Документ v0129609-03, поточна редакція — Прийняття від 25.07.2003

                                                          
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
Н А К А З
25.07.2003 N 129

Про реалізацію експериментального проекту
по впровадженню добровільного страхування
відповідальності виробника (постачальника,
виконавця) за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг)
перед споживачем

Указом Президента України 5 лютого 2002 р. N 104 ( 104/2002 )
"Про заходи по завершенню вступу України до Світової організації
торгівлі", Програмою розвитку страхового ринку України на
2001-2004 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2001 р. N 98 ( 98-2001-п ), Рішенням Державної Ради з
питань європейської та євроатлантичної інтеграції України від
19.05.2003 р. N 3 ( v0003520-03 ) "Про подальші заходи у сфері
європейської та євроатлантичної інтеграції України" визначено
загальнодержавний курс України на вступ до СОТ та набуття членства
в ЄС. З метою реалізації названого курсу і виконання Програми
захисту прав споживачів на 2003-2005 роки, затвердженої Указом
Президента України від 11 грудня 2002 р. N 1148 ( 1148/2002 ),
створення передумов для безперешкодного виходу вітчизняного
виробника на міжнародні ринки, створення ефективних, оперативних
та доступних механізмів захисту прав і законних інтересів
споживачів, незалежно від їх матеріального становища та рівня
знань, шляхом запровадження простих процедур відшкодування шкоди,
нанесеної продукцією, що не відповідає встановленим вимогам,
формування ефективного і цивілізованого механізму управління і
контролю за якістю продукції за допомогою ринкових механізмів,
залучення інвестицій для розвитку національної системи технічного
регулювання, реалізації програм і заходів у сфері захисту прав
споживачів, запровадження систем управління якістю на
підприємствах тощо Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Концепцію реалізації експериментального проекту
Держспоживстандарту України по впровадженню добровільного
страхування виробника (постачальника, виконавця) за якість
виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт, послуг) перед
споживачем (додаток 1).
2. Затвердити Програму заходів по реалізації
експериментального проекту по впровадженню добровільного
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) перед споживачем (додаток 2).
3. Затвердити перелік документів, які подаються страховими
компаніями для участі у конкурсному відборі (додаток 3).
4. Затвердити форму Заяви-декларації страхової компанії про
участь у експериментальному проекті по впровадженню добровільного
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) перед споживачем (додаток 4).
5. Відповідальність за виконання цього наказу покласти на
першого заступника Голови Степанюка Д.П.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на управління
організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Голови
(Фурса М.І.).
Голова Л.Школьник

Додаток N 1
до наказу
Держспоживстандарту України
25.07.2003 N 129

КОНЦЕПЦІЯ
РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЕКТУ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТУ УКРАЇНИ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ
ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИРОБНИКА
(ПОСТАЧАЛЬНИКА, ВИКОНАВЦЯ) ЗА ЯКІСТЬ ВИРОБЛЕНОЇ
(ПОСТАВЛЕНОЇ) ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ)
ПЕРЕД СПОЖИВАЧЕМ

ЗМІСТ:
1. Програма експериментального проекту .................... 3
2. Ініціатива і участь Держспоживстандарту України ........ 4
3. Добровільне страхування відповідальності виробника
(постачальника, виконавця) за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем ............ 7
4. Фінансово-економічне обґрунтування експериментального
проекту ........................................................ 9
5. План реалізації експериментального проекту ............ 13
6. Висновки .............................................. 22

