Дайджест від 22 жовтня 1999 року
Редакції видань; Дайджест від 22.10.1999
Документ v001d697-99, поточна редакція — Прийняття від 22.10.1999

                 Дайджест від 22 жовтня 1999 року 
Зміст
1) Нове в законодавстві
2) Порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні
роботи, виконані за рахунок державного бюджету
_____
3) Запитання - відповіді
- Оподаткування прибутку підприємств
-- Балансові збитки страховика
-- Послуги міжнародного перевезення
-- Митні збори при ввезенні давальницької сировини
-- Вартість послуг міжнародного зв'язку
- Прибутковий податок з громадян
-- Пільга - тільки за основним місцем роботи
-- Строк перерахування податку до бюджету
-- Пільги учасникам бойових дій
-- Компенсація за формений одяг
-- Плата за навчання дітей
- Відрахування на дорожні роботи
-- Обов'язковий платіж
-- Групи платного навчання училища
-- Підрозділи "Обленерго"
-- Ринки
-- Роботи оплачує бюджетна установа
-- Торговельна діяльність
-- Нарахування пені
-- Реалізація основних фондів
_________________________________________________________________
Розділ I
Нове в законодавстві
Президент України підписав Указ від 28.06.99 р. N 746/99 "Про
внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р.
N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва". Спрощену систему оподаткування можуть застосовувати фізичні
особи та юридичні особи, у яких обсяг виручки від реалізації
продукції за рік не перевищує відповідно 500 тис.грн. та 1
млн.грн. Указом надано право суб'єкту підприємницької діяльності -
юридичній особі, яка перейшла на спрощену систему оподаткування,
самостійно обирати одну із ставок єдиного податку - 6% або 10% від
суми виручки від реалізації продукції. При цьому ставка податку
10% застосовується в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _____
Верховна Рада України Законом України від 08.09.99 р.
N 1019-XIV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань справляння державного мита" ( 1019-14 ) внесла доповнення
до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 7-93 "Про
державне мито". Встановлено ставку державного мита за нотаріальні дії,
вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими
комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів за
посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, у
розмірі 0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка
встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів. У
разі відсутності грошової оцінки земель - у розмірі 1 відсотка
суми договору, але не менше від одного неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _____
Кабінет Міністрів України постановою від 15.09.99 р. N 1699
"Про додаткові заходи щодо поліпшення ситуації з виплати
заробітної плати працівникам вугільної промисловості"
( 1699-99-п ) Міністерству фінансів доручено провести залік
частини заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання з
податків, зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету
України станом на 1 січня 1999 р. у разі поставки ними товарів
народного споживання та продуктів харчування підприємствам
вугільної промисловості у рахунок недофінансування галузі за
1995-1998 рр. в обсязі 285191,3 тис.грн.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _____
Кабінет Міністрів України постановою від 11.09.99 р. N 1666
( 1666-99-п ) "Про внесення змін до Порядку державної реєстрації
(перереєстрації) лікарського засобу і розмірів збору за державну
реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу" встановлено, що за
державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу
справляється збір, який перераховується заявником на рахунки
Державного науково-експертного центру лікарських засобів МОЗ
України - 60 відсотків, Державної інспекції з контролю якості
лікарських засобів МОЗ України - 30, до державного бюджету - 10
відсотків.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _____
Кабінет Міністрів України постановою від 22.09.99 р. N 1743
( 1743-99-п ) "Про механізм регулювання імпортних поставок солоду
та окремих видів хмелесировини в 1999 році" запроваджено режим
ліцензування імпорту продукції на період до 31 грудня 1999 р.
Митне оформлення імпорту солоду та шишок хмелю гранульованих, що
ввозяться в установлених обсягах лите як сировина для виробництва
пива, здійснюється за нульовою ставкою ввізного мита на підставі
ліцензій, виданих Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і
торгівлі суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _____
Кабінет Міністрів України постановою від 22.09.99 р. N 1740
( 1740-99-п ) "Про відстрочення платежів до бюджетів усіх рівнів
підприємствам житлово-комунального господарства" з метою
забезпечення своєчасної підготовки житлово-комунального
господарства до роботи в осінньо-зимовий період 1999/2000 рр.
доручив Державній податковій адміністрації України, Міністерству
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки,
Державному комітетові по земельних ресурсах, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям надавати до 31
грудня 1999 р. підприємствам житлово-комунального господарства за
переліком згідно з додатком 1 відстрочення платежів з податку на
додану вартість, податку на прибуток підприємств, плати (податку)
за землю, із збору за спеціальне використання водних ресурсів,
місцевих податків і зборів незалежно від терміну виникнення
податкових зобов'язань із застосуванням нульової ставки плати за
користування податковим кредитом.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _____
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 22.09.99 р.
