Документ v06-1150-06, поточна редакція — Прийняття від 10.03.2006

                КОЛЕГІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Колегії
Рахункової палати
10.03.2006 N 6-1

Про результати перевірки використання коштів
Державного бюджету України, виділених на виконання
Державної програми організаційного
забезпечення діяльності судів

Члени Колегії Рахункової палати України:
------------------------------------------------------------------ |Симоненко В.К. |- Голова Рахункової палати | |-------------------+--------------------------------------------| |Першин В.Л. |- перший заступник Голови Рахункової палати | |-------------------+--------------------------------------------| |Яременко О.С. |- заступник Голови Рахункової палати | |-------------------+--------------------------------------------| |Юхимчук А.П. |- секретар Рахункової палати | |-------------------+--------------------------------------------| |Вітковська Л.В. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань соціальної політики | |-------------------+--------------------------------------------| |Головань М.М. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань фінансової та бюджетної політики | |-------------------+--------------------------------------------| |Заремба І.М. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань промисловості, виробничої | | |інфраструктури та державної власності | |-------------------+--------------------------------------------| |Іваненко Ю.В. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань державного боргу, міжнародної | | |діяльності та фінансових установ | |-------------------+--------------------------------------------| |Невідомий В.І. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань оборони та правоохоронної | | |діяльності | |-------------------+--------------------------------------------| |Пилипенко В.П. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань правового забезпечення та державних| | |закупівель | |-------------------+--------------------------------------------| |Самусь Г.Ю. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань надходження та використання коштів | | |державного бюджету в регіонах | |-------------------+--------------------------------------------| |Фліссак Я.А. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань науки та гуманітарної сфери | |-------------------+--------------------------------------------| |Шулежко М.Я. |- головний контролер - директор департаменту| | |з питань АПК, природоохоронної діяльності та| | |надзвичайних ситуацій | ------------------------------------------------------------------
Вступ
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) гарантовано судовий
захист прав і свобод людини та громадянина. Юрисдикцію судів
поширено на всі правовідносини, що виникають у державі, та
визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Конституційними нормами статус судів піднесено на якісно новий
рівень, остаточно закріплено принцип незалежності судової влади.
Одним із стратегічних завдань розвитку державності в Україні
є здійснення судово-правової реформи, яка передбачає становлення
незалежної судової гілки влади. Основні напрями державної політики
щодо проведення судової реформи знайшли своє відображення у Законі
"Про судоустрій України" ( 3018-14 ), яким врегульовано питання
щодо організації діяльності судової влади, відправлення
правосуддя, систему та порядок здійснення суддівського
самоврядування, загальний порядок забезпечення діяльності судів.
Реформування судової влади та судової системи має на меті
створення умов для забезпечення реального захисту прав і свобод
людини та громадянина, при цьому потребує урахування основних
принципів Європейської хартії про статус суддів 1998 року
( 994_236 ) стосовно підготовки, добору, призначення, підвищення
по службі, захисту соціальних інтересів суддівських кадрів.
1. Законодавчі та нормативно-правові засади
розробки і затвердження Державної програми
організаційного забезпечення діяльності
судів на 2003 - 2005 роки
( 907-2003-п )
Правові засади організації судової влади в Україні, систему
судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу
професійних суддів та інші питання визначено Законом України "Про
судоустрій України" від 07.02.2002 N 3018-III ( 3018-14 ).
З метою забезпечення функціонування ефективної, незалежної
судової системи цим законом визначено, що гарантії самостійності
судів і незалежності суддів забезпечуються особливим порядком
фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів і
встановлено загальний порядок забезпечення діяльності судів.
Зокрема, особливий порядок фінансування судової влади,
відповідно до ст. 118 зазначеного Закону ( 3018-14 ) передбачає: - окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на
фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість
повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; - законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування
судів.
Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до
статті 119 названого Закону ( 3018-14 ) складається із заходів
фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та
організаційно-технічного характеру і покладається на Державну
судову адміністрацію, яка є центральним органом виконавчої влади
і, відповідно до статті 125 Закону, становить систему органів, що
складається з Державної судової адміністрації України та
територіальних управлінь державної судової адміністрації.
З метою реалізації положень Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) розпорядженням Президента України від
11.12.2002 N 395/2002-рп ( 395/2002-рп ) Кабінету Міністрів
України доручалося до 1 березня 2003 року затвердити Державну
програму організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 -
2005 роки ( 907-2003-п ), а Державній судовій адміністрації
України разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською, Севастопольською міськими державними
адміністраціями - регіональні програми організаційного
забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки.
На виконання цього розпорядження Урядом видано доручення на
розробку Державною судовою адміністрацією України разом з
Міністерством юстиції України, Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України,
Міністерством освіти і науки України та Фондом державного майна
України проекту Державної програми до 1 лютого 2003 року.
Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України)
підготувала узгоджений проект Державної програми із запізненням на
два місяці - 3 квітня 2003 року. Внаслідок цього Державна програма
організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки
затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003
N 907 ( 907-2003-п ), тобто, через три з половиною місяця після
визначеного Президентом України терміну. Постановою, зокрема,
зазначено, що ДСА України раз на півріччя інформує Кабінет
Міністрів України про хід виконання Програми.
2. Результати перевірки стану планування
та ефективності використання бюджетних коштів,
спрямованих на виконання заходів
Державної програми
( 907-2003-п )
Основною метою Державної програми ( 907-2003-п ) є
забезпечення становлення незалежної судової влади, вирішення
головних завдань держави, визначених Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ), щодо гарантій і принципів розвитку та утвердження
судової системи, створення умов для ефективної діяльності судів,
спрямованої на забезпечення належного захисту конституційних прав
і свобод людини та громадянина.
Фінансове забезпечення заходів Державної програми
( 907-2003-п ) передбачалось здійснювати у межах загальних
видатків, передбачених ДСА України на відповідний рік. Кошти,
необхідні для виконання її завдань, окремою бюджетною програмою не
планувалися і не виділялися. Реалізацію окремих пунктів програми,
як і виконання програми в цілому, планувалося здійснювати за
одинадцятьма бюджетними програмами. Зокрема, це: "Організаційне
забезпечення діяльності судів та установ судової системи",
"Підготовка осіб для зайняття посад професійних суддів, підвищення
кваліфікації суддів та працівників апаратів судів", "Виконання
рішень судів на користь суддів", "Будівництво та реконструкція
Київського апеляційного суду" та 7 програм щодо "Здійснення
правосуддя" (у тому числі: місцевими господарськими судами,
апеляційними господарськими судами, Апеляційним судом України та
апеляційними судами, місцевими судами, військовими судами,
апеляційними адміністративними судами).
Загальний обсяг фінансування за названими бюджетними
програмами у 2003 - 2005 роках складав 1910,8 млн. грн., що
забезпечувало бюджетними коштами потреби судової системи тільки на
45,7 відсотка. У бюджетних запитах на 2003 - 2005 роки потреба в
коштах обрахована на підставі діючих ставок (посадових окладів,
надбавок, доплат), норм витрат пального, цін на комунальні
послуги, лімітів та інших показників відповідно до законодавства
складала 4182,9 млн. гривень. За рахунок цієї суми коштів ДСА
України планувала також виконати заходи, передбачені Державною
програмою ( 907-2003-п ).
Результати перевірки повноти і своєчасності виконання
Державної програми ( 907-2003-п ) показали, що із 36 пунктів
Програми тільки 11 виконані повністю, 7 пунктів - частково, а 18
пунктів, взагалі не виконувались.
Досліджуючи питання щодо загальної вартості Державної
програми ( 907-2003-п ), аудиторами Рахункової палати в ході
перевірки підраховано обсяги бюджетних коштів, які протягом 2003 -
2005 років спрямовувалися на виконання її окремих, найбільш
затратних заходів, а саме: на реконструкцію та капітальний ремонт
приміщень судів - 140 млн. грн., на будівництво приміщень судів -
47,9 млн. грн., на придбання технічних засобів фіксування судового
процесу та обладнання для облаштування Інтернет-порталу -
28,7 млн. грн., на будівництво житла - 25,3 млн. грн., на
облаштування судів охоронною та пожежною сигналізацією -
5,8 млн. грн. та на забезпечення судів нормативно-правовою
літературою - 5 млн. гривень. Загальна сума видатків державного
бюджету за цими напрямами складала 253,2 млн. гривень. Крім того,
з місцевих бюджетів на виконання регіональних програм
організаційного забезпечення судів протягом 2003 - 2005 років
виділено 30,3 млн. гривень.
Як встановлено перевіркою, ефективність використання
бюджетних коштів у реалізацію окремих завдань Програми
( 907-2003-п ) була низькою. Так, за бюджетні кошти, витрачені у
2003 - 2005 роках на будівництво житла, станом на 01.01.2006
вартість реально отриманого житла складала 16 млн. грн. (64 відс.
загальної суми спрямованих на ці цілі коштів); вартість введених в
дію відбудованих приміщень судів складала 20,6 млн. грн.
(43 відс.); проведено реконструкцію і капітальний ремонт приміщень
судів, лише на 31,2 млн. гривень (22 відсотка).
Всього на виконання Державної програми ( 907-2003-п )
протягом 2003 - 2005 років спрямовано з державного та місцевих
бюджетів близько 283,5 млн. грн., яких було обмаль для її
впровадження.
Відсутність достатнього фінансового забезпечення діяльності
судів та неефективне використання наявних коштів стали основними
причинами невиконання значної кількості завдань Державної програми
( 907-2003-п ), і, як наслідок, гальмування впровадження судової
реформи в Україні.
3. Результати перевірки стану виконання
заходів Державної програми
( 907-2003-п )
З метою реалізації положень Державної програми, майже через
рік після її затвердження, ДСА України затвердила План заходів з
виконання Державної програми організаційного забезпечення
діяльності судів на 2003 - 2005 роки ( 907-2003-п ), який за
змістом фактично дублює завдання Державної програми. При цьому ним
не конкретизовано строки виконання кожного із заходів, здійснення
моніторингу та контролю за своєчасним і повним їх виконанням не
визначено.
Внаслідок цього заходи керівництва ДСА України, направлені на
виконання завдань Державної програми ( 907-2003-п ), були
неефективними, що, в свою чергу, призвело до затримки реалізації
окремих положень Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ).
3.1. Заходи організаційно-кадрового
забезпечення діяльності судів
Пунктом 1 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України за
участю Академії суддів України в 2004 році розробити проект
Концепції національної системи підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату органів та
установ судової системи.
Академією суддів України підготовлена та Державною судовою
адміністрацією схвалена відповідна Концепція, яка затверджена
рішенням Ради суддів України від 17.03.2005 N 11. Витрати на її
розробку здійснені в межах загального фінансування Академії.
Проте, які завдання випливають з Концепції, хто, коли і яким чином
буде її впроваджувати, не визначено, інформацією щодо реалізації
завдань Концепції ДСА України не володіє. Крім того, рішенням Ради
суддів України від 17.06.2005 N 54 реалізацію Концепції
призупинено.
Таким чином, розроблена Академією Концепція національної
системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
суддів і працівників апарату органів та установ судової системи
залишилася документом декларативного характеру.
Пунктом 2 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України за
участю Ради суддів України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів
у другому півріччі 2003 року створити Єдину інформаційну систему
обліку суддівських кадрів із статистичними та персональними даними
про кадри судів, забезпечивши доступ до неї Державної судової
адміністрації, її територіальних управлінь, Вищої ради юстиції,
Ради суддів України, інших рад суддів і кваліфікаційних комісій
суддів.
Станом на 15 липня 2005 року ДСА України прозвітувала
Кабінету Міністрів України про виконання зазначеного пункту.
Перевіркою встановлено, що на 01.02.2006 в наявності було
лише Технічне завдання на розробку програмного забезпечення обліку
кадрів у ДСА України "Кадри" та визначено розробника зазначеного
програмного забезпечення - державне підприємство ДСА України
"Судовий інформаційний центр". Документи, що підтверджують
розміщення замовлення щодо розробки виконавцем зазначеного
програмного забезпечення, в ДСА України відсутні, договір на
розробку програмного забезпечення не укладався. Програмне
забезпечення на обліку не рахується.
