Документ v0426733-13, поточна редакція — Редакція від 26.09.2013, підстава - v0732733-13

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.06.2013  № 426

Про затвердження Галузевої програми забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
№ 732 від 26.09.2013}

З метою виконання Конвенції ООН з морського права 1982 року, Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року, Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року, відповідно до підпункту 4.1.36 підпункту 4.1 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, та з метою вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Галузеву програму забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки, що додається.

2. Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту у термін до 29 листопада 2013 року розробити та подати на затвердження План заходів Галузевої програми забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 732 від 26.09.2013}

3. Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Демидовича Д.В.

Міністр

В. Козак



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
26.06.2013 № 426

ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА
забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки

1. Стан забезпечення безпеки судноплавства

Безпека судноплавства є невід'ємною частиною торговельного мореплавства та судноплавства і важливою умовою охорони людського життя та навколишнього природного середовища.

За останні роки рівень аварійності на морському та річковому транспорті в цілому істотно не знизився, що свідчить про наявність низки недоліків у системі забезпечення безпеки судноплавства.

Так, на морському транспорті за 2009 рік сталося 14 аварійних подій, за 2010 - 24, за 2011 - 16. На річковому транспорті за 2010 рік сталося 4 аварійних події, за 2011 - 2. Також істотно не зменшується кількість аварійних подій і з маломірними суднами, зокрема за 2009 рік сталося 5 аварійних подій, в яких загинула 1 людина, за 2010 - 10, в яких загинуло 4 людини, за 2011 - 12, в яких загинуло 2 людини.

Потреба в розробленні програми "Забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки" (далі - Програма) викликана необхідністю розв'язати проблему аварійності на морському і річковому транспорті.

Основними причинами аварійності на морському і річковому транспорті є:

незавершеність реформування системи управління сферою забезпечення безпеки судноплавства;

наявність значних прогалин у національній нормативній базі з питань безпеки судноплавства;

відставання в імплементації в національне законодавство України відповідних норм, стандартів, правил та інших інструментів Міжнародної морської організації, а також поправок до міжнародних договорів;

недостатня ефективність наглядової діяльності у сфері безпеки судноплавства;

відсутність системи оперативного інформування судноплавних компаній незалежно від форми власності про зміни у національному та міжнародному законодавстві з питань безпеки судноплавства, а також про аварійні події та заходи щодо їх запобігання;

недостатня ефективність системи освіти, підготовки та перепідготовки спеціалістів морського та річкового транспорту;

відсутність криголамного флоту для забезпечення оперативного та безпечного проведення суден на акваторіях морських і річкових портів, на підхідних каналах до них, проведення суден в Керченській протоці і Азовському морі, в річках Дунай і Дніпро;

недостатня наявність портових буксирів відповідної потужності для забезпечення безпечного заходу в порти, виходу із портів, швартування і відшвартування нестандартних суден розміром 260 м - 300 м і більше;

недостатність ресурсного забезпечення безпеки судноплавства;

старіння флоту та збільшення кількості субстандартних суден.

Прийняття Програми сприятиме підвищенню ефективності забезпечення безпеки судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах України, на акваторіях морських і річкових портів, на підхідних каналах до них згідно з вимогами національного законодавства та міжнародних стандартів, зниженню рівня аварійності на морському і річковому транспорті.

2. Мета Програми

Основною метою Програми є забезпечення безпечного функціонування морського, річкового транспорту і підприємств морської галузі, попередження аварійності на морському і річковому транспорті на основі вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства та приведення її у відповідність із міжнародними та національними вимогами.

3. Основні напрямки та завдання Програми

3.1. Боротьба з актами насильства на морському і річковому транспорті:

вдосконалення сучасної нормативної бази щодо морської безпеки;

організація захисту суден і портових засобів від незаконного втручання;

участь у створенні стаціонарних та мобільних систем виявлення невпізнаних підводних об'єктів на підходах та у межах акваторії морських торговельних портів.

3.2. Захист навколишнього природного середовища:

будівництво та реконструкція приймальних споруд у портах для приймання, збирання, переробки та утилізації забруднюючих речовин, в тому числі вод, що їх містять, сміття та відходів, наявності в достатній кількості засобів знешкодження та утилізації розлитих у морі та зібраних нафтопродуктів;

створення замкнутої системи збирання стічних вод територій портів, причалів та інших споруд, і подальша передача цих вод на приймальні споруди для їх очищення;

забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства під час проведення перевантажувальних операцій.

