Документ v0816729-18, поточна редакція — Прийняття від 26.07.2018

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.07.2018  № 816

Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями

На виконання Закону України "Про освіту", з метою впровадження Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, у спеціальних закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами НАКАЗУЮ:

1. Затвердити типову освітню програму початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями (далі - Типова освітня програма), що додається.

2. Ввести Типову освітню програму в дію з 2018/2019 навчального року.

3. Встановити, що при складанні освітніх програм початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти на основі Типової освітньої програми, затвердженої цим наказом, вилучення з освітнього процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть зменшуватися не більше ніж удвічі порівняно з показниками типової освітньої програми.

4. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, керівникам спеціальних закладів загальної середньої освіти забезпечити необхідні умови щодо реалізації Типової освітньої програми.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.

Тимчасово виконуючий
обов'язки Міністра


В.В. Ковтунець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки України
26.07.2018  № 816

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
для учнів 1-го класу з інтелектуальними порушеннями

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальним питанням сьогодення є розроблення інноваційних стратегій навчання школярів з інтелектуальними порушеннями, підготовка їх до самостійної життєдіяльності та формування життєвої компетентності для успішної подальшої соціальної адаптації.

В умовах запровадження концепції Нової української школи виникає потреба в зміні освітніх пріоритетів щодо корекційного навчання дітей з інтелектуальними порушеннями.

Важливе місце в навчальному процесі займає корекційно-розвиткова модель навчання, яка забезпечує школярів необхідними комплексними знаннями, уміннями та навичками.

Провідним підходом у концепції Нової української школи є компетентнісний підхід, спрямований на оновлення змісту освіти, заснованого на формування необхідних життєвих компетентностей.

Компетентнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключові, предметні та життєва.

Життєва компетентність, як здатність дитини з порушеннями інтелектуального розвитку у процесі інтегрування у соціальне оточення цілісно реалізовувати на практиці знання, досвід і цінності, набуті у процесі корекційного навчання, набуває інтегративного значення в реалізації оновленого змісту освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Метою початкової освіти дітей з інтелектуальними порушеннями є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.

Типову освітню програму для 1-х класів для дітей з інтелектуальними порушеннями розроблено відповідно до Закону України "Про освіту", Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової освіти, з урахуванням Типових освітніх програм-1, сучасних досягнень та спеціальної педагогіки та психології щодо навчально-пізнавальних можливостей дітей з інтелектуальними порушеннями.

__________
-1 Типова освітня програма під керівництвом О.Я. Савченко; https://mon.gov.ua
Типова освітня програма під керівництвом Р.Б. Шияна. https://mon.gov.ua

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання (предметно-орієнтовані компетентності); вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. У пояснювальній записці до кожного предмету чи інтегрованого курсу представлено корекційно-розвиткові завдання та спрямованість навчального предмету, реалізація яких є обов'язковою умовою навчання.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- корекційно-розвивальної спрямованості навчання;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв'язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у школярів з інтелектуальними порушеннями таких ключових компетентностей:

- володіння державною мовою; що передбачає елементарні уміння та навички (в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження;

- можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальних можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

- математична компетентність, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

- соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь та навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;

- екологічна компетентність, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, можливість безпечного використання інформаційно- комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальної адаптації та інтеграції в суспільство;

- громадянські та соціальні компетентності, що передбачає уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;

- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;

- основи фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослим та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей з інтелектуальними порушеннями, котрі розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Предметні компетентності для дітей з різним рівнем інтелектуальних порушень мають диференційований характер (для дітей з легким та помірним ступенем). Програмові компетенції для дітей з помірним ступенем інтелектуального порушення виокремлено під спеціальним позначенням - * . Зміст навчання добирається індивідуально, у відповідності до пізнавальних можливостей.

Програму подано за табличною структурою, що складається з кількох колонок. Колонка "Предметно-орієнтовані компетентності" ознайомлює вчителя з переліком знань і вмінь, якими мають оволодіти учні в процесі навчання. У колонці "Орієнтовний зміст навчального матеріалу" подано оновлений та апробований у навчальних закладах для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку зміст навчального матеріалу. Матеріали колонки "Життєва компетентність" інформують учителя щодо результатів сформованості в учнів пізнавальних та соціально-адаптивних здібностей у відповідності до мети та змістового наповнення галузі.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, розвитку пізнавальної діяльності, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров'я.

Згідно із Законом України "Про освіту", на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб'єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи пізнавальні здібності та можливості учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення корекційно-розвивальних завдань та орієнтовних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів з інтелектуальними порушеннями здійснюються на суб'єкт-суб'єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі учні навчаються способам самоконтролю, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення учнів у 1-2-3-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, однак у (3) 4 класі - (за рішенням педагогічної ради школи) - можливе формувальне та підсумкове (бальне оцінювання)-2.

____________
-2 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навч.-метод. посібник / авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко та ін.: За ред.: О.В. Чеботарьової, І.В. Гладченко. - К., ІСП НАПН України, 2016. - 87 с. - Електронний доступ: http: lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707790

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Навчальний план початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з інтелектуальними порушеннями

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

Разом

Мовно-літературна

Українська мова та літературне читання

7

7

7

7

28

Математична

Математика

4

4

4

4

16

Природнича

Соціальна і здоров'язбережувальна

Громадянська та історична

Я досліджую світ

3

4

4

4

15

Технологічна

Трудове навчання

2

2

2

2

8

Інформатична

Мистецька*

Образотворче мистецтво
Музичне мистецтво*

1

1

1

1

4

1

1

1

1

4

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

3

3

12

Усього:

21

22

22

22

87

Корекційно-розвиткова робота

Розвиток мовлення

4

4

4

4

16

Лікувальна фізкультура (Ритміка)

2

2

2

2

8

Соціально-побутове орієнтування

2

2

2

2

8

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

2

2

3

3

10

Гранично допустиме навчальне навантаження

20

21

22

22

85

* або "Мистецтво" (інтегрований курс)

2

2

2

2

8

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ГАЛУЗЬ

Навчання грамоти

1 клас

Пояснювальна записка

Основна мета мовно-літературної галузі полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань. Інтегрований курс "Навчання грамоти" - важлива складова загального змісту початкової освіти дітей з інтелектуальними порушеннями, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Метою навчання української мови у початкових класах є забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів, формування у них елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь, корекція недоліків психофізичного розвитку.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:

- створення позитивної мотивації до вивчення української мови;

- формування елементарних навичок і вмінь з усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма), забезпечення їх гармонійного розвитку;

- формування елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих навичок і вмінь;

- залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;

- сприяння розумовому, моральному, соціокультурному та естетичному розвитку особистості;

- формування вміння вчитися.

У процесі навчання грамоти створюються передумови для мовленнєвого, інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і понять, збагачення почуттів, виховання потреби у спілкуванні та читанні, що є підґрунтям для повноцінної соціалізації дитини з інтелектуальними порушеннями.

Водночас із розвитком основних видів мовленнєвої діяльності в початкових класах для дітей з інтелектуальними порушеннями розв'язуються й корекційно-розвивальні завдання, спрямовані на корекцію порушень пізнавальної діяльності (сприймання, уяви, пам'яті, уваги, мовлення й мислення), емоційно-вольової сфери, розвитку артикуляційної моторики та координації рухів та ін.

Саме тому спеціальним завданням інтегрованого курсу "Навчання грамоти" визначено формування та корекція зв'язного мовлення, що має відбуватися в тісному зв'язку з розвитком пізнавальної, сенсорної діяльності дітей на основі розвитку предметно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення, спостережливості, уваги тощо. Відтак зміст цього навчального предмета, з метою посилення його компенсаторно-корекційних та розвивальних функцій, має комунікативно-практичну спрямованість: містить фактичний матеріал, опанування якого має забезпечити формування комунікативних умінь, конкретизацію в слові чуттєвого і практичного досвіду учнів, розвиток основних пізнавальних процесів на предметно-практичній і вербальній основі.

Важливою складовою під час навчання грамоти є формування навичок письма, що передбачає формування координації дій рухового і зорового аналізаторів, графічних навичок письма, засвоєння учнями гігієнічних правил, яких слід дотримуватися під час письма.

Важливим завданням у 1 класі є формування у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь з нею працювати.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому інтегрованому курсі "Навчання грамоти" виділено такі змістові лінії: "Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації", "Навчаємось читати", "Взаємодіємо письмово", "Навчаємось сприймати медіа".

Змістова лінія "Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації" спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, розуміти звернене мовлення, усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Головна мета з розвитку усного мовлення (говоріння) - навчати школярів взаємодіяти усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації, будувати власні висловлювання (у вигляді простих коротких речень); формувати у них елементарні навички діалогічного та монологічного мовлення.

Слід також навчати учнів правильно, емоційно сприймати мовлення дорослих і однолітків, використовувати під час спілкування різні засоби: природні жести, міміку, інтонацію тощо. Необхідно залучати школярів до діалогу, участі в колективних видах роботи, до розуміння змісту прочитаного вчителем тексту; залучати їх до спеціально створюваних ситуацій, які спонукали б їх висловлюватися, виявляти відповідні емоції.

Змістова лінія "Навчаємось читати" передбачає формування в учнів розуміння прочитаного, а також правильного вимовляння звуків і слів, наголошування слів, інтонування різних за метою висловлювання речень, дотримання пауз як у середині речень, так і між реченнями та частинами тексту.

Змістова лінія "Взаємодіємо письмово" спрямована на формування в молодших школярів вміння виконувати вправи: списування, в тому числі вибіркове, нескладних слів, речень, текстів; написання під диктовку (з навчальною, а не контрольною метою).

Змістова лінія "Навчаємось сприймати медіа" передбачає формування в учнів умінь сприймати, слухати, розуміти інформацію в медіа текстах (світлини, журнали, презентації, відео, аудіо тощо).

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас - інтегрований курс "Навчання грамоти";

2 клас - навчальні предмети "Українська мова", "Читання" або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас - навчальні предмети "Українська мова", "Літературне читання";

4 клас - навчальні предмети "Українська мова", "Літературне читання"

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Змістова лінія "Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації"

Учень/учениця з допомогою вчителя:
сприймає усне мовлення співрозмовника;
* реагує на усне мовлення співрозмовника;
* повторює за вчителем жести, рухи, наслідує міміку;
виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;
слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;
• намагається контролювати правильний артикуляційний уклад під час вимовляння звуків;
• наслідуючи вчителя, промовляє слова, словосполучення і прості речення з різною силою голосу та у різному темпі (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку);
* наслідуючи вчителя, намагається промовляти слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку);
намагається регулювати дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;
реагує та розрізняє звучання голосу різної сили та промовляння у різному темпі;
слухає та намагається повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, прості за структурою слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку);
• з допомогою вчителя намагається здійснювати звукобуквений аналіз слова;
• уважно слухає та розуміє зміст невеликого тексту, відповідає на запитання за змістом прослуханого (показує малюнки до тексту);
* співвідносить знайомі слова з малюнками;
* з допомогою вчителя добирає малюнки до названих предметів, дій;
знаходить предмети за словесним описом, вказівками вчителя;
користується мовленнєвим етикетом в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням).

Формування вербальних та невербальних засобів комунікації.

Розвиток слухового сприймання та слухової уваги.

Розвиток вміння висловлювати свої прохання вербально, або жестово-мімічними засобами, працювати відповідно до інструкцій вчителя; використовувати жести в спілкуванні, під час розв'язання задач побутового або навчального характеру.
Розвиток словника, вміння використовувати засоби альтернативної комунікації.
Формування усвідомленого розуміння запитань, порад, вказівок вчителя.
Розрізнення інтонацій, їх наслідування.
Розвиток органів артикуляції.
Формування мовленнєвого дихання, сили голосу.
Ігрові вправи на звуконаслідування.
Розрізнення голосних та приголосних звуків (без визначення поняття).

Формування умінь здійснювати звукобуквений аналіз слів.

Сприймання текстів на слух. Ознайомлення зі словами - назвами предметів.

Співвідношення предметів та їх дій з опорою на малюнки (хто? що? - що робить?), на основі голосів та дій тварин, птахів та комах.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Змістова лінія "Навчаємось читати"

Пропедевтичний період

Учень/учениця з допомогою вчителя:
• намагається уважно слухати та зрозуміти зміст прочитаного педагогом тексту;
слухає, розуміє і виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції, продуктивно використовує допомогу;
* намагається зосередити увагу на змісті тексту, прочитаного педагогом.



Ознайомлення з дитячою книжкою.

Слухання прочитаного педагогом тексту, розгляд ілюстрацій.

Добукварний період

• з допомогою розрізняє сприйняті на слух слова, виокремлює в ряду інших слів (з допомогою сигнальних карток, або оплесків);
намагається дати відповіді на запитання за змістом прослуханого (про кого? про що йшлося? (використовує альтернативні засоби комунікації, малюнки, піктограми для відповіді на запитання);
* намагається дати відповіді на запитання за змістом прослуханого тексту, використовуючи альтернативні засоби комунікації, малюнки, піктограми;
• за допомогою вчителя намагається викладати малюнки відповідно до послідовності подій у тексті (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку);



Практичне ознайомлення з мовними одиницями. Практичне знайомство із словом як одиницею мовлення: виділення слова з ряду інших слів.

Робота з дитячою книжкою, текстами.
Робота з сюжетними малюнками, схемами, піктограмами.

Розвиток зорового сприймання та зорової уваги. Удосконалення орієнтування на аркуші паперу.

Розвиток мовленнєвого дихання; подолання артикуляційних труднощів при читанні слів.

Букварний період

співвідносить графічний образ букви з її звучанням;
сприймає форму букви, її розташування;
• за допомогою вчителя робить спроби злиття звуків у склади й читання простих складових структур;
робить спроби читати слова за допомогою вчителя, в тому числі засобами глобального читання;
ознайомлений з правилами збереження книжки та гігієни читання;
виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки, називає своїх улюблених літературних героїв;
* намагається показати названі вчителем букви;
* виявляє позитивне ставлення до книжки.