Станом на 01.02.2006 система обліку кадрів "Кадри", як єдина
інформаційна мережа, не створена.
Пунктом 3 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України за
участю Верховного Суду України та Ради суддів України протягом
2003 - 2005 років організувати і забезпечити в установленому
порядку здійснення заходів щодо кадрового забезпечення діяльності
Апеляційного суду України. Розробити план формування кадрового
резерву цього суду.
У звіті Уряду від 15.07.2005 ДСА України повідомила про
створення робочої групи з розроблення та реалізації заходів
фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та
організаційно-технічного характеру, спрямованих на створення
необхідних першочергових умов для здійснення правосуддя
Апеляційним судом України, якою складено відповідний план
першочергових заходів з питань організаційного забезпечення
утворення Апеляційного суду України. Проте зазначений план, як і
документи щодо створення самої робочої групи, відсутні.
За даними управління кадрів ДСА України сформовано кадровий
резерв Апеляційного суду України. За поданням Голови Верховного
Суду України від 08.10.2003 N 4/463 документи щодо 30 кандидатів
на обрання суддями Апеляційного суду України внесені до Верховної
Ради України.
Станом на 01.01.2006 документи знаходилися на розгляді в
Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики,
Апеляційний суд України не створено, жоден з кандидатів на посаду
судді Апеляційного суду України не призначений.
Пунктом 4 Програми ( 907-2003-п ) ДСА України доручено у
2003 році за участю Ради суддів України затвердити Порядок
формування кадрового резерву на посади суддів, голів і заступників
голів місцевих та апеляційних судів.
Пунктом 5 передбачено у 2003 році здійснити організаційні
заходи щодо формування кадрового резерву на вакантні посади суддів
загальних судів у кількості понад дві тисячі осіб, забезпечивши в
установленому порядку конкурсний підхід до добору кадрів та
прозорість його проведення.
Державною судовою адміністрацією України розроблено і
передано у листопаді 2003 року на розгляд Ради суддів України
проект Порядку формування кадрового резерву на посади суддів,
голів і заступників голів місцевих та апеляційних судів, який
станом на 01.01.2006, тобто протягом більше двох років, Радою
суддів України не затверджений.
У зв'язку з цим управлінням кадрового забезпечення
апеляційних і місцевих судів ДСА України розроблено Порядок добору
кандидатів у професійні судді кваліфікаційною комісією суддів на
конкурсній основі та формування кадрового резерву суддів, який
схвалено рішенням Ради суддів України від 30.09.2005 N 60 для
подальшого внесення змін до Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ).
За даними ДСА України, станом на 01.01.2005 налічувалось 997
вакантних посад суддів загальних судів при існуючому на той час
резерві кадрів у 775 осіб, який до кінця року збільшено до 1238
осіб. Впродовж року кількість вакантних посад скоротилася до 823
або лише на 17,5 відс., але у звітності Уряду зазначений пункт
було відображено як виконаний.
Довідково: результати аналізу завантаженості суддів,
проведеного Рахунковою палатою, свідчать про постійне його
зростання. У 2003 році на кожного суддю місцевого загального суду
надходило, в середньому, 112,6 справи щомісяця, на розгляд яких
відповідно до затверджених норм необхідно було безперервно
витратити 16,6 год. на добу, а в 2005 році - 118 справ та,
відповідно, 17,4 год. на добу. При цьому рівень загальної
неукомплектованості суддів складав на 01.01.2004 - 1341 посаду, на
01.01.2005 - 1444, на 01.01.2006 - 1239 посад. Тобто, сформований
резерв не забезпечував комплектування навіть існуючих вакантних
посад суддів.
Наведене свідчить про неефективну роботу кадрових служб ДСА
України та кваліфікаційних комісій суддів у формуванні кадрового
резерву на вакантні посади суддів.
Пунктом 6 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України
разом із Мін'юстом, Мінфіном та іншими заінтересованими
центральними і місцевими органами виконавчої влади до кінця III
кварталу 2003 року розробити та протягом 2003 - 2005 років
здійснити заходи щодо забезпечення формування системи
адміністративних судів, у тому числі, формування кадрового резерву
суддів і укомплектування працівниками апарату цих судів.
ДСА України поінформувала Кабінет Міністрів України про
розроблення заходів та утворення робочої групи із забезпечення
формування системи адміністративних судів. Фактично робочу групу
не утворено.
Указами Президента України "Про Апеляційний суд України,
Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України" від
01.10.2002 N 889/02 ( 889/2002 ) та "Про кількість суддів
Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого
адміністративного суду України" від 07.11.2002 N 995/2002
( 995/2002 ) передбачено створення Вищого адміністративного суду
України (далі - ВАСУ) та визначена кількість його суддів. Однак
ВАСУ, як адміністративна одиниця, фактично розпочав свою
діяльність з 1 січня 2005 року, оскільки Головою ВАСУ
Пасенюка О.М. призначено на посаду Указом Президента України від
22.12.2004 N 1540/04.
Законами України про Державний бюджет на 2003 ( 380-15 ) і
2004 ( 1344-15 ) роки затверджувалися бюджетні асигнування на
утримання ВАСУ в сумах 5,9 млн. грн. та 5,5 млн. грн. відповідно,
зазначені кошти не використовувалися. Фактичне фінансування ВАСУ у
2005 році склало 14,9 млн. гривень.
Перше засідання по розгляду справ було проведено ВАСУ лише
25 жовтня 2005 року. Станом на 31.12.2005 для розгляду до ВАСУ
надійшла 7291 справа з Верховного Суду України, 6026 справ з
Вищого господарського суду України та 1634 касаційні скарги. Таким
чином, станом на 01.01.2006 у провадженні ВАСУ знаходилось 14951
справа.
Довідково: станом на 01.01.2006 фактично відправляли
правосуддя 18 суддів, які, по суті, розглянули 628 справ. З
обранням у грудні 2005 року ще 10 суддів середня завантаженість на
кожного суддю склала 534 справи.
Тобто, за умови повної комплектації ВАСУ суддями (65 од.) на
розгляд адміністративних справ, що накопичились упродовж
2005 року, потрібно майже півроку робочого часу.
Більше ніж через рік після затвердження Державної програми
( 907-2003-п ) (20.08.2004) ДСА України внесено проект Указу "Про
утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів і
затвердження їх мережі", який підписано Президентом України
16.11.2004 N 1417 ( 1417/2004 ). Зазначеним Указом утворено
місцеві та апеляційні адміністративні суди, затверджена їх мережа
та кількісний склад. І тільки через два роки після затвердження
Програми, а саме, 17.06.2005 сформовано та передано до Вищого
адміністративного суду України справи кандидатів на посади суддів
апеляційних адміністративних судів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про граничну
чисельність працівників апарату місцевих та апеляційних
адміністративних судів" від 21.07.2005 N 278-р ( 278-2005-р )
встановлено граничну чисельність працівників апарату місцевих
адміністративних судів та апеляційних адміністративних судів у
кількості 775 і 238 одиниць.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
( 2285-15 ) затверджено асигнування за бюджетними програмами
"Здійснення правосуддя апеляційними адміністративним судами" в
сумі 4,4 млн. грн.; "Здійснення правосуддя місцевими
адміністративними судами" в сумі 13,9 млн. гривень. Проте ці кошти
ДСА України не використані, заходів щодо організаційного
забезпечення діяльності апаратів цих судів не здійснювалося,
внаслідок чого зазначені суди навіть після введення в дію Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) не здійснюють
правосуддя.
Проект Кодексу адміністративного судочинства України було
подано до Верховної Ради України 9 липня 2002 року, а прийнято
6 липня 2005 року, тобто, через 3 роки. На початок 2006 року до
адміністративних судів обрано 20 суддів, при визначеній кількості
- 281 суддя.
Указом Президента України "Про утворення місцевих та
апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та
кількісного складу суддів" від 16.11.2004 N 1417/2004
( 1417/2004 ) (пункт 7) рекомендовано головам обласних, Київської
та Севастопольської міських державних адміністрацій вжити
невідкладних заходів щодо забезпечення місцевих та апеляційних
адміністративних судів службовими приміщеннями.
Вищим адміністративним судом України у березні -
травні 2005 року направлено листи-клопотання всім головам обласних
рад, головам обласних, Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій, головам загальних апеляційних судів
областей, головам міст, де мають розміщатися апеляційні або
місцеві суди (всього 108 листів), з проханням вжити всіх
необхідних заходів щодо виконання Указу Президента. Станом на
01.01.2006 отримано відповіді від облдержадміністрацій, що ті
готові надати в постійне користування приміщення тільки для 5
судів (або 14,7 відс.), а в тимчасове користування - для 15 судів.
Зволікання ДСА України і Мін'юсту із формуванням системи
адміністративних судів та місцевих органів виконавчої влади - з
вирішенням питань щодо їх розміщення, а також те, що Кодекс
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) був прийнятий
Верховною Радою України тільки 06.07.2005, призвели до невиконання
у встановлені Законом України "Про судоустрій України" ( 3018-14 )
терміни (1 червня 2005 року) вимог щодо утворення системи
адміністративних судів.
Пунктом 7 Програми ( 907-2003-п ) запропоновано ДСА України
разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями
протягом 2003 - 2004 років визначити перелік місцевих судів (у
кожному регіоні), на базі яких здійснюватиметься навчання,
підготовка і перепідготовка суддів та працівників апарату судів,
створити відповідні матеріально-технічні умови для забезпечення
грунтовної фахової підготовки, поширення передового досвіду із
застосовування набутих знань на практиці, виховання високої
свідомості та відповідальності, запровадження вдосконалених
організаційних форм здійснення судочинства.
Наказом ДСА України від 08.05.2003 N 168 ( v0168750-03 )
затверджено склад робочої групи зі створення та
організаційно-методичного керівництва такими судами (модельними
судами), наказом від 07.11.2003 N 576 ( v0576750-03 ) затверджено
Концептуальні положення реформування організації діяльності судів
загальної юрисдикції, а наказом від 12.12.2003 N 683
( v0683750-03 ) визначено Перелік місцевих судів (у кожному
регіоні), на базі яких здійснюватиметься навчання, підготовка і
перепідготовка суддів та працівників апарату судів, про що
прозвітовано Уряду.
Проведеною перевіркою встановлено, що крім прийняття
зазначених нормативних документів ДСА України не здійснено ніяких
практичних заходів щодо організації у визначених судах відповідної
бази для перепідготовки суддів та працівників апарату і створення
для цього відповідних умов.
Пунктом 8 доручено ДСА України за участю Ради суддів України
і Вищої кваліфікаційної комісії суддів розробити у 2003 році
рекомендації стосовно порядку підготовки та оформлення документів
про безстрокове обрання (призначення) професійних суддів, їх
переведення до інших судів та припинення повноважень.
Рішенням Ради суддів України від 13.05.2005 N 35 погоджено
проект типового Регламенту кваліфікаційної комісії суддів, до
якого закладено також рекомендації стосовно порядку підготовки та
оформлення документів про безстрокове обрання (призначення)
професійних суддів, їх переведення до інших судів та припинення
повноважень. Президії Ради суддів України доручено внести
необхідні зміни та подати Голові Верховного Суду України на
затвердження.
Станом на 01.01.2006 проект знаходиться в президії Ради
суддів України, проте Урядові надана інформація про повне
виконання цього пункту.
Після прийняття Верховною Радою України 18.03.2004 Закону
України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади
професійного судді Верховною Радою України" ( 1625-15 ) ДСА
України розроблено та направлено на затвердження Раді суддів
України проект Методичних рекомендацій щодо порядку підготовки та
оформлення документів про безстрокове обрання (призначення)
професійних суддів, їх переведення до інших судів та припинення
повноважень.
Водночас законодавчо неврегульовано строки розгляду на
пленарному засіданні Верховної Ради України питань, пов'язаних з
обранням кандидата на посаду судді безстроково та звільненням з
посади судді, обраного безстроково.