1. Програма експериментального проекту
Суть експериментального проекту:
Впровадження та розвиток нового виду страхових послуг -
добровільного страхування відповідальності виробника
(постачальника, виконавця) за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем.
Цілі експериментального проекту:
1. Створення ефективних, оперативних і доступних механізмів
захисту прав і законних інтересів споживачів, незалежно від
матеріального становища і рівня знань, шляхом впровадження простих
процедур відшкодування шкоди, нанесеної продукцією, що не
відповідає встановленим вимогам.
2. Формування ефективного і цивілізованого механізму
управління, забезпечення і контролю над якістю продукції за
допомогою ринкових механізмів.
3. Залучення інвестицій з метою розвитку національної системи
технічного регулювання (сертифікації, стандартизації і
метрології), реалізації широкого спектра програм і заходів, в тому
числі по захисту прав споживачів, впровадженню систем управління
якістю на підприємствах, підтримці громадського руху по захисту
прав споживачів тощо.
4. Забезпечення реалізації загальнодержавного курсу України
на вступ у Світову організацію торгівлі та інтеграції до ЄС.
Очікувані результати реалізації експериментального проекту:
1. Практична реалізація положень Законів України "Про захист
прав споживачів" ( 1023-12 ) від 12 травня 1991 року та "Про
підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) від 17 травня 2001 року.
2. Реалізація цілей і завдань, визначених у: - Програмі захисту прав споживачів на 2003-2005 роки,
затвердженої Указом Президента України від 11 грудня 2002 р.
N 1148 ( 1148/2002 ); - Указі Президента України від 12 січня 2002 р. N 16
( 16/2002 ) "Про заходи щодо посилення державного захисту прав
споживачів"; - Указі Президента України від 5 лютого 2002 р. N 104
( 104/2002 ) "Про заходи по завершенню вступу України у Світову
організацію торгівлі"; - Програмі розвитку страхового ринку України на 2001-2004
роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 2
лютого 2001 р. N 98 ( 98-2001-п ); - Рішенні Державної Ради з питань європейської і
євроатлантичної інтеграції України "Про подальші заходи у сфері
європейської і євроатлантичної інтеграції України" від
19.05.2003 р. N 3 ( v0003520-03 ).
3. Розвиток національної системи сертифікації,
стандартизації, метрології шляхом залучення приватних капіталів
(інвестицій).
4. Створення реальних механізмів захисту прав споживачів
шляхом надання додаткових гарантій реалізації їх прав і законних
інтересів з боку страхових компаній.
5. Залучення інвестицій для фінансування запобіжних заходів,
які зменшують ризик настання страхового випадку, у тому числі
програм по захисту прав споживачів, підтримку громадського руху по
захисту прав споживачів, впровадження систем управління якістю на
підприємствах, розвитку інформаційної інфраструктури,
просвітницької діяльності тощо.
6. Підвищення конкурентоспроможності і споживчої
привабливості вітчизняної продукції.
7. Створення необхідних умов для виходу вітчизняного
виробника на зовнішні, у тому числі європейський, ринки.
8. Збільшення фінансових надходжень до державного бюджету за
рахунок відрахувань з сум платежів по страхуванню відповідальності
за якість продукції та, як наслідок, зниження навантаження на
державний бюджет у зв'язку з необхідністю фінансування робіт по
стандартизації, сертифікації, державному контролю і нагляду за
дотриманням стандартів, забезпечення єдності вимірювань тощо.
2. Ініціатива і участь Держспоживстандарту України.
Об'єктивні передумови виникнення в Україні попиту на
страхування якості продукції з'явилися у зв'язку з введенням у дію
в травні 1991 року Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ), а також запровадженням Законів України "Про
підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) від 17.05.2001 р., "Про
стандартизацію" ( 2408-14 ) від 17.05.2001 р., Декрету Кабінету
Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" ( 46-93 )
від 10.05.1993. Сьогодні Держспоживстандарт України спільно з
зацікавленими міністерствами та відомствами розробляє проекти
Законів України "Про загальну безпеку продукції" та "Про
відповідальність за дефектну продукцію", які містять положення, що
регламентують механізм відповідальності виробника перед
споживачем. У країнах ЄС страхування відповідальності за якість продукції
повністю відповідає цілям і завданням, окресленим Директивами
Нового підходу. В Україні вже створені основи нормативно-правовій бази та
ринкові передумови для участі страхових компаній в процесі
формування ефективного і цивілізованого механізму забезпечення
якості продукції шляхом страхування. Вихід вітчизняного товаровиробника на зовнішні ринки,
розвиток українського законодавства у частині, що стосується
захисту прав та інтересів споживачів, а також діяльність державних
органів і громадських організацій по захисту прав споживачів (у
тому числі Союзу споживачів), які роз'яснюють і допомагають
відстоювати право споживачів на якісну продукцію, незмінно
призведе (підтвердження тому - досвід Росії та Конфедерації
товариств споживачів (КонфОП) до стійкого зростання кількості
позовів, пред'явлених з приводу якості придбаної (поставленої)
продукції (товарів, робіт та послуг). Так, у вересні 2002 р. Уряд Російської Федерації своїм
розпорядженням N 1361-р затвердив Концепцію розвитку страхування в
Російській Федерації, якою передбачається впровадження
обов'язкового страхування відповідальності окремих категорій
виробників товарів та виконавців робіт (послуг). Вже сьогодні в
Росії розробляється законопроект, у відповідності до якого
запроваджується обов'язкове страхування відповідальності окремих
категорій виробників. Більше того, запровадження даного виду
страхування було передбачено ще Основними напрямками розвитку
національної системи страхування в 1998-2000 рр., затверджених
Постановою Уряду РФ від 01.10.98 р. N 1139. На користь впровадження добровільного страхування свідчить
наявність дуже великого обсягу продукції, яка не відповідає
стандартам у загальному товарообігу. На це є об'єктивні і
суб'єктивні причини, серед яких - застаріле обладнання, зношеність
основних фондів більшості вітчизняних виробників, поставки дешевої
і неякісної імпортної продукції, у тому числі забороненої до
реалізації в західних країнах, масова фальсифікація під відомі
торговельні марки. Так, за даними щорічної доповіді
Держспоживстандарту України про стан захисту прав споживачів в
Україні за 2002 рік, під час перевірок непродовольчих продуктів
забраковано і знято з реалізації 55,16% товарів, а продовольчої
продукції - 66,09%. Обсяги сфальсифікованої і неякісної
вітчизняної і імпортованої продукції, яка реалізується на
українському ринку, досягли критичного рівня. Беручи до уваги
ситуацію, яка склалася в нашій країні, дефіцит бюджетних коштів,
необхідних для фінансування запобіжних заходів і ліквідації
негативних наслідків розміщення на ринку неякісної та небезпечної
продукції, запровадження страхування відповідальності виробника
(постачальника) є оптимальним рішенням проблеми. Враховуючи вищевикладені факти і спираючись на досвід
російського ринку, який близький вітчизняному, а також беручи до
уваги сьогоднішній вектор зовнішньої політики України,
орієнтований на вступ до СОТ і ЄС, який дозволить масовий вихід
вітчизняного виробника на зовнішні ринки, можна прогнозувати в
найближчому майбутньому необхідність добровільного страхування
відповідальності за якість продукції. Ініціатива й участь Держспоживстандарту України у реалізації
цього проекту обумовлені основними завданнями Держспоживстандарту
України щодо здійснення державного контролю за додержанням
законодавства про захист прав споживачів та державного нагляду за
якістю та безпекою продукції, які закріплюються за Комітетом
Указом Президента України від 18 березня 2003 року N 225
( 225/2003 ) "Питання Державного комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої політики". Проект спрямований, передусім, на створення ефективних і
доступних механізмів реалізації споживачами своїх прав, визначених
у ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 )
щодо: - державного захисту своїх прав; - гарантованого рівня споживання; - належної якості товарів (робіт, послуг), торговельного та
інших видів обслуговування; - безпеки товарів (робіт, послуг); - необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації
про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а
також про їх виробника (виконавця, продавця); - відшкодування збитків, завданих товарами (роботами,
послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної
(немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я
людей товарами, роботами чи послугами; - звернення до суду та інших уповноважених державних органів
за захистом своїх прав; - об'єднання в громадські організації споживачів. Відповідно до статті 5 вищезгаданого Закону ( 1023-12 ),
повноваження у сфері захисту прав споживачів здійснює спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту
прав споживачів, яким є Держспоживстандарт України та його
територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі. В основу формування ефективного механізму захисту прав
споживачів покладено закріплена у статті 17 Закону України "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) майнова відповідальність за
шкоду заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості,
яка знайшла продовження у статті 13 Закону України "Про
підтвердження відповідності" ( 2406-14 ), що закріплює обов'язок
виробника компенсувати споживачам продукції завдану їм шкоду у
випадку виявлення невідповідності продукції встановленим вимогам. Серед заходів, що може вжити держава в особі відповідних
органів, які забезпечують право споживачів на відшкодування
завданої шкоди, Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 39/248
( 995_903 ) від 9 квітня 1985 р. "Керівні принципи для захисту
інтересів споживачів" виділяє наступні: - розробка чи підтримка прийняття правових та/або
адміністративних заходів, які дозволяють споживачам чи, в разі
потреби, відповідним організаціям, отримати компенсацію шляхом
застосування офіційних чи неофіційних процедур, які мають бути
оперативними, справедливими, недорогими і доступними. Такі
процедури повинні особливо враховувати інтереси споживачів з
низьким рівнем доходу (пункт 28 Резолюції ( 995_903 ). Проблема захисту прав споживачів з низьким рівнем доходу
особливо актуальна для України, де на сьогодні за офіційними
даними рівень бідності становить 28%, рівень крайньої бідності -
16%, а з 10,8 млн. працюючого населення дві третини мають рівень
доходу нижче прожиткового мінімуму (365 грн.). - заохочення підприємств до вирішення конфліктів зі
споживачами справедливо, оперативно і в неофіційному порядку,
заохочення створення добровільних механізмів, включаючи
консультативні послуги і неофіційні процедури розгляду скарг, які
можуть допомогти споживачам (пункт 29 Резолюції ( 995_903 ). Відповідно до Положення про Державний комітет України з
питань технічного регулювання і споживчої політики, затвердженого
Указом Президента України від 18 березня 2003 р. N 225
( 225/2003 ) забезпечення реалізації "Керівних принципів ООН для
захисту інтересів споживачів" здійснюється Держспоживстандартом
України. Крім того, даний проект спрямований на реалізацію цілей і
задач, поставлених Президентом України в Програмі захисту прав
споживачів на 2003-2005 роки ( 1148/2002 ), серед яких: - вдосконалення діючий системи захисту прав і задоволення
інтересів споживачів; - створення умов для насичення споживчого ринку якісними і
безпечними товарами, роботами і послугами; - вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав
споживачів, у тому числі адаптація його до законодавства
Європейського Союзу; - створення необхідних умов для реалізації
громадянами-споживачами своїх законних інтересів і прав на
території України. Реалізація вищезгаданої Програми ( 1148/2002 ), координація
діяльності органів і організацій, задіяних в її виконанні, так
само як і контроль за її виконанням, покладено на
Держспоживстандарт України. Цей проект також сприяє реалізації Програми розвитку
страхового ринку України на 2001-2004 року, затвердженої
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 р. N 98
( 98-2001-п ), у частині розробки зацікавленими центральними
органами виконавчої влади спеціалізованих програм страхування
майнових і фінансових ризиків і відповідальності суб'єктів малого
підприємництва і суб'єктів господарювання, які здійснюють
експортно-імпортні операції. За допомогою впровадження добровільного страхування
відповідальності виробника (постачальника, виконавця) за якість
виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт, послуг) можна
забезпечити баланс інтересів виробників і споживачів, створивши
ефективні механізми захисту прав останніх з уникненням шкоди
фінансовій стабільності перших, шляхом перенесення фінансових
ризиків на страхові компанії, в особі яких з'являться потужні
ринкові інститути, що контролюватимуть якість продукції.
3. Добровільне страхування відповідальності
виробника (постачальника, виконавця) за якість
виробленої (поставленої) продукції (товарів,
робіт, послуг) перед споживачем.
Для добропорядних виробників і постачальників товарів, робіт
та послуг - спеціальний вид добровільного страхування
відповідальності за якість продукції: - надає страховий захист на випадок пред'явлення їм позовів у
зв'язку з низькою якістю виробленої продукції (проведених робіт,
наданих послуг), пов'язаної з випадковими факторами виробництва
(порушення технології, нестабільність якості сировини і
комплектуючих, конструктивні помилки тощо); - є необхідною передумовою для просування продукції на
зовнішні ринки (наприклад, спеціальна Директива ЄЕС від 01.07.1994
р. передбачає обов'язкову наявність поліса по страхуванню
відповідальності за якість продукції як необхідну і найважливішу
умову для допуску виробника - нерезидента ЄЕС на ринок Євросоюзу); - підвищує конкурентоспроможність і споживчу привабливість
продукції і торгової марки підприємства за рахунок забезпечення
додаткових гарантій реалізації захисту прав споживачів з боку
страхової компанії. Крім того, зазначений вид добровільного страхування надає
споживачам додаткові гарантії оперативної та ефективної реалізації
їх законних прав незалежно від майнового стану і добросовісності
відповідача (виробника, постачальника, виконавця), оскільки поряд
із зобов'язаннями виробників (постачальників, виконавців)
продукції (товарів, робіт, послуг) існують і зобов'язання
страхових компаній. Страхувальником, як правило, є безпосередньо виробник
(постачальник, виконавець) продукції (товарів, робіт, послуг),
хоча в цій якості можуть виступати і об'єднання підприємців, які
страхують своїх членів, чи головні організації холдингів, які
страхують учасників холдингу. Договір страхування ризику відповідальності за неякісну
продукцію чи нанесення шкоди у зв'язку з виробництвом
(постачанням) неякісної продукції вважається укладеним на користь
осіб, потерпілих від зазначених дій виробників, постачальників,
виконавців, тобто на користь споживачів та інших потерпілих третіх
осіб. Основним ризиком, за яким укладається договір страхування, є
ризик відповідальності за невиконання чи неналежне виконання
договірних або інших зобов'язань, які обумовлені вимогами чинного
законодавства, у частині якості виробленої (поставленого)
продукції, а також ризик відповідальності за шкоду, заподіяну
неякісною (небезпечною) продукцією життю, здоров'ю чи майну
споживачів (третіх осіб). Перш за все добровільне страхування стосується
відповідальності за якість товарів, робіт та послуг, що підлягають
обов'язковій сертифікації. Але до переліку продукції може входити,
зокрема: послуги виконавця щодо: - ремонту радіо- та електропобутових товарів; - ремонту і будівництву житлових будинків і будівель; - ремонту взуття; - послуг по утриманню житлових й інших приміщень; - послуг зв'язку; - послуг з ремонту транспортних засобів; - консультативно-методичних послуг; - транспортних послуг; - медичних послуги; - послуг кредитних і фінансових установ; - туристичних послуг тощо; товари постачальника або продавця: - електропобутові товари; - будівельні матеріали і конструкції; - товари побутової хімії та промисловості; - автомототехніка; - інструменти; - товари легкої і текстильної промисловості; - продовольчі товари; - авіаційна техніка; - меблі; - іграшки; - посуд та інше. Базові тарифні ставки залежать від виду продукції (послуги,
роботи), обсягу випуску (продажу, виробництва), набору ризиків, що
страхуються, і в середньому становлять 0,2%-1,5% (від страхової
суми) при страхуванні на 1 рік (така практика прийнята в
російських страхових компаніях, які практикують зазначений вид
страхування). Найбільший ефект від зазначеного виду страхування буде
досягнутий у випадку послідовного законодавчого запровадження
обов'язкової вимоги до виробників, постачальників та виконавців
страхувати відповідальність за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем. Беручи до уваги існуючі вимоги законодавства ЄС, а також,
