Документ v019d697-00, поточна редакція — Прийняття від 19.01.2000

          Дайджест. Оподаткування прибутку підприємств. 
Питання - Відповіді
(19 січня 2000 року)
Зміст
- Податкова і бухгалтерська звітність
- Пооб'єктний облік страхових фондів
- Валові витрати
- Визначення груп основних фондів
- Прибуток за рахунок понижуючого коефіцієнта
- Перевищення розрахункової величини фонду оплати праці
- Громадська організація інвалідів
- Соціальний захист
- Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи
- Сплата 10 відсотків амортизаційних відрахувань
- Страхове відшкодування
- Виробники сільськогосподарської продукції
- Реалізовані основні засоби
- Допомога на поховання
- Збільшення статутного фонду
- Податок на прибуток
- Проведення благодійної лотереї
- Неприбуткові організації
- Винагорода за вислугу років
- Спрощена система оподаткування та натуральна оплата праці
- Передача права власності
- Ремонт орендованих основних фондів
- Амортизація нематеріальних активів
- Витрати на відрядження
- Заплатив офшорній фірмі - плати податки
- Для сільгоспвиробників
- Що спершу - недоїмка чи пеня?

_________________________________________________________________
1. Податкова і бухгалтерська звітність
Чи зобов'язані платники податків під час здавання звітності
зі збитками супроводжувати її письмовими поясненнями причин
збитковості та заходів щодо її ліквідації?
Статтею 16 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями)
визначено, що податковий орган не може вимагати надання форм
податкової звітності, безпосередньо не передбачених цим Законом, у
тому числі бухгалтерських звітів, балансів чи іншої неподаткової
звітності. Разом з тим п. 11.2 ст. 11 Закону України від 04.12.90 р.
N 509-XII ( 509-12 ) "Про державну податкову службу в Україні" (із
змінами і доповненнями) надає право органам державних податкових
служб одержувати від підприємств, установ, організацій, банків та
інших фінансово-кредитних установ, громадян довідки, копії
документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи,
видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності та громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки,
інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому
числі про ненадходження в установлені терміни валютної виручки, та
іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків,
інших платежів у порядку, визначеному законодавством. Таким чином, державні податкові інспекції можуть зобов'язати
платників податку надавати не звітність (податкову, бухгалтерську,
неподаткову) , а пояснення, що не суперечить чинному податковому
законодавству.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.12.
_____
2. Пооб'єктний облік страхових фондів
Чи передбачається пооб'єктний облік при збільшенні
(зменшенні) балансової вартості основних фондів груп 2 та 3?
Підпунктом 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і
доповненнями) визначено, що у разі виведення з експлуатації
основних фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх продажем балансова
вартість груп зменшується на суму вартості продажу таких основних
фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником
податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує
балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість
прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового
доходу платника податку відповідного періоду. Згідно з пп. 8.3.5. п. 8.3 ст. 8 цього Закону не
передбачається пооб'єктний облік при збільшенні (зменшенні)
балансової вартості основних фондів груп 2 та 3.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.12.
_____
3. Валові витрати
Чи відноситься до складу валових витрат вартість реалізованих
товарів, які було внесено до статутного фонду товариства з
обмеженою відповідальністю?
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від
28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
(із змінами і доповненнями) до складу валових витрат включаються
суми будь-яких витрат, сплачені протягом звітного періоду у
зв'язку з продажем продукції (робіт, послуг) з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Зокрема,
пп. 5.3.9 передбачено, що не включаються до складу валових витрат
будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Враховуючи вищевикладене, при визначенні оподатковуваного
прибутку, одержаного від продажу товарно-матеріальних цінностей,
які є часткою статутного фонду, отриманий валовий дохід може
зменшуватися на суму тільки тих витрат, які підтверджують фактично
проведені підприємством витрати на придбання таких
товарно-матеріальних цінностей для виробництва товарів (робіт,
послуг), тобто без включення до складу валових витрат вартості
проданих товарів, що були отримані як внесок до статутного фонду.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.12-13.
_____
4. Визначення груп основних фондів
До якої групи основних фондів відносяться плаваючі засоби:
пасажирсько-вантажні, службові, вантажні, наливні судна та інші
плаваючі засоби?
