Документ v006d697-99, поточна редакція — Прийняття від 19.11.1999

               Дайджест. Запитання   -   відповіді. 
Трудове право. Соціальний захист
(19 листопада 1999 року)
Зміст
Оплата праці
- Призначення пенсій при неповному трудовому стажі
- Оплата відпусток сезонним працівникам
- Компенсація втрати частини заробітної плати
Питання державної служби
Житлові субсидії
Якщо ушкоджене здоров'я на виробництві
Про пенсійне забезпечення
Умови праці й додаткові відпустки, інші компенсації за роботу в
шкідливих умовах
Якщо Ви постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Якщо Ви працювали або працюєте в зоні радіоактивного забруднення
_________________________________________________________________

Розділ I
Оплата праці
1.1 Призначення пенсій при неповному трудовому стажі
Колишній робітниці підприємства, яка має 18 років загального
трудового стажу і досягла віку 59 років, але припинила роботу в 50
років, органом соціального забезпечення відмовлено у призначенні
пенсії за віком. Які умови призначення пенсії за віком при
неповному трудовому стажі?
Відповідно до статті 12 Закону "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) жінки мають право на пенсію за віком після досягнення
55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Однак пенсії за
віком призначаються також особам, які досягли пенсійного віку
(жінки - 55 років) і не мають повного трудового стажу. Статтею 20
Закону про пенсійне забезпечення передбачено, що особам, які не
мають достатнього стажу роботи для призначення повної пенсії
(жінкам - 20 років), призначаються пенсії за віком при неповному
стажі в розмірі, пропорційному існуючому стажу, але не менше від
соціальної пенсії. Тільки встановлені згаданим Законом пільгові
умови за віком і стажем для призначення пенсій у цьому разі не
застосовуються. Таким чином, робітниця, яка досягла віку 55 років і має
загальний стаж роботи 18 років, має право на пенсію за віком при
неповному стажі роботи.
// Баланс. - 1999. - N 45. - С. 31. _____
1.2 Оплата відпусток сезонним працівникам
Адміністрацією пансіонату укладені з окремими працівниками
строкові трудові договори на час роботи цієї установи відпочинку з
травня по вересень 1999 року. Чи зобов'язана адміністрація надати
таким працівникам відпустки або виплатити компенсацію за
невикористану відпустку при звільненні, якщо надання таким
працівникам відпустки або виплати компенсації за невикористану
відпустку не передбачені колективним договором пансіонату на 1999
рік?
Пансіонати є установами відпочинку, які Постановою N 278
( 278-97-п ) включені до списку сезонних робіт і сезонних галузей.
Роботи, пов'язані з обслуговуванням відпочиваючих в установах
відпочинку, є сезонними. На працівників, зайнятих на сезонних
роботах, поширюється дія законодавства України про працю з
особливостями, установленими Указом Президії Верховної Ради СРСР
від 24.09.74 р. "Про умови праці робітників і службовців, зайнятих
на сезонних роботах" N 310 ( v0310400-74 ). Відповідно до передостаннього абзацу статті 6 Закону "Про
відпустки" ( 504/96-ВР ) сезонним працівникам, а також тимчасовим
працівникам відпустка надається в розмірі, пропорційному
відпрацьованому ними часу. Абзацом першим зазначеної статті
встановлено, що щорічна основна відпустка надається працівникам
тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий
рік. За фактично відпрацьовані у пансіонаті 5 місяців сезонним
працівникам установлена відпустка тривалістю 10 календарних днів
[(24 : 12) х 5]. Статтею 24 Закону "Про відпустки" передбачена виплата
грошової компенсації за всі невикористані працівником дні
відпустки у разі його звільнення. Як бачимо з наведеного вище, законодавством України
передбачене надання сезонним працівникам щорічної оплачуваної
відпустки тривалістю, визначеною виходячи з фактично
відпрацьованого часу в робочому році, а у разі невикористання
відпустки - виплату грошової компенсації при звільненні. Та обставина, що в колективному договорі не знайшли
відображення законодавчі гарантії працівникам на надання
відпустки, не може позбавити їх права на отримання відпустки або
грошової компенсації за не використані ними дні відпустки,
оскільки Закон переважає над колективним договором. Крім того, статтею 16 КЗпП ( 322-08 ) передбачено, що умови
колективного договору, які порушують порівняно із чинним
законодавством України про працю та угодами положення працівників,
є недійсними. Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно із
чинним законодавством та угодами, гарантії, соціально-побутові
пільги (ст. 13 КЗпП). Отже, працівникам, прийнятим на сезонну роботу, пансіонат
зобов'язаний надати відпустки тривалістю пропорційно фактично
відпрацьованому ними часу або при звільненні замінити
невикористані відпустки грошовою компенсацією.
// Баланс. - 1999. - N 45. - С. 31. _____
1.3 Компенсація втрати частини заробітної плати
Після звільнення з роботи працівників підприємство не
виплатило їм заробітну плату за минулі роки. Працівники звернулися
до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку. За
якими індексами може бути проіндексована втрата затриманої виплати
заробітної плати у зв'язку з інфляцією у разі винесення судом
позитивного рішення? Просимо опублікувати індекси інфляції за всі
роки, починаючи з 1991.
Відповідно до статті 116 КЗпП ( 322-08 ) при звільненні
працівника виплата всіх належних йому сум заробітної плати повинна
здійснюватися підприємством у день звільнення або не пізніше
наступного дня після подання звільненим працівником вимоги про
розрахунок. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним
органу належних звільненому працівникові сум у ці терміни, за
відсутності спорів про їх розмір, підприємство повинне виплатити
працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день
фактичного розрахунку або до дня, коли працівник приступив до
роботи на новому місці роботи (ст. 117 КЗпП). Невиплачена заробітна плата, нарахована за період з
01.01.98 р. по цей час, підлягає індексуванню в цілях компенсації
її втрати, викликаної інфляцією, відповідно до "Положення про
порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у
зв'язку з порушенням термінів її виплати", затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.21.97 р. N 1427
( 1427-97-п ). Зазначене Положення не передбачає компенсувати
втрату заробітної плати працівникам у зв'язку з порушенням
термінів її виплати по нарахованій, але невиплаченій заробітній
платі за роки, що передують 1998 року. Однак, ураховуючи вимоги статті 34 Закону "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ), суд може винести рішення про виплату компенсації
втрати частини заробітної плати працівником у зв'язку з порушенням
термінів її виплати, нарахованої до 1998 року. Верховним Судом України рекомендовано при розгляді судових
справ застосовувати індекси інфляції, які розраховуються
Міністерством статистики України починаючи із серпня 1991 року
(лист від 03.04.97 р. N 62-97р ( v2-97700-97 ). У цих
рекомендаціях індекси споживчих цін наведені починаючи із серпня
1991 року по лютий 1997 року, а надалі рекомендовано продовжувати
динамічний ряд щомісячних індексів цін з використанням інформації
Міністерства статистики України, опублікованої у газеті "Урядовий
кур'єр". Динамічний ряд індексів інфляції за 1991 - 1999 роки у
відсотках до попереднього місяця наведений у наступних документів
(v2-97700-97, v0001202-99, v0003202-99, v0007202-99 ). Для визначення індексу інфляції наростаючим підсумком за
будь-який період часу необхідно щомісячні індекси за відповідний
період перемножити послідовно між собою і поділити кожний
результат на 100. Наприклад, не виплачена з 6 грудня 1997 року
заробітна плата в сумі 150 грн. буде виплачена (якщо винесено
рішення суду про виплату) у вересні 1999 року. Необхідно
визначити, якій сумі відповідає ця величина на початок вересня
1999 року з урахуванням інфляції. Для визначення індексу інфляції наростаючим підсумком за
зазначений період з таблиці індексів інфляції вибираються і
перемножуються індекси (101,4 х 120,0) : (100 х 101,5) : (100 х
101) : (100 х 101) : (100 х 102,3) : (100 х 102,4) : (100 х 100,1)
: (100 х 99) : (100 х 101) : 100 = 132 %, де 101,4 - індекс
інфляції за грудень 1997 року, 120 - індекс інфляції у цілому за
1998 рік, а інші числа - індекси інфляції за січень - серпень 1999
року. Для визначення суми заборгованості, яку на-лежить виплатити
з урахуванням інфляції, суму заборгованості (150 грн.) треба
помножити на 132 і розділити на 100. У результаті отримаємо 198
грн., у тому числі сума компенсації - 48 грн. (198 грн. - 150
грн.).
// Баланс. - 1999. - N 45. - С. 32-33.
С. Матвієць, бухгалтер-експерт фірми "Баланс-Клуб".
_________________________________________________________________
Розділ II
Питання державної служби
Запитання. Чи зараховується до стажу державної служби період
роботи на посадах:
- бухгалтера, кредитного інспектора, економіста Держбанку
СРСР з березня 1966 до червня 1977 р.? Нині працюю економістом у
державній установі.
Відповідь. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 10.04.95 р. N 264 ( 264-95-п ) "Про доповнення Порядку
обчислення стажу державної служби" до стажу державної служби
зараховують період роботи на посадах керівних працівників і
спеціалістів Держбанку СРСР, його республіканських банків
(контор), крайових, обласних (міських) управлінь, а також міських
і районних відділень, який існував з 1921 р. до створення в жовтні
1991 р. Національного банку України.
- заступника начальника контрольно-ревізійного відділу
облвідділу охорони здоров'я з 1980 до 1993 р.
Відповідь. Надати правильну відповідь можна на підставі
розгляду положення про контрольно-ревізійний відділ та штатного
розпису відділу охорони здоров'я. Якщо відділ входив до структури
апарату облздороввідділу, то згідно з Порядком обчислення стажу
державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 19.04.93 р. N 283 ( 283-93-п ), період роботи на
посадах керівників і спеціалістів в органах виконавчої влади має
бути зарахованим до стажу державної служби. Проте, якщо відділ
функціонував при облздороввіділі за окремим положенням і його
працівники не перебували в штатах його апарату, то період роботи в
ньому до стажу державної служби не зараховують. Вичерпну відповідь
з цього приводу має надати кадрова служба управління охорони
здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації.
- строкової військової служби?
Відповідь. Порядком обчислення стажу державної служби,
затвердежним постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р.
N 283 ( 283-93-п ), передбачено зарахування до стажу державної
служби державних службовців періоду строкової військової служби.
- директора обласної філії інституту землеустрою Української
Академії аграрних наук, якого з цієї посади в 1996 р. призначено
начальником обласного управління земельних ресурсів Держкомзему
України?
