Документ v015d697-99, поточна редакція — Прийняття від 22.12.1999

               Дайджест. Запитання   -   відповіді. 
Трудове право. Соціальний захист
(22 грудня 1999 року)
Зміст
Про пенсійне забезпечення
Соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх сімей
Якщо ушкоджене здоров'я на виробництві
Якщо ви постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Ви працювали або працюєте в зоні радіоактивного забруднення
_________________________________________________________________

Розділ I
Про пенсійне забезпечення
На запитання наших дописувачів щодо призначення і виплати
пенсій відповідають фахівці Міністерства праці та соціальної
політики України
Чи передбачено чинним пенсійним законодавством надання
довідок з податкової інспекції, з центру зайнятості, довідки про
одержану стипендію для продовження виплати пенсії в разі втрати
годувальника?
Відповідь. За нормами ст.37 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) вихованці, учні, студенти, курсанти,
слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника
до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення
ними 23-річного віку. Згідно з наказом Міністерства соціального забезпечення
України від 04.03.92 р. N 15 "Порядок подання та оформлення
документів для призначення пенсій відповідно до Закону України
"Про пенсійне забезпечення" до заяви про призначення пенсії в разі
втрати годувальника мають бути додані довідки професійно-технічних
училищ, середніх спеціальних або вищих закладів освіти про те, що
члени сім'ї віком від 18 до 23 років навчаються. Отже, вимоги про надання інших довідок, суперечать чинному
пенсійному законодавству.
Чи буде зараховано до спеціального стажу роботи для
призначення пенсії за вислугу років період роботи вихователем
гуртожитку профтехучилища?
Відповідь. Пенсії за вислугу років працівникам освіти й
охорони здоров'я призначають відповідно до п."е" ст.55 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" та Переліку закладів і установ
освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення і посад,
робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 р. N 909
( 909-93-п ). Оскільки за зазначеним Переліком право на пенсію за вислугу
років мають працівники освіти, які працювали в
професійно-навчальних закладах на посадах викладачів і педагогів,
роботу на посаді вихователя не буде зараховано до спеціального
стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років.
Чи зараховують до пільгового стажу роботи період учнівства?
Відповідь. Чинним пенсійним законодавством не передбачено
зарахування до пільгового стажу роботи, в тому числі для
призначення пенсій незалежно від віку, час навчання пільгових
професій. Тому дії відділу кадрів правомірні.
І. Багнюк, начальник відділу _____
Як підвищуватимуть пенсії ветеранам Великої Вітчизняної війни
і праці?
Відповідь. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 27.05.99 р. N 919 ( 919-99-п ), починаючи з травня 1999 р.,
підвищенню підлягали лише пенсії, призначені особам, які мають
особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, які мають особливі
трудові заслуги перед Батьківщиною. Відповідно до ст.11 Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) особами, які
мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважають Героїв
Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб,
нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", а також
Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в
період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Відповідно до ст.8 Закону України "Про основні засади
соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого
віку в Україні" ( 3721-12 ) особами, які мають особливі трудові
заслуги перед Батьківщиною, вважають Героїв Соціалістичної Праці
та повних кавалерів ордена Трудової Слави. Крім того, особам, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною, з 1 січня 2000 р. надбавку, передбачену Законом
України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту", буде збільшено на 35 грн., а передбачену Законом України
"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших
громадян похилого віку в Україні", - на 28 грн.
Н. Лисенко, провідний спеціаліст _____
Який порядок надання пільг особам із числа
військовозобов'язаних, призваних на військові збори, котрі стали
інвалідами через захворювання, одержане під час виконання
обов'язків військової служби, пов'язане з ліквідацією наслідків
Чорнобильської катастрофи?
