Про затвердження Правил охорони праці для водних господарств у чорній металургії
Міненерговугілля України; Приказ, Правила от 20.08.2014578
Документ z1086-14, действует, текущая редакция — Принятие от 20.08.2014
( Последнее событие — Вступление в силу, произошло 07.10.2014. Посмотреть в истории? )

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

20.08.2014  № 578


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 вересня 2014 р.
за № 1086/25863

Про затвердження Правил охорони праці для водних господарств у чорній металургії

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для водних господарств у чорній металургії, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки у водних господарствах підприємств чорної металургії, затверджені наказом Міністерства чорної металургії СРСР 07 серпня 1981 року (НПАОП 27.1-1.05-81).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

Ю. Продан

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Заступник Голови
Спільного представницького органу
об'єднань профспілок

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

Міністр охорони здоров'я України

Перший заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України



О.І. Хохотва



О. Мірошниченко



С.М. Кондрюк




В. Акопян


С.Г. Божко


С. Бочковський



М.Ю. Бродський

О. Мусій



В.А. Негода




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
20.08.2014 № 578


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 вересня 2014 р.
за № 1086/25863

ПРАВИЛА
охорони праці для водних господарств у чорній металургії

І. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією об’єктів водного господарства у чорній металургії.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час експлуатації об’єктів водного господарства у чорній металургії.

1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією об’єктів водного господарства у чорній металургії.

ІІ. Визначення термінів

У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

бал - умовна безрозмірна одиниця, яка характеризує  інтенсивність явища, наприклад, швидкість вітру;

бакен - плавучий знак на якорі для позначення небезпечних ділянок або фарватеру;

б’єф - частина водойми, річки або каналу, яка примикає до водопідпірної греблі;

бон - плавуча огорожа;

ежектор - струменевий насос для відсмоктування рідини, газів і пари або сипучих матеріалів;

запань - плавучий засіб, що складається із з’єднаних шарнірно колод, призначений для зберігання та сортування дерева на воді, а також акваторія перед водоприймальними спорудами для захисту їх від потрапляння плаваючого сміття, колод і льоду та спрямування їх до водозливних або промивальних отворів у греблі;

зумпф - порожнина або ємність, у якій нагромаджуються стічні забруднення;

імпульсна трубка - трубка, спеціально виготовлена із сталевої безшовної трубки діаметром 13,5 мм та товщиною стінок 2,9 мм, на якій монтуються прилади та під’єднуються відповідні імпульсні лінії, мережі;

інфільтрація - просочування через капілярні та субкапілярні пори, тріщини та пустоти поверхневих вод у товщу земної кори, газів та розчинів;

коагуляція - зчеплення частинок дисперсної фази під час їхнього зіткнення у процесі перемішування;

лот - прилад для вимірювання глибини води з судна;

об’єкти водного господарства - об’єкти, які включають промислові водоводи, засоби водоочищення та водоохолодження, водоводи шламових господарств, гідротехнічні споруди, водний транспорт,  склади реагентів та хлору, насосні станції;

реагент - речовина, яка застосовується для  хімічних реакцій, зокрема під час збагачення чи очищення суміші;

ресивер - сталева ємність для накопичення газів, пари чи повітря, а також для вирівнювання їх тиску у разі нерівномірності витрати або надходження;

ротаметр - прилад для вимірювання швидкості або витрат рідини або газу;

сифон - зігнута трубка з колінами різної довжини, по якій переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини);

схил - штучно створена або природна похила поверхня;

такелажні засоби - сукупність суднових снастей для підтримування або підняття, спускання, у тому числі для виконання вантажних робіт;

тичка - знак, який закріплюється на жердині, у вигляді будь-якої фігури (конуса, прапора, шару та інших) для позначення небезпечних ділянок;

фосфатування - хімічний процес утворення на поверхні металевих виробів тонкого шару фосфатів для захисту від атмосферної корозії;

шуга - крихкі, білястого кольору грудки льоду, що з'являються на воді перед льодоставом.

Інші терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України та ДСТУ 2293–99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять".

ІІІ. Загальні вимоги охорони праці

1. Загальні вимоги

1.1. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

1.2. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

1.3. Улаштування, утримання, експлуатація, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21–98), ДСанПіН 3.3.6.096-2002 «Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 та ГОСТ 12.1.002–84 «ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах».

1.4. Технологічні процеси, що використовуються під час роботи з об'єктами водного господарства слід здійснювати з дотриманням вимог Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 грудня 2008 року № 289, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за № 87/16103 (далі - НПАОП 27.0-1.01–08), Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і оґрудкування руд та концентратів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 27 червня 2012 року № 933, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 липня 2012 року за № 1227/21539 (НПАОП 0.00-1.61-12), та Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 серпня 2008 року № 183, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 16 вересня 2008 року за № 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06–08).

1.5. Працівники повинні здійснювати експлуатацію та обслуговування вантажопідіймальних кранів відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01–07).

1.6. Працівники повинні здійснювати експлуатацію та обслуговування об’єктів газового господарства відповідно до вимог Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 29 грудня 2009 року № 218, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 104/17399 (НПАОП 27.1-1.09-09).

1.7. Роботи з обслуговування водозабірних та водовідвідних споруд при їх розташуванні нижче рівня водної поверхні повинні виконуватися відповідно до вимог пунктів 2.8.11-2.8.13 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03 квітня 2012 року № 661, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 року за № 633/20946 (далі - НПАОП 0.00-1.57-12).

1.8. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів повинно здійснюватись відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208 та введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02), та Критеріїв, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1174.

1.9. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.10. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

1.11. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватись відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.12. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.13. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.14. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1.15. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

1.16. Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

1.17. Працівники забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 10 червня 1998 року № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 449/2889 (далі - НПАОП 0.00-3.01–98), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01–08).

Забороняється допускати до роботи працівників, які не забезпечені відповідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.

1.18. У приміщеннях, де розміщено обладнання водного господарства, мікрокліматичні умови повинні відповідати ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042–99) та ГОСТ 12.2.003–91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

1.19. Рівні шуму та вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37, та ДСН 3.3.6-039-99 «Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації», затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

1.20. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» та ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».

1.21. Роботодавець повинен організувати контроль повітря робочої зони на вміст хімічних речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

1.22. Вміст хімічних речовин в повітрі робочої зони, параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати нормативних значень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88) та ДСН 3.3.6.042-99.

2. Вимоги охорони праці під час експлуатації споруд та територій

2.1. Небезпечні зони повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2.2. Території об'єктів водного господарства, що розташовані за межами промислових площадок підприємств, повинні бути огороджені.

2.3. Заборонено огороджувати об'єкти водного господарства, що розташовані на промислових майданчиках, водосховищах промислової води, шламонакопичувачів, ставків-освітлювачів, полях фільтрації.

2.4. Люки колодязів, камер, підземних комунікацій, отвори в підлозі, заглиблені ємності, канали повинні бути залежно від умов закриті кришками, бетонними плитами, листами рифленого заліза або обваловані.

2.5. Люки, які відкриті згідно з умовами роботи, повинні бути огороджені, а в нічний час додатково освітлені червоними сигнальними ліхтарями.

2.6. Для виконання ремонтних робіт через канали, трубопроводи та місця, які небезпечні та незручні для проходу, повинні бути обладнані перехідні містки шириною не менше ніж 0,6 м з поручнями заввишки не нижче ніж 1,0 м, а на спусках та підйомах мати укріплені сходи з поручнями. Сходи переходів повинні мати кут нахилу не більш ніж 60 град.

2.7. Відкриті ємності під час ремонтних робіт та контролю за їх станом повинні бути огороджені по зовнішньому периметру.

2.8. Відкриті рухомі частини устаткування та механізмів, якщо вони розташовані на висоті до 2,5 м від рівня підлоги або доступні для випадкового дотику з робочих майданчиків, повинні бути огороджені суцільною або сітчастою огорожею з розміром отворів не більше ніж 20х20 мм.

Зубчасті та ланцюгові передачі незалежно від висоти їх розташування і швидкості обертання повинні мати суцільну або сітчасту огорожу.

2.9. Для обслуговування запірної, регулюючої та іншої арматури, а також механізмів, розташованих на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (землі), повинні бути передбачені стаціонарні майданчики. За наявності дистанційного керування повинні бути передбачені пересувні майданчики для огляду та ремонту арматури.

2.10. Обладнання, матеріали та інструменти не повинні захаращувати проходи основних і запасних виходів та сходів майданчиків.

2.11. Для доступу в приямки і колодязі слід використовувати вертикальні сходи, скоби або драбини.

2.12. Під час експлуатації об'єктів водного господарства необхідно забезпечити захист працівників від контакту із стічною рідиною та шкідливого впливу газів та пари.

2.13. На водоочисних спорудах токсичних і кислотовмісних стоків, у реагентних відділеннях повинно бути встановлено герметично закрите устаткування.

2.14. У приміщеннях, де в технологічних процесах використовують рідини, підлога повинна бути вологонепроникною, мати неслизьке покриття з ухилом до трапа або зумпфа та відповідати таким вимогам:

у виробничих приміщеннях, де застосовуються агресивні речовини, бути стійкою до їхнього впливу;

у виробничих приміщеннях, де використовується електроліз, бути стійкою та не електропровідною;

на робочих майданчиках, де розташовується обладнання, і в розливних прогонах виробничих приміщень, де заповнюють ємності рідинами, бути міцною, виконаною із стійких до зношування матеріалів, без вибоїв і виступів;

у вибухо- і пожежонебезпечних зонах приміщень бути стійкою до створення електричних розрядів.

2.15. Для сповіщення працівників у приміщеннях та зовні необхідно передбачати звукову та світлову сигналізацію.

3. Вимоги безпеки до машин, обладнання та інструменту

3.1. Стаціонарні машини та механізми повинні мати надійно закріплені огородження, які унеможливлюють доступ до рухомих частин або частин машин, що обертаються. Огородження повинні бути суцільними або з чарунками не більше ніж 20х20 мм та зблокованими з системами відключення машин і механізмів при знятті огородження.

3.2. Для безпечної експлуатації устаткування й агрегатів, а також сумісної роботи працівників експлуатації та ремонту необхідно застосовувати биркову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

3.3. У разі виявлення несправностей, які можуть створювати небезпеку під час експлуатації устаткування, роботу на ньому слід зупинити.

3.4. Під час експлуатації обладнання, в якому використовується велика кількість мастила, працівники повинні бути забезпечені ємностями для його утилізації, а також при необхідності пристроями для видалення парів мастила.

3.5. Система змащування механізмів повинна унеможливлювати витікання мастила крізь нещільності або мати пристрій для його збирання у вузлах, які змащують декілька разів за зміну.