прагнучи надати додаткові гарантії вітчизняному споживачеві на
внутрішньому ринку, доцільно запровадити нормативну вимогу до
виробників (постачальників, виконавців) щодо страхування
відповідальності за якість продукції.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
експериментального проекту.
Впровадження зазначеного виду страхування дозволить збільшити
надходження до державного бюджету за рахунок відрахувань з сум
платежів за договорами страхування відповідальності за якість
продукції та, як наслідок, знизити навантаження на державний
бюджет, пов'язане з фінансуванням робіт по державному контролю і
нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил, забезпечення
єдності вимірювань тощо. Враховуючи лише обсяги продукції, яка поставляється за
зовнішньоекономічними контрактами, за рахунок впровадження
страхування відповідальності виробника за якість виробленої
продукції можна очікувати наступних надходжень. Страхова сума, як правило, дорівнює вартості контракту. Середній страхової тариф для цього виду страхування становить
0,85% від страхової суми. Вартість експортних контрактів на поставки товарів за 2002
рік за даними Кабінету Міністрів України становить 17 957,1 млн.
дол. США, на поставки послуг - 4 055,3 млн. дол. США. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) суми страхових платежів (за винятком
тих, що віддаються в перестрахування) оподатковуються за ставкою
3%. За статистикою в перестрахування українськими страховими
компаніями віддається до 50% ризиків, а при експортно-імпортних
операціях, з огляду на специфіку галузі і величину ризику,
перестраховиком, як правило, виступає нерезидент. Отже, сума податкових відрахувань (за винятком ризиків,
відданих в перестрахування) розраховуватиметься наступним чином:
При експорті товарів: (17 957,1 : 100%) х 0,85% = 152,635 млн. дол. (сума всіх
страхових платежів за експортними контрактами на поставки товарів)
(152,635 : 100%) х 3% = 4,579060 млн. дол. (сума податкових
відрахувань зі страхових платежів без урахування перестрахування)
Перестраховик - нерезидент, відповідно до українського
законодавства, повинен діяти через постійне представництво.
Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від
07.07.2000 р. N 31-051-3-8/2423 ( v2423201-00 ) доходи
перестраховика - нерезидента, який діє на території України через
постійне представництво, оподатковуються за ставкою 30%. З огляду те, що в перестрахування віддається до 50% великих
ризиків (а ризики по зовнішньоекономічних контрактах є саме
такими), сума податкових платежів до державного бюджету від
операцій по перестрахуванню становитиме: (152,635 / 2 : 100%) х 30% = 22,895 млн. дол. Всього: 4,579 + 22,895 = 27,474 млн. дол.
При експорті послуг: (4 055,3 : 100%) х 0,85% = 34,470 млн. дол. (сума всіх
страхових платежів за експортними контрактами на поставки послуг)
(34,470 : 100%) х 3% = 1,034 млн. дол. (сума податкових
відрахувань зі страхових платежів без врахування перестрахування)
(34,470 / 2 : 100%) х 30% = 5,170 млн. дол. (сума податкових
відрахувань від операцій по перестрахуванню)
Всього: 1,034 + 5,170 = 6,204 млн. дол. Разом: 27,5 + 6,2 = 33,7 млн. дол. Така сума податкових платежів може бути сплачена до
державного бюджету України лише з сум страхових платежів за
експортними контрактами, без врахування відрахувань з сум
страхових платежів за договорами страхування виробників і
постачальників товарів і послуг, які діють на внутрішньому ринку,
а також податків з сум страхових виплат за відповідними договорами
страхування.
Залучення інвестицій. Стабільна ситуація, у тому числі в соціальній сфері,
становить інтерес і для держави, і для будь-якої комерційної
організації, що функціонує в ній. Соціальна стабільність тим більш
становить інтерес для страхових компаній. Таким чином, держава і
страхові компанії мають взаємні інтереси та реальну можливість
співпраці в ряді сфер. З одного боку, інтереси держави полягають у мінімізації
витрат підприємств, а страхування ризиків, здавалося б, збільшує
витрати виробництва у зв'язку з включенням до них страхових
внесків. З іншого боку, страхування зменшує ризики підприємця, що
робить його підприємство більш стабільним в фінансовому плані та
більш привабливим для інвестицій. Один з найважливіших аспектів, пов'язаних з діяльністю
страхових компаній, полягає в можливості здійснення страховиками
інвестицій, що випливає з особливостей страхової діяльності.
Специфіка договору страхування дає можливість страховику, за
винятком деяких обмежень щодо резервування коштів, протягом
певного періоду розпоряджатися коштами, отриманими від
страхувальників, інвестуючи їх у різні сфери. Крім залучених
коштів, страхові організації мають у своєму розпорядженні власні
кошти. Ці ресурси також використовуються страховиками в
інвестиційних цілях. Інвестиційними ресурсами страхових компаній можуть бути
кошти, отримані на основі договорів страхування, якщо надходження
є регулярними. Тому, для ефективної реалізації державної споживчої політики
і вдосконалення технічного регулювання у частині залучення
фінансування необхідне, насамперед, поєднання інтересів
Держспоживстандарту України, на якому лежить відповідальність за
реалізацію державної політики в зазначених сферах, і інтересів
приватних інвесторів, які, як і у будь-яких, відмінних від
держави, суб'єктів ринку, полягають у отриманні максимального
прибутку. У даному випадку, якщо страхові компанії розглядаються
як одне з суттєвих джерел капіталовкладень в розвиток зазначених
галузей, необхідно враховувати і їхні інтереси. Таким чином
можливо забезпечити збільшення реальних інвестицій через розвиток
страхового бізнесу. Існують досить потужні страхові структури, на діяльність яких
Держспоживстандарт України може здійснювати значний позитивний
вплив. Їх інтерес полягає, передусім, у розширенні страхового
поля, оскільки інші можливості збільшення прибутку на даний момент
(такі як, наприклад, пільгове оподаткування) практично не реальні.
Держспоживстандарт України у даному випадку створює необхідні
умови для впровадження та просування на ринку нового страхового
пакета - страхування відповідальності виробника (постачальника,
виконавця) за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів,
робіт, послуг) перед споживачем, тобто надає страхове поле, і може
забезпечити приплив інвестицій у необхідні галузі шляхом
закріплення договірної вимоги до страхових компаній інвестувати
частину коштів, отриманих від здійснення даного виду страхування,
відповідно до визначених ним пріоритетних напрямків. Для страхових компаній важливо, щоб їх вкладення були
прибутковими і мали невеликий ступінь ризику. На даний момент
страхові компанії використовують на забезпечення страхової
діяльності до 30 % страхових внесків. Цей відсоток залежить від
обсягу наданих страхових послуг, оскільки тут виявляється
позитивний ефект масштабу і ефект перерозподілу ризику на велику
кількість суб'єктів. Решта зібраних страхових внесків становить
резервні фонди, і з часом може бути використана на інвестиційні
цілі. З інвестиційних проектів чи напрямів найбільшу цінність тут
становитимуть об'єкти, які мають найбільшу ліквідність або
найменший терміном окупності. Якщо в цьому випадку вдало поєднати інтереси держави та інших
суб'єктів ринку, то від останніх з великим ступенем ймовірності
можна буде очікувати реальних дій по інвестуванню в економіку. Для страхових компаній існує ще одна дуже важлива сфера
інвестицій, у розвитку якої зацікавлена держава. Насамперед, це
стосується інвестування в галузі, які знижують ризики для самих
страхових компаній. Іноді страховику дешевше вкладати частину
своїх коштів у попередження страхових випадків, ніж потім
виплачувати страхові премії постраждалим. Такі проекти не тільки
зменшують ризики і знижують соціальну напруженість, але й беруть
на себе значні витрати, які в іншому випадку були б змушені нести
бюджети різних рівнів. Шляхом інвестування у попереджувальні заходи і проекти
страхові компанії вирішують частину соціальних завдань. У цьому
випадку вони використовують свої кошти для реалізації важливіших
державних інтересів в окремих сферах соціальної та економічної
політики. Таким чином, страхові компанії, які будуть займається
страхуванням відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції, будуть безпосередньо
зацікавлена в ефективності функціонування механізмів контролю за
якістю цієї продукції, вдосконаленні виробництва, впровадженні
нових технологій, систем управління якістю, підвищенні рівня