N 996-р ( 996-99-р ) доручив Мінфіну з метою зменшення взаємної
заборгованості державного бюджету і підприємств
житлово-комунального господарства забезпечити погашення цим
підприємствам заборгованості з платежів і зборів (обов'язкових
платежів) до державного бюджету в рахунок боргів місцевих бюджетів
з пільг, субсидій і дотацій без справляння плати за послуги, що
надаються Укрспецфіном.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.3. _________________________________________________________________
Розділ II
Порядок обчислення і сплати збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок державного бюджету
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
29.01.99 р. N 115 ( 115-99-п ) "Про затвердження Порядку
встановлення нормативів збору на геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння"
Комітетом України з питань геології та використання надр,
Державною податковою адміністрацією України за погодженням з
Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України
затверджено наказ від 23.06.99 р. N 105/309 "Про затвердження
Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні
роботи, виконані за рахунок державного бюджету", який
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.07.99 р. за N
474/3767 ( z0474-99 ) (далі - Інструкція). У дію Інструкцію введено з 01.04.99 р. Порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні
роботи суттєво відрізняються від раніше діючого, що був
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.95 р.
N 645 ( 645-95-п ). У чому полягають зміни?
По-перше, більш чітко визначено платників збору за
геологорозвідувальні роботи. У раніше діючому Порядку платниками
були всі надрокористувачі, які видобувають корисні копалини на
родовищах, розвіданих за рахунок коштів державного бюджету. Починаючи з другого кварталу поточного року збір повинні
сплачувати всі надрокористувачі, які видобувають корисні копалини
на родовищах: раніше розвіданих та переданих у встановленому порядку для
промислового освоєння; з попередньо оціненими запасами, що за згодою сторін
заінтересованих надрокористувачів передано їм для
дослідно-промислової розробки та промислового освоєння; незалежно від того, за рахунок яких коштів провадилася
розвідка корисних копалин на родовищах, де здійснюється їх
видобуток: державних чи власних. За структурні підрозділи (шахти,
рудники, кар'єри, цехи тощо), які не мають статусу юридичної
особи, сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи повинно
підприємство-надрокористувач, до складу якого входять такі
структурні підрозділи. По-друге, встановлено новий об'єкт обчислення збору. Якщо
раніше об'єктом обчислення збору була вартість видобутої
мінеральної сировини або продукції її первинної переробки, то
починаючи з 1 квітня нинішнього року при обчисленні нової суми
збору враховуються (згідно з оперативними обмірами чи
підрахунками, які здійснює геолого-маркшейдерська служба або інша
служба, на яку покладено обов'язки ведення обліку обсягів
видобутих (погашених запасів) корисних копалин) обсяги видобутих
чи погашених запасів корисних копалин. Корисні копалини, які
відносяться до видобутих чи погашених, детально визначено
інструкцією. По-третє, обчислювати збір платники будуть по-різному, і
величина збору залежатиме від того, за рахунок яких коштів
проведено розвідку корисних копалин на родовищах, де здійснюється
їх видобуток. Якщо розвідка корисних копалин на родовищах провадиться
повністю за рахунок державних коштів, то сума збору обчислюється
виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів корисних копалин,
нормативів збору з урахуванням індексу інфляції. Якщо розвідка виконується частково за рахунок власних коштів
надрокористувача, то сума збору обчислюється виходячи з обсягів
видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з
урахуванням індексу інфляції та застосуванням до суми збору
відповідних коефіцієнтів, визначених п. 4 Порядку встановлення
нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. N 115
( 115-99-п ) (далі - Порядок). Як застосовувати такі коефіцієнти, визначено п. 5.4
Інструкції. При обчисленні суми збору платниками, які здійснюють
розробку позабалансових запасів корисних копалин, техногенних
родовищ, видобуток нафти, природного газу, конденсату та метану
вугільних родовищ із коефіцієнтом вилучення, що перевищує
затверджений Державною комісією по запасах корисних копалин, та
дорозробку нафтових та газових родовищ як родовищ із
важковидобувними та виснаженими запасами, можуть застосовуватися й
інші коефіцієнти, встановлені пунктами 6-9 Порядку. Інструкцією затверджено нові терміни сплати до державного
бюджету збору за геологорозвідувальні роботи, а саме: всі платники
повинні сплачувати збір щомісяця (раніше - подекадно залежно від
нарахованої суми відрахувань за попередній період). Розрахунок збору подається до органів державної податкової
служби один раз на квартал до 15 числа місяця, наступного за
звітним кварталом. Особливістю є те, що розрахунок складається не
наростаючим підсумком, а за кожен квартал окремо. Це пов'язано із
застосуванням індексу інфляції до встановлених нормативів збору. Після закінчення кожного кварталу при обчисленні суми збору
необхідно враховувати індекс інфляції за останній місяць звітного
кварталу. Приклади їх застосування наведено у додатку 1 до
Інструкції.