За даними ДСА України, перебували на посаді після закінчення
строку повноважень від одного до шести місяців до прийняття
постанови Верховної Ради України про обрання суддів безстроково: у
2004 році - 154 судді, а більше шести місяців - 18 суддів.
Відповідно, у 2005 році - 121 та 10 суддів.
Кількість суддів, які перебували на посаді після закінчення
строку повноважень до винесення постанови Верховної Ради України
чи Указу Президента про звільнення, у 2004 році склала 17 суддів,
з яких 14 перебували на посаді до шести місяців, а 3 - до одного
року. У 2005 році після закінчення строку повноважень перебували
на посаді 6 суддів. Внаслідок цього, на виплату заробітної плати
326 суддям, які не мали права здійснювати правосуддя, із
державного бюджету протягом 2004 - 2005 років, розрахунково,
витрачено 1,8 млн. грн., що є неефективним використанням бюджетних
коштів.
Пунктом 9 Програми ( 907-2003-п ) доручалося ДСА України
разом з Мін'юстом за участю Верховного Суду України та Ради суддів
України протягом 2003 - 2005 років забезпечити проведення
щорічного аналізу статистичних даних про навантаження суддів. У
разі потреби за результатами такого аналізу подавати в
установленому порядку пропозиції щодо зміни кількісного складу
суддів, утворення або ліквідації судів та впорядкування структури
місцевих судів з метою скорочення видатків на їх утримання.
За інформацією, наданою ДСА України Уряду, утворено
Міжвідомчу робочу групу за участю представників ДСА України,
Мін'юсту, Верховного Суду України та Ради суддів України для
опрацювання питань щодо впорядкування структури місцевих судів.
Перевіркою встановлено, що Міжвідомча робоча група не
створювалася, аналіз стану навантаження суддів місцевих загальних
судів проводився спеціалістами ДСА України.
Результати аналізу засвідчили нерівномірність розподілу справ
і матеріалів, що надходять на розгляд суддів. Особливу увагу було
звернуто на значну різницю рівня завантаженості судів в одному й
тому ж адміністративному регіоні. З метою вдосконалення системи
місцевих загальних судів вирішено внести пропозиції змінити Мережу
та кількісний склад суддів місцевих судів шляхом злиття районних і
міських судів, розташованих в одному адміністративному районі, та
утворити міськрайонні суди.
Довідково: станом на 01.01.2004 штатна чисельність судів,
суддів та працівників апарату судів була наступною: - загальних місцевих (з військовими) - 763 суди, 4664 судді,
17213 працівників; - загальних апеляційних (з військовими) - 31 суд, 1782 судді,
2524 працівники; - місцевих господарських - 27 судів, 628 суддів, 2687
працівників; - апеляційних господарських - 11 судів, 341 суддя, 1065
працівників; суддів, 23489 працівників.
Указами Президента України від 15.03.2004 N 328 ( 328/2004 )
"Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих
судів" ліквідовано 146 місцевих міських та районних судів і
утворено 73 міськрайонних суди; від 19.10.2004 N 1262
( 1262/2004 ) "Про ліквідацію окремих військових місцевих судів та
внесення змін до мережі і кількісного складу суддів військових
апеляційних та військових місцевих судів" ліквідовано 7 військових
місцевих судів.
При цьому, Указами Президента України від 15.01.2005 N 36
( 36/2005 ) та від 20.10.2005 N 1498 ( 1498/2005 ) кількість
суддів місцевих загальних судів збільшена на 28 одиниць за рахунок
військових судів.
У звіті Уряду, підсумовуючи результати здійснених заходів,
ДСА України зазначила, що це дало змогу перерозподілити
навантаження на суддів, наблизивши його до середньообласних
показників, та вивільнити кількість адміністративних посад і
працівників апарату судів.
Довідково: станом на 01.01.2006 штатна чисельність судів,
суддів та працівників апарату судів у порівнянні з 2003 роком була
наступною: - загальних місцевих (з військовими) - 683 суди (на 80
менше), 4667 суддів (на 3 судді більше), 17220 працівників (на 7
більше); - загальних апеляційних (з військовими) - 31 суд (кількість
не змінилася), 1782 судді (кількість не змінилася), 2514
працівників (на 10 менше); - місцевих господарських - 27 судів (кількість не змінилася),
638 суддів (на 10 більше), 2685 працівників (на 2 менше); - апеляційних господарських - 11 (кількість не змінилася)
судів, 341 (кількість не змінилася) суддя, 1246 працівників (на
181 більше). - всього: 752 (на 80 менше) суди, 7428 (на 13 більше) суддів,
23665 працівників (на 176 більше).
Отже, при зменшенні загальної чисельності судів, одночасного
скорочення адміністративних посад і працівників апарату судів, як
це стверджується ДСА України у звіті Уряду, не відбулося. Навпаки,
чисельність суддів та працівників апарату судів зросла.
Крім того, на 01.01.2006 затверджено 27 місцевих
адміністративних судів кількістю 215 суддів та 775 працівників
апарату судів і 7 апеляційних адміністративних судів кількістю 66
суддів та 238 працівників.
Нормативи навантаження суддів, у тому числі розрахункові
норми часу, необхідного для розгляду справ судами, які мали стати
основою для прийняття відповідних рішень щодо перегляду
кількісного складу суддів з метою впорядкування їх роботи шляхом
перерозподілу навантаження на них, розроблені ДСА України і
погоджені рішенням Ради суддів України від 13.05.2005 N 30. Слід
зазначити, що аналіз, проведений ДСА України у 2004 році,
здійснювався за відсутності затверджених нормативів, отже, не міг
об'єктивно відображати реальний стан навантаження суддів.
Аналіз навантаження суддів, проведений аудиторами Рахункової
палати на підставі затверджених у 2005 році нормативів, засвідчив,
що із року в рік найбільш завантаженими були судді в областях:
Харківській, Львівській, Донецькій та в Автономній Республіці Крим
(згідно з затвердженими нормативами часу, необхідного для розгляду
справ, судді повинні були витрачати на це від 20 до 26 годин на
добу); а найменш завантаженими (від 13 до 16 годин на добу) - у
Волинській, Сумській, Тернопільській, Кіровоградській областях. У
м. Києві - близько 17 годин на добу. Серед військових судів
найбільш завантаженими є судді Центрального регіону (до 14 годин
на добу), а судді військових судів інших регіонів - від 1,5 до
6 годин на добу.
Про реальний стан перевантаженості суддів ДСА України відомо,
на що зверталася увага в Рішенні VII з'їзду суддів України від
03.11.2005 року.
Перевантаженість суддів негативно впливала на якість розгляду
ними справ. Внаслідок цього із 196117 кримінальних справ, що
розглядались загальними апеляційними судами у 2005 році в порядку
перегляду, було прийнято 6154 рішення про зміну або скасування
попереднього рішення суду першої інстанції. Апеляційними
господарськими судами в порядку перегляду рішень та ухвал місцевих
господарських судів у 2005 році розглянуто 34220 справ, по яких
прийнято 11447 рішень про зміну або скасування, тобто, кожна третя
справа. Станом на 01.01.2006 кількість нерозглянутих справ
складала: по місцевих судах - 342869 або 4,3 відс. від загальної
кількості справ (7866098); по апеляційних судах - 18855 або
9,3 відс. (202192 справи).
Таким чином, перевантаженість суддів залишилася одною з
основних проблем, що впливає на ефективність роботи суддів і
потребує невідкладного вирішення.
Пунктом 10 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України
разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями
протягом 2003 - 2004 років розробити та здійснити організаційні
заходи щодо формування та забезпечення діяльності кваліфікаційних
комісій суддів загальних судів у центрах апеляційних округів для
вирішення питання внутрішньої діяльності судів, розв'язання
професійних проблем суддів. Крім того, пунктом 11 на ДСА України
покладено зобов'язання протягом цього ж періоду вжити заходи для
утворення в установленому порядку підрозділів організаційного
забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів,
інших кваліфікаційних комісій суддів та органів суддівського
самоврядування.
На виконання вказаних пунктів у структурі центрального
апарату Державної судової адміністрації утворено відділи
забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів та органів
суддівського самоврядування. Аналогічні підрозділи утворено в
територіальних управліннях ДСА України.
За даними ДСА України, протягом 2003 року сформовано
кваліфікаційні комісії суддів загальних судів (у центрах
апеляційних округів), кваліфікаційну комісію суддів військових
судів, кваліфікаційну комісію суддів господарських судів. Однак
заходів щодо формування кваліфікаційних комісій суддів
адміністративних судів не здійснювалося.
За період з 2003 по 2005 роки кваліфікаційними комісіями
суддів загальних судів апеляційних округів розглянуто 2797
атестаційних матеріалів; атестовано 1189 кандидатів на посаду
судді вперше; у зв'язку із закінченням термінів перебування у
кваліфікаційному класі, проведено атестацію 1536 суддів; порушено
дисциплінарних проваджень щодо суддів - 703; до дисциплінарної
відповідальності притягнуто 302 судді; прийнято рішень про
направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення
питання про внесення подання про звільнення суддів з посади - 55
суддям тощо.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала свою
діяльність з 2004 року: нею проведено 22 засідання, на яких
розглянуто 33 дисциплінарних справи; 39 скарг на рішення
кваліфікаційних комісій апеляційних округів; атестовано 1400
суддів тощо.
Проаналізовано стан забезпечення діяльності кваліфікаційних
комісій суддів і до Кабінету Міністрів України внесено пропозиції
щодо збільшення штатної чисельності працівників Державної судової
адміністрації та утворення Секретаріату Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України.
Пунктом 12 Програми ( 907-2003-п ) доручено ДСА України в
другому півріччі 2003 року разом з іншими центральними органами
виконавчої влади підготувати пропозиції щодо утворення при
Державній судовій адміністрації постійно діючої координаційної
робочої групи з питань організаційного забезпечення діяльності
судів, передбачивши включення до її складу заступників керівників
центральних органів виконавчої влади. Водночас пунктом 13
передбачено у цей же період розробити проект положення про
координаційну робочу групу при Державній судовій адміністрації з
питань організаційного забезпечення діяльності судів.
Зазначені пункти у звітах ДСА України та відповідних
документах Уряду враховані як виконані, з посиланням на
затвердження наказом Державної судової адміністрації України від
08.06.2004 N 79-04 ( v79_0750-04 ) Положення про координаційну
робочу групу з питань організаційного забезпечення діяльності
судів.
Фактично зазначена робоча група не провела жодного засідання,
а такі пріоритетні питання організаційного забезпечення діяльності
судів, передбачені Законом України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ), як формування системи адміністративних судів,
забезпечення судів належними приміщеннями, своєчасної і якісної
підготовки проектів законодавчих та нормативних актів, спрямованих
на поліпшення організаційного забезпечення діяльності судів,
залишилися невирішеними.
Пунктом 14 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України за
участю Верховного Суду України та Ради суддів України протягом
2003 року здійснити необхідні організаційні заходи щодо формування
складу присяжних та забезпечення здійснення судочинства судом
присяжних відповідно до закону. Пунктом 30 передбачено ДСА України
за участю Академії суддів України, Верховного Суду України та Ради
суддів України забезпечити проведення щорічного (протягом 2003 -
2005 років) аналізу застосування судами положень чинного
законодавства, вивчити питання щодо організації здійснення
судочинства судом присяжних та участі у відправленні правосуддя
народних засідателів. У разі потреби, підготувати відповідні
пропозиції з цих питань.
Зазначені пункти не виконано. Слід зазначити, що заходи з
формування складу присяжних та забезпечення здійснення судочинства
судом присяжних не могли бути виконанні ДСА України, оскільки ці
питання знаходяться поза межами її компетенції.
Згідно з вимогами ст. 68 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) список присяжних за поданням голови
апеляційного суду формується на підставі списків виборців
комісією, склад якої затверджується, відповідно, Головою Верховної
Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським
та Севастопольським міськими головами. Список присяжних
затверджується рішенням відповідної ради. Присяжні можуть
залучатися до здійснення правосуддя тільки у випадках,
передбачених процесуальним законом.
