Документ v0370666-07, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 05.03.2010, підстава - v0134666-10

                                                          
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Н А К А З
24.05.2007 N 370
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства України
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи
N 134 ( v0134666-10 ) від 05.03.2010 }
Про затвердження Технічного рішення побудови
комп'ютеризованої системи контролю за функціонуванням
потенційно небезпечних об'єктів

На виконання Концепції створення єдиної державної системи
запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні
ситуації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України
від 7 липня 1995 р. N 501 ( 501-95-п ) "Про Концепцію створення
єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії,
катастрофи та інші надзвичайні ситуації", та наказу
МНС від 15.05.2006 N 288 ( z0785-06 ) "Про затвердження Правил
улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем
раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у
разі їх виникнення" з метою запровадження нових інформаційних
технологій контролю за функціонуванням потенційно небезпечних
об'єктів Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Технічне рішення побудови комп'ютеризованої
системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних
об'єктів, що додається.
2. Державній інспекції цивільного захисту та техногенної
безпеки (Стоєцький В.Ф.) посилити контроль за обладнанням
потенційно небезпечних об'єктів системами раннього виявлення
надзвичайних ситуацій та оповіщення.
3. Начальникам головних управлінь (управлінь) в АР Крим,
областях, містах Києві та Севастополі забезпечити впровадження
регіональних комп'ютеризованих систем контролю за функціонуванням
потенційно небезпечних об'єктів.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Романченка В.О.
Міністр Н.Шуфрич

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МНС
24.05.2007 N 370

ТЕХНІЧНЕ РІШЕННЯ
побудови комп'ютеризованої системи контролю
за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів

ВСТУП
У третє тисячоліття земна цивілізація увійшла з техносферою,
що перетворилася в потужне осердя, навколо якого сплелися
соціальні, економічні та екологічні проблеми суспільного поступу.
У сучасних умовах структури виробництва і споживання технічні
системи часто стають джерелом серйозних загроз для суспільства.
Засоби, що витрачаються на ліквідацію наслідків техногенних
аварій, більш ніж на порядок перевищують видатки, що виділяються
на забезпечення техногенної безпеки. Існуючі техногенні об'єкти в
їх сучасному вигляді не можуть далі забезпечувати не тільки
розвиток економіки, але й її безпечне функціонування. Система
управління техногенною безпекою розглядається як одна з
найважливіших функціональних підсистем стабілізації суспільства,
оскільки численні аспекти функціонування техногенних об'єктів
сьогодні розглядаються як елементи стратегічних ризиків. В останні
роки відмічається значний ріст кількості надзвичайних ситуацій
техногенного характеру, пов'язаних з аваріями на промислових
виробництвах. Одним з найбільш ефективних факторів зниження ризиків
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є
створення і запровадження нових інформаційних технологій контролю
за критичними параметрами технологічних процесів на об'єктах з
небезпечною діяльністю на основі широкого використання
автоматизованих і комп'ютерних засобів відповідно до Концепції
створення єдиної державної системи запобігання і реагування на
аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 р. N 501
( 501-95-п ). Вагомим кроком у цьому напрямку є розробка та
впровадження в практичну діяльність Правил улаштування,
експлуатації та технічного обслуговування систем раннього
виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх
виникнення, затверджених наказом МНС від 15.05.2006 N 288
( z0785-06 ), зареєстрованим в Мін'юсті 05.07.2006 за N 785/12659. Цими правилами встановлюються вимоги до комплексів систем
виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення
людей, які складаються з таких складових частин: система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних
ситуацій; система раннього виявлення надзвичайних ситуацій; система оповіщення керівного складу та працюючого персоналу
потенційно небезпечних об'єктів про загрозу чи виникнення
надзвичайних ситуацій; система оповіщення відповідальних посадових осіб
територіальних органів МНС та органів виконавчої влади; пульти централізованого моніторингу; пульти централізованого спостереження; система оповіщення населення, що проживає або знаходиться в
прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно
небезпечних об'єктів. Система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних
ситуацій та системи виявлення надзвичайних ситуацій складаються з
різних технологічних датчиків, сигналізаторів тощо, які
контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього
середовища, та приймально-контрольних приладів. Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу
виникнення надзвичайних ситуацій чи виникнення надзвичайних
ситуацій складається з приладів, що видають спеціальні звукові
сигнали, мовних сповіщувачів та світлових покажчиків, базової
апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв'язку. Наступним етапом має стати побудова комп'ютеризованої системи
контролю за критичними параметрами технологічних процесів
потенційно небезпечних об'єктів на місцевому, регіональному та
державному рівні.