Згідно з розділом 1 Державного класифікатора України
N ДК 013-97, затвердженого наказом Державного комітету по
стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 р. N 507
( v0507217-97 ), до другої групи основних фондів відносяться
транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі;
меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні
прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи
електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичного
оброблення інформації. У той же час відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону
України від 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із
змінами і доповненнями) плаваючі засоби: пасажирсько-вантажні,
службові, вантажні, наливні судна та інші плаваючі засоби
відносяться до третьої групи основних фондів.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.13.
_____
5. Прибуток за рахунок понижуючого коефіцієнта
Чи оподатковується прибуток підприємства, отриманий за
рахунок понижуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,6?
Відповідно до Порядку складання Декларації про прибуток
підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.98 р.
N 37 ( z0094-98 ) та зареєстрованого Мін'юстом України 11.02.98 р.
за N 94/2534 (із змінами і доповненнями), у разі якщо
оподатковуваний прибуток підприємства, що підлягає оподаткуванню
за ставкою 30 відсотків до перенесення збитків на наступні
податкові квартали (рядок 36, графа 3 Декларації про прибуток
підприємства) має позитивне значення, то таке підприємство повинне
сплатити частину податку на прибуток за рахунок запровадження
понижуючого коефіцієнта до норм амортизації до державного бюджету.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.13.
_____
6. Перевищення розрахункової величини фонду оплати праці
Чи можуть компанії Міненерго України керуватися останнім
абзацом п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.99 р.
N 525 ( 525-99-п ) без урахування індексу обсягів виробництва?
Останній абзац п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
01.04.99 р. N 525 "Про Порядок визначення сум, що вносяться до
бюджету підприємствами-монополістами у 1999 році у зв'язку з
перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці" стосується
підприємств, обсяги виробництва яких порівняти неможливо. Однак
особливості обліку продукції в електроенергетиці, в тому числі
визначення обсягу виробництва, врегульовано Типовою інструкцією по
продукції, затвердженою наказом Міністерства статистики України
від 20.07.92 р. N 123 ( v0123202-92 ) (із змінами і доповненнями). Таким чином, питання щодо застосування Порядку визначення
сум, що вносяться до бюджету підприємствами-монополістами у 1999
році у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати
праці енергопостачальними підприємствами, врегульовано.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.13.
_____
7. Громадська організація інвалідів
Чи може Всеукраїнська організація "Реабілітація інвалідів"
скористатися пільгою щодо оподаткування прибутку?
Законом України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями)
визначено, що перелік всеукраїнських громадських організацій
інвалідів, на підприємства яких поширюється пільга щодо
оподаткування прибутку підприємств, затверджується Кабінетом
Міністрів України. Якщо Всеукраїнська організація "Реабілітація інвалідів" буде
зареєстрована як всеукраїнська громадська організація інвалідів і
відповідатиме нормі пп. 7.12.1 п. 7.12 ст. 7 цього Закону, то вона
і її підприємства при прийнятті рішення Кабінетом Міністрів
України можуть бути включені до Переліку громадських організацій і
користуватись пільгою, передбаченою Законом. Таким чином, Всеукраїнська організація "Реабілітація
інвалідів" може скористатися пільгою щодо оподаткування прибутку
підприємств тільки у разі включення й до зазначеного переліку. Крім того, якщо статут та діяльність Всеукраїнської
організації "Реабілітація інвалідів" буде відповідати вимогам п.
7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств", то ця організація в установленому порядку може бути
зареєстрована як неприбуткова.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.13-14.
_____
8. Соціальний захист
Який порядок звільнення творчої спілки від податку на дохід,
отриманий у вигляді майна або грошових коштів, що надійшли
безоплатно?
Загальний порядок введення податків, податкових ставок, пільг
щодо оподаткування встановлюється Законом України від 05.06.91 р.
N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" (зі змінами і
доповненнями), ст. 1 якого передбачено, що ставки, механізм
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування. Порядок звільнення від оподаткування неприбуткових
організацій визначено п. 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і
доповненнями), яким передбачено, що творчі спілки відносяться до
неприбуткових організацій і доходи, отримані такими неприбутковими
організаціями у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно
або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних
пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять
таким неприбутковим організаціям від проведення їхньої основної
діяльності, звільняються від оподаткування.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.14.
_____
9. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи
Який порядок реєстрації обслуговуючих сільськогосподарських
кооперативів як неприбуткових організацій?
