.

8. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Факти:
Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави - Війська Запорізького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.
Дати:
1648 р. - Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. - Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. - Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. - Батозька битва;
1654 р. - укладення українсько-російського договору.
1656 р. - Віленське російсько-польське перемир'я.
Персоналії:
Б. Хмельницький, І. Богун.
Поняття та терміни:
"Національно-визвольна війна", "Військо Запорізьке", "Гетьманщина".

Розпізнавати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни.
Характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російського договору 1654 р.
Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.
Пояснювати, у чому наслідки та значення найважливіших битв війни у розгортанні національно-визвольної боротьби

9. Українські землі наприкінці 50-х - у 80-ті рр. XVII ст.

Факти:
Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.
Дати:
1667 р. - Андрусівський договір;
1681 р. - Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. - "Вічний мир".
Персоналії:
І. Виговський, П. Тетеря, П. Дорошенко, І. Брюховецький, І. Сірко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович.
Поняття та терміни: "Руїна"

Розпізнавати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Польщі.
Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель, особливості господарського та церковного життя.
Визначати причини та наслідки Руїни; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель; особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини

10. Українські землі наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст.

Факти:
Гетьманування І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. "Правління Гетьманського уряду" 1734 р. Розвиток культури та освіти. Повстання під проводом С. Палія.
Дати:
1708-1709 рр. - повстання гетьмана І. Мазепи;
1709 р. - Полтавська битва;
1710 р. - ухвалення Конституції Пилипа Орлика;
1734 р. - заснування Нової (Підпільненської) Січі.
Персоналії:
І. Мазепа, І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол, П. Орлик, Ф. Прокопович.
Поняття та терміни: "Конституція", "Малоросія", "Малоросійська колегія", "козацьке бароко", "козацькі літописи"

Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів у зазначений період, діяльність Першої Малоросійської колегії, "Правління Гетьманського уряду"; зміст Конституції Пилипа Орлика.
Визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для українських земель; причини та наслідки повстання під проводом С. Палія

11. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Факти:
Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Заснування нових міст на Півдні України. Розвиток культури, науки, освіти.
Дати:
1764 р. - остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. - Коліївщина;
1775 р. - остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;
1783 р. - царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
Персоналії:
К. Розумовський, П. Калнишевський, Г. Сковорода, М. Березовський, І. Григорович-Барський, В. Боровиковський, Д. Левицький
Поняття та терміни:
"Нова (Підпільненська) Січ", "Задунайська Січ", "Коліївщина", "паланка", "зимівник"

Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі різних держав; територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої, російсько-турецьких воєн (1768-1774, 1787-1791 рр.), захоплення Росією Криму (1783).
Характеризувати основні напрями політики Російської імперії щодо України, особливості гайдамацького та опришківського рухів, територіально-адміністративного устрою та господарського життя Нової (Підпільненської) Січі.
Визначати причини гайдамацького та опришківського рухів, скасування гетьманства і ліквідації Запорізької Січі, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, поділів Польщі, приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії.
Пояснювати, у чому значення Запорозької Січі й Гетьманщини в історії України

12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.

Факти:
Приєднання українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У. Кармалюка.
Дати:
1798 р. - вихід друком "Енеїди" Івана Котляревського;
1812 р. - російсько-французька війна (Вітчизняна війна);
грудень 1825 - січень 1826 рр. - повстання Чернігівського полку;
1830-1831 рр. - Польське повстання;
1846-1847 рр. - діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
Персоналії:
М. Гулак, І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.
Поняття та терміни:
"промисловий переворот", "нація", "національне відродження", "декабристи", "масонство"

Розпізнавати на картосхемі українські губернії у складі Російської імперії.
Характеризувати процес включення українських земель до складу Російської імперії, початок національного відродження, форми соціального протесту українського населення, поширення на Україну російського та польського суспільних рухів, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства, економічний розвиток і соціальні відносини.
Визначати причини та пояснювати, у чому значення соціальної боротьби на українських землях, діяльності Кирило-Мефодіївського братства

13. Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст.