Нормами чинного процесуального законодавства не встановлено
порядок участі присяжних у здійсненні правосуддя, що, у свою
чергу, не дає змоги визначити строки формування їх списків
відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України
"Про судоустрій України" ( 3018-14 ). Внаслідок цього, систему
судів присяжних не сформовано, тому протягом майже десяти років з
дня прийняття Конституції України ( 254к/96-ВР ) не забезпечено
конституційне право громадян України брати безпосередню участь у
здійсненні правосуддя.
Новий Кримінально-процесуальний кодекс, який би визначав
участь присяжних у здійсненні правосуддя і закінчення роботи над
яким передбачалося ще до кінця 2003 року Програмою інтеграції
України до Європейського Союзу ( n0001100-00 ), затвердженої
Указом Президента України від 14.09.2000 N 1072/2000
( 1072/2000 ), не прийнято.
Не прийнято й нові кодекси про адміністративні проступки,
закон про працю та Господарський процесуальний кодекс ( 1798-12 ),
зволікання із прийняттям яких стало однією з основних причин
гальмування запровадження судово-правової реформи.
Пунктами 15, 24, 25 Програми ( 907-2003-п ) доручено ДСА
України разом з Мінфіном та Мін'юстом за участю Ради суддів
України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських держадміністрацій
забезпечити відповідно до Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) організацію діяльності служби судових розпорядників у
кожному суді (протягом 2003 - 2004 років); підготувати проект
Положення про службу судових розпорядників і затвердити зразки їх
форменого одягу (у першому півріччі 2003 року); переглянути і, у
разі потреби, розробити нові правила та інструкції з метою
унормування діяльності служби судових розпорядників щодо
забезпечення додержання особами, які перебувають у суді,
встановлених правил поведінки, виконання ними розпоряджень
головуючого у судовому засіданні.
ДСА України відзвітувала перед Урядом про повне і своєчасне
виконання зазначених пунктів.
Результати перевірки свідчать, що практична робота з
реалізації цих завдань Державної програми
( 907-2003-п ) розпочалася ДСА України лише у 2004 році. Посади
старшого судового розпорядника та судових розпорядників введено у
структури апаратів Верховного та вищих спеціалізованих судів
України, апеляційних та місцевих судів України розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 N 530-р ( 530-2004-р )
"Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від
24.02.2003 N 88-р";
Розпорядженням Голови ДСА України від 14.05.2004 N 6
здійснено ряд практичних заходів щодо тимчасового призначення в
апаратах територіальних управлінь осіб, відповідальних за
організацію діяльності служби судових розпорядників, а також
укомплектування апаратів судів посадами судових розпорядників за
рахунок перерозподілу вакантних посад та затвердження їх посадових
інструкцій.
Тільки у 2005 році розроблені і погоджені рішенням Ради
суддів України від 13.05.2005 N 31 проекти нормативно-правових
актів: - Положення про порядок одержання, обліку та видачі форменого
одягу, спорядження, знаків розрізнення працівникам служби судових
розпорядників ( v0135750-05 ), яке станом на 01.02.2006
відповідним нормативним документом не оформлено і більше ніж
півроку знаходиться на опрацюванні в юридичному управлінні ДСА
України; - Норми комплектування судів загальної юрисдикції посадами
старших судових розпорядників та судових розпорядників,
затверджені наказом ДСА України 12.07.2005 N 79 ( v0079750-05 ).
На виконання ст. 132 Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) наказом ДСА України від 21.04.2004 N 51/04
( z0564-04 ) затверджено Тимчасове положення про службу судових
розпорядників та організацію її діяльності.
Наказом ДСА України від 01.10.2004 N 171/04 ( v71_0750-04 )
затверджено Норми забезпечення форменим одягом працівників служби
судових розпорядників та Правила носіння форменого одягу
працівниками служби судових розпорядників, які погоджені рішенням
Ради суддів України від 24.09.2004 N 56.
У листопаді 2003 року Радою суддів України схвалено Типовий
штатний розпис місцевого загального суду, яким передбачено в
кожному місцевому суді, залежно від кількості суддів, необхідну
кількість посад судових розпорядників і надіслано для використання
місцевим загальним судам.
Наказом ДСА України від 18.10.2004 N 182/04 ( z1391-04 )
затверджено Інструкцію про порядок забезпечення старшими судовими
розпорядниками та судовими розпорядниками проведення судового
засідання, їх взаємодії з правоохоронними органами, який
зареєстровано у Мін'юсті України. Також видано наказ від
29.12.2004 N 243/04 ( v0243750-04 ) "Про затвердження форми
звітності для підрозділів служби судових розпорядників апеляційних
і місцевих судів та територіальних управлінь державної судової
адміністрації".
Стан укомплектованості судів судовими розпорядниками протягом
2003 - 2005 років характеризується наступними даними:
------------------------------------------------------------------ | | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | | |-------------+-------------+------------| | | штат | факт | штат | факт | штат |факт | |-----------------------+------+------+------+------+------+-----| |Місцеві загальні суди | 819 | 696 | 816 | 772 | 824 | 782 | |-----------------------+------+------+------+------+------+-----| |Апеляційні загальні | 75 | 46 | 81 | 69 | 92 | 71 | |суди | | | | | | | |-----------------------+------+------+------+------+------+-----| |Місцеві господарські | 52 | 5 | 68 | 16 | 76 | 20 | |суди | | | | | | | |-----------------------+------+------+------+------+------+-----| |Апеляційні господарські| 35 | 6 | 45 | 10 | 46 | 10 | |суди | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
Наведені дані свідчать, що за три роки ДСА України
забезпечила суди судовими розпорядниками тільки на 85 відс.
штатної чисельності. Станом на 01.01.2006 не укомплектовано
судовими розпорядниками 155 посад.
Водночас, враховуючи Норми комплектування судів загальної
юрисдикції посадами старших судових розпорядників та судових
розпорядників, затверджені наказом ДСА України від 12.07.2005 N 79
( v0079750-05 ), відповідно до яких комплектування апеляційних
судів посадами старших судових розпорядників та судових
розпорядників здійснюється з розрахунку один судовий розпорядник
на трьох суддів, а місцевих судів - один судовий розпорядник на
двох суддів, а також загальну чисельність суддів (загальні місцеві
та апеляційні суди і господарські місцеві та апеляційні суди) у
кількості 7296 посад, штатна чисельність судових розпорядників має
складати 3300 посад.
Таким чином, місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції,
а також апеляційні і місцеві господарські суди фактично
укомплектовані судовими розпорядниками лише на 26,7 відс. від
встановлених норм, внаслідок чого служба судових розпорядників
станом на 01.01.2006 фактично позбавлена можливості ефективно
вирішувати покладені на неї завдання щодо забезпечення здійснення
правосуддя в судах.
Пунктом 16 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України
разом з Мінекономіки, Головдержслужбою та Мін'юстом, за участю
Верховного Суду України та Ради суддів України в 2003 році
розробити та забезпечити здійснення заходів щодо додержання вимог
законодавства про державну службу працівниками апарату органів та
установ судової системи.
ДСА України наказом від 14.04.2004 N 41/04 ( vb_04750-04 )
затверджено Порядок проведення щорічної оцінки державних
службовців державної судової адміністрації та апеляційних і
місцевих судів загальної юрисдикції; розроблено Типовий порядок
проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями
апарату місцевих судів покладених на них обов'язків і завдань, а
також Методичні рекомендації щодо формування кадрового резерву для
державної служби в апаратах місцевих та апеляційних судів
загальної юрисдикції.
3.2. Заходи матеріально-технічного
забезпечення діяльності судів
Пунктом 17 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України та
Держбуду підготувати в 2004 році проект положення про типове
приміщення суду з урахуванням інженерно-технічних вимог і правил
та процесуальної специфіки діяльності судів, а також типові
проекти приміщень місцевого та апеляційного суду.
Зазначений пункт рахується виконаним.
Фактично у 2004 році для створення нормативної бази,
необхідної при проектуванні та реконструкції будинків судів, ДСА
України за пропозицією Держбуду з урахуванням сучасних
архітектурно-планувальних підходів до забудови міст замість
запланованих раніше типових проектів приміщень місцевого та
апеляційного судів розроблено проект відомчих будівельних норм з
проектування будинків (приміщень) судів, який станом на 01.02.2006
Мінбудом не затверджено. Внаслідок цього, в ДСА України відсутній
нормативний документ, який би визначав вимоги до типового
приміщення суду з урахуванням процесуальної специфіки діяльності
судів.
Пунктом 18 Програми ( 907-2003-п ) доручено МВС, Мінфіну, ДСА
України протягом 2003 року вивчити питання щодо забезпечення
належної цілодобової охорони приміщень усіх судів та дотримання
громадського порядку під час здійснення судами правосуддя і подати
пропозиції щодо фінансування централізованого замовлення на
виготовлення охоронно-пожежної сигналізації приміщень судів.
Зазначений пункт рахується виконаним.
Проте результати перевірки свідчать, що на 01.01.2006
пожежною сигналізацією облаштовано 128 судів з 786 (16,3 відс.), з
яких до пунктів центральної охорони підключено тільки 83 або 10,5
відсотка. Сума бюджетних коштів, спрямованих на її встановлення,
склала 1,4 млн. гривень.
Для забезпечення належної охорони приміщень судів у 2004 році
ДСА України укладено договір із ДП "Судовий будівельно-експертний
центр" на створення мережі охоронної сигналізації з підключенням
до пунктів спостереження в 204 будівлях 197 судів загальною
вартістю 1,4 млн. гривень. У 2004 році ДСА України на це сплачено
бюджетних коштів у сумі 1,1 млн. грн., а всього протягом 2003 -
2005 років на створення мережі охоронної сигналізації витрачено
4,4 млн. гривень. Станом на 01.01.2006 охоронна сигналізація
встановлена в 519 судах, що склало 66 відс. загальної їх
кількості.
Відповідно до Законів України від 23.12.93 N 3781-XII
( 3781-12 ) "Про державний захист працівників суду і
правоохоронних органів" та від 23.12.93 N 3782-XII ( 3782-12 )
"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному
судочинстві", в структурі Міністерства внутрішніх справ України
створено 27 спеціальних підрозділів судової міліції чисельністю
3575 штатних одиниць.
За даними ДСА України, станом на 01.01.2004 із 804 місцевих
та апеляційних судів (крім 28 військових) судовою міліцією
охоронялося 88 судів, у тому числі цілодобово - всього 6 судів; на
01.01.2005 із 763 судів судовою міліцією охоронялося 149 судів, з
яких цілодобово - 66 судів; на 01.01.2006 судовою міліцією з 763
судів охоронялося 239 судів, у тому числі цілодобово - 98 судів.
Отже, протягом останніх трьох років судовою міліцією
забезпечено охорону лише третини всіх судів (за винятком
військових), а цілодобово - тільки кожний сьомий суд
(12,8 відсотка). Внаслідок цього судді та працівники суду не
повною мірою забезпечені державним захистом від перешкоджання
виконанню покладених на них законом обов'язків і здійсненню
наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров'я, житло та
майно.
За даними МВС, гранична чисельність підрозділів судової
міліції встановлена в кількості 9612 одиниць. На їх утримання
щорічно необхідні кошти в сумі не менше 120 млн. гривень.
Державним бюджетом України на 2006 рік ( 3235-15 ) виділено тільки
38 млн. грн. (31,6 відсотка). Низький рівень забезпечення
бюджетними коштами цих підрозділів дозволяє МВС утримувати лише
3775 од. або 37,1 відс. загальної чисельності. Прискорене
формування підрозділів судової міліції в кількості, необхідній для
забезпечення охорони судів, потребує збільшення видатків з
державного бюджету на утримання судової міліції не менш ніж на
20 млн. грн. щорічно протягом трьох наступних років, до доведення
гранично встановленої чисельності та 15 млн. грн. на щорічне її
матеріально-технічне оснащення.
Пунктом 19 Програми ( 907-2003-п ) передбачено протягом
2003 року ДСА України, Мінекономіки, Держбуду,
Держжитлокомунгоспу, Мінфіну, Державному казначейству, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським держадміністраціям вжити заходів для
виконання вимог, передбачених статтею 44 Закону України "Про
статус суддів" ( 2862-12 ) у частині забезпечення суддів житлом, а
також матеріального і соціального забезпечення суддів та
працівників апарату судів.