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи створюються для
здійснення обслуговування членів кооперативу на засадах
взаємодопомоги та економічного співробітництва. При обслуговуванні
членів кооперативу не ставиться за мету одержання прибутку. З
метою одержання прибутку здійснюється діяльність з третіми
особами. Підпунктом 7.11.1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР
"Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і
доповненнями) визначено, які саме установи і організації
відносяться до неприбуткових. Питання щодо реєстрації
сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як платників
податку слід вирішувати індивідуально в кожному окремому випадку,
виходячи із статуту кооперативу.
// Вісник податкової служби. - 1999. - N 47/48. - С.15.
Відповіді підготовлено за сприяння начальника Головного
управління прямих податків ДПА України А.П. Фурмана та заступника начальника Головного управління прямих податків
ДПА України Т.Б. Савченко
__________
10. Сплата 10 відсотків амортизаційних відрахувань
Чи можна звільнити селянське господарство, яке не перейшло на
сплату фіксованого сільськогосподарського податку, від сплати 10
відсотків амортизаційних відрахувань у лютому та березні 1999
року?
Законом України від 16.03.99 р. N 484-XIV ( 484-14 ) "Про
внесення змін до ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" звільнено від сплати 10 відсотків амортизаційних
відрахувань з 01.01.99 р. платників фіксованого
сільськогосподарського податку. Як свідчить зміст листа, селянське господарство не перейшло в
1999 р. на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, тому
його не можна в лютому та березні цього року звільнити від сплати
зазначеного податку.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 1. - С.45.
_____
11. Страхове відшкодування
Чи відносяться до валових витрат застраховані збитки, які
виникають в результаті крадіжок, вчинених покупцями?
Відповідно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України від
28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
(із змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються
будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю,
транспортування продукції платника податку; цивільної
відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів,
що перебувають у складі основних фондів платника податку;
екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником
податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших
комерційних ризиків платника податку, за винятком страхування
життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю
фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником
податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або
будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних
осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового
відшкодування на користь платника податку - страхувальника,
застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться
до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми
страхового відшкодування таких збитків включаються до валових
доходів такого платника податку у податковий період їх отримання. Законом України від 07.03.96 р. N 85/96-ВР "Про страхування"
передбачено, що виплата страхових сум і страхового відшкодування
проводиться згідно з договором страхування або законодавством на
підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх
осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта
(аварійного сертифіката), який складається страховиком або
уповноваженою особою (аварійним комісаром) у формі, що
визначається страховиком. Щодо порядку провадження діяльності аварійних комісарів, які
з'ясовують причини настання страхового випадку та визначають
розмір застрахованих збитків, то його передбачено постановою
Кабінету Міністрів України від 05.01.98 р. N 8 ( 8-98-п ) "Про
затвердження типового положення про організацію діяльності
аварійних комісарів". Згідно з п. 16 цього положення аварійний
комісар на підставі проведеного дослідження і зібраних документів
складає аварійний сертифікат - документ, у якому зазначаються
обставини, причини настання страхового випадку та розмір
заподіяної шкоди. Тобто сума застрахованого збитку визначається саме
страховиком у страховому акті або аварійним комісаром в аварійному
сертифікаті. Що стосується розміру застрахованого збитку, то відповідно до
ст. 8 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не
може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав
страхувальник. Цією ж статтею дано визначення терміну "франшиза"
як частини збитків, що відшкодовуються страховиком згідно з
договором страхування. Враховуючи викладене, вважаємо, що віднесення до складу
валових витрат сум застрахованих збитків, понесених в результаті
крадіжок, вчинених покупцями, Законом України "Про оподаткування
прибутку підприємств" не передбачено.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 1. - С.45.
_____
12. Виробники сільськогосподарської продукції
Які строки сплати податку на прибуток встановлено
інкубаторним птахопідприємством (ІПП), що не перейшли на сплату
фіксованого сільськогосподарського податку?