Основні правила поводження з книжкою.
Формування позитивного ставлення до книжки.
Формування поняття "звук і буква".
Вивчення букв.
Формування умінь глобального читання.

Змістова лінія "Взаємодіємо письмово"

Пропедевтичний період

Учень / учениця з допомогою вчителя:
орієнтується на площині аркуша паперу, поверхні стола, класної дошки (при необхідності - з допомогою вчителя): розрізняє верх, низ, ліву і праву сторони;
розуміє призначення ліній сітки і полів у зошиті;
• під контролем учителя дотримується правильної постави під час письма;
вміє правильно тримати ручку (олівець, фломастер);
* намагається правильно тримати ручку.



Орієнтування на площині аркуша паперу, зошита, альбому, поверхні стола, класної дошки.

Постава учня під час письма. Правила тримання у руці ручки (олівця, фломастера).
Виконання вправ для кисті та пальців рук.
Формування базових графічних навичок.

Добукварний період

розуміє завдання, виконує роботу за зразком, продуктивно використовує допомогу;
обводить трафарети за вкладкою та контуром;
розрізняє напрями штрихування, дотримується їх під контролем учителя;
• за пунктирними лініями обводить графічний образ букви;
• за зразком намагається писати основні елементи букв (гачки, прямі та похилі лінії і т. п.);
* за зразком намагається з'єднати лінією запропоновані елементи: лінії, зірочки, тематичні малюнки.



Обведення трафаретів за вкладкою чи контуром.
Штрихування трафаретів паралельними лініями у заданому напрямі.
Штрихування хвилястими, круговими, фігурними лініями, півовалами, петлями.

Букварний період

• за зразком та пунктиром відтворює елементи букв;
• ознайомлений з правилами з'єднання елементів букв та букв на письмі;
визначає і промовляє голосні та приголосні звуки;
* за пунктирними лініями намагається обвести елементи букв.



Формування і розвиток навичок письма. Зображення ліній, подібних на елементи букв.
Обведення графічного образу букви.

Змістова лінія "Навчаємось сприймати медіа"

Учень/учениця з допомогою вчителя:
бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;
* сприймає прості медіапродукти (світлини, дитячі журнали тощо)

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

Життєва компетентність:

Учень/учениця намагається:
- уважно слухати і розуміти звернене мовлення (питання, завдання, інструкції тощо);
- * сприймати та розпізнавати звуки довкілля; мовленнєві звуки;
- відповідати на поставлені запитання у межах знайомого мовленнєвого матеріалу, повторювати відповідь за вчителем (залежно від мовленнєвих можливостей учня);
- повторювати за вчителем доступні вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання, сили голосу;
- правильно вимовляти звуки (відповідно стану мовленнєвого розвитку);
- * слухати та повторювати за вчителем окремі звуки, звукосполучення, прості за структурою слова (відповідно стану мовленнєвого розвитку);
- розрізняти голосні та приголосні звуки;
- співвідносити графічний образ букви з її звучанням;
- сприймати елементи букви та її цілісний графічний образ;
- з допомогою вчителя складати й читати прості складові структури;
- під контролем учителя дотримується правильної постави під час письма;
- правильно тримати ручку (олівець) під контролем учителя;
- повторювати за вчителем (або разом із ним) доступні вправи, спрямовані на розвиток координації рухів кисті і пальців рук;
- малювати та штрихувати олівцем з допомогою вчителя;
- за зразком обводити графічний образ букви;
- сприймати медіапродукти.

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

1 клас

Пояснювальна записка

Математика - один з основних предметів, що вивчається у спеціальних закладах загальної середньої освіти I ступеня для дітей з інтелектуальними порушеннями.

Навчання математиці спрямоване на те, щоб сформувати та розвинути в учнів соціально-адаптивні навички та життєву компетентність, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня їхніх адаптаційних можливостей та самостійності, а саме:

- сформувати в учнів кількісні, просторові та часові уявлення;

- навчити виконувати арифметичні дії;

- ознайомити з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання;

- навчити застосовувати набуті знання й уміння під час розв'язування арифметичних задач;

- сформувати вміння розв'язувати арифметичні задачі;

- креслити прямі лінії, відрізки, будувати прості геометричні фігури, розпізнавати їх властивості.

Корекційна спрямованість процесу навчання математики безпосередньо пов'язана з розв'язуванням специфічного завдання - корекцією та розвитком пізнавальної діяльності, особистісних якостей дитини, формуванням вмінь планувати свою діяльність, здійснювати контроль та самоконтроль, а також вихованням наполегливості, допитливості, терплячості, працьовитості. Саме тому навчання математики повинно мати практичну спрямованість і бути пов'язаним з іншими навчальними предметами, життям, готувати учнів до оволодіння професійно-трудовими знаннями і навичками, вчити використовувати математичні знання в життєвих ситуаціях.

З урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з інтелектуальними порушеннями у змісті початкового курсу з математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: "Дочислові уявлення та поняття", "Числа. Арифметичні дії з числами", "Арифметичні задачі", "Просторові відношення. Геометричні фігури", "Робота з даними".

Робота над першим десятком розпочинається з пропедевтичного періоду, змістом якого є формування у дітей дочислових уявлень, які у свою чергу стають основою для засвоєння натуральних чисел. У межах змістової лінії "Дочислові уявлення та поняття" здійснюється формування уявлень про кількість, властивості предметів: уміння порівнювати групи предметів за кількістю; виділяти з групи предметів один чи кілька предметів, яким властиві певні ознаки (форма, розмір, розміщення), вживати відповідну термінологію; знання способів порівняння предметів за величиною, груп предметів за кількістю.

Навчання передбачає формування в учнів дій з предметами, що спрямовані на об'єднання множин, вилучення частини множини, поділ множин на рівні частини та інші предметно-практичні дії, які сприяють підготовці школярів до засвоєння таких абстрактних математичних понять, як число і величина.

Одним із важливих прийомів навчання є порівняння, оскільки більшість математичних уявлень і понять мають взаємо обернений характер. Їх засвоєння можливе лише за умови опанування способами знаходження подібностей та відмінностей, виділення суттєвих ознак, абстрагування від несуттєвих, використання прийомів класифікації та диференціації, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між поняттями.

Поряд з формуванням основних математичних понять важливе місце на уроках математики займає формування обчислювальних навичок. В процесі реалізації змістової лінії "Числа. Арифметичні дії з числами" здійснюється формування знань про правила лічби предметів, кількісні та порядкові числівники, вміння лічити предмети, які по-різному розташовані на площині; формування уявлень про натуральний ряд чисел, його властивості; умінь називати і записувати число "нуль", попереднє і наступне число для будь-якого числа в межах десяти; формування навичок прямої та зворотної лічби; уявлень про цифру і число, яке позначається нею, умінь співвідносити число з цифрою і групою предметів; розуміння змісту арифметичних дій додавання, віднімання; знань назви компонентів і результатів арифметичних дій.

Вправи з усної лічби є складовою частиною майже кожного уроку математики. Усна лічба сприяє закріпленню знань і забезпечує швидку їх перевірку. Усні обчислення сприяють як розвитку пізнавальних здібностей учнів, так і подоланню їх недоліків. Вправи з усної лічби урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими.

Під час ознайомлення школярів з нумерацією чисел у межах 1-го десятка розглядається утворення кожного числа шляхом прилічування одиниці (крім числа і цифри 1), відлічування одиниці з наступного, позначення його цифрою, прямим і зворотним рахунком у межах даного числа, співвіднесення предметної сукупності, числа і цифри, визначення місця числа у натуральному ряді. При цьому числа порівнюються, вивчається їхній склад, відрізок числового ряду, з ними виконуються дії додавання та віднімання, розв'язуються прості арифметичні задачі на знаходження суми та остачі.

Організація роботи на даному етапі передбачає використання значної кількості наочних посібників, оскільки практично кожне нове число або математичне поняття, яке формується у школярів, необхідно унаочнити. Вивчення числа і цифри повинно проходити одночасно.

З арифметичними діями додавання та віднімання, а також знаками цих дій ("+", "-", "=") учні знайомляться при вивченні числа і цифри 2. Засвоєння арифметичних дій проходить не ізольовано від вивчення нумерації, а відбувається в комплексі. При цьому школярів спочатку ознайомлюють з додаванням, а потім з аналогічними випадками відніманням.

У цей період учні розв'язують прості арифметичні задачі на знаходження суми і остачі, знайомляться з монетами, вартість яких не перевищує 10 к. (1 к., 2 к., 5 к.), вчаться користуватися лінійкою.

У викладанні математики значне місце займають арифметичні задачі. У рамках реалізації змістових ліній "Арифметичні задачі" та "Робота з даними" учні ознайомлюються із структурними компонентами та загальними прийомами роботи із задачею: формуються початкові уявлення про текстову арифметичну задачу, уміння сприймати текст задачі.

З першого класу учнів ознайомлюють з поняттям "задача" і двома її типами на знаходження суми і остачі.

Формуванню у школярів поняття "задача" передує організація вчителем системи вправ з виконання операцій над множинами, що значною мірою забезпечує чітке усвідомлення учнями сутності дій додавання та віднімання.

Враховуючи конкретність наочно-дійового та наочно-образного мислення дітей з інтелектуальними порушеннями, доцільно оперувати з такими множинами, які діти можуть тримати в руках.

Перші арифметичні задачі, залежно від використання для їх складання наочного матеріалу, діляться на задачі-драматизації та задачі-ілюстрації. Відповіді на запитання таких задач учні бачать, перераховуючи конкретні предмети або їх зображення. Поступово вони навчаються розв'язувати прості текстові арифметичні задачі. На їх основі учні знайомляться з терміном "задача", структурними компонентами задачі: умовою, числовими даними, запитанням, розв'язком та відповіддю. Прості арифметичні задачі є складовою частиною складених задач, тому формування вмінь розв'язувати прості задачі готує школярів до розв'язання складених.

Особлива увага звертається на розуміння учнями ситуації, яка описується в задачі, встановлення залежностей між числовими даними і шуканим. Для цього проводиться робота над змістом задачі, яка передбачає розбір незрозумілих слів чи виразів в тексті задачі, читання тексту задачі вчителем та учнями, запис умови задачі, повторення її за запитаннями.

Значна увага приділяється пошуку розв'язування задачі, в процесі якого намічається план і послідовність виконання дій. У першому класі, коли діти не знають усіх букв алфавіту, запис здійснюється у вигляді арифметичного виразу без найменування, розміщеного посередині рядка. По мірі вивчення букв алфавіту вводиться називання буквою з крапкою в дужках після числа тих предметів, над якими виконувалося обчислення.

При навчанні розв'язуванню задач необхідно використовувати наочний і дидактичний матеріал, власну діяльність, схеми.

Формування геометричних уявлень відіграє значну роль у розвитку вмінь орієнтуватися у просторі, в корекції моторики, а також таких психічних функцій як мислення, пам'ять, увага, уявлення, спостережливість, мовлення. Саме тому змістова лінія "Просторові відношення. Геометричні фігури" спрямована на формування умінь визначати напрямки руху, місце розташування предмета відносно іншого, розміщувати предмети на площині й у просторі, вживати відповідну термінологію; формування уявлень про найпростіші геометричні фігури; умінь розпізнавати, називати та відрізняти геометричні фігури: круг, трикутник, квадрат, прямокутник; умінь креслити пряму лінію за допомогою лінійки.

Програма з математики складена з урахуванням принципу концентричності із дотриманням дидактичних вимог доступності, послідовності, науковості, системності навчання.

Результати навчання й орієнтовний зміст

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Дочислові уявлення та поняття

Учень/учениця з допомогою вчителя:
розрізняє колір, величину, масу, розміри, форму предметів;
наводить приклади предметів означеної властивості;
вибирає предмети за зразком та за словесною інструкцією;
порівнює предмети, групи предметів, кількість рідини, сипучих речовин.
визначає означену кількість предметів;
порівнює множини;
урівнює елементи двох предметних сукупностей;
знає та називає частини доби, їх послідовність;
знає назви днів тижня та поняття: вчора, сьогодні, завтра;
наводить приклади діяльності, яка відбувається в різні частини доби;
вміє порівнювати людей за віком: старий - молодий;

* з допомогою вчителя знаходить предмети означеної величини; вибирає за зразком та словесною інструкцією;
* за вказівкою вчителя знаходить предмет за кольором;
* за словесною інструкцією визначає кількість предметів (багато- мало);
* за допомогою вчителя порівнює предмети за вагою;
* ознайомлений з часовими поняттями.

Властивості предметів:
Поняття про величину (великий - малий, більший - менший, такий же, однакові; довгий - короткий, довший - коротший, такий же, однакової довжини; широкий - вузький, ширший - вужчий, такий же, однакової ширини; товстий - тонкий, товщий - тонший, такий же, однакової товщини; високий - низький, вищий - нижчий, такий же, однакової висоти).
Поняття маси (важкий - легкий, важчий - легший, такий же, однакові, рівні за масою).
Поняття про кількість (багато - мало, багато - один, більше - менше, стільки ж, порівну).
Часові поняття (ранок, день, вечір, ніч; доба; сьогодні, вчора, завтра; рано, пізно, давно, недавно).
Порівняння за віком (старший - молодший).

Числа. Арифметичні дії з числами

Учень/учениця за допомогою вчителя:
утворює, записує, порівнює числа в межах 10;
• співвідносить кількість, число і цифру;
користується знаками і позначеннями: >, <, +, =;
рахує в межах 10 в прямому і зворотному порядку, від заданого до заданого числа;
визначає склад чисел в межах 10;
читає та записує приклади на додавання та віднімання в межах 10;
виконує дії додавання та віднімання в межах 10;
утворює число 0, називає його;
записує цифру 0;
знає місце 0 в числовому ряді;
• порівнює числа за величиною за допомогою знаків >, <, =;
розпізнає монети: 1 к., 2 к., 5 к., 10 к.

* за вказівкою та під контролем вчителя співвідносить кількість, число і цифру;
* за допомогою вчителя лічить елементи множин, які сприймає на слух, дотик, рух в межах 5;
* під контролем вчителя здійснює порядкову лічбу в межах 5.