Відповідь. Питання надання статусу інвалідів війни
військовослужбовцям із числа військовозобов'язаних, призваних на
військові збори, врегульовано спільним наказом ( z0572-97 )
Міністерства праці та соціальної політики від 01.12.97 р. N 24 та
Міністерства оборони України від 28.11.97 р. N 428. Пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту", надають за умови надання
статусу інваліда Великої Вітчизняної війни. Якщо в матеріалах пенсійної справи є довідка МСЕК із
зазначенням причинного зв'язку захворювання з виконанням
обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС, то питання надання статусу інвалідів війни
військовослужбовцям із числа військовозобов'язаних, призваних на
військові збори, слід розглядати з моменту наявності такого
зв'язку, але не раніше, ніж з 25 червня 1996 р. (моменту набрання
чинності Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12, 230/96-ВР ) в
редакції від 6 червня 1996 р.). У разі відсутності в довідці МСЕК причинного зв'язку
захворювання з виконанням обов'язків військової служби з
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС питання надання статусу
інвалідів війни військовослужбовцям із числа
військовозобов'язаних, призваних на військові збори, слід
розглядати від дня звернення до органів соціального захисту
населення після встановлення органами МСЕК такого причинного
зв'язку захворювання. Особам, на яких поширюється чинність ст.7 Закону України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
( 3551-12 ) пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської
катастрофи підвищують у таких розмірах: на 400% мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни 1
групи; на 350% мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни 2
групи; на 200% мінімальної пенсії за віком - інвалідам війни 3
групи.
Н. Настич, головний спеціаліст
// Праця і зарплата. - 1999. - N 34. - С.9.
_________________________________________________________________
Розділ II
Соціальний захист військовослужбовців і членів їхніх сімей
Чи передбачено Законом "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців і членів їх сімей" ( 2011-12 ) пільги з плати
за користування телефоном?
Відповідь. Законом України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців і членів їх сімей" передбачено такі гарантії і
пільги для цієї категорії громадян: - надання військовослужбовцям і членам їхніх сімей, які
перебувають на їхньому утриманні, батькам і членам сімей
військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або
стали інвалідами під час проходження військової служби, права на
50%-ве зниження плати за користування житлом (квартирної плати) та
плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична,
теплова енергія й інші послуги) в житлових будинках усіх форм
власності в межах норм, передбачених чинним законодавством; - забезпечення права на освіту; - право безплатного проїзду транспортом тощо. Проте за цим Законом військовослужбовці та особи, на яких
поширюється чинність Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців і членів їх сімей" не мають права на
будь-які пільги з оплати за користування квартирним телефоном. До осіб, які користуються таким правом відповідно до Закону
України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту", належать ветерани війни (особи, котрі брали участь у
захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав, -
учасники бойових дій, інваліди війни, особи, прирівняні до них, а
також учасники війни). Відповідно до цього Закону України учасники бойових дій та
особи, прирівняні до них, мають право на позачергове встановлення
на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата - 20% вартості
основних та 50% - додаткових робіт). Абонементну плату за
користування телефоном встановлюють у розмірі 50% затверджених
тарифів. Для інвалідів війни і прирівняних до них осіб позачергово
безплатно встановлюють квартирні телефони і абонементну плату за
користування телефоном - у розмірі 50% затверджених тарифів. Позачергово встановлюють телефони учасникам війни з оплатою
20% вартості основних та 50% - додаткових робіт. Абонементну плату
за користування телефоном встановлюють у розмірі 50% затверджених
тарифів. Мають право на 50%-ве зниження плати за користування
квартирним телефоном слідчі прокуратури. Згідно із Законом України
"Про прокуратуру" ( 1789-12 ) прокурори і слідчі прокуратури мають
право на першочергове встановлення квартирного телефону. На підставі Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 )
право на позачергове встановлення квартирного телефону та 50%-ве
зниження плати за встановлення і користування індивідуальним
домашнім телефоном надано суддям. Звільняють від оплати за користування квартирним телефоном
працівників зв'язку, які пропрацювали в галузі зв'язку не менш як
25 років. У місцях з недостатнім рівнем насиченості технічними засобами
місцевих телефонних мереж електрозв'язку заяви на встановлення
телефонів задовольняють у такій послідовності: органів державної влади, місцевого самоврядування,
прокуратури, судів, органів внутрішніх справ, служби безпеки і
військових установ; дипломатичних і консульських представництв іноземних держав; медичних закладів, пожежних частин, організацій, що надають
інформацію стосовно стихійних явищ (землетрус, повінь, ураган
тощо), державних дошкільних виховних і навчальних закладів,
державних закладів науки і культури; громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право
на позачергове встановлення квартирних телефонів; громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право
на першочергове встановлення квартирних телефонів; громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право
на переважне право на встановлення квартирних телефонів; інших підприємств, установ та організацій; інших громадян. Чергу громадян, які мають пільги на встановлення квартирних
телефонів, у межах зазначених груп (позачергове, першочергове,
переважне право) визначають за датою подання документів, котрими
ці пільги засвідчені.