3.6. Змащувати машини та механізми необхідно під час їх повної зупинки. Змащення можливо на ходу за наявності спеціальних пристосувань.

3.7. Кнопки управління машинами та механізмами або педалі, що розміщуються на підлозі, повинні мати огородження. Електропускові кнопки конструктивно не повинні виступати з гнізда чи коробки панелі керування.

4. Вимоги безпеки до експлуатації транспортних засобів та під час навантажувально-розвантажувальних робіт

4.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи на об’єктах водних господарств чорної металургії, в тому числі на складах, естакадах та бункерах, необхідно виконувати відповідно до вимог розділу 2.4 НПАОП 0.00-1.57-12.

4.2. Робота на несправних транспортних засобах, а також використання їх для перевезення та піднімання (під час використання автокар) працівників забороняються.

4.3. Працівники, які виконують роботи на навантажувачах, повинні:

проводити обслуговування або ремонт навантажувача при опущених вантажозахоплювальних пристроях;

піднімати дрібнотоварний вантаж на піддонах так, щоб запобігти падінню вантажу на робоче місце;

забезпечити проміжок  між днищем помосту з вантажем та підлогою;

перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини та кислоти тільки у випадку, якщо акумуляторна батарея не розташована під вантажною платформою.

4.4. Під час обслуговування вагонів з люками або напіввагонів та під час їх завантаження кранами працівники повинні перебувати за межами вагонів або  напіввагонів. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом працівника, призначеного роботодавцем.

4.5. У разі виникнення небезпечних ситуацій необхідно вжити запобіжних заходів, а якщо це неможливо, припинити роботи до усунення небезпеки.

4.6. Транспортування вантажів територією підприємства виконується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020–80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности», а вантажно-розвантажувальні майданчики повинні відповідати таким вимогам:

під’їзні колії до майданчиків необхідно утримувати в справному стані, взимку очищати від льоду та снігу, посипати  піском або шлаком;

у місцях перетину під’їзних шляхів з канавами, траншеями та залізничними коліями необхідно улаштовувати настили та містки для переїздів;

поверхня вантажно-розвантажувального майданчика повинна бути рівною, без вибоїн;

освітленість вантажно-розвантажувальних майданчиків повинна бути такою, щоб були забезпечені безпечні умови виконання робіт;

склади, розташовані в підвальних і напівпідвальних приміщеннях, повинні бути обладнані люками та підйомниками для спуску та підняття вантажів відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583  (НПАОП 0.00-1.36–03).

4.7. Розташування матеріалів та обладнання, які надходять на об’єкти водного господарства, повинно виконуватись з урахуванням оптимальних вантажних потоків і максимальної механізації вантажно-підіймальних операцій.

4.8. Для транспортування важких та громіздких матеріалів необхідно використовувати відповідні підіймально-транспортні засоби.

4.9. У приміщеннях, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння повинні використовуватись тільки за наявності спеціальних фільтрів, встановлених на двигунах внутрішнього згоряння для поглинання оксиду вуглецю, та засобів контролю оксиду вуглецю в повітрі приміщення.

4.10. Для обслуговування залізничного транспорту і виконання маневрових робіт необхідно виконувати вимоги підпунктів 2.5-2.9 глави 2 розділу VІІІ НПАОП 27.0-1.01-08.

4.11. На автомобільних шляхах і залізничних коліях повинні бути встановлені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».

5. Вимоги охорони праці під час виконання ремонтних робіт

5.1. Виконання ремонтних робіт на дільницях, небезпечних за можливістю виділення газу, повинно здійснюватися за нарядом-допуском відповідно до  вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

5.2. Перед початком виконання ремонтних робіт на агрегатах чи машинах з електроприводом необхідно використовувати разом із нарядом-допуском биркову систему відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ІV НПАОП 27.0-1.01-08. Працівник, який отримав наряд-допуск та бирку повинен перевірити відповідність  бирки даному механізму, готовність його до ремонту та безпечність робочого місця.

5.3. Виконання ремонтних робіт у закритих і відкритих ємностях, колодязях, камерах, каналах і тунелях працівник здійснює із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗІЗОД).

Вибір та застосування ЗІЗОД здійснюються відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

5.4. Під час виконання ремонтних робіт на об’єктах водного господарства не дозволяється розташовувати тимчасові майданчики для закріплення вентиляторів та обладнання, що знаходиться під крановими тролеями чи поблизу них.

5.5. Пересування вздовж колодязів і мереж здійснюються за розробленими схемами пішохідного руху та графіком, затвердженим роботодавцем.

5.6. Після закінчення ремонтних робіт працівники повинні бути виведені із зони виконання робіт, а на машини, агрегати або механізми повинні бути встановлені на належні їм місця огородження та відновлені запобіжні пристрої.

5.7. Під час використання залізничного транспорту швидкість його руху в місцях проведення ремонтних робіт повинна бути не більше ніж 3 км/год. На коліях, що проходять поблизу місця проведення ремонтних робіт, необхідно встановлювати знаки безпеки відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу VІІІ Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (НПАОП 0.00-1.24-10), та глави 1 розділу VІ Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15 лютого 2010 року № 70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 237/17532.

6. Вимоги охорони праці під час перебування працівників у виробничих приміщеннях

6.1. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки та ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования».

6.2. Категорія приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, що регулюють питання даної сфери.

6.3. Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму та вібрації яких перевищують допустимі, слід розміщувати у звукоізольованих камерах або у звукоізольованих кожухах (укриттях), обладнувати глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання повітря, а також забезпечити засобами віброізоляції.

6.4. Використання природного, штучного, змішаних і зріджених вуглеводневих газів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20–98).

6.5. Резервуари, технологічне устаткування, трубопроводи та устаткування, що пов’язане з прийомом, переробкою і транспортуванням сипких речовин, повинні бути приєднані провідниками до загальної заземленої мережі.

6.6. Технологічне устаткування і агрегати повинні бути обладнані пристроями пилогазопоглинання.

6.7. Відстань від неопалювальних робочих місць, що розміщені у будівлях, до приміщень для обігріву працівників повинна бути не більшою ніж 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більшою ніж 150 м.

6.8. Вентилятори незалежно від висоти їхнього розташовування повинні мати огородження, які запобігають доступу працівників у зону дії лопаток.

6.9. У виробничих приміщеннях, де під час виробничого процесу можуть знаходитися пожежонебезпечні або токсичні речовини, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати вміст хімічних речовин в повітрі робочої зони в межах  граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005–88.

6.10. У виробничих приміщеннях та на складах, де можлива наявність шкідливих та небезпечних речовин, необхідно контролювати склад повітряного середовища автоматичними газоаналізаторами, зблокованими зі світловою та звуковою сигналізацією та системи протипожежного захисту.

6.11. Якість води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

6.12. Для переносного електричного освітлення необхідно застосовувати світильники на напругу не вище ніж 42 В.

6.13. Під час роботи всередині металевих ємностей та колодязів напруга в електричній мережі не повинна перевищувати 12 В.

6.14. У місцях, де в повітрі є вибухонебезпечні гази, пара та пил, для переносного освітлення необхідно застосовувати світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище ніж 12 В.

ІV. Вимоги охорони праці під час експлуатації мереж водозабезпечення та водовідведення

1. Загальні вимоги

1.1. Конструкція запірно-регулювальної арматури мереж водопостачання і водовідведення за необхідності систематичного обслуговування повинна виключати або скорочувати до мінімуму необхідність спуску працівників в колодязі, камери тощо, для чого необхідно використовувати арматуру з електро- і гідроприводом, дистанційне керування, а якщо діаметр горловини колодязя до 0,4 м включно, - встановлювати колонки для управління засувками з поверхні землі.

1.2. Під час огляду та виконання ремонтних робіт на горловині та стінках колодязів необхідно виконувати контроль стану металевих скоб.

1.3. На мережах водовідведення агресивних стічних вод (кислотна каналізація, система водовідведення, газоочищення тощо) повинні періодично оновлюватись засоби захисту від корозійного впливу рідин та їх пари. Засоби антикорозійного захисту повинні виключати інфільтрацію стічних вод у ґрунт.

1.4. Металеві трубопроводи мереж водопостачання та водовідведення, що пролягають під лініями електропередач і електрифікованих залізниць, повинні періодично оглядатись з метою виявлення та відновлення захисних пристроїв, що унеможливлюють потрапляння електричної напруги на трубопроводи.

1.5. Для мереж водопостачання та водовідведення, розташованих в тунелях, повинні бути передбачені заходи, які забезпечують безпеку виконання експлуатаційних і ремонтних робіт. Тунелі необхідно обладнувати системами вентиляції, освітлення і пристроями для відкачування дренажних та аварійних вод.

1.6. Допуск працівників для проведення робіт у колодязях, камерах, каналах та інших підземних спорудах систем водопостачання і водовідведення здійснюється за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

1.7. Місця  виконання робіт на цих мережах повинні бути огороджені.

1.8. У темний час доби контури огорожі повинні визначатися габаритними червоними ліхтарями. Потужність джерела світла габаритного ліхтаря  повинна бути не менше ніж 3 Вт.

1.9. Під час короткочасних (до однієї доби) робіт місця роботи слід огороджувати сигнальними знаками.

1.10. Зовнішній огляд траси мереж водопостачання і водовідведення без відкриття кришок колодязів у місцях, не пов’язаних з підвищеною небезпекою, слід проводити працівнику, який повинен бути одягнений у сигнальний жилет, мати гачок (завдовжки не менше ніж 0,5 м) і попереджувальний знак про виконання ремонтних робіт.

1.11. Огляд траси мереж водопостачання та каналізації з відкриттям кришок колодязів повинна виконувати бригада з двох працівників, одягнена у сигнальні жилети та оснащена інструментом для очищення люка колодязів (лом, лопата, гачок), попереджувальними знаками про виконання робіт. Спуск у колодязі під час огляду траси забороняється.

1.12. Під час огляду і робіт, пов’язаних із спуском працівників у колодязь або в камеру, бригада повинна складатися не менше ніж з трьох працівників: один працює в колодязі, другий - на поверхні, третій тільки спостерігає за роботою працівника, що перебуває в колодязі, та у разі потреби надає йому допомогу. Забороняється відволікати працівника, що спостерігає за роботою у колодязі або камері, до того часу, поки на поверхню не підніметься працівник, що працював у колодязі.

1.13. Огляд прохідних каналів, тунелів, колекторів системи водовідведення необхідно проводити тільки після попереднього відкриття кришки оглядових колодязів для провітрювання каналу та встановлення на горловині колодязів ґрат або чергового посту.