Числа 1-10. Число 0.
Десяток.
Пряма і зворотна лічба.
Порядкова лічба.
Арифметичні дії додавання і віднімання.
Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Арифметичні задачі. Робота з даними

Учень/учениця за допомогою вчителя:
розпізнає умову, запитання, числові дані, розв'язання і відповідь задачі;
розв'язує задачі на знаходження суми, остачі, виконуючи практичні дії, записує розв'язування задачі у вигляді приклада;
виділяє структурні компоненти арифметичної задачі;
здійснює аналіз умови;

* встановлює зв'язки між даними та шуканим;
* вибирає арифметичну дію;
* записує розв'язання задачі у вигляді арифметичного прикладу та її відповідь.
* під контролем вчителя намагається виконувати прості сюжетні задачі-драматизації та задачі-ілюстрації;
* ознайомлений із структурними компоненти задачі: умова, числові дані, запитання, розв'язок та відповідь;
* за допомогою вчителя намагається виконувати практичні дії під час розв'язування задач;
* за допомогою вчителя намагається записувати розв'язування задачі у вигляді приклада.

Прості сюжетні задачі-драматизації та задачі-ілюстрації.
Прості текстові арифметичні задачі.
Структурні компоненти задачі: умова, числові дані, запитання, розв'язок та відповідь.

Просторові відношення. Геометричні фігури

Учень/учениця за допомогою вчителя:
знає положення предметів у просторі та на площині відносно себе та один одного; слова, що їх позначають;
визначає положення предметів у просторі відносно себе, а також розміщує предмети у зазначене положення;
розпізнає, називає та відрізняє геометричні фігури: круг, трикутник, квадрат, прямокутник;
намагається провести пряму лінію, використовуючи лінійку.
розпізнає геометричну фігуру (круг, трикутник, квадрат) серед інших геометричних фігур;
називає геометричну фігуру (круг, трикутник, квадрат);
знаходить означену фігуру за зразком;
обводить шаблони круга, геометричних фігур;
складає геометричні фігури з лічильних паличок за зразком;
визначає форму предметів, форму деталей предметів (будинок, ялинка).

* за допомогою вчителя визначає основні положення предметів у просторі, на площині відносно себе, по відношенню один одного;
* під контролем вчителя орієнтується на сторінках зошита;
* за допомогою вчителя обводить шаблони геометричних фігур.
* за вказівкою вчителя розпізнає геометричні фігури (круг, трикутник, квадрат).

Просторові поняття (близько - далеко, ближче - дальше, поруч, біля, тут, там; вгорі - внизу, вище - нижче, на одному рівні; спереду, ззаду, справа, зліва; на, в, всередині, за, перед, над, під, напроти, між, в центрі; крайній, перший, останній; перед, після, слідом за, наступний).
Трикутник, квадрат, прямокутник, круг.
Точка, пряма, крива.

Життєва компетентність:
Учень/учениця:
- проявляє інтерес до уроків математики;
- намагається слухати та усвідомлювати вимоги вчителя;
- з допомогою вчителя працює з підручником, з зошитом з математики, з наочністю;
- намагається усвідомлювати кількісні, просторові та часові уявлення;
- з допомогою вчителя рахує, позначає числа цифрами, виконує арифметичні дії додавання та віднімання на предметно-практичній основі в межах програмного матеріалу;
- намагається використовувати доступні засоби комунікації;
- з допомогою вчителя розпізнає, називає та відрізняє геометричні фігури.
- намагається сприймати кількість, простір, величину;
- намагається орієнтуватися та працювати в колективі;
- намагається користуватися у повсякденному житті прийомом порівняння множин шляхом накладання і прикладання.

Інтегрований курс "Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ"

("Громадянська та історична", "Соціальна та здоров'язбережувальна", "Природнича" освітні галузі)

1 клас

Пояснювальна записка

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв'язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми "Я досліджую світ" є ознайомлення молодших школярів з інтелектуальними порушеннями з навколишнім світом у процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, що охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає досягнення таких завдань:

- формування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природничого і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, аналіз наслідків ризикованої поведінки, залежності результату від докладених зусиль);

- формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

- формування практичних умінь і навичок поведінки у природі і соціальному середовищі;

- виховування активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

- розвиток ціннісного ставлення до життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

- дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання природних ресурсів;

- розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування.

Вирішення завдань курсу забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

- Людина (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

- Людина в суспільстві (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

- Людина і природа (цілісність природи, взаємозв'язок об'єктів і явищ, відповідальна діяльність людини у природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Змістова лінія програми "Людина" спрямована на формування у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку вмінь орієнтуватись у своєму тілі та світі людей (а саме: у найближчому оточенні людей, їх статі і віку), уявлень про статево-рольові і культурні стандарти поведінки у родині, поваги до батьків та однолітків та здорового способу життя. Тематична реалізація цієї лінії спрямовується на розвиток у дітей умінь орієнтуватись у біологічних ознаках людини (будові тіла, органах чуття, статі і віку), формування прагнення до самостійності, навичок самообслуговування та бажання брати участь у суспільному житті, виконуючи корисні посильні дії; на засвоєння знань, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей (у сім'ї, колективі, суспільстві); на формування вмінь учнів спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній, ігровій і побутовій діяльності з дорослим та іншими дітьми;

Змістова лінія "Людина і суспільство" спрямована на формування у школярів елементарних уявлень про об'єкти найближчого оточення: школа, магазин, парк, храм, лікарня, тощо, а також знання про рідний край, місто, село, в якому живеш, про символи України, ознайомлення з національними традиціями, звичаями.

Змістова лінія "Людина і природа" спрямована на формування у школярів уявлень про об'єкти та явища природи, прищеплення навичок культурної поведінки серед природи та здорового способу життя. Робота з даного напряму передбачає формування в дітей вміння орієнтуватися у різноманітності рослинного і тваринного світу, впізнаючи їх найпоширеніших представників і розрізняючи групи рослин (дерева, кущі, трави; овочі, фрукти, ягоди) і тварин (звірі, птахи, риби, комахи; дикі та свійські); будові живих організмів, сезонних змінах в природі. Дана змістова лінія представлена навчальними темами: об'єкти неживої природи, частини доби, погода, пори року, жива природа (рослини, тварини).

Відповідно до корекційно-розвиткової мети, матеріал будується за такими змістовими напрямами:

- Сенсомоторний розвиток: виділяти характерні властивості предметів і об'єктів живої та неживої природи (колір, розмір, смак, температура, вага та ін.); мати уявлення про власні органи відчуття (очі, вуха, шкіра, ніс, язик) за допомогою яких сприймаються властивості та якості навколишнього світу.

- Мовленнєвий розвиток: розповідати про рідний край, Україну; повідомляти про погоду та природу під час спостережень, розповідати про тварини і рослини, господарчу діяльність рідного краю; повідомляти про правила співжиття та взаємодію людей у родині, колективі, суспільстві, про головні історичні події, традиції і звичаї українського народу; висловлювати прохання, бажання, ставити запитання та відповіді.

- Пізнавальний розвиток: спостерігати та розуміти сезонні зміни у житті рослин, тварин та господарчій діяльності людини; здійснювати групування предметів і явищ живої і неживої природи за суттєвими ознаками; здійснювати аналіз, планування, організацію, власне виконання та самоконтроль діяльності під час проведення практичних робіт у класі, у живому куточку, присадибній ділянці; усвідомлювати неповторність і самоцінність кожної людини; спостерігати традиції і звичаї українського народу; дотримуватись правил поведінки у родині, колективі, суспільстві.

- Особистісний розвиток: позитивно і бережливо ставитись до самого себе, до людей, до природи, до Батьківщини; опановувати навички поведінки у соціальному середовищі і природі.

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

- визначення цілей навчання

- створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей)

- структурування програми за темами

- вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання

- розроблення показників досягнення очікуваних результатів

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми "Я досліджую світ" передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

- дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне - відмінне, до якого цілого воно належить)

- дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?)

- дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно-наслідкових зв'язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов'язано?), висновок-узагальнення).

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Змістова лінія "Людина"

Учень/учениця:
за запитаннями вчителя називає: власне ім'я і прізвище, імена матері, батька, найближчих родичів;
відповідає на запитання: Чим ми бачимо? Що ми бачимо? (відповідно до всіх органів відчуття);
за допомогою вчителя пояснює:
• призначення рук, ніг людини;
• призначення і розташування предметів побуту;
за малюнком наводить приклади:
• предметів та істот, які належать до природи;
• родинних стосунків;
• домашніх приміщень: кухня, спальня, ванна, коридор.
дотримується правил:
• поведінки у сім'ї;
• природі;
за запитаннями вчителя називає: власне ім'я;
на запитання: -Чим ми бачимо? -Чим ми чуємо? показує відповідні органи чуття;
за запитаннями вчителя показує:
руки, ноги людини; предмети побуту; домашні приміщення: кухня, спальня, ванна, коридор.

Людина - частина природи і суспільства. Власне ім'я та прізвище. Ознайомлення з тілом людини та його будовою. Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички.
Склад родини. Культура родинних стосунків.
Квартира (дім): назва та призначення домашніх приміщень, предмети побуту, меблі.

Змістова лінія "Людина в суспільстві"

Учень/учениця:
за запитаннями вчителя називає свою країну;
знаходить на малюнку державні символи.
орієнтується у найближчому просторі;
за запитаннями вчителя називає: імена своїх товаришів; імена працівників школи;
за допомогою вчителя пояснює:
• зміст професій вчителя, вихователя, кухаря, лікаря;
• правила доброзичливого ставлення до шкільних товаришів;
за малюнками розповідає про призначення шкільних приміщень;
дотримується правил поведінки у шкільних приміщеннях.
за запитаннями вчителя знаходить на малюнку державні символи.
орієнтується у найближчому просторі;
за запитаннями вчителя називає: імена працівників школи;
дотримується правил поведінки у шкільних приміщеннях.

Батьківщина: назва країни, прапор, герб. Місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці
Школа. Відомості про школу: імена учнів, вчителів, вихователів,
інших працівників школи, назви і зміст їх професій (вчитель, вихователь, кухар, лікар); призначення шкільних приміщень; правила поведінки у школі. Правила товаришування.

Змістова лінія "Людина і природа"

Учень/учениця:
за малюнком наводить приклади: предметів неживої і живої природи, рукотворних об'єктів;
має уявлення про значення сонячного світла і тепла на землі; про повітря, воду, ґрунт, їх властивості; про добові та сезонні зміни в природі;
дотримується правил поведінки в природі, бере посильну участь в природоохоронній діяльності;
фіксує результати досліджень (експериментів); * за малюнком наводить приклади: предметів неживої і живої природи, рукотворних об'єктів;
* має уявлення про правила поведінки в природі,
* бере посильну участь в природоохоронній діяльності;

Що належить до природи. Жива і нежива природа. Сонце і його вплив на живу і неживу природу. Пори року. Уявлення про погоду. Погодні явища, їх назви.
Спостереження за рослинами, тваринами, діяльністю людей у різні пори року. Охорона і збереження природи.

Життєва компетентність:
Учень/учениця
- усвідомлює можливості власних органів відчуття, рук та ніг;
дотримується правил гігієни; дотримується безпечної поведінки вдома, в школі, на вулиці, у громадських місцях;
- дотримується встановлених правил поведінки у родині, колективі, суспільстві; розрізнює позитивні та негативні риси характеру людини;
виявляє готовність наслідувати моральні якості та позитивні риси характеру у повсякденному житті;
- розрізнює рукотворні та природні об'єкти; використовує знання про особливості будови та життєдіяльності живих організмів у повсякденному житті;
- використовує знання про будову, особливості предметів неживої природи у повсякденному житті;
- підбирає власний одяг у відповідності до погоди;
- дотримується елементарних правил поведінки у природі.

ТЕХНОЛОГІЧНА ГАЛУЗЬ

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ

1 клас

Пояснювальна записка

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування у школяра здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних трудових технологій, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі для дітей з інтелектуальними порушеннями є:

• залучення учнів до різних видів трудової діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

• формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

• формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

• створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст освітньої галузі "Технології" для навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку реалізується через навчальний предмет "Трудове навчання".

Трудове навчання є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та виконує пропедевтичну функцію щодо подальшого професійно-трудового навчання.

Метою "Трудового навчання" в початковій школі для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є формування і розвиток в межах пізнавальних можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм вирішувати предметно-практичні та побутові задачі, виконувати доступні види діяльності, пов'язані з найпоширенішими галузями народного господарства.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних загальноосвітніх та корекційно-розвивальних завдань.

До загальноосвітніх завдань відносяться:

• ознайомлення школярів з основами трудового процесу;

• формування техніко-технологічних знань, умінь та навичок трудових дій з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

• розвиток пізнавальних здібностей, формування елементів графічної грамоти;

• набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школи доступними основами технологій;

• виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб'єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Корекційно-розвиткові завдання спрямовуються на забезпечення:

• пізнавального розвитку (формування явлень про послідовність та поетапне виготовлення виробу з опорою на зразок та предметно-інструкційну карту; розв'язування в процесі трудової діяльності пізнавальних задач в наочно-дійовому та наочно-образному плані; формування умінь виконувати завдання на основі словесної інструкції з опорою на наочність, дотримання етапів діяльності (аналіз, планування та організація виготовлення виробу, самоконтроль);

• мовленнєвого розвитку (на основі використання техніко-технологічної термінології у процесі розвитку зв'язного мовлення, формування умінь давати вербальний звіт про власну діяльність у вигляді фіксуючого, супроводжуючого та плануючого мовлення);

• сенсомоторного розвитку (формування умінь визначати форму, розмір, колір, розташування деталей предметів та їх властивостей, предметів на основі зорової, тактильної, слухової чутливості; розвиток дрібної моторики; навичок вправно володіти інструментами під час виконання практичних завдань);

• особистісного розвитку (формування позитивного ставлення до праці, готовності доводити виконання трудового завдання до завершення; усвідомленої навчально-практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості).