професіоналізму персоналу підприємства, належній сертифікації
продукції тощо. Тобто в усьому тому, що безпосередньо пов'язано з
величиною ризику і можливістю настання страхового випадку. Цілком імовірно, що навіть якщо інвестиційні проекти будуть
малоприбутковими, але будуть суттєво знижувати ймовірність
настання страхового випадку, коли йдеться про великі ризики,
страховик вкладатиме в них кошти.
Перелік пріоритетних напрямів інвестування, визначених
Держспоживстандартом України, включає:
1. Розвиток національної системи сертифікації,
стандартизації, метрології.
2. Реалізація програм по захисту прав споживачів, підтримці
громадського руху по захисту прав споживачів.
3. Посилення матеріально-технічної бази випробувальних
лабораторій.
4. Створення інформаційного центру Держспоживстандарту
України, в тому числі Системи оперативного взаємного сповіщення
органів державної влади про виявлені небезпечні, неякісні та
сфальсифіковані товари.
5. Програми по навчанню і підвищенню кваліфікації персоналу у
сфері управління якістю.
6. Проведення семінарів, конференцій у галузі споживчої
політики і технічного регулювання.
7. Розвиток друкованих видань Держспоживстандарту України,
випуск спеціальної літератури. На інвестиційні цілі страхові компанії, які братимуть участь
у реалізації експериментального проекту по впровадженню
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) перед споживачем виділятимуть від 5 до 10% прибутку,
отриманого від здійснення страхування за даним напрямком, в
залежності від сум зібраних страхових платежів за договорами
страхування і здійснених за визначений період страхових виплат.
5. План реалізації експериментального проекту
I етап. Вироблення узгодженої позиції зацікавленими
сторонами.
Цей етап включає переговори з метою вироблення узгодженої
позиції всіх учасників проекту, як безпосередніх, так і тих, кого
цей проект торкнеться в процесі практичної реалізації. Відправною точкою при виробленні спільної позиції стосовно
впровадження страхування відповідальності виробника за якість
продукції перед споживачем як елемента державної споживчої
політики повинен стати принцип, закріплений в Резолюції 39/248
( 995_903 ) Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту
інтересів споживачів" від 09.04.85 р., який наголошує: "Урядам слід запровадити або підтримувати політику, яка чітко
визначає відповідальність виробника за те, щоб товари відповідали
розумним вимогам з точки зору їх довговічності, придатності і
надійності і відповідали цілям, для яких вони призначені, а також
відповідальність продавця стежити за дотриманням цих вимог.
Аналогічна політика повинна проводитися і в сфері обслуговування
(п. 21 Резолюції ( 995_903 )".
1) Обмін думками
1.1. Позиція Держспоживстандарту України. Діяльність Держспоживстандарту України, передусім, спрямована
на: - створення механізмів захисту прав споживачів, які
відповідають міжнародним і європейським нормам; - підтримку балансу інтересів споживачів, виробників,
підприємців, органів державної влади; - вдосконалення системи нагляду і контролю на виробництві та
споживчому ринку; - підвищення ефективності функціонування національної системи
технічного регулювання в інтересах споживачів; - підтримку вітчизняного виробника з метою захисту
українського ринку від неякісної, небезпечної і фальсифікованої
продукції, у тому числі шляхом моніторингу якості продукції і
впровадження систем управління якістю. Сьогодні в Україні обсяг продукції, яка відповідає нормам і
стандартам у загальному товарообігу викликає занепокоєння. З огляду на досвід формування ефективного і цивілізованого
механізму управління якістю і забезпечення якості продукції в
розвинених країнах, а також зовнішньополітичний вектор України,
впровадження альтернативних механізмів контролю над виробництвом
продукції і дотриманням прав споживачів стане оптимальним
розв'язанням проблем в цій сфері. Таким чином, в особі страхових
компаній з'являться потужні контролюючі структури на всіх етапах
проходження продукції на ринку - від виробництва до споживання. Крім того, частина коштів, отриманих страховими компаніями
від проведення страхування відповідальності виробника за якість
продукції, може і повинна бути інвестована з метою поліпшення
ситуації, що склалася сьогодні на споживчому ринку і виробництві.
1.2. Позиція виробників. Умови вступу до Світової організації торгівлі, стратегічний
загальнодержавний курс на набуття членства в ЄС ставлять перед
виробником нові завдання. Одним з основних є необхідність
дотримання всіх нормативних вимог, що висуваються до продукції не
тільки на рівні національного законодавства, але європейських і
міжнародних норм. Ці вимоги стосуються, насамперед, якості і
безпеки продукції, взаємозамінності і сумісності, вільного
пересування товарів і послуг. Розв'язання цих питань вимагає
набагато більшої адресної відповідальності виробника (продавця,
постачальника) і чіткого визначення її обсягів. Тягар забезпечення
відповідності продукції складному комплексу різноманітних
нормативних вимог лягає на виробника. З огляду на ситуацію, яка
склалася сьогодні у виробничій сфері, це вдвічі складніше. У разі
виникнення конфлікту інтересів споживача і виробника продукції
постраждають обидві сторони. Статистика останніх років свідчить про те, що кількість
випадків пред'явлення претензій до підприємств виробничого й
торговельного секторів від споживачів, яким було завдано шкоду
неякісною продукцією, неухильно зростає. У 80% випадків судові
органи виносять рішення про задоволення таких позовів на підставі
норм Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) і законодавства України
про захист прав споживачів, яке є достатньо суворим по відношенню
до виробника і постачальника продукції. Крім того, цей ризик
значно збільшується при виході вітчизняного виробника на зовнішні
ринки. Зобов'язання компенсувати збитки та шкоду, завдані неякісною
продукцією, може завдати важкий удару по фінансової стабільності
будь-якої компанії. У зв'язку з необхідністю виплатити компенсацію
виникне проблема перерозподілу коштів і відриву їх від основної
діяльності, що взагалі може поставити під загрозу саме існування
компанії, не кажучи про шкоду її репутації і торговій марці. Ефективним способом нейтралізації таких ризиків є страхування
відповідальності виробника (постачальника) за якість продукції
перед споживачем. Впровадження такого механізму допоможе уникнути
перевантаження виробників фінансовими ризиками, переклавши їх на
страхові компанії.
1.3. Позиція страхових компаній. Українські страхові компанії зацікавлені, передусім, у
розширенні страхового поля, та впровадженні нових перспективних
страхових проектів. Проте не менш важливим аспектом є інвестиційна
діяльність. Найбільшу ліквідність, поза всяким сумнівом, мають
цінні папери. Сьогодні, коли фондовий ринок практично не здатний
виконувати свої функції, у страхових компаній назріли об'єктивні
стимули до вкладання коштів в інші напрямки. Сформований приватний капітал має бути інвестований таким
чином, щоб пом'якшити диспропорцію між різними секторами економіки
та послужити збереженню соціальної рівноваги. Проте, метою
інвестицій, в першу чергу, є отримання прибутку. Такий прибуток
проявляється в двох аспектах: отримання додаткових коштів від
капіталовкладень або зменшення витрат самих страхових компаній
шляхом фінансування програм і заходів, які знижують ймовірність
настання страхового випадку. Після впровадження страхування відповідальності виробника
(постачальника, виконавця) за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем для страхових
компаній відкриється новий сегмент ринку страхових послуг, який
дозволить акумулювати достатньо коштів для трансформації їх у
інвестиції. Ефект від вкладання коштів відповідно до напрямків,
визначених Держспоживстандартом України, безперечно буде відчутним
в рамках держави. Крім того, з ініціативи Держспоживстандарту України, згідно з
рекомендаціями Резолюції 39/248 ( 995_903 ) Генеральної Асамблеї
ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" (п. 22),
страховим компаніям необхідно розробити і прийняти у співпраці з
організаціями споживачів кодекс ділової практики для забезпечення
належного захисту інтересів споживачів.
2. Інформаційне супроводження реалізації проекту Розміщення концептуальних статей про суть експериментального
проекту в наступних виданнях: - газета "Потребитель" (додаток до газети "Киевский
телеграфъ"); - журнал "Споживач та ринок"; - газета "Споживач"; Висвітлення експериментального проекту в телевізійних та