Які пільги має кадровий офіцер, звільнений з військової
служби 1 серпня 1991 р. за вислугою років? Вислуга на військовій
службі - 28 років. 23 роки календарних, з них 5 років - пільгові
(льотний склад).
Відповідь. Законодавство України щодо соціального захисту
звільнених з військової служби громадян та членів їхніх сімей
грунтується на Конституції України і складається із законів та
інших нормативно-правових актів України, що регулюють суспільні
відносини у сфері соціального захисту громадян. До осіб, визнаних ветеранами військової служби, належать
громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі
25 і більше років у календарному обчисленні і звільнені в запас
або відставку відповідно до законодавства України чи колишнього
Союзу. Вислугу років, у тому числі на пільгових умовах, обчислюють
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 р.
N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ". До вислуги років військовослужбовця зараховують дійсну
військову службу в Радянській Армії і Військово-Морському Флоті,
прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах
державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього
Союзу, а також інші види служби і періоди роботи, які відповідно
до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років.
Вислугу років, у тому числі й на пільгових умовах, у цьому випадку
обчислюють у порядку, встановленому законодавством колишнього
Союзу, якщо зазначеною вище постановою не передбачено більше
пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби
військовослужбовця. Законом України "Про статус ветеранів військової служби та їх
соціальний захист" ( 203/98-ВР ) передбачено такі пільги та
соціальні гарантії: - безоплатне користування закладами охорони здоров'я
Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства
внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої
влади та військових формувань; - першочергове придбання ліків за рецептами лікарів; - першочергове медичне обстеження, диспансеризація та
госпіталізація; - першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком
протезування з коштовних металів), безоплатне забезпечення
протезами та протезно-ортопедичними виробами; - переважне право на забезпечення санаторно-курортним
лікуванням у санаторіях Міністерства оборони України, Служби
безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших
центральних органів виконавчої влади та військових формувань з
оплатою 25% вартості путівок ветеранами військової служби і 50% -
членами їхніх сімей; - 50%-ве зниження плати за користування житлом (квартирної
плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ,
електрична, теплова енергія та інші послуги) ветеранами військової
служби і членами їхніх сімей, які живуть разом з ними, в житлових
будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених
законодавством, або 50%-ве зниження вартості палива, в тому числі
рідкого, в межах норм, установлених для продажу населенню для
осіб, котрі живуть у будинках, що не мають центрального опалення;
вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби та
члени їхніх сімей, які перебували на їхньому утриманні, можуть
також користуватися правом на 50%-ве зниження плати за
житлово-комунальні послуги; - ветеранам військової служби надано право безоплатного
проїзду (туди й назад) у межах України один раз на два роки
залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи
пасажирського потягу або водним чи автомобільним транспортом
міжміського сполучення для лікування в санаторіях; - безоплатний проїзд і перевезення багажу ними та членами
їхніх сімей у разі переїзду до вибраного місця постійного
проживання після звільнення з військової служби в порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України та міжнародними
договорами України; - право на першочергове придбання квитків на всі види
транспорту; - використання чергової відпустки за місцем роботи в зручний
для них час, а також отримання додаткової відпустки без збереження
заробітної плати терміном до 14 календарних днів на рік; - право на щорічну відпустку повної тривалості до настання
шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на
цьому підприємстві, в установі чи організації; - право переважного залишення на роботі, на яку вони були
зараховані вперше після звільнення з військової служби, у разі
скорочення чисельності або штату працівників, інші пільги. У разі смерті ветерана військової служби його сім'ї або
особі, яка похоронила його, надають допомогу на похорон і в день
їх звернення виплачують грошову допомогу на поховання в розмірі
тримісячної пенсії померлого (загиблого), але не менше
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зазначену
допомогу надають військові комісаріати та інші відповідні органи
за місцем проживання ветерана військової служби за рахунок коштів,
передбачених у державному бюджеті України на соціальний захист
населення, що виділяються в розпорядження відповідних центральних
органів виконавчої влади та військових формувань. Ветерани військової служби і члени їхніх сімей нарівні з
іншими громадянами користуються всіма соціально-економічними
правами і свободами, закріпленими Конституцією України, законами
та іншими нормативно-правовими актами України. Ветерани військової
служби за наявності підстав, визначених законодавством України,
визнаються також ветеранами війни і ветеранами праці.