Відповідь. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 19.09.97 р. N 1040 ( 1040-97-п ) "Про доповнення пункту 3
Порядку обчислення стажу державної служби" до стажу державної
служби зараховують усі періоди роботи на посадах перших
керівників, їхніх заступників, головних інженерів державних
підприємств, установ, організацій, закладів освіти III-IV рівнів
акредитації особам, які безпосередньо з цих посад призначені
(обрані) на посади державних службовців першої-четвертої
категорій. Відповідно до ст.25 Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) посаду начальника обласного управління
віднесено до четвертої категорії. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від
14.07.99 р. N 1267 ( 1267-99-п ) визначено, що до стажу державної
служби зараховують період роботи на посадах, визначених переліком
посад наукових працівників державних наукових закладів,
організацій та посад науково-педагогічних працівників державних
вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування
на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги в разі
виходу на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 27.05.99 р. N 923 ( 923-99-п ) з
дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання
за умови, що перехід зазначених працівників безпосередньо на
посади державних службовців відбувся після 1 січня 1994 р. Названі документи створюють передумови для позитивної
відповіді на поставлене запитання. Але, як видно, автор повідомляє
не всі обставини цього переходу і має певні труднощі в обчисленні
стажу державної служби надати відповідь щодо можливості
зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посаді
директора філії інституту можна на підставі розгляду статуту чи
положення про цю установу та записів у трудовій книжці автора
записки. Одержати повну відповідь на ці запитання можна у відділі
кадрів Держкомзему України.
- головного бухгалтера позавідомчої охорони при райвідділі
внутрішніх справ?
Відповідь. Період роботи на посаді бухгалтера позавідомчої
охорони при районному відділі внутрішніх справ до стажу державної
служби не зараховують бо працівники державної служби охорони не
перебувають у штаті апарату органів внутрішніх справ. Чинність
Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) поширюється лише
на осіб, які працюють на посадах керівних працівників і
спеціалістів в апараті Міністерства внутрішніх страв, обласних,
міських, районних управліннях та відділах внутрішніх справ.
Запитання. З 1991 р. працюю землевпорядником сільської ради,
потім - районного відділу земельних ресурсів, нещодавно перевели
на 0,5 ставки землевпорядника сільради. Раніше нараховувати 15% за
стаж роботи, нині - 10% і період нинішньої роботи до стажу
державної служби не зараховують. Чи правильно?
Відповідь. Надати вичерпну відповідь на поставлені запитання
без розгляду документів, на основі яких визначено нові умови
оплати праці, не можливо. Напевно, в разі скорочення витрат на
утримання органів виконавчої влади, відповідно до Указу Президента
України від 22.01.98 р. N 42/98, посаду землевпорядника, котру
віднесено до категорії посад державних службовців і перебувала в
штаті територіального підрозділу Державного комітету земельних
ресурсів України, було скорочено, а в сільраді встановлено нову
посаду - службовця, на яку вас, мабуть, за вашою згодою, прийнято. Відповідно до Положення про порядок і умови виплати надбавки
за вислугу років працівникам органів виконавчої влади,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
20.12.93 р. N 1049 ( 1049-93-п ), надбавки за вислугу років
виплачують залежно від стажу роботи, надбавку в розмірі 10%
посадового окладу виплачують за наявності стажу роботи понад три
роки, 15% - понад п'ять років. До стажу роботи, що дає право на
одержання надбавки за вислугу років зараховують загальний стаж
роботи в органах виконавчої влади на посадах керівників,
спеціалістів і службовців. Оскільки в листі немає даних про стаж
роботи на цих посадах в органах виконавчої влади, надати відповідь
про правильність встановленого розміру не можливо. Відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) державним службовцям надбавку за вислугу років
виплачують щомісяця у відсотках до посадового окладу з урахуванням
доплати за ранг і залежно від стажу державної служби. Якщо стаж
становить понад п'ять років, її розмір становитиме 15%.
Запитання. З липня 1988 р. прийнята на посаду
інженера-землевпорядника, одержую заробітну плату з позабюджетного
фонду. Чи є я державним службовцем?
Відповідь. Згідно з п.5 прикінцевих і перехідних положень
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) на посадових осіб місцевого самоврядування
поширюється чинність Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ). Їх прирівнюють до відповідних категорій посад
державних службовців, якщо інше не передбачено законодавством
України. Стаття 1 цього Закону визначає, що посадова особа
місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого
самоврядування, має відповідні посадові повноваження у виконанні
організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і
одержує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. З
урахуванням цих вимог на посаду, що утримується за рахунок
позабюджетного фонду, не може бути поширено чинність Закону
України "Про державну службу".
Запитання. Працюю відповідальним секретарем редакції районної
газети. Раніше працювала п'ять років консультантом, інструктором
райкому партії. Ухвалено Закон України "Про державну підтримку
засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"
( 540/97-ВР ), тобто ми стали держслужбовцями. Чи зараховують до
стажу журналістської служби період роботи на посадах
відповідальних працівників райкому партії?
Відповідь. Законом України "Про державну підтримку засобів
масової інформації та соціального захисту журналістів" журналістам
державних та комунальних засобів масової інформації передбачено
виплату надбавок та нарахування пенсії за нормами, методикою та
порядком, передебаченими для державних службовців. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.99 р. N 377
( 377-99-п ) "Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про
державну підтримку засобів масової інформації та соціальний
захист журналістів" затверджено порядок оплати праці журналістів,
перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової
інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників та
спеціалістів апарату відповідного органу виконавчої влади та
місцевого самоврядування, а також порядок обчислення стажу роботи
для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і
призначення пенсій. Чинність Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) на
журналістів державних і комунальних засобів масової інформації не
поширюється і період роботи на посадах відповідальних працівників
райкому партії до стажу журналістської роботи не зараховується.
Запитання. Стаж державної служби в державного службовця на 1
травня 1999 р. становив 14 років 3 місяці. Цього дня йому надано
невикористану відпустку за період з 22 січня 1996 до 22 січня
1997 р., а в липні - з 22 січня 1997 до 22 січня 1998 р. Якої
тривалості має бути додаткова відпустка в цього службовця?
Відповідь. Постановою Кабінету Міністрів України від
27.04.94 р. N 250 ( 250-94-п ) "Про порядок і умови надання
державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток" визначено,
що державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10
років, надають додаткову оплачувану відпустку тривалістю п'ять
календарних днів, а починаючи з 11 року цю відпустку збільшують на
два календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової
оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надають
одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком
або за згодою сторін окремо від неї. За стажу державної служби 10
років 11 місяців (на 22 січня 1996 р.) тривалість додаткової
відпустки має становити п'ять днів, 11 років 11 місяців (на 22
січня 1997 р.) - сім днів. Відповідно до ст.11 Закону України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ) забороняється ненадання щорічних відпусток повної
тривалості протягом двох років підряд, а ст.10 цього Закону
передбачено, що загальна тривалість щорічних основної і додаткових
відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.
Запитання. Працюю головним спеціалістом з кадрів у державній
податковій інспекції. В 1990-1996 рр. працювала завідуючою
загальним відділом міськвиконкому, інспектором міськвно. Чи
зараховують цей період роботи до стажу для нарахування надбавки за
вислугу років?
Відповідь. Постановою Кабінету Міністрів від 12.09.97 р.
N 1013 ( 1013-97-п ) встановлено, що до стажу роботи, який дає
право на одержання винагороди працівникам місцевих державних
податкових адміністрацій за вислугу років включають час роботи: в
органах державної податкової служби; на посадах і в органах,
визначених Порядком обчислення стажу державної служби,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 р.
N 283 ( 283-94-п ); на підприємствах, в установах та організаціях
на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів,
інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків,
інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту,
працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової
адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду. Відповідно до перехідних і прикінцевих положень Закону "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) на посадових осіб
місцевого самоврядування поширюється чинність Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ), вони прирівнюються до відповідних
категорій посад державних службовців, якщо інше не передбачено
законодавством України. Отже, період роботи на зазначених посадах
зараховується до стажу державної служби і має враховуватися під
час обчислення надбавки за вислугу років.
Запитання. Чи вносилися зміни до нормативних документів щодо
віднесення до категорії державних службовців працівників відділів
технагляду за капітальним ремонтом при управліннях
облдержадміністрації? Чи нараховують надбавку за вислугу років
секретарям керівників та друкаркам?
Відповідь. Завданнями відділу технічного нагляду за
капремонтом і реконстуркцією житлових будинків та об'єктів
благоустрою є організація капітального ремонту і нового
будівництва комунальних об'єктів та житлового фонду, нагляд за
виконанням робіт, контроль за поставкою матеріалів і обладнання
тощо. Відділ виконує функції єдиного "замовника" та проводить
фінансування робіт з благоустрою міста, будівництва, капремонту та
реконструкції об'єктів житлово-комунального господарства і
утримується за рахунок відрахувань від повної кошторисної вартості
виконаних робіт. Таким чином, відділ технічного нагляду є
господарською структурою і не належить до органів виконавчої
влади, підстав для зарахування періоду роботи в ньому до стажу
державної служби немає. Якщо посади секретаря керівника, друкарки утримуються в
органі виконавчої влади, то порядок і умови виплати їм щомісячної
надбавки за вислугу років визначають Положенням, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.93 р. N 1049
( 1049-93-п ).
На запитання читачів відповідав начальник управління
територіальних державних органів Головного управління державної
служби України Б. Цимовський
// Праця і зарплата. - N 28. - С.4-5.
_________________________________________________________________
Розділ III
Житлові субсидії
Запитання. У приватизованій двокімнатній квартирі загальною
площею 47,9 кв.м прописана одна пенсіонерка (пенсія - 63 грн.).
Як нараховується субсидія на опалення і за комунально-житлові
послуги? Скільки має платити пенсіонер: 15 чи 20%?
Відповідь. Відповідно до п.4 Положення про порядок
призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат
на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу,
твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.95 р. N 848
( 848-95-п ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від
22.09.97 р. N 1050 ( 1050-97-п ) із змінами і доповненнями,
затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від
07.05.98 р. N 626 ( 626-98-п ) та від 14.05.99 р. N 822
( 822-99-п ) субсидії призначають на норму користування загальною
площею житла, тобто виходячи з 21 кв.м на наймача і кожного
прописаного в житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5
кв.м на всіх тут прописаних, а для громадян, які живуть в
однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру
квартири. Проте в окремих випадках за рахунок коштів, передбачених
для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин субсидії
можуть призначатися відділами (управліннями) субсидій незалежно
від розміру загальної площі житла за рішеннями районних, районних
у м.Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих
органів міських і районних рад або комісій, які ними утворюються.