1.14. Бригада, що оглядає прохідні канали, повинна складатися не менше ніж з семи працівників, розділених на дві групи. Перша група (не менше трьох працівників) повинна проходити по каналу, друга (не менше чотирьох працівників) - перебувати на поверхні та контролювати просуванням першої групи та у разі потреби, допомагати їй. У кожного працівника, крім захисних засобів відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08, повинний бути акумуляторний ліхтар, відповідний ЗІЗОД.

1.15. Бригада працівників, що виконує роботи в колодязях, камерах і прохідних каналах, повинна бути забезпечена транспортом, засобами індивідуального захисту та відповідним інструментом,  що відповідає вимогам НПАОП 27.0-3.01–08.

2. Охорона праці під час робіт на мережах та виконанні земляних робіт

2.1. Перед допуском працівників до робіт у колодязях, каналах, резервуарах необхідно ретельно перевірити трубопроводи, по яких можливе потрапляння в ці ємності води або агресивних рідин. Такі трубопроводи повинні бути закриті заглушками і на запірних пристроях мають бути заборонні написи.

2.2. Люки колодязів і камер відкривають гачком або ломом. Забороняється відкривати їх руками. Знятий люк укладають вбік від колодязя за напрямком руху транспорту. У зимовий час майданчик навколо колодязя очищають від бруду та снігу, сколюють лід і посипають піском.

2.3. Перед спуском у колодязь або камеру необхідно переконатися у відсутності загазованості в них, для чого використовують тільки газоаналізатори.

2.4. Забороняється палити біля відкритого колодязя, запалювати сірники, а також користуватися вогнем у колодязі та над відкритим люком.

2.5. У разі виявлення газу в колодязях або камерах  його необхідно видалити одним з таких методів:

природним провітрюванням (улаштування протягу) шляхом відкриття кришки робочого колодязя і двох сусідніх кришок колодязів (вздовж мережі) оглядових колодязів на самопливному трубопроводі водовідведення або тільки кришки робочого колодязя на мережах водопостачання;

нагнітанням повітря ручним вентилятором або повітродувкою, яка встановлена на спецмашині;

заповненням колодязя водою з подальшим її відкачуванням.

2.6. У всіх випадках ефективність провітрювання повинно контролюватись повторним аналізом повітря безпосередньо перед початком робіт.

2.7. За відсутності газу необхідно перевірити міцність скоб або сходів у колодязях за допомогою жердини. Під час роботи в колодязях і резервуарах необхідно застосувати запобіжний пояс і канат для страхування. Кінець каната для страхування від запобіжного поясу працівника, що працює усередині ємності, повинен знаходитися в руках працівника, який спостерігає за роботою.

2.8. Роботи в колодязях, камерах, резервуарах за температури повітря вище +50 °С забороняються. За температури повітря у межах від +40 до +50 °С робота повинна проводитись так, щоб час перебування працівника в колодязі (резервуарі) не перевищував 20 хв.

2.9. Час відпочинку працівника з виходом на поверхню у цьому разі повинен бути не менше 20 хв. За наявності в колодязях (каналах, резервуарах тощо) води, температура якої перевищує +50 °С, а рівень - 0,2 м, виконувати в них роботи забороняється.

2.10. Під час чищення мережі кулями та іншими пристосуваннями необхідно використовувати лебідки. Забороняється перебувати усередині колодязів і камер працівникам, якщо під час роботи з лебідками неможливо відійти убік від вантажу, що піднімається, а також  спрямовувати сталевий канат лебідки руками.

2.11. Шестерні лебідки повинні бути закритими спеціальним кожухом. Під час розмотування каната на барабані лебідки повинно залишатися каната не менше чотирьох витків.

2.12. Роботи для гідравлічного прочищення водовідвідної мережі необхідно виконувати за нарядом-допуском відповідно до  вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

2.13. Щоразу перед використанням для гідравлічного прочищення шлангів високого тиску необхідно перевіряти їх технічний стан.

2.14. Воду в розмивочну головку шланга необхідно подавати тільки після того, як шланг з головкою буде заведений в трубу на відстань не менше ніж 2 м. Тиск води, що подається до розмивочної головки, необхідно підвищувати повільно, збільшуючи швидкість обертання двигуна насоса.

2.15. Під час підготовки котловану або траншеї необхідно ґрунт розташовувати по одну сторону траншеї (котловану) на відстані не ближче ніж 0,5 м від краю траншеї, залишаючи по краях вільні проходи шириною не менше 1,0 м.

2.16. Під час ручної підготовки котлованів і траншей для виймання ґрунту з глибини, що перевищує 1,8 м, повинні бути влаштовані спеціальні настили, які встановлюють на опори. Ширина настилу повинна бути не менше ніж  0,7 м, а відстань між сусідніми настилами - не менше ніж 1,5 м.

2.17. На кожному настилі закріплюють бортову дошку заввишки 0,15 м. Щоб уникнути додаткового кріплення опор під настилами, їх підсилюють оцупками (зверху і знизу), а настили періодично звільняють від  накопиченого шару землі.

2.18. Видалення ґрунту в безпосередній близькості від діючих підземних комунікацій виконується тільки за допомогою лопат. Заборонено виконувати роботу ломами, кирками, клинами та пневматичними інструментами.

2.19. У разі виявлення не визначених у кресленнях підземних споруд сторонніх предметів земляні роботи необхідно негайно припинити до з'ясування їх характеру.

2.20. У разі виявлення в траншеях або котлованах газу роботи в них повинні бути припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.

2.21. Роботи можуть бути відновлені тільки після припинення надходження в зону робіт газу і видалення з неї газу з повторним контролем стану повітряного середовища.

2.22. Під час копання траншей в слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, стіни траншей повинні бути надійно закріплені. У сипких ґрунтах роботи можливо вести без кріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу ґрунту.

2.23. За станом укосів і поверхні вертикальних стінок виїмок, виконаних без кріплень, необхідно вести систематичне спостереження.

2.24. У разі виявлення відшарувань на стінах виїмки працівники повинні бути негайно виведені із загрозливих місць, після чого необхідно вжити заходів з унеможливлення обвалення ґрунту.

2.25. Забороняється розробляти ґрунт способом підкопу.

2.26. Розкриті для виконання робіт камери і ділянки підземних комунікацій повинні бути перекриті міцними і щільними щитами або огороджені.

2.27. Котловани і траншеї, які підготовані в зимовий період, з настанням теплого періоду, після тривалих атмосферних опадів або обігріву ґрунту тепляками слід оглядати і, у разі потреби, додатково розкріпляти.

2.28. Забороняється скачувати труби в траншеї за допомогою ломів і штанг, а також використовувати розпірки для  кріплення траншей як опори для труб.

2.29. Дозволяється спускати в траншею або колодязь труби і фасонні частини масою до 60 кг вручну на ланцюгах або канаті. При цьому, на кожного з працівників, які беруть участь в опусканні вантажу, маса вантажу не повинна перевищувати більше ніж 30 кг.

2.30. Під час спускання в траншею арматури забороняється накладати стропи на маховики, штоки, важелі. Стропи необхідно закріпляти тільки на корпусі арматури. Між стропами та гострими ребрами арматури, що піднімається або опускається, необхідно встановлювати пружні підкладки.

2.31. Пробивання отворів у стінах і перекриттях для відновлення труб або кріплень опор та підвісок працівники повинні виконувати із застосуванням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08. Робоче місце необхідно відділяти захисними екранами.

2.32. Укладені на опори вузли та секції трубопроводів, що примикають до них, повинні бути надійно закріплені постійними засобами кріплення.

2.33. Під час укладання елементів трубопроводів забороняється знімати окремі елементи несучих конструкцій  (опор, підвісок або консолей).

2.34. Очищати поверхні фланців необхідно до встановлення окремих вузлів трубопроводу. Повертати труби під час  їх монтажу та зварювання необхідно за допомогою призначених для цього ланцюгових, стрічкових або інших поворотних пристроїв.

2.35. Затягування болтів (шпильок) на фланцях необхідно проводити рівномірно з почерговим закручуванням гайок, розташованих на фланцях навхрест, у разі паралельного розташування фланців. Вирівнювання перекосу фланців шляхом нерівномірного затягування болтів (шпильок) і усунення зазору між фланцями за допомогою клинових прокладок або шайб забороняється.

2.36. Під час монтажу скляних, керамічних і феросиліцієвих трубопроводів необхідно вживати заходів, що запобігають їх руйнуванню і пораненню працівників уламками.

2.37. Демонтаж трубопроводів слід проводити тільки після їх повного відключення від працюючих агрегатів та інших трубопроводів. Демонтаж окремих труб і вузлів необхідно проводити так, щоб частина трубопроводу, що залишилася, була надійно закріплена. Одночасно знімати трубопроводи на різних висотах по одній вертикалі забороняється.

2.38. Забороняється перебування працівників під устаткуванням, яке установлюється до їх остаточного закріплення, а також залишати інструменти, матеріали, спеціальний одяг та будь-які предмети у трубопроводі навіть на короткий час.

3. Вимоги безпеки під час випробувань мереж

3.1. Постачання стисненого повітря для забезпечення роботи обладнання з пневматичним приводом та пневматичними випробуваннями мереж повинно забезпечуватись стаціонарними або пересувними компресорними установками.

3.2. Перед випробуваннями працівники повинні бути ознайомлені з порядком їх проведення та заходами безпеки залежно від характеру роботи, що виконується, та стану безпеки на робочому місці, а саме: переконатися у справності манометрів, правильному і надійному кріпленні заглушок; перекрити доступ стороннім працівникам у зону випробувань та обладнати, у разі необхідності, аварійну сигналізацію.

3.3. Працівники, які працюють на суміжних ділянках, повинні бути заздалегідь попереджені про початок і термін проведення випробування.

3.4. Тиск у системі мереж необхідно збільшувати поступово та рівномірно, унеможливлюючи поштовхи і удари, постійно контролюючи показання приладів та роботу системи, що випробовується.

3.5. Піднімати тиск у трубопроводі під час його огляду забороняється.

3.6. Усувати дефекти, які виявлено під час випробування, необхідно після відключення системи від джерела живлення. Зварні шви сталевих трубопроводів під час огляду обстукують молотком масою не більше ніж 1,5 кг, трубопроводи з кольорових металів і сплавів - дерев'яним молотком масою не більше ніж 0,8 кг. Трубопроводи з інших матеріалів обстукувати забороняється.

3.7. Працівники, які виконують гідравлічне випробування, повинні перебувати в безпечних місцях відповідно даних про безпечні відстані, зазначені в додатку 1 до цих Правил.

3.8. Під час випробувань заглушки, люки, фланцеві та інші з’єднання необхідно позначати попереджувальними знаками. Одночасне гідравлічне випробування декількох трубопроводів, змонтованих на одній опорній конструкції або естакаді, слід проводити у разі, коли ці опорні конструкції або естакади розраховані на відповідні навантаження.