Моя дитина навчається в Ужгородському університеті. Стипендія
- 13 грн. Фактично вона знаходиться на утриманні батька -
військового пенсіонера. Я, її мати, ніде не працюю. Я ще не на
пенсії, так що ми всі втрьох живемо на пенсію мого чоловіка - 110
грн. Знаю, що є така норма, за якою до пенсії чоловіка мають
донарахувати 16 грн. на місяць (на студентку). 28 липня дочці виповнилося 23 роки. Чи донараховуватимуть до
пенсії чоловіка по 16 грн. на місяць до кінця навчання?
Відповідь. Згідно зі ст.16 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) до пенсії за вислугу
років, котру призначають військовослужбовцям, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які
мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, нараховують
надбавки в розмірі соціальної пенсії. Відповідно до ст.30 цього самого Закону непрацездатними
членами сім'ї вважають і студентів до закінчення навчального
закладу, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
В. Коновалова, головний економіст-фінансист Мінфіну України
// Праця і зарплата. - 1999. - N 34. - С.10-11.
_________________________________________________________________
Розділ III
Якщо ушкоджене здоров'я на виробництві
На листи наших дописувачів, пов'язані з ушкодженням здоров'я
на виробництві, відповідає головний спеціаліст відділу контролю за
додержанням законодавства по соціальному захисту потерпілих на
виробництві Міністерства праці та соціальної політики України
В. Данилова
У травні 1995 р. мені встановлено 25% втрати професійної
працездатності через травму на виробництві. Підприємство виплатило
мені одноразову допомогу і до зняття втрати працездатності 1,5
року щомісяця відшкодовувало шкоду, виходячи із середньомісячного
заробітку транспортника. 11 червня 1999 р. мені знову встановили 35% втрати
працездатності через професійне захворювання, що виникло внаслідок
роботи апаратником з 1967 до 1978 рр. Чи маю я право на одноразову допомогу і в якому розмірі? Як
визначити середньомісячний заробіток для відшкодування шкоди?
Відповідь. Відповідно до роз'яснень Комітету по нагляду за
охороною праці від 22.04.99 р. N 01-1-02/1220 у разі виникнення з
однією й тією самою особою ще одного нещасного випадку або іншого
професійного захворювання вона має право на одноразову допомогу за
ту частину втраченої працездатності, що виникла додатково
внаслідок повторного ушкодження здоров'я. Однак, як видно з листа, внаслідок медичної реабілітації ви
відновили свою працездатність після травми. 35% втрати професійної
працездатності встановлено МСЕК лише через професійне
захворювання. Тому вважаємо, що підприємство зобов'язане виплатити
одноразову допомогу в розмірі 35 середньомісячних заробітків за
професією, яка сприяла розвиткові професійного захворювання, тобто
за професією апаратника. У вашому випадку середньомісячний заробіток для визначення
одноразової допомоги і втраченого заробітку обчислюють відповідно
до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р. N 276
( 276-92-п ), а саме: беруть середньомісячний заробіток за
січень-квітень 1992 р. апаратника вашого розряду у виробничому
підрозділі (дільниці, цеху), де ви ушкодили здоров'я. Далі цей
середньомісячний заробіток послідовно множать на коефіцієнти
зростання тарифних ставок за відповідною професією на вашому
підприємстві до часу встановлення втрати працездатності в 1999 р. Водночас визначений таким чином середньомісячний заробіток за
вимогами абз.6 п.28 Правил відшкодування власником підприємства,
установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. N 472 ( 472-93-п ) (зі
змінами й доповненнями від 18.07.94 р. N 492 ( 492-94-п ) та
03.10.97 р. N 1100 ( 1100-97-п ), не може перевищувати
середньомісячний заробіток відповідного працівника, до якого
включається заробітна плата за той місяць, в якому проводилося
підвищення тарифних ставок за відповідною професією, а також 1/12
річних винагород (за підсумками роботи за рік, вислугу років тощо)
за попередній календарний рік. У разі перевищення розмір
одноразової допомоги та втраченого заробітку визначають із
середньомісячного заробітку відповідного працівника.
