Щодо окремих питань туроператорської та турагентської діяльності
МКТ України, Держтуризмкурортів; Лист від 10.10.20073-Д
Документ v0003655-07, поточна редакція — Прийняття від 10.10.2007

             МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ 
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ
Л И С Т
10.10.2007 N 3-Д

Щодо окремих питань туроператорської та
турагентської діяльності

У Державній службі туризму і курортів уважно розглянуто <...>
звернення <...> та у межах компетенції урядового органу державного
управління повідомляється наступне.
Згідно із Законом України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (в
редакції Закону від 18.11.2003 N 1282-IV ( 1282-15 ), який набрав
чинності 1 січня 2004 року, ліцензуванню підлягає туроператорська
та турагентська діяльність.
Ліцензування туроператорської та турагентської діяльності
здійснюється Державною службою туризму і курортів на підставі
законів України "Про ліцензування певних видів господарської
діяльності" ( 1775-14 ) (N 1775-III від 01.06.2000), "Про туризм"
( 324/95-ВР ), постанов Кабінету Міністрів України від 14.11.2000
N 1698 ( 1698-2000-п ) "Про затвердження переліку органів
ліцензування" та від 04.07.2001 N 756 ( 756-2001-п ) "Про
затвердження переліку документів, які додаються до заяви про
видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" тощо.
Стосовно порушених у зверненні питань повідомляємо про таке.
1. Вимоги до укладання договорів при здійсненні туристичної
діяльності встановлені Законом України "Про туризм" ( 324/95-ВР ),
Ліцензійними умовами провадження туроператорської та турагентської
діяльності, затвердженими спільним наказом Державного комітету
України з питань регуляторної політики та підприємництва і
Міністерства культури і туризму України від 11.09.2007 N 111/55
( z1123-07 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
28.09.2007 за N 1123/14390, та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до статті 20 Закону України "Про туризм"
( 324/95-ВР ) за договором на туристичне обслуговування одна
сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату
зобов'язується забезпечити надання на замовлення іншої сторони
(туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До
договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні
положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено
чинним законодавством України та не суперечить суті зобов'язання.
Договір на туристичне обслуговування укладається у письмовій
(електронній) формі відповідно до Закону України "Про туризм", а
також може укладатись шляхом видачі ваучера. Обов'язок щодо укладення договору на туристичне
обслуговування покладається нормами ст. 20 Закону України "Про
туризм" ( 324/95-ВР ) лише на туроператорів і турагентів. На усіх
інших суб'єктів туристичної діяльності, визначених статтею 5 цього
Закону, дія статті 20 не поширюється. Вимоги щодо договірних
зобов'язань інших суб'єктів туристичної діяльності (крім
туроператорів і турагентів) встановлено в інших статтях Закону
України "Про туризм". Стаття 37 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) забороняє
здійснювати посередницьку діяльність на території України по
укладанню договорів на туристичне обслуговування з іноземними
суб'єктами туристичної діяльності та встановлює, що така
діяльність може здійснюватися лише через туристичних операторів,
які створені за законодавством України. Тобто зазначена норма
встановлює заборону на продаж іноземного турпродукту юридичною
особою-посередником, який знаходиться на території України. Необхідно окремо зазначити, що в разі укладання суб'єктом
туристичної діяльності договору на туристичне обслуговування
російською мовою обов'язкове оформлення додаткового примірника
цього договору українською мовою нормами галузевого законодавства
не врегульоване.
2. Відповідно до статті 5 Закону України "Про туризм"
( 324/95-ВР ) готелі, пансіонати, бази відпочинку, оздоровчі
табори віднесені до інших суб'єктів підприємницької діяльності,
які надають послуги з тимчасового розміщення (або проживання),
харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних
послуг. Оскільки такі заклади не забезпечують попередню розробку і
комплексне надання туристичних послуг (туроператорська діяльність)
та не здійснюють посередницьку діяльність з реалізації
туристичного продукту туроператорів та інших суб'єктів туристичної
діяльності (турагентська діяльність) - їх діяльність ліцензуванню
не підлягає. В той же час згідно з положеннями вищезгаданої статті Закону
санаторно-курортні заклади, готелі, пансіонати, бази відпочинку,
дитячі оздоровчі табори тощо можуть бути учасниками відносин, що
виникають при здійсненні туристичної діяльності, а саме: надавати
послуги з розміщення та харчування, а також інші послуги, які
передбачені відповідними стандартами для закладів розміщення. При
цьому зазначені послуги підлягають обов'язковій сертифікації на