АВАРІЯ І НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ
Основним і найпоширенішим поняттям, що позначає надзвичайну
техногенну подію, є аварія. Аварія - небезпечна подія техногенного погодження, що
спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій
території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до
руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів,
порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди
навколишньому середовищу. Розрізняють аварії на промислових об'єктах або на транспорті,
пожежі, вибухи чи вивільнення різних видів енергії. Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і
діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією,
катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели
(можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних
матеріальних збитків та (або) завдати шкоди навколишньому
середовищу. Надзвичайна ситуація залежно від джерела небезпеки може бути:
природна, техногенна, соціально-політична, воєнна; залежно від
масштабу: державна, регіональна, місцева й об'єктова. Надзвичайні ситуації класифікуються відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 368
( 368-2004-п ) "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями". Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і
матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайні
ситуації класифікуються як державного, регіонального, місцевого та
об'єктового рівнів.
ПРИЧИНИ АВАРІЙ
Аварії різних типів, у тому числі і значна кількість
природних катастроф, пов'язані безпосередньо з діяльністю людини.
Діяльність людини визначає техногенний ризик. За визначенням посібника "Управління техногенною безпекою
об'єктів підвищеної небезпеки" Стоєцького В.Ф., Дранішнікова Л.В.,
Єсипенко А.Д., Жартовського В.М., Найверта О.В. основними
причинами росту аварій є: незадовільний технічний стан обладнання,
незадовільна організація і проведення небезпечних видів робіт,
порушення технологічної дисципліни, порушення при запуску
установок після ремонту та тривалого простою, непрацездатності
засобів автоматики і приладного забезпечення. Залежно від ступеня своєї працездатності техногенний об'єкт
може перебувати в різних станах, а саме: нормальні умови роботи (експлуатації); порушення нормальних умов роботи (експлуатації); проектна аварійна ситуація; позапроектна аварійна ситуація; гіпотетична аварія. Нормальні умови експлуатації відповідають проектним режимам
виробництва або іншого виду функціонування на даному об'єкті,
передбаченим цільовим (плановим) регламентом його роботи.
Порушення нормальних умов експлуатації викликається будь-яким
відхиленням від планового регламенту роботи, що вимагає зупинки
об'єкта або його частини, для ліквідації цього відхилення, але не
пов'язане із застосуванням систем технологічної безпеки. Проектна аварійна ситуація виникає з появою вихідних подій
(передумов, умов), що призводять до аварій, можливість яких
передбачена (виявлена, врахована) при проектуванні відповідного
виробництва (складної технічної системи, техногенного об'єкта). Позапроектними вважаються аварії, викликані не врахованими
для проектних аварій вихідними подіями (передумовами, умовами),
імовірність яких менша, ніж імовірність вихідних подій для
проектних аварій, а також накладенням додаткових відмов понад одну
відмову, у тому числі в системах безпеки. Для позапроектних аварій
не передбачаються технологічні засоби забезпечення безпеки
об'єкта. Гіпотетичні аварії належать до числа позапроектних аварійних
ситуацій і характеризуються досить малою імовірністю, але значними
наслідками. Більше повною і прийнятною є класифікація потенційно
небезпечних об'єктів з розподілом на сім груп за характерними
ознаками надзвичайних ситуацій, які можуть на них виникнути: 1 група - залізничні, автотранспортні, авіаційні, морські,
річкові, транспортні космічні і трубопровідні, аварії на яких
небезпечні, насамперед, руйнуванням транспортних засобів, що
супроводжуються людськими жертвами і матеріальними збитками; 2 група - пожежовибухонебезпечні об'єкти, на яких
виробляються, зберігаються, транспортуються вибухонебезпечні
речовини і речовини, здатні за певних умов до загоряння або
вибуху; 3 група - хімічно небезпечні об'єкти, аварії на яких можуть
супроводжуватися викидом аварійно, хімічно небезпечних речовин; 4 група - радіаційно небезпечні об'єкти, аварії на яких
можуть викликати витік (викид) радіоактивних речовин; 5 група - біологічно небезпечні об'єкти, що несуть потенційну
загрозу витоку біологічно небезпечних речовин; 6 група - гідродинамічно небезпечні об'єкти, на яких при
руйнуванні гідротехнічних споруд можливе утворення хвиль прориву й
затоплення великих територій; 7 група - об'єкти інфраструктури забезпечення життєдіяльності
господарських об'єктів і життєзабезпечення населення, аварії на
яких можуть паралізувати господарську діяльність, ускладнити умови
життя населення і викликати різного роду екологічні забруднення. Аварії і техногенні катастрофи, що відбуваються на потенційно
небезпечних об'єктах перерахованих груп, можуть мати різні
наслідки.
МОЖЛИВОСТІ ЗАПОБІГАННЯ ТЕХНОГЕННИМ АВАРІЯМ
Запропоновані заходи ґрунтуються на системному підході для
прийняття рішень, розробки процедур і здійснення практичних
заходів з метою попередження надзвичайних ситуацій, побудови
систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайної
ситуації, зменшення їх масштабів і здійснення захисних заходів у
ході ліквідації їх наслідків. При управлінні безпекою процес керування починається зі збору
даних і аналізу ризику. Управління безпекою професійної діяльності здебільшого
зводиться до розробки і реалізації програм діяльності щодо
запобігання аваріям, зниження їх можливих наслідків, забезпечення
моніторингу, обмежень і захисту в процесі виробничої діяльності.