Г.В. ЛИСЕНКО, начальник Управління місцевих податків і зборів та
неподаткових платежів ДПА України
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.30.
_________________________________________________________________
Розділ III
ЗАПИТАННЯ - ВІДПОВІДІ
1. Оподаткування прибутку підприємств
1.1 Балансові збитки страховика
Який порядок відображення балансових збитків страховика по
результатах роботи за півріччя 1997 року у звітах за подальші
періоди діяльності, зокрема, в Декларації про доходи страховика за
1997 рік?
Статтею 6 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про
оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями)
передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа
резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має
від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань),
то дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування
наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з
наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного
погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування. Тобто в декларації про доходи страховика повинні
відображатися не балансові збитки платника податку, а саме
від'ємне значення об'єкта оподаткування. При нарахуванні валового
доходу від страхової діяльності цей об'єкт оподаткування, а саме
сума страхових платежів, не може мати від'ємне значення, тому у
страховика переносяться на наступні податкові квартали тільки
збитки від діяльності, не пов'язаної із страхуванням
(перестрахуванням). У зв'язку з цим перенесення від'ємного
значення об'єкта оподаткування у страховика відображається у
розділі II декларації "Діяльність страховиків, не пов'язана із
страхуванням і перестрахуванням". Пунктом 22.2 ст. 22 зазначеного Закону України передбачено,
що балансові збитки платників податку, які виникли за результатами
господарської діяльності з 1 січня 1997 року до моменту набрання
чинності цим Законом, включаються до складу валових витрат у
порядку, передбаченому ст. 6 цього Закону. Поряд з цим до категорії валових витрат, пов'язаних з
одержанням доходів від неосновної діяльності, не включаються
витрати, понесені страховиком при здійсненні операцій із
страхування та перестрахування (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону). Виходячи з наведеного, якщо балансові збитки, одержані
страховиком у першому півріччі 1997 року, були пов'язані із
страхуванням (перестрахуванням), такі збитки не відносяться на
валові витрати у порядку, передбаченому ст. 6 цього Закону. Що стосується розподілу балансових збитків страховика станом
на 01.07.97 р. на збитки, одержані від страхової та від іншої
діяльності, то слід користуватися наказом Комітету у справах
нагляду за страховою діяльністю від 21.04.97 р. N 89 "Про
звітність страхових організацій у 1997 році", відповідно до якого
у звіті про доходи і витрати страховика окремо відображався
прибуток (збиток) від страхової діяльності, від інвестування і
розміщення тимчасово вільних коштів та від інших операцій.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.4. _____
1.2 Послуги міжнародного перевезення
Який порядок оподаткування податком на додану вартість
операцій з надання транспортних послуг з перевезення вантажів за
межами митного кордону України?
Підпунктом 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) установлено порядок
оподаткування за нульовою ставкою операцій з надання транспортних
послуг з перевезення вантажів за межами митного кордону України, а
саме від пункту проведення митних процедур з випуску вантажів за
межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до
пункту поза межами державного кордону України. Ставка податку на додану вартість у розмірі "0" відсотків
застосовується тільки для операцій з перевезення вантажів від
пункту на митній території України до пункту за межами державного
кордону України. Листом ДПА України від 12.02.99 р. N
2190/7/16-1321 ( v2190225-99 ) "Про застосування нульової ставки
податку на додану вартість при експорті вантажів за межі митних
кордонів України" було повідомлено про зазначене, а також було
надано відповідне роз'яснення, що в разі надання окремих послуг з
транспортування вантажів, у тому числі й тих, що перебувають під
митним контролем, тільки між внутрішньою митницею та зовнішньою
митницею на кордоні, тобто без перетину державного кордону
України, операції з надання таких транспортних послуг слід вважати
як здійснення операцій на митній території України, що підлягають
оподаткуванню за ставкою 20 відсотків. У разі здійснення одним
платником безпосередньої доставки вантажів за межі державного
кордону України нульова ставка застосовується до перевезення цих
вантажів від пункту проведення митних процедур з випуску вантажів
за межі митного кордону України до пункту позамежами державного
кордону України. Окрема доставка вантажів від внутрішньої митниці
до зовнішньої митниці на кордоні не вважається перевезенням цих
вантажів за межі державного кордону України. З метою однозначного тлумачення пп. 6.2.4. ст. 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР )
Укрзалізницею та ДПА України було підготовлено та направлено
спільне роз'яснення від 17.05.99 р. N 693 та N 7086/7/16-1321
( v7086225-99 ), яким було звернено увагу підприємств, що входять
до складу Укрзалізниці, на те, що в разі надання послуг з
транспортування вантажів, які перебувають під митним контролем,
між внутрішньою митницею і митницею на кордоні, тобто без перетину
державного кордону України, операції з надання таких послуг
оподатковуються за ставкою 20 відсотків (наприклад, доставка
вантажів, призначених для експортування (вивезення) за межі митних
кордонів України, в порти).