3.9. Пневматичні випробування трубопроводів слід проводити у випадках, коли не можна проводити гідравлічні випробування (зимовий період, відсутність води).

3.10. Пневматичні випробування наземних чавунних, фаолітових і скляних трубопроводів забороняються.

3.11. У разі установлення на трубопроводі чавунної арматури (крім арматури з ковкого чавуну) пневматичні випробування слід проводити на тиск, що не перевищує 0,4 МПа. Разом з тим уся чавунна арматура повинна пройти попереднє гідравлічне випробування на міцність.

3.12. Пневматичні випробування необхідно проводити для підземних сталевих і поліетиленових трубопроводів з робочим тиском до 1,6 МПа, для чавунних, попередньо напружених залізобетонних і асбестоцементних - до 0,5 МПа.

3.13. Наземні сталеві трубопроводи слід випробовувати пневматичним способом на міцність і щільність, якщо вони розраховані на робочий тиск під час випробувань не більше ніж 0,3 МПа.

3.14. На час пневматичного випробування необхідно визначити небезпечну зону. Компресор та ресивер повинні бути розміщені поза небезпечною зоною на відстані не менше ніж 10 м від системи, що випробовується.

3.15. Під час пневматичного випробування сталевих трубопроводів тиском понад 1,0 МПа необхідно визначати безпечну зону перебування працівників.

3.16. Безпечну зону не слід визначати під час випробувань трубопроводу на щільність із меншими величинами тиску.

3.17. Під час пневматичного випробування трубопроводів запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на відповідний тиск. Забороняється обстукувати зварні шви під час випробування.

3.18. Приєднання і роз'єднання мереж, що підводять стиснене повітря від компресора до трубопроводу, що випробовується, слід виконувати тільки після припинення подачі повітря та повного зняття тиску.

3.19. Під час продування трубопроводів після їх випробування проти відкритого кінця труб необхідно встановлювати міцні щити для захисту працівників від окалини та інших часток, що можуть відлітати. Перебування поблизу відкритих кінців труб, що продуваються, забороняється.

V. Вимоги охорони праці під час експлуатації об’єктів водного господарства

1. Вимоги охорони праці під час експлуатації  водного транспорту та гідротехнічних споруд

1.1. Експлуатацію та ремонт гідротехнічних споруд під час затоплення та руху значних мас води необхідно проводити з використанням водного транспорту, наплавних споруд, виконання водолазних робіт - відповідно до вимог пункту 2.8 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.57-12.

1.2. Проходи та проїзди, входи і виходи як усередині гідротехнічних споруд, так і зовнішні, на території, що примикає до них, повинні бути добре освітленими, вільними від сторонніх предметів.

1.3. Рух працівників у місцях, не призначених для проходу, забороняється. Сходи, майданчики, переходи та поручні до них повинні бути справними.

1.4. На підпірних спорудах, уздовж крутих берегів водосховищ на території об'єктів водного господарства, відстійних басейнів, на головних ділянках відкритих водоскидів, на вхідних і вихідних порталах тунелів і на ділянках гідротехнічних споруд, де можливе перебування або пересування працівників, повинні бути встановлені огорожі.

1.5. Отвори шахт, колодязів та шурфів повинні бути закриті міцними та щільними щитами або мати огорожі.

1.6. Переходи з ухилом більше ніж 20° повинні бути обладнанні сходами і поручнями. Стаціонарні вертикальні сходи, що ведуть на висоту або глибину більше ніж 5 м (на естакади, до підйомних механізмів, резервуарів), повинні бути захищеними, починаючи з трьох метрів, металевими дугами з вертикальними перемичками.

1.7. У зимовий період проходи та робочі місця, розташовані на відкритому повітрі, повинні регулярно очищатися від льоду та снігу і посипатися піском.

1.8. На всіх ділянках гідротехнічних споруд, біля машин і механізмів і в інших небезпечних місцях повинні бути вивішені добре видимі, а в темний час доби освітлені попереджувальні написи і плакати; у разі необхідності повинні призначатися чергові працівники.

1.9. У легкодоступних місцях гідротехнічних споруд вивішуються у необхідній кількості багри і рятівні круги. Роботи на водоскиді повинні виконуватись із застосуванням необхідних рятувальних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12 та ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08.

1.10. Ремонт вертикальних частин дамб, затворів, ремонтних огорож, опорних конструкцій під механізмами, що розташовані на висоті, повинен проводитися з колисок або підвісних помостів відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15–07).

1.11. Під час виконання ремонтних робіт у зоні діючого канала повинно бути унеможливлено падіння працівників у воду. Робочі місця з підготовки бетону, розчину тощо повинні бути розташовані не ближче ніж 3 м від краю каналу.

1.12. Під час виконання ремонтних робіт з понтонів вони повинні бути міцно закріплені, а робочі місця огороджені. Робота повинна проводитися при стаціонарному рівні води у каналі та наявності рятувальних засобів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12.

1.13. Пересування уздовж каналу в зимовий період повинні здійснюватись на відстані не ближче ніж за 1 м від краю каналу.

1.14. Розчищення льоду та його сколювання з берегів каналу необхідно проводити за допомогою багрів і сокир, насаджених на довгі рукоятки, із застосуванням запобіжних поясів та канатів. Проводити роботи з очищення від льоду берегів каналу працівниками поодинці забороняється.

1.15. Пересуватися уздовж каналу в заметіль слід тільки групою не менше ніж з трьох працівників, зв'язаних між собою канатом для страхування.

1.16. Розчищення шугових пробок у каналах та тунелях виконується за напрямком руху води.

1.17. Під час обслуговування механічних затворів гідротехнічних споруд їх вали, передавальні ремені зі шківами і передавальні механізми (зубчасті колеса, ланцюгові передачі, муфти) в місцях можливого наближення до них необхідно огородити або помістити в міцні та закріплені кожухи.

1.18. Конструкція кожуха повинна забезпечити зручне спостереження за роботою устаткування, змащення частин машин і механізмів.

1.19. Вхід у приміщення, де розташовані механізми, дозволяється у супроводі чергового працівника по споруді. Ці споруди повинні закриватися на замок, ключі від приміщення повинні знаходитися у чергового працівника.

1.20. Під час керування затворами гідротехнічних споруд працівникам забороняється перебувати на елементах затвора, якщо затвор надійно не закріплений. Винятком може бути випадок, коли перебування працівників на елементах затвора необхідне для його закріплення. При цьому працівники повинні бути спеціально підготовлені та забезпечені необхідними запобіжними та рятувальними засобами. Для підйому працівників на балку затвора повинна бути використана колиска, що піднімається краном відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

1.21. Перед відкриттям затвора гідротехнічної споруди працівники і плавзасоби повинні бути виведені з верхнього і нижнього б'єфів. У нічний час район відкритих затворів повинен освітлюватись.

1.22. Розпочинати огляд і ремонт затворів і механізмів слід після вжиття заходів із запобігання випадковому включенню механізмів затворів.

1.23. На підйомних механізмах затвора, який перебуває в ремонті, повинні бути вивішені попереджувальні написи, що забороняють подачу напруги та управління затвором. Мережа електроживлення, що підведена до даного механізму, повинна бути знеструмлена, а ручний привід зачинений на замок.

1.24. Під час огляду, чищення та ремонту механізмів вживаються заходи, що унеможливлюють переміщення рухомих частин механізму: знята електронапруга; рухомі частини застопорені; вивішені заборонні плакати на ключі керування.

1.25. Механізми затворів повинні мати запобіжні та блокувальні пристрої, що виключають можливість роботи ручним приводом.

1.26. Відведення плаваючих колод з водоймищ повинне здійснюватися із службових містків за допомогою грабель і багрів. У разі закупорки водоприймальних отворів плаваючими предметами розчищення заторів повинне вестися поступовим скиданням сміття у б'єф.

1.27. Під час підготовки до паводкового періоду повинні бути зняті тимчасові споруди, що використовувались для проходу працівників і знаходяться нижче рівня підйому води. Для спостереження за рівнями і умовами проходження паводку через гідротехнічні споруди повинні бути організовані гідрометричні пости.

1.28. Якщо на річці розташовано декілька водопідпірних гідротехнічних споруд, працівники, які їх обслуговують, повинні бути забезпечені засобами радіо та телефонного зв’язку для своєчасної передачі розташованим нижче за течією працівникам інформації про витрати води, що скидається.

1.29. Ремонтні та відновлювані роботи в зоні затоплення верхнього і нижнього б'єфів повинні бути закінчені до початку паводку. Під час пропуску паводку заборонена зона на водосховищі фіксується попереджувальними знаками безпеки.

1.30. На водосховищах про раптові зливові паводки працівники повинні бути своєчасно попереджені. Роботи на верхньому і нижньому б'єфах дамби повинні бути негайно припинені.

1.31. Для забезпечення пропуску паводку згідно із наказом роботодавця призначаються рятувальні бригади працівників та в робочий стан приводяться всі плавучі засоби (катери, човни).

1.32. Роботи у верхньому б’єфі дамби необхідно виконувати тільки після того, як рівень води стане нижчим встановленої відмітки та з урахуванням терміну стояння низьких рівнів води.

1.33. До моменту початку підйому рівня води в б’єфі із зони затоплення, включаючи не захищені щитами водоприймальні пристрої, повинні бути виведені працівники, що там працюють, прибрані будматеріали та інструменти.

1.34. Під час аварійного скидання води через головний вузол споруди необхідно заздалегідь: вивести працівників, що перебувають у нижньому б'єфі, і ремонтні бригади із зони дії води під час відкриття щита: відвести всі плавзасоби; розкріпити і розчалити тимчасові бони і запони та припинити рух ними, якщо вони використовуються з експлуатаційною метою; у зоні дії води під час відкриття затвора, що використовується для аварійного скидання, поставити заборонні плакати: «Прохід закритий», «Небезпечна зона».

1.35. Вимірювання глибини водоймищ з човна повинні проводитися бригадою не менше ніж з двох працівників. Під час вимірювання глибин лотом вручну працівникам забороняється ставати на борти або лавку човна і перехилятися за борт. Забороняється також намотувати на руку вільний кінець лота.

1.36. Під час використання лота масою більше ніж 10 кг повинна застосовуватися лебідка для його спуску та піднімання. Проміри глибин лотами необхідно проводити в прогумованих костюмах або водонепроникних фартухах.

1.37. Забороняється виконувати вимірювання глибини з катера або човна без рятувальних і сигнальних засобів, а також у швидкому потоці води під час промивання б'єфів.