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку структурується за такими змістовими лініями: "Світ технологій", "Світ ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва", "Основи конструювання", "Основи побуту".

Змістова лінія "Світ технологій" має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення різних видів матеріалів та опанування техніко-технологічними операціями у процесі виконання робіт з пластичними, природними, текстильними матеріалами, папером. Учнів навчають розпізнавати конструкційні матеріали, добирати для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів.

У процесі роботи з різними видами матеріалів школярі навчаються опановувати провідні техніко-технологічні операції (розминання, ліплення, різання ножицями, склеювання тощо).

Пропоновані умови: наявність конструкційних матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків тощо). Організація екскурсій, перегляд відео-фрагметів, презентацій.

Змістова лінія "Світ ремесел та декоративно-ужиткового мистецтва" має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком та допомогою педагога чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв'язування, ліплення тощо.

Пропоновані умови: демонстрація наочних зразків, виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія "Основи конструювання" спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви, мислення учнів, через зіставлення малюнків, наочних зразків, за якими учні складатимуть конструкції. Учні вчаться конструювати з різних видів конструкторів за зразком та інструкцією, з використанням дидактичних ігор та вправ.

Пропоновані умови: наявність різних видів конструкторів, відповідних наочних зразків конструкцій; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу.

Змістова лінія "Основи побуту" має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв'язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (організація робочого місця, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування елементарних страв та сервірування столу; догляд за одягом та взуттям).

Пропоновані умови: наявність побутових матеріалів, інструментів та пристосувань; об'єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об'єкти праці для виготовлення педагог добирає, спираючись на можливості та інтереси учнів.

Основоположна роль у трудовому навчанні відводиться формуванню життєвої компетентності учнів, яка розглядається як здатність застосовувати на практиці знання, досвід, суспільні цінності, базові навички комунікації і соціально-побутової адаптації, набуті у процесі навчання та комплексної реабілітації.

Добір змісту трудового навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку здійснюється з урахуванням компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів, на основі принципів достатності (необхідності) для навчання праці і корекції порушень розвитку у дітей означеної категорії з метою їх підготовки для самостійного життя та доступності для сприймання і засвоєння цією категорією дітей.

Ознайомлення учнів з елементами комп'ютерної грамоти має наскрізний характер і передбачає первинне ознайомлення з основними частинами комп'ютера (ноутбука) у процесі вчительської презентації до урока, демонстрації на комп'ютері виробів з різних матеріалів, використання фотографій та малюнків об'єктів праці. Це сприятиме формуванню первинних уявлень про комп'ютер (ноутбук) та створить підґрунтя для вивчення курсу інформатики у основній ланці школи.

Засвоєння навичок самообслуговування відбувається у процесі дотримання під час уроків з трудового навчання санітарно-гігієнічних норм та вимог, правил організації робочого місця. Базові навички самообслуговування відпрацьовуються під час виховних годин, на уроках соціально-побутового орієнтування, починаючи з підготовчого класу.

Зміст навчання, перелік трудових операцій, об'єктів виробів у типовій освітній програмі з трудового навчання є орієнтовним і може варіювати та змінюватись учителем залежно від пізнавальних можливостей учнів з інтелектуальними порушеннями, матеріально-технічного забезпечення школи, регіональних традицій.

Вчитель самостійно розподіляє години між розділами програми для кожного класу залежно від інтересів учнів, їх психофізичних можливостей, матеріально-технічної бази школи. Враховуючи матеріально-технічні можливості школи, регіональні виробничі та національні традиції, в процес трудового навчання можна вводити альтернативні розділи, які спрямовані на ознайомлення з певними трудовими технологіями та професіями дорослих.

Змістом навчальної програми передбачено систематичне повторення як теоретичного, так і практичного матеріалу з метою його закріплення. Рекомендується спрямовувати учня на обов'язкове застосування набутих знань (санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпеки праці та ін.) у його повсякденній життєдіяльності.

У процесі трудового навчання вчитель максимально застосовує свій творчий потенціал та значну увагу має приділяти підтримці позитивної мотивації в учнів, усвідомленості ними техніко-технологічних знань, умінь та навичок, формуванню життєвої компетентності школярів.

Програму розроблено з урахуванням принципів доступності, достатності, послідовності, науковості, системності навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об'єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Змістова лінія "Світ технологій"

Учень/учениця:
має уявлення про властивості пластиліну (глини, солоного тіста);
• * має елементарні уявлення про властивості пластиліну (глини, солоного тіста);
має уявлення про призначення засобів праці (стеки, підкладної дошки), називає (показує) їх за пред'явленням;
має уявлення про використання глини та пластиліну, солоного тіста;
має елементарне уявлення про види ліплення;
розуміє необхідність підготовки глини та пластиліну (солоного тіста) до роботи;
розрізняє засоби праці;
має елементарне уявлення про види ліплення;
називає (* показує) вироби, зроблені із глини та пластиліну, солоного тіста за запитаннями вчителя;
• * розрізняє засоби праці;
• * має елементарні уявлення про послідовність дій при закріпленні деталей з пластиліну на картоні, підставці;
виконує за наслідуванням (* з допомогою педагога) трудові операції з розминання пластиліну, розкачування, скачування, сплющування, примазування, зліплення частин;

Робота з глиною та пластиліном (солоним тістом)
Техніко-технологічні відомості
Властивості пластиліну: пластилін - твердий, м'який. Тісто м'яке.
Кольори пластиліну.
Властивості глини: глина - тверда, м'яка.
Підготовка пластиліну - розминання.
Види ліплення: площинне (наліплювання на картон) та об'ємне.
Розташування деталей з глини чи пластиліну на підставці з цупкого паперу.
Закріплення деталей на підставці та його послідовність.
Засоби праці, їх призначення та правила користування: стека, підкладна дошка.

Трудові операції
Поділ цілого шматка пластиліну (глини, солоного тіста) на частини.
Розминання, відщипування, розкочування пластиліну долонями на підкладній дошці та між долонями.
Скочування, сплющування між долонями. Вдавлювання поверхні. Примазування. Витягування між долонями. Зліплювання кінців паличок. Згинання країв. З'єднання частин (щільно притискувати одну частину до другої).

Орієнтовні об'єкти виготовлення. Предмети з розкачаних паличок (горщик, метелик, букви і цифри). Картинки-мозаїки з маленьких кульок. Предмети круглої, овальної форми, пірамідка, посуд, неваляшка, жабка, бджілка, зайчик, кошеня, ведмедик, білочка, рибка, їжачок, качечка, сніговик тощо.

Учень/учениця:
має уявлення про властивості природних матеріалів;
має уявлення про способи з'єднання деталей виробів із природних матеріалів (пластиліном);
має уявлення про способи прикріплення листя та іншого матеріалу до паперу;
розрізняє засоби праці;
• * розпізнає природні матеріали;
дотримується правил безпечної праці під контролем вчителя;
наносить клей пензликом на папір;
прикріплює до паперу засушене листя, насіння за допомогою вчителя (за наслідуванням);
виконує трудові операції під керівництвом учителя: з'єднує природні матеріали пластиліном.

Робота з природними матеріалами

Техніко-технологічні відомості
Природні матеріали: листя, квіти, насіння, плоди дерев - каштани, горіхи, жолуді, шишки, шкаралупа волоського горіха, ракушки, - в залежності від місцевих природних умов.
Властивості природних матеріалів.
Способи з'єднання деталей, частин.
Способи прикріплення засушеного природного матеріалу (листя та квітів) до паперу.
Засоби праці та правила користування (клей, пензлик).
Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.

Трудові операції
Збирання природного матеріалу. Прикріплення засушеного листя, насіння, квітів до паперу за допомогою пластиліну. Наклеювання на папір засушеного листя, насіння та квітів.
З'єднання природних матеріалів пластиліном способом примазування, вдавлювання природних матеріалів у пластилін.

Орієнтовні об'єкти виготовлення. Композиції (орнаменти) з листя, насіння. Грибочки, пташки, звірі. Човник, черепаха, їжак, дикобраз, бабка, дерева, квіти та ін. (на вибір вчителя).

Учень/учениця:
• * має елементарні уявлення про види та властивості паперу;
знає кольори паперу, називає (показує за запитаннями) їх з допомогою вчителя;
використовує інструменти та приладдя для роботи з папером (ножиці, олівець, шаблон, пензлик, клей) під контролем вчителя;
наклеює деталі на аркуш паперу (з допомогою);
складає аплікації з різних геометричних форм з допомогою;
виконує трудові операції за наслідуванням - розриває папір навпіл, по згину з допомогою;
вирізує деталі ножицями по прямій лінії, наносить клей пензликом на папір, наклеює деталі на папір за зразком та допомогою;
• * розрізняє геометричні фігури з допомогою вчителя;
• * наклеює елементи аплікації (під контролем з допомогою).

Робота з папером

Техніко-технологічні відомості
Види паперу за призначенням: газетний, для писання, малювання, обгортковий, побутовий.
Властивості паперу: мнеться, згинається, розривається, ріжеться, всмоктує вологу.
Кольори паперу.
Засоби праці та приладдя для роботи з папером, їх призначення та правила користування: ножиці,
шаблон, олівець, пензлик, клей.
Техніка безпеки при користуванні ножицями.
Аплікація, деталі аплікації. Використання шаблону.
Прийоми різання ножицями по прямих лініях.
Наклеювання деталей аплікації на аркуш паперу.
Складання аплікації з різних геометричних форм, підготовлених вчителем.

Трудові операції
Згинання паперу навпіл. Розривання паперу по згину. Складання паперу з ріжка на ріжок. Згинання квадрата по діагоналі.
Різання ножицями по прямих лініях. Розмічання деталей по шаблону та їх вирізання. Використання мірки. Нанесення клею пензликом на папір. Наклеювання деталей аплікації на аркуш паперу.

Орієнтовні об'єкти виготовлення. Іграшки з паперу: будинок, човник, літачок. Геометричні фігури із смужок кольорового паперу (квадрати, трикутники, прямокутники). Аплікації із деталей геометричних фігур (будинок, ялинка, сова, квітка, рибка тощо). Аплікація з готових деталей геометричних форм (повітряні кульки, лялька, сніговик тощо). Аплікація з вирізаних учнями за шаблоном деталей (човник, пірамідка, собачка). Геометричний орнамент у квадраті (з готових деталей).

Учень/учениця:
* має уявлення про використання ниток у побуті (для шиття, вишивання, в'язання), знає властивості - колір, товщина, довжина;
визначає властивості ниток, розрізняє колір, розмір (довга - коротка) з допомогою вчителя;
• * визначає кольори ниток з допомогою;
відрізає нитку ножицями під контролем та допомогою;
намотує нитки на картон з допомогою;

Робота з текстильними матеріалами (нитками)

Техніко-технологічні відомості
Види та призначення ниток у побуті: для шиття, вишивання, в'язання.
Властивості ниток: товщина (товсті, тонкі, міцні, легко рвуться), довжина (довга нитка, коротка), можна розірвати, відрізати ножицями, скрутити, сплести, зв'язати, наклеїти; нитки мають колір.
Організація робочого місця.
Трудові операції
Шнурування на макетах, зав'язування шнурків на бантик; намотування ниток у моталки та клубки; відмірювання та відрізання тонких ниток. Відкриття та закриття застібок різного виду на тренажерах.
Відривання та відрізування нитки заданої довжини.
Приклеювання ниток на картон.
Намотування ниток на картон.

Орієнтовні об'єкти виготовлення. Намотані у моталки та клубки нитки; зашнуроване взуття.

Змістова лінія "Світ ремесел та декоративно-ужиткове мистецтва"

Учень/учениця:
має уявлення про вироби, виготовлені виготовленими народними майстрами;
має уявлення про важливість відродження та збереження традиційних ремесел;
виготовляє та оздоблює виріб із допомогою дорослих, застосовуючи елементи традиційних та сучасних ремесел (використання різних технік для виготовлення та оздоблення виробів;
виготовляє виріб спільно з дорослим, застосовуючи елементи традиційних та сучасних ремесел (використання різних технік для виготовлення та оздоблення виробів).

Світ професій. Ознайомлення з традиційними та сучасними ремеслами.
Ознайомлення з виробами, виготовленими народними майстрами (відео-фрагменти, мультимедійні презентації, наочні вироби, спостереження під час екскурсії до музеїв з декоративно-ужиткового мистецтва).
Створення та оздоблення виробу, застосовуючи технології традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва.

Орієнтовні об'єкти праці: вироби з ниток, тканини, природних матеріалів, комбіновані вироби тощо.

Змістова лінія "Основи конструювання"

Учень/учениця:
вміє за допомогою вчителя організовувати робоче місце для роботи з конструктором та проведення дидактичних ігор;
має поняття про види конструкторів та конструкторських наборів;
• * називає (показує) основні деталі різних конструкторів за запитаннями вчителя;
дотримується послідовності роботи за допомогою вчителя;
· виконує побудову з елементарних деталей конструктора за словесною інструкцією вчителя з показом прийомів складання за зразком;
• * дотримується послідовності роботи за допомогою вчителя;

Техніко-технологічні відомості:
Правила організації робочого місця при роботі з конструктором.
Види конструкторів (набір будівельних кубиків, великий конструктор типу "Лєго", мозаїки, великі пазли).
Деталі конструктора.
Види з'єднання деталей конструктора.
Правила роботи з різними видами конструкторів.

Трудові операції:
Дидактичні ігри.
Складання мозаїки, пазлів, кубиків, деталей конструктора.
Виконання конструкції за зразком.

Орієнтовні об'єкти праці: різні види мозаїчних малюнків. Об'єкти з будівельного матеріалу.

Змістова лінія "Основи побуту"

Учень/учениця:
• * виконує найпростіші дії щодо самостійності у побуті (упорядковування особистих речей);
• спільно з дорослими організовує та прибирає робоче місце відповідно до власних потреб та визначених завдань.

Організація особистого побуту.