радіомовних засобах масової інформації.
3. Підписання спільного Меморандуму і Протоколу намірів між
учасниками експериментального проекту та іншими зацікавленими
організаціями.
Експериментальний період (6-12 місяців):
II етап. Організація взаємодії Держспоживстандарту України і
страхових компаній у реалізації експериментального проекту.
1. Організація та проведення конкурсного відбору страхових
компаній на право здійснювати страхову діяльність на виділеному
Держспоживстандартом України страховому полі.
1.1. Акредитація страхових компаній: - подання страховими компаніями документів для акредитації
(перелік визначений у окремому додатку); - замовлення бланків сертифікатів, що видаватимуться
страховим компаніям, які пройшли відбір; - видача сертифіката встановленого зразка страховим
компаніям, які пройшли відбір. Основні вимоги до страхових компаній, які бажають взяти
участь у конкурсному відборі: - наявність ліцензії на право здійсненню страхування за даним
напрямком; - наявність сплаченого статутного фонду в розмірі,
передбаченому чинним законодавством України: - наявність філій, регіональних дирекцій або агентської
мережі; - наявність атестованих кадрів в сфері якості; - згода здійснювати страхування за даним напрямком на основі
спільних Правил страхування, страхових тарифів та спільного
типового договору страхування, погоджених з Держспоживстандартом
України; - згода інвестувати від 5 до 10% прибутку, отриманого від
здійснення даного виду страхування, за напрямками, визначеними
Держспоживстандартом України, відповідно до типового договору; - подання документів, визначених у Додатку 3. Компанії, які пройшли акредитацію, повинні увійти у страховий
пул - об'єднання страхових компаній для спільного страхування
ризиків за договорами страхування відповідальності виробника
(постачальника, виконавця) за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем. Цей механізм
дозволить укріпити фінансову стабільність страхових компаній в
інтересах страхувальників (виробників, постачальників, виконавців)
і споживачів, а також дасть змогу брати на себе великі ризики. Відбір страхових компаній здійснюється на основі
недискримінації, гласності, відкритості. Відбір страхових компаній здійснюється з урахуванням покриття
страховими компаніями всього страхового поля України.
Рівні акредитації страхових компаній, які пройшли конкурсний
відбір: I рівень - страхова компанія відповідає всім критеріям,
успішно пройшла відбір і виконала всі умови, необхідні для участі
в реалізації експериментального проекту і яка, згодом, входить до
страхового пулу. II рівень - компанія має ліцензію на даний вид страхування,
вже його здійснює, але не відповідає всім критеріям, або не
пройшла акредитацію. Страхові компанії II рівня акредитації можуть здійснювати
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) перед споживачем на виділеному Держспоживстандартом
України страховому полі за умови укладання договору про технічну
та методичну підтримку та співстрахування або перестрахування з
належним чином акредитованою страховою компанією. У цьому випадку
така акредитована страхова компанія бере на себе відповідальність
за виконання зазначеною страховою компанією своїх зобов'язань щодо
забезпечення кваліфікованого рівня надання страхових послуг за
вищезазначеним видом страхування. Встановлення двох рівнів акредитації необхідно для того, щоб
забезпечити гнучкі умови участі страхових компаній у реалізації
експериментального проекту і, згодом, приєднання до страхового
пулу. Таким чином можна охопити якомога більше страхових компаній,
які мають ліцензію на зазначений вид страхування, включаючи тих,
що не повністю задовольняють критеріям, визначеним
Держспоживстандартом України. Відповідно, страхові компанії різних
рівнів акредитації мають відмінні права і обов'язки, відповідно до
їх організаційних, фінансових і кадрових можливостей.
1.2. Укладання Генеральної угоди про співробітництво між
Держспоживстандартом України і акредитованими страховими
компаніями.
1.3. Підписання страховими компаніями договорів про
співробітництво з територіальними структурними підрозділами
Держспоживстандарту України (територіальними управліннями у
справах захисту прав споживачів, державними центрами
стандартизації, метрології та сертифікації тощо).
2. Створення необхідних передумов для організації пулу з
акредитованих страхових компаній. Для створення необхідних передумов для організації пулу з
акредитованих страхових компаній необхідно: - прийняття Кодексу ділової практики страхових компаній; - подання страховими компаніями на узгодження
Держспоживстандарту України Правил страхування і страхових тарифів
за зазначеним видом страхування; - узгодження форми спільного типового договору страхування
відповідальності виробника за якість продукції; - розробка проекту пулної угоди. Крім того, в разі потреби, акредитовані страхові компанії
погоджують з Антимонопольним комітетом України питання створення
страхового пулу, спільної тарифної політики страхових компаній
пулу, застосування спільних Правил страхування та страхових
тарифів в рамках пулу. Страховий пул створюється зі страхових компаній, які пройшли
у встановленому порядку процедуру акредитації і підписали
Генеральну угоду про співробітництво з Держспоживстандартом
України. В умовах перехідної економіки страховий пул є оптимальним
поєднанням фінансової стійкості в інтересах виробників
(страхувальників) і споживачів при збереженні економічної
конкуренції, дасть змогу вітчизняним страховим компаніям брати на
себе великі ризики. Про ефективність функціонування схеми пулу
свідчить досвід Росії та конкретні приклади в Україні.
Цілі і завдання, які ставляться перед пулом: - участь у процесі консолідації національного страхового
ринку з метою збільшення капіталізації страхових компаній -
учасників пулу з урахуванням перспективи вступу до СОТ; - вироблення єдиної страхової політики, єдиних технологічних
стандартів страхування і єдиних вимог до страхової документації; - розвиток системи перестрахувального захисту, проведення
загальної політики в галузі перестрахування; - підвищення рівня обґрунтованості і узгодженості тарифної
політики компаній - учасників пулу і її відповідності ринковим
тенденціям; - відпрацювання фінансової взаємодії між учасниками пулу; - формування спільних цілей, пріоритетів, культурних і
ціннісних орієнтацій персоналу компаній - учасників пулу; - участь у роботі по підвищенню страхової культури населення
і популяризація страхування в суспільстві; - вивчення ринкової потреби в страхових послугах і розробка
нових страхових продуктів; - вихід на нові ринки страхування; - впровадження конкурентоспроможних страхових продуктів,
систем і методів збуту, відповідних сучасним міжнародним
стандартам якості в галузі страхового бізнесу; - формування узгоджених підходів і розвиток взаємодії у
питаннях врегулювання претензій і збитків; - формування іміджу, бренду і позитивного сприйняття компаній
- учасників пулу на українському та зарубіжних ринках страхових
послуг; - здійснення централізованої маркетингової і рекламної
політики в інтересах взаємовигідного розвитку бізнесу учасників
пулу; - формування ефективних механізмів взаємодопомоги між
учасникам пулу з питань страхової, перестрахової і супроводжуючої
діяльність; - практичне відпрацювання і подальший розвиток забезпечення
учасників пулу юридичними, аудиторськими і консультаційними
послугами; - розробка і впровадження ефективних технологій фінансового,
інформаційного та інших видів взаємодії між учасниками пулу; - підвищення рівня продуктивності праці працівників у частини
документообігу та обробки інформації за рахунок розробки і
впровадження інтегрованої автоматизованої системи інформаційного
обміну; - розробка, апробація і впровадження високопродуктивних
систем електронних продажів страхових продуктів; - приведення внутрішньої організаційної, функціональної і
технічної структури страхових компаній - учасників пулу у
відповідність до міжнародних стандартів якості (ISO/9000).
3. Виділення страхового поля, що складається із страхування
відповідальності виробника (постачальника, виконавця) за якість
виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт, послуг) перед
споживачем; спільна розробка Держспоживстандартом України і
страховими компаніями пулу суміжних страхових пакетів. - формування нормативної бази, необхідної для ефективної
реалізації експериментального проекту, у тому числі, розробка та
подання пропозицій щодо внесення відповідних змін та доповнень у
