Документ v0592563-08, поточна редакція — Прийняття від 25.01.2008

                ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ 
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
25.01.2008 N 592
(Витяг)
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув ваш лист <...> та повідомляє, в межах
компетенції, наступне.
Статтею 8 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) (далі - Закон) передбачено,
зокрема, що ліцензійні умови є нормативно-правовим актом,
положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні,
технологічні та інші вимоги для провадження певного виду
господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний
провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає
ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності
ліцензійних умов.
Відповідно до пункту 1.3 Ліцензійних умов провадження
діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з
небезпечними відходами, затверджених наказом Державного комітету
України з питань регуляторної політики та підприємництва,
Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.02.2001
N 27/44 ( z0187-01 ), ці Ліцензійні умови встановлюють
кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для
провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з
небезпечними відходами.
Небезпечні відходи - відходи, які зазначені в абзаці другому
пункту 2 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями
небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 N 1120
( 1120-2000-п ). Операції поводження з небезпечними відходами -
збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація,
видалення, знешкодження і захоронення небезпечних відходів (пункт
1.2 Ліцензійних умов ( z0187-01 ).
Таким чином, суб'єкти господарської діяльності незалежно від
їх організаційно-правової форми та форми власності, що здійснюють
операції у сфері поводження з небезпечними відходами на території
України, повинні отримати ліцензію на цей вид господарської
діяльності.
Відповідно до пункту 75 статті 9 Закону ( 1775-14 )
ліцензуванню підлягає виробництво хімічних джерел струму, імпорт
хімічних джерел струму, заготівля та утилізація відпрацьованих
хімічних джерел струму.
Слід зазначити, що Закон України "Про хімічні джерела струму"
( 3503-15 ) визначає правові, організаційні та економічні засади у
сфері поводження з хімічними джерелами струму і спрямований на
суттєве покращення екологічної ситуації в Україні за рахунок
зменшення впливу відпрацьованих хімічних джерел струму шляхом
утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.
Статтею 2 Закону України "Про хімічні джерела струму"
( 3503-15 ) передбачено, зокрема: - хімічні джерела струму - джерела електричної енергії, яка
виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що
складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних
елементів або перезаряджувальних вторинних елементів
(акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового
чи побутового призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 N 1381
( 1381-2006-п ) "Про доповнення переліку органів
ліцензування" внесено відповідні зміни до Переліку органів
ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 14.11.2000 N 1698 ( 1698-2000-п ), та визначено
органами ліцензування господарської діяльності: - з виробництва хімічних джерел струму, імпорту хімічних
джерел струму - Мінпромполітики; - із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел
струму - Мінприроди.
Таким чином, у разі провадження господарської діяльності з
виробництва хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації
відпрацьованих хімічних джерел струму суб'єкти господарювання
повинні отримати ліцензію на відповідний вид господарської
діяльності.
Голова К.Ващенко



вгору