1.38. Переправлення працівників через водоймища слід виконувати на перевірених плавзасобах (суднах, човнах). Плавзасоби повинні мати на борту дані про їх вантажопідйомність. Завантаження плавзасобів понад зазначену вантажо-підйомність забороняється.

1.39. Забороняється вихід в рейс плавзасобів без маршрутного листа і даних про тривалість рейсу, допустиму кількість працівників, що перевозяться, і масу вантажу, а також умови плавання.

1.40. Судна повинні бути забезпечені інвентарними сходами. Причали повинні мати трапи (містки) з поручнями для посадки і висадки працівників. У зимовий період сходи та трапи повинні бути очищені від льоду, снігу і посипані піском.

1.41. Сходи та трапи повинні мати з обох боків міцні поручні, а в нічний час бути освітлені. Містки для проходу повинні бути жорсткими (не пружинити). Ухил містків, сходів і трапів допускається не більше ніж 1:10.

1.42. У місцях переправ по водосховищах з багаторічковим регулюванням повинні бути обладнані плавучі пристані, а на пристанях - сходні та містки.

1.43. Забороняється здійснювати переправу працівників через водні перешкоди: у разі сили вітру понад 3 бали або туману; під час інтенсивного руху плавучої деревини, переміщення льоду; у нічний час в неосвітлених місцях.

1.44. Під час обслуговування наплавних споруд пуск в експлуатацію знову збудованих або реконструйованих запон, бонів і плотів слід після приймання комісією, призначеною наказом  роботодавця.

1.45. Перед використанням канатів і ланцюгів, що не мають відповідних сертифікатів (бирок), вони повинні бути випробувані. Застосовувати бавовняні канати забороняється.

1.46. Містки і трапи для переходу людей з берега на плавзасоби з обох боків повинні мати огорожу з поручнями, а на крутих берегах - сходи з поручнями.

1.47. Місця, небезпечні для обслуговування працівниками, повинні мати огорожі з сигналізацією та плакатами, що попереджають про небезпеку.

1.48. Запони та бонові наплавні споруди на воді улаштовуються бригадою не менше ніж із трьох працівників. Забороняється плавати в човні вздовж бона і причалювати до нього з його верхнього за течією боку.

1.49. Працівники при перебуванні на наплавних частинах під час спорудження запони повинні бути забезпечені рятувальними засобами відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12. Переправляти кінці тросів запон з одного берега на другий необхідно за допомогою легкого допоміжного каната.

1.50. Місця кріплення запонних тросів на березі повинні бути огороджені, а кріплення тросів на запоні повинні бути закриті на замок.

1.51. При якірному кріпленні тросів наплавних споруд місця розташування якорів необхідно позначати поплавками (буйками). Наплавні споруди на судноплавних ділянках річок повинні бути обладнані бакенними огорожами, а з боку фарватеру - хвилерізами.

1.52. Під час льодоставу необхідно дотримуватись таких заходів безпеки: у разі появи на річці шуги та льоду робота поромів у зоні дуги підпору греблі повинна бути припинена; пересування працівників та організація переправ по льоду повинні проводитися при навантаженнях на лід, що не перевищують зазначених у додатку 2 до цих Правил

1.53. Проходити по льоду до місць виконання робіт або спостережень слід тільки по прокладених дорогах і стежках. Забороняється пересування по льоду, якщо він перебуває у стадії переміщення (відриву).

1.54. Смуга руху переправи по льоду повинна систематично очищатися від снігу на ширину 20 м і бути позначена тичками з обох боків. Відстань між тичками повинна бути 25–30 м залежно від видимості та частоти поворотів на шляху руху.

1.55. Під час льодоходу і шугоходу та швидкості вітру до 3 балів роботи і плавання дозволяються тільки на моторних судах з міцним металевим корпусом, а при швидкості вітру більш 3 балів - роботи і плавання забороняються.

1.56. Під час льодоходу та шугоходу виконання робіт і плавання у нічний час при швидкості течії більше ніж 1,5 м/с забороняються.

1.57. Допуск працівників на поверхню крижаного затору або шугового затору дозволяється лише у випадку ліквідації небезпеки, що загрожує іншим працівникам. Працівникам забороняється пересуватися по заторах без спеціальних засобів безпеки (настилів, канатів для страхування тощо).

1.58. Скидати шугу та лід через водоскидні отвори дамби необхідно з службових містків дамб, з підвісних підмостків або колисок із застосуванням запобіжних поясів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

1.59. Працівники, які виконують роботи по сколюванню льоду на затворах дамби або його розчищенню на водоскидах, у збірних каналах, на стінках донних скидних отворів повинні працювати із використанням запобіжних поясів. Настили риштувань, підмостків, колисок необхідно очищати від снігу і намерзлого льоду, а за  необхідності - посипати піском.

1.60. Видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води повинно проводитися з дотриманням необхідних заходів безпеки для запобігання травмування.

1.61. Якщо розчищення льоду здійснюється на низовій стороні затворів, робота ведеться з підвісної колиски, що опускається в нижній б'єф, та із застосуванням запобіжних поясів відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

1.62. Під час ремонту земляних гребель і дамб із застосуванням стрілового крана він повинен встановлюватися на краю укосу дамби або греблі за умови дотримання відстаней, зазначених у додатку 3 до цих Правил. У разі неможливості дотримувати вказаних відстаней укіс повинен бути укріплений.

1.63. Крани для роботи не слід встановлювати на свіжонасипаному не утрамбованому ґрунті, а також на майданчику з ухилом більше, ніж зазначено в паспорті крана.

1.64. Екскаватори під час роботи необхідно встановлювати на спланованому майданчику і, щоб уникнути самовільного переміщення, закріплювати інвентарними упорами. Забороняється застосовувати для цієї мети дошки, колоди, камені та інші предмети.

1.65. Під час роботи екскаватора забороняється проводити інші роботи та перебувати в радіусі дії екскаватора не менше ніж 5 м.

1.66. Пересування екскаватора під час ожеледі повинно бути тільки в тому випадку, якщо будуть вжиті заходи із запобігання ковзанню його гусениць.

1.67. Спуск і підйом екскаватора, якщо кут нахилу місцевості більше зазначеного у паспорті екскаватора, повинні здійснюватися із застосуванням тягачів.

1.68. Розробка і переміщення ґрунту машинами (бульдозерами, скреперами тощо) під час руху на підйом або під уклін з кутом нахилу більше, ніж зазначено в паспорті машини, забороняється.

1.69. Під час ущільнення ґрунту самохідними гідро та віброущільнювачами забороняється включати в електромережу незаземлений перетворювач частоти, а також натягувати і перекручувати струмопровідний кабель. Вібратор ущільнюючої машини повинен вимикатися під час її проходження по твердій дільниці шляху.

1.70. Під час роботи двох і більше самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо) необхідно дотримувати відстані між ними не менше ніж 5 м.

1.71. Швидкість руху автомобілів по дамбі у кожному окремому випадку повинна визначатися залежно від стану дороги та інтенсивності руху.

1.72. Під час роботи на укосах земляних дамб і гребель необхідно вживати заходів безпеки для запобігання падінню і ковзанню працівників по поверхні схилів (драбини, запобіжні пояси тощо). Працівники повинні підійматися по укріплених схилах з використанням драбин.

1.73. Зони промоїн в дамбі повинні бути огороджені. Огляд промоїни слід виконувати тільки за наявності сходів та із застосуванням запобіжних поясів.

1.74. Каміння, що подаються для нарощування укосів дамби, повинні складатися на гребені дамби на відстані не менше ніж 1 м від краю дамби.

1.75. Плавучі засоби (баржі та крани), що застосовуються під час проведення ремонту схилів дамб і гребель, повинні встановлюватися уздовж берега.

1.76. Під час подачі каменю, колод і фашин з дамби на схил забороняється перебувати у зоні можливого падіння матеріалів.

1.77. У зимовий період перед виконанням ремонтних робіт на дамбі робочі місця повинні бути очищені від льоду та снігу.

2. Вимоги охорони праці  під час експлуатації водозабірних споруд

2.1. Огляд, ремонт і чищення вхідних ґрат на забірних лініях слід проводити при зупинених насосах. Чищення оголовка ґрат від різних предметів і водоростей допускається проводити як під водою, так і після витягання ґрат з води. Працівники повинні бути забезпечені відповідними рятувальними засобами відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.57-12.

2.2. Чищення вхідних ґрат ручними граблями з човнів повинно виконуватись при швидкості води, що не перевищує 0,6 м/с, та на глибині до 2 м і за наявності забезпечення візуального контролю.

2.3. На водоймищах глибиною більше 2 м вхідні ґрати повинні чиститися працівниками водолазної служби з дотриманням вимог пунктів 2.8.11-2.8.13 НПАОП 0.00-1.57-12.

2.4. Під час виконання робіт взимку, коли постає потреба в пересуванні працівників по льоду в районі водозабірних споруд, необхідно попередньо перевірити товщину льоду та контролювати його стан. Роботи повинні проводитися бригадою не менше ніж з трьох працівників за нарядом-допуском відповідно до  вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

2.5. Під час обігріву ґрат водоприймача парою або гарячою водою шланги для подачі теплоносія перед їх використанням потрібно перевірити на необхідний тиск та надійність з'єднання для запобігання опікам.

2.6. Під час електрообігрівання ґрат тимчасові електролінії від трансформаторів повинні виконуватися ізольованими кабелями, грати повинні бути заземлені. Допустима напруга для їх обігріву повинна бути не вище 12 В.

2.7. Чищення водоприймальних колодязів від сміття виконується відповідно до вимог безпеки під час виконання робіт на мережах систем водопостачання і водовідведення. Роботи за потреби спуску працівників у водоприймальний колодязь слід проводити при зупинених насосах та за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

2.8. Працівники, які здійснюють роботи з ремонту водопідіймального устаткування свердловин, повинні працювати у відповідних засобах індивідуального захисту.

2.9. Спуск і підйом свердловинного насоса необхідно проводити на трубах за допомогою хомутів. Розміри хомутів повинні відповідати діаметрам труб. Хомути закріплюють під фланцем труби. Щоб уникнути розриву болтів кріплення хомута за температури нижче - 20 °С, не слід залишати насоси, що опускаються, підвішеними на хомутах.

2.10. У насосних станціях з підземною камерою бригада працівників, що виконує монтаж, повинна проводити роботи з поверхні землі через монтажний люк. Працівники, які виконують роботи в камері, під час підіймання або опускання вантажу повинні перебувати за межами руху вантажу.

3. Вимоги охорони праці під час експлуатації насосних станцій

3.1. Насосні станції систем водопостачання та водовідведення повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку. В процесі експлуатації станцій забороняється вносити до конструкції насосної станції зміни без узгодження з проектними організаціями.