Факти:
Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа II й українські землі, діяльність "Руської трійці". Діяльність Головної руської ради.
Дати:
1816 рр. - створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;
1833-1837 рр. - діяльність "Руської трійці";
1848 р. - скасування кріпацтва на західноукраїнських землях (селянська реформа).
Персоналії:
М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, Л. Кобилиця, І. Могильницький

Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Австрійської імперії.
Описувати перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.
Характеризувати політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки, реформи Марії Терезії та Йосифа II; початок національного відродження, форми соціального протесту населення.
Визначати наслідки та пояснювати, у чому значення подій 1848-1849 рр., причини та значення антикріпосницького руху в західноукраїнських землях

14. Культура України кінця XVIII - першої половини XIX ст.

Факти:
Національне відродження. Відкриття університетів. Зміни в освіті. Поява "Історії русів". Розвиток літератури, мистецтва.
Дати:
1805 р. - відкриття університету в Харкові;
1834 р. - відкриття університету в Києві.
Персоналії:
П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.
Поняття та терміни: "романтизм"

Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.
Визначати умови та особливості розвитку культури кінця XVIII - першої половини XIX ст., причини культурних зрушень у першій половині XIX ст.

15. Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.

Факти:
Реформи 60-70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Дати:
1863 рр. - Валуєвський циркуляр;
1863-1864 рр. - польське національно-визвольне повстання;
1876 р. - Емський указ.
Персоналії:
В. Антонович, М. Драгоманов, Б. Грінченко, П. Чубинський.
Поняття та терміни:
"земства", "громадівський рух", "Братство тарасівців"

Характеризувати основний зміст реформ 1860-1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині XIX ст., процеси модернізації, національний рух на Наддніпрянській Україні.
Визначати наслідки промислового перевороту

16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині XIX ст.

Факти:
Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП). Діяльність культурно-освітнього товариства "Просвіта".
Дати:
1868 р. - створення у Львові товариства "Просвіта";
1873 р. - створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. - Наукового товариства ім. Т. Шевченка);
1890 р. - створення РУРП;
1899 - створення УНДП.
Персоналії:
І. Франко, М. Павлик.
Поняття та терміни:
"трудова міграція", "партія", "українофіли", "москвофіли", "народовці", "нова ера"

Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці); діяльність "Просвіт" та Наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині.
Визначати причини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху, особливості українського національного руху, напрями діяльності та здобутки провідних діячів західноукраїнських земель у національному русі другої половини XIX ст.

17. Культура України в другій половині XIX - на початку XX ст.

Факти:
Піднесення української культури. Освіта. Розвиток науки. Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.
Дати:
1865 р. - відкриття Новоросійського університету.
Персоналії:
С. Васильківський, С. Гулак-Артемовський, М. Заньковецька, І. Мечников, А. Кримський, Леся Українка, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Лисенко, М. Пимоненко, М. Леонтович, М. Садовський, С. Крушельницька, Д. Яворницький, М. Коцюбинський, Марко Вовчок.
Поняття: "меценат", "професійний театр", "реалізм", "модернізм"

Характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини XIX - початку XX ст., розвиток літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури.
Визначати умови розвитку культури в другій половині XIX - на початку XX ст., творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців

18. Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст.

Факти:
Утворення монополістичних об'єднань в Україні. Становлення й консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в I та II Державних Думах. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні в 1907-1914 рр. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.
Дати:
1900 р. - утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.
Персоналії: М. Терещенко, Є. Чикаленко.
Поняття та терміни:
"монополія"

Характеризувати особливості економічного та соціального розвитку Наддніпрянської України (процес монополізації, розвиток сільського господарства, процес утворення українських політичних партій, розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі), національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905-1907 рр., діяльність українських парламентських громад в I та II Державних Думах Росії, проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.
Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Наддніпрянської України

19. Західноукраїнські землі на початку XX ст.