Організація робочого місця.
Упорядкування особистих речей (шкільного приладдя).
Складання шкільного приладдя та приготування до уроку трудового навчання.
Прибирання робочого місця після уроку.
Ознайомлення з санітарно-гігієнічними нормами (миття рук після виконання виробу, витирання рушником).

Життєва компетентність:
Учень/учениця:
- має елементарні уявлення про організацію робочого місця;
- має елементарні уявлення про застосування ручних технік обробки матеріалів (паперу, глини, пластиліну, солоного тіста, природного матеріалу, ниток);
- здійснює із допомогою та контролем вчителя елементарні технологічні операції у процесі власної предметно-практичної діяльності;
- використовує під контролем вчителя техніко-технологічні навички у спільному процесі виготовлення виробів з різних матеріалів;
- сприймає звернене мовлення,
- розуміє інструкції у процесі предметно-практичної діяльності;
- має елементарні уявлення про важливість самообслуговування (дотримання санітарно-гігієнічних правил та норм).

МИСТЕЦЬКА ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

1 клас

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у спеціальній школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини з інтелектуальними порушеннями, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:

"художньо-творча діяльність", "сприймання та інтерпретація мистецтва", "комунікація через мистецтво", які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія "Художньо-творча діяльність" націлює на розвиток мистецьких здібностей учнів з інтелектуальними порушеннями через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в них умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія "Сприймання та інтерпретація мистецтва" спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів спеціальної школи, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії "Комунікація через мистецтво" націлена на соціалізацію учнів з інтелектуальними порушеннями через мистецтво, усвідомлення ними свого "Я" (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в них уміння взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Корекційна спрямованість освітнього процесу передбачає формування життєтворчості особистості на основі використання засобів навчання, які сприяють удосконаленню вищих психічних функцій, виробленню їх усвідомленості та довільності.

Основними корекційно-розвитковими напрямами у формуванні мистецьких знань є розвиток пізнавальної, сенсомоторної, особистісної сфер дитини, що передбачає формування естетичного смаку, емоційної сфери, розширення соціального та естетичного досвіду. Процес навчання відбувається на основі активізації творчої діяльності особистості, що сприятиме цілісному та всебічному розвитку учнів.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Змістова лінія "Художньо-творча діяльність"

Учень/учениця:
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор);
дотримується правил співу (постава, дихання);
створює елементарний ритмічний супровід до пісні;
відтворює (намагається відтворювати) прості ритмічні послідовності;
добирає (за допомогою вчителя) інструмент (трикутник, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
намагається грати з допомогою елементарні композиції (трикутник, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
відтворює прості форми предметів і об'єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;
• розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;
компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;
використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;
змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;
користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;
досліджує (за допомогою вчителя) і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;
має уявлення про геометричної подібності природних та штучних об'єктів;
працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;
дотримується правил техніки безпеки;
прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;
має уявлення про правила поведінки в театрі;
рухається в ритмі і темпі музики;
узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
використовує засоби пантоміми (міміка, жести) під керівництвом педагога;
виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює), які подобаються в межах своїх можливостей;
називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутник, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Використання музичної діяльності для поліпшення психоемоційного стану.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів. Організація робочого місця.
Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.
Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об'ємної).
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об'єктів для створення художніх образів.

Використання образотворчої діяльності для поліпшення психоемоційного стану.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів. Інсценізація засобами пантоміми (міміка, жести).

Змістова лінія "Сприймання та інтерпретація мистецтва"

Учень/учениця з допомогою вчителя:
сприймає твір мистецтва, добирає із запропонованих слів (малюнків, піктограм) співзвучні (відповідні) особистим емоціям;
• добирає (* в межах можливостей та з допомогою) із запропонованих слів (малюнків, піктограм) співзвучні (відповідні) особистим емоціям;
визначає темп (повільно, швидко); динаміку (гучно, тихо) з допомогою;
визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;
порівнює музичні та візуальні образи з допомогою педагога;
помічає красу в довкіллі;
має уявлення про види театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм).

Сприймання творів різних видів мистецтва.
Добір із запропонованих слів-характеристик (малюнків, піктограм), що співзвучні (відповідають) особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Змістова лінія "Комунікація через мистецтво"

Учень/учениця:
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);
• * (в межах можливостей та з допомогою) бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо);
дотримується правил творчої співпраці

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).
Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

МИСТЕЦЬКА ГАЛУЗЬ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1 клас

Пояснювальна записка

Метою навчання образотворчого мистецтва у спеціальній школі є всебічний художньо-естетичний розвиток учнів з інтелектуальними порушеннями, формування в них особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва у процесі його пізнання та художньо-практичної діяльності, виховання потреби й здатності до художньо-творчої самореалізації.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями мистецької освітньої галузі (образотворче мистецтво) у початковій школі для дітей з порушеннями розумового розвитку є:

1. Формування уявлень про образотворче мистецтво, його специфічні засоби художньої виразності, образну мову різних видів і жанрів візуального мистецтва, ознайомлення з його роллю у житті людей.

2. Засвоєння основ образотворчого мистецтва й оволодіння елементами художньо-образотворчої грамоти й засобами виразності у процесі практичної діяльності.

3. Розвиток адекватного емоційно-естетичного ставлення до предметів і явищ навколишнього світу й творів образотворчого мистецтва, інтересу та потреби до художньо-творчої діяльності, здатності до сприймання, розуміння і відтворення художніх образів.

4. Корекція недоліків пізнавальної діяльності, моторно-рухової сфери, розвиток сенсорних здібностей.

5. Виховання основних моральних якостей особистості, морального ставлення до оточуючого світу, до людей, до себе.

Реалізація зазначеної мети та сформульованих завдань здійснюється на основі досягнення освітньої (засвоєння елементарних художньо-естетичних знань та оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) та корекційно-розвивальної (інтелектуальний, емоційно-чуттєвий, сенсорний розвиток) цілей та забезпечується відповідними змістовими лініями: "художньо-творча діяльність", "сприймання та інтерпретація мистецтва", "комунікація через мистецтво", які окреслюють контент досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія "Художньо-творча діяльність" націлює на розвиток художньо-практичних здібностей учнів з інтелектуальними порушеннями через прикладне освоєння основ художньої мови різних видів і жанрів образотворчого мистецтва та способів художньо-творчого самовираження, набуття початкового досвіду посильного створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості. Ця змістова лінія реалізується через формування умінь застосовувати різні художні матеріали і техніки у процесі створення художніх образів та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія "Сприймання та інтерпретація мистецтва" спрямована на пізнання цінностей, що відображають сигнали художньо-естетичної інформації. Її реалізація передбачає формування у дитини з порушеннями інтелектуального розвитку художньо-естетичного ставлення до мистецтва та дійсності; розвиток вміння цілеспрямовано й цілісно сприймати, відчувати, розуміти й адекватно оцінювати прекрасне в різноманітних його виявах, як-то: мистецтві, природі, суспільних стосунках, вчинках людей; розвиток таких особистісних якостей, як почуття краси, гармонії, здатності емоційно адекватно відкликатися на різноманітні прояви естетичного в оточуючому світі, формування потреби у спогляданні та милуванні.

Реалізація змістової лінії "Комунікація через мистецтво" націлена на соціалізацію учнів з інтелектуальними порушеннями через мистецтво, усвідомлення ними свого "Я" (власних художньо-образотворчих здібностей, нахилів, можливостей й досягнень), забезпечення єдності у процесі сприймання творів образотворчого мистецтва, об'єктів і явищ оточуючого світу емоційно-чуттєвої, інтелектуальної та сенсорної сфер духовного життя учнів, розвиток творчої активності школярів комунікативними засобами на основі взаємодіяння думки, почуття й практичної дії. Змістова лінія передбачає розвиток в учнів уміння взаємодіяти з іншими через образотворче мистецтво у середовищі, формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки розумінню мови образотворчого мистецтва, розвитку навичок його сприймання та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.

В основу програми покладено такі принципи: від простого до складного (від елементарної вправи до тематичної композиції); від дійсності через мистецтво до життя; єдність пізнавально-репродуктивної та творчої діяльності; систематичний розвиток здібностей емоційного сприймання художнього образу в мистецтві та житті і посильного відтворення його у самостійних роботах з урахуванням вікових та психофізичних особливостей розвитку і практичного досвіду учнів.

Рівень художньо-естетичного розвитку учнів залежить від ефективності корекційної спрямованості освітнього процесу, що передбачає використання таких засобів навчання, які сприяють удосконаленню вищих психічних функцій, виробленню їх усвідомленості та довільності. Художньо-естетичний розвиток включає відпрацювання й корекцію довільної уваги, образної та логічної пам'яті, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфери особистості в їх системній єдності, розвиток цілісності, осмисленості й узагальненості сприймання, вдосконалення мовленнєвих навичок, формування елементів творчої уяви та свідомого емоційно-особистісного ставлення до прекрасного, вироблення вмінь адекватно мотивувати оцінку результатів практично-творчої діяльності істотними ознаками тощо. Шляхом систематичного розвитку вмінь розпізнавати і визначати форму, будову, розміри та пропорції окремих частин, забарвлення, просторове розташування предметів у навколишній дійсності й в творах мистецтва, аналізувати, порівнювати предмети і явища, знаходити суттєві ознаки, встановлювати логічні зв'язки, визначати послідовність роботи у процесі практичної діяльності, здійснювати контроль за своєю роботою, адекватно оцінювати її результати, поступово відбувається розвиток і корекція інтелектуальних, емоційно-чуттєвих, ціннісних компонентів естетичної свідомості та елементів художньо-творчої діяльності, адже лише цілеспрямовано організоване залучення школярів до різноманітної художньо-естетичної діяльності здатне оптимально розвинути в них естетичне сприймання, естетичний смак, естетичні почуття й потреби.

Планування уроків образотворчого мистецтва має відповідати основним дидактичним вимогам із врахуванням художньо-естетичної специфіки предмета та психофізичного розвитку учнів. Заняття з образотворчого мистецтва передбачають активізацію пізнавальної активності, розвиток емоційної сфери школярів та створення на уроці особливої атмосфери творчості, що зобов'язує вчителя обирати найбільш оптимальні шляхи подання навчального матеріалу та творчого структурування уроку мистецтва.

Плануючи урок образотворчого мистецтва, вчитель повинен передбачати єдність таких компонентів: навчально-виховні та корекційно-розвивальні завдання; тема або об'єкт роботи; вид роботи (декоративне малювання, малювання з натури, тематичне малювання, бесіди з образотворчого мистецтва); матеріально-технічні та інформаційно-комунікативні засоби; основні поняття, які учні повинні засвоїти на певному уроці.

Складаючи календарний план на рік, учитель має творчо підходити до розподілу тем, зважаючи на поступове ускладнення завдань, місцеві кліматичні умови, традиційні для певної місцевості види декоративно-прикладного мистецтва. Вчителю надається можливість самостійно обирати варіанти завдань, замінювати їх за своїм бажанням, але з урахуванням навчально-виховних та корекційно-розвивальних цілей, зазначених у програмі.

Уроки образотворчого мистецтва бажано проводити у спеціальних кабінетах (кабінетах образотворчого мистецтва або естетичного виховання), обладнаних необхідними навчальними посібниками, наочними засобами, технічною апаратурою.

Система оцінювання навчальних досягнень школярів ґрунтується винятково на позитивному ставленні до кожного учня, незалежно від його природних здібностей до образотворчої діяльності. Оцінюється не рівень недоліків, а рівень досягнень учня у порівнянні з його попередніми досягненнями.

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Змістова лінія "Художньо-творча діяльність"

Учень/учениця:
дотримується правил користування основними художніми та матеріально-технічними засобами (м'яким олівцем, гумкою, гуашшю, фломастером та ін.);
проводить від руки лінії різного виду і типу, довільно регулює силу натискування, темп прямування (його уповільнення і прискорення), припинення прямування в потрібній точці (* намагається за допомогою вчителя);
дотримується напрямку штрихів під час фарбування малюнку (поверх униз, зліва праворуч, навскіс), не залишає прогалин, не виходить за межі контуру окремих елементів;
підбирає кольори залежно від змісту зображення (* намагається за допомогою вчителя);
орієнтується на площині аркуша паперу (* при необхідності - за допомогою вчителя);
компонує (за допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
зображує предмети різноманітної (квадратної, прямокутної, круглої, трикутної) форми за допомогою ліній графічними матеріалами (* намагається за допомогою вчителя);
визначає (за допомогою вчителя) послідовність виконання художньо-образотворчих завдань;
оцінює (на елементарному рівні) свої роботи шляхом порівняння з натурою або зразком;
дотримується правил організації робочого місця;
прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів для створення візуальних образів. Організація робочого місця. Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.
Елементарне компонування елементів площинної композиції.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (візерунок, орнамент). Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Дослідження довкілля, аналіз об'єктів для створення художніх образів. Використання образотворчої діяльності для поліпшення психоемоційного стану.

Змістова лінія "Сприймання та інтерпретація мистецтва"

Учень/учениця:
розрізняє основні геометричні фігури і тіла, види і типи ліній, предмети за формою, розміром, забарвленням (* робить спроби сприймати і розрізняти за допомогою вчителя);
розпізнає кольори: червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, жовтогарячий, фіолетовий, чорний, білий (* під контролем вчителя);
сприймає твір мистецтва, добирає із запропонованих слів (малюнків, піктограм) співзвучні (відповідні) особистим емоціям;
порівнює візуальні образи за допомогою педагога (* повторює за вчителем);
помічає красу в довкіллі за допомогою вчителя (* емоційно, словесно, рухами);
має уявлення про види кінематографу (кінофільм, мультфільм) (* розуміє та реагує на мультфільм);
називає свої уподобання у мистецтві.

Порівняння геометричних фігур і тіл, видів і типів ліній, предметів за формою, розміром, забарвленням. Аналіз форм, образів довкілля та порівняння з їх художнім (декоративним) трактуванням. Сприймання творів образотворчого мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик (малюнків, піктограм), що співзвучні (відповідають) особистим емоціям та враженням. Знайомство з деякими видами кіномистецтва.
Використання творів образотворчого мистецтва для отримання задоволення.