19 грудня 1975 р. мене було прийнято на роботу на
гірничо-збагачувальний комбінат, а 25 січня 1976 р. перейшов
працювати в інший цех на цьому підприємстві, де через три дні
дістав травму. У 1987 р. мені встановлено 15% втрати професійної
працездатності і я віддав довідку МСЕК на підприємство, але шкоду
мені не відшкодовували. Повторно я звернувся на підприємство в 1999 р. Виплати з
відшкодування шкоди мені призначили з 27 квітня 1999 р. виходячи
із середньомісячного заробітку за три дні до травми. Одноразову
допомогу та суми відшкодування за попередні роки мені відмовилися
виплатити. Чи правомірні дії адміністрації підприємства?
Відповідь. Відповідно до п.43 "Правил відшкодування...", якщо
потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з
вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми
відшкодування шкоди, то цю суму виплачують без обмеження протягом
будь-якого терміну. Отже, якщо ви подавали заяву про відшкодування шкоди в 1987
р., підприємство має відшкодовувати вам шкоду за весь час
починаючи з 1987 до 1999 рр. Середньомісячний заробіток для визначення розміру
відшкодування шкоди за період 1987-1991 рр. обчислюють відповідно
до п.15 Інструкції про порядок застосування Правил відшкодування
підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної
робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,
пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, затвердженої
постановою Держкомпраці СРСР та Президії ВЦРПС від 13.02.85 р.
N 50/П-2. Тобто беруть заробіток за 12 календарних місяців роботи,
що передували трудовому каліцтву або настанню втрати
працездатності через це саме трудове каліцтво (за вибором
потерпілого). При цьому за коментарем до зазначеної Інструкції
(Захаров М.Л. та ін., 1988), якщо потерпілий відпрацював до травми
менше 12 місяців на робочому місці, де дістав травму, беруть
заробіток на попередньому місці роботи і навіть на інших
підприємствах. Визначений розмір відшкодування шкоди з 1 січня та 1 травня
1992 р. перераховують за постановами Кабінету Міністрів України
від 31.12.91 р. N 391 ( 391-91-п ) та 26.05.92 р. N 276
( 276-92-п ) виходячи із середньомісячного заробітку певних
працівників відповідно за жовтень-грудень 1991 р. та
січень-квітень 1992 р. З 1 листопада 1992 р. розмір відшкодування
шкоди, визначений на 1 травня 1992 р., перераховують за кожного
підвищення тарифних ставок на підприємстві на коефіцієнти їх
зростання. При цьому розмір втраченого заробітку обмежують
середньомісячним заробітком відповідного працівника за вимогами
абз.6 п.28 "Правил відшкодування..." лише після 24 жовтня 1997 р.,
тобто набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від
03.10.97 р. N 1100 ( 1100-97-п ), і лише в разі підвищення
тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників. Своєчасно невиплачені з вини підприємства суми відшкодування
шкоди підлягають коригуванню у зв'язку із зростанням цін на
споживчі товари. Якщо заяву про відшкодування шкоди ви подали вперше лише в
1999 р., то згідно з п.41 цих Правил підприємство має
відшкодовувати шкоду з дня подання заяви. Розмір втраченого заробітку в цьому разі визначають із
середньомісячного заробітку, обчисленого, як у відповіді на
попереднє запитання. Щодо одноразової допомоги, то її виплачують лише тим
потерпілим, яким втрату професійної працездатності встановлено
після 24 листопада 1992 р., тобто набрання чинності Законом
України "Про охорону праці" ( 2694-12 ). Вам же втрату
працездатності встановлено в 1987 р., тому для її виплати немає
підстав.