Мета цього управління - досягнення прийнятного рівня ризику. Управління техногенним ризиком: моніторинг стану техногенних об'єктів; прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного характеру і
оцінка їх ризику; раціональне розміщення продуктивних сил по території країни з
погляду техногенної безпеки; запобігання аварій і техногенних катастроф шляхом підвищення
технологічної безпеки виробничих процесів і експлуатаційної
надійності обладнання; розробка і здійснення інженерно-технічних заходів щодо
зниження можливих втрат і збитків від надзвичайних ситуацій
(пом'якшенню їх можливих наслідків) на конкретних об'єктах і
територіях; підготовка об'єктів економіки і систем життєзабезпечення
населення до роботи в умовах надзвичайних ситуацій; ліцензування видів діяльності в області цивільного захисту та
техногенної безпеки; проведення державної експертизи у сфері техногенної безпеки; проведення державного нагляду і контролю з питань техногенної
безпеки; страхування техногенних ризиків; інформування населення про потенційні техногенні загрози на
території проживання; здійснення заходів захисту персоналу і населення, що проживає
на територіях, які прилягають до потенційно небезпечних об'єктів; підтримка в готовності органів управління, сил і засобів,
призначених у випадку аварій для проведення аварійно-рятувальних
та інших невідкладних робіт і т.д. Моніторинг - система спостереження і контролювання, що
включає процедуру вимірювання параметрів технологічного процесу,
збирання, оброблення, збереження та аналізування інформації щодо
поточного стану виробництва, ризику викидів шкідливих речовин,
стану навколишнього середовища на територіях, що прилягають до
потенційно небезпечних об'єктів, для запобігання виникнення
надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Обмеження - заходи, що полягають у лімітуванні для персоналу
тимчасових і просторових параметрів виробничих процесів і умов
роботи, пов'язаних з джерелами небезпеки, а для населення - у
встановленні санітарно-захисних зон для виключення впливу
шкідливих факторів при нормальній експлуатації об'єкта і
уражальних чинників при аварії. Захист - це прийняття специфічних заходів безпеки і заходів
захисту для об'єкта, що розглядається. При такій постановці завдання щодо раннього виявлення
надзвичайних ситуацій і оповіщення людей у разі їх виникнення
основним чинником є моніторинг.
МОНІТОРИНГ
Проведення моніторингу через канали аварійних сигналів
охоронної, пожежної сигналізації не дає можливості прийняти
правильне рішення. Поставлене завдання скоріше належить до області
диспетчеризації з деякими корективами і виправленнями. До функції
системи раннього виявлення надзвичайної ситуації і оповіщення про
неї (вибірка з функцій диспетчеризації) входить наступне: збирання, первинне оброблення і накопичення інформації щодо
параметрів технологічного процесу та стану обладнання від
промислових контролерів й інших цифрових пристроїв, безпосередньо
пов'язаних з технологічною апаратурою; відображення інформації щодо поточних параметрів
технологічного процесу на екрані комп'ютера у вигляді графіків і
мнемосхем; відображення графіків поточних значень технологічних
параметрів в реальному часі за заданим інтервалом; виявлення докритичних (передаварійних) ситуацій; вивід на екран пультового комп'ютера технологічних
передаварійних повідомлень; архівування історії зміни параметрів технологічного процесу. Під час проведення моніторингу доводиться також відстежувати
додаткові параметри процесів, що супроводжують основний
технологічний процес або якимось чином пов'язані з ним, та
середовища, що оточує технологічний процес, таких як:
електроживлення, теплопостачання, водопостачання, газопостачання
тощо, включаючи деякі сигнали від аварійних сигналізацій і
відеосистем.
СХЕМА СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСУ СИСТЕМ РАННЬОГО
ВИЯВЛЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА ОПОВІЩЕННЯ ЛЮДЕЙ У РАЗІ ЇХ ВИНИКНЕННЯ
Розробка Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і
аварій
Метою Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і
аварій (далі - ПЛАС) є планування дій (взаємодії) персоналу,
підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо
локалізації та ліквідації аварій і пом'якшення їх наслідків. Аварії в залежності від масштабу можуть бути трьох рівнів:
А, Б і В. На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах
одного виробництва (цеху відділення, виробничої дільниці), яке є
структурним підрозділом підприємства. На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі
структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства. На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за
межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників
аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші
підприємства (об'єкти), а також на довкілля. ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які
встановлені в процесі аналізу небезпек. ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства
(об'єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт та повинен бути
узгоджений з територіальними органами МНС, територіальними
управліннями Держгірпромнагляду та Держпожнагляду, територіальними
установами державної санепідслужби та, при потребі, з органами
місцевого самоврядування.
Розробка Технічного завдання
Розроблення Технічного завдання проводиться, ґрунтуючись на
ПЛАСі на конкретному об'єкті з урахуванням або на підставі
наступного:
1. Аналіз технологічного процесу на основі ПЛАСу.