Змістова лінія "Комунікація через мистецтво"

Учень/учениця:
• презентує (у межах можливостей) результати власної творчості, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо (* намагається за допомогою вчителя);
• бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких виставках, в обговореннях власних вражень від творів образотворчого мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів тощо (* частково бере участь).

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).
Проведення шкільних мистецьких виставок. Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

Життєва компетентність

Учень/учениця:
- розрізняє основні геометричні фігури і тіла (коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник, куля, куб), види і типи ліній (вертикальна, горизонтальна, пряма, похила, хвиляста, довга, коротка тощо), назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, жовтогарячий, фіолетовий, чорний, білий), правила організації робочого місця (* робить спроби сприймати і розрізняти за допомогою вчителя);
- має уявлення про правила користування основними художніми та матеріально-технічними засобами (* має елементарні уявлення);
- аналізує основні особливості наочно сприйнятого матеріалу (форму, будову складових частин, їх взаємне розташування, просторові відношення, забарвлення) та послідовність роботи під час малювання;
- здатний проводити вільно, від руки прямі вертикальні, горизонтальні, похилі, замкнуті лінії графічними інструментами, пензлем, довільно регулюючи силу натискування, темп прямування (його уповільнення і прискорення), припинення прямування в потрібній точці;
- * користується трафаретами, шаблонами, опорними точками під час малювання;
- орієнтується на площині аркуша паперу, визначає зображення стосовно аркуша паперу (* разом з вчителем);
- дотримується під керівництвом вчителя певної послідовності під час малювання простих предметів і об'єктів, орнаментів з рослинних та геометричних форм тощо (* під контролем учителя);
- посильно відтворює в малюнках під керівництвом вчителя основну форму предметів та елементів декоративного оформлення, їх будову, розмір, взаємне розташування, забарвлення, розмір, просторові відношення;
- організує своє робоче місце та прибирає його після уроку (* намагається за допомогою вчителя);
- здатний оцінити на елементарному рівні свої роботи та роботи однолітків шляхом порівняння з натурою або зразком, попереднім задумом;
- емоційно адекватно відгукується на прояви прекрасного в оточуючий дійсності, предметному світі, творах образотворчого мистецтва (* за допомогою вчителя висловлює враження від побаченого);
- проявляє позитивне ставлення до художньо-творчої діяльності, акуратність, самостійність в роботі (* виявляє інтерес до образотворчої діяльності).

МИСТЕЦЬКА ГАЛУЗЬ

"МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО"

1 клас

Пояснювальна записка

Метою музичної освіти в початковій школі є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, предметних та міжпредметних компетентностей у процесі опанування музичними цінностями та способами музичної діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду й ціннісного ставлення до мистецтва, а також формування елементарної музичної освіченості та культури як важливої і невід'ємної частини їхньої духовності у процесі сприймання та інтерпретації кращих зразків української та світової культури.

Завдання (освітні, виховні та розвивальні) спрямовані на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний розвиток учнів:

• розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу скрізь призму музичного мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, втілених в музиці;

• збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, підведення їх до розуміння художньо-образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях;

• сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів;

• виховання ціннісного ставлення до музичного мистецтва, введення учнів у світ добра й краси, що є у музичних творах, засвоєння ними знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва.

Корекційна спрямованість музично-естетичного навчання полягає у наступному:

• корекція недоліків пізнавальної діяльності учнів шляхом систематичного, цілеспрямованого розвитку умінь слухати і визначати джерела музичних звуків, музичні інструменти, типи, жанри і форми музики;

• розвиток різних функцій мовлення дитини в процесі опанування виконавської і творчої діяльності;

• виправлення недоліків моторно-рухової сфери в процесі музикування та виконання в русі;

• розвиток емоційно-естетичного ставлення дітей до творів музичного мистецтва в процесі їх сприймання, розуміння та відтворення;

• виховання основних моральних та комунікативних якостей особистості, зокрема формування основ національної свідомості.

Змістове наповнення програми передбачає формування в учнів ціннісно-орієнтаційних, навчально-пізнавальних, творчо-діяльнісних компетентностей, що досягається через сприймання та інтерпретацію творів народного і професійного музичного мистецтва.

В основу програми покладені грані музики: змістова лінія "Музика в школі", змістова лінія "Про що розповідає музика". Теми програми мають не тільки навчальний, але й музично-естетичний характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, але й протягом семестру, навчального року. Зміст і послідовність тем визначаються необхідністю розвитку в учнів здатності до співпереживання тих почуттів і станів, що виражає музика; до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах, засвоєння елементів музичної мови, можливості усвідомлення зв'язків музики з життям, набуттям ними практичного досвіду. Уміннями сприймати, аналізувати і виконувати музику учні оволодівають у тісному зв'язку із засвоєнням конкретної теми.

Змістова лінія "Музика в школі" передбачає: формування уявлень про музику та елементарні правила слухання музики, організацію слухової уваги, уміння позитивно реагувати на музичні звуки, корекцію звуковимови, розвиток фонематичного слуху, уваги, пам'яті, мислення на основі знайомства з джерелами музичних звуків, збагачення словникового запасу на основі вивчення назв музичних інструментів, формування організованості, дисциплінованості та зосередженості в процесі слухання музики.

Змістова лінія "Про що розповідає музика" передбачає:

- формування уявлень про музику як мистецтво, про елементарні правила співу та правила слухання, зосередженості в процесі слухання, правильної співочої постави, уваги та уміння зосереджуватися в процесі вивчення диригенських жестів, навички правильного дихання, певних знань, умінь та навичок співу;

- розвиток вміння розрізняти джерела музики, позитивно реагувати на об'єкти слухання та джерела музики.

Відповідно до змісту навчання музики подаються державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки, а саме їхні навчальні досягнення, тобто ті знання й уміння, якими вони мають опанувати в результаті засвоєння навчального матеріалу.

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Змістова лінія "Музика в школі"

Учень/учениця:
має уявлення про музику як навчальний предмет у школі;
за уточненням вчителя розуміє мовлення вчителя;
• з допомогою вчителя називає і визначає місцезнаходження музичних об'єктів, своє робоче місце;
ознайомлений з кабінетом музики;
за підказкою вчителя показує музичні об'єкти, що розташовані у класі.

Музика як урок та як вид мистецтва. Кабінетом музики. Способи орієнтування у навчальному просторі.

Учень/учениця:
має уявлення про основні джерела музики (* без засвоєння термінології);
слухає музичні звуки;

* має уявлення про основні джерела музики без засвоєння термінології;
* під контролем вчителя слухає музичні звуки.

Джерела музичних звуків (музичні інструменти та технічні засоби).

Учень/учениця:
• під контролем вчителя слухає звуки живої природи;
• за допомогою вчителя розрізняє звуки живої природи;
• за підказкою вчителя розрізняє звуки музики і живої природи;
впізнає фрагменти знайомих мелодій;

* за підказкою вчителя емоційно реагує на звуки живої природи та знайому мелодію.

Звуки живої природи.

Учень/учениця:
слухає звуки голосу вчителя, учнів;
реагує та визначає голос, повертаючись у бік того, хто говорить;

* за підказкою вчителя визначає голос, повертаючись у бік того, хто говорить;
* під контролем учителя емоційно реагує на звуки глосу.

Звук голосу.

Учень/учениця:
має уявлення про дитячі шумові та музичні інструменти на вибір вчителя;
• за допомогою вчителя повторює назви інструментів;
• за допомогою вчителя розрізняє музичні інструменти за зовнішнім виглядом, розрізняє їх звучання;
• за підказкою вчителя впізнає інструмент на ілюстрації, фото;
слухає звучання інструменту;
• за допомогою вчителя впізнає і називає дитячі шумові, музичні інструменти та українські народні інструменти;

* має уявлення без засвоєння термінології про дитячі шумові та музичні інструменти на вибір вчителя;
* за допомогою вчителя показує інструмент на ілюстрації, фото;
* під контролем вчителя слухає звучання інструменту.

Дитячі шумові (металофон, брязкальця, бубон, барабан, дзвіночки тощо) та музичні інструменти (фортепіано, баян, сопілка тощо).
Українські народні інструменти: бандура, сопілка, бубон, особливості їх звучання.

Учень/учениця:
має уявлення про правила слухання музики;
• за вказівкою вчителя слухає музичні твори;
впізнає фрагменти знайомих мелодій;
намагається виконувати правила слухання (не розмовляти, не перебивати зауваженнями та
вигуками, не відволікатися, не заважати слухати іншим);

* емоційно реагує на звуки музики;
* має уявлення про правила слухання музики без засвоєння термінології;
* під контролем вчителя слухає музичні композиції;
* за нагадуванням вчителя намагається дотримуватися правил слухання музики.

Правила слухання музики. Елементарні правила слухання музики.
Емоційне реагування на музичні звуки (радість, смуток, співпереживання, страх).

Учень/учениця:
має уявлення про правила охорони голосу та співу;
під контролем вчителя виконує правила охорони голосу (співає спокійно, не викрикує звуки, не напружує голос, не перекрикує товаришів, відчуває інтонацію);
під контролем вчителя дотримується елементарних правил співу і правильного дихання;
• за нагадуванням вчителя дотримується правил співацької постави;

* без засвоєння термінології має уявлення про правила охорони голосу та співу;
* за нагадуванням вчителя намагається співати спокійно, не викрикувати;
* під контролем вчителя намагається дотримуватися елементарних правил співу і правильного дихання.

Правила охорони голосу та співу. Охоронний співочий режим.
Правильна співоча постава.

Змістова лінія "Про що розповідає музика"

Учень/учениця:
• за уточненням вчителя розуміє мовлення вчителя;
має уявлення про роль музики в житті людини;
має уявлення про основні джерела музики;
• за допомогою вчителя називає і розрізняє на слух звучання дитячих шумових і музичних інструментів;
• за підказкою вчителя розрізняє на слух вокальну та інструментальну музику;

* без засвоєння термінології має уявлення про роль музики в житті людини;
* за допомогою вчителя емоційно реагує на звучання дитячих шумових і музичних інструментів.

Музика в житті людини. Роль музики в житті людини.
Музика як мистецтво. Музика вокальна та інструментальна.

Учень/учениця:
має уявлення про правила співу, охорони голосу та співу, співочої постави, навички правильного дихання, диригентські жести тощо;
за підказкою вчителя виконує правила охорони голосу та співу;
· дотримується правильної співочої постави;
намагається правильно дихати;
• за вказівкою вчителя реагує на диригентські жести;
• за нагадуванням вчителя співає округлим та протяжним звуком;

* без засвоєння термінології має уявлення про правила співу, охорони голосу та співу, співочої постави, навички правильного дихання;
* за нагадуванням вчителя та під його контролем намагається дотримуватися правил охорони голосу та співу;
* під контролем вчителя намагається співати.

Правила співу.
Навички правильного дихання.
Диригентські жести (увага, вступ, закінчення).

Учень/учениця:
має уявлення про особливості музичних звуків;
• під керівництвом вчителя слухає музичні звуки;
повторює за вчителем назви висоти звучання музичних звуків (високо - низько); тривалість їх звучання (довгі - короткі); їх динамічні відтінки (гучно - тихо);
• за допомогою вчителя намагається розпізнавати висоту, тривалість та динамічні відтінки музичних звуків;

* без засвоєння термінології має уявлення про особливості музичних звуків;
* під контролем учителя слухає музичні звуки.

Особливості музичних звуків (високі й низькі, довгі та короткі, гучні й тихі).
Слухова увага та зосередженість в процесі слухання музичних звуків. Позитивні емоції (радість, задоволення) в процесі слухового сприймання музичних звуків.

Учень/учениця:
• під керівництвом вчителя розрізняє звуки голосу (вчителя, учнів, інших);
• за підказкою вчителя розрізняє звуки голосів у класі;
слухає звучання музичних інструментів (* під контролем учителя);
• за допомогою вчителя розрізняє на слух звук голосу та звуки музичних інструментів;
* під контролем вчителя слухає та визначає звуки голосу (вчителя, учнів, інших);
* під контролем вчителя слухає звучання музичних інструментів.

Забарвлення звучання голосу людини та музичних інструментів.

Учень/учениця:
має уявлення про українські народні пісні (* без засвоєння термінології);
• за допомогою вчителя впізнає і називає пісню, яка звучала на уроці;
• за допомогою вчителя визнає характер пісні;
• за допомогою вчителя добирає до змісту пісні відповідний малюнок, картинку, картку тощо;
ознайомлений про українські народні пісні;
* під контролем учителя слухає народну пісню.

Українська народна пісня (назва, текст пісні).
Колискові, щедрівки.

Учень/учениця:
має уявлення про українські народні танці;
слухає звучання українських народних танців (* під контролем учителя);
• за допомогою вчителя впізнає і називає танець, який звучав на уроці;

* ознайомлений з характерними особливостями українського народного танцю;
* під контролем учителя слухає звучання українських народних танців.

Український народний танець. Ритмічність народного танцю. Гопак, козачок.

Учень/учениця
• під контролем вчителя створює простий ритмічний супровід плесканням, вистукуванням, тупотінням тощо;
• під керівництвом вчителя реагує на різні ритмічні супроводи;
• за допомогою вчителя узгоджує ритмічний супровід із словами тексту;
узгоджує власні ритмічні дії з колективом;

* ознайомлений з особливостями темпоритмічної діяльності;
* за допомогою вчителя намагається створювати простий ритмічний супровід плесканням, вистукуванням, тупотінням.

Ритмічний супровід до пісень і танців.
Темпоритмічна діяльність.