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.4-5. _____
1.3 Митні збори при ввезенні давальницької сировини
Який порядок сплати митих зборів по операціях з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах?
Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від
19.05.99 р. N 840 ( 840-99-п ), якою внесено доповнення до п. 1
постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. N 65 "Про
ставки митних зборів" ( 65-97-п ), встановлено, що на період з
01.07.99 р. до 31.12.99 р. до митного збору за митне оформлення
товарів, які імпортуються на митну територію України, додатково
включається збір у розмірі 2 відсотки від митної вартості товарів
із спрямуванням одержаних коштів до Державного бюджету України. Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.04.91 р. N 959-XII "Про
зовнішньоекономічну діяльність" (із змінами і доповненнями)
( 959-12 ) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з
оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів
господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих
товарів на територію) України, включаючи купівлю товарів,
призначених для власного споживання установами та організаціями
України, розташованими за її межами. Законом України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" термін
"давальницька сировина" визначається як сировина, матеріали,
напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну
територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним
замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі
українським замовником для використання у виробленні готової
продукції з наступним поверненням усієї продукції або її частини
до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником
або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни.
Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо
давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю
продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України
чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні.
Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену
з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Враховуючи вищевикладене, ввезення давальницької сировини
нерезидентів на митну територію України для здійснення з нею
українським виконавцем за плату операції з переробки (обробки,
збагачення чи використання) з метою отримання готової продукції не
є імпортом товарів, оскільки зазначена давальницька сировина не є
товаром, тобто не призначена для продажу (оплатної передачі), і
право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену
з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Таким чином, при митному оформленні давальницької сировини,
що ввозиться на митну територію України, збір у розмірі 2 відсотки
від митної вартості давальницької сировини додатково до митного
збору не включається. У випадку продажу (оплатної передачі) нерезидентом в Україні
належної йому давальницької сировини або виготовленої з неї
готової продукції зазначена господарська операція
кваліфікуватиметься як імпорт товарів, і за митне оформлення цих
товарів (без фактичного ввезення в Україну у випадку реалізації
готової продукції) до митного збору додатково включатиметься збір
у розмірі 2 відсотки від митної вартості товарів із спрямуванням
одержаних коштів до Державного бюджету України.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.5-6. _____
1.4 Вартість послуг міжнародного зв'язку
Чи оподатковуються доходи резидента у вигляді виручки або
інших видів компенсації вартості робіт, послуг, отриманих від
нерезидента?
Пунктом 23.1 ст. 13 Закону України від 22.05.97 р. N 283 "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) визначено, що
будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з
України, від впровадження господарської діяльності оподатковуються
у порядку і за ставками, визначеними цією статтею, за винятком
доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості
товарів (робіт, послуг), перерахованих (переданих) резиденту від
такого нерезидента, у тому числі вартості послуг з міжнародного
зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Таким чином, за наявності підтвердних документів не
оподатковуються доходи у вигляді виручки або інших видів
компенсації вартості робіт, послуг, отриманих резидентом від
нерезидента. В усіх інших випадках будь-які доходи, отримані
нерезидентом із джерелом їх походження з України, від впровадження
господарської діяльності оподатковуються відповідно до п.13-1. ст.
13 вищезазначеного Закону.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.6.
Відповіді підготовлено за сприяння начальника Головного
управління валютного контролю ДПА України О.І. Кабанця
_________________________________________________________________
2. Прибутковий податок з громадян
2.1 Пільга - тільки за основним місцем роботи
Я, ветеран війни, працюю в одній фірмі за основним місцем
роботи і крім того працюю ще й за сумісництвом. Прошу роз'яснити
порядок надання пільг щодо прибуткового податку з громадян.
Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92
"Про прибутковий податок з громадян" (з відповідними змінами і
доповненнями) встановлено (п. 4 ст. 6), що пільги громадянам, в
тому числі й ветеранам війни, щодо прибуткового податку протягом
календарного року надаються лише на доходи, одержані ними за
місцем основної роботи (служби, навчання), тобто там, де ведеться
трудова книжка працюючого. Стосовно порядку оподаткування доходів,
одержаних громадянами не за місцем основної роботи (служби,
навчання), а також доходів від одночасного здійснення
підприємницької діяльності (ст. 11 Декрету), то прибутковий
податок з таких доходів утримується за ставкою 20 відсотків без
виключення встановленого чинним законодавством неоподатковуваного
мінімуму і надання встановлених пільг. По закінченні календарного року після подання зазначеними
громадянами декларації про сукупний дохід, одержаний як за
основним, так і не основним місцем роботи, до податкового органу
за місцем проживання останній при обчисленні сукупної річної суми
податку з оподатковуваного сукупного доходу виключатиме
встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на
дату обчислення податку і надаватиме встановлені чинним
законодавством пільги щодо прибуткового податку. Декларація про сукупний річний дохід, одержаний громадянами
протягом календарного року як за основним, так і не основним
місцем роботи, подається до 1 березня наступного за звітним року
(ст. 12 Декрету) до податкового органу за місцем проживання
громадян.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.16. _____
2.2 Строк перерахування податку до бюджету
У який строк перераховується до бюджету прибутковий податок,
утриманий із заробітної плати найманих працівників, яку виплачує
їм фізична особа - суб'єкт підприємництва?
Згідно зі статтями 9, 12, 19 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з
громадян" (з відповідними змінами і доповненнями) нарахування,
утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку
здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм
власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької
діяльності, які провадять виплати доходів. Порядок перерахування податку до бюджету визначено ст. 10
Декрету, відповідно до якої підприємства, установи, організації та
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після
закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в
установах банків коштів на виплату належних громадянам сум
зобов'язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого
прибуткового податку за минулий місяць. Зазначені юридичні й фізичні особи одночасно з поданням чеків
на отримання коштів для виплати належних громадянам сум подають до
установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету сум
прибуткового податку, утриманого з цих сум. Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум
приймаються установами банків тільки за умови пред'явлення
платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум
прибуткового податку. Юридичні й фізичні особи, які не мають рахунків в установах
банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від
реалізації продукції і надання послуг, перераховують утримані суми
податку до бюджету через установи банків наступного дня після
виплати належних громадянам сум.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.16. _____
2.3 Пільги учасникам бойових дій
Я, учасник бойових дій, торгую на ринку і сплачую з доходів
від цієї діяльності фіксований податок. Чи маю я право на пільги
щодо сплати цього податку?
Згідно із Законом України від 13.02.98 р. N 129/98-ВР "Про
прибутковий податок з громадян" особи, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають
право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів, одержаних
від такої діяльності,- авансом з оціночного доходу на загальних
підставах чи за фіксованим розміром податку шляхом придбання
патенту за умови, якщо: - кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з
таким громадянином - платником податку разом із членами його
сім'ї, не перевищує п'яти; - громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу
товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках і є
платником ринкового збору відповідно до чинного законодавства; - валовий дохід такого громадянина від самостійного
здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої
праці за 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання
патенту, не перевищує 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян. Розмір фіксованого податку встановлюється відповідною
місцевою радою залежно від територіального місця торгівлі й не
може бути менше 20 та більше 100 грн. за календарний місяць для
громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. У разі коли платник податку здійснює підприємницьку
діяльність з використанням найманої праці або за участю членів
його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50
відсотків за кожну особу. Якщо громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності обрав
спосіб оподаткування доходів, одержуваних від здійснення
підприємницької діяльності, за фіксованим податком і сплачує його,
то на такі доходи не поширюється положення статей 5 і 6 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ). Тобто пільг щодо сплати фіксованого податку
законодавством не передбачено. Якщо ж розмір фіксованого податку для підприємця непосильний,
то він може здійснювати свою діяльність на підставі декларацій про
фактично одержаний дохід, що подаються до податкового органу за
місцем проживання, і сплачувати прибутковий податок авансом з
оціночного оподатковуваного доходу, при визначенні якого будуть
враховуватися пільги щодо нього, встановлені чинним
законодавством.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.17. _____
2.4 Компенсація за формений одяг
Чи включається до сукупного оподатковуваного доходу
працівника гірничорятувальної служби грошова компенсація за
формений одяг?
Відповідно до пп. "г" п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з
громадян" (із змінами і доповненнями) до сукупного
оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який
здійснюється оподаткування, не включаються компенсаційні виплати в
грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним
законодавством. До таких компенсаційних виплат відноситься зокрема, вартість
безоплатно виданих за встановленими нормами працівникам на роботах
із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах,
пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих
температурних умовах, спеціального одягу, спеціального взуття,
інших засобів індивідуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих
засобів, а також виплачена власником компенсація витрат працівника
на придбання спецодягу та зазначених вище засобів індивідуального
захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів
порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У
разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник
зобов'язаний замінити їх за свій рахунок (ст. 10 Закону України
від 14.10.92 р. N 2694-XII "Про охорону праці" ( 2694-12 ), з
відповідними змінами та доповненнями).