2. Визначення імовірнісних точок виникнення порушення
технологічного процесу і, як наслідок, виникнення надзвичайної
ситуації (тобто необхідно визначити, які з технологічних
параметрів необхідно відстежувати).
3. Визначення пов'язаних технологічних процесів і ступеня їх
впливу на основний технологічний процес.
4. Визначення ступеня і зони можливого впливу технологічного
процесу на навколишнє середовище, не контрольованих засобами
технологічного процесу.
5. Поєднання вищезазначеного в єдину інформаційну систему без
зворотного зв'язку, здатного впливати на технологічний процес.
6. Передача отриманої інформації по високошвидкісному каналу
на центральний пульт спостереження.
Розробка проектної документації
Проектна документація розробляється згідно з Технічним
завданням, розробленим відповідними службами потенційно
небезпечного об'єкта за участі проектної організації, узгодженим
уповноваженим підрозділом МНС та іншими заінтересованими
організаціями і затвердженим керівником об'єкта (підприємства,
організації). Під час проектування необхідно застосовувати як
нормативні документи: вказівки, положення, правила, норми, типові
матеріали, технологічні карти тощо, що не суперечать вимогам
Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування
систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення
людей у разі їх виникнення ( z0785-06 ), і затверджені в чинному
порядку. Внесення змін до конструкції установки, перепланування
приміщень, що захищаються, та інші переобладнання не допускається
здійснювати без розробки проектної документації. Монтаж комплексу систем раннього виявлення надзвичайних
ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення Монтаж комплексу систем раннього виявлення надзвичайних
ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення виконується на
підставі затвердженої проектної документації та чинних будівельних
норм і правил. Перед початком монтажу комплексу систем раннього виявлення
надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення
організація, що здійснює відповідні роботи, зобов'язана письмово
повідомити про це органи Державної інспекції цивільного захисту та
техногенної безпеки. Приймання в експлуатацію комплексу систем раннього виявлення
надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення Приймання в експлуатацію змонтованого комплексу або його
систем здійснюється комісією, до складу якої входять: керівник об'єкта або уповноважена ним особа (голова комісії); представник органів Державної інспекції цивільного захисту та
техногенної безпеки (заступник голови комісії); представник проектної організації; представник монтажної організації; представник організації, що виконувала програмування та
пусконалагоджувальні роботи; представники державних інспекцій або контролюючих органів
(за потреби).
ТЕХНІЧНА ОСНОВА СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ
ЛОКАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ
Нижній рівень цієї схеми становлять вимірювальні прилади та
виконавчі механізми. На сьогоднішній день вони можуть бути
аналоговими або цифровими (інтелектуальними). Аналогові
представляють виміряну величину у вигляді рівня напруги або
струму. Цифрові ж мають вбудовані логічні схеми і представляють
виміряну величину у вигляді цифрового сигналу, що відповідає
специфікації протоколу передачі даних, визначеного для цих
пристроїв. Для обміну інформацією з приладами першого типу
необхідно використати Аналогово-цифрові
перетворювачі/ Цифро-аналогові перетворювачі (далі - АНД/ЦАП). З
приладами другого типу можна обмінюватися інформацією
безпосередньо по мережі передачі даних. Наступний рівень - контролери. Вони виконують функцію
автоматичного збору параметрів технологічного процесу. Метою збору
параметрів є видача сигналів у результаті обробки даних про стан
технологічних параметрів, отриманих за допомогою вимірювальних
приладів за визначеними алгоритмами і передача даних на
інтерфейсні блоки для подальшої трансляції в канал передачі даних. Сервери технологічних даних забезпечують обмін інформацією
між технологічними пристроями і мережею персональних комп'ютерів.
Вони підтримують протокол роботи з технологічними пристроями і
протокол роботи з мережею персональних комп'ютерів. Дані про поточні параметри технологічного процесу можуть бути
використані для: контролю за станом технологічного процесу з робочих місць
операторів; архівування зміни технологічних параметрів; формування сумарних звітних форм з метою надання інформації
керівному персоналу.
СХЕМА СИСТЕМЫ РАННЕГО
ОБНАРУЖЕНИЯ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ СИТУАЦИИ
( va370666-07 )
КАНАЛ ЗВ'ЯЗКУ
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КАНАЛУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ
За цілісність і надійну працездатність каналу передачі даних
повинен юридично відповідати професійний оператор зв'язку або
провайдер, що гарантує параметри каналу, його надійність,
верифікативність даних. Оператор зв'язку, який надає канал зв'язку для моніторингу
даних про передаварійну ситуацію, повинен мати досить широку
мережу по всій Україні для подальшого розширення кількості
об'єктів моніторингу і збільшення обсягів передачі інформації від
конкретного об'єкта до централізованого пульта. Канал передачі даних повинен працювати в широких і доступних
форматах передачі даних, бути високошвидкісним, мати надійність
передачі інформації не нижче 99%. Канал повинен працювати в цілодобовому режимі.
КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ - ТЕХНІЧНА БАЗА
ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КАНАЛУ ЗВ'ЯЗКУ
Комп'ютерні мережі - одна з найперспективніших технологій.
З її допомогою можна: будувати розподілені системи; використовувати мережі будь-якого масштабу; отримувати високу швидкість доступу; використовувати VPN-технології для побудови приватних
локальних мереж в Інтернеті з високим ступенем захисту і перевірки
вірогідності даних; використовувати DSL, ISDN, оптику як технології побудови
мережі; використовувати офісну локальну мережу для підключення ПКП.
ПРИНЦИП РОБОТИ VPN-ТЕХНОЛОГІЇ
VPN-пристрій розміщується між контролером на об'єкті і
персональним комп'ютером на пульті МНС. Коли дані передаються
через VPN, вони зникають "з поверхні" в точці відправлення і знову
з'являються тільки в точці призначення. Цей процес прийнято
називати "тунелюванням". Це означає створення логічного тунелю в
мережі Internet, що з'єднує дві крайні точки. Завдяки тунелюванню
приватна інформація стає невидимою для інших користувачів Web.
Перш ніж потрапити в Internet-тунель, дані ще й шифруються, що
забезпечує їх додатковий захист. IPsec підтримує найширший спектр стандартів шифрування,
включаючи DES (Data Encryption Standard) і Triple DES. Ще однією
важливою характеристикою VPN-рішень є діапазон протоколів
аутентифікації, що підтримуються. Це означає, що, підсиливши свою
віртуальну приватну мережу відповідним протоколом аутентифікації,
доступ до захищених тунелів отримає тільки визначена кількість
операторів.
ПРИНЦИП ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ'ЯЗКУ (МОНІТОРИНГ)
1. Об'єкт - районний пульт МНС. Це найважча ділянка в цьому
завданні проекту, оскільки тут досить болісно постає питання
зв'язку від віддаленого потенційно небезпечного об'єкта
техногенного або природного характеру. Але саме VPN дозволяє
реально вирішити це питання.
( va370666-07 )
2. Районні пульти МНС - обласний пульт МНС. Завдання
організації зв'язку на цьому рівні спрощується, оскільки районні
центри, як правило, мають досить надійні канали зв'язку з містом
(обласним центром). Те ж саме можна сказати про саме місто - тут
проблеми мінімальні.
3. Обласні пульти МНС - центральний пульт МНС в м. Києві. На
сьогодні всі обласні центри з'єднані зі столицею нашої держави
оптоволоконними кабельними лініями зв'язку, які дозволяють
гарантувати високошвидкісний канал передачі даних.
ВИМОГИ ДО ПУЛЬТА
Пультове обладнання повинно працювати в стандартному і
доступному програмному середовищі, що забезпечує обробку потоку
даних, які надходять з об'єктів при високій швидкості; мати сховище даних в уніфікованих форматах, для передачі, при
необхідності, цих даних в інші середовища для обробки, порівняння,
аналізу, моделювання тощо; необхідна архівація інформації з усіх об'єктів терміном до
одного місяця; необхідно гаряче резервування оперативної частини пульта; візуалізація вхідної інформації повинна бути організована в
доступному вигляді. Параметри, такі як: тиск, температура,
вологість і таке інше, повинні відображатися однаковими символами
на всіх пультах.
ПРИНЦИП ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Пульт (за аналогією з диспетчерським пультом) повинен
перебувати в цілодобовому режимі, тобто, у реальному масштабі часу
постійно одержувати інформаційні дані з об'єктів, що
контролюються, обробляти їх, порівнювати з еталонними параметрами
нормально функціонуючого технологічного процесу, які були
закладені раніше, відстежувати динаміку технологічного процесу і у
разі виходу якого-небудь технологічного параметра за рамки (межі)
зазначеного, на екран пультового обладнання виводяться всі
параметри технологічного процесу і системи раннього виявлення
надзвичайних ситуацій в цілому. Це необхідно для швидкої
оперативної оцінки обстановки в цілому, а також оперативного
відстеження динаміки технологічного процесу в часі з метою
прийняття правильних рішень, превентивних заходів, організації
оповіщення по категоріях, прогнозування ситуації, організації
евакуації тощо.
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУЛЬТА
SCADA система - набір інструментальних засобів і виконавчих
модулів, призначених для створення автоматизованих робочих місць
операторів для спостереження за станом технологічного процесу і
керування ним.
Забезпечує:
1. Обмін даними з пристроями рівня технологічного процесу
(вимірювачі і виконавчі механізми).
2. Генерація подій і повідомлень про критичні та аварійні
стани технологічних параметрів.
3. Архівування історії змін параметрів технологічного
процесу.
4. Створення графічних мнемосхем для відображення поточних
параметрів технологічного процесу, обробки аварійних подій, для
відображення історії змін технологічних параметрів.
5. Динамічне відображення графічних мнемосхем у робочому
режимі.