3.2. Для виконання ремонтних робіт у машинних залах насосних станцій слід облаштовувати монтажний майданчик. Майданчики для ремонту і обслуговування вантажопідйомного устаткування повинні влаштовуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

3.3. Насоси повинні бути обладнанні манометрами, вакуумметрами (обов’язковий для насосів, що попередньо заповнюються), а також термометрами або термосигналізаторами для контролю температури підшипників і обмоток статора електродвигунів. Для контролю за тиском слід використовувати електронні засоби.

3.4. Насосні станції, заглиблені нижче рівня землі, повинні бути надійно ізольовані від ґрунтових вод і захищені від затоплення поверхневими водами та затоплення під час аварій.

3.5. Вхід у приміщення насосної станції стороннім працівникам забороняється. Зовні біля вхідних дверей встановлюється кнопка виклику чергових працівників і вивішується плакат «Стороннім вхід заборонено». Працівникам, які обслуговують насоси (крім повністю автоматизованих), забороняється залишати насосні станції без нагляду.

3.6. Працівники, які обслуговують агрегати та устаткування насосних станцій, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

3.7. Під час роботи на насосних станціях, що перекачують кислотні стоки, обслуговуючий персонал повинен бути одягнений в спеціальний одяг та взутий в гумові чоботи. Спеціальний одяг, що контактує із стічною рідиною, перуть та дезінфікують не рідше одного разу на тиждень.

3.8. Працівники, які обслуговують високовольтні двигуни з ручним керуванням, повинні бути забезпечені засобами електробезпеки відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

3.9. Забороняється проводити перекачування розчинів за наявності підтікань у фланцевих з'єднаннях, сальникових ущільненнях насосів, вентилях, засувках тощо.

3.10. У випадках появи течі та інших несправностей необхідно включати резервний насос і зупинити діюче устаткування до усунення виниклих дефектів, що виникли.

3.11. Налагодження, регулювання, змащування, профілактичний огляд насосних агрегатів необхідно проводити тільки після їх повної зупинки і при відключеному електроустаткуванні; маховики, запірна арматура встановлюються в положення, яке забезпечує безпеку робіт, за необхідності на мережах встановлюють заглушки.

3.12. Капітальний ремонт устаткування насосних станцій необхідно здійснювати за нарядом-допуском. Перед початком роботи працівник, відповідальний за проведення ремонту, повинен перевірити наявність знаків безпеки, попереджувальних плакатів, стаціонарного та переносного освітлення на робочих місцях, а також справність інструменту, надійність кріплення майданчиків, перекриттів та інших пристроїв. Ремонт устаткування насосних станцій підрядною організацією виконується згідно з наказом роботодавця.

3.13. Електричні схеми приводних двигунів повинні бути розібрані, на пускових пристроях або на рукоятках рубильників вивішені плакати «Не вмикати, працюють люди».

3.14. Зона виконання ремонтних робіт повинна бути відгороджена від устаткування і діючих комунікацій, обладнана знаками безпеки та захисними засобами. На устаткуванні та трубопроводах повинні бути вивішені попереджувальні знаки безпеки.

3.15. Під час виведення в ремонт насосного агрегату з електродвигуном розбирання електричної схеми повинен проводити працівники електротехнічної служби. У наряді робиться відповідний запис про забезпечення безпеки робочого місця.

3.16. Якщо щит управління насосного агрегату знаходиться на значній відстані, то на період випробування або балансування рухомих мас, у безпосередній близькості від агрегату повинна бути змонтована кнопка аварійного відключення електродвигуна за відсутності пульта місцевого управління.

3.17. Перебування поблизу насосного агрегату працівників, що не беруть участь у виконанні робіт, забороняється.

3.18. Під час запуску насосного агрегату, зокрема під час випробування, на ньому повинні бути встановлені всі з’єднуючі елементи на напівмуфтах і всі огородження рухомих частин.

4. Вимоги охорони праці під час експлуатації реагентних споруд

4.1. Вхід у приміщення реагентного господарства і складу реагентів стороннім працівникам забороняється. Зовні біля вхідних дверей вивішується плакат з назвою реагентного господарства і плакат «Вхід стороннім заборонений».

4.2. На всіх ємностях реагентних господарств повинні бути чіткі написи із зазначенням реагентів, що знаходяться в них. На всьому устаткуванні позначаються порядкові номери. Номери і написи наносяться на видних місцях незмивною фарбою.

4.3. Під час комплектування реагентних господарств необхідно використовувати ємності з кришками, що герметично закриваються. Баки для розчинів і витратні баки повинні бути обладнані відвідними пристроями, стаціонарними рівнемірами, клапанами, що автоматично закриваються, сигналізацією про запобігання переливу; визначаються місця для відбору проб.

4.4. Працівники під час обслуговування кранів з водомірними скляними трубками  повинні бути забезпечені засобами очищення останніх без розбирання кранів і без розливу розчинів.

4.5. Трубопроводи реагентів повинні бути виконані із зварних труб. За необхідності установки фланцевих з’єднань вони, а також сальники відцентрових насосів повинні мати захисні металеві огородження.

4.6. На апаратах і трубопроводах для кислотних розчинів повинні застосовуватися прокладки з кислотостійкої гуми та інші кислототривкі матеріали.

4.7. Баки реагентів повинні бути обладнані обмежувачами рівня наповнення і переливними трубками. У реагентних господарствах повинні передбачатися відповідні заходи із запобігання надходженню в каналізацію реагентів та їх розчинів.

4.8. У разі протікання розчинів через сальники робота насосів забороняється. Повітрозабірні системи ємностей та апаратів повинні систематично перевірятися. Люки резервуарів та апаратів повинні бути герметично закриті. Забороняється проводити завантаження реагентів у бак при включених механічних мішалках.

4.9. Забороняється влаштовувати витратні склади реагентів в підвалах житлових будинків, громадських, виробничих і допоміжних будівлях, а також зберігати ємності з хлором у місцях,  де на них можуть впливати сонячні промені та атмосферні опади.

4.10. Приміщення для зберігання реагентів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, що постійно діє, з шестикратним повітрообміном за годину і аварійною з додатковим шестикратним повітрообміном за годину.

4.11. Для забезпечення нормальної експлуатації складів і дегазаційних пристроїв, пов'язаних із застосуванням води, взимку в складах температура повинна бути не нижче +5 °С. Щоб уникнути підвищення тиску в тарі, температура в складах повинна бути менше ніж +35 °С. У разі неможливості забезпечення такої температури необхідно застосовувати повітряне охолоджування.

4.12. Балони і контейнери з рідким реагентом для зручності їх обслуговування на складі повинні зберігатися на спеціально обладнаних стелажах і підставках. При вертикальному складуванні балони та контейнери розташовують вентилями вгору, але не більше одного ярусу у висоту і не більше чотирьох рядів балонів і двох рядів контейнерів завширшки.

4.13. У горизонтальному положенні слід складувати не більше п'яти рядів балонів і одного ряду контейнерів по висоті і не більше двох балонів або двох контейнерів по ширині. Вентилі балонів і контейнерів повинні бути спрямовані у бік проходів.

4.14. Між рядами контейнерів повинен залишатися прохід шириною не менше довжини контейнера із запасом шириною 1 м. Між рядами балонів відстань повинна бути не менше 1,6 м. Крім повздовжніх проходів, необхідно залишати поперечні проходи через кожні 10 м уздовж ряду контейнерів і балонів.

4.15. Для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на складі повинні бути передбачені підіймальні крани або тельфери та спеціальні візки для перевезення балонів.

4.16. Під час роботи з контейнерами витратні склади реагентів повинні бути обладнані компресором, щоб забезпечувати подачу повітря з тиском 0,6–1,2 МПа порожнім аварійним контейнером. Повітря повинне проходити попереднє осушення і очищення.

4.17. Видалення реагентів з пошкодженого контейнера в справний за допомогою аварійного трубопроводу, для періодичного продування хлоропроводів, випарника та проміжного балона для видалення азоту слід використовувати стиснене повітря або азот. Скидання стисненого повітря проводиться до ями дегазації або в бак-нейтралізатор. Балони або контейнери, звільнені від хлору, повинні зберігатися окремо.

4.18. Витратний склад для балонів повинен бути обладнаний ємностями для пошкоджених балонів з рідким реагентом. При цьому необхідно забезпечити можливість роботи з пошкодженим балоном через арматуру ємності.

4.19. Двірні та віконні отвори складу хлору і хлораторної повинні бути обладнані трубопроводами для утворення водяної завіси у разі інтенсивного витоку хлору.

4.20. Хлораторні, які розміщено в блоці очисних споруд, повинні бути ізольовані від інших приміщень, а хлораторні, суміщені з витратними складами хлору, повинні бути відділені від них капітальною вогнестійкою стіною без отворів.

4.21. У випадках, коли вміст хімічних речовин у повітрі приміщення реагентних складів перевищуватиме граничнодопустимий санітарними нормами вміст, працівники повинні виконувати роботи у відповідних ЗІЗОД.

4.22. У приміщенні приготування розчину фтористого натрію повинна бути влаштована загально обмінна вентиляція з трикратним повітрообміном в годину. Крім того, повинно бути забезпечене місцеве відсмоктування повітря від шафового укриття для розтарювання фтористого натрію і для очищення вакуум-фільтрів.

5. Вимоги охорони праці під час експлуатації водоочисних споруд

5.1. Вхід на територію або в приміщення очисних споруд стороннім особам забороняється. Зовні очисних споруд вивішується плакат з назвою споруди і плакат «Вхід стороннім особам заборонено».

5.2. Водоочисні споруди, апарати, трубопроводи, засувки повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», мати номери і написи назв.

5.3. Для виконання робіт з очисними спорудами робочі проходи повинні бути шириною не менше 0,6 м і мати огорожу.

5.4. Ділянки споруд, до яких необхідно підходити працівникам для спостереження або обслуговування, повинні бути обладнані підходами, робочими майданчиками та огорожами.

5.5. Робочі місця та проходи до очисних споруд, розташовані на висоті 1,3 м та вище, повинні бути огороджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15–07.

5.6. У випадках відсутності або неможливості встановлення огородження працівники повинні застосовувати запобіжні пояси згідно з діючими нормами, та які відповідають вимогам ГОСТ 12-4.089–86 «ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия» та НПАОП 0.00-1.15–07.

5.7. Карабін запобіжного пояса необхідно прикріплювати до надійних частин металоконструкцій або спеціально приварених скоб у місцях, зазначених у наряді-допуску на виконання цих робіт.

5.8. Під час монтажних та демонтажних робіт для переходу працівників з однієї конструкції на іншу необхідно застосовувати інвентарні драбини, перехідні містки, трапи, що мають огородження.