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.17. _____
2.5 Плата за навчання дітей
Працівник звертається до керівництва підприємства з проханням
сплатити кошти за навчання його дитини в державному вищому
учбовому закладі, розташованому на території України, в рахунок
його заробітної плати. Чи утримується прибутковий податок із
заробітної плати працівника, яка перераховується вузу?
Починаючи з 01.01.98 р. Декретом Кабінету Міністрів України
від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", із
відповідними змінами і доповненнями, внесеними Законом України від
13.02.98 р. N 129/98-ВР (пп. "с" п. 1 ст. 5), встановлено, що до
сукупного оподатковуваного доходу громадян не включаються суми
плати за утримання дітей у дошкільних закладах та за навчання
дітей у закладах початкової загальної, професійно-технічної
освіти, а також у державних вищих учбових закладах освіти,
розташованих на території України. Це питання вирішено шляхом
внесення доповнення до ст. 5 вищезазначеного Декрету, якою
визначено перелік сум доходів, що направляються громадянами у
джерела їх одержання на цілі, зазначені у підпунктах "й" та "к", а
також перелік сум і виплат громадянам, що це включаються до
їхнього сукупного оподатковуваного доходу, одержаного в період, за
який здійснюється оподаткування, що провадяться за рахунок коштів
юридичних і фізичних осіб, до яких за пп. "с" відносяться і суми
плати за навчання. Виходячи із зазначеного, суми плати за навчання дітей та за
утримання в дошкільних виховних закладах не включаються до
сукупного оподатковуваного доходу тих громадян, на користь яких
юридичною або фізичною особою було проведено такі виплати. Таким чином, оскільки плата за навчання дитини у вузі
вноситиметься не з коштів підприємства, а безпосередньо із
заробітної плати працівника, то сума цієї плати не виключатиметься
із нарахованого йому сукупного доходу, який підлягає
оподаткуванню.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.18.
Відповіді підготовлено за сприяння заступника начальника
Головного управління оподаткування фізичних осіб ДПА України
З.Й.Мороз
_________________________________________________________________
3. Відрахування на дорожні роботи
3.1 Обов'язковий платіж
Чи правомірні рішення податкових інспекцій щодо стягнення з
платників донарахованих за наслідками документальних перевірок сум
відрахувань і зборів на дорожні роботи при тому, що цей платіж не
входить до переліку обов'язкових платежів, визначених ст. 14 і ст.
15 Закону України від 18.02.97 р. N 77/97-ВР "Про систему
оподаткування"?
Законом України від 18.09.91р. "Про джерела фінансування
дорожнього господарства України" (зі змінами та доповненнями)
( 1562-12 ) визначено, що кошти для дорожніх робіт, зазначені в
статтях 4-8 цього Закону, є обов'язковими неподатковими платежами. Обгрунтування обов'язковості сплати цього платежу наведено в
частині 4 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) в редакції Закону України від 19.04.97 р. N 221/97-ВР
"Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування",
а саме: податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не
передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про
джерела фінансування дорожнього господарства України" (1562-12 ),
сплаті не підлягають. Враховуючи, що Закон України "Про внесення змін до Закону
України "Про систему оподаткування" залишався чинним до 01.01.98
р., Законом України, від 16.12.97 р. N 724/97-ВР "Про внесення
змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього
господарства України" термін дії його продовжено до 01.01.99 р., а
Законом України від 22.12.98 р. N 336-XIV "Про внесення змін до
Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства"
( 336-14 ) - до 01.01.2000 р. Водночас ст. 27 Закону України від 30.12.97 р. N 796/97-ВР
"Про Державний бюджет України на 1998 рік", який набрав чинності з
01.01.98 р., встановлено, що в 1998 р. відрахування та збори на
будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг
зазначеного користування провадяться відповідно до Закону України
"Про джерела фінансування дорожнього господарства України"
( 1562-12 ), а ст. 16 Закону України від 31.12.98 р. N 378-XIV "Про Державний бюджет України на 1999 рік" ( 378-14 ) встановлено,
що в 1999 р. відрахування та збори на будівництво, реконструкцію,
ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування
здійснюються в порядку, передбаченому у 1998 р. Враховуючи положення чинного законодавства, відрахування і
збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування є обов'язковими до
сплати платежами.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.31. _____
3.2 Групи платного навчання училища
Чи повинно училище сплачувати відрахування на будівництво,
реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального
користування, якщо воно є бюджетною неприбутковою організацією,
однак має групи платного навчання?