Працівник загинув з вини водія підприємства, на якому
працював. Його середньомісячний заробіток перед смертю становив
160 грн. Як визначити розмір відшкодування шкоди дитині загиблого,
якщо на момент смерті його дружина працювала?
Відповідь. Розмір відшкодування шкоди в разі смерті
годувальника особам, які мають на це право, згідно з п.19 "Правил
відшкодування..." визначають із його середньомісячного заробітку
із визначенням частки, що припадала на нього та працездатних осіб,
які були на його утриманні, але не мають права на відшкодування
шкоди. У наведеному випадку дружина загиблого працювала і не була на
його утриманні. Тому якщо дитині потерпілого ще не виповнилося 18
років, а в разі навчання - 23 роки і немає інших утриманців, для
визначення розміру відшкодування їй шкоди середньомісячний
заробіток потерпілого, визначений за 3 або 12 останні повні
календарні місяці роботи перед його смертю, треба поділити на два
і половину цього заробітку виплачувати дитині.
// Праця і зарплата. - 1999. - N 35. - С.10-11.
_________________________________________________________________
Розділ IV
Якщо ви постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
На запитання наших дописувачів відповідає заступник
начальника управління - начальник відділу Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи С. Сова
Я - ліквідатор аварії на ЧАЕС з 1986 р., інвалід третьої
групи. Мав сина, який з тримісячного віку почав хворіти і так
тривало до травня 1990 р., доки він не помер. Чи маємо ми з
дружиною якісь пільги у зв'язку зі смертю дитини?
Відповідь. Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) передбачено пільгу дружині (чоловікові), дітям
померлого громадянина, який до смерті мав відповідну категорію
постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідне
посвідчення. Передбачено одноразову компенсацію батькам померлого учасника
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Чинним законодавством пільг батькам померлої дитини не
передбачено.
Я - ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2, серія
А). Нині торгую на базарі. Щодня за торговельне місце з мене
беруть 3 грн. 40 коп. Чи маю я платити за торгове місце, якщо
ринковий збір є одним з видів податку?
Відповідь. Пунктом 18 ст.20 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" для осіб, віднесених до категорії 1 та
2 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено
пільгу зі звільнення від сплати податків і мита всіх видів. Статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування"
визначено, що належить до місцевих податків, а що до місцевих
зборів. Так, ринковий збір належить не до податків, а до місцевого
збору і пільги щодо його сплати відповідно до чинного
законодавства постраждалим громадянам не передбачено.
Маю трьох дітей (1979, 1980, 1981 роки народження). Вони
народились в Києві і прожили там до 1994 р. Київські діти, що
народилися 1979-1986 рр., дістали статус потерпілих від
Чорнобильської катастрофи, а мої діти - ні. Село, куди ми переїхали жити, знаходиться в четвертій зоні.
Старший син захворів і йому встановлено другу групу інвалідності. Ми оформили всі документи і коли звернулись за отриманням
посвідчення, нам відмовили. Чому?
Відповідь. Відповідно до п.4 та 7 ст.27 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 19
грудня 1991 р. із змінами і доповненнями від 6 червня 1996 р.) до
дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать
неповнолітні діти, які жили на момент аварії чи прожили або
постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні
посиленого радіологічного контролю, а також діти, які дістали дозу
опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи,
що перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я. Так, згідно з тиреодозиметричним паспортом м.Києва від 22
лютого 1996 р. потерпілими від наслідків Чорнобильської катастрофи
вважають дітей м.Києва 1979-1986 рр. народження. Діти, які отримали посвідчення за критерієм опромінення
щитовидної залози, матимуть статус потерпілих і отримуватимуть
пільги, передбачені чинним законодавством, лише до досягнення ними
18 років. Після досягнення повноліття ця категорія дітей, відповідно до
названого вище Закону, не має підстав належати до категорій
постраждалих і на отримання відповідного посвідчення. Стосовно отримання посвідчення категорії 4, то відповідно до
п.4 частини першої ст.14 зазначеного Закону категорію 4 мають
особи (після досягнення ними 18 років), які постійно живуть або
постійно працюють чи постійно навчаються на території зони
посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом
на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися
в цій зоні не менше чотирьох років. Оскільки ваш старший син за станом на 1 січня 1993 р. не
прожив, не працював, постійно не навчався в селі, яке належить до
зони посиленого радіоекологічного контролю, чотири роки, то
незалежно від того, що з 1994 р. ви та ваші діти там постійно
живете, для надання вашому старшому синові статусу потерпілого
внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 відповідно до
чинного законодавства немає підстав.