Положення про комісії затверджують органи, які їх утворили. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.98 р. N 1156
( 1156-98-п ) визначено, що громадяни, яким призначено субсидію,
сплачують за житлово-комунальні послуги в межах норм споживання
20% середньомісячного сукупного доходу. Проте якщо в житловому
приміщенні (будинку) прописані і живуть лише пенсіонери, які не
працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких
є лише доходи від особистого підсобного господарства, пенсія та
інші соціальні виплати, або якщо в складі прописаних є
неповнолітні діти, інваліди першої чи другої груп і при цьому
середньомісячний сукупний дохід на одного прописаного в житловому
приміщенні (будинку) не перевищує вартісної величини межі
малозабезпеченості (нині - 90,7 грн.), розмір плати за
житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування
загальною площею житла становить 15% сукупного доходу прописаних у
житловому приміщенні (будинку). Отже, якщо ви непрацюючий пенсіонер і сукупний дохід на
одного прописаного в житловому приміщенні не перевищує межу
малозабезпеченості, то за умови призначення субсидії ви маєте
сплачувати 15% середньомісячного сукупного доходу. Якщо ви не
зверталися із заявою про призначення субсидії на загальну площу
житла, то субсидію призначають на 31,5 кв.м, а надлишок житлової
площі оплачуєте ви в повному обсязі.
Запитання. Різними нормативними актами передбачено різну
величину середньомісячного доходу сім'ї, що враховується під час
оплати житлово-комунальних послуг у разі призначення житлових
субсидій (20 чи 15%). Який відсоток беруть для цієї мети
насправді?
Відповідь. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
27.07.98 р. N 1156 ( 1156-98-п ) "Про новий розмір витрат на
оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу,
твердого та пічного побутового (рідкого) палива" громадяни за
комунальні послуги сплачують 15 чи 20% сукупного доходу лише в
разі надання їм житлових субсидій. В усіх інших випадках вони
мають сплачувати нараховану вартість послуг. У Державному бюджеті України на 1999 р. ( 378-14 ) враховано
кошти лише на покриття витрат населення на оплату
житлово-комунальних послуг і придбання палива в обсязі 1070
млн.грн., що відповідає розміру витрат на оплату цих послуг у разі
надання житлової субсидії відповідно до названої вище постанови. Постановою Верховної Ради України від 18.03.99 р. N 512-XIV
не визначено джерела покриття додаткових бюджетних видатків, як це
передбачено ст.34 Закону України "Про бюджетну систему України"
( 512-14 ), і тому в разі призначення житлової субсидії виходячи з
15% сукупного доходу значно зростуть видатки бюджету і відповідно
збільшиться борг відділів субсидій перед надавачами послуг.
Унаслідок цього зростуть збитки підприємств житлово-комунального
господарства, значно погіршиться їхній фінансовий стан та якість
наданих послуг. Установлення плати за житло і комунальні послуги в розмірі не
більше 25% фактично отриманого доходу для всіх категорій сімей,
незалежно від ступеня працездатності чи зайнятості членів сім'ї і
норм володіння чи користування загальною площею житла і нормативів
користування комунальними послугами, є порушенням принципу
соціальної справедливості та адресності надання державної
допомоги. Незважаючи на великі труднощі, з якими відбувалося
збалансування Державного бюджету України на 1999 р., за умов
значної напруженості у виконанні бюджетів, а також необхідності
вжиття заходів до погашення заборгованості із заробітної плати,
соціальних виплат, вишукати додаткові кошти на покриття витрат
бюджету з оплати житловокомунальних послуг немає можливості. Таким
чином, для реалізації норм зазначеної вище Постанови Верховної
Ради України відсутні необхідні джерела фінансування додаткових
витрат.
Запитання. Живу одна в квартирі площею 47,2 кв.м, пенсія 64
грн. З 1 жовтня 1998 до 30 квітня 1999 р. мені нарахували субсидію
на оплату за користування газом у розмірі 54 грн. 75 коп. Після
перерахунку мені виставили рахунок за недоплачену суму в розмірі
175 грн. 33 коп. Чи є для цього підстави?
Відповідь. Відповідно до п.4 Положення про порядок
призначення та надання населенню субсидій ( 848-95-п ) субсидію
призначають виходячи з 21 кв.м на наймача і кожного прописаного в
житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв.м на всіх тут
прописаних, а для громадян, які живуть в однокімнатній квартирі, -
на загальну площу незалежно від розміру квартири. За надлишки
площі громадянин сплачує сам у повному обсязі. Якщо обсяги витрачання газу, води, електричної та теплової
енергії вимірюються засобами їх обліку, розмір субсидії для
відшкодування їх оплати розраховують виходячи із фактичного
споживання послуг, але не більше від встановлених норм споживання.
Якщо після закінчення терміну отримання субсидії зазначені послуги
використано на суму, меншу від суми призначеної субсидії та
обов'язкової частки плати в межах норм споживання, невикористані
перераховані кошти повертають (перераховують) організації, що
надають послуги, на рахунок відділів (управлінь) субсидій або
зараховують ці організації в рахунок фінансування призначених
іншим отримувачам субсидій. Якщо після закінчення терміну
отримання субсидії зазначені послуги використано на суму, більшу
від суми призначеної субсидії та обов'язкової частки плати в межах
норм споживання, відділи (управління) субсидій перераховують
розмір призначеної субсидії виходячи з вартості фактично спожитих
послуг, але не більше від встановлених норм. Громадяни зобов'язані
обов'язково сплачувати щомісяця свою частку плати, що становить 15
чи 20% середньомісячного сукупного доходу. Отже, після закінчення терміну дії субсидії дописувача
відділом субсидій та газопостачальною організацією було зроблено
звірку і в результаті виявлено порушення. Заявник протягом періоду
отримання субсидії не сплачував своєї обов'язкової частки плати, а
мав робити це щомісяця, через що й виник борг. На новий термін субсидію призначають за умови укладення угоди
про обов'язкову сплату визначеної частки вартості
житлово-комунальних послуг мірою погашення заборгованості із
заробітної плати, пенсій, стипендій та інших видів державної
допомоги.
Запитання. Чи включати до сукупного доходу в разі подання
довідок на субсидію суми індексації та компенсації втраченого
заробітку?
Відповідь. Відповідно до п.8 Положення про порядок
призначення та надання населенню субсидій ( 848-95-п ) до
сукупного доходу враховують суми індексації грошових доходів
населення та компенсації працівникам втрати частини заробітної
плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Оскільки грошові доходи, крім премій і щорічних винагород,
мають ураховуватися в тому місяці, за який вони нараховані, в разі
подання довідок для призначення субсидії слід нараховані суми
розмежовувати за місяцями (відпускні, лікарняні тощо).
Запитання. Пенсіонерка, яка є власницею будинку, живе разом з
донькою, зятем і двома онуками-школярами. Донька працює на
фабриці, яка не може постійно забезпечити своїх працівників
роботою, тому доходи кожний місяць різні: то працює в колгоспі, то
у відпустці без збереження заробітної плати. Як у такому разі
нараховувати субсидію?
Відповідь. Згідно з п.12 названого вище Положення
( 848-95-п ), якщо серед прописаних у житловому приміщенні
(будинку) є громадяни, які перебувають у трудових відносинах з
підприємством, установою чи організацією, або займаються
індивідуальною підприємницькою діяльністю, або зареєстровані в
службі зайнятості як такі, що шукають роботу, або не перебувають у
трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією,
але мають право на отримання субсидії і подають довідки до
відділів (управлінь) субсидій про відсутність доходів за будь-який
місяць протягом періоду, за який визначають сукупний дохід, або
місячний дохід яких менший від неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, у розрахунок субсидії для відшкодування витрат на оплату
житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого і
пічного побутового (рідкого) палива за кожний такий місяць
включають місячний дохід на рівні неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян, що становить нині 17 грн. Однак, якщо після закінчення терміну отримання субсидії (крім
субсидії для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу,
твердого та пічного побутового (рідкого) палива) у разі подання
звернення за призначенням субсидії і довідок про відсутність
доходів у окремих працездатних громадян, прописаних у житловому
приміщенні (будинку), або якщо середньомісячний розмір доходів
залишається меншим від неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, субсидію не призначають. Виходячи з конкретних обставин,
що склалися, на підставі рішень районних, районних у м.Києві і
Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських
і районних рад або утворених ними комісій відділи (управління)
субсидій можуть зробити виняток. З огляду на це пенсіонерці О. Семикоз субсидію може бути
призначено на підставі рішення комісії в тому випадку, якщо
попереднє призначення субсидії відбулося за так званих "нульових
доходів". Якщо ж попередню субсидію призначали за наявності
доходів у всіх прописаних у будинку, які перевищують
неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.), субсидію
призначають на загальних підставах.
На запитання наших дописувачів стосовно житлових субсидій
відповідав начальник управління житлових субсидій Міністерства
праці та соціальної політики України Г. Стефановський
// Праця і зарплата. - N 28. - С.6-7.
_________________________________________________________________
Розділ IV
Якщо ушкоджене здоров'я на виробництві
Запитання. Сторожеві, який дістав виробничу травму в 1996 р.,
розмір відшкодування шкоди на підприємстві визначено із його
середньомісячного заробітку - 68 грн. 75 коп. Упродовж 1997-1998
рр. на підприємстві кілька разів підвищували тарифні ставки і
посадові оклади працівників. Середньомісячний заробіток сторожа
зріс до 105 грн. 41 коп. Проте під час розгляду справи в суді за рішенням суду розмір
утраченого заробітку визначено із середньомісячного заробітку
155 грн. 73 коп. Таке рішення суду викликає сумніви. Можливо це
правова чи арифметична помилка? Хто має право провести
судово-бухгалтерську експертизу розрахунків відшкодування шкоди?
Відповідь. Відповідно до ст.124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими
органами чи посадовими особами не допускається. Надати конкретну
відповідь по справі, яка перебувала в судовому провадженні, можуть
лише судові органи, оскільки суд виносив рішення на підставі
чинного законодавства і вивчення обставин справи. Тому з цього приводу цього радимо звернутися до суду. Порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи, в тому
числі розрахунків розміру відшкодування шкоди потерпілим на
виробництві, визначено ст.57 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1501-06 ). Таку експертизу може призначити суддя
порядком забезпечення доказів та під час підготовки справи або суд
- під час розгляду справи. В ухвалі про призначення експертизи
зазначають, з яких питань потрібен висновок експерта і кому
доручається провести експертизу. Експертизу провадить експерт
відповідних установ або інші спеціалісти, призначені судом.