Статтею 14 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями)
встановлено, що підприємства, основною діяльністю яких є
виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на
прибуток у порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за
підсумками звітного податкового року. Валові доходи і витрати підприємств - виробників
сільськогосподарської продукції, утримані (понесені) протягом
звітного податкового року, підлягають індексуванню виходячи з
офіційного індексу інформації за період від місяця, наступного за
місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця
звітного податкового року. Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на
землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому
обороті. Якщо за результатами звітного податкового року такі
підприємства мали балансові збитки, вони переносяться на зменшення
валових доходів майбутніх податкових років у порядку,
встановленому ст. б цього Закону. Порядок нарахування та строки сплати податку визначено ст. 16
цього Закону, і платники податку визначають самостійно суми
податку, що підлягають сплаті. Водночас звертаємо увагу на те, що підприємства, основною
діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції,
подають декларацію про прибуток у визначені цим пунктом строки за
формою, що встановлюється центральним податковим органом України. Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю
яких є виробництво сільськогосподарської продукції відносяться
підприємства, валовий дохід яких від продажу сільськогосподарської
продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий)
рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу. Якщо за звітний (податковий) рік валовий дохід таких
підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не
перевищує п'ятдесяти відсотків загальної суми валового доходу, то
прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг),
що не відноситься до сільськогосподарської продукції,
оподатковується в загальному порядку.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 1. - С.46.
_____
13. Реалізовані основні засоби
Підприємство придбало легковий автомобіль, збільшило
балансову вартість другої групи основних фондів на суму цих витрат
і реалізувало цей автомобіль до настання одного року експлуатації.
Чи можна зменшити об'єкт оподаткування на суму витрат на
експлуатацію цього автомобіля та суму амортизаційних відрахувань?
Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами
та доповненнями) встановлено, що під терміном "основні фонди" слід
розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській
діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365
календарних днів із дати введення в експлуатацію таких
матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у
зв'язку з фізичним або моральним зносом. У зв'язку з тим, що зазначений легковий автомобіль
використовувався у господарській діяльності платника податку
протягом періоду, меншого ніж 365 днів, вважаємо, що амортизаційні
відрахування стосовно цього автомобіля мають бути здійснені за
рахунок власних коштів, і витрати щодо його експлуатації не можна
віднести на зменшення об'єкта оподаткування.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 1. - С.46.
_____
14. Допомога на поховання
Чи можна включити суму матеріальної допомоги на поховання,
виділену штатному працівнику, до складу валових витрат
підприємство у складі витрат на оплату праці?
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами
та доповненнями) визначено, що до складу валових витрат платника
податку відносяться будь-які витрати, оплачені (нараховані)
протягом звітного періоду, пов'язані з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами
5.3-5.8 цієї статті. Підпунктом 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 цього Закону передбачено, що до
складу валових витрат платника податку відносяться витрати на
оплату праці працівника, які включають витрати на виплату основної
і додаткової заробітної плати та інших заохочень і виплат, зокрема
будь-яких інших виплат у грошовій або натуральній формі,
встановлених за домовленістю сторін. Оскільки зазначена матеріальна допомога не пов'язана з
підготовкою, організацією, веденням виробництва, а видається для
задоволення особистих потреб, не пов'язаних з кількістю та якістю
праці фізичної особи, що перебуває в трудових відносинах з таким
підприємством, то згідно з цим Законом матеріальна допомога не
включається до складу валових витрат.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 1. - С.46-47.
_____
15. Збільшення статутного фонду
Основні засоби спільного підприємства придбано за рахунок
позикових коштів і спрямовано на поповнення статутного фонду. Чи
можна покриття таких витрат здійснювати за рахунок прибутку,
отриманого за 9 місяців поточною року, який розподіляється між
засновниками?
Підпунктом 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами
та доповненнями) встановлено, що в разі прийняття рішення щодо
виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які
нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику
таких корпоративних прав пропорційно його частці в статутному
фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від
того, чи була діяльність такого, підприємства-емітента прибутковою
протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для
виплати дивідендів. Відповідно до пп. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7 зазначеного Закону
податок на дивіденди, передбачений пп. 7.8.2 цієї статті, не
застосовується у разі виплати дивідендів у вигляді акцій (часток,
паїв), емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди, за
умови, що така виплата таким чином не змінює пропорцій (часток)
участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді
підприємства-емітента. Таким чином, у разі прийняття радою засновників чи іншим
керівним органом спільного підприємства рішення про спрямування
(розподіл) прибутку, одержаного після оподаткування, на поповнення
статутного фонду в порядку, передбаченому пп. 7.8.5 п. 7.8 ст. 7,
податок на дивіденди до такого прибутку не застосовується.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 1. - С. 47.
Відповіді підготовлено за сприяння заступника начальника
Головного управління прямих податків ДПА України Т.Б. Савченко та начальника відділу Головного управління прямих податків ДПА
України Р.І. Сироватко
__________
16. Податок на прибуток
На кого не поширюється дія пп. 5.5.3 п. 5.5 ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств"?