Факти:
Становище промисловості та сільського господарства. Активізація національного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель. Боротьба політичних партій західноукраїнських земель за реформу виборчої системи.
Персоналії: А. Шептицький, І. Боберський, К. Трильовський

Характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху, діяльність західноукраїнського політичного руху на початку XX ст., національних і спортивно-фізкультурних організацій "Сокіл" та "Січ".
Визначати причини активізації західноукраїнського політичного руху на початку XX ст., його результати, роль А. Шептицького

20. Україна в Першій світовій війні

Факти:
Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
Дати:
серпень 1914 р. - утворення Головної української ради,
формування легіону Українських січових стрільців,
створення Союзу визволення України;
1914 р. - Галицька битва. Взяття Львова;
1916 р. - Брусиловський прорив.
Персоналії: О. Брусилов
Поняття та терміни:
"Світова війна", "Союз визволення України", "Головна українська рада", "Галицько-Буковинське генерал-губернаторство"

Розпізнавати на картосхемі військові події на території України в 1914-1916 роках.
Характеризувати територіально-політичні цілі воєнно-політичних блоків - учасників війни, еволюцію позиції українських політичних сил у питанні війни, соціально-економічне та суспільно-політичне становище населення впродовж війни, динаміку змін у свідомості різних соціальних верств українського суспільства.
Визначати соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства

21. Українська революція

Факти:
Революційні події в Україні в 1917 - на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду та радянської Росії. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.
Дати:
березень 1917 р. - утворення Української Центральної Ради;
квітень 1917 р. - Всеукраїнський Національний конгрес;
червень 1917 р. - ухвалення I Універсалу УЦР;
липень 1917 р. - ухвалення II Універсалу УЦР;
листопад 1917 р. - ухвалення III Універсалу УЦР;
січень 1918 р. - ухвалення IV Універсалу УЦР.
Персоналії:
М. Грушевський, С. Єфремов.
Поняття та терміни:
"автономізація", "самостійники", "Універсали УЦР", "Генеральний секретаріат", "Народний секретаріат", "українізація армії"

Розпізнавати на картосхемі територію Української Народної Республіки, заявлену III Універсалом УЦР; перебіг подій першої війни УНР з радянською Росією.
Характеризувати процес утворення та еволюції Української Центральної Ради, діяльність українських партій, політичних діячів в історії періоду, основні положення I, II, III та IV Універсалів УЦР, особливості соціально-економічного становища, взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом, перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні-листопаді 1917 р.
Визначати причини Української революції, її характер, місце різних політичних сил у подіях періоду; місце і роль Всеукраїнських з'їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР; здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі; причини ухвалення Універсалів УЦР, пояснювати, у чому їхнє історичне значення

22. Український державотворчий процес (1918-1920 рр.)

Факти:
Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Ухвалення Конституції УНР. Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. "Київська катастрофа". Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. "Чортківська офензива". Перший "Зимовий похід" Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий "Зимовий похід" Армії УНР.
Дати:
січень (лютий) 1918 р. - Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;
29 квітня 1918 р. - державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;
14 листопада 1918 р. - утворення Директорії;
листопад 1918 р. - проголошення ЗУНР;
22 січня 1919 р. - Акт злуки;
квітень 1920 р. - Варшавська угода;
березень 1921 р. - Ризький мир.
Персоналії: В. Винниченко, Н. Махно, С. Петлюра, Є. Петрушевич, Г. П'ятаков, Х. Раковський, П. Скоропадський, М. Щорс, Ю. Коцюбинський.
Поняття та терміни:
"Директорія", "Українська Галицька армія", УСРР, "воєнний комунізм"