5.9. Для обслуговування засувок, розташованих на висоті більше ніж 1,3 м від рівня підлоги, повинні бути встановлені робочі майданчики або містки. Якщо засувка розташована в колодязях то повинні бути встановлені колонки для управління ними з поверхні землі.

5.10. Забороняється рухатись по прогонах, ригелях, перемичках та елементах конструкцій, які неможливо обладнати огородженнями, без спеціальних запобіжних пристроїв.

5.11. У разі необхідності виконання ремонтних робіт із застосуванням інвентарних засобів підмащування (риштування, помости, майданчики та колиски) вони повинні відповідати ГОСТ 27372-87 «Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия» та вимогам чинного законодавства.

5.12. Під час роботи із стічними водами, що містять кислоти та їх розчини, працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08.

5.13. Працівники очисних споруд, що обслуговують газонебезпечні речовини III класу небезпеки, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 повинні мати газозахисну апаратуру, що знаходиться в спеціальних шафах, для використання її у випадках, коли вміст шкідливих домішок перевищуватиме граничнодопустимий санітарними нормами вміст.

5.14. Територія, приміщення очисних споруд, сходи, переходи повинні бути чистими. Прибирати підлогу необхідно із застосуванням деревної тирси або змивати водою зі шланга. У разі якщо відбувся розлив розчину реагентів і стічних вод,  їх необхідно негайно змити водою в приямок і відкачати у відповідну ємність. Пролиті розчини кислот необхідно засипати тирсою або піском, зібрати і видалити у спеціально відведене місце.

5.15. Залишок кислоти необхідно нейтралізувати вапном або кальцинованою содою і змити в приямок. Розливи масел і емульсій прибирають насухо за допомогою тирси, піску та видаляють у спеціально призначене місце. Забороняється залишати на робочому місці слизькі ділянки підлоги.

5.16. У зимовий період всі проходи, містки, переходи водоочисних споруд та майданчики біля люків, що знаходяться на відкритому повітрі, повинні систематично очищатися від снігу, льоду та посипатися піском.

5.17. Забороняється під час видалення плаваючих речовин з відстійних споруд перелазити через огорожі, ставати на стінки споруд, водозбірні лотки,  а також ходити по трубопроводах, по краях стінок каналів і споруд.

5.18. Забороняється спускатися у колодязі, ємності, камери для керування водозапірною арматурою працівнику без його страхування працівником, який перебуває на поверхні.

5.19. За відсутності приводу колонки для керування засувками необхідно користуватися спеціальною штангою.

5.20. Забороняється переповнювання ємностей та витік рідини через фланцеві з'єднання і сальникові пристрої. Перекачування стічних вод, що містять кислоти і токсичні речовини, розчини реагентів, їх дозування необхідно проводити із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту.

5.21. У разі появи течі в будь-якій водоочисній споруді, трубопроводі стічних вод або розчинів реагентів подавання рідини необхідно негайно припинити і повідомити про пошкодження, що виникли.

5.22. Під час огляду водоочисних споруд необхідно користуватися визначеними на місцевості проходами, в нічний час ці ділянки повинні обов'язково мати стаціонарне освітлення. У особливих ситуаціях слід застосувати для огляду споруди переносні світильники на напругу не вище 42 В.

5.23. Огляд мереж і внутрішніх поверхонь ємностей слід проводити із застосуванням переносних світильників на напругу не вище 12 В.

5.24. Забороняється: надягати, знімати і поправляти приводні паси на працюючому устаткуванні; чистити, обтирати або змащувати частини механізмів, що обертаються або рухомі, а також перелазити або просовувати руки за огорожу; ставати на огорожу майданчиків, захисні кожухи, а також на трубопроводи, конструкції та перекриття, не призначені для ходіння по них і що не мають спеціальних огорож і поручнів; перебувати поблизу фланцевих з’єднань і арматури для агресивних стоків і реагентів, якщо це не викликано необхідністю обслуговування устаткування.

5.25. Внутрішній огляд і ручне чищення ємностей від осаду, окалини, шламів необхідно виконувати за нарядом-допуском відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08 та глави 2 розділу ІV цих Правил. Перед початком роботи необхідно спорожнити водоочисну споруду, вжити заходів із забезпечення надходження в нього стоків і реагентів, перевірити відсутність шкідливих газів у ємності, вивісити попереджувальні плакати.

5.26. Під час виконання робіт в ємностях працівники повинні бути забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 та запобіжними поясами. Запобіжні пояси повинні мати заплічні ремені та  прикріплені для страхування канати, кінці яких виводяться з ємності на поверхню.

5.27. Роботи усередині ємності необхідно здійснювати із спеціально встановлених настилів. Ходіння по шламу або окалині забороняється.

5.28. Забороняється перебувати у зоні підйому та транспортування вантажу контейнерами.

5.29. Складування окалини та шламу необхідно проводити тільки в спеціально відведених місцях.

5.30. Підготовку фільтрувальних матеріалів для фільтрів необхідно проводити з використанням процесів дроблення, сортування і транспортування, що виключає пилоутворення, а також із використанням засобів зниження шуму та вібрації. Під час завантаження безнапірних фільтрів центральні та бічні канали (кишені) ємностей повинні бути перекриті щитами.

5.31. Працівникам забороняється перебувати на краю споруди (за огорожею) або ставати на жолоб під час перевірки розташування шарів гравію, відбору проб фільтрувального матеріалу та під час промивання фільтру.

5.32. Під час експлуатації купоросних установок необхідно перед пуском вакуум-ежекційних апаратів забезпечити скидання конденсату з паропроводів; відкривати, закривати і плавно регулювати парові вентилі тільки в рукавицях, перебуваючи від вентилів на відстані витягнутої руки.

5.33. Роботи з вентиляції для відкриття трубопроводів необхідно проводити в захисних окулярах і рукавицях згідно з діючими нормами. Під час пропарювання трубопроводу використовується тільки справний шланг, надійно закріплений на штуцері хомутом.

5.34. Роботи на центрифугах слід виконувати в захисних окулярах і рукавицях. Перед запуском центрифуги працівнику необхідно перевірити її технічний стан відповідно до інструкції заводу-виготівника.

5.35. Під час експлуатації центрифуг забороняється: працювати з відкритим або нещільно закритим люком; проводити роботи з підготовки до запуску або усунення технологічних несправностей при зібраній електросхемі; регулювати висоту підйому ножа під час роботи ротора на центрифугах безперервної дії.

5.36. Усі роботи із зневоднення осаду на фільтр-пресі працівники повинні виконувати із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту. Перед запуском преса необхідно провести перевірку технічного стану устаткування відповідно до технологічної інструкції і наявності вільних ємностей під шлам та фільтрат.

5.37. Забороняється: поправляти або ремонтувати фільтрувальну тканину на ходу; обслуговувати фільтр-прес з трубопроводів, бункерів або інших випадкових предметів; торкатися рухомої транспортерної стрічки, спрямовувати її руками, проходити під нею; проводити роботи з усунення технологічних несправностей при зібраній електричній схемі.

5.38. Під час експлуатації бункерів шламу ручне шарування матеріалів, застряглих у бункерах, слід виконувати через спеціальні люки або через грати за допомогою лому або довгих штанг. Спуск працівників у бункери для шарування або усунень зависання забороняється.

5.39. Відбір проб рідини на хімічний аналіз виконується відповідно до затвердженого роботодавцем графіка в пробовідбірних пунктах.

5.40. Відбір проб із споруд, обладнаних пристроями механічного або пневматичного перемішування, слід виконувати тільки після зупинки цих пристроїв.

5.41. Відбір проб з напірних трубопроводів або ємностей необхідно виконувати поступово, відкриваючи вентиль пробовідбірної лінії; пробовідбірний шланг необхідно спрямовувати убік від себе у підготовлений посуд, не допускаючи розбризкування відібраної рідини.

5.42. Перед відбиранням проб на відкритому повітрі взимку робоче місце необхідно очистити від снігу та льоду, посипати піском. Під час відбору проб стічної рідини необхідно запобігати потраплянню бризок на одяг, шкіру та в очі.

5.43. Під час відбору проб необхідно стояти з навітряного боку. Відібрані колби з пробами необхідно переносити у дерев'яних ящиках з гніздами, що забезпечують стійкість положення цих колб.

5.44. Забороняється заходити за межі огорож відкритих ємностей, користуватися несправними перехідними містками, майданчиками, сходами, поручнями, переносити посуд у руках без тари.

5.45. Споруди та апарати, що потребують спостереження за температурою, тиском та іншими параметрами і які знаходяться на значній відстані від робочого місця, повинні бути забезпечені контрольно-вимірювальними приладами на місці установки агрегату із дистанційним контролем на щиті управління.

5.46. Приміщення з контрольно-вимірювальними приладами, в які введено імпульсні трубки, заповнені горючими газами або токсичними речовинами, повинні бути обладнані загальнообмінною вентиляційною системою з шестикратним повітрообміном на годину.

5.47. Введення імпульсних трубок і захисних труб з провідниками повинні проводитися через зовнішні стіни складів. Під час прокладання імпульсних трубок через внутрішні стіни необхідно укладати їх в металеві кожухи.

5.48. Експлуатувати агрегати, основне технологічне устаткування та механізми у разі несправності сигнальних пристроїв забороняється.

5.49. Налагодження, регулювання, змащення та огляд механічного і електричного устаткування проводяться після їх повної зупинки.

5.50. Маховики запірної арматури встановлюються в положення, що забезпечує їх безпечне обслуговування. У разі необхідності на арматурі встановлюються заглушки. На відключених приводах і пускових пристроях повинні бути вивішені заборонні написи.

5.51. Роботи з ремонту зазначеного устаткування слід виконувати працівниками у спецодязі, у гумових чоботях (холоші брюк надягають поверх чобіт) з використанням індивідуальних захисних засобів: окулярів, гумових рукавичок, касок, респіраторів, гумових фартухів  і за необхідності протигазів.

5.52. Перед початком ремонту працівники повинні вимкнути устаткування та продути його стисненим повітрям. Ємності та трубопроводи, що ремонтують, повинні бути відокремлені від діючих.

5.53. Забороняється підтягувати болти фланцевих з'єднань і ремонтувати устаткування, які знаходиться в роботі. Насоси, призначені для перекачування токсичних розчинів, повинні бути оснащені арматурою, що забезпечує повну її герметичність. Насоси з сальниковим набиванням і торцевим ущільненням  повинні бути обладнані ємностями для збирання витоків із сальника. Фланцеві з'єднання трубопроводів під час роботи повинні бути закриті захисними кожухами.