На сьогодні забезпечення суддів відповідно до вимог
законодавства житлом залишається однією з найгостріших проблем.
За даними ДСА України, на 01.01.2003 не було забезпечено
житлом 528 суддів (9 відс.) або кожний 11-й суддя був
безквартирним.
За розрахунками ДСА України, для забезпечення суддів протягом
2003 - 2005 років житлом за рахунок бюджетних коштів необхідно
було 128,8 млн. гривень. Затверджено у державному бюджеті за цей
період 25,3 млн. грн., тобто, п'ята частина, фактично виділено
25,3 млн. гривень.
У 2003 році житло отримали 121 суддя, у тому числі 37 - за
кошти державного бюджету (вартість якого склала 3,5 млн. грн.) та
84 - місцевих бюджетів. Проте на 01.01.2004 кількість суддів, які
потребували житла, зросла до 657 осіб або кожний дев'ятий суддя
був безквартирним.
У 2004 році житло отримали 176 суддів, у тому числі 83 - за
кошти державного бюджету (вартість якого склала 5,8 млн. грн.) та
93 - місцевих бюджетів. При цьому кількість суддів, незабезпечених
житлом, на 01.01.2005 склала 742 особи або кожний восьмий суддя.
У 2005 році житло отримали 109 суддів, у тому числі 56 - за
кошти державного бюджету (вартість якого склала 6,7 млн. грн.) та
53 - місцевих бюджетів. На 01.01.2006 не забезпечено житлом було
864 судді (13,4 відс.) або вже кожний сьомий суддя.
Таким чином, щорічно кількість незабезпечених житлом суддів
загальних судів зростала, в середньому, на 84 судді в рік. При
цьому штатна чисельність цих суддів протягом 2003 - 2005 років
зросла на 13 од., а фактична - на 396.
Протягом 2003 - 2005 років 224 судді були переведені на
роботу до іншого суду, з яких 107 потребували забезпечення житлом.
Із загальної кількості суддів, переведених на роботу до іншого
суду, на облік, як незабезпечених житлом, було взято 65 осіб, з
яких 32 отримали житло. Перевіркою встановлені випадки, коли
забезпечені житлом судді при переведені до іншого суду отримане
житло не здавали, а ставилися на облік, як безквартирні. Цьому
сприяло те, що, як виявлено при перевірці територіального
управління ДСА у м. Києві, в порушення вимог постанови Кабінету
Міністрів України від 03.08.2005 N 707 ( 707-2005-п ) "Про
затвердження Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду
України, апеляційних і місцевих судів", в окремих територіальних
управліннях відсутні копії рішень місцевих органів виконавчої
влади про надання суддям житла для ведення відповідного обліку.
Так, протягом 2003 - 2005 років 16 суддів військових місцевих
та військових апеляційних судів було переведено до іншого суду, з
яких 13 були забезпечені житлом. У той же час, взято на облік як
безквартирні було не три судді, а вісім, з яких п'ять повторно
отримали житло за кошти місцевого бюджету.
Державним бюджетом на 2006 рік ( 3235-15 ) на придбання житла
суддям передбачено 75 млн. грн., що становить 32 відс. загальної
потреби. За розрахунками ДСА України, поліпшити житлові умови
зможуть 275 суддів, отже, безквартирними залишаться 589 суддів.
Незадовільний стан справ із забезпеченням суддів житлом дає
їм підстави для захисту своїх прав у судовому порядку. Протягом
2002 - 2005 років, з метою відшкодування вартості житла (квартири,
будинку), судами на користь суддів прийнято 37 рішень на загальну
суму 6,5 млн. гривень. На виконання рішень судів ДСА України у
2005 році було сплачено майже 0,3 млн. грн. бюджетних коштів на
придбання житла двом суддям.
Аналіз прийнятих на користь суддів рішень засвідчив, що, в
окремих випадках, за судовими рішеннями вартість житла визначалася
з перевищенням встановлених розмірів опосередкованої вартості його
спорудження у відповідному регіоні України, визначених Держбудом,
і склало, в цілому, 2,3 млн. гривень. Зазначеному обсягу коштів
відповідає 1253,7 кв.м жилої площі, за рахунок якої у
відповідності з нормами, визначеними ДСА України, можна було б
додатково забезпечити житлом ще 15 суддів.
Станом на 01.01.2003 року 57 працівників апарату судів
потребували житла, з яких 10 протягом 2003 - 2005 років отримали
житло, у тому числі 5, за рахунок коштів місцевих бюджетів та 5
(вартістю 755,0 тис. грн.) - за кошти державного бюджету.
Незважаючи на це, кількість працівників апарату судів, що
потребують житла, щорічно зростала, в середньому, на 11 осіб і на
01.01.2006 склала 89 осіб.
Недостатньо фінансувалися інші видатки ДСА України,
спрямовані на матеріальне та соціальне забезпечення суддів.
За розрахунками ДСА України, потреба коштів на оплату путівок
для оздоровлення суддів, надання 50-відсоткової знижки при сплаті
за займане ними та членами їх сімей житло, комунальних послуг,
установки і користування індивідуальним домашнім телефоном,
медичної допомоги на 2004 - 2005 роки склала 42,9 млн. гривень.
Фінансування вказаних видатків на цей період було затверджено та
профінансовано в сумі 25,8 млн. грн. або на 60 відсотків.
Разом з тим, наявні ресурси, призначені для соціального
забезпечення суддів, використовувалися неефективно.
Наприклад, для оздоровлення суддів розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 17.07.2003 N 427-р ( 427-2003-р ) із сфери
управління Міноборони до сфери управління ДСА України було
передано військовий санаторій "Шкло" та санаторно-курортний
лікувальний центр "Феміда". Санаторій "Шкло" розрахований на
цілорічну роботу та за своїми потужностями здатен протягом року
прийняти на оздоровлення 4200 осіб, а санаторно-курортний
лікувальний центр "Феміда" - 6600 осіб. Протягом 2005 року в
санаторії "Шкло" відпочило тільки 202 судді (тобто, санаторій був
завантажений за цільовим призначенням всього на 5 відс.), а в
санаторії "Феміда" - 455 (фактична завантаженість - 7 відсотків).
Неефективне використання наявних ресурсів та недостатній
рівень фінансування видатків на соціальний захист суддів та
забезпечення їх житлом призводило до значної кількості позовів,
які пред'являлись суддями до ДСА України. Фінансування заходів,
пов'язаних з виконанням судових рішень на користь суддів, ДСА
України здійснювало як головний розпорядник коштів з другого
півріччя 2004 року за бюджетною програмою 0501150 "Виконання
рішень судів на користь суддів". Сам факт появи такої бюджетної
програми свідчить про порушення прав суддів, гарантованих чинним
законодавством.
На 2004 рік передбачені державним бюджетом асигнування на цю
мету складали 1,1 млн. гривень. Зазначені кошти виплачені за
рішеннями судів по 175 виконавчих провадженнях на відшкодування
заробітної плати та довічного грошового утримання.
Враховуючи недостатній рівень фінансового забезпечення
бюджетної програми коштами в 2004 році, ДСА України в 2005 році
врахувала видатки на виконання судових рішень у сумі
9,5 млн. гривень.
З початку 2005 року фінансування зазначених видатків
здійснювалось за списками, наданими Департаментом державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України. Одночасно, ДСА
України при перерахуванні коштів додатково використовувала дані
судів та територіальних управлінь. Першочергово підлягали оплаті
виконавчі документи по заробітній платі та довічному грошовому
утриманню, після чого здійснювалось забезпечення відшкодувань за
санаторно-курортне лікування та службове обмундирування.
У 2005 році за 1159 рішеннями судів на користь суддів
перераховано: - по заробітній платі та довічному грошовому утриманню -
6,3 млн. грн.; - за санаторно-курортне лікування - 0,4 млн. грн.; - за службове обмундирування - 2,8 млн. гривень.
За даними ДВС Міністерства юстиції України, станом на
1 січня 2006 року залишилися невиконаними виконавчі провадження за
1883 справами на суму 18,9 млн. гривень.
Заходи, які здійснювалися протягом 2003 - 2005 років ДСА
України щодо забезпечення судів автомобільним транспортом, також
були недостатніми. За вказаний період за рахунок коштів державного
бюджету було придбано 15 автомобілів загальною вартістю майже
0,4 млн. гривень. Крім того, за кошти місцевих органів влади було
придбано 10 автомобілів вартістю 0,4 млн. грн., безоплатно
отримано 134 автомобілі вартістю 0,35 млн. грн., взято в оренду 26
автомобілів. Внаслідок цього укомплектованість судів
автотранспортом при нормативній потребі 979 автомобілів станом на
01.01.2006 складала 424 автомобілі або 43 відс. потреби.
3.3. Заходи з підвищення рівня
наукового забезпечення діяльності судів
Зазначеними заходами передбачено: пунктом 20 - ДСА України
разом з Академією правових наук провести протягом
2003 - 2005 років за участю провідних науковців науково-практичні
конференції з таких питань: кодифікація судового законодавства;
аналіз підсумків чергового етапу та завдання, пов'язані із
завершенням судово-правової реформи; правові проблеми позасудового
розгляду спорів; організаційно-правові та фінансові проблеми
створення суду присяжних; пунктом 21 - ДСА України за участю
Академії суддів, Верховного Суду України та Ради суддів України
протягом 2003 - 2004 років підготувати науково-практичні
рекомендації з питань організації апеляційного та касаційного
судочинства; пунктом 22 - ДСА України протягом 2003 - 2004 років
забезпечити створення єдиної електронної бібліотеки судової
системи України та доступ до неї всіх судових установ.
Зазначені пункти у ДСА України та в Уряді рахуються
виконаними. Проте, аудиторами Рахункової палати встановлено, що
фактично вони не реалізовані.
З визначених програмою тем ДСА України за участю Академії
суддів України в 2004 році проведено лише Міжнародну
науково-практичну конференцію з правових проблем позасудового
розгляду спорів. Науково-практичних рекомендацій з питань
організації апеляційного та касаційного судочинства не
підготовлено. Заходи зі створення єдиної електронної бібліотеки
судової системи України не розроблялись і не затверджувались. ДСА
України навіть не визначено самого поняття "Електронна бібліотека
судової системи України".
3.4. Заходи з нормативно-правового
забезпечення діяльності судів
Пунктом 23 Програми ( 907-2003-п ) встановлено ДСА України
разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої
влади за участю Академії суддів, Верховного Суду України та Ради
суддів України протягом 2003 - 2004 років розробити та затвердити
інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах загальної
юрисдикції, з ведення судами статистично-облікової документації, з
ведення обліку кадрів суддів та працівників апарату судів, типові
посадові інструкції працівників апарату судів та порядок
зберігання, відбору і передачі до архівних установ документів
судів.
На виконання зазначеного пункту наказами Державної судової
адміністрації затверджено: - Методичні рекомендації щодо ведення обліку кадрів та
кадрового діловодства в місцевих та апеляційних судах загальної
юрисдикції, в яких урегульовані питання порядку ведення обліку
кадрів суддів та працівників апарату судів (наказ від 28.10.2004
N 191/04); - статистичну картку на особу, стосовно якої судом розглянуто
кримінальну справу, та Інструкцію щодо її заповнення (наказ від
18.03.2004 N 32/04 ( z0417-04 ), зареєстровано в Мін'юсті
05.04.2004 за N 417/9016); - форму статистичного звіту про роботу судів щодо
застосування Закону України "Про амністію" ( 1131-15 ) від
11.07.2003 та Інструкцію щодо її заповнення (наказ від 18.11.2003
N 594 ( v0594750-03 ).
Затверджено, але з порушенням встановлених термінів: - Тимчасову інструкцію з діловодства в місцевому загальному
суді (наказ від 17.02.2005 N 20 ( z0346-05 ), зареєстровано в
Мін'юсті 30.03.2005 за N 346/10262); - форму картки обліку сум шкоди, завданої злочином (яка є
документом первинного обліку) та Інструкцію щодо її заповнення
(наказ від 17.02.2005 N 21 ( z0283-05 ), зареєстровано в Мін'юсті
03.03.2005 за N 283/10563); - форми статистичних звітів, що розраховуються на підставі
статистичної картки на особу, щодо якої судом розглянуто
кримінальну справу (наказ від 11.06.2005 N 87 ( v87_0750-04 ).