Орієнтовний матеріал для сприймання:
Українські народні пісні, "Ходить гарбуз по городу"; "Щедрик-ведрик",
"Зайчику, зайчику", Я. Степовий;
"Котику сіренький"; "Мак" (обр. Я. Степовий),
"Осінь ходить по лісах", О. Тилічеєва;
"Що у осені в кошику?", О. Тилічеєва;
"На місточку", А. Філіпенко, Г. Бойко;
"Гарний танець гопачок", А. Філіпенко;
українські народні танці, "Козачок"; "Гопак";
В. Моцарт, Балет "Маленькі дрібнички", № 10, Gavotte;
Й. Бах, Оркестрова сюїта № 3, Арія;
П. Чайковський, Дитячий альбом, "Марш дерев'яних солдатиків", "Баба-Яга";
І. Штраус, "Марш Радецького";
Орієнтовний матеріал для виконання:
Українські народні пісні, "Налетіли журавлі";"Щедрик-ведрик", "Як діждали літа";
"Зозуля", Я. Степовий;
"Збирай урожай", А. Філіпенко, Т. Волгіна;
"По малину в сад підемо", А. Філіпенко, Т. Волгіна;
"Про ведмедика", А. Філіпенко, Т. Волгіна;
"Новорічна", А. Філіпенко, Г. Бойко;
"Зимонька-снігуронька", Я. Степовий;
"На місточку" А. Філіпенко, Г. Бойко;
"Киця", В. Вітліна, Н. Найдьонова;
"Калачі", А. Філіпенко, Г. Демченко.
Українські народні пісні, "Налетіли журавлі";"Щедрик-ведрик", "Як діждали літа";
"Зозуля", Я. Степовий;
Орієнтовний матеріал для музикування та виконання в русі:
Українські народні пісні, "Іди, іди дощику"; "Я коза ярая";
"Ладки-ладки", В. Верховинець;
"Дрібушечки", Я. Степовий;
"Гроза", С. Бублей;
"Гоп, гоп, ту-ту-ту", "Сорока-ворона", "Вийди, вийди, сонечко";
"Дрібушечки", Я. Степовий.
Вчитель може додавати або самостійно добирати інші музичні твори для сприймання, виконання та музикування з урахуванням сучасних напрацювань та особливостей інтелектуального розвитку учнів.

Життєва компетентність:
Учень /учениця:
- має елементарні уявлення про уроки музики та правила поведінки на уроках;
- з допомогою вчителя здійснює підготовку до уроку музики;
- має уявлення про елементарні правила слухання музики;
- позитивно реагує на музичні звуки;
- під керівництвом вчителя сприймає, слухає, ідентифікує та розрізняє звуки музики і живої природи;
- за підказкою вчителя використовує у мовленні вивчені назви музичних об'єктів, розташованих у класі;
- за підтримки дорослого може зосереджуватися в процесі слухання;
- за підказкою вчителя намагається контролювати власні емоції;
- намагається бути уважним в процесі відтворення ритмічних малюнків;
- має уявлення про способи розвитку співочого дихання;
- під контролем вчителя застосовує навички правильного дихання; певних знань, умінь та навичок співу;
- під контролем вчителя застосовує дикційно-артикуляційні навички; знання, уміння та навички співу;
- емоційно реагує у процесі виконання пісні;
- демонструє доступні комунікативні способи спілкування.

ФІЗКУЛЬТУРНА ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

1 клас

Пояснювальна записка

Здоров'яформуюча та здоров'язберігаюча функції фізичної культури дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня на сучасному етапі розвитку українського суспільства набуває великого значення у зв'язку з зростанням захворюваності, погіршенням фізичного розвитку та фізичної підготованості школярів.

Важливим завданням освітнього процесу є забезпечення здоров'язбереження та здоров'яформування школярів з інтелектуальними порушеннями, як вагомого аспекту оптимізації їх подальшої соціальної адаптації. Для забезпечення всебічного розвитку дітей шкільного віку з особливими освітніми потребами суттєве значення має здоровий спосіб життя та його складники, особливо - оптимальний режим організованої фізкультурної рухової активності, який сприяє формуванню здоров'я, підвищенню адаптаційного потенціалу учня. У зв'язку з цим набуває актуальності питання оптимізації навчання школярів з інтелектуальними порушеннями, що відповідає умовам запровадження концепції Нової української школи.

Основною метою навчального предмету "Фізична культура" є: формування умінь і навичок здорового способу життя, гармонізація психофізичного розвитку та корекція його порушень, всебічний розвиток особистості, забезпечення оптимальної адаптації школярів до фізичних і соціальних умов довкілля.

Мета реалізується вирішенням наступних взаємопов'язаних завдань.

- зміцнення здоров'я, сприяння гармонійному психофізичному розвитку учнів;

- розвиток функціональності та компенсаторних можливостей аналізаторів і міжаналізаторних зв'язків;

- попередження та корекція вад психофізичного розвитку, вторинних порушень;

- формування достатнього рівня практичних умінь і навичок;

- розвиток рухових якостей (витривалості, гнучкості, спритності, сили, швидкості), розвиток відчуття темпу та ритму;

- мовленнєвий розвиток, збагачення та конкретизація активного та пасивного словника;

- формування основ знань про особисту гігієну, здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення, як невід'ємні складові загальної культури людини;

- формування потреби до занять фізичною культурою і спортом, здорового способу життя;

- формування позитивної соціальної поведінки учнів: виховання морально-вольових якостей, комунікативних навичок, культури спілкування; формування адекватної самооцінки тощо.

Специфіка навчального предмету "Фізична культура" початкової ланки освіти дітей з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня зумовлена особливостями психофізичного розвитку дітей, викликаними враженням центральної нервової системи, різними ступенями інтелектуальної недостатності (як легкої, так і помірної). Процес навчання ускладнюється наявністю крім основних, інших вад: порушення опорно-рухового апарату, зниження зору, порушення мови та мовлення, наявність психопатоподібних станів тощо. Такі поєднання ведуть до ще більш вираженої своєрідності психофізичного розвитку учнів.

Потрібно відзначити, що контингент спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку неоднорідний за віком, станом здоров'я, особливостями психофізичного розвитку, наявністю та якістю дошкільної підготовки та здатністю до навчання. Корекційно-розвивальна спрямованість освітнього процесу визначається наявністю індивідуальних психофізичних порушень дітей. Все це зумовлює потребу в здійсненні індивідуального та диференційованого навчання. У процесі проведення корекційно-розвиткової роботи вчитель повинен орієнтуватись на стан здоров'я конкретного учня, беручи до уваги висновки медичних оглядів. При вирішенні завдання корекції порушень психофізичного розвитку дітей даної категорії особливу увагу звертають на розвиток координаційних здібностей, здатності до цілеспрямованих дій, обсягу та стійкості уваги, мисленнєвих операцій, на мовленнєвий розвиток. Для корекції психоемоційного стану учнів важливим є застосування елементів музикотерапії та кольоротерапії.

Учні, віднесені за станом здоров'я до підготовчої групи, виконують програму основної, за винятком індивідуально протипоказаних вправ. Учні, віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, займаються за спеціальною програмою лікувальної фізичної культури та мають два додаткових заняття. Оцінювання навчальних досягнень цих учнів здійснюється за параметрами "зараховано" чи "не зараховано".

Щодо змістових ліній представленої типової програми, що визначають освітню діяльність учнів 1-го класу, це - "Рухова діяльність", "Ігрова та змагальна діяльність", "Комунікативна діяльність".

Змістова лінія "Рухова діяльність" визначає належний рівень оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками на уроках, фізкультурно-оздоровчих заходах у режимі дня та фізкультурно-масових заходах. При цьому особлива увага надається підвищенню мотивації рухової діяльності, формуванню навичок рухової діяльності, розвитку фізичних якостей, профілактиці та корекції порушень розвитку та дозуванню фізичних навантажень молодших школярів.

Змістова лінія "Ігрова та змагальна діяльність" передбачає формування у школярів знань, умінь і навичок, необхідних для участі в рухливих іграх різного рівня інтенсивності, естафетах і змаганнях. Особливо важливим є виховання у учнів активності; здатності до оцінювання та контролю власних дій, здатності до оцінювання та контролю дій інших гравців; здатності до співпраці з педагогами та іншими учнями.

Змістова лінія "Комунікативна діяльність" передбачає сприяння гармонійному та корекцію комунікативного розвитку, що сприяє подальшій соціальній адаптації учнів. Важливим є розвиток здатності до сприймання зверненого мовлення вчителя та однокласників, знань і навичок способів взаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями в процесі занять; формування навички спілкування з іншими учнями та вчителем; навички узгодження своїх дій з діями товаришів і вчителя; навички контролю своєї поведінки.

Результати навчання й орієнтовний зміст

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Рухова діяльність

Учень/учениця:
має елементарне уявлення про фізичну культуру та її значення (за підказкою вчителя);
має уявлення про правила поведінки та гігієни учнів під час проведення уроків фізичної культури; правила безпеки при виконанні фізичних вправ; підготовку до уроку; вимоги до спортивної форми та взуття (за підказкою вчителя);
здійснює підготовку до уроку фізичного виховання (за допомогою чи під контролем учителя);
дотримується основних правил поведінки, гігієни та техніки безпеки на уроці фізичної культури; вимог до спортивної форми га взуття (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
* має елементарне уявлення про правила поведінки та гігієни учнів під час проведення уроків фізичної культури; правила безпеки при виконанні фізичних вправ; підготовку до уроку; вимоги до спортивної форми та взуття (за допомогою вчителя).

Фізична культура та її значення в житті людини.
Правила поведінки, гігієни та техніки безпеки на уроці фізичної культури.
Підготовка до уроку фізичної культури.
Вимоги до спортивного одягу та взуття.

* Правила поведінки та гігієни учнів під час проведення уроків фізичної культури.
* Правила безпеки при виконанні фізичних вправ.
* Підготовка до уроку фізичної культури.
* Вимоги до спортивного одягу та взуття.

Сприймає звернене мовлення вчителя (за підказкою вчителя);
* сприймає звернене мовлення вчителя (за допомогою вчителя).

Сприйняття зверненого мовлення вчителя та практичного матеріалу.

Сприймає терміни з предмету фізична культура (за допомогою чи за підказкою вчителя).

Терміни з предмету фізична культура.

Здійснює носове дихання (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує вправи з дозованим опором (надуває іграшки, м'ячі тощо) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
• виконує вправи з подовженим видихом, з вимовлянням звуків на видиху (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* здійснює носове дихання (за допомогою вчителя);
* виконує вправи з дозованим опором (надуває іграшки тощо) (за допомогою чи наслідуючи вчителя).

Дихальні вправи.

Розрізняє основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи (за допомогою вчителя);
виконує нахили тулуба (вперед, назад) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує нахили голови (вперед, назад, праворуч, ліворуч) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує повороти голови (праворуч, ліворуч) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує повороти тулуба (праворуч, ліворуч) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
здійснює симетричні махи руками (вгору, вниз, в сторони) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує згинання та розгинання стоп (одночасно та почергово) у в. п. сидячи та у в. п. лежачи на спині (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
уміє узгоджувати дихання з виконанням вправи (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи (за допомогою вчителя);
* виконує нахили тулуба (вперед, назад) (за допомогою вчителя);
* виконує нахили голови (вперед, назад) (за допомогою вчителя);
* здійснює симетричні махи руками (вгору, вниз, в сторони) (за допомогою вчителя).

Вправи на розтягування.

Має елементарне уявлення про узгодження дихання при виконанні вправи (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
виконує рекомендації учителя при виконанні вправи;
виконує легкий струс руки з невеликим нахилом тулуба в бік цієї кінцівки (чергуючи руки) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
• виконує струси рук, нахилившись вперед (одночасно та почергово) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* виконує струси рук (за допомогою вчителя);
* дотримується рекомендацій учителя при виконанні вправи (за допомогою вчителя).

Вправи на розслаблення.

Розрізняє основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи; основні просторові характеристики виконаної рухової дії (за допомогою вчителя);
використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу (за допомогою вчителя);
виконує вузьку стійку ноги нарізно на пальцях, стопи рівнобіжні (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує ходьбу прямо та боком по мотузці (гімнастичному канату, обручу), покладеній на підлогу (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує ходьбу обмеженою площиною (по "коридору" на підлозі) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує перекати з пальців на п'яти та навпаки, стоячи серединою стопи на гімнастичній палиці (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує котіння стопами малого м'яча у заданому напрямку (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* має елементарне уявлення про основні частини тіла, задіяні при виконанні вправи (за допомогою вчителя);
* використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* виконує котіння великого м'яча (за допомогою вчителя);
* виконує передачу предмета (наприклад, кеглі, прапорця) з руки в руку (без обмеження зорового сприйняття) (за допомогою вчителя).

Вправи для розвитку координаційних здібностей

Знає своє місце в строю (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
сприймає та виконує команди вчителя (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
здійснює шикування парами, в коло, колону та шеренгу по одному та перешикування (за допомогою чи за показом учителя);
виконує ходьбу в обхід (за допомогою чи за показом вчителя);
* сприймає та виконує команди вчителя (за допомогою вчителя);
* ознайомлений з тематичними піктограмами (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати дихання з фазами рухів (за допомогою вчителя);
* сприймає та виконує команди вчителя (за допомогою вчителя);
* здійснює шикування в шеренгу та в колону по одному (за допомогою чи за показом учителя);
* намагається узгоджувати свої дії з діями інших учнів (за допомогою вчителя).

Стройові вправи

Розрізняє початок та кінець музичного твору (з допомогою чи за вказівкою вчителя);
* сприймає використані під час уроку наочні посібники (кіно-, відеозапис, світлосигналізацію, плакати, таблички тощо) (за допомогою вчителя);
* розрізняє контрастні динамічні відтінки (швидко – повільно) (за допомогою вчителя);
* виконує ходьбу з зупинками в кінці музично-ритмічної фрази (за допомогою чи за показом учителя);
* виконує ходьбу, біг, нахили голови з предметами (різнокольоровими іграшками, м’ячами, гімнастичними стрічками тощо) та без них під музично-ритмічний супровід (за показом чи наслідуючи вчителя);
* виконує ритмічні рухи з використанням стрічок, обручів, м’ячів тощо (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* стежить за діями інших учнів в процесі заняття та підпорядковує свої дії спільним (за допомогою вчителя);
* вміє узгоджувати дихання з фазами рухів (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* емоційно реагує на танцювальні ситуації (під контролем учителя);
* сприймає використані під час уроку наочні посібники (кіно-, відеозапис, світлосигналізацію, плакати, таблички тощо) (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати дихання з фазами рухів (за допомогою вчителя);
* виконує ходьбу, біг з предметами (різнокольоровими іграшками, м’ячами, гімнастичними стрічками тощо) та без них під музично-ритмічний супровід з яскраво вираженим ритмічним малюнком (за допомогою чи разом з учителем).