СХЕМА ОБЛАСНОЇ ОПТИЧНОЇ МЕРЕЖІ
(РЕАЛЬНА МЕРЕЖА ПО ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ)
( va370666-07 )
СХЕМА МІЖОБЛАСНОЇ ОПТИЧНОЇ МЕРЕЖІ
( va370666-07 )
ТЕХНОЛОГІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Технологія клієнт - сервер для забезпечення взаємодії між
програмами.
2. Об'єктно-орієнтований підхід до проектування і створення
робочих місць операторів.
3. Технологія керування подіями для забезпечення динаміки
роботи системи.
4. Технологія COM/DCOM для взаємодії між програмами на
локальному комп'ютері або в мережі персональних комп'ютерів.
5. Орієнтація на стандарт ОРС.
6. Можливість використання будь-яких Active елементів на
мнемосхемах.
7. Потужні алгоритми візуалізації, засновані на технології
Direct Draw.
8. Можливість використання однієї мнемосхеми для подібних
об'єктів.
9. Скрипти для обробки подій в системі
БЛОК DATA ACCESS (доступ до даних) включає: зчитування технологічних параметрів; збереження технологічних параметрів у базі даних реального
часу, що надає інтерфейси для доступу до неї по мережі
персональних комп'ютерів; відображення технологічних параметрів на графічних
мнемосхемах; відображення технологічних параметрів у вигляді графіків
поточних значень (трендів).
БЛОК ALARMS & EVENTS (аварії і несправності) включає: виявлення аварійних ситуацій; відображення аварійних і технологічних повідомлень; відображення аварійних ситуацій як реакції динамічних
елементів графічних мнемосхем на відповідні події.
БЛОК HISTORY ACCESS (архів) включає: архівування історії змін параметрів технологічного процесу; перегляд історії змін параметрів технологічного процесу у
вигляді графіків і таблиць; генерацію звітів з історії змін параметрів технологічного
процесу.
СУТЬ - необхідно контролювати на пультах МНС технологічний
процес у повному обсязі тільки після відхилення одного з
параметрів. Але на об'єкті контролювати всі параметри
технологічного процесу і параметри, що входять відповідно до
проекту в систему раннього виявлення про надзвичайну ситуацію.
СИСТЕМА ОПОВІЩЕННЯ
ПРИНЦИПИ ОПОВІЩЕННЯ
Система раннього виявлення надзвичайної ситуації є джерелом
(генератором) для запуску (включення) системи оповіщення. Ці
системи призначені для різних завдань, проектуються і будуються
окремо одна від одної. Усі питання в адаптивності систем (стикуванні), інтерфейсі,
за допомогою якого на систему оповіщення йдуть сигнали від системи
раннього виявлення надзвичайної ситуації, а також у зворотному
порядку для відключення. Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій - повністю
пасивна система. Призначена для збору інформації з величезної
кількості контрольованих об'єктів, розташованих на великій
території і на величезних відстанях один від одного, відображення
параметрів об'єктів у випадку виходу одного з контрольованих
параметрів за межі нормальних, динамічний аналіз цих параметрів з
можливістю моделювання розвитку ситуації. Призначена для раннього
розпізнавання аварійних ситуацій з метою отримання максимальної
кількості часу для прийняття рішень щодо розгортання сил і засобів
для попередження аварійної ситуації, зменшення наслідків у випадку
аварії. Система оповіщення - активна система, або система реактивного
типу, призначена для оповіщення персоналу підприємства про
майбутню загрозу їхнього життя, для забезпечення максимально
швидкої евакуації із зон, які можуть бути підпасти або підпали під
вплив техногенно небезпечних факторів. Для оповіщення населення
прилеглих районів про небезпеку, з метою запобігання нанесенню
збитків здоров'ю і життю людей. Система оповіщення повинна відповідати наступним вимогам: система повинна бути цифрового типу з повною адаптацією до
сучасних комп'ютерних систем і програмних пакетів; система повинна бути багаторівневою з керуванням (однозначно
в обох напрямках: як в автоматичному, так і в ручному режимах; при включенні системи оповіщення необхідний підтверджуючий
сигнал про нормальну роботу системи. Локальні системи оповіщення відповідно до вимог постанови
Кабінету України від 15 лютого 1999 р. N 192 ( 192-99-п ) "Про
затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у
надзвичайних ситуаціях" повинні забезпечувати оповіщення
керівників, посадових осіб, оперативних чергових та інших
працівників потенційно небезпечних об'єктів, аварійних служб,
територіальних органів МНС, ЦО та НС, МВС, підприємств, установ
(насамперед дитячих, навчальних, медичних закладів, що знаходяться
в межах зон можливого ураження), організацій і населення.
РІВНІ ОПОВІЩЕННЯ
I рівень (А, Б) - рівень локального оповіщення, що попереджає
персонал про майбутню аварію. Сигнал повинен включатися
автоматично у разі розвитку ситуації відповідно до
запрограмованого сценарію з автоматичним або ручним відключенням.
На першому рівні повинно бути передбачене ручне включення системи.