Експертом може бути призначено будь-яку особу, яка володіє
необхідними знаннями для кваліфікованого висновку.
Запитання. У 1960 р. зі мною стався нещасний випадок на
будівництві, внаслідок чого я повністю втратила працездатність.
Складено акт за формою Н-1. За висновком технічного інспектора
праці відповідальність за нещасний випадок покладено на начальника
будівельно-монтажної дільниці, де я працювала. Але адміністрація
будівельної організації не визнає своєї вини і відмовляє мені у
відшкодуванні шкоди, заподіяної моєму здоров'ю. Куди мені звернутись за допомогою? Як розрахувати розмір
втраченого заробітку, якщо професія, на якій я дістала каліцтво
(підсобник другого розряду), нині відсутня?
Відповідь. Як не прикро, але випадки, коли адміністрація
підприємства або організації не визнає своєї вини в нещасному
випадку і свідомо порушує вимоги чинного законодавства щодо
відшкодування шкоди потерпілому на виробництві, не поодинокі. У
такому разі захистити свої права можливо лише в судових органах за
місцем вашого проживання чи розташування будівельної організації,
де ви ушкодили своє здоров'я, або її правонаступника. Позивач у
справі відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я, звільняється від судових витрат у дохід
держави. Для визначення розміру відшкодування втраченого заробітку в
наведеному випадку беруть відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 26.05.92 р. N 276 ( 276-92-п )
середньомісячний заробіток працівника другого розряду спорідненої
професії та виконуваної роботи на будівельно-монтажній дільниці,
де ви ушкодили своє здоров'я, за січень-квітень 1992 р. До
середньомісячного заробітку включають виробничі премії, відповідну
частину винагород за підсумками річної роботи та вислугу років
тощо. Визначену суму послідовно збільшують на коефіцієнти
зростання тарифних ставок у будівельній організації.
Запитання. Я дістала виробничу травму під час роботи
комірником у колективному сільськогосподарському підприємстві.
Мені встановлено III групу інвалідності та 50% втрати професійної
працездатності. Відшкодування шкоди мені визначено із
середньомісячного заробітку за 12 місяців, що передували каліцтву,
який становив 267 грн. Нині я одержую лише 58 грн. Чи правильно
мені нараховано розмір відшкодування втраченого заробітку?
Відповідь. Постановою Кабінету Міністрів України від
26.05.92 р. N 276 ( 276-92-п ) "Про заходи щодо виконання
постанови Верховної Ради України від 29.04.92 р. "Про підвищення
соціальних гарантій для населення" (п.4, частина 2) встановлено,
що в разі визначення розмірів відшкодування шкоди у випадку
трудового каліцтва, які призначають після 1 травня 1992 р.,
середньомісячний заробіток обчислюють за три місяці, що передували
каліцтву. Тобто обчислення роблять не за 12 місяців, як це
зроблено в наведеному випадку, а за три (лютий, березень, квітень
1992 р.). Визначений у такий спосіб розмір втраченого заробітку
почергово множать на всі коефіцієнти підвищення посадового окладу
комірників у КСП.
Запитання. У чому суттєва відмінність вимог постанов Кабінету
Міністрів України від 31.12.91 р. N 391 ( 391-91-п ) та від
26.05.92 р. N 276 ( 276-92-п ) стосовно перерахунку розмірів
відшкодування шкоди потерпілим на виробництві? Чи враховують коефіцієнти підвищень мінімальної заробітної
плати під час перерахунків розмірів відшкодування шкоди потерпілим
на виробництві? Коли застосовують постанову Кабінету Міністрів
України від 20.12.91 р. N 369 ( 369-91-п ) для визначення розміру
середньомісячної заробітної плати потерпілому, з якої нараховують
розмір утраченого заробітку? До кого звернутися з приводу
перевірки перерахунку розміру відшкодування шкоди, якщо є сумніви
в правильності зроблених нарахувань?
Відповідь. Постановою від 31.12.91 р. N 391 ( 391-91-п )
Кабінет Міністрів зобов'язав керівників підприємств, установ,
організацій зробити перерахунок раніше визначених розмірів
відшкодування шкоди працівникам, які постраждали внаслідок
каліцтва або іншого ушкодження здоров'я на виробництві з 1 січня
1992 р., виходячи з рівня середньої заробітної плати відповідних
категорій працівників на підприємстві, установі, організації за
жовтень-грудень 1991 р. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від
26.05.92 р. N 276 ( 276-92-п ) передбачалось зробити такий
перерахунок з 1 травня 1992 р., виходячи із заробітної плати
відповідних працівників за січень-квітень 1992 р. Водночас
заробітну плату працівників на підприємстві, в установі,
організації брали з урахуванням рівнів її підвищення відповідно до
зростання розмірів мінімальної заробітної плати. Визначений розмір відшкодування шкоди із середньомісячного
заробітку потерпілого, якщо він продовжував працювати на тій самій
роботі, що й до ушкодження здоров'я, або із середньомісячного
заробітку відповідних працівників за січень-квітень 1992 р., є
базовим для подальших перерахунків, тобто його почергово множать
на коефіцієнти фактичного зростання тарифних ставок (посадових
окладів) працівників на підприємстві, в установі, організації.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових
можливостей, самостійно визначають коефіцієнти підвищення тарифних
ставок (посадових окладів) та терміни їх запровадження із
урахуванням гарантій щодо мінімальної заробітної плати, визначених
ст.3 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ). Що
стосується постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.91 р.
N 369, то згідно з роз'ясненнями Міністерства праці від 16 квітня
1992 р. N 25 ( v0025205-92 ) заробіток для перерахунку розмірів
відшкодування шкоди може визначатись у порядку, передбаченому
зазначеною постановою, у випадках: - коли на підприємствах відсутні професії, посади, роботи або
змінився їх склад за новою технологією, за якими потерпілим
визначався заробіток для встановлення розміру відшкодування шкоди; - розмір відшкодування шкоди визначають із заробітку за
кількома місяцями роботи; - за чинним законодавством передбачено особливості у
визначенні середньомісячного заробітку окремій категорії
працівників (учителям, викладачам, літераторам, сезонникам,
надомникам та ін.). Для перевірки правильності проведених перерахунків розмірів
відшкодування можна звернутись із письмовою заявою до
територіальної даржавної інспекції праці, яка після перевірки
матеріалів безпосередньо на підприємстві надасть конкретну
відповідь.
На листи наших дописувачів відповідав начальник відділу
контролю за додержанням законодавства по соціальному захисту
потерпілих на виробництві Міністерства праці та соціальної
політики України Ю. Приліпко
// Праця і зарплата. - N 29. - С.6-7.
_________________________________________________________________
Розділ V
Про пенсійне забезпечення
Запитання. Державним службовцям, яким призначають пенсії
після підвищення мінімального розміру заробітної плати (до 74
грн.), обчислюють їх з урахуванням цієї зарплати. Чому не
перераховують розмір пенсій державним службовцям, яким пенсії
призначено до запровадження нового розміру мінімальної зарплати? Який порядок перерахунку розміру пенсії працюючому в системі
державної служби пенсіонерові, якому пенсію призначено за Законом
України "Про державну службу" ( 3723-12 )? З серпня 1999 р. працівникам прокуратури збільшено розмір
винагороди за класний чин. Чи маю я (слідчий прокуратури) право на
перерахунок пенсії, призначеної за Законом України "Про державну
службу" з березня 1999 р.?
Відповідь. Згідно із спільним роз'ясненням Головного
управління державної служби при Кабінеті Міністрів України,
Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства
фінансів України, Міністерства юстиції України та Міністерства
праці України від 21.07.95 р. N 01-3/805-02-2 "Про строки
призначення пенсій та про перегляд розмірів пенсій, призначених
відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку із
зміною оплати праці" перерахунок пенсій, призначених за Законом
України "Про державну службу", може бути зроблено лише після
ухвалення рішень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів
України про підвищення заробітної плати і пенсій зі строків, що в
них зазначені, з урахуванням підвищеної заробітної плати
(посадовий оклад, вислуга років, надбавки) за посадою на момент
призначення пенсії. Працюючим пенсіонерам, яким в установленому порядку
продовжено термін перебування на державній службі (ст.23 Закону
України "Про державну службу") пенсії перераховують відповідно до
рішень Верховної Ради та уряду про підвищення заробітної плати і
пенсій з урахуванням змін в оплаті праці. Зазначені зміни враховують також на момент припинення
державної служби. Пенсії в зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р.
N 106 ( 106-99-п ) не перераховують. Останній перерахунок пенсій державним службовцям було
зроблено з 1 серпня 1996 р. відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 26.07.96 р. N 831 ( 831-96-п ) "Про
підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та
порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 р.
Запитання. Працюю сільським головою з 2 лютого 1987 р. Маю
стаж державного службовця, включаючи два роки служби в лавах
Радянської Армії, 14 років, загальний стаж становить понад 30
років. Мені 49 років. У квітні 1997 р. після операції і тяжкої
хвороби мене було визнано інвалідом загального захворювання другої
групи. Чи маю я право на пенсію згідно зі ст.37 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 )?
Відповідь. Державним службовцям, визнаним інвалідами I або II
групи, може бути призначено пенсію по інвалідності в розмірах,
передбачених ст.37 Закону України "Про державну службу", після
припинення ними державної служби за наявності стажу державної
служби не менше 10 років та загального трудового стажу згідно з
вимогами ст.25 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих
рад та сільських, селищних, міських голів" ( 14/98-ВР ) сільських
голів обирають на посади без урахування граничного віку,
передбаченого ст.23 Закону України "Про державну службу", і їхнє
перебування на державній службі визначено терміном повноважень на
посаді голови сільської ради. Таким чином, право на призначення пенсії по інвалідності
відповідно до Закону України "Про державну службу" ви набудете з
моменту припинення повноважень голови сільради.
Запитання. Чи враховують північний коефіцієнт під час
обчислення середньої зарплати дня призначення пенсії?