Пунктом 26 Програми ( 907-2003-п ) зобов'язано ДСА України
разом із Мін'юстом за участю Верховного Суду України та Ради
суддів України протягом 2003 - 2005 років розробити в
установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення процедури
вирішення окремих категорій спорів, у тому числі з досудового
врегулювання, а також запровадження додаткових інститутів
попереднього позасудового розгляду спорів (третейські суди,
інститути медіаторів тощо).
Академією суддів України здійснено проект "Організація
семінару для суддів судів загальної юрисдикції - "Сучасні
процедури позасудового вирішення конфліктів і суперечок -
Медіація" (за грантом відділу преси та культури Посольства США).
За результатами проекту розроблено відповідні методичні
рекомендації та видано методичний посібник медіатора. Проведено
навчальний семінар-тренінг для суддів судів загальної юрисдикції -
слухачів Академії суддів щодо застосування методів позасудового
вирішення суперечок і конфліктів у правозастосовній практиці
України.
Розроблено та надіслано до Верховного Суду України пропозиції
до проектів постанов Пленуму Верховного Суду України про практику
застосування судами України Конвенції про захист прав і основних
свобод людини та про розгляд судами справ про корисливі злочини
проти власності.
Пунктом 27 Програми ( 907-2003-п ) передбачено ДСА України
спільно з Мінекономіки, Держжитлокомунгоспом, Держбудом, Мінфіном
та Мін'юстом підготувати проекти Закону України "Про внесення змін
до статті 118 Житлового кодексу Української РСР",
нормативно-правових актів, спрямованих на впорядкування умов
надання суддям житла, у тому числі, шляхом переведення частини
житлового фонду до категорії службового, з метою закріплення
кваліфікованих кадрів у судах, виконання вимог законодавства про
забезпечення суддів житлом протягом шести місяців з дня їх
призначення на посаду.
Виконавці заходу взяли участь у підготовці Житлового кодексу
України ( 5464-10 ), ухваленого Верховною Радою України
7 липня 2005 року. Статтею 18, нормами глави 6 та статтями 98 -
100 нового Кодексу, в основному, вирішено проблему впорядкування
умов надання суддям житла, у тому числі шляхом переведення частини
житлового фонду до категорії службового. Порядок забезпечення
житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих
судів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
03.08.2005 N 707 ( 707-2005-п ).
Пунктом 28 Програми ( 907-2003-п ) доручено ДСА України за
участю Академії суддів, Верховного Суду України та Ради суддів
України протягом 2003 - 2005 років розробити законопроект про
внесення змін до Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) в частині удосконалення організаційного забезпечення
юрисдикції.
Зазначений пункт не виконано, внаслідок чого законодавчого
удосконалення, а тому і удосконалення фактичного стану
організаційного забезпечення діяльності судів не відбулося.
Пунктом 29 Програми ( 907-2003-п ) зобов'язано ДСА України
протягом 2003 - 2005 років організувати роботу із систематизації
законодавства, зокрема у частині, що регулює діяльність судів
загальної юрисдикції, забезпечити суди нормативно-правовими
матеріалами.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від
30 грудня 2003 року N 825-р ( 825-2003-р ) Державній судовій
адміністрації виділено 5 млн. грн. для придбання
нормативно-правових матеріалів для забезпечення діяльності судів
загальної юрисдикції. Судам надано нормативно-правові матеріали в
кількості 300,1 тис. примірників, зокрема: кодекси, довідники
суддів, Програма спеціального курсу "Нові Цивільний та
Господарський кодекси України", оформлена передплата для всіх
судів на газети "Урядовий кур'єр", "Юридичний вісник України" з
додатком "Комплект юриста" та встановлена інформаційно-правова
програма "Ліга-Закон".
3.5. Заходи з інформаційно-технічного
забезпечення діяльності судів
Зазначеними заходами передбачалося: пунктом 31 - ДСА України
протягом 2003 - 2005 років на базі Єдиної комп'ютерної мережі
господарських судів України створити Єдину комп'ютерну мережу
судів України; пунктом 32 - впродовж 2003 - 2004 років забезпечити
доступ суддів до електронних баз даних законодавства України;
пунктом 33 - протягом 2003 року створити Інтернет-портал судових
органів України; пунктом 34 - у 2005 році завершити створення в
судах комп'ютеризованих робочих місць, а також локальних
обчислювальних мереж з доступом до правових та інших інформаційних
ресурсів; пунктом 35 - у 2003 році розробити план заходів щодо
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу з
віднесенням витрат на його виконання на сторони у цивільному
процесі (повна фіксація судового процесу технічними засобами,
виготовлення копій рішень та інших документів, поштова
кореспонденція тощо).
Виконання зазначених завдань обмежилося закупівлею протягом
2003 - 2005 років за кошти державного бюджету 6743 комп'ютерів на
загальну суму 24,3 млн. грн., а також встановленням в кожному суді
електронної пошти та інформаційно-аналітичної системи
"Ліга-Закон".
Єдиної комп'ютерної мережі судів України на базі Єдиної
комп'ютерної мережі господарських судів України не створено, не
запроваджено реєстр судових рішень зі створенням у комп'ютерній
мережі відповідної бази даних. Таким чином, ДСА України не
забезпечено доступу до судових рішень з метою забезпечення
відкритості діяльності судів загальної юрисдикції та
прогнозованості судових рішень, як це передбачено нормами Закону
України від 22.12.2005 N 3262-IV ( 3262-15 ) "Про доступ до
судових рішень".
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок
оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів
виконавчої влади" від 04.01.2002 N 3 ( 3-2002-п ) у 2004 році
створено Веб-портал судової влади України, до складу якого входить
830 веб-сторінок судів, а також інших органів та установ судової
системи.
Разом з тим, перевіркою встановлено, що Інтернет-портал, який
створено для системного багаторівневого об'єднання різних ресурсів
та сервісів продукт, на обліку в ДСА України не рахується і права
власника та адміністратора на нього не оформлені. Внаслідок цього
власником Інтернет-порталу може стати будь-яка юридична особа, що
створює умови для користування інформаційними ресурсами ДСА
України за плату, в результаті додаткових бюджетних витрат, а
також до неконтрольованого доступу до інформації судових органів.
У зв'язку з прийняттям нового Цивільного процесуального
кодексу України ( 1618-15 ), в якому передбачено здійснення
повного фіксування судового засідання за допомогою
звукозаписувальних технічних засобів, а також на виконання
Програми інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів
та установ судової системи на 2004 - 2006 роки ( vr022414-04 ),
Державною судовою адміністрацією здійснено закупівлю устаткування
для автоматичного оброблення інформації в кількості 2522
комплексів вартістю 18,2 млн. грн., що становить 90,8 відс.
загальної потреби (на 01.01.2006 системами фіксування судового
засідання неповністю забезпечено 152 суди, для чого необхідно
придбання ще 257 систем на суму 1,9 млн. гривень).
3.6. Заходи з міжнародного співробітництва
Пунктом 36 передбачено ДСА України спільно з Мінекономіки
України протягом 2003 - 2005 років забезпечити співробітництво з
міжнародними організаціями з метою залучення та використання
міжнародної технічної допомоги.
ДСА України 17.05.2004 направила місцевим та апеляційним
господарським судам лист (за списком), в якому повідомляла, що
відповідно до Національної програми дій Tacis на 2000 рік в
Україні розпочинається впровадження проекту "Реформа господарських
судів та підтримка Державної судової адміністрації".
Одним із заходів цього проекту на 2005 рік передбачалося
закупівля аудіо-відео обладнання для регіональних відділень
Академії суддів України та інших користувачів. На виконання
вказаного заходу за проектом "Програма реформи арбітражних судів і
підтримка судової адміністрації" Представництвом ПРООН в Україні,
відповідальним за виконання у 2005 році, придбано обладнання на
загальну суму 461,9 тис. доларів США (USD), у тому числі: системи
технічної фіксації судового процесу, персональні комп'ютери PK
"NT-Computer PoiNT 310/40", монітори "Samsung 795DF", автомобіль
"Opel Vivaro Combi", цифровий копір A3 "Gestetner 1312", ноутбуки
"ASUS PPXRK-27J64", сервери "Supermicro cse-742i-450" та інше
устаткування.
4. Результати аналізу участі місцевих
органів виконавчої влади у реалізації
завдань Державної програми
( 907-2003-п )
Державною судовою адміністрацією України, згідно з дорученням
Кабінету Міністрів України від 19.01.2006 N 3298/3/1-05, Уряду
надано інформацію про стан виконання регіональних програм
організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки,
затверджених обласними, Київською та Севастопольською міськими
держадміністраціями (далі - місцеві адміністрації) відповідно до
розпорядження Президента України від 11.12.2002 N 395
( 395/2002-рп ) "Про заходи щодо забезпечення належних умов
діяльності судів".
В інформації зазначено, що переважною більшістю регіональних
програм не передбачено достатніх заходів, здійснення яких
дозволило б істотно поліпшити умови діяльності судів. Зокрема,
заходами регіональних програм передбачалося поліпшити умови роботи
лише 39,6 відс. судів, приміщення яких не відповідали вимогам щодо
здійснення судочинства. При цьому, перевіркою встановлено, що ДСА
України отримувало інформацію від місцевих адміністрацій тільки у
кількісному виразі, тому не володіло даними про фактичний стан
фінансування заходів регіональних програм із місцевих бюджетів.
На запит Рахункової палати до місцевих адміністрацій щодо
надання інформації про здійснення ними заходів у частині
забезпечення діяльності та зміцнення матеріально-технічної бази
судів у 2003 - 2005 роках отримано відповіді, які тільки частково
відповідали суті поставлених питань.
Окремі обласні державні адміністрації, а саме: Запорізька,
Київська, Тернопільська (1) та Чернівецька, взагалі проігнорували
надіслані їм запити і не надали відповіді. Донецькою та
Івано-Франківською обласними державними адміністраціями надані
формальні відписки, які не містили істотних даних по суті запиту.
--------------- (1) За даними ДСА України, у Тернопільській області в
переданих судам приміщеннях, за сприяння органів місцевої влади,
проводилися ремонтні роботи, встановлено автономну систему
опалення у Бучацькому районному суді, вирішувалися питання щодо
обладнання сучасними меблями тощо.
Опрацювання даних, наданих місцевими адміністраціями на запит
Рахункової палати, про здійснення ними заходів у частині
забезпечення діяльності та зміцнення матеріально-технічної бази
судів у 2003 - 2005 роках дозволило здійснити аналіз діяльності
місцевих органів влади у цій сфері.
В цілому по Україні на реалізацію заходів, передбачених
регіональними програмами організаційного забезпечення діяльності
судів у відповідних областях, протягом 2003 - 2005 років витрачено
за рахунок коштів місцевих бюджетів 30,3 млн. грн., у тому числі
3,2 млн. грн. - у натуральній формі (квартири, приміщення,
автомобілі, обладнання, меблі тощо).
Активну участь у фінансуванні організаційних заходів приймали
держадміністрації: м. Києва (6,2 млн. грн.), м. Севастополя
(2,1 млн. грн.), Дніпропетровської (2,3 млн. грн.), Закарпатської
(1,5 млн. грн.), Луганської (2,6 млн. грн.), Миколаївської
(2,2 млн. грн.), Одеської (3,3 млн. грн.), Полтавської
(1,3 млн. грн.), Сумської (1,7 млн. грн.) областей та АР Крим
(1,2 млн. грн.). Сума коштів, спрямованих ними на реалізацію
заходів з організаційного забезпечення судів за 2003 - 2005 роки,
склала 24,3 млн. грн. або 80 відс. від загальної суми виділених на
ці цілі з місцевих бюджетів коштів.
Інші 17 облдержадміністрацій протягом трьох років спрямували
на зазначені цілі 6 млн. грн. (в середньому, 118 тис. грн.