Розпізнавати на картосхемі хід воєнних дій на території України в 1918-1921 рр., територію УНР за Брестським миром, територію Української Держави П. Скоропадського.
Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавської угоди між УНР та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя в Україні в 1918-1920 рр.
Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішньої ситуації в УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавського договору; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні);
Пояснювати, у чому історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об'єднання українських держав (Акт злуки)

23. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)

Факти:
Входження УСРР до складу СРСР. НЕП в УСРР. Відбудова народного господарства. Політика коренізації в УСРР (українізація). Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження 20-х рр.
Дати:
1922 р. - входження УСРР до складу СРСР;
1921-1923 рр. - голод в Україні;
1923 р. - початок політики "українізації";
1925 р. - завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію.
Персоналії:
Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М. Хвильовий, Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.
Поняття та терміни:
"індустріалізація", "українізація", "автокефальна церква"

Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921-1928 рр.
Характеризувати НЕП та її складові, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні, політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, політику українізації та її наслідки, особливості розвитку української культури в цей період.
Визначати причини та наслідки українізації, її вплив на українську культуру й ментальність населення УСРР, вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження НЕПу в Україні

24. Україна в 1929-1938 рр.

Факти:
Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації.
Дати:
1928 р. - Шахтинська справа;
1929 р. - справа "СВУ";
1929 р. - рік "великого перелому", початок суцільної колективізації;
1932-1933 рр. - голодомор в Україні;
1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва.
Персоналії:
О. Стаханов, П. Постишев, С. Косіор, Й. Сталін, Г. Петровський.
Поняття та терміни:
"форсована індустріалізація", "стаханівський рух", "колективізація", "розкуркулення", "закон про п'ять колосків", "голодомор"

Розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об'єкти, побудовані за часів модернізації.
Характеризувати сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні; взаємозв'язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація); зміни в соціальній структурі населення, особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.
Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, зв'язки між радянською модернізацією та зміною соціальної структури українського радянського суспільства; масових репресій в Україні; причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.

25. Західноукраїнські землі (1921-1939 рр.)

Факти:
Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економіка українських земель. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках.
Дати:
1929 р. - утворення ОУН;
1930 р. - проведення польською владою політики "пацифікації";
15 березня 1939 р. - проголошення незалежності Карпатської України.
Персоналії:
Є. Коновалець, А. Мельник, В. Липинський, А. Волошин.
Поняття та терміни:
"осадництво", "пацифікація", "русофільство", "русинство"

Розпізнавати на картосхемі українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920-1930-х рр. на становище західноукраїнських земель, політику урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 1930-х роках.
Визначати міжнародні фактори, що спричинили розподіл українських земель між іншими державами на початку 1920-х рр. та його наслідки для населення; причини та наслідки діяльності політичних сил у західноукраїнських землях за цього періоду

26. Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)

Факти:
Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні.
Дати:
23 серпня 1939 р. - радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа);
1 вересня 1939 р. - початок Другої світової війни;
17 вересня 1939 р. - вступ Червоної армії на територію Західної України;
листопад 1939 р. - Східну Галичину і Волинь включено до складу УРСР;
2 серпня 1940 р. - Південну та Північну Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР;
22 червня 1941 р. - початок Великої Вітчизняної війни;
30 червня 1941 р. - проголошення Акта відновлення Української Держави;
грудень 1942 р. - початок звільнення України;
6 листопада 1943 р. - визволення Києва;
січень-лютий 1944 р. - Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
вересень-жовтень 1944 р. - Карпатсько-Ужгородська наступальна операція;
28 жовтня 1944 р. - визволення всієї території України;
9 травня 1945 р. - завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги.
Персоналії:
С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, О. Теліга, Р. Маліновський, І. Черняхівський.
Поняття та терміни:
"план "Ост", "новий порядок", "Голокост", "колабораціонізм", "рух Опору", "депортація", "радянізація", "Нюрнберзький процес"

Розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР в результаті реалізації радянсько-німецьких договорів 1939 р.; місця, пов'язані з початком та завершенням визволення України від німецьких загарбників, битв і військових операцій, окупаційні зони, на які була поділена Україна, території поширення та активних дій різних течій руху Опору.
Характеризувати суть гітлерівського плану "Ост", нацистський "новий порядок" в Україні, діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.
Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941 р., основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.
Описувати мобілізаційні заходи, процес окупації України, перебіг найважливіших військових подій 1941-1945 р. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція; Карпатсько-Ужгородська наступальна операція); звільнення України, визволення Києва, депортацію кримських татар та інших народів Криму

27. Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 - на початку 1950-х рр.

Факти:
Зовнішньополітична діяльність УРСР. Адміністративно-територіальні зміни. Відбудова промисловості. Голод в Україні 1946-1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН та УПА. Політико-ідеологічне і культурне життя України.
Дати:
квітень 1945 р. - Україна стає співзасновницею ООН;
березень 1946 р. - саморозпуск УГКЦ;
1946-1947 рр. - голод в Україні;
квітень-липень 1947 р. - операція "Вісла".
Персоналії:
Д. Мануїльський, М. Хрущов, О. Гончар, Й. Сліпий.
Поняття та терміни:
"операція "Вісла", "ждановщина", "лисенківщина"

Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України.
Характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР у повоєнні роки та політику влади щодо економічного, соціально-політичного, релігійного, культурного та повсякденного життя населення, хід операції "Вісла", процеси радянізації західних областей України.
Визначати причини та наслідки проведення операції "Вісла", голоду в Україні, саморозпуску УГКЦ

28. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.)

Факти:
Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950-1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою. Виникнення руху "шістдесятників", дисидентського руху наприкінці 1950 - початку 1960-х рр.
Дати:
лютий 1954 р. - входження Кримської області до складу УРСР;
1956 р. - XX з'їзд КПРС.
Персоналії:
М. Підгорний, Б. Патон, В. Глушков, О. Антонов, В. Симоненко.
Поняття та терміни:
"лібералізація", "політична реабілітація", "відлига", "раднаргоспи", "шістдесятники", "дисидентство"

Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України.
Характеризувати сутність процесу лібералізації, реформи управління економікою в середині 1950-1960-х рр., здобутки та особливості розвитку культури, сутність опозиційного руху.
Визначати наслідки процесу лібералізації, економічних реформ для українського суспільства, причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР, причини виникнення та значення опозиційного руху

29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Факти:
Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 - початок 1980-х рр.). Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Конституція УРСР 1978 р. Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Розвиток атомної енергетики. Тенденції розвитку соціальної сфери. Культура і духовне життя. Опозиційний рух.
Дати:
1959 р. - утворення Української робітничо-селянської спілки;
1965 р. - реформи в сільському господарстві та промисловості ("косигінська реформа");
1972 р. - зміна політичного керівництва УРСР;
1976 р. - утворення Української Гельсінської групи.
Персоналії:
В. Марченко, С. Параджанов, М. Руденко, Л. Костенко, П. Загребельний, В. Стус, В. Чорновіл, П. Шелест, В. Щербицький, М. Амосов.
Поняття та терміни:
"застій", "номенклатура", "дефіцит", "самвидав", "правозахисник"

Характеризувати зміни в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр., ключові положення Конституції УРСР 1978 р., стан промисловості та сільського господарства, основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960-1970-х рр., явища у сфері культури.
Визначати прояви політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, причини активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери

30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Факти:
Початок "перебудови". Загострення соціально-економічної кризи. Фінансове становище та рівень життя населення. Чорнобильська катастрофа.
Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи. Формування багатопартійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.
Ухвалення Декларації про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.
Дати:
квітень 1985 р. - початок "перебудови";
26 квітня 1986 р. - вибух на Чорнобильській АЕС;
вересень 1989 р. - створення Народного руху України за перебудову;
березень 1990 р. - перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР;
16 липня 1990 р. - ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України;
24 серпня 1991 р. - ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України;
1 грудня 1991 р. - всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
Персоналії: Л. Кравчук.
Поняття та терміни: "перебудова", "гласність", "плюралізм", "багатопартійність", "суверенітет", "інфляція", "ринкові відносини"