Мешкали в м.Прип'ять, але в період аварії на ЧАЕС ми з дітьми
були у відрядженні за кордоном. Після повернення отримали житло і
компенсацію. В отриманні посвідчення нам відмовили, мотивуючи тим,
що нас на період аварії і евакуації в місті не було. Чи маємо ми
право вважатися евакуйованими і отримати відповідне посвідчення?
Відповідь. Відповідно до ст.14 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій
визначають певні категорії осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п.2 цієї статті до категорії 2 потерпілих
належать особи, які евакуйовані в 1986 р. із зони відчуження (в
тому числі особи, які на момент евакуації перебували в стані
внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття). Оскільки ви на момент аварії та на період евакуації не були в
зоні відчуження, то для отримання категорії 2 потерпілих унаслідок
Чорнобильської катастрофи та відповідного посвідчення ви не маєте
підстав.
Дитина народжена від чоловіка - чорнобильця категорії 2, з
яким шлюб не зареєстровано. Чи має право така неповнолітня дитина
на статус потерпілої і отримання посвідчення серії "Д"?
Відповідь. Відповідно до п.5 ст.27 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" до дітей, потерпілих унаслідок
Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які
народилися після 26 квітня 1986 р. від батька, котрий на час
настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1, 2
або 3 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, або
матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має
підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих унаслідок
Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України
( 2006-07 ) походження дитини від батьків, які не перебувають у
шлюбі, встановлюють шляхом подання спільної заяви батьком або
матір'ю дитини до державних органів ЗАГСу. У разі народження дитини від батьків, які не перебувають у
шлюбі, за відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути
встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або
опікуна (піклувальника) дитини. Таким чином, якщо дитина народжена від учасника ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС (і батьки не перебувають у шлюбі) й ця
особа буде визнана батьком і записана як батько в книзі записів
народжень, то така дитина має підстави для отримання статусу
потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
// Праця і зарплата. - 1999. - N 34. - С.12.
_________________________________________________________________
Розділ V
Ви працювали або працюєте в зоні радіоактивного забруднення
На листи наших дописувачів відповідає заступник начальника
управління - начальник відділу Міністерства праці та соціальної
політики України В. Сінчук
Який нині порядок нарахування доплати громадянам, які
працюють на територіях радіоактивного забруднення? Чи передбачено
утримання прибуткового податку із цієї доплати?
Відповідь. Для таких громадян нині чинними є розміри доплат,
затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.96 р.
N 836. Зокрема, в зоні посиленого радіоекологічного контролю вона
становить 5 грн. 20 коп. з розрахунку на місяць. Якщо особа не
відпрацювала в цій зоні місячну норму робочого часу, доплату мають
виплачувати пропорційно відпрацьованому часові. За проживання
працюючих громадян у зонах радіоактивного забруднення доплату не
передбачено. Доплату за роботу в забруднених зонах слід підсумувати із
основною зарплатою та із загальної суми утримати прибутковий
податок та інші відрахування. За дні перебування в щорічній відпустці, а також тимчасової
непрацездатності таку доплату не нараховують, оскільки за ці
періоди зберігається середня заробітна плата, яка обчислюється з
урахуванням цієї доплати.
Якої тривалості мають надавати нині щорічну відпустку
працівникам лісового господарства, котрі працюють у зоні
добровільного гарантованого відселення?