щорічно).
Найнижчий рівень фінансування заходів регіональних програм у
Рівненській (75,5 тис. грн.), Черкаській (85,4 тис. грн.),
Донецькій (95,3 тис. грн.), Івано-Франківській (101,2 тис. грн.),
Житомирській (112,0 тис. грн.) та Харківській (121,0 тис. грн.)
областях. Загальна сума витрачених ними коштів склала
0,6 млн. грн., що становило менше 2 відс. загальної суми коштів,
спрямованих місцевими адміністраціями на забезпечення виконання
регіональних програм.
Основна частина виділених коштів спрямовувалась на проведення
ремонту, реконструкції або перебудови приміщень, що передавалися
судам, оскільки наявні приміщення судів у своїй більшості
знаходяться в аварійному стані.
Регіональними програмами планувалося поліпшити умови роботи
208 судів за рахунок надання їм належних приміщень. Фактично
забезпечено приміщеннями було 163 суди або 78,4 відсотка. З них
лише п'ята частина приміщень задовольняла потреби. Більшість із
них потребували ремонту чи реконструкції, кожне четверте мало
меншу від потреби площу. Наприклад, у Волинській області із 7
приміщень, наданих протягом 2003 - 2005 років для судів, 4 мали
меншу від потреби площу та потребували проведення ремонту і
реконструкції; в Одеській області приміщення, виділені у вересні
2005 року за розпорядженням Южненської міської ради для розміщення
міського суду, задовольняли потребу суду в площі, але потребували
проведення ремонтних робіт на суму 1,2 млн. гривень.
Всього, за даними територіальних управлінь ДСА України, на
початок 2006 року, в межах заходів, затверджених регіональними
програми, з 34 адміністративних судів залишилось незабезпечених
приміщеннями - 22, а з 743 наявних приміщень - 164 площею
75,8 тис. кв.м взагалі непридатні для здійснення судочинства.
Окремі місцеві адміністрації відзвітували про виділення судам
приміщень, які, за розпорядженням Уряду від 13.10.2003 N 599-р
( 599-2003-р ), передавалися ДСА України від АК АПБ "Україна".
Так, у звіті Ради міністрів Автономної Республіки Крим про
виконання регіональної програми зазначено, що у м. Судак передано
в оперативне управління ДСА України приміщення АК АПБ "Україна"
для розміщення Судацького міського суду. На сьогодні, виділене
приміщення знаходиться в аварійному стані і не відповідає вимогам,
що пред'являються до приміщень місцевих судів, а саме: не вистачає
залів судових засідань, відсутні приміщення для конвою та камери
для підсудних. Для нормальної організації роботи суду необхідне
перепланування і добудова приміщення, а також проведення
капітального ремонту, на які, за розрахунками, необхідно
0,8 млн. гривень.
В ході виконання регіональних програм частково вирішувалися
соціально-побутові проблеми суддів. Протягом трьох років поліпшили
житлові умови 230 суддів, що становить 45,9 відс. потреби,
передбаченої регіональними програмами. У м. Києві забезпечено
житлом 24 судді, в Одеській області - 18, у Донецькій - 14, у
Хмельницькій - 9 суддів. У Харківській області лише одному судді
надано житло за рахунок місцевого бюджету. По два судді отримали
квартири у Закарпатській та Херсонській областях, по три - у
Миколаївській та Тернопільській областях.
Аналіз інформації щодо виконання регіональних програм
організаційного забезпечення діяльності судів засвідчив
недостатність виділених на цю мету коштів із місцевих бюджетів і
низький рівень активності органів виконавчої влади у створенні
належних умов для здійснення судочинства. Здійснені місцевими
адміністраціями заходи суттєво не вплинули на повне та своєчасне
виконання Державної програми організаційного забезпечення
діяльності судів на 2003 - 2005 роки ( 907-2003-п ).
5. Результати перевірки виконання попередніх
пропозицій Рахункової палати
На загальний стан реалізації заходів Державної програми
( 907-2003-п ) негативно вплинуло невиконання Державною судовою
адміністрацією України пропозицій Рахункової палати за
результатами перевірки використання коштів Державного бюджету
України, виділених у 2003 році ДСА України на забезпечення
діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ
судової системи, затверджених постановою Колегії Рахункової палати
від 16.03.2004 N 6-1.
З восьми пропозицій, що безпосередньо стосувалися завдань
організаційного забезпечення діяльності судів, не виконано чотири.
Зокрема, не вжито необхідних заходів щодо удосконалення системи
організаційного забезпечення судів загальної юрисдикції та
приведення її у відповідність із Законом України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ).
На момент перевірки не було затверджено та погоджено з
Верховним судом України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів
України та Радою суддів України правовий механізм щодо порядку
підготовки матеріалів на призначення, обрання, переведення та
звільнення суддів, який би визначав необхідні строки подання та
розгляду цих матеріалів відповідними інстанціями, згідно з
встановленими законодавством строками закінчення повноважень
суддів, з урахуванням терміну їх розгляду Верховною Радою України.
Станом на 01.01.2006 року проект Типового регламенту
кваліфікаційної комісії суддів, розроблений у серпні 2003 року ДСА
України, погоджений рішенням Ради суддів України від 13.05.2005
N 35, знаходиться в президії Ради суддів України.
Не вжито необхідних заходів щодо проведення інвентаризацій та
взяття на баланс майна, яке передане або повинно бути передано на
баланс ДСА України. Лише 24 січня 2006 року ДСА України видано
наказ за N 5 ( v0005750-06 ) щодо проведення інвентаризації в
організаціях - розпорядниках коштів нижчого рівня.
Не вжито необхідних заходів щодо виконання рішення Київської
міської ради від 24.04.2003 N 368/528 про передачу будинку N 5 по
вул. Кошиця Дарницькому районному суду м. Києва.
6. Стан контролю за виконанням
Державної програми ( 907-2003-п )
з боку Кабінету Міністрів України
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Державної програми організаційного забезпечення
діяльності судів на 2003 - 2005 роки" від 16.06.2003 N 907
( 907-2003-п ) ДСА України двічі на рік інформувала Уряд про хід
виконання Державної програми.
Зазначена інформація опрацьовувалася Секретаріатом Кабінету
Міністрів України, на який, відповідно до підпункту 10 пункту 4
Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України,
затвердженого постановою Уряду від 06.05.2000 N 761
( 761-2000-п ), покладено організацію контролю за виконанням
органами виконавчої влади рішень Кабінету Міністрів України.
Безпосередній контроль за виконанням Державної програми
( 907-2003-п ) мав здійснюватися Управлінням з питань діяльності
органів юстиції та правоохоронних органів Секретаріату Кабінету
Міністрів України (далі - Управління), зокрема, шляхом аналізу
отриманих від ДСА України звітів про стан виконання затверджених
завдань, а також підготовки на підставі цього аналізу доповідей
Прем'єр-міністру України. Доповіді оформлялися у вигляді
інформації, отриманої від ДСА України, без коментарів. Незважаючи
на те, що строки виконання окремих завдань Державної програми
протягом 2003 - 2004 років ДСА України порушувалися, Секретаріат
протягом цього періоду відповідним чином на це не реагував.
Лише 24 січня 2005 року у супроводжувальній записці до
отриманої від ДСА України чергової інформації Управління
поінформувало Прем'єр-міністра України про невиконання окремих
завдань Державної програми, характеризуючи стан реалізації
Державної програми ( 907-2003-п ), в цілому, позитивно. Крім
цього, в записці зазначено, що вважаються слушними і прийнятними
пропозиції Державної судової адміністрації з урахуванням перебігу
судово-правової реформи в Україні щодо перенесення строків
виконання окремих її заходів, а саме пунктів 4, 15, 21, 27
Програми. Однак за інформацією ДСА України, направленою Уряду, на
той час фактично не були виконані пункти 4, 14, 19, 21, 27
Програми, термін виконання яких був визначений на
2003 - 2004 роки.
В порушення п. 8 Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
05.06.2000 N 915 ( 915-2000-п ), яким визначено, що внесення змін
до чинної постанови Кабінету Міністрів України або визнання її
такою, що втратила чинність, оформляється постановою, виконуючий
обов'язки Прем'єр-міністра України Азаров М.Я. (N 53094/1/1-04)
погодився з пропозиціями управління про перенесення строків
виконання вищезазначених пунктів Програми ( 907-2003-п ).
Таким чином, відсутність належного контролю Кабінету
Міністрів України за системою організації виконання Державної
програми сприяла невиконанню ряду її пунктів як з боку ДСА, так і
з боку МВС, Мінфіну, Мінекономіки, Держбуду, Держжитлокомунгоспу
та місцевих органів виконавчої влади.
7. Результати аналізу забезпеченості
судів належними приміщеннями
Складовою заходів організаційного забезпечення діяльності
судів, спрямованих на створення умов для повного і незалежного
здійснення правосуддя, є забезпечення їх належними приміщеннями.
Однак Державна програма організаційного забезпечення діяльності
судів на 2003 - 2005 роки ( 907-2003-п ) не передбачала здійснення
таких заходів, оскільки на час її розробки було затверджено і
розпочато реалізацію Програми забезпечення судів належними
приміщеннями на 2002 - 2006 роки ( 692-2001-п ) (далі - Програма).
Разом з тим, вже на початку 2003 року рівень виконання
Програми ( 692-2001-п ) свідчив про недостатність виділених на її
реалізацію коштів, у тому числі бюджетних, та неефективність
здійснюваних для впровадження заходів.
У 2002 році Програмою ( 692-2001-п ) передбачалося
фінансування видатків з Державного бюджету України у сумі
10 млн. грн., фактично виділено 0,9 млн. грн. (8,8 відс.), з них
0,5 млн. грн. державних централізованих капітальних вкладень.
Крім того, до переліку об'єктів, що підлягають будівництву в
2002 - 2006 роках включено 19 об'єктів, будівництво яких розпочато
ще в 1991 - 1995 роках. Два об'єкти з переліку виключено, у
зв'язку з отриманням судами належних приміщень, 4 будинки були
введені в експлуатацію у 2001 році, а 7 будинків розпочато
будівництвом у 2003 році. Шість будинків з цього переліку
загальною проектною потужністю 12,5 тис. кв.м на 01.01.2003
незавершені будівництвом. На що необхідно було 14,7 млн. грн., а
Програмою ( 692-2001-п ) передбачено тільки 7,5 млн. гривень.
Згідно з оперативним звітом Уряду про забезпечення загальних
місцевих судів приміщеннями та проведення їх ремонту станом на
01.01.2003 із 739 приміщень загальною площею 417,6 тис. кв.м, в
яких розміщалися місцеві загальні суди, 654 приміщення не
відповідали необхідним вимогам, із них 43 знаходилися в аварійному
стані. Тобто, 88 відс. наявних приміщень на початок 2003 року були
непридатними для роботи. Програмою ( 692-2001-п ) на 2003 рік на
цю мету передбачалося всього 9 млн. гривень.
Таким чином, вже під час розробки проекту Державної програми
організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки
Державній судовій адміністрації необхідно було врахувати існуючі
на той час недоліки виконання Програми забезпечення судів
належними приміщеннями на 2002 - 2006 роки ( 692-2001-п ) та
недостатність бюджетних коштів на її впровадження і відобразити це
відповідними заходами, чого не було зроблено.
За результатами попередньої перевірки у 2004 році Рахунковою
палатою зазначалось, що Програма забезпечення судів належними
приміщеннями на 2002 - 2006 роки ( 692-2001-п ) не враховувала
реальні потреби судів у належних приміщеннях і навіть її повне
виконання не призведе до створення необхідних умов для діяльності
судів, а визначених нею об'єктів, що підлягають будівництву
(реконструкції), в обсязі 32,7 тис. кв. м, навіть з урахуванням
отриманих у 2003 році від банку АК АПБ "Україна" будівель і
споруд, не вистачає для забезпечення умов діяльності судів.
Про ці та інші проблеми і недоліки щодо забезпечення судів
належними приміщеннями у квітні 2004 року Рахункова палата
поінформувала Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України.