відповідність вимогам безпеки згідно з Переліком продукції, що
підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом
Державного комітету України з питань технічного регулювання та
споживчої політики від 01.02.2005 N 28 ( z0466-05 ),
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за
N 466/10746. Додатково інформуємо, що на сьогоднішній день відносини у
сфері надання готельних послуг споживачам на території України
регулюються Правилами користування готелями й аналогічними
засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими
наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004
N 19 ( z0413-04 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції від
02.04.04 N 413/9012.
3. До відносин за договором на готельне обслуговування при
наданні готельного обслуговування в готелях, будинках відпочинку,
санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для
розміщення громадян, застосовуються норми цивільного
законодавства, Закон України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (ст. 22),
законодавство з питань захисту прав споживачів та інші
нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Готель має право укладати договори на готельне обслуговування
у сфері зовнішньоекономічної діяльності (з іноземними громадянами,
іноземними туроператорами, турагентами, іншими юридичними
особами-нерезидентами України). При цьому зовнішньоекономічний
договір повинен укладатися з урахуванням вимог Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ), міжнародних договорів
України та інших нормативно-правових актів. Такий договір за
формою і змістом має відповідати вимогам Положення про форму
зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001 N 201 ( z0833-01 ), зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 21.09.2001 за N 833/6024. Між іншим стаття 37 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР )
прямо забороняє здійснювати посередництво з укладення договорів на
туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної
діяльності, але не містить заборон щодо надання послуг з
розміщення, харчування, екскурсійних, розважальних та інших
туристичних послуг іноземним туристам, які прибувають до готелів,
інших закладів тимчасового розміщення (прожинання) на підставі
відповідної угоди, укладеної з нерезидентом відповідно до статуту
закладу та державних стандартів, які регулюють діяльність готелів
та аналогічних засобів розміщення щодо прийому іноземних громадян.
4. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про туризм"
( 324/95-ВР ) туроператори - юридичні особи, створені згідно із
законодавством України, для яких виключною діяльністю є
організація та забезпечення створення туристичного продукту,
реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька
діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в
установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську
діяльність. Турагенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством
України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації
туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших
суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність
щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в
установленому порядку отримали ліцензію на турагентську
діяльність. Зважаючи на вищевказане, фізична особа - суб'єкт
підприємницької діяльності не може отримати ліцензію на право
провадження туроператорської діяльності. Окрім того, слід
зауважити, що відповідно до п. 6.2 Ліцензійних умов ( z1123-07 )
провадження туроператорської та турагентської діяльності при
реалізації туристичного продукту через турагента туроператор
повинен укласти з турагентом відповідний агентський договір у
письмовій формі. Наявність ліцензії у турагента є обов'язковою
вимогою для укладання такого договору. Щодо діяльності суб'єктів господарювання в галузі туризму без
відповідної ліцензії повідомляємо, що статтею 6 Закону України
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
( 1775-14 ) на орган ліцензування покладені повноваження, зокрема,
щодо здійснення у межах компетенції контролю за додержанням
ліцензіатами ліцензійних умов та анулювання ліцензії на певний вид
господарської діяльності. Разом з тим Державна служба туризму і
курортів не має повноважень щодо контролю за наявністю ліцензій та
застосування фінансових санкцій за провадження господарської
діяльності без відповідної ліцензії. Відповідно до ст. 20 Закону
контроль за наявністю ліцензій у суб'єктів господарювання
здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування
(Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва) та інші органи виконавчої влади у межах їх
повноважень. Так, Законом України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (статті 10, 11) повноваження контролю за
наявністю ліцензій, а також забезпечення застосування та
своєчасного стягнення сум фінансових санкцій покладені на органи
державної податкової служби.
Заступник голови С.Сьомкін



вгору