5.54. Під час ремонту кожухів і фланцевих з'єднань працівнику слід розміщатись осторонь від площини фланця на відстані не менше 0,5 метра.

5.55. Ремонт фланцевих з'єднань і зняття захисних кожухів із них повинні проводитися із застосуванням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01–08.

5.56. Продування стисненим повітрям трубопроводів з агресивними рідинами повинна виконувати бригада не менше ніж з двох працівників за нарядом-допуском.

5.57. Перед початком продування трубопроводу обладнання необхідно зупинити, агресивну рідину злити в скляну ємність, повітропровід (шланг) надійно підключити до трубопроводу, що продувається.

5.58. Продування слід проводити в два етапи: з тиском повітря 0,2–0,3 МПа до повного спорожнення трубопроводу та наступним просушуванням трубопроводу.

VІ. Вимоги охорони праці під час підготовки та дозування засобів обробки водних розчинів

1. Вимоги охорони праці під час підготовки та дозування реагентів для обробки водних розчинів

1.1. Роботи з коагулянтами та негашеним вапном, а також роботи, що супроводжуються виділенням пилу, повинні виконуватись працівниками із застосуванням спеціального одягу та індивідуальних засобів захисту відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (далі - НПАОП 24.0-3.01-04).

1.2. Працівники, що працюють з їдкими лугами (їдкий натр технічний твердий і натр їдкий технічний рідкий), повинні бути забезпечені захисними окулярами, спецодягом, гумовими фартухами і гумовим взуттям відповідно до  вимог НПАОП 24.0-3.01-04. Одяг, на який потрапив їдкий натр, необхідно негайно промити водою, потім нейтралізувати 1% - ним розчином оцтової кислоти і знову промити водою.

1.3. Під час проведення робіт з технічними продуктами фосфатування води, що супроводжуються виділенням пилу, необхідно застосовувати респіратор і захисні окуляри відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04.

1.4. До робіт із фторування води забороняється допускати вагітних жінок, матерів, що годують груддю, та підлітків віком до 18 років. Під час виконання робіт з можливим виділенням фтору в повітря працівники повинні бути забезпечені респіраторами відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04.

1.5. Під час роботи з поліакриламідом, з хлорним вапном і гіпохлоритом кальцію необхідно використовувати засоби індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04 та ДСТУ 7239: 2011 «Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація».

1.6. Роботи в хлораторних повинні виконуватись відповідно до вимог Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 року № 56, зареєстрованих Міністерством юстиції України 01 квітня 2010 року за № 264/17559 (далі - НПАОП 0.00-1.23-10).

1.7. Двері складів та реагентних господарств повинні бути ущільнені по периметру та мати пристрій для утримання їх у закритому стані.

1.8. Подача розчинів реагентів на дільниці виконується після їх готовності до прийняття відповідних реагентів.

1.9. Температура гарячої води для розчинення реагентів не повинна бути вище ніж +60 °С. Після закінчення роботи працівник реагентного відділення повинен ретельно вимити руки, обличчя і змастити руки захисними кремами.

1.10. Розвантаження реагентів слід здійснювати тільки після отримання відповідного розпорядження, а злив кислот із залізничних цистерн - за нарядом-допуском  відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

1.11. Транспортування бутлів з реагентами необхідно здійснювати в плетених корзинах або дерев'яних обриштованих ящиках. Пакувальний матеріал  у корзинах (солома, стружка) для запобігання його загоранню повинен бути просочений вогнетривким захисним розчином. Бутлі повинні закриватися притертими пробками.

1.12. Переносити бутлі з агресивними рідинами необхідно на відповідних засобах, що забезпечують повну безпеку під час їх транспортування. Бутлі необхідно встановлювати надійно без поштовхів, ударів і закріпляти.

1.13. Під час виймання бутлів з корзини або обриштованої ємності, що стоять на підлозі, необхідно обов'язково підтримувати їх дно. Забороняється переносити бутлі на спині, плечі або притиснутими до грудей.

1.14. Під час транспортування бутлів з агресивними рідинами автомобілем їх розміщують вертикально (горловиною вгору) в один ряд і закріплюють. Перебувати у кузові автомобіля забороняється.

1.15. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з бутлями за допомогою підйомних механізмів забороняється.

1.16. Розливати кислоти та інші реагенти з великих ємностей у менші необхідно за допомогою сифона. Під час переливання у бутлі застосовують спеціальну лійку з повітровідвідною трубкою та запобіжним щитком.

1.17. Перекачування кислот із залізничної цистерни слід проводити з верхньої частини цистерни. Забороняється перекачувати кислоти через кран, розташований у нижній частині цистерни, а також використовувати як сифон гумові шланги. Занурення сифона в цистерну і його виймання слід виконувати за допомогою спеціальних механізмів і пристосувань.

1.18. Під час складування реагентів навалом висота шару повинна бути для коагулянту не більше ніж 2 м, для вапна - 1,5 м. Під час складування реагенту в тарі висота шару коагулянту повинна бути не більше ніж 3,5 м а вапна - 2,5 м.

1.19. Ремонтні роботи в реагентних відділеннях необхідно виконувати за нарядом-допуском та після приведення машин і обладнання в безпечний стан відповідно до вимог пункту 1.5 глави 1 розділу ХІV НПАОП 27.0-1.01-08.

2. Вимоги охорони праці під час підготовки хлору

2.1. Роботи, пов’язані з завантаженням, транспортуванням і розвантаженням хлору, повинні здійснюватися за нарядом-допуском з урахуванням вимог НПАОП 0.00-1.23-10.

2.2. До складу бригади працівників з перевезення хлору повинні входити два працівники, водії для трьох автомашин, працівники для роботи на крані та виконання стропильних робіт.

2.3. Завантаження контейнерів в автомобіль необхідно здійснювати навантажувально-розвантажувальною технікою із застосуванням стаціонарних траверс. Балони слід перевозити в спеціальних контейнерах для транспортування.

2.4. У кузові автомобіля контейнери необхідно встановлювати на спеціальні підкладки з дерев'яних брусів, що мають гнізда-виїмки, балони слід розташовувати на стелажах. Під підкладками і стелажами повинні бути прокладки для амортизації, виїмки оббиваються повстю. Вантаж необхідно закріплювати притискним пристроєм, що унеможливлює його пересування в кузові автомобіля.

2.5. Контейнери необхідно розвантажувати і транспортувати до складу за допомогою вантажопідйомних механізмів, балони - на спеціальних ношах або візках з підкладками, що мають вирізи під тару. Забороняється переносити балони на руках і перекочувати.

2.6. Балони, що знов надійшли на склад, і контейнери з хлором повинні бути оглянуті для перевірки справності вентилів. Ці ємності розміщають окремо від тих, що знаходяться на складі, для виявлення можливих витоків.

2.7. Герметичність з'єднань необхідно перевіряти спеціальним розчином. Герметичність вузлів хлораторів, що працюють на низькому тиску, необхідно перевіряти під час пробного пуску за допомогою стисненого повітря або азоту.

2.8. На витратному складі або в хлораторній під час випаровування хлору використовуються контейнери, балони або спеціальні випарники.

2.9. У тамбурах перед входом в хлораторну і на склад хлору необхідно встановлювати шафи для захисних засобів і спеціального одягу.

2.10. Перед входом в хлораторну або в склад хлору працівники повинні переконатися в справній роботі вентиляції та відсутності газу в приміщеннях. Входити в приміщення слід за наявності у кожного працівника ЗІЗОД.

2.11. Загазованість приміщень необхідно перевіряти за допомогою стаціонарних або переносних газоаналізаторів.

2.12. Підключення нових ємностей з хлором, заміна контейнерів і балонів,  відкручування ковпаків, маховиків кранів, трубок від використаних ємкостей та у випадках, коли можливий витік газу, необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

2.13. Забороняється підігрівати ємності з хлором відкритим вогнем, підключати для випаровування більше шести балонів або двох ємностей, збільшувати випаровування хлору за рахунок установлення додаткових балонів або випарників і допускати розлив хлору в дрібну тару.

2.14. Під час виконання ремонтних робіт забороняється використовувати матеріали, не стійкі до хлору: мастильне або бавовняне набивання.

2.15. Під час безперервного витоку хлору балон необхідно помістити в аварійну ємність або до ями дегазації для нейтралізації хлору. Хлор з контейнера необхідно перекачати за допомогою осушеного повітря в резервний контейнер, залишок хлору нейтралізувати в ямі дегазації.

Директор Департаменту
промислової безпеки,
охорони праці, цивільного
та фізичного захисту,
трудової та соціальної політики





О.М. Онищенко




Додаток 1
до Правил охорони праці для водних
господарств у чорній металургії
(пункт 3.7 глави 3 розділу IV)

ВЕЛИЧИНИ
безпечних зон під час пневматичних випробувань трубопроводів

Матеріал труби, випробувальний тиск, МПа

Діаметр трубопроводу, м

Мінімальна відстань від осі трубопроводу до межі безпечної зони, м

Сталеві трубопроводи за тиску до 1,0 МПа

до 0,3
0,3-1,0
більше ніж 1,0

7
10
20

Чавунні трубопроводи за тиску 0,15 МПа (випробування до засипання траншей)

до 0,5
більше ніж 0,5

10
20

Чавунні трубопроводи за тиску 0,6 МПа (випробування після засипання траншей)

до 0,5
більше ніж 0,5

15
25




Додаток 2
до Правил охорони праці для водних
господарств у чорній металургії
(пункт 1.52 глави 1 розділу V)

МАСА
вантажу, що перевозять, залежно від параметрів льодового покриття

Вид навантаження

Маса навантаження, т

Безпечна товщина річкового крижаного покриву за температури повітря від-1 °С до -20 °С, м

Мінімальна відстань між транспортними засобами під час пересування по льоду, м

Працівник зі спорядженням

0,1

0,10

5

Гужовий транспорт

1,2

0,20

11

Автомашина з вантажем

6,5

0,35

25

Автосамоскид з вантажем або бульдозер

8,5

0,39

25

Автотягач з вантажем або трактор

10

0,40

26

Трактор з вантажем

20

0,55

30

Максимальний вантаж

до 40

0,95

38




Додаток 3
до Правил охорони праці для водних
господарств у чорній металургії
(пункт 1.62 глави 1 розділу V)

ВІДСТАНЬ
до земляних дамб та гребель від стрілового крана

Висота відкосу, м

Найменша відстань від основи відкосу до найближчої опори та при ґрунті (насипному), м

піщаний і гравійний

супіщаний

суглинистий

глинистий

1

1,5

1,25

1,0

1,0

2

3,0

2,4

2,0

1,5

3

4,0

3,6

3,25

1,75

4

5,0

4,4

4,0

3,0

5

6,0

5,3

4,75

3,5




вверх