Рівень може бути розділений на підрівні: ділянка, цех, територія,
завод... Але при цьому він залишається локальним. II рівень (В) - рівень прилеглого оповіщення. Рівень, у який
входить перша зона евакуації населення з прилеглих районів. Рівень
повинен бути обов'язково розділений по напрямках (секторах).
Наприклад: залежно від напрямку вітру виникає необхідність, у
першу чергу, евакуювати населення з підвітряної сторони і
мобілізувати сили та засоби саме в цьому напрямку. Оповіщення на цьому рівні або включення оповіщення цього
рівня слід робити тільки в ручному режимі з фіксацією
відповідальної особи, яка включила систему оповіщення. Може бути
сепарований на підрівні. III рівень (Г) - рівень глобального оповіщення. Рівень,
рішення про застосування якого приймаються з урахуванням
політичних наслідків. Міждержавний рівень.
СХЕМИ НИЖНЬОГО І СЕРЕДНЬОГО РІВНІВ СИСТЕМИ
( va370666-07 )
Практично, коли мова йде про системи раннього виявлення
виникнення надзвичайної ситуації, ми можемо говорити, що завдання
зводиться до системи диспетчеризації автоматизованих технологічних
процесів. Відмінність даного завдання від класичного завдання з
диспетчеризації полягає в наступному - необхідність відстежувати
n-у кількість технологічних процесів, максимальна цифра яких на
кінцевих етапах може становити за розрахунками до 20000. Обсяг
утопічний, тому що структура моніторингу, завдяки схемі
віртуальної комп'ютерної мережі, включає регіональні й обласні
сервери (пульти спостереження), інформація на які надходить через
спеціальні програмні фільтри з розрахунку:
N = max*0,15n -> 0,02n -> 0,001n
При цьому отримується цілком нормальна завантаженість
робочого місця оператора, що дозволяє оперативно приймати
управлінські рішення. Відстеження параметрів технологічного процесу починається
тільки при відхиленні одного з параметрів технологічного процесу
від нормального значення (заданого технологічним процесом як
нормальний режим) до переходу або верхньої межі аварії, або
повернення параметрів у нормальний, заданий, режим. Передача потоку інформаційних даних на більші відстані
високошвидкісними каналами зв'язку, так щоб інформація доходила до
пульта за частки секунди. З точки зору цілей, поставлених МНС, за цим рисунком мають
інтерес лише передаварійна область III і верхня межа
технологічного процесу. У цьому випадку найважливішим є часовий
параметр. Параметр, який починається (відраховується) з переходу
будь-якого з параметрів технологічного процесу, що відслідковують,
верхньої межі технологічного процесу і час, протягом якого
ситуація досягає межі аварії. Тобто час наростання аварійної
ситуації та час, необхідний для ухвалення рішення щодо розгортання
сил і засобів для попередження аварійної ситуації, зменшення
наслідків у випадку аварії. Чим більше часу для ухвалення рішення, тим більше шансів, що
аварії вдасться запобігти. За попереднім задумом, процес відстеження (моніторингу)
технологічних процесів, що нас цікавлять, починається із найнижчої
точки - межі включення технологічного процесу, і відбувається в
постійному режимі, навіть, якщо ситуація пройшла межу аварії
наскільки це можливо. Але процес візуалізації ситуації, що
відстежується (технологічних параметрів), починається з будь-якого
порушення верхньої межі технологічного процесу. Вся робота
оператора пульта щодо раннього виявлення виникнення надзвичайної
ситуації починається з переходу будь-якого з параметрів, що
відстежують, через верхню межу технологічного процесу. Якщо, в свою чергу, сегментувати передаварійну область або
зону аварійного ризику, розбивши її на підрівні, то ситуація буде
мати вигляд для більшої кількості проектованих об'єктів, наведений
у таблиці 1.
Таблиця 1. Межі, в яких повинна працювати система раннього
виявлння надзвичайної ситуації
В яких межах повинна працювати система раннього виявлення
надзвичайної ситуації?