Відповідь. Питання пенсійного забезпечення за роботу на
Крайній Півночі врегульовано Тимчасовою Угодою між урядом України
і урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які
працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних
до районів Крайньої Півночі, в сфері пенсійного забезпечення
( 643_004 ), підписаною в м.Москві 15 січня 1993 р. Відповідно до ст.1 цієї Угоди громадяни, які живуть в Україні
і пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої
Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях,
прирівняних до районів Крайньої Півночі, мають право на пенсію за
віком із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 5
років, тобто чоловіки - після досягнення 55 років і за загального
стажу роботи не менше 25 років, а жінки - після досягнення 50
років і за загального стажу роботи не менше 20 років. Угодою передбачено, що особам, які живуть в Україні і мають
15 календарних років роботи в районах Крайньої Півночі або 20
календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої
Півночі, пенсію призначають в Україні. При цьому частину пенсії,
що відповідає тривалості стажу роботи до 1 січня 1991 р.,
призначають за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ). Тобто загальний трудовий стаж роботи, середньомісячний
заробіток і розмір пенсії цим громадянам обчислюють згідно із
законодавством України на загальних підставах. Раніше чинним законодавством колишнього Союзу було
передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи в районах Крайньої
Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі,
та щодо обчислення середньомісячного заробітку (з урахуванням
північного коефіцієнта). Пільги з обчислення стажу роботи, набутого в районах Крайньої
Півночі або в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої
Півночі, чинним законодавством України не передбачено. Не
передбачено також пільги щодо обчислення заробітної плати. Проектом Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування", опрацьованим Міністерством праці та
соціальної політики України і поданим на розгляд до Верховної Ради
України, передбачено відновлення пільгового обчислення стажу
роботи до 1 січня 1991 р. в районах Крайньої Півночі та
місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в порядку і
на умовах, передбачених законодавством, чинним до цієї дати.
Запитання. Мене звільнили з роботи за скороченням штатів у
серпні 1996 р. Нині я не працюю, є опікуном свого брата-інваліда
другої групи. У серпні 1998 р. мені виповнилося 53,5 роки. Чи може
центр зайнятості відправити мене на пенсію достроково?
Відповідь. За нормами п."г" ст.26 Закону України "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ) працівникам, трудовий договір з
якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним
органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в
тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням
підприємств, установ, організацій за умови їх реєстрації в службі
зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як
таких, що шукають роботу, гарантується право на достроковий вихід
на пенсію за 1,5 року до встановленого законодавством терміну як
осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством
про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у
тому числі на пільгових умовах). Оскільки вас скоротили більш ніж за 1,5 року до встановленого
законодавством терміну, права на призначення пенсії згідно з
Законом України "Про зайнятість населення" ви не маєте. Відповідно до п."є" ст.56 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) час догляду за інвалідом першої групи
або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером,
який потребує постійного стороннього догляду, зараховують до стажу
роботи для призначення пенсії.
Запитання. Я пропрацювала 27 років медпрацівником. Понад 20
років була медсестрою в дитячому садку хімзаводу. Коли звернулася
за призначенням пенсії за вислугу років, мені відмовили, мотивуючи
тим, що заробітну плату я одержувала не від Мінохорони здоров'я, а
Мінмашинобудування. Чи правильно це? Працюю в сільській школі медсестрою. В призначенні пенсії за
вислугу років мені відмовляють. Медсестри, які працюють в міських
школах, її одержують. Чи має значення, де працюєш медсестрою? Мій загальний трудовий стаж медсестрою - 29 років, з них 12
років працювала в дошкільному закладі. У жовтні 1998 р. звільнена
за скороченням штатів. До пенсії залишилося три роки, а знайти
роботу неможливо. Оформити пенсію за вислугу років відмовляють,
мотивуючи тим, що робота в дошкільному закладі не дає на це права.
Це справді так?
Відповідь. Пенсії за вислугу років працівникам освіти й
охорони здоров'я призначають відповідно до п."е" ст.55 Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) та Переліку
закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту
населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу
років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
04.11.93 р. N 909 ( 909-93-п ). Відповідно до цих нормативних
документів пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони
здоров'я та соціального захисту призначають незалежно від віку за
наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Посаду медичної сестри в дошкільних закладах (навчальних
закладах) зазначеним вище Переліком не передбачено з 1 січня 1992
р. (з моменту набрання чинності Законом України "Про пенсійне
забезпечення") не зараховують до спеціального стажу, який дає
право на пенсію за вислугу років. Відповідно до примітки 2 зазначеного Переліку робота за
спеціальністю в установах, організаціях і посадах, передбачених
цим Переліком дає право на пенсію, незалежно від відомчої
належності закладів і установ. Відповідно до примітки 3 Переліку роботу за спеціальністю в
закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., що давала
право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного
законодавства, зараховують до стажу для призначення пенсії за
вислугу років. Згідно з "Переліком установ, організацій і посад, робота в
яких дає право на пенсію за вислугу років" від 31.12.59 р. N 135
право на пенсію за вислугу років мали медсестри (всі незалежно від
найменування посади) дитячих і навчальних закладів. Отже, роботу на посаді медсестри дошкільного закладу
(навчального закладу) до 1 січня 1992 р. вам мають зараховувати до
спеціального стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років.
Запитання. З 1972 до 1992 р. працювала вихователькою в
дитячому садку, з 1992 р. донині - інструктором фізкультури в
дитячому садку. Вийти на пенсію з пільгового стажу мені
відмовляють. Чому?
Відповідь. Пенсії за вислугу років працівникам освіти,
охорони здоров'я та соціального захисту призначають незалежно від
віку за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.
Однак роботу на посаді вихователя дитячого дошкільного закладу
зараховують до спеціального стажу, який дає право на пенсію за
вислугу років, а роботу на посаді інструктора з фізичної культури
до такого стажу не зараховують.
Запитання. За рахунок чиїх коштів (Пенсійного фонду чи
підприємства, що видало довідку про пільговий стаж виплачують
пенсії, призначені на пільгових умовах? Робітник, який працював у нас з 1964 до 1967 рр., переїхав на
постійне проживання до Білорусі, має право на пільгову пенсію.
Йому видано довідку відповідно до п."б" ст.55 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). Місцевий орган соцзахисту
вимагає, щоб йому видали довідку за Списком N 2. Яким
законодавством керуватися?
Відповідь. Підприємства та організації з коштів, призначених
на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що
покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пп."б" - "з"
ст.13 та ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до
досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього
Закону. Якщо посаду, на якій працював робітник з 1964 до 1967 рр.
передбачено Списком N 2 виробництв, цехів професій і посад, робота
в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в
пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР
від 22.08.56 р. N 1173, то організація має право видавати пільгову
довідку із посиланням на цей Список.
Запитання. До заробітку для обчислення моєї пенсії
бухгалтером підприємства не включено такі виплати: матеріальну
допомогу на оздоровлення і на придбання овочів; премії до
професійного свята і до Дня незалежності України; вартість цінних
подарунків до свята Миколая; компенсаційні виплати на проїзді
харчування. Чи правильно це?
Відповідь. Відповідно до ст.66 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) до заробітку для обчислення пенсій
включають усі види оплати праці, на які за чинними правилами
нараховують страхові внески, крім виплат одноразового характеру,
не зумовлених діючою системою оплатою праці (компенсація за
невикористану відпустку, вихідна допомога тощо), перелік яких
затверджено Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету
Міністрів України від 18.05.98 р. N 697 ( 697-98-п ) "Про
затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які
не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної
плати для призначення пенсій"). Оскільки перелічені вами виплати мають одноразовий характер,
їх не включено до заробітку для обчислення пенсії.
Запитання. Члени житлового кооперативу обрали мене головою
цього кооперативу. Визначили плату 50 грн. на місяць (з кожної
квартири по 1 грн.). Я ще працюю на підприємстві (маю 57 років). Чи буде враховано ці 50 грн. під час обчислення пенсії, коли
мені виповниться 60 років?
Відповідь. За нормами ст.3 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) право на трудову пенсію мають особи,
зайняті суспільно корисною працею, за додержання інших умов,
передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах,
організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами
цивільно-правового характеру), незалежно від форм власності і
господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, -
за умови сплати підприємствами і організаціями страхових внесків
до Пенсійного фонду України; б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю,
заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її
праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду
України. Відповідно до ст.66 Закону до заробітку для обчислення пенсій
включають усі види оплати праці, на які за чинними правилами
нараховують страхові внески, крім виплат одноразового характеру,
не зумовлених діючою системою оплати праці (компенсацію за
невикористану відпустку, вихідну допомогу тощо), перелік яких
затверджено Кабінетом Міністрів України (див. відповідь на
попереднє запитання). Отже, за умови сплати внесків до Пенсійного фонду України
заробітну плату за роботу головою кооперативу буде враховано під
час обчислення середньомісячного заробітку, з якого призначатимуть
пенсію.
Запитання. Мені виповнилося 50 років. З 1980 до 1994 рр.
працювала в обласній психоневрологічній лікарні на посаді
дільничної медсестри диспансерного відділення. Чи маю я право на
пільгову пенсію? Маю 30 років загального трудового стажу, з яких 8 років
працювала майстром пересувної механізованої колони на будівництві,
10 років - інженером з техніки безпеки. Чи маю я право на пільгову
пенсію?
Відповідь. Пенсії на пільгових умовах призначають у чіткій
відповідності із Списками виробництв, робіт, професій, посад і
показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на
пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів
України від 11.03.94 р. N 162 ( 162-94-п ). Відповідно до Списку N 2 розділу XXIV "Установи охорони
здоров'я і соціального захисту" позиція 2260000в правом на
пільгове пенсійне забезпечення користується середній і молодший
медичний персонал у психіатричних (психоневрологічних)
лікувально-профілактичних установах і відділеннях будинків дитини. Відповідно до Списку N 2 розділу XXVII "Будівництво,
реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт
будівель, споруд та інших об'єктів" позиція 2290000б-23419 правом
на пільгове пенсійне забезпечення користуються майстри будівельних
і монтажних робіт. Інженерів з техніки безпеки цими Списками не
передбачено. За нормами п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) працівники, зайняті повний робочий день
на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком
N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим
Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих
місць мають право на пенсію за віком на пільгових умовах: - жінки - після досягнення 50 років і за стажу роботи не
менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівниками, які мають не менше половини стажу роботи із
шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах
призначають із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону,
на один рік за кожні два роки такої роботи жінкам. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до
набрання чинності цим Законом на роботах із шкідливими і важкими
умовами праці, передбачених законодавством, чинним раніше,
визначено ст.100 Закону. Отже, вам варто звернутися до органів соціального захисту
населення за місцем проживання з документами, які б підтверджували
вашу зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці
відповідно до Списків.
