Документ v0281872-15, поточна редакція — Прийняття від 17.04.2015

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

17.04.2015  № 281

Про затвердження Концепції наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 "Про Державну фіскальну службу України", пункту 3 Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1084, та з метою визначення концептуальних засад формування ефективного та дієвого механізму наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Концепцію наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері (далі - Концепція), що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів ДФС під час підготовки пропозицій до проекту щорічного тематичного плану науково-дослідних робіт ДФС враховувати положення Концепції.

3. Департаменту персоналу (Пригаровський В.М.) разом із структурними підрозділами ДФС за участю підвідомчих наукових установ у двомісячний строк розробити та подати на затвердження План заходів щодо реалізації Концепції у 2015 році.

4. Департаменту комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному веб-порталі ДФС.

5. Координаційно-моніторинговому департаменту забезпечити внесення цього наказу до Репозиторія звітної та статистичної інформації ДФС відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В.о. Голови

М.В. Мокляк



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДФС
17.04.2015  № 281

КОНЦЕПЦІЯ
наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері

Концепція наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері (далі - Концепція) розроблена відповідно до ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення", Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, Законів України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність", від 25 червня 1993 року № 3322-XII "Про науково-технічну інформацію", від 10 лютого 1995 року № 51/95-ВР "Про наукову і науково-технічну експертизу", від 11 липня 2001 року № 2623-III "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", від 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 07 квітня 1998 року № 469 "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ", від 25 серпня 2004 року № 1084 "Про затвердження Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету", від 20 липня 1996 року № 830 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт", від 21 травня 2014 року № 236 "Про Державну фіскальну службу", розпоряджень Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року № 780-р "Про схвалення Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю", від 17 грудня 2012 року № 1077-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю на період до 2017 року", інших нормативно-правових актів, які регламентують організацію та проведення наукової та науково-технічної діяльності.

I. Проблеми, що потребують розв'язання

Реформування органів державної влади, одним із результатів якого є створення Державної фіскальної служби України (ДФС), зумовлює необхідність розроблення нових підходів до організації її діяльності на основі міжнародного досвіду реорганізації фіскальних органів та попереднього досвіду роботи Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової служби України і Державної митної служби України.

Одним із шляхів досягнення поставленої мети - позиціонування ДФС як ефективного адміністратора податкових і митних платежів, ефективність якої вимірюватиметься як продуктивністю роботи з наповнення бюджету, так і підвищенням рівня податкового та митного сервісу для платників, є належний рівень наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері відповідно до вимог чинного законодавства, що регламентують порядок управління науковою та науково-технічною діяльністю.

Система наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері формується на міжнародному досвіді та державному регулюванні наукової діяльності з урахуванням специфіки відомчого регулювання наукової діяльності та факторів, які впливають на створення, функціонування та розвиток системи наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері, зокрема зовнішніх (глобальні, міждержавні, національні) та внутрішніх чинників (правові основи діяльності, внутрішньовідомчий попит на наукові дослідження, ресурсне забезпечення).

Суб'єктами системи наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері є:

на стратегічному рівні: головний замовник - ДФС, замовники - структурні підрозділи ДФС, спеціалізовані департаменти та орган, які здійснюють функції прогнозування, фінансування та контролю;

на оперативному рівні: координатор - структурний підрозділ, який відповідно до розподілу функціональних повноважень забезпечує організацію наукової і науково-технічної діяльності;

на тактичному рівні: виконавці - науково-дослідні установи.

Враховуючи, що наукове забезпечення державного управління у податково-митній сфері - це система заходів (наукових, науково-технічних, організаційних тощо), спрямованих на забезпечення необхідними ресурсами прогресивного розвитку ДФС, проблемними залишаються питання:

визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень у податково-митній сфері;

залучення науковців підвідомчих наукових установ до науково-методичного та експертного супроводу процесу прийняття управлінських рішень щодо розвитку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та політику у сфері державної митної справи;

залучення фахівців-практиків від замовника до прикладних наукових досліджень як консультантів або співвиконавців, наукових заходів щодо тематики дослідження, організованих виконавцем, належної організації впровадження результатів дослідження;

забезпечення співпраці з науковими установами та організаціями іноземних держав з урахуванням перспективних і пріоритетних напрямів наукових досліджень;

неналежного рівня співпраці замовника наукового дослідження з виконавцем щодо узгодження програми дослідження та надання доступу до статистичної інформації у межах, необхідних для проведення дослідження;

відсутності нормативних підстав для виконання науковими установами на замовлення ДФС робіт (експрес-дослідження, науково-аналітичні довідки тощо) поза межами тематичного плану наукових досліджень;

документального підтвердження впровадження отриманих результатів наукових досліджень.

Подальший розвиток системи наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері як один з напрямів реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи потребує розроблення Концепції.

Необхідними умовами реалізації Концепції є:

дотримання своїх зобов'язань один перед одним учасниками наукової діяльності: держава, центральні органи виконавчої влади, бізнес, науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади;

підвищення ролі науки у реалізації державної податкової та державної митної справи, забезпечення участі науковців і дослідників у науково-методичному, експертному та консультативному супроводі процесу прийняття управлінських рішень, реалізації проектів та програм, спрямованих на інституційний розвиток ДФС;

удосконалення механізму регулювання наукової діяльності через збалансування інтересів, повноважень та відповідальності у тріаді: "замовник - координатор - виконавець".

II. Мета Концепції

Метою Концепції є визначення концептуальних засад формування ефективного та дієвого механізму наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері.

Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2015 - 2020 років.