Відповідно до пп. 5.5.3 п. 5.5 ст. 5 Закону України від
28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
(із змінами і доповненнями) вимоги пп. 5.5.2 цього Закону
поширюються на платників податку, 50 або більше відсотків
статутного фонду яких перебуває у власності або управлінні
(безпосередньо чи опосередковано) осіб, які є нерезидентами, а
також юридичних осіб, звільнених від сплати податку на прибуток
підприємств згідно з положеннями п. 7.11 ст. 7 зазначеного Закону. Якщо 50 або більше відсотків статутного фонду платника
податку на прибуток перебувають у власності фізичних осіб -
громадян України, то обмеження, передбачені пп. 5.5.2 Закону, на
такого платника не поширюються. Абзацами 3 та 4 п. 3 розділу 2 Закону України від 15.07.99 р.
N 977-XIV ( 977-14 ) "Про внесення змін до деяких Законів України
з метою стимулювання інвестиційної діяльності" внесено зміни до
підпунктів 5.5.2 та 5. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств". Так, пп. 5.5.2 після слів "За борговими
зобов'язаннями" доповнено словами "на користь осіб, визначених у
підпункті 5.5.3 цього пункту", а у пп. 5.5.3 слова "осіб, що не є
резидентами України" Замінено словами "осіб, що є нерезидентами".
Таким чином, дія пп. 5.5.3 зазначеного Закону не поширюється на
платників податку, 50 або більше відсотків статутного фонду яких
перебувають у власності або управлінні фізичних осіб - громадян
України.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.6.
_____
17. Проведення благодійної лотереї
Чи звільняються від оподаткування доходи, отримані
благодійною організацією від проведення благодійної лотереї
"Спринт"?
Підпунктом 7.12.1 п. 7.12 ст. 7 Закону України від 28.12.94
р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із
змінами і доповненнями) визначено, що від оподаткування
звільняється прибуток підприємств, що Засновані всеукраїнськими
громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їхньою
власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім
прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом
попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів,
які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50
відсотків загальної чисельності працюючих і фонд оплати таких
інвалідів становить не менш як 25 відсотків від суми витрат на
оплату праці, що включаються до складу валових витрат. Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на
підприємствах яких поширюється ця пільга, затверджує Кабінет
Міністрів України. Законом України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" (із змінами від 10.02.98
р. N 102/98-ВР) передбачено порядок патентування діяльності у
сфері грального бізнесу, що здійснюється суб'єктами
підприємницької діяльності або їхніми структурними
(відокремленими) підрозділами. Відповідно до частини другої ст. 5 зазначеного Закону під
гральним бізнесом слід розуміти діяльність, пов'язану з
улаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних
автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей
(крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у
готівковій або майновій формі. Виходячи з вищевикладеного благодійна лотерея "Спринт" не
належить до державних, і тому для проведення такого виду
діяльності Херсонська обласна рада інвалідів і ветеранів війни
повинна придбати торговий патент для кожного окремого пункту, де
реалізуються зазначені лотереї.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.6-7.
_____
18. Неприбуткові організації
Чи визначається Донецький державний академічний російський
театр опери та балету як неприбуткова організація? Чи можна його
включити до Реєстру неприбуткових установ і організацій?
Донецький державний академічний російський театр опери та
балету згідно із затвердженим статутом має статус державного
комунального театрально-видовищного підприємства та здійснює свою
виробничо-господарську діяльність на основі госпрозрахунку. Статутними документами театру передбачено види діяльності, що
передбачають отримання прибутку, а саме: п. 4.3 ст. 4 передбачає
отримання доходів від фінансово-господарської діяльності та
доходів від цінних паперів. Також відповідно до ст. 5 статуту
театр надає платні послуги фізичним та юридичним особам у вигляді
доставки квитків додому та в офіси, оформлення заявок на вистави
та видовища, в тому числі телефоном, забезпечує перевезення
вантажів і пасажирів тощо. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи вимоги пп. 7.11.12
п. 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями),
Донецький державний академічний російський театр опери та балету
не підлягає включенню до Реєстру неприбуткових установ та
організацій.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.7.
_____
19. Винагорода за вислугу років
Чи відноситься до валових витрат винагорода за вислугу років?
Підпунктом 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і
доповненнями) визначено, що додатково до виплат, передбачених пп.