3.3. Забезпечення безпеки мореплавства:

вдосконалення існуючої системи управління сферою забезпечення безпеки мореплавства з метою приведення у відповідність із вимогами міжнародних конвенцій;

розробка, вдосконалення та розвиток нормативної бази з питань безпеки судноплавства та приведення її у відповідність з міжнародними вимогами;

вдосконалення системи державного і технічного нагляду за виконанням вимог міжнародних договорів та законодавства України, правил безпеки судноплавства на суднах, у судноплавних компаніях, морських і річкових портах, територіальному морі і на внутрішніх водних шляхах України;

створення системи інформування судноплавних компаній незалежно від форми власності про зміни у національному та міжнародному законодавстві з питань безпеки судноплавства, а також про аварійні події та заходи щодо їх запобігання;

подальша модернізація берегових систем технічного та інформаційного забезпечення безпеки мореплавства;

створення єдиної бази даних (реєстрів) документів моряків;

удосконалення матеріально-технічної бази практичної та тренажерної підготовки спеціалістів морського та річкового флоту;

забезпечення безпечного перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;

організація проведення в морських портах спеціального навчання керівного складу, фахівців та робітників, які займаються перевезенням або прийманням небезпечних вантажів.

3.4. Удосконалення національної системи пошуку і рятування на морі:

удосконалення та розвиток нормативно-правової бази, регламентуючої функціонування національної системи пошуку і рятування на морі;

завершення розробки робочого проекту подальшого розгортання національного сегмента Глобальної системи зв'язку при лихові та безпеці на морі з метою повного покриття надійним радіозв'язком морського пошуково-рятувального району України;

удосконалення системи моніторингу надводної обстановки вздовж усього морського узбережжя України в інтересах пошуку і рятування на морі;

удосконалення системи практичної та тренажерної підготовки фахівців в сфери пошуку і рятування на морі та водолазів;

створення системи підготовки фахівців об'єктових аварійно-рятувальних служб;

налагодження ефективної роботи об'єктових аварійно-рятувальних служб;

міжнародне правове розмежування морських пошуково-рятувальних районів між державами у Чорному і Азовському морях.

3.5. Забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах:

удосконалення системи управління сферою забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах з метою підвищення ефективності її функціонування;

удосконалення та розвиток нормативно-правової бази з питань безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах, підготовка і дипломування персоналу річкових транспортних та маломірних суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, з метою забезпечення інтеграції внутрішніх водних шляхів України в європейську мережу найважливіших внутрішніх водних шляхів;

вдосконалення системи державного нагляду за виконанням нормативних актів з безпеки судноплавства на річковому транспорті;

підтримання на рівні сучасності колекції електронних карт річки Дніпро;

інтеграція річкових інформаційних систем на річках Дунай та Дніпро до норм законодавства Євросоюзу;

організація безпечного функціонування судноплавних шлюзів, проведення ремонту, реконструкції та модернізації гідроспоруд;

регулювання руху суден на окремих найнебезпечніших ділянках судноплавних внутрішніх водних шляхів;

організація належного лоцманського проведення суден на внутрішніх водних шляхах;

організація системної підтримки прохідних глибин на судновому ходу протягом усієї навігації;

модернізація засобів навігаційного обладнання;

модернізація та придбання технічного флоту для використання на внутрішніх водних шляхах.

4. Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

запобігати виникненню аварій та катастроф на морських та річкових суднах;

забезпечити формування єдиної державної політики щодо безпеки транспортування вантажів та перевезення пасажирів на морських та річкових суднах;

забезпечити безпечні умови праці, охорону життя та здоров'я персоналу підприємств галузі морського та річкового транспорту;

провести оснащення об'єктів морської зони відповідальності України засобами прийняття сигналу лиха, спеціального зв'язку при аваріях та катастрофах, інших надзвичайних ситуаціях;

забезпечити оперативний зв'язок для обміну інформацією про безпеку судноплавства;

привести нормативно-правову базу з питань безпеки судноплавства у відповідність до вимог міжнародного права, забезпечити впровадження міжнародних стандартів у законодавство України;

привести берегові системи технічного та інформаційного забезпечення безпеки судноплавства України у відповідність до міжнародних вимог;

здійснити навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства згідно з міжнародними вимогами;

забезпечити дотримання вимог природоохоронного законодавства під час проведення перевантажувальних операцій;

здійснювати належний контроль за надводною обстановкою та місцезнаходженням суден у зоні відповідальності України;

відновити експлуатаційну надійність судноплавних шлюзів.

Директор Департаменту
державної політики
в галузі морського
та річкового транспорту




В. Севрюков



вгору