IV. Область аварії
межа аварії
------------------------------------------------------------------ |----------------------------------------------------------------| ------------------------------------------------------------------
III. Передаварійна область
верхня межа технологічного процесу
------------------------------------------------------------------ |----------------------------------------------------------------| ------------------------------------------------------------------
II. Область роботи технологічного процесу є нормальних,
заданих параметрах (режимі)
межа виходу технологічного процесу в нормальний, задний режим
------------------------------------------------------------------ |----------------------------------------------------------------| ------------------------------------------------------------------
I. Область виходу технологічного процесу на режим
межа включення технологічного процесу
------------------------------------------------------------------ |----------------------------------------------------------------| ------------------------------------------------------------------
Таблиця 2. Алгоритм виявлення та оповіщення
------------------------------------------------------------------ | III. Порушення технологічного процесу | |----------------------------------------------------------------| |30% відхилення від |Початковий рівень |Час для первинного | |норми | |реагування на | | | |ситуацію, первинної | | | |підготовки до | | | |ухвалення рішення і | | | |загострення уваги на | | | |подіях, які | | | |відбуваються | |----------------------+-------------------+---------------------| |30%-70% відхилення |Докритичний рівень |Рівень, на якому | |від норми | |необхідно приймати | | | |певні дії. На цьому | | | |рівні необхідно | | | |автоматично включати | | | |локальне оповіщення в| | | |межах виробничої | | | |ділянки | |----------------------+-------------------+---------------------| |Вище 70% відхилення |Критичний рівень |Рівень, коли процеси | |від норми | |набувають | | | |незворотного | | | |характеру і питання | | | |про виникнення аварії| | | |вже не порушуються. | | | |Це час для | | | |максимальних зусиль і| | | |засобів для вжиття | | | |всіх заходів, щоб | | | |аварія мала якомога | | | |менш масштабні | | | |наслідки. Ухвалення | | | |рішення про евакуацію| | | |працюючого персоналу | | | |і оповіщення | | | |населення буферних | | | |зон | |----------------------------------------------------------------| | IV. Аварія | |----------------------------------------------------------------| | | |Вжиття всіх заходів | | | |для ліквідації аварії| | | |і локалізації її в | | | |межах виробничої | | | |ділянки. | ------------------------------------------------------------------
Якщо говорити стосовно передаварійної області - III, то в
першу чергу викликає інтерес: час виникнення (день, ніч, ранок тощо); пора року (зима, літо тощо), а також атмосферні явища (температура, тиск, вологість, дощ,
сніг, напрямок вітру тощо).
ЧАС НАРОСТАННЯ АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ, КОЛИ СИТУАЦІЯ ПЕРЕХОДИТЬ У
НЕЗВОРОТНИЙ ПРОЦЕС. ДИНАМІКА ПРОЦЕСУ.
На жаль, даний процес і все, що пов'язано з ним, неможливо
стандартизувати ні в самому процесі, ні в часі, ні в заходах
реагування.
СКЛАДНІСТЬ В ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ
Кожний конкретний об'єкт є індивідуальним набором параметрів
та інформаційних додаткових даних. Кожний параметр в інформаційній
базі має своє критичне значення, вище якого він переходить в
передаварійну область, крім того, кожний з параметрів має і свій
поріг аварійності. На довершення всі параметри інформаційної бази
взаємозалежні, а також тою чи іншою мірою впливають один на
одного. Ступінь впливу параметрів один на одного досить різний і
визначає швидкість наростання аварійного процесу. Відслідковуючи ситуацію з повним набором інформаційних даних
на екрані монітора в режимі реального часу, буде дуже важко
передбачати розвиток ситуації через наступні причини: непередбачена кількість даних (приблизно від 10 до 500); велика кількість різнотипних об'єктів з різними
технологічними процесами. (Надалі передбачається зведення об'єктів
за типами, групами і пробами уніфікації візуальних відображень
параметрів); однозначне існування гіпероб'єктів, що припускає особливий,
індивідуальний підхід, деталізація інформації технологічних
процесів, логічні залежності при зв'язках і впливі параметрів один
на одного; знання технологічних процесів на досить серйозному рівні, що
неможливо для диспетчера і тим більше для прийняття правильних
управлінських рішень; прийняття управлінських рішень, "вартість" яких буде досить
високою. З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що без
відпрацьованих сценаріїв розвитку ситуації при зміні різних
параметрів у нескінченній безлічі варіантів і впливів їх один на
одного, без занесення цих варіантів у базу даних, як можливих
моделей розвитку ситуацій, без автоматизації процесів аналізу і
моделювання на апаратно-програмному рівні за допомогою програмних
блоків аналізу і моделювання буде дуже складно прийняти
управлінське рішення, адекватне сформованій ситуації.
ВИСНОВКИ
I. Технічні: висока швидкість передачі даних від локального об'єкта до
пультів моніторингу; максимальна інформативність системи, що забезпечує
візуалізацію повного комплекту параметрів з об'єкта; робота в реальному масштабі часу; динамічне відображення параметрів; стандартна система баз даних, що дає можливість використання
потоку даних у різних програмних середовищах аналізу і
прогнозування; можливість побудови всього ланцюга системи, починаючи з
одного об'єкта; спіральний спосіб побудови системи; швидке розгортання системи в часових рамках; універсальність технічних засобів, що застосовуються, їх
доступність і надійність.
II. Економічні: низька вартість об'єктової частини (контролер); низька вартість підключення до "точки входу" і абонплати за
канал зв'язку; спіральне розгортання системи; прийнятна вартість пультового обладнання; низька вартість розгортання системи в цілому (низька вартість
порівняно з існуючими аналогами).
III. Юридичні: локальна система - обслуговування професійною фірмою; канал передачі даних - обслуговування професійним оператором; пульти - обслуговування професійною фірмою; системний інтегратор - професійна фірма. (професійний оператор (фірма) - юридична особа, що займається
даною проблемою професійно, готова підписати договір і відповідати
за свою ділянку роботи).
Начальник Державної
інспекції цивільного
захисту та техногенної
безпеки МНС України В.Ф.Стоєцький



вгору