Відповідь. Громадяни, в тому числі працівники лісового
господарства, які працюють у зоні добровільного гарантованого
відселення, мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 37
календарних днів. Вони мають також право на щорічну додаткову
відпустку, що передбачена чинним законодавством. Водночас загальна
тривалість відпустки працюючих у цій зоні не може перевищувати 49
календарних днів. Оскільки працівникам лісового господарства за чинним
законодавством не передбачено додаткові відпустки, всі працівники
цієї галузі (крім працівників з ненормованим робочим днем), що
працюють у названій зоні радіоактивного забруднення, мають право
на відпустку тривалістю 37 календарних днів. Працівникам з
ненормованим робочим днем тривалість додаткової відпустки
визначається за колективним договором. За працівниками, які до набрання чинності Законом "Про
відпустки" користувалися додатковою відпусткою після кожних трьох
років безперервної роботи тривалістю 24 робочих (28 календарних)
днів (перелік професій та посад, затверджених постановою
Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 17.05.88 р. N 300/П-5), відповідно
до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію
Закону України "Про відпустки" зберігається відпустка загальної
тривалості 56 календарних днів на весь час їхньої роботи на цьому
самому підприємстві на посадах, професіях, що давало їм право на
цю відпустку. Такої ж тривалості мають надавати відпустку через
кожні три роки названим працівникам, котрі працюють у зоні
добровільного гарантованого відселення. За два інші роки цим
працівникам слід надавати відпустку також тривалістю 37
календарних днів. Органи державного казначейства мають відшкодовувати лісовим
господарствам частину оплати днів відпустки, що перевищує галузеву
норму відпустки (37 календарних днів мінус 28 чи 24 календарні
дні).
У період з березня 1977 до серпня 1992 р. я працювала в
райвідділі культури інспектором та інспектором з кадрів і
користувалася як працююча в зоні посиленого радіоекологічного
контролю відпусткою загальної тривалості 42 календарні дні.
Пізніше була переведена на посаду секретаря-друкарки цієї самої
установи. Чи зберігається за мною загальна тривалість відпустки?
Відповідь. Для працюючих у зоні посиленого радіоекологічного
контролю встановлено основну щорічну відпустку тривалістю 30
календарних днів. Їм також можуть надавати додаткові відпустки, що
передбачені ст.76 КЗпП ( 322-08 ), але загальна тривалість
відпустки не може перевищувати 42 календарні дні, тобто тривалість
щорічної додаткової відпустки залежить від посади (професії) і
умов праці. Конкретна тривалість додаткової відпустки має
встановлюватися за колективним або трудовим договором (у тому
числі й для секретаря-друкарки). Для збереження загальної щорічної
відпустки, якою ви користувалися, обіймаючи посаду інспектора
відділу культури, підстав немає.
Державний службовець з вересня 1993 р. працював в апараті
секретаріату райдержадміністрації, з 1 жовтня 1998 р. переведений
на посаду заступника начальника районного управління соціального
захисту населення, працював і продовжує жити в зоні посиленого
радіоекологічного контролю, має стаж державної служби 6 років. На
яку тривалість відпустки він має право нині?
Відповідь. За державними службовцями, які працювали в зоні
радіоактивного забруднення до 1 січня 1994 р. і користувалися
додатковою відпусткою за ненормований робочий день, на період
їхньої роботи на забруднених територіях зберігалася загальна
тривалість відпустки. З набранням чинності з 1 січня 1998 р. Законом України "Про
відпустки" ( 504/96-ВР ) раніше встановлена тривалість відпустки
зберігається за працівником на весь час його роботи на цьому
самому підприємстві, в організації, установі на посаді (професії),
що давало йому право на цю відпустку. Отже, у зв'язку з переведенням державного службовця з 1
жовтня 1998 р. на іншу посаду він втрачає право на збереження
відпустки тривалістю 42 календарних дні і йому мають надавати
відпустку відповідно до Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ). Зокрема, ви маєте право на щорічну відпустку тривалістю 30
календарних днів, оскільки права на додаткову відпустку за стаж
державної служби не маєте.
// Праця і зарплата. - 1999. - N 35. - С.11.



вгору