Запитання. За раніше чинним законодавством працівник мав стаж
роботи, що давав йому право на пенсію на пільгових умовах, ще до
набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення". Як
призначати йому пенсію і за рахунок яких коштів: державних чи
підприємства?
Відповідь. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які
працювали до набрання чинності Законом України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) на роботах із шкідливими і важкими
умовами праці, передбачених раніше чинних законодавством,
визначено ст.100 цього Закону. Відповідно до цієї статті особам, які працювали до набрання
чинності цим Законом на роботах із шкідливими і важкими умовами
праці, передбачених раніше чинним законодавством, пенсії за віком
призначають на таких умовах: а) особам, які мають на день набрання чинності цим Законом
повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на
пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом,
призначають відповідно до вимог за віком і стажем, установлених
раніше чинним законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і
важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії
відповідно до ст.12, знижують пропорційно наявному стажу в
порядку, передбаченому ст.13-14 цього Закону, виходячи з вимог
цього стажу, встановлених раніше чинним законодавством. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату
праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває
витрати на виплату пенсій відповідно до п."б" - "з" ст.13 та
ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення
працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.
На запитання відповідав заступник начальника Головного
пенсійного управління Міністерства праці та соціальної політики
України І. Багнюк
// Праця і зарплата. - N 29. - С.8-9.
// Праця і зарплата. - N 31. - С.12.
_________________________________________________________________
Розділ VI
Умови праці й додаткові відпустки, інші компенсації за
роботу в шкідливих умовах
Запитання. Якої тривалості мають надавати відпустки
газозварникам, електрозварникам, підприємств комунального
господарства? Чи мають право на пільгову пенсію електро- і
газозварники та оператори котелень?
Відповідь. Згідно зі ст.6 Закону України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ) щорічну основну відпустку надають працівникам
тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований
робочий рік, який відлічують від дня укладення договору.
Працівникам, зайнятим на роботах пов'язаних із негативним
впливом не здоров'я шкідливих виробничих чинників, згідно зі ст.7
цього Закону надають також щорічну додаткову відпустку за роботу в
шкідливих і важких умовах праці за Списком виробництв, цехів,
професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 17.11.97 р. N 1290 ( 1290-97-п ). Відповідно до підрозділу "Зварювальні роботи" розділу 6
"Оброблення металу" цього Списку електрозварнику ручного
зварювання, електрогазозварнику надають таку відпустку. Тривалість
її залежить від характеру робіт і результатів атестації робочих
місць за умовами праці, яка проводиться згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. N 442 ( 442-92-п ). Відповідно до п.1 Порядку застосування цього Списку,
затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики
України від 30.01.98 р. N 16 ( z0057-98 ) та зареєстрованого
Міністерством юстиції України 30.01.98 р. за N 57/2497, таку
відпустку мають надавати працівникам виробництв, цехів, професій і
посад, передбачених відповідними розділами зазначеного Списку,
незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці
виробництва і цехи. Отже, електрозварник і електрогазозварник, які працюють у
службах комунального господарства, мають таке саме право на
щорічну додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах
праці, як і працівники зазначених професій промислового
підприємства. Проте щорічні основна і додаткова відпустки не залежать від
стажу роботи, за винятком обмежень, перердбачених Законом України
"Про відпустки" у разі наданням її в перший робочий рік. Тому
працівникові, який має виробничий стаж, наприклад, 13 років, як
зазначено у вашому запитанні, такі відпустки надають у тому самому
порядку, що й працівникові, який лише почав свою трудову
діяльність. Згідно зі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
пенсії за віком на пільгових умовах призначають за Списками
виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і
важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає
право на таку пенсію, і за результатами атестації робочих місць за
умовами праці. Професію електрогазозварника, зайнятого різанням і ручним
зварюванням, передбачено Списком N 2 виробництв, робіт, професій,
посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 11.03.94 р. N 162 ( 162-94-п ). Операторам котельних пенсії за віком на пільгових умовах не
призначають.
Запитання. Чи можна надавати бухгалтерам додаткову відпустку
за ненормований робочий час та особливий характер праці? Якщо так,
то на якій підставі і якої тривалості?
Відповідь. Умови і порядок надання щорічних додаткових
відпусток за особливий характер праці врегульовано ст.8 Закону
України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ) та нормативними актами, які
на доручення Кабінету Міністрів України розроблено Міністерством
праці та соціальної політики України для реалізації цієї статті. Згідно з п.1 ст.8 окремим категоріям працівників, робота яких
пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним
навантаженням або виконується в особливих природних географічних і
геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я,
надають щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за
Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290
( 1290-97-п ) (додаток 2). Професію бухгалтера цим Списком не передбачено і тому таку
відпустку йому не надають. Щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день
надають відповідно до п.2 ст.8 зазначеного Закону тривалістю до 7
календарних днів за списками посад, робіт та професій, визначених
колективним договором, угодою. Орієнтовний перелік таких професій, робіт і посад
затверджується галузевим міністерством за погодженням з
відповідним профспілковим об'єднанням. Чи має працівник право на додаткову відпустку за ненормований
характер праці визначають у кожному окремому випадку з урахуванням
конкретних обставин певного виробництва безпосередньо на
підприємстві, в організації? Конкретну тривалість щорічної додаткової відпуски за
ненормований робочий день, яка може бути надана працівникам
бухгалтерського обліку згідно зі ст.8 Закону України "Про
відпустки", встановлюють колективним чи трудовим договором залежно
від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Запитання. Чи має право на додаткову відпустку за умови праці
начальник ливарної дільниці ремонтно-механічного заводу?
Відповідь. Пенсію на пільгових умовах за віком і щорічну
додаткову відпустку за роботу в шкідливих умовах праці згідно із
законами України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) і "Про
відпустки" ( 504/96-ВР ) надають за Списками виробництв, робіт,
цехів, професій і посад, затвердженими постановами Кабінету
Міністрів України відповідно від 11.03.94 р. N 162 ( 162-94-п ) і
від 17.11.97 р. N 1290 (1290-97-п ). Оскільки Списком виробництв, цехів, професій і посад із
шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на
роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, посаду
начальника ливарної дільниці не передбачено, цю відпустку йому не
надають, незалежно від наявності цієї посади в Списку N2
виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких
упродовж повного робочого дня дає право на пенсію за віком на
пільгових умовах.
Запитання. В одному із роз'яснень В.Помогаєва зазначено, що
додаткові відпустки за особливий характер праці і за ненормований
робочий день можуть підсумовуватися, а в іншому - що працівник має
визначитися лише за однією з підстав. Чи немає тут протиріччя?
Відповідь. Жодного протиріччя немає, запитувач плутає
підстави, за якими надають щорічні додаткові відпустки. У роз'ясненні, надрукованому в N 5 за березень 1998 р.,
йшлося про щорічну додаткову відпустку, яку надають працівникові
за роботу в шкідливих і важких умовах праці згідно зі ст.7 Закону
України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ), а також про щорічну
додаткову відпустку, передбачену ст.8 цього Закону за ненормований
робочий день. Оскільки відповідно до ст.10 зазначеного Закону щорічну
додаткову відпустку (ст.7 і 8) надають за однією підставою,
обраною працівником, у роз'ясненні повідомлялось, що майстер має
особисто вибрати одну з них. У роз'ясненні, надрукованому в N 15 за липень 1999 р. йшлося
про відпустки за особливий характер праці, що надають за Списком
виробництв, робіт, цехів, професій і посад працівників, робота
яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним
навантаженням або виконується в особливих природних географічних і
геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, і за
ненормований робочий день. Обидві ці відпустки передбачено ст.8
(пп.1 і 2) щойно згаданого Закону. Оскільки цим Законом не встановлено обмежень щодо надання
відпусток за особливий характер праці з кількох підстав, які може
бути надано згідно зі ст.8, щорічні додаткові відпустки,
передбачені пп.1 і 2 цієї статті, можна використати обидві, якщо
це встановлено колективним договором.
Запитання. Чи має право на додаткову відпустку працівник,
котрий понад 80% робочого часу зайнятий на друкарській машинці, а
обіймає посаду діловода?
Відповідь. Законом України "Про відпустки" ( 504/96-ВР )
(ст.8) встановлено, що окремим категоріям працівників, робота яких
пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним
навантаженням або виконується в особливих природних географічних і
геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я,
надають щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за
Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290
( 1290-97-п ) (додаток 2). Тому надання працівникові такої
відпустки можливе лише за одночасною наявністю двох обов'язкових
умов: по-перше, що його професію (посаду) передбачено цим Списком,
по-друге, що він виконує роботи, які за характером і показниками
точно відповідають зазначеним у ньому. Оскільки цим Списком професію діловода не передбачено, таку
відпустку йому не надають. Проте розділом 22 "Загальні професії за всіма галузями
господарства" Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад
працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним
та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих
природних географічних і геологічних умовах підвищеного ризику для
здоров'я, передбачено професію друкарки, яка постійно працює на
друкарскій машинці. При цьому відповідно до п.7 Порядку
застосування зазначеного Списку виробництв, робіт, професій і
посад, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. N 16
( z0058-98 ) та зареєстрованого Мін'юстом України 30.01.98 р. за
N 58/2498, до часу, відпрацьованого в умовах особливого характеру
праці, зараховують лише ті дні, коли працівник фактично був
зайнятий у цих умовах повний робочий день (не менше 80% робочого
часу). У разі, коли в окремі періоди робочого часу діловод зайнятий
машинописними роботами впродовж повного робочого дня, додаткову
відпустку за особливий характер праці йому можуть надавати на тих
самих підставах, що й друкаркам, які мають право на таку
відпустку, пропорційно фактично відпрацьованому в цих умовах часу.
Запитання. Якої тривалості відпустку мають зберігати за
працівником з ненормованим робочим днем за Постановою Верховної
Ради України від 15.11.96 р. N 505 ( 505/96-ВР ) - 38 чи 31
календарний день?
