Друкувати   Шрифт: або Ctrl + mouse wheel

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

23.12.2011  № 355/06/186-11

<...>

Пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При звільненні працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП має бути дотриманий певний порядок вивільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Звільнення з зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівнику іншу роботу (тобто всі вакантні посади, що є у штатному розписі, на зайняття яких може претендувати даний працівник) на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник підлягає звільненню відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.

Однак відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Працівник, який у період закінчення попередження про звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП знаходиться на лікарняному, підлягає звільненню після закінчення періоду тимчасової непрацездатності. Наказ про звільнення повинен бути виданий у день виходу на роботу, що є останнім днем роботи та днем звільнення.

Частиною першою статті 47 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. До зазначених сум належить і оплата за останній день роботи.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту України та Міністерства юстиції України від 29.07.93 р. № 58 <...>, передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні проводитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Заступник директора
Департаменту правового
забезпечення - начальник відділу



О. Туліна


Публікації документа