Ритмопластичні вправи.

Розрізняє використані предмети за розміром, кольором (за допомогою чи за підказкою вчителя);
здійснює перекати з пальців на п’яти та навпаки, стоячи серединою стопи на гімнастичній палиці (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує ходьбу, нахили голови, стрибки, біг з предметами в руках (з допомогою чи за показом учителя);
виконує присідання з обручем та стоячи в обручі (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує перекочування великого м'яча за орієнтирами (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує підкидання вгору та ловлю двома руками великого м'яча (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує кидання великого м'яча по підлозі (стіні) та його ловлю двома руками (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* має елементарне уявлення про тематичні піктограми (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати дихання з фазами рухів (за допомогою вчителя);
* вміє передавати предмет з руки в руку, слідкуючи за його рухом (за допомогою учителя);
* виконує ходьбу та біг з предметами в руках (за допомогою учителя);
* виконує котіння великого м'яча (в парах) (за допомогою вчителя).

Вправи з використанням гімнастичних предметів і приладів

Розрізняє пальці кисті, що використовуються при виконанні вправи (за допомогою вчителя);
використовує засвоєний словник у межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу (за допомогою вчителя);
виконує згинання та розгинання пальців на витягнутих вперед руках (симетричне та асиметричне) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує з'єднання, стискання та розтискання долонь (у в. п. лікті в сторони) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
виконує мудру "Знання" (за допомогою вчителя);
здійснює кругові рухи кистями (за допомогою чи за показом учителя);
* використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* виконує стискання пальців в кулак і їх розтискання (одночасно, послідовно) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* виконує кругові рухи кистями (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* виконує розминання пальців рук і їх кінчиків (за допомогою чи наслідуючи вчителя).

Кистьова та пальчикова гімнастика

Сприймає використані наочні посібники (кіно-, відеозапис, фотографії, плакати, піктограми, таблички тощо) (за допомогою чи за підказкою вчителя);
розрізняє зображення знайомих тварин і предметів (з допомогою чи за підказкою вчителя);
розрізняє елементарні просторові характеристики виконаної рухової дії (за допомогою вчителя);
використовує здобуті рухові навички (ходьбу, стрибки, повзання тощо) для виконання заданої імітації (за допомогою чи за показом учителя);
емоційно реагує при виконанні імітаційних вправ (під контролем учителя);
вміє імітувати руховими діями окремих тварин, предмети: імітує пересування кота, миші, їжака, хом'ячка, зайця, м'яча, поїзда (за допомогою чи за показом учителя);
* сприймає використані наочні посібники (кіно-, відеозапис, фотографії, плакати, таблички тощо) (за допомогою вчителя);
* ознайомлений з тематичними піктограмами (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про основні просторові характеристики виконаної рухової дії (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про зображення знайомих тварин і предметів (за допомогою вчителя);
* використовує здобуті рухові навички (ходьбу, біг, стрибки, повзання тощо) для виконання заданої імітації (наприклад, м'яча, поїзда, хом'ячка, горобчика) (за допомогою учителя).

Імітаційні вправи

має елементарне уявлення про основні фізкультурно-спортивні приміщення (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
має елементарне уявлення про основні частини тіла, задіяні при виконанні вправ; правильне дихання під час виконання вправи; правила поведінки, гігієни та техніки безпеки при виконанні спортивно-прикладних вправ (за допомогою чи за підказкою вчителя);
використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу (з допомогою вчителя);
виконує ходьбу: по колу, в колоні, в шерензі, парами; зі зміною напряму; зі зміною темпу (наслідуючи чи за показом учителя);
виконує ходьбу обмеженою площиною, з переступанням через предмет, по предмету, імітаційну ходьбу (за допомогою чи за показом учителя);
виконує біг повільний; швидкий; у чергуванні з ходьбою; зі зміною темпу; зі зміною напряму; підтюпцем; навздогін (наслідуючи чи за показом учителя);
виконує стрибки: на місці на обох ногах; на обох ногах з переміщенням вперед, назад, праворуч, ліворуч; через перешкоду (через лінію, мотузок, обруч); в глибину з висоти до 40 см із м'яким приземленням. (за допомогою чи за показом учителя);
здійснює метання: метання великого м'яча в горизонтальну ціль та його ловля (обома руками); підкидання та ловля великого м'яча (обома руками); кидання м'яча об землю та його ловля (обома руками) (за допомогою чи за показом учителя);
• виконує лазіння: по гімнастичній лаві в упорі на колінах і рачки, захоплюючи руками краї лави (вперед); перелізання з опорою на груди; підлізання та перелізання через предмет h = 40 см) (наприклад, перелізання довільним способом через гімнастичну лаву); обмеженою площиною; довільне влізання на гімнастичну стінку та злізання з неї (до визначеної висоти) (за допомогою чи за показом учителя);
виконує повзання по гімнастичному мату довільне; по гімнастичному мату, оминаючи перешкоди; обмеженою площиною (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
• уміє співпрацювати в парі та групі (за допомогою вчителя);
уміє узгоджувати дихання з виконанням фізичної вправи (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* має елементарне уявлення про основні фізкультурно-спортивні приміщення; правила підготовки до уроку та техніки безпеки під час занять легкою атлетикою (за допомогою вчителя);
* дотримується правил підготовки до уроку та техніки безпеки під час занять легкою атлетикою (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
* використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* виконує ходьбу підлогою в одному напрямку, в шерензі, в колоні; імітаційну ходьбу (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* виконує біг повільний, швидкий, у чергуванні з ходьбою (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* виконує стрибки на місці на двох ногах; на двох ногах з переміщенням (вперед, назад, праворуч, ліворуч) (за допомогою вчителя);
* виконує метання великого м'яча в горизонтальну ціль (обома руками) (за допомогою вчителя);
* виконує підлізання під предмет h = 40 см) (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* виконує повзання по гімнастичному мату (довільне) (за допомогою чи наслідуючи вчителя).

Спортивно-прикладні вправи

Має уявлення про правила поведінки та гігієни при проведенні рухливих ігор; правила безпеки при виконанні рухових дій; зміст розучених ігор (за допомогою чи за підказкою вчителя);
дотримується правил поведінки, гігієни га техніки безпеки (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи його в процесі уроку (за допомогою чи за підказкою вчителя);
спілкується (питає, відповідає, передає потрібні предмети тощо) з іншими учнями та вчителем в процесі гри (відповідно до індивідуальних психофізичних можливостей);
емоційно реагує на процес і результат рухливої гри (під контролем учителя);
виконує ходьбу, біг, стрибки, лазіння та повзання в ігрових ситуаціях (з допомогою чи за показом учителя);
вміє грати в 3-4 рухливі гри (за допомогою чи за показом учителя);
вміє узгоджувати свої дії з діями інших гравців (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про правила поведінки та гігієни при проведенні рухливих ігор; правила безпеки при виконанні рухових дій; зміст розучених ігор (за допомогою вчителя);
* використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* вміє грати в 1-2 рухливі гри (за допомогою учителя);
* намагається співпрацювати в парі та групі (за допомогою вчителя).

Рухливі ігри

Ігрова та змагальна діяльність

Має уявлення про правила поведінки та гігієни при проведенні рухливих ігор, естафет, змагань; правила безпеки при виконанні рухових дій; зміст розучених ігор (за допомогою чи за підказкою вчителя);
бере участь у рухливих іграх, естафетах і змаганнях різного рівня тренувального навантаження (за допомогою чи під контролем учителя);
бере участь у різних змаганнях: "Веселі старти", спартакіади від "Інваспорту" з різних видів спорту, фестивалі народних розваг і ігор, фізкультурні свята, Дні здоров'я та фізичної культури тощо (за допомогою чи під контролем учителя);
дотримується правил поведінки, гігієни га техніки безпеки в процесі ігрової та змагальної діяльності (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи його в процесі ігрової та змагальної діяльності (за допомогою чи за підказкою вчителя);
емоційно реагує на процес і результат процесі ігрової та змагальної діяльності (за допомогою чи під контролем учителя);
вміє узгоджувати свої дії з діями інших гравців (за допомогою вчителя);
спілкується (питає, відповідає, передає потрібні предмети тощо) з іншими учнями та вчителем в процесі ігрової та змагальної діяльності (відповідно до індивідуальних психофізичних можливостей) (за допомогою чи за підказкою вчителя);
вміє співпрацювати в парі та групі (за допомогою вчителя);
вміє узгоджувати дихання з фазами рухів (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
* має елементарне уявлення про правила поведінки та гігієни при проведенні рухливих ігор, естафет, змагань; правила безпеки при виконанні рухових дій (за допомогою вчителя);
* дотримується правил поведінки, гігієни та техніки безпеки на заняттях (за допомогою вчителя);
* використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* бере участь у рухливих іграх, естафетах різного рівня тренувального навантаження (підібраних в залежності від індивідуальних психофізіологічних особливостей; під медико-педагогічним контролем) (за допомогою вчителя);
* бере участь у фестивалі народних розваг і ігор, фізкультурних святах, Днях здоров'я та фізичної культури тощо (за допомогою вчителя);
* емоційно реагує на процес і результат в процесі ігрової та змагальної діяльності (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати свої дії з діями інших гравців (за допомогою вчителя).

Рухливі ігри, естафети, змагання.
Українські народні ігри.

Комунікативна діяльність

Сприймає звернене мовлення вчителя та однокласників (за підказкою вчителя);
має уявлення про способи взаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями (за допомогою чи за підказкою вчителя);
спілкується (питає, відповідає, передає потрібні предмети тощо) з іншими учнями та вчителем в процесі підготовки до уроку чи рухової дії (відповідно до індивідуальних психофізичних можливостей);
вміє узгоджувати свої дії з діями товаришів і вчителя (за допомогою чи під контролем учителя);
* має елементарне уявлення про способи взаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями (за допомогою вчителя);
* сприймає звернене мовлення вчителя та однокласників (за допомогою вчителя);
* використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати свої дії з діями інших гравців (за допомогою вчителя).

Уроки фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня, фізкультурно-масові заходи

Життєва компетентність

- має уявлення про правила поведінки та гігієни учнів під час проведення уроків фізичної культури, правила безпеки при виконанні фізичної вправи, основні фізкультурно-спортивні приміщення, вимоги до спортивного одягу та взуття, про підготовку до уроку та поведінку після заняття (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
- має елементарне уявлення про значення дихання для життя людини, дихання при виконанні вправ (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- має елементарне уявлення про основні фізкультурно-спортивні приміщення (за вказівкою вчителя);
- має елементарне уявлення про основні частини тіла, задіяні при виконанні фізичних вправ; правильне дихання під час виконання вправ (за підказкою вчителя);
- здійснює підготовку до уроку фізичної культури (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
- орієнтується у спортивному залі, в роздягальні та на спортивному майданчику (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
- дотримується основних правил поведінки, гігієни та техніки безпеки на уроці фізичної культури; вимог до спортивної форми та взуття (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
- сприймає використане наочне приладдя (кіно-, відеозапис, фотографії, плакати, таблички тощо) (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- розрізняє зображення, продемонстровані за допомогою наочних посібників (кіно- та відеозапису, фотографій, плакатів тощо) (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- розрізняє використані предмети за розміром, кольором (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- розрізняє основні частини тіла, задіяні при виконанні фізичної вправи (за допомогою вчителя);
- розрізняє пальці кисті, що використовуються при виконанні фізичної вправи (за допомогою вчителя);
- розрізняє основні просторові характеристики виконаної рухової дії (за допомогою вчителя);
- розрізняє початок та кінець музичного твору (за допомогою чи за вказівкою вчителя);
- сприймає зрозумілий мовленнєвий матеріал (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- використовує засвоєний словник в межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- узгоджує фази дихання з руховими актами (за допомогою чи наслідуючи вчителя);
- має елементарне уявлення про оцінку власних фізичних можливостей під час фізичного навантаження (за допомогою чи за підказкою вчителя); має здатність розрізняти оточуючих людей за їх соціальними ролями (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- має уявлення про ознаки стомлення на фізкультурних заняттях і вміє їх виявляти у себе (за допомогою чи за підказкою вчителя);
- узгоджує свої дії з діями інших учнів (за допомогою чи під контролем учителя);
* має елементарне уявлення про правила поведінки та гігієни учнів під час проведення уроків фізичної культури; правила безпеки при виконанні фізичних вправ; підготовку до уроку; вимоги до спортивної форми та взуття (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про основні фізкультурно-спортивні приміщення (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про основні частини тіла, задіяні при виконанні фізичної вправи (за допомогою вчителя);
* має елементарне уявлення про основні просторові характеристики виконаної рухової дії (за допомогою вчителя);
* дотримується правил підготовки до уроку та техніки безпеки під час виконання фізичних вправ (за допомогою вчителя);
* сприймає наочні посібники, використані на уроці (кіно- та відеозапис, фотографії, плакати, піктограми, таблички тощо) (за допомогою вчителя);
* сприймає звернене мовлення вчителя (за допомогою вчителя);
* орієнтується у спортивному залі та роздягальні, на спортивному майданчику (за допомогою вчителя);
* виконує команди та рекомендації учителя (за допомогою вчителя);
* використовує засвоєний словник у межах зрозумілого мовленнєвого матеріалу, застосовуючи доступну форму (усне, жестове) мовлення (за допомогою вчителя);
* виконує команди та рекомендації учителя (за допомогою вчителя);
* виконує задані вчителем фізичні вправи (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати дихання з фазами рухів (за допомогою вчителя);
* намагається узгоджувати свої дії з діями інших учнів (за допомогою вчителя).

Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти



Ю.Г. Кононенко

{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua}



вгору