Характеризувати зміст та основні напрями політики "перебудови", розгортання соціального та національного рухів, падіння авторитету КПУ, формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності, особливості соціально-економічної ситуації в УРСР.
Визначати причини і наслідки поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення, розпаду СРСР і його наслідки для державотворення в Україні

31. Україна в умовах незалежності

Факти:
Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Прийняття державної символіки, формування інституту громадянства. Ухвалення Конституції 1996 р. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа. Диференціація суспільства. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Соціально-економічне та культурне життя.
Дати:
6 грудня 1991 р. - заснування Збройних Сил України;
липень 1994 р. - обрання Л. Кучми Президентом України;
1995 р. - Україна стає членом Ради Європи;
28 червня 1996 р. - ухвалення Конституції України;
грудень 2004 р. - обрання Президентом України В. Ющенка;
січень 2010 р. - обрання Президентом України В. Януковича.
Персоналії:
Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович

Характеризувати державотворчі процеси, соціально-економічні реформи в Україні та її інтеграцію у світове співтовариство, риси економічного, соціального, політичного, національного, культурного життя, здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий гуманітарний та освітній простір

Перелік пам'яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкових для розпізнавання абітурієнтами

Виникнення та розквіт Київської Русі

- Софійський собор в Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.

- Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

- Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.

- Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з "Ізборника" 1073.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

- Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.

- Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.

- Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)

- П'ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.

- Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець 12 ст.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.)

- Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.

- Вірменський собор у Львові. 1363.

- Верхній замок у Луцьку.

- Кам'янець-Подільська фортеця.

- Хотинська фортеця.

- Ханський палац у Бахчисараї.

Українські землі в другій половині XVI ст.

- Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547.

- Мініатюри Пересопницького Євангелія. Між 1556-1561.

- Будинок Корнякта у Львові.

- Меджибізький замок.

- Острозький замок.

Українські землі в першій половині XVII ст.

- Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630-1640-і.

- Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.

- Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги "Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного". 1622.

Початок Національно-визвольної війни

- Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.

- Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького.

- Іллінська церква в Суботові. 1656. Реконструкція.

Українські землі наприкінці 50-х - 80-ті рр. XVII ст.

- Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679-1695.

- Покровський собор у Харкові. 1689.

Українські землі наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст.

- Ікона "Архангел Михаїл". З іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква. І. Руткович.

- Ікона "Вознесіння". З іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич.

- Гравюра "І. Мазепа серед своїх добрих справ" І. Мигури. 1706.

- Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696-1701.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

- Троїцька соборна церква в Новомосковську. 1773-1779.

- Покровська церква в Києві. 1766.

- Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771-1783.

- Собор Святого Юра у Львові. 1744-1762.

- Палац Кирила Розумовського в Батурині.

- Андріївська церква в Києві. 1754.

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст.

- Живописні твори Т. Шевченка: "Автопортрет" (1840), "Катерина" (1842), офорти з "Живописної України" на історичну тематику.

- Картина "Дівчина з Поділля" В. Тропініна.

- Будівля Київського університету (1837-1843).

Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині XIX ст. - початку XX ст.

- Будинок з химерами в Києві. 1902-1903.

- Будівля театру в Одесі. 1883-1887.

- Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях. 1864-1873.

- Володимирський собор у Києві. 1862-1896.

- Картина "Сінокіс" М. Пимоненка.

- Картина "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" І. Рєпіна. 1878-1891.

- Пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888.

- Будівля Національної опери України. 1901.

Директор

О.А. Удод

{Текст взято з сайту МОНмолодьспорту України http://www.mon.gov.ua}




вгору