5.6.1 цієї статті, до складу валових витрат платника податку
включаються обов'язкові виплати, компенсація вартості послуг, які
надаються працівникам, а також внески платника податку на
обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках,
передбачених законодавством. Таким чином, виплата підприємством винагороди за вислугу
років своїм працівникам у випадках, передбачених законодавством,
згідно з пп. 5.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" відноситься до складу валових витрат цього
підприємства.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.7.
_____
20. Спрощена система оподаткування та натуральна оплата праці
Чи включається отриманий у натуральній формі продукт за
надані послуги до обсягу реалізації продукції (робіт, послуг)?
Згідно з яким законодавчим актом оподатковується виплата
заробітної плати, здійснена в натуральній формі?
Відповідно до абзацу другого ст. 1 Указу Президента України
від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" платниками
єдиного податку можуть бути юридичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми
та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність
працюючих не перевищує 10 осіб і обсяг виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 250 тис. грн. Абзацом другим ст. 4 Указу визначено, що ставка єдиного
податку для суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб
встановлюється в розмірі 6 відсотків обсягів виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з п. 3.1 Інструкції про порядок заповнення форм річної
бухгалтерської звітності підприємства, затвердженої наказом
Мінфіну України від 18.08.95 р. N 139 (зі змінами і доповненнями),
реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається вартість
відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що зазначена в
оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками)
документах, включаючи продажну вартість відвантаженої на виконання
бартерного контракту продукції (робіт, послуг). Таким чином, вартість отриманого в натуральній формі продукту
як оплата за надані послуги включається до обсягу реалізації
продукції (робіт, послуг) і оподатковується за ставкою 6
відсотків. Щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства
у натуральній формі, то такі доходи оподатковуються згідно з
Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про
прибутковий податок з громадян".
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.7-8.
_____
21. Передача права власності
Чи оподатковується внесок до статутного фонду спільного
підприємства у вигляді права власності на винахід як прямої
інвестиції?
Статтею 10 Закону України від 18.09.91 р. N 150-XII
( 150-12 ) "Про інвестиційну діяльність" визначено, що
інвестиційна діяльність може здійснюватися за рахунок: власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток,
амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій,
стихійного лиха, грошові накопичення і заощадження громадян,
юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позички,
банківські та бюджетні кредити); залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від
продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій,
підприємств і громадян. Враховуючи викладене, інвестор-резидент може здійснювати
інвестиційну діяльність виключно за рахунок вищезазначених джерел,
тому вартість права власності на винахід, що переданий
підприємству-емітенту в рахунок прямої інвестиції, не включається
до валових витрат інвестора. Щодо оподаткування прибутку підприємства-емітента при
здійсненні зазначеної операції, то відповідно до пп. 4.2.5 п. 4.2
ст. 4 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями)
суми грошових коштів або вартість майна, що надходять платнику
податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в
корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому
числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну
діяльність на території України без створення юридичної особи не
включаються до складу валового доходу. При цьому пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 цього Закону визначено, що
пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає
внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в
обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Таким чином, нематеріальний актив у вигляді права власності
на винахід, що вноситься в установленому законодавством порядку до
статутного фонду підприємства-емітента в обмін на корпоративні
права, є прямою інвестицією і відповідно до пп. 4.2.5 цього Закону
не є об'єктом оподаткування у підприємства-емітента.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.8-9.
_____
22. Ремонт орендованих основних фондів
Чи можна включати до складу валових витрат платника податку
витрати на здійснення ремонту орендованих основних фондів?
Відповідно до пп. 1.18.1 п. 1.18 ст. 1 Закону України від
28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
(із змінами і доповненнями) оперативний лізинг (оренда) є
господарською операцією фізичної чи юридичної особи, що передбачає
передачу орендарю права користування основними фондами на строк,
що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим
поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення
строку дії лізингової (орендної) угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у
складі основних фондів орендодавця. Підпунктом 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 вищезазначеного Закону
передбачено, що у разі коли договір оперативного лізингу (оренди)
зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта
оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити)
балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість
фактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендарем
не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу
(оренди), за винятком вартості фактично проведених його поліпшень
при застосуванні п. 8.7 ст. 8 цього Закону, яким встановлено, що
платники податку мають право протягом звітного року відносити до
валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних
фондів, у сумі, що не перевищує 5 відсотків сукупної балансової
вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на
збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості
окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають
амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних
фондів.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.9.