Відповідь. Згідно з п.2 Постанови Верховної Ради України "Про
порядок введення в дію Закону України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ) відпустки раніше встановленої тривалості зберігалися
за працівниками, зайнятими на роботах у шкідливих і важких умовах
праці, лише до 1 січня 1998 р. Під відпустками раніше встановленої тривалості, що підлягають
збереженню згідно з цим пунктом, слід розуміти не конкретні види
відпусток, які були встановлені раніше чинним законодавством, а
більшу, ніж передбачено цим Законом, загальну тривалість основної
і додаткових відпусток, на яку мали право працівники до набрання
чинності згаданим Законом. Відповідно до роз'яснення Мінпраці від 12.02.97 р. N 10/2-493
( v-493205-97 ) щодо практичного застосування частини першої ст.5
та частини четвертої ст.24 Закону України "Про відпустки"
( 504/96-ВР ) тривалість і порядок надання щорічної додаткової
відпустки за ненормований робочий день також зберігались до 1
січня 1998 р. Базова щорічна основна відпустка в розрахунках загальної
тривалості відпусток становила 14 календарних днів відповідно до
роз'яснення Держкомпраці СРСР та ВЦРПС від 01.06.71 р. N 5/16 "Про
порядок визначення тривалості щорічної відпустки". Тому максимальна загальна тривалість щорічної відпустки
працівників з ненормованим робочим днем до 1 січня 1998 р.
становила 28 (14 + 14) календарних днів. Починаючи з 1 січня 1998 р. щорічну додаткову відпустку за
ненормований робочий день надають згідно зі ст.8 Закону України
"Про відпустки" тривалістю до 7 календарних днів. Але приєднують
її до щорічної основної відпустки, тривалість якої визначено ст.6
зазначеного Закону. У нашому випадку ця тривалість становить 24
календарних дні, тобто загальна тривалість щорічної відпустки
становить до 31 (24 + до 7) календарного дня. Отже, згідно з п.2 зазначеної Постанови Верховної Ради
України має бути збережено відпустку тривалістю не 38, як
помилково зазначено в запитанні, а 28 календарних днів за умови
наявності відповідних підстав. Тому роз'яснення, які вами одержано у відділ праці і зарплати
Головного фінансового управління Міноборони України, цілком
відповідають чинному законодавству.
Запитання. Як правильно надавати додаткові відпустки за умови
праці - пропорційно відпрацьованому в цих умовах часові чи повної
тривалості?
Відповідь. Коли настає право на щорічні основну й додаткову
відпустки, їх отримує працівник авансом, оскільки за Законом
України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ) (частина 4 ст.10) їх надають
з таким розрахунком, щоб відпустки були використані, як правило,
до закінчення робочого року. Тому у вашому прикладі працівник має право на щорічні
відпустки повної тривалості як основної, так і додаткової за
роботу в шкідливих і важких умовах праці, незважаючи на те, що на
поточний момент він відпрацював лише половину робочого року, за
який надають цю відпустку. Якщо за підсумками робочого року не буде підтверджено право
працівника на повну тривалість уже використаної відпустки, то це
має бути враховано під час звільнення працівника в остаточних
розрахунках пропорційно фактично відпрацьованому часу згідно з
чинним законодавством. Якщо він продовжує працювати на тому самому
підприємстві (організації), то в наступному році тривалість такої
відпустки має бути відкориговано заліком. Отже, кількість днів, що надавали авансом і не була
підтверджена фактично відпрацьованим у цих умовах часом, не
накопичується, а послідовно відстежується в розрахунках кожного
року.
На запитання наших дописувачів відповідав заступник головного
державного експерта - начальник відділу державної експертизи умов
праці В. Помогаєв
// Праця і зарплата. - N 30. - С.10-11.
_________________________________________________________________
Розділ VII
Якщо ви постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Запитання. Моїх двох дітей-школярів, потерпілих від
Чорнобильської катастрофи, підприємство, де працює їхній батько,
відправило на оздоровлення до Криму за власні кошти. Чи
зобов'язаний Чорнобильський фонд надати ще путівки на оздоровлення
або виплатити компенсацію?
Відповідь. Відповідно до п.5 ст.30 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (у редакції Закону України
від 19 грудня 1991 р. ( 2001-12 ) із змінами і доповненнями від 6
червня 1996 р. ( 230/96-ВР ) та п.4.1 Порядку надання окремих
пільг і компенсацій дітям, потерпілим унаслідок Чорнобильської
катастрофи, затвердженого наказом Мінчорнобиля України від
26.07.96 р. N 95-а ( z0551-96 ) та зареєстрованого Мін'юстом
26.09.96 р. за N 551/1576, потерпілі внаслідок Чорнобильської
катастрофи діти мають право на щорічне безплатне забезпечення
путівками на оздоровлення терміном до двох місяців. Потерпілих
дітей віком до 10 років забезпечують путівками на оздоровлення
разом з одним із батьків або особою, яка їх замінює, за умови, що
останні належать до постраждалих унаслідок Чорнобильської
катастрофи. Одного з батьків або особу, яка їх замінює,
забезпечують путівкою безплатно, якщо вони належать до 1 чи 2
категорії, і на пільгових умовах, якщо вони належать до 3 або 4
категорії. У разі неможливості надання дітям путівки виплачують
компенсацію в розмірі середньої вартості путівки в Україні. Відповідними законодавчими і нормативно-правовими актами
передбачено, що заходи з оздоровлення потерпілого населення мають
фінансуватися за рахунок бюджетів усіх рівнів і залучення коштів
підприємств, громадських організацій тощо. Таким чином, якщо вашій дитині було надано путівку за місцем
вашої роботи, то незалежно від того, що вона була за рахунок
коштів підприємства, путівкою ще й за рахунок коштів
Чорнобильського фонду не забезпечують. Компенсації в такому разі
також не передбачено.
Запитання. Як правильно сплачувати за використаний газ на
опалення житлових будинків громадян, потерпілих від наслідків
аварії на ЧАЕС категорії 2? В яких розмірах сплачувати за
понад нормову площу сім'ям, що складаються з непрацездатних, та
сім'ям, де є працездатні? Як мають платити за газ ці категорії
громадян за наявності газового лічильника: пільга поширюється на
всі спалені кубічні метри чи є якась норма споживання газу залежно
від кількості проживаючих?
Відповідь. Відповідно до п.11 ст.20 (21) Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) особам, віднесеним до
категорії 1 та 2 постраждалих, надають пільгу з оплати за
користування житлом (квартирна плата) ними та членами їхніх сімей
у розмірі 50% квартирної плати, передбаченої чинним
законодавством, обчисленої за ставками, встановленими для
робітників і службовців, а також плата в розмірі 50% встановленої
плати за користування комунальними послугами (водопостачання, газ,
електрична, теплова енергія та інші послуги) і телефоном. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.96 р. N 879
( 879-96-п ) "Про встановлення норм користування
житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо
їх оплати" встановлено, що з 1 серпня 1996 р. громадянам пільги
щодо оплати житлово-комунальних послуг, які вони мають відповідно
до законодавства, надають у межах визначених цією постановою норм. Відповідно до п.б) цієї постанови природний газ для побутових
потреб споживають: - у разі використання на опалення житла в розмірі 21 кв.м
опалювальної площі на одну особу і додатково 10,5 кв.м на сім'ю -
11 куб.м природного газу на 1 м2 площі в опалювальний період; - у разі користування газовою плитою за наявності
централізованого гарячого водопостачання - 9,8 куб.м на одну особу
на місяць; - у разі користування газовою плитою за відсутності
централізованого гарячого водопостачання і газового водонагрівача
- 18,3 куб.м на одну особу на місяць; - у разі користування газовою плитою і водонагрівачем - 23,6
куб.м на одну особу на місяць; - відповідно до п.в) плата за користування житлом - 21 кв.м
загальної площі на одну особу і додатково 10,5 кв.м на сім'ю.
Запитання. Моя донька, 1991 року народження, - інвалід. Вона
погано ходить, не розмовляє, часті епілептичні приступи. Школу
відвідувати не може. Ми живемо в четвертій зоні (м.Біла Церква).
За законодавством дітям, які не відвідують школу, виплачують 40
грн. компенсації. Чи має моя дитина право на таку компенсацію?
Відповідь. Пунктом 11 ст.30 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) передбачено безплатне
харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних закладів освіти, технікумів (училищ),
коледжів, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а
також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є
інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які жили в
зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до
ухвалення постанови про відселення. Дітям, які навчаються, але не
харчуються в цих закладах, а також за дні, коли вони не
відвідували ці заклади (пропорційно навчальним дням), виплачують
грошову компенсацію в порядку, визначеному постановою Кабінету
Міністрів України від 08.02.97 р. N 155 ( 155-97-п ) "Про порядок
та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок
Чорнобильської катастрофи". Відповідно до цієї постанови грошову компенсацію виплачують у
разі, коли потерпіла дитина навчається в домашніх умовах, але при
цьому вона перебуває в обліковому складі школи. За висновком
районної (міської) медико-педагогічної комісії на підставі
висновку дитячої спеціалізованої лікарсько-консультаційної комісії
про те, що дитина за станом здоров'я не може відвідувати
навчальний заклад і їй рекомендовано навчатися вдома, місцевий
орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування
видають батькам дитини (особі, яка їх замінює) відповідну довідку
для подання її за місцем роботи, навчання, служби. Таким чином, відповідно до чинного законодавства безкоштовне
харчування або виплата грошової компенсації передбачена лише
дітям, які навчаються у відповідних навчальних закладах (а в
окремих випадках вдома), тобто учням. Дітям, потерпілим унаслідок Чорнобильської катастрофи, які
зовсім не навчаються в навчальних закладах, безплатне харчування
або виплата грошової компенсації не передбачена.
Запитання. Я - ліквідатор аварії на ЧАЕС з 1986 р., інвалід
третьої групи. Мав сина, який з тримісячного віку почав хворіти і
так тривало до травня 1990 р., доки він не помер. Чи маємо ми з
дружиною якісь пільги у зв'язку зі смертю дитини?
Відповідь. Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) передбачено пільгу дружині (чоловікові), дітям
померлого громадянина, який до смерті мав відповідну категорію
постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідне
посвідчення. Передбачено одноразову компенсацію батькам померлого учасника
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Чинним законодавством пільг батькам померлої дитини не
передбачено.
Запитання. Я - ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (категорія
2, серія А). Нині торгую на базарі. Щодня за торговельне місце з
мене беруть 3 грн. 40 коп. Чи маю я платити за торгове місце, якщо
ринковий збір є одним з видів податку?
Відповідь. Пунктом 18 ст.20 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) для осіб, віднесених до
категорії 1 та 2 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи,
передбачено пільгу зі звільнення від сплати податків і мита всіх
видів. Статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) визначено, що належить до місцевих податків, а що до
місцевих зборів. Так, ринковий збір належить не до податків, а до місцевого
збору і пільги щодо його сплати відповідно до чинного
законодавства постраждалим громадянам не передбачено.