Закон України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) та інші
нормативно-правові акти, доопрацювання проектів Законів України
"Про загальну безпечність продукції" , "Про відповідальність за
дефектну продукцію", прийняття нових і внесення змін в діючі
нормативні акти Держспоживстандарту України.
4. Організація і забезпечення інформаційного обміну між
акредитованими страховими компаніями і Держспоживстандартом
України про хід реалізації експериментального проекту. - подання акредитованими страховими компаніями щомісячних
звітів про хід реалізації експериментального проекту; - проведення консультацій за участю Держспоживстандарту
України з метою обміну досвідом і практикою при здійсненні
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) перед споживачем.
5. Науково-методичне супроводження реалізації
експериментального проекту. - розробка методики оцінки ризиків, які виникають внаслідок
використання чи споживання продукції, яка не відповідає
встановленим вимогам; - навчання персоналу страхових компаній на основі розробленої
методики Українським учбово-дослідного і навчального центру
проблем стандартизації, сертифікації та якості з метою
вдосконалення форм і методів здійснення страхування
відповідальності виробника за якість продукції.
Постекспериментальний період:
Аналіз попередніх результатів реалізації експериментального
проекту і впровадження постекспериментальних програм. - підписання пулної угоди; - розробка програми інвестування акредитованими страховими
компаніями частини прибутку, отриманого від здійснення страхування
відповідальності виробника (постачальника, виконавця) за якість
виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт, послуг) перед
споживачем; - періодична (один раз на рік) переакредитація
Держспоживстандартом акредитованих страхових компаній. Держспоживстандарт України здійснює періодичну
переакредитацію акредитованих страхових компаній з метою
забезпечення високої якості та ефективності страхових послуг за
даним напрямком.
Схема виглядатиме наступним чином ( va129609-03 ):
На основі визначення взаємодії акредитованих страхових
компаній та організації фінансових потоків у формі страхового
пулу, можна виділити основні функції страховиків: - акумулювання коштів виробників, постачальників, виконавців
через надання їм конкретних послуг (у цьому головна відмінність
від банківської сфери); - трансформація зібраних коштів у реальні інвестиції. Очевидно, що більшість функцій, покладених на страховий пул,
майже повністю відповідає інтересам страхових компаній, що входять
до його складу.
Позитивні моменти створення страхового пулу. При створенні страхового пулу держава не обмежує конкуренцію
у цьому секторі ринкової економіки, і учасники пулу таки
конкуруватимуть між собою, що не дасть страховим тарифам
монополізовано зростати. З урахуванням специфіки самої страхової діяльності варіант
створення страхового пулу є ефективним ще й тому, що наявність
такої організації знижує ризики окремих страхових компаній
внаслідок перерозподілу їх серед учасників. При великих обсягах
страхова компанія, що зібрала страхові внески і не здатна
забезпечити в необхідному обсязі покриття ризику, розподіляє його
серед учасників пулу відповідно до вкладених коштів, одночасно
розподіляючи і майбутній прибуток. Цей метод у страховій практиці
відомий як метод перестрахування. Таким чином, пул стає найбільш
стійкою організацією на страховому ринку, здатною розподілити
великі обсяги ризиків серед своїх членів. Якщо пул складається з
4-5-ти компаній (приблизно така кількість на даний момент є
найбільш реальною), то вони зможуть залучити у п'ять разів більше
страхових премій, ніж одна страхова компанія. Така організація
матиме більш ніж 5-ти кратну перевагу у стійкості над окремою
страховою організацією. При цьому в результаті чесної конкуренції та об'єктивних
законів ринку, зростатиме якість наданих послуг. З іншого боку,
держава в особі Держспоживстандарту України і Антимонопольного
комітету України, може утримати страховиків від невиправданого
підвищення тарифних ставок на надання страхових послуг. Граничні тарифні ставки мають узгоджуватися з
Держспоживстандартом України та, у необхідному випадку, з
Антимонопольним комітетом України і не повинні істотно
перевищувати середньоринкові. Таким чином, держава, не змінюючи
конкурентні умови, буде здатна контролювати ситуацію і запобігати
її погіршенню. Це може стати серйозним важелем регулювання
інвестиційної ситуації у певних областях економіки. Держспоживстандарт України може у даному разі надати області
інвестування (напрямки інвестування), а страхові компанії самі
вибиратимуть конкретні проекти для капіталовкладень. Це означає,
що Держспоживстандарт України, здійснюючи інвестиції в пріоритетні
напрямки розвитку економіки, буде використовувати значний обсяг
залучених коштів. А це у свою чергу може дати страховим компаніям
ще й можливість конкурувати між собою за сфери докладання
інвестицій. Більше того, така подібна практика сприятиме цільовому
використанню коштів у зв'язку з тим, що страхові компанії
інвестують власні приватні кошти, і тому зацікавлені у виборі
більш перспективних і ефективних способів капіталовкладень. Створення пулу зі страхових компаній, які пройшли відбір, і
задіяних у реалізації експериментального проекту по впровадженню
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) перед споживачем, передбачається в перспективі.
Співробітництво Держспоживстандарту України і страхових компаній
на етапі запуску експериментального проекту здійснюватиметься на
основі Генеральної угоди про співробітництво в порядку і на
умовах, визначених у цьому і суміжних документах.
6. Висновки
Вищевикладені факти свідчать про необхідність прискорення
процедур створення схеми організації страхової і одночасно
інвестиційної діяльності, яка б включала в себе як ринкові, так і
адміністративні механізми регулювання, була б досить стійка і мала
можливість здійснювати капіталовкладення в пріоритетні напрямки,
визначені Держспоживстандартом України. Держава в цьому випадку, очевидно, не має здійснювати
страхову і інвестиційну діяльність, а має скеровувати й
контролювати основні інвестиційні потоки. Цим вимогам відповідає варіант створення страхового пулу, у
якому рішення, що стосуються певних напрямків діяльності,
приймалися б на основі професійного підходу та економічної
доцільності. Економічна сутність страхового пулу полягає в тому,
що об'єднуються або спільно регулюються основні фінансові потоки.
Крім того, пул володіє стійкістю, що кратно переважає окремо взяті
страхові компанії. Функції Держспоживстандарту України в цьому випадку полягають
у здійсненні контролю за реалізацією рішень про страхування та
інвестування, а також визначенні областей інвестування відповідно
до пріоритетних напрямків розвитку економіки та згідно
затверджених програм. Тільки так Держспоживстандарт України зможе
направити інвестиційні ресурси на необхідні і значимі для
ефективної реалізації державної політики цілі. А страхові
організації отримають кошти на забезпечення захисту населення і
реалізацію власних проектів. До функцій Держспоживстандарту України має також входити
визначення критеріїв, яким повинні відповідати страхові
організації, для входження пул. Крім того, Держспоживстандарт
України повинен мати право на періодичну переакредитацію
страховиків. Тільки в цьому разі з'являється можливість
здійснювати контроль за страховою та інвестиційною діяльністю на
всіх її етапах. Ця схема містить у собі ефективність, притаманну
ринковим умовам, а також державний контроль, необхідний в умовах
перехідної економіки. Крім того, впровадження страхування відповідальності
виробника (постачальника, виконавця) за якість виробленої
(поставленої) продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем: - дозволить вивести механізм взаємодії "виробник -
постачальник - споживач" в площину цивілізованих ринкових
відносин, переклавши з виробників і постачальників на страхові
компанії ризики можливих фінансових втрат в зв'язку з поставками
неякісної продукції, полегшивши тим самим механізм захисту прав
кінцевого споживача; - послужить стимулом для виробників випускати продукцію
високої якості, формуючи тим самим відповідний імідж своєї
компанії і торгової марки і використовувати його для просування
своєї продукції на ринку; - дасть змогу вітчизняному виробникові безперешкодно виходити
на зовнішні ринки зі своєю продукцією, підвищить її
конкурентоспроможність і споживчу привабливість; - стане важливим кроком на шляху інтеграції України до ЄС та
вступу до СОТ.