_____
23. Амортизація нематеріальних активів
Чи підлягають амортизації нематеріальні активи?
Законом України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями)
визначено, що нематеріальний актив - це об'єкти інтелектуальної, в
тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права,
визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством,
об'єктом права власності платника податку (п. 1.2 ст. 1). Витрати на придбання основних фондів та нематеріальних
активів для власного виробничого використання, включаючи витрати
на придбання племінної худоби та придбання, закладення і
вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних потреб,
включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які
були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення
всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів
поліпшення основних фондів; поліпшення якості земель, не
пов'язаних з будівництвом, підлягають амортизації (пп. 8.1.2 п.
8.1 ст. 8). Згідно з пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 цього Закону не підлягають
амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат
звітного періоду витрати платника податку, зокрема на придбання
основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого
продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих
(складових частин) інших основних фондів, призначених для
подальшого продажу іншим особам. Платники податку всіх форм власності мають право
застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних
фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, порядок
застосування якого визначено пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 зазначеного
Закону. Для амортизації нематеріальних активів застосовується
лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу
амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості
з урахуванням індексації згідно з пп. 8.3.3 цієї статті протягом
строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із
строку корисного використання таких нематеріальних активів або
строку діяльності платника податку, але не більше 10 років
безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення
залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення (пп.
8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону). Водночас зауважимо, що п. 1.7 ст. 1 вищезазначеного Закону
визначено, що гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого
визначається як різниця між балансовою вартістю активів
підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового
комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських
якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг),
нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і
не враховується у визначенні валових витрат платника податку.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.9-10.
_____
24. Витрати на відрядження
Чи можна витрати на відрядження віднести до складу валових
витрат платника податку, якщо такі витрати здійснила фізична
особа, яка не перебуває у трудових відносинах з платником податку?
Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від
28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"
(із змінами і доповненнями) витрати платника податку на
відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з
таким платником податку або є членами керівних органів платника
податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, можуть
бути включені до складу валових витрат платника податку лише за
наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих
витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків
(багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших
осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної
особи, страхових полісів тощо, передбачених цим підпунктом Закону. У разі якщо платник податку направляє у відрядження фізичну
особу, яка не перебуває у трудових відносинах з ним, витрати на
таке відрядження не включаються до складу його валових витрат.
Витрати на таке відрядження провадяться за рахунок прибутку, який
залишається у розпорядженні підприємства, а для фізичної особи
вони вважаються доходом та оподатковуються згідно з чинним
законодавством.
// Вісник податкової служби. - 2000. - N 2. - С.10.
Відповіді підготовлено за сприяння начальника Головного
управління прямих податків ДПА України А.П. Фурмана, заступника начальника Головного управління прямих податків
ДПА України Т.Б. Савченко та начальника відділу Головного управління прямих податків ДПА
України Р.І. Сироватко
__________
25. Заплатив офшорній фірмі - плати податки
Наше підприємство сплатило товар за договором з іноземним
підприємством, яке розташоване на Антильських островах. Податкова
інспекція стверджує, що ми маємо право за цим договором включити
до складу валових витрат лише 85% сплаченої суми. Податківці
наполягають на тому, що підприємство знаходиться в офшорній зоні,
а тому їх вимоги грунтуються на п. 18.3 Закону "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). Але в журналі "Главбух" (N
2\99) Державна податкова адміністрація України пояснила (лист від
24.09.1998 р. ( v1039225-98 ), що цей пункт Закону не діє тому, що
не має переліку офшорних зон. Хто правий?
Права податкова інспекція, яка стверджує, що ваше
підприємство має право віднести лише 85% сплаченої суми на валові
витрати. Дійсно, в журналі "Главбух" (N 2\99) був надрукований лист
Державної податкової адміністрації України про те, що п. 18.3
Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" не може
застосовуватися, оскільки Кабінет Міністрів не оприлюднив перелік
офшорних зон. Але 17.07.1999 р. у газеті "Урядовий кур'єр" було
оприлюднено орієнтовний перелік офшорних зон ( n0012697-99 ).
Антильські острови в цьому переліку є. А, тому відповідно до п.