Запитання. Маю трьох дітей (1979, 1980, 1981 роки
народження). Вони народились в Києві і прожили там до 1994 р.
Київські діти, що народилися 1979-1986 рр. дістали статус
потерпілих від Чорнобильської катастрофи, а мої діти - ні. Село, куди ми переїхали жити, знаходиться в четвертій зоні.
Старший син захворів і йому встановлено другу групу інвалідності. Ми оформили всі документи і коли звернулись за отриманням
посвідчення, нам відмовили. Але чому?
Відповідь. Відповідно до п.4 та 7 ст.27 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (у редакції Закону України
від 19 грудня 1991 р. із змінами і доповненнями від 6 червня 1996
р.) до дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи,
належать неповнолітні діти, які жили на момент аварії чи прожили
або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні
посиленого радіологічного контролю, а також діти, які дістали дозу
опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи,
що перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я. Так, згідно з тиреодозиметричним паспортом м.Києва від 22
лютого 1996 р. потерпілими від наслідків Чорнобильської катастрофи
вважають дітей м.Києва 1979-1986 рр. народження. Діти, які отримали посвідчення за критерієм опромінення
щитовидної залози, матимуть статус потерпілих і отримуватимуть
пільги, передбачені чинним законодавством, лише до досягнення ними
18 років. Після досягнення повноліття ця категорія дітей, відповідно до
Закону України, не має підстав належати до категорій постраждалих
і на отримання відповідного посвідчення. Стосовно отримання посвідчення категорії 4, то відповідно до
п.4 частини першої ст.14 Закону України категорію 4 мають особи
(після досягнення ним 18 років), які постійно живуть або постійно
працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого
радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня
1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні
не менше чотирьох років. Оскільки ваш старший син за станом на 1 січня 1993 р. не
прожив, не працював, постійно не навчався в селі, яке належить до
зони посиленого радіоекологічного контролю, чотири роки, то
незалежно від того, що з 1994 р. ви та ваші діти там постійно
живете, для надання вашому старшому синові статусу потерпілого
внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 відповідно до
чинного законодавства немає підстав.
Запитання. Мешкали в м.Прип'ять, але в період аварії на ЧАЕС
ми з дітьми були у відрядженні за кордоном. Після повернення
отримали житло і компенсацію. В отриманні посвідчення нам
відмовили, мотивуючи тим, що нас на період аварії і евакуації в
місті не було. Чи маємо ми право вважатися евакуйованими і
отримати відповідне посвідчення?
Відповідь. Відповідно до ст.14 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) для встановлення пільг і
компенсацій визначають відповідні категорії осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п.2 цієї статті до категорії 2 потерпілих
належать особи, які евакуйовані в 1986 р. із зони відчуження (в
тому числі особи, які на момент евакуації перебували в стані
внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття). Оскільки ви на момент аварії та на період евакуації не були в
зоні відчуження, то для отримання категорії 2 потерпілих унаслідок
Чорнобильської катастрофи та відповідного посвідчення ви не маєте
підстав.
Запитання. Пільгу, передбачену п.11 ст.20 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), надають дружині
(чоловікові) померлого громадянина. Чи поширюється ця пільга на
всіх членів (дітей) сім'ї померлого, чи лише на дружину
(чоловіка)?
Відповідь. Відповідно до частини другої ст.20-22 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) пільги,
передбачені відповідними пунктами ст.20 Закону, в тому числі і
п.11 (пільга зі сплати за користування житлом та комунальним
послугами), надають лише дружині (чоловікові) померлих громадян,
віднесених до відповідних категорій постраждалих і смерть яких
пов'язана з Чорнобильською катастрофою. На всіх інших членів сім'ї ця пільга не поширюється.
Запитання. Дитина народжена від чоловіка - чорнобильця
категорії 2, з яким шлюб не зареєстровано. Чи має право така
неповнолітня дитина на статус потерпілої і отримання посвідчення
серії "Д"?
Відповідь. Відповідно до п.5 ст.27 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) до дітей, потерпілих
унаслідок Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти,
які народилися після 26 квітня 1986 р. від батька, котрий на час
настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1, 2
або 3 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, або
матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має
підстави належати до категорії 1, 2 або постраждалих унаслідок
Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України
( 2006-07 ) походження дитини від батьків, які не перебувають у
шлюбі, встановлюють шляхом подання спільної заяви батьком або
матір'ю дитини до державних органів ЗАГСу. У разі народження дитини від батьків, які не перебувають у
шлюбі, за відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути
встановлено в судовому порядку за заявою одного з батьків або
опікуна (піклувальника) дитини. Таким чином, якщо дитина народжена від учасника ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС (і батьки не перебувають у шлюбі) й ця
особа буде визнана батьком і записана як батько в книзі записів
народжень, то така дитина має підстави для отримання статусу
потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На запитання наших дописувачів відповідає заступник
начальника управління - начальник відділу Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи С.Сова
// Праця и зарплата. - N 30. - С.12.
_________________________________________________________________
Розділ VIII
Якщо ви працювали або працюєте в зоні радіоактивного
забруднення
Запитання. Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) передбачено, що листки непрацездатності учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I і II категорій оплачують
виходячи із середнього фактичного заробітку, який вони одержували
за роботу в зоні відчуження. Чи застосовується нині згадана норма
закону?
Відповідь. Оскільки чинним законодавством не передбачено
перерахунок середнього фактичного заробітку, який одержали
учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за роботу
в зоні відчуження, пільгу щодо оплати листків непрацездатності із
заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, нині не
надають. Листки непрацездатності осіб, віднесених до I і II категорій,
нині оплачують на загальних підставах, виходячи із середньої
заробітної плати, нарахованої за останні два місяці роботи без
обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.
Середню заробітну плату потрібно обчислювати в порядку,
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від
08.02.95 р. N 100 ( 100-95-п ) (із змінами і доповненнями).
Запитання. Якої тривалості мають надавати щорічну відпустку
працюючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю після
набрання чинності в повному обсязі Законом України "Про
відпустки" ( 504/96-ВР )?
Відповідь. Тривалістю щорічної основної відпустки для осіб,
які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю,
визначено Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (30 календарних днів за рік роботи). Крім того, таким
особам мають надавати щорічну додаткову відпустку, передбачену
чинним законодавством для відповідної категорії працюючих.
Загальна тривалість не може перевищувати 42 календарних днів. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості,
ніж передбачено названим вище Законом (педагогічні та наукові
працівники, окремі категорії медичних працівників тощо), її
тривалість зберігається. З набранням чинності Законом України "Про відпустки" в
повному обсязі (з 1 січня 1998 р.) щорічні додаткові відпустки за
роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а також за особливий
характер праці, мають надавати відповідно до ст.7 і 8 цього
Закону. Граничну тривалість таких відпусток за виробництвами,
роботами, цехами, професіями та посадами затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290 ( 1290-97-п ). Конкретну тривалість додаткової відпустки окремих працівників
встановлюють колективним або трудовим договором залежно від
результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу
зайнятості працівника в цих умовах. Якщо тривалість додаткової відпустки перевищує 18 днів, то
працюючим у цій зоні радіоактивного забруднення (тривалість
основної відпустки яких поза зонами радіоактивного забруднення
становить 24 календарних дні) відпустку надають відповідно до
Закону України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ) (24 + 19 = 43 і
т.д.). Додаткову відпустку за роботу в зонах радіоактивного
забруднення чинним законодавством не передбачено. Державним службовцям, які працюють у зоні посиленого
радіоекологічного контролю, надають основну відпустку тривалістю
30 календарних днів і додаткову за стаж державної служби - до 15
календарних днів. За особами, які працювали в зонах радіоактивного забруднення
до набрання чинності Законом України "Про відпустки" зберігається
раніше встановлена загальна тривалість відпустки, якщо вона є
більшою, ніж передбачено цим Законом, на весь час їхньої роботи на
цьому підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях,
роботах, що давало їм право на цю відпустку.
Запитання. Із квітня 1998 р. працюю в районному управлінні
сільського господарства. До цього працювала в колгоспі і
користувалася відпусткою загальної тривалості 42 календарних дні,
як працююча в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Якої
тривалості мають надавати мені щорічну відпустку нині?
Відповідь. За Законом України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) особам, які працюють на територіях зони посиленого
радіоекологічного контролю, встановлено щорічну відпустку
тривалістю 30 календарних днів. Крім того, працюючим у цій зоні можуть надаватися щорічні
додаткові відпустки, передбачені КЗпП України ( 322-08 ). При
цьому загальна тривалість щорічної відпустки в цій зоні не може
перевищувати 42 календарних днів. За Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 )
державним службовцям передбачено щорічну відпустку також
тривалістю 30 календарних днів і додаткову відпустку за стаж
державної служби до 15 календарних днів. Інші додаткові відпустки
державним службовцям, у тому числі за ненормований робочий день,
цим Законом не передбачено. Державні службовці, які мають статус осіб, віднесених до IV
категорії постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, користуються
всіма пільгами, передбаченими ст.23 Закону Укрїни "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи". Зокрема, вони мають право на щорічні
відпустки терміном до 16 календарних днів без збереження
заробітної плати одному з батьків, котрі мають неповнолітніх дітей
(до досягнення ними 18-річного віку) і живуть на територіях
радіоактивного забруднення. Отже, оскільки ви працюєте на державній службі з квітня 1998
р., ви маєте право на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних
днів і додаткову за стаж державної служби (за стажу понад 10 років
таку відпустку надають тривалістю 5 календарних днів, а починаючи
з 11-го року цю відпустку збільшують на два календарних дні за
кожний наступний рік).
Запитання. Я, державний службовець, працюю в зоні посиленого
радіоекологічного контролю, маю стаж державної служби понад 15
років. Якої загальної тривалості мають надати мені відпустку в
поточному році?
Відповідь. За законом України "Про державну службу"
( 3723-12 ) державним службовцям надають щорічну відпустку
тривалістю 30 календарних днів і додаткову відпустку за стаж
державної служби тривалістю до 15 календарних днів. Інших
додаткових відпусток цим Законом не передбачено. Такої самої
тривалості надають щорічну і додаткову відпустки державним
службовцям, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного
контролю. Отже, в поточному році ви маєте право на відпустку загальної
тривалості 45 календарних днів. Для більш тривалої відпустки
підстав немає.
На листи наших дописувачів відповідав заступник начальника
управління - начальник відділу Міністерства праці та соціальної
політики України В. Сінчук
// Праця і зарплата. - N 31. - С.9.



вгору