Документ v9607201-07, текущая редакция — Принятие от 27.09.2007

                  МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ 
Л И С Т
27.09.2007 N 31-26030-12-29/19607

Міністерство фінансів розглянуло лист щодо порядку
направлення у відрядження працівників бюджетних установ і
повідомляє.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок
направлення у відрядження (в тому числі державних службовців і
працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або
частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів),
є: Указ Президента України від 18 вересня 1996 року N 841/96
( 841/96 ) "Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності
органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин" (із змінами,
внесеними Указом Президента України від 22 серпня 2005 року
N 1188/2005 ( 1118/2005), постанови Кабінету Міністрів України від
23 квітня 1999 року N 663 ( 663-99-п ) "Про норми відшкодування
витрат на відрядження в межах України та за кордон", від
11 грудня 1992 року N 698 ( 698-92-п ) "Про вдосконалення порядку
здійснення службових відряджень за кордон", від
15 березня 2002 року N 337 ( 337-2002-п ) "Про службові
відрядження в межах України керівників органів виконавчої влади та
Секретаріату Кабінету Міністрів України" та Інструкція про
службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена
наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року
N 59 ( z0218-98 ) (далі - Інструкція про службові відрядження).
До питання 1. Згідно з Інструкцією про службові відрядження
( z0218-98 ):
направлення працівника підприємства (установи, організації) у
відрядження в межах України здійснюється керівником цього
підприємства (установи, організації) або його заступником і
оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту
призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник,
строку й мети відрядження;
відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу
(розпорядження) керівника підприємства (установи, організації)
після затвердження завдання, в якому визначаються мета виїзду,
термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за
запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису
витрат.
При здійсненні службових відряджень за кордон державних
службовців рішення про відрядження приймається керівниками
центральних та місцевих органів виконавчої влади, а в разі їх
відсутності - першими заступниками керівників зазначених органів.
Разом з тим слід зазначити, що при направленні у службове
відрядження членів Кабінету Міністрів України, працівників
Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і
місцевих органів виконавчої влади та їх заступників слід
керуватися постановами Кабінету Міністрів України від
15 березня 2002 року N 337 ( 337-2002-п ) (при відрядженнях в
межах України) та від 11 грудня 1992 року N 698 ( 698-92-п ) (при
відрядженнях за кордон), якими, зокрема, визначені особи, які
приймають рішення про направлення у службове відрядження згаданих
посадових осіб.
До питання 2. Переліки документів, що подаються особам, які
приймають рішення про службові відрядження, визначено пунктами 1
(абзац шостий) і 5 (абзац третій) постанови Кабінету Міністрів
України від 11 грудня 1992 року N 698 ( 698-92-п ), зокрема:
для оформлення службового відрядження за кордон працівників
Секретаріату Кабінету Міністрів України, керівників центральних і
місцевих органів виконавчої влади та їх заступників подаються
особам, які дають дозвіл на відрядження, лист із визначенням мети
виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обґрунтуванням
джерел фінансування, проекти директив, вказівок і технічних
завдань, погоджені з Міністерством закордонних справ, копія
офіційного запрошення і кошторис витрат;
для оформлення службового відрядження за кордон державним
службовцям подаються особам, які приймають рішення про таке
відрядження, відповідна заява з обґрунтуванням необхідності виїзду
і строків та зазначенням умов перебування за кордоном, а також
технічне завдання, кошторис витрат і пропозиції щодо джерел
фінансування.
До питання 3. Що стосується документів, які підтверджують
зв'язок відрядження з основною діяльністю бюджетної установи, то,
виходячи із Загальних положень Інструкції про службові відрядження
( z0218-98 ), такими документами є: запрошення сторони, яка
приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що
направляє у відрядження; укладений договір (контракт) та інші
документи, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити
цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь
відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які
проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності
підприємства, яке відряджає працівника.
До питання 4. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів
України від 1 грудня 1995 року N 963 ( 963-95-п ) "Про деякі
заходи забезпечення раціонального використання державних валютних
коштів" у разі відрядження за кордон працівників міністерств,
інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади,
державних підприємств, установ і організацій придбання авіаквитків
для зазначених осіб здійснюється виключно на рейси, які
виконуються українськими авіакомпаніями.
Абзацом другим цього пункту, як виняток, допускається
придбання авіаквитків на рейси іноземних авіакомпаній з дозволу
керівника відповідного органу державної виконавчої влади,
підприємства, установи і організації у разі, коли в день відльоту
у відрядження до іншої країни і назад закордонні рейси
українськими авіакомпаніями не виконуються.
За дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від
1 грудня 1995 року N 963 ( 963-95-п ) керівники відповідних
органів державної виконавчої влади, державних підприємств, установ
і організацій несуть персональну відповідальність (абзац третій
пункту 1 постанови) згідно з нормами чинного законодавства
України.
Заступник Міністра А.Кравець



вверх