Додаток N 2
до наказу
Держспоживстандарту України
25.07.2003 N 129

ПРОГРАМА
заходів по реалізації експериментального проекту
по впровадженню добровільного страхування
відповідальності виробника (постачальника,
виконавця) за якість виробленої (поставленої)
продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем

---------------------------------------------------------------------------------------- | N | Захід | Термін | Відповідальні | |п/п| | виконання | виконавці | |--------------------------------------------------------------------------------------| | I етап. Вироблення узгодженої позиції та консолідація зусиль учасників | | експериментального проекту та інших зацікавлених сторін | |--------------------------------------------------------------------------------------| |1 |Проведення багатосторонніх консультацій та | 2003 р. |Держспоживстандарт| | |переговорів між Держспоживстандартом України, | |України, | | |Федерацією роботодавців України, Лігою | |Управління | | |страхових організацій України, Українською | |організаційно-ана-| | |Асоціацією якості, громадськими організаціями | |літичного | | |по захисту прав споживачів з метою забезпечення| |забезпечення | | |балансу інтересів всіх учасників | |діяльності Голови | | |експериментального проекту та інших | | | | |зацікавлених сторін. | | | |--------------------------------------------------------------------------------------| |II етап. Організація та проведення акредитації страхових компаній, які братимуть | | участь у реалізації експериментального проекту | |--------------------------------------------------------------------------------------| |2 |Розробка форми та замовлення бланків | 2003 р. |Держспоживстандарт| | |сертифікатів для страхових компаній, що пройшли| |України, | | |акредитацію | |Український | | | | |науково-дослідний | | | | |і навчальний центр| | | | |проблем | | | | |стандартизації, | | | | |сертифікації та | | | | |якості | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |3 |Розміщення на веб-сайті Держспоживстандарту | 2003 р. |Держспоживстандарт| | |України інформації щодо умов та порядку | |України, | | |проведення акредитації | |прес-служба | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |4 |Проведення акредитації та видача сертифікатів | 2003 р. |Держспоживстандарт| | |страховим компаніям, які пройшли акредитацію. | |України, | | | | |Український | | | | |науково-дослідний | | | | |і навчальний центр| | | | |проблем | | | | |стандартизації, | | | | |сертифікації та | | | | |якості | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |5 |Укладання Генеральної угоди про партнерство та | 2003 р |Держспоживстандарт| | |співробітництво між Держспоживстандартом | |України, | | |України та акредитованими страховими компаніями| |акредитовані | | | | |страхові компанії | |--------------------------------------------------------------------------------------| | III етап. Створення передумов для організації пулу зі страхових компаній, які пройшли| | акредитацію | |--------------------------------------------------------------------------------------| |6 |Прийняття страховими компаніями Кодексу ділової| 2003 р. |Страхові компанії | | |практики страхових компаній | |в особі перших | | | | |керівників | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |7 |Подання на узгодження Держспоживстандарту | 2003 р. |Акредитовані | | |України Правила страхування та страхові тарифи | |страхові компанії | | |за напрямком страхування відповідальності | | | | |виробника за якість продукції (товарів, робіт | | | | |та послуг) перед споживачем. Погодження форми | | | | |Типового договору страхування за даним | | | | |напрямком. | | | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |8 |Розробка проекту пулної угоди | 2003 р. |Акредитовані | | | | |страхові компанії | |--------------------------------------------------------------------------------------| | IV етап. Узгодження з Антимонопольним комітетом України, у разі необхідності, питання| | створення страхового пулу та проведення спільної страхової політики акредитованими | | страховими компаніями, які братимуть участь у реалізації експериментального проекту | |--------------------------------------------------------------------------------------| |9 |Проведення консультацій, у разі виникнення | 2003 р. |Акредитовані | | |необхідності, з представниками Антимонопольного| |страхові компанії | | |комітету щодо вищезазначених питань | | | |--------------------------------------------------------------------------------------| | V етап. Виділення страхового поля, що складається зі страхування відповідальності | | виробника за якість продукції перед споживачем | |--------------------------------------------------------------------------------------| |10 |Створення необхідної нормативної бази для | 2003 р. |Держспоживстандарт| | |ефективної реалізації експериментального | |України, | | |проекту, в тому числі розробка та подання | |Управління | | |пропозиції щодо внесення відповідних змін та | |правового | | |доповнень у Закон України "Про захист прав | |забезпечення, | | |споживачів" та інші нормативно-правові акти, | |звернень громадян | | |доопрацювання проектів Законів України "Про | |та апеляцій | | |загальну безпечність продукції", "Про | | | | |відповідальність за дефектну продукцію" | | | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |11 |Укладання акредитованими страховими компаніями | 2003 р. |Акредитовані | | |договорів про співробітництво з територіальними| |страхові компанії | | |структурними підрозділами Держспоживстандарту | | | | |України (територіальними управліннями у справах| | | | |захисту прав споживачів, державними центрами | | | | |стандартизації, метрології та сертифікації | | | | |тощо) | | | |--------------------------------------------------------------------------------------| |VI етап. Організація та забезпечення інформаційного обміну між акредитованими | | страховими компаніями та Держспоживстандартом України про хід реалізації | | та результати експериментального проекту | |--------------------------------------------------------------------------------------| |12 |Подання акредитованими страховими компаніями |раз на місяць |Акредитовані | | |звітів про хід реалізації експериментального | |страхові компанії,| | |проекту | |Територіальні | | | | |органи | | | | |Держспоживстандарт| | | | |у України | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |13 |Проведення консультацій з метою обміну досвідом| по мірі |Держспоживстандарт| | |та практикою при здійсненні страхування | необхідності |України, | | |відповідальності виробника за якість продукції | |акредитовані | | |перед споживачем | |страхові компанії | |--------------------------------------------------------------------------------------| | VII етап. Науково-методичне супроводження реалізації проекту по впровадженню | | страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця) за якість | | виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт, послуг) перед споживачем | |--------------------------------------------------------------------------------------| |14 |Розробка методики оцінки ризиків, що виникають | вересень 2003 |Український | | |внаслідок розміщення на ринку та/або | р. - березень |науково-дослідний | | |споживання, використання продукції, що не | 2004 р. |і навчальний центр| | |відповідає встановленим стандартам, нормам та | |проблем | | |правилам | |стандартизації, | | | | |сертифікації та | | | | |якості | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |15 |Організація та проведення |липень-серпень |Український | | |навчально-консультаційних заходів на основі |2004 р., далі -|науково-дослідний | | |розробленої методики оцінки ризиків з метою |по мірі |і навчальний центр| | |розвитку та вдосконалення форм та методів |необхідності |проблем | | |здійснення страхування відповідальності | |стандартизації, | | |виробника за якість виробленої продукції та | |сертифікації та | | |посилення захисту прав споживачів | |якості | |--------------------------------------------------------------------------------------| | VIII етап. Аналіз попередніх результатів реалізації експериментального проекту та | | впровадження постекспериментальних програм | |--------------------------------------------------------------------------------------| |16 |Підписання пулної угоди між акредитованими |липень 2004 р. |Акредитовані | | |страховими компаніями, задіяними у | |страхові компанії | | |експериментальному проекті | | | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |17 |Розробка програми інвестування акредитованими |липень 2004 р. |Держспоживстандарт| | |страховими компаніями частини коштів, отриманих| |України | | |в якості прибутку від здійснення страхування | | | | |відповідальності виробника за якість продукції | | | | |перед споживачем | | | |---+-----------------------------------------------+---------------+------------------| |18 |Переакредитація акредитованих страхових |раз на рік |Держспоживстандарт| | |компаній | |України | ----------------------------------------------------------------------------------------

Додаток N 3
до наказу
Держспоживстандарту України
25.07.2003 N 129

ПЕРЕЛІК
документів, які подаються страховими компаніями
для участі у конкурсному відборі

Для реєстрації в якості учасника конкурсного відбору страхові
компанії подають до Державного комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої політики наступні документи:
1. Заповнену Заяву - декларацію страхової компанії про участь
у Експериментальному проекті Держспоживстандарту по впровадженню
страхування відповідальності виробника (постачальника, виконавця)
за якість виробленої (поставленої) продукції (товарів, робіт,
послуг) (Додаток N 4);
2. Документи, що підтверджують статус підприємства: - Копія свідоцтва про державну реєстрацію; - Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ЄДРПОУ; - Копія ліцензії; - Копія Правил страхування (погоджених в Мінфіні), базові
річні страхові тарифи по страхуванню відповідальності виробника за
якість продукції; - Типовий договір страхування за вищезазначеним напрямком.
3. Фінансове становище підприємства: - Завірена копія фінансового балансу за 2002 та перше
півріччя 2003 р.; - Довідка ГДПІ України про відсутність заборгованості по
податках та неподаткових платежах; - Звіт про рух грошових коштів за 2002 та перше півріччя
2003 р.; - Звіт про власний капітал станом на 01.01.2003 р.; - Звіт про фінансові результати за 2002 р. та перше півріччя
2003 р.
4. Відомості про потенціал страхової компанії: - Інформацію про перелік страхових
компаній-перестрахувальників та страхових посередників; - Документ, що підтверджує наявність кваліфікованих кадрів в
галузі якості продукції (атестат).
5. Документ, що підтверджує оплату участі у конкурсному
відборі.

Додаток N 4
до наказу
Держспоживстандарту України
25.07.2003 N 129

ФОРМА
ЗАЯВИ-ДЕКЛАРАЦІЇ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ ПРО УЧАСТЬ
У ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПРОЕКТІ ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТУ
УКРАЇНИ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ВИРОБНИКА (ПОСТАЧАЛЬНИКА, ВИКОНАВЦЯ) ЗА ЯКІСТЬ
ВИРОБЛЕНОЇ (ПОСТАВЛЕНОЇ) ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ,
РОБІТ, ПОСЛУГ) ПЕРЕД СПОЖИВАЧЕМ

__________________________________________________________________
(повна назва страхової компанії)
в особі __________________________________________________________
(посада, П.І.Б. першого керівника) заявляє про те, що добровільно бере на себе зобов'язання перед
споживачами і суспільством дотримуватися Кодексу ділової практики
страхових компаній.
1. Загальні відомості про страхову компанію
1.1. Місце та дата заснування __________________________________________________________________
1.2. Форма власності __________________________________________________________________
1.3. Кількість працюючих __________________________________________________________________
1.4. Основні види страхових послуг __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
1.6. Кількість філій та відокремлених підрозділів на
території України __________________________________________________________________
1.5. Кількість страхових посередників та перестрахувальників,
з якими співпрацює страхова
компанія _________________________________________________________
1.7. Членство в Лізі страхових організацій України (так чи
ні), інших об'єднаннях
страховиків: _____________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
2 Реквізити страхової компанії
2.1 Поштова адреса (з індексом) __________________________________________________________________
2.2 Телефон __________________ Факс ____________________
E-mail __________________
2.3 Банківські реквізити __________________________________________________________________
2.4 Уповноважений представник страхової компанії __________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові, телефон)
Додаткові відомості ______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
3 Додаткові зобов'язання страхової компанії
3.1 Страхова компанія зобов'язується компенсувати витрати на
проведення процедури акредитації.
3.2 Страхова компанія зобов'язується негайно інформувати
Держспоживстандарт України щодо суттєвих змін у діяльності після
отримання сертифікату, а також щодо змін у діяльності, які можуть
привести до порушень прийнятих на себе зобов'язань.

Перший керівник ____________________________ __________________
(П.І.Б) (підпис)
Головний бухгалтер ____________________________ __________________
(П.І.Б) (підпис)
М.П.



вгору