18.3 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі
укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів
(робіт, послуг) на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних
зонах, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або
через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється
така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через
інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на
оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до
складу їх валових витрат у сумі, що становить 85% оплаченої
вартості цих товарів (робіт, послуг). Таким чином, п. 18.3 Закону може застосовуватися з моменту
оприлюднення списку офшорних зон, тобто з 17.07.1999 р. Крім
цього, Вищим арбітражним судом України надані роз'яснення (лист
N 018/451 ( v_451800-99 ) від 24.09.1999 р.) арбітражним судам про
те, що "пункт 18.3 статті 18 названого Закону не покладає на
Кабінет Міністрів України обов'язку видавати будь-який акт щодо
переліку офшорних зон. У цьому пункті йдеться лише про
оприлюднення такого переліку. Оскільки газета "Урядовий кур'єр" є
офіційним органом Кабінету Міністрів України, вміщений у ній
перелік офшорних зон може бути враховано у вирішенні спорів".
С. Демський
// Юридичний вісник України. - 2000. - N 1-2. - С.10.
_________
25. Для сільгоспвиробників
Державна податкова інспекція у м. Черкасах дає пояснення щодо
умов сплати податку на додану вартість для сільськогосподарських
товаровиробників.
Указом Президента України від 02.12.1998 р. N 1328/98 "Про
підтримку сільськогосподарських товаровиробників" встановлено, що
з 1 січня 1999 року і до 1 січня 2004 року не підлягають сплаті до
бюджету суми податку на додану вартість, що нараховуються
сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на
додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних
товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної
сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним
підприємствам молока та м'яса живою вагою. Дія Указу поширюється на сільськогосподарських
товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та
форми власності, в яких сума, одержана від продажу
сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів
її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не
менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Суми податку на додану вартість, отримані від реалізації
сільськогосподарської продукції, використовуються
сільськогосподарським товаровиробником на придбання
матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі
нецільового використання акумульованих згідно з цим указом коштів
вони стягуються до бюджету в безспірному порядку. Отже, виходячи з вищевикладеного, норми Указу в 1999 році
застосовують в своїй діяльності лише ті сільськогосподарські
товаровивобники, які на момент введення в дію Указу (01.01.1999
р.) були зареєстровані як платники податку на додану вартість, і
обсяги продажу сільськогосподарської продукції власного
виробництва та продуктів її перероблення за результатами
діяльності в 1998 році становили не менше ніж 50 відсотків
загальної суми їх валового доходу.
О. Гребеник, заступник начальника ДПА Черкаської області
// Юридичний вісник України. - 2000. - N 1-2. - С.10.
_________
26. Що спершу - недоїмка чи пеня?
Державна податкова адміністрація в Одеській області
повідомляє, що згідно з п. 19 "Інструкції про особливості
застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р.
N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і
неоподаткованих платежів", затвердженої наказом Міністерства
фінансів України від 02.11.1993 р. N 84 ( z0169-93 ) та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.1993 р. N 169,
при надходжені сум на сплату недоїмки в першу чергу погашається
недоїмка, а потім пеня.
У випадках, коли за платниками до наступного чергового строку
внесення платежу значиться недоїмка за цим платежем, то її
погашення провадиться за таким порядком: спершу погашається
недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку;
недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю
недоїмку; недоїмка; недоїмка за перший строк платежу поточного
року, пеня за цю недоїмку; недоїмка за другий строк платежу
поточного року, пеня за цю недоїмку і т. д., після цього
погашаються платежі за чергові строки сплати, які не настали у
поточному році. При стягненні недоїмки на підставі рішення суду
передовсім покриваються витрати на її стягнення. Згідно зі змінами, внесеними спільними наказами Мінфіну, ДПАУ
від 09.02.1999 р. N 38/89 ( z0146-99 ) та від 13.05.1999 р.
N 126/259, зареєстрованими в Мін'юсті 01.06.99 р. N 340/3633, з
11.06.1999 р. при надходженні сум на сплату податків і зборів
(обов'язкових платежів) недоїмка погашається за термінами її
утворення. Пеня погашається шляхом піврічного стягнення. За
відсутності коштів на рахунках платника застосовується порядок
виконання інкасованих доручень (розпоряджень), установлений
Національним банком України. При стягненні недоїмки та пені на підставі рішення суду
спершу покриваються витрати, пов'язані зі стягненням.
// Юридичний вісник України. - 2000. - N 1-2. - С.10.
С. Доброжанський, заступник голови ДПА в області



вгору