Згідно з п. 3 Порядку збору та використання коштів для
фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією,
ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального
користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 02.02.93 р. N 83 ( 83-93-п ), підприємства провадять
відрахування коштів на дорожні роботи незалежно від результатів
фінансово-господарської діяльності зі своїх рахунків в установах
банків на субрахунки відповідних дорожніх підприємств і
організацій, на балансі яких перебувають автомобільні дороги
загального користування місцевого значення. Не відраховують кошти
на дорожні роботи, відповідно до п. 5 зазначеного положення,
тільки бюджетні організації та установи (за винятком обсягів
виробництва продукції (робіт, послуг), що здійснюються ними на
підставі договорів за рахунок коштів замовників. Таким чином, оскільки технікум надає послуги за відповідну
платню (у нашому випадку це є групи платного навчання), то він є
платником відрахувань на будівництво, реконструкцію, ремонт і
утримання автомобільних доріг загального користування від обсягу
наданих послуг за ставкою, визначеною обласною радою.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.31. _____
3.3 Підрозділи "Обленерго"
Який порядок нарахування коштів на дорожні роботи підрозділів
"Обленерго" та якими мають бути розміри відрахувань?
Згідно з п. 3 Порядку збору та використання коштів для
фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією,
ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.93
р. N 83 ( 83-93-п ), підприємства енергетичного комплексу
провадять відрахування в розмірах від 0,4 до 1,2 відсотка обсягів
реалізованої продукції. Однак виникають різні тлумачення щодо розмірів нарахування
зазначеного збору структурними підрозділами обласних енергетичних
компаній з огляду на специфіку видів їх діяльності. Враховуючи суперечності з цього питання, корпорація
"Укравтодор" зробила запит до Державного комітету статистики
України. Згідно з одержаними роз'ясненнями Держкомстату України від
05.10. 98 р. N 10-01/3-53 основною діяльністю обласних організацій
з постачання енергії є забезпечення виробничого процесу передачі
енергії за допомогою електромереж та постачання енергії
споживачам. Специфікою електроенергетичного виробництва є
безперервний зв'язок виробництва, передачі та споживання енергії.
Таким чином, відповідно до Загального класифікатора галузей
народного господарства (ЗКГНГ) їх діяльність відноситься до галузі
"Промисловість" (код 11170) і згідно з Класифікацією видів
економічної діяльності (КВЕД) діяльність обласних організацій
"Обленерго" відноситься до секції Е (виробництво електроенергії,
газу, води) за кодом 40.10.5. Враховуючи викладене: підрозділи обласних організацій з
постачання енергії при обчисленні відрахувань коштів на дорожні
роботи повинні застосовувати ставки, встановлені рішенням обласної
ради для підприємств енергетичного комплексу.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.31-32. _____
3.4 Ринки
Чи повинен ринок нараховувати відрахування на дорожні роботи
на зібрані і перераховані до бюджету суми ринкового збору?
Згідно із Законом України від 18.02.97 р. N 77/97-ВР "Про
систему оподаткування" та Декретом Кабінету Міністрів України від
20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" ринковий збір -
це місцевий збір, який справляється за торгові місця на ринках і в
павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для
торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків з
юридичних осіб і громадян, що реалізують сільськогосподарську і
промислову продукцію та інші товари. Оскільки ринковий збір, відповідно до чинного законодавства,
у повному обсязі повинен перераховуватися ринком до місцевого
бюджету, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і
утримання автомобільних доріг загального користування на зазначену
суму не нараховуються.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.32. _____
3.5 Роботи оплачує бюджетна установа
Чи нараховується дорожній збір на суми, одержані від
бюджетних установ за виконані роботи (послуги)?
Згідно з п. 3 Порядку збору та використання коштів для
фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією,
ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.93
р. N 83 ( 83-93-п ), підприємства провадять відрахування коштів на
дорожні роботи незалежно від результатів фінансово-господарської
діяльності згідно із затвердженим процентом відрахувань і
фактичними обсягами виробництва продукції (робіт, послуг),
обороту. Фактичний обсяг виробництва продукції (робіт, послуг),
обороту встановлюється з урахуванням усіх видів діяльності
підприємства (обсягів виробництва продукції, будівельних і
ремонтно-будівельних робіт, що виконуються власними силами,
визначених у договірних цінах, загального обсягу доходів від
перевезення вантажів, пасажирів та інших робіт (послуг) за даними
статистичних і бухгалтерських звітів). Оскільки іншого зазначеним
порядком не передбачено, то незалежно від форми власності
суб'єкта, якому надано послуги, підприємство повинно нараховувати
відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання
автомобільних доріг загального користування.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.32-33. _____
3.6 Торговельна діяльність
Оптово-роздрібне підприємство виготовляє продукцію та
здійснює торгівельну діяльність. Що є базою для нарахування коштів
на дорожні роботи в таких підприємствах?