Уряду рекомендувалося переглянути Програму забезпечення судів
належними приміщеннями на 2002 - 2006 роки ( 692-2001-п ) та
передбачати у проектах державного бюджету на відповідні роки
видатки на її реалізацію окремою бюджетною програмою.
Однак висновки Рахункової палати про порушення вимог чинного
законодавства та пропозиції щодо їх усунення і законодавчого
врегулювання, як свідчать результати цієї перевірки, залишилися
без належного реагування з боку органів державної влади, у тому
числі, щодо збільшення обсягів фінансування Програми
( 692-2001-п ).
За наданою ДСА України інформацією потреба 804 судів (766
загальних та 38 господарських) станом на 01.01. 2003 складала:
4118 залів засідань суду, у тому числі 2006 залів для розгляду
кримінальних справ; 6018 камер підсудних; 767 кімнат для
конвойних. При цьому загальна нормативна площа приміщень судів
становила 1181,2 тис. кв.метрів. Фактично на цю дату із 804 судів
- 802 були забезпечені приміщеннями, нормативна потреба в залах
засідань була забезпечена на 43,6 відс. (фактична їх наявність
склала 1795). Слід зазначити, що 547 приміщень судів (загальною
площею 552,2 тис. кв.м) потребували капітального ремонту та
реконструкції, а 353 (загальною площею 1509,4 тис. кв.м) - були
взагалі непридатні для здійснення судочинства.
ДСА України протягом 2003 - 2005 років за кошти державного
бюджету у 8 судах збудовано приміщення загальною площею
10,2 тис. кв.м вартістю 10,8 млн. грн., а також відремонтовано та
введено в дію приміщень 54 судів загальною площею 47,9 тис. кв.м
вартістю 31,2 млн. гривень. Крім того, від органів місцевої влади
протягом цього періоду передано приміщення 86 судам загальною
площею 106,4 тис. кв.метрів. У той же час, станом на 01.01.2006
року 164 приміщення судів площею 75,7 тис. кв.м залишалися
непридатними для здійснення судочинства.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про
використання викупленого майна Акціонерного комерційного
агропромислового банку "Україна" від 13.10.2003 N 599-р
( 599-2003-р ) до сфери управління ДСА України було передано 66
основних приміщень вартістю 86,3 млн. грн. загальною площею
83,3 тис. кв.м та 63 допоміжних вартістю 1,3 млн. грн. загальною
площею 6,4 тис. кв.м Із прийнятих 66 основних приміщень - 12
загальною площею 8,9 тис. кв.м (вартістю 4,7 млн. грн.) були
непридатні для використання, 52 загальною площею 63,4 тис. кв.м -
потребували переобладнання, вартість якого становила понад
4,6 млн. гривень. Із 63 допоміжних приміщень, 13 були непридатні
для використання (вартість - 0,2 млн. гривень).
Протягом 2003 - 2005 років ДСА України проведена
реконструкція 32 прийнятих приміщень на суму 7,9 млн. гривень. При
цьому, лише одне приміщення площею 5,5 тис. кв.м реконструйовано
(вартість виконаних робіт склала 0,3 млн. грн.), в 31 приміщенні
реконструкція не завершена (площа приміщень 37,8 тис. кв.м), а в
21 приміщенні, загальною площею 20,1 тис. кв.м, реконструкція не
розпочиналася.
Оцінюючи практичний стан реалізації Програми ( 692-2001-п ),
необхідно зазначити, що запланований результат з самого початку не
міг відповідати її вимогам, оскільки передбачені бюджетні
асигнування на реалізацію її заходів не грунтувалися на реальних
розрахунках судів у необхідних коштах на здійснення будівництва,
реконструкцію та ремонт приміщень.
Майже через два роки після зауважень і пропозицій Рахункової
палати з цих питань розпорядженням Кабінету Міністрів України від
16.11.2005 N 459-р ( 459-2005-р ) схвалено Концепцію Державної
програми забезпечення судів належними приміщеннями на
2006 - 2010 роки та розробку на її основі проекту Державної
програми. Для її реалізації, за розрахунками ДСА України,
необхідно фінансування з державного бюджету у сумі
1,9 млрд. гривень.
На початок 2006 року в наявності обліковувалося 743
приміщення судів (крім військових, приміщення яких знаходяться на
балансі Міноборони) загальною площею 679,2 тис. кв.м, що складало
тільки 57,8 відс. від встановлених норм, з яких 164 приміщення
площею 75,8 тис. кв.м (кожне четверте) - непридатні для здійснення
судочинства. Не забезпечені приміщеннями 22 адміністративні суди з
34.
Повністю відповідали вимогам, що пред'являються до приміщень
судів, тільки 63 будови, що склало 8,5 відс. наявної кількості
приміщень. Потребують реконструкції 198 приміщень, на що за
розрахунками ДСА України необхідно 190,9 млн. грн.; реконструкції
з добудовою - 313 приміщень площею 171,2 тис. кв.м на суму
550,6 млн. грн.; нового будівництва - 193 загальною площею
373,8 тис. кв.м на суму 1153,7 млн. гривень.
За даними ДСА України на 01.01.2006 заходи Програми
( 692-2001-п ), передбачені на 2002 - 2005 роки, профінансовані на
суму 33 млн. грн., тобто повністю. Разом з тим, загальна кількість
приміщень судів, які придатні для відправлення правосуддя, за
чотири роки впровадження Програми збільшилася лише на 31,9
відсотків, дефіцит нормативної площі зменшено на 15,1 відсотка. За
таких умов виконати Програму і забезпечити суди належними
приміщеннями за останній, 2006-й рік, неможливо.
Існуючий стан забезпечення судів належними приміщеннями
залишається незадовільним, не сприяє створенню умов для повного та
незалежного здійснення правосуддя.
Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду
матеріалів перевірки, зробила наступні висновки:
1. Державна програма організаційного забезпечення діяльності
судів на 2003 - 2005 роки ( 907-2003-п ), в цілому, не виконана.
Із 36 пунктів Програми не виконано 18, частково виконано 7, і
тільки 11 пунктів виконано повністю. Основної її мети: забезпечення становлення незалежної судової
влади, вирішення головних завдань держави, визначених Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про судоустрій України"
( 3018-14 ) щодо гарантій і принципів розвитку та утвердження
судової системи, створення умов для ефективної діяльності судів,
спрямованої на забезпечення належного захисту конституційних прав
і свобод людини та громадянина, порушених або оспорюваних прав і
таких, що охороняються законом інтересів підприємств та
організацій, не досягнуто.
2. Подальша невизначеність у державі перспектив та етапів
проведення судової реформи, як цілісної системи законодавчих та
нормативно-правових актів, які б грунтувалися на економічних
розрахунках, фактично створила умови для перетворення Державної
програми організаційного забезпечення діяльності судів з
інструменту державного управління на відомчу декорацію розбудови
судової системи. Внаслідок цього, стримується інституціональне становлення і
розвиток нових суб'єктів судової системи, передбачених Законом
України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), - Апеляційного суду
України, системи адміністративних судів та судів присяжних.
Невирішеними залишилися пріоритетні питання організаційного
забезпечення діяльності судів, передбачені Законом України "Про
судоустрій України", зокрема, формування організаційного
забезпечення адміністративних судів; запровадження у повному
обсязі служби судових розпорядників; забезпечення охорони та
підтримання громадського порядку у всіх судах підрозділами судової
міліції; розміщення судів в належних приміщеннях; своєчасної і
якісної підготовки проектів законодавчих та нормативних актів,
спрямованих на покращення організаційного забезпечення діяльності
судів. Не відбулося реальних зрушень у наведенні порядку з
підготовки та оформлення документів про безстрокове обрання
суддів. В результаті, на виплату заробітної плати 326 суддям, які
не мали права здійснювати правосуддя, із державного бюджету у 2004
- 2005 роках, розрахунково, витрачено 1,8 млн. грн., що є
неефективним використанням бюджетних коштів.
3. Основними причинами невиконання Державної програми
організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки
( 907-2003-п ) були: - відсутність належної організації планування та контролю за
своєчасним та повним виконанням як окремих пунктів, так і Програми
( 907-2003-п ) в цілому; - зволікання з формуванням системи судів відповідно до Закону
України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ); - низький рівень (в середньому, 45,7 відс. потреби,
розрахованої ДСА України в бюджетних запитах на відповідний рік)
забезпечення бюджетними коштами функціонування судової системи, у
тому числі; - незадовільний стан виконання місцевими державними
адміністраціями регіональних програм організаційного забезпечення
діяльності судів; - відсутність дієвого контролю з боку Кабінету Міністрів
України за повним і своєчасним виконанням Державною судовою
адміністрацією України заходів, передбачених Державною програмою
( 907-2003-п ).
4. В результаті неефективної управлінської діяльності
Державної судової адміністрації України щодо виконання завдань
Державної програми ( 907-2003-п ) не розв'язані найгостріші
проблеми організаційного забезпечення діяльності судів, а також
матеріального та соціального забезпечення суддів і працівників
судів. З року в рік кількість незабезпечених житлом суддів
збільшується. Повністю не вирішено питання забезпечення судів технічними
засобами фіксування судового засідання. Не створено єдиної
комп'ютерної мережі системи судів, автоматизованої системи
діловодства, єдиної бази даних судових рішень. Не впроваджена цілісна система кадрового забезпечення судової
системи, що унеможливлює прозорість конкурсної системи добору
суддів. Матеріально-технічні умови для забезпечення грунтовної
фахової підготовки суддів та працівників судів на базі місцевих
судів не створені. Водночас ефективність використання бюджетних коштів на
реалізацію окремих завдань Програми була низькою. За рахунок
виділених у 2003 - 2005 роках на будівництво житла 25 млн. грн.
бюджетних коштів, станом на 01.01.2006 отримано житла загальною
вартістю 16 млн. грн.; при капітальних вкладеннях у будівництво
приміщень судів 47,9 млн. грн., введено в дію будівлі вартістю
20,6 млн. грн.; за 140 млн. грн., витрачених на реконструкцію і
капітальний ремонт приміщень судів, введено в дію основних засобів
на 31,2 млн. гривень.
5. Перевантаженість суддів залишилася однією з основних
проблем, що впливає на ефективність їх роботи і заважає подальшому
впровадженню судової реформи. У той же час, штати судів
залишаються неукомплектованими (на 01.01.2004 загальна кількість
вакансій складала 1341 посаду або 18 відс. штатної чисельності, на
01.01.2005 - 1444 посади або 18,7 відс., на 01.01.2006 - 1239
посад або 16 відсотків).
6. До прорахунків під час планування та впровадження
Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів
на 2003 - 2005 роки ( 907-2003-п ) призвело неповне врахування
Державною судовою адміністрацією України пропозицій Рахункової
палати за результатами попередньої перевірки, затверджених
постановою Колегії Рахункової палати від 16.03.2004 N 6-1. З восьми пропозицій, що безпосередньо стосувалися завдань
Державної програми ( 907-2003-п ), виконано тільки половину.
Зокрема, не вжито необхідних заходів щодо удосконалення системи
організаційного забезпечення судів загальної юрисдикції та
приведення її у відповідність із Законом України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ).
7. Забезпеченість судів необхідними приміщеннями, як одна з
найважливіших складових організаційного забезпечення діяльності
судів, не відповідає вимогам здійснення судочинства, не сприяє
перебудові судової системи і унеможливлює впровадження основних
положень Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ). Існуюча Програма забезпечення судів необхідними приміщеннями
на 2002 - 2006 роки ( 692-2001-п ) не враховує їх реальні потреби
і навіть її повне виконання не призведе до створення належних умов
для діяльності судів. За чотири роки реалізації кількість
приміщень судів, які придатні для відправлення правосуддя,
збільшилася на 31,9 відс., а дефіцит нормативної площі приміщень
судів зменшився тільки на 15,1 відсотка. З 34 адміністративних
судів забезпечено приміщеннями 12 або 35 відсотків. За таких темпів впровадження Програми ( 692-2001-п ) до кінця
2006 року суди не будуть забезпечені належними для здійснення
правосуддя приміщеннями, що, в свою чергу, негативно вплине на
реалізацію судової реформи в Україні.
Голова Рахункової палати В.К.Симоненко



вгору