III. Удосконалення інструментів управління системою наукового забезпечення у податково-митній сфері

1. Пріоритетні напрями наукових досліджень у податково-митній сфері

Наукові дослідження у податково-митній сфері формуються за такими пріоритетними напрямами:

1) сприяння реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи;

2) забезпечення реалізації державної антикорупційної політики, впровадження ефективних заходів запобігання та протидії корупції;

3) формування системного підходу у боротьбі з порушеннями податкового та митного законодавства, сприяння здійсненню в межах визначених повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів;

4) забезпечення формування державної митної політики у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі та захисту внутрішнього ринку, розвитку національної економіки та її інтеграцію до світової економіки;

5) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

6) здійснення адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску; забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів;

7) забезпечення формування та сприяння реалізації державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

8) сприяння розвиткові міжнародної торгівлі, впровадження найкращих практик у сфері митного регулювання;

9) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності ДФС;

10) формування ефективної системи управління персоналом;

11) розвиток партнерських відносин з громадянами та бізнесом;

12) дослідження історії податкових та митних органів України.

2. Кадровий потенціал наукових установ

Для забезпечення реалізації завдань ДФС необхідним є формування повноцінного наукового потенціалу, зокрема створення колективів науковців та фахівців-практиків, який мав би змогу на належному рівні, аналізуючи тенденції розвитку різних сфер діяльності, прогнозувати подальші тенденції розвитку державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи.

Проблеми передбачається розв'язати шляхом:

участі наукових співробітників науково-дослідних установ і організацій у підготовці та проведенні відомчих нарад, колегій, "круглих столів", а також міжнародних навчальних заходів, конференцій, симпозіумів з актуальних питань розвитку державної податкової політики та політики у сфері реалізації державної митної справи;

розроблення програми заходів з інформування працівників ДФС про діяльність підвідомчих наукових установ, досягнення вчених з метою підвищення престижу науки і праці вчених, формування привабливого іміджу науковців;

публікації результатів наукової діяльності у міжнародних фахових виданнях, наукометричних платформах;

змістового наповнення та обов'язкового використання відомчого веб-ресурсу "Парадигма податково-митної науки" для проведення прикладних наукових досліджень у податково-митній сфері;

підвищення кваліфікації наукових працівників, у тому числі навчання і стажування у науково-дослідних установах, організаціях іноземних держав;

розроблення системи матеріального та нематеріального заохочення посадових осіб ДФС, які беруть участь у виконанні прикладних досліджень;

забезпечення співробітництва з вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами, організаціями України та іноземних держав;

здійснення професійної мовної підготовки науковців;

гарантування належного забезпечення соціального захисту наукових працівників.

3. Фінансове, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення

Протягом 2011 - 2014 років спостерігається зменшення видатків на прикладні наукові дослідження у податково-митній сфері, що негативно впливає на ефективність провадження наукової діяльності, підвищення кваліфікації наукових працівників, розвиток матеріально-технічної бази науково-дослідних установ тощо.

Проблеми передбачається розв'язати шляхом:

поетапного збільшення обсягу видатків загального фонду державного бюджету на проведення наукових досліджень і науково-технічних розробок у податково-митній сфері, що відбираються на конкурсній основі, у тому числі в рамках виконання державних наукових і науково-технічних програм, а також для виконання державного замовлення на створення новітніх технологій;

залучення провідних іноземних експертів до проведення наукової і науково-технічної експертизи наукових проектів;

забезпечення розвитку матеріально-технічної бази науково-дослідних установ;

модернізації комп'ютерної мережі науково-дослідних установ на рівні світових стандартів;

здійснення заходів щодо поетапного оновлення комп'ютерного парку та ліцензійного програмного забезпечення підвідомчих науково-дослідних установ;

постійного доступу наукових працівників до міжнародних та вітчизняних ресурсів наукової інформації та електронних науково-інформаційних продуктів провідних видавництв і компаній;

сприяння здійсненню науково-дослідної роботи науковими працівниками науково-дослідних установ із залученням грантів іноземних наукових фондів;

надання замовником інформації, у тому числі й статистичної, у межах, необхідних для проведення дослідження.

4. Міжнародне наукове і науково-технічне співробітництво

Потенціал науковців є візитною карткою будь-якої країни. Під час укладення двосторонніх міждержавних або міжурядових угод про науково-технічне співробітництво, як правило, обов'язковою складовою є співпраця у науковій сфері, оскільки більшість наукових досліджень світового масштабу здійснюються колективами вчених та науковців з різних країн. Проте механізм залучення закордонних фахівців до виконання прикладних наукових досліджень у податково-митній сфері як співвиконавців не розроблений, а участь науковців підвідомчих наукових установ у подібних дослідженнях є обмеженою.

Проблеми передбачається розв'язати шляхом:

активізації участі науковців у реалізації міжнародних наукових програм;

зміцнення співробітництва із науково-дослідними установами, організаціями іноземних держав, що здійснюють наукові дослідження у митній та податковій сферах;

проведення інформаційно-видавничої діяльності та популяризації наукових розробок;

забезпечення правових підстав для залучення вітчизняних та іноземних учених до виконання наукових досліджень;

здійснення дослідницької роботи науковцями науково-дослідних установ за грантами іноземних наукових фондів.

IV. Очікувані результати реалізації Концепції

Реалізація Концепції сприятиме:

прогресивному розвитку ДФС;

запровадженню ефективного та дієвого механізму наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері;

поліпшенню ефективності наукової і науково-технічної діяльності у ДФС;

забезпеченню впровадження в практичну діяльність ДФС отриманих результатів наукових досліджень.

V. Джерела фінансування, необхідні для реалізації Концепції

Фінансування заходів, спрямованих на реалізацію Концепції, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної і фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Директор
Департаменту персоналу


В.М. Пригаровський



вгору