Порядком збору та використання коштів для фінансування
витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і
утриманням доріг загального користування, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 02.02.93 р. N 83 ( 83-93-п ) (із
змінами та доповненнями), визначено платників відрахувань коштів
на дорожні роботи та об'єкти оподаткування при обчисленні цього
обов'язкового платежу: промислові, транспортні, будівельні та інші підприємства,
кооперативи і господарські організації відраховують кошти на
дорожні роботи у розмірі від 0,4 до 1,2 відсотка обсягу
виробництва продукції, виконуваних робіт (послуг); заготівельні, торговельні (в т. ч. оптові) та
постачальницько-збутові організації - у розмірі від 0,03 до 0,06
відсотка річного товарообороту (без обороту з громадського
харчування). Суми цього платежу визначаються з обсягів виробництва
продукції (робіт, послуг), товарообороту з урахуванням усіх видів
діяльності підприємства за даними статистичних і бухгалтерських
звітів. Тому, якщо торговельне підприємство окрім основного виду
діяльності веде виробничу діяльність чи надає послуги, воно
повинне нараховувати кошти на дорожні роботи в установлених
розмірах окремо з обсягів виробництва продукції, виконуваних робіт
(послуг) і з товарообороту від торговельної діяльності.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.33. _____
3.7 Нарахування пені
За несвоєчасну сплату відрахувань на дорожні роботи податкові
органи при перевірці нарахували пеню та застосували адмінштраф до
посадових осіб підприємства. Чи правомірні дії податківців,
оскільки цей платіж не є обов'язковим до сплати?
Так, правомірні. Законом України від 18.09.91 р. "Про джерела
фінансування дорожнього господарства України" (із змінами та
доповненнями) ( 1562-12 ) визначено, що кошти для дорожніх робіт,
зазначені в статтях 4-8 цього Закону, є обов'язковими
неподатковими платежами. Вакуум в законодавчому полі щодо
обов'язковості сплати цього платежу діяв з 20.03.97 р. (дня
набрання чинності Законом України від 18.02.97 р. N 77/97-ВР "Про
систему оподаткування" до 25.05. 97 р. (дня набрання чинності
Законом України від 19.04.97 р. N 221/97-ВР "Про внесення змін до
Закону України "Про систему оподаткування"). Внесеними змінами до
частини 4 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування"
встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння
яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України
"Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті
не підлягають. Це означає, що обов'язковій сплаті в установлені
чинним законодавством строки підлягають податки і збори
(обов'язкові платежі), передбачені ст. 14 та ст. 15 Закону України
"Про систему оподаткування" та статтями 4-8 Закону України "Про
джерела фінансування дорожнього господарства України". Інструкцією про особливості застосування Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення невнесених
у строк податків і не податкових платежів" (із змінами та
доповненнями), затвердженою наказом Мінфіну України від 02.11.93
р. N 84, зареєстрованою у Мін'юсті України 15.11.93 р. за N 109
( z0168-93 ), визначено, що після закінчення встановлених термінів
сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і
стягується з нарахуванням пені. Нарахування пені за всіма видами
податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно
до порядку, встановленого чинним законодавством.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.33. _____
3.8 Реалізація основних фондів
Чи включається до бази оподаткування доходи від реалізації
основних фондів, здавання в оренду майна або надання інших послуг
при обчисленні відрахувань на дорожні роботи?
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.94 р. N 367
( 367-94-п )"Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету
Міністрів України від 2 лютого 1993 року N 83" визначено, що
об'єктом оподаткування при обчисленні відрахувань на дорожні
роботи для промислових, транспортних, будівельних та інших
підприємств, кооперативних і господарських організацій є фактичний
обсяг виробництва продукції (робіт, послуг), обороту, що
встановлюється з урахуванням усіх видів діяльності підприємства
(обсягів виробництва продукції, будівельних і ремонтно-будівельних
робіт, що виконуються власними силами, визначених у договірних
цінах, загального обсягу доходів від перевезення вантажів,
пасажирів та інших робіт (послуг) за даними статистичних і
бухгалтерських звітів). Враховуючи визначене, доходи від реалізації основних фондів,
здавання в оренду майна або надання інших послуг включаються до
бази обчислення суми відрахувань на дорожні роботи.
// Вісник податкової служби України. - N 37. - 1999. - С.33.
Відповіді підготовлено за сприяння начальника Управління
місцевих податків і зборів та неподаткових платежів ДПА України
Г.В. Лисенко



вгору