Документ v8945805-13, текущая редакция — Ухвалення судового рішення от 15.01.2014, основание - v8945805-14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013

№ 2а-8945/12/2670

{Додатково див. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду
№ 2а-8945/12/2670 від 15.01.2014}

(письмове провадження)

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів - Огурцова О.П., Погрібніченка І.М. у порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Національної комісії регулювання електроенергетики України Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (за участю третіх осіб - НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Надра Інвест", КП "Регал Петролеум Корпорейшен Лімітед" Momentum Enterprises (Eastern Europe) Limited Carpatsky Petroleym Corporatium ПАК "Надра України" ДП "Полтавнафтогазгелогія", Спільного українсько-американського підприємстві "УкрКарпатОйл ЛТД", НГВУ "Полтаванафтогаз"), про скасування постанови.

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач, правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Укрнафта") звернулось до адміністративного суду з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - відповідач 1), в якому просило визнати протиправними та скасувати з дати прийняття постанови відповідача від 25.12.2008 р. №№ 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм, діючого станом на 25.12.2008 р., законодавства України у сфері регулювання енергетики, з перевищенням наданих законами України повноважень, прийняті протиправні постанови, якими позивачу затверджені ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) на 2008 рік, видобутий відповідно до договорів спільної діяльності, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані постанови законними та такими, що прийняті ним на підставі та на виконання законодавчих вимог, а затверджені оскаржуваними постановами ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) на 2008 рік, є економічно обґрунтованими, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок та спосіб затвердження ціни на природний газ власного видобутку, просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2010 р. позов ВАТ "Укрнафта", залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 р., задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовані з дати прийняття постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 р. №№ 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 р. рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, Вищий адміністративний суд України надав обов'язкові для виконання вказівки, на перевірку, чи були прийняті спірні постанови з дотриманням порядку, передбаченого Регламентом Національної комісії регулювання електроенергетики України, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 280 від 01.03.2007 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2012 р. справу прийнято до розгляду та присвоєно новий номер 2а-8945/12/2670.

У судовому засіданні, 31.07.2012 р. судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - відповідач 2).

У судове засідання, призначене на 09.09.2013 р., треті особи не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником договорів про спільну інвестиційну діяльність, а саме: від 14.09.95 р. № 410/95, укладеним з Компанією Карпатські Петролеум Корпорейшн; від 24.12.97 р. № 999/97, укладеним з Компанією "Моментум Ентерпрайзис (Істерн Юроп) ЛТД" (Кіпр); від 20.07.2004 р. № 35/809-СД, укладеним з Приватною компанією "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (Великобританія); від 21.12.2000 р. № 5/56, укладеним з ТОВ "Надра-Інвест"; від 24.02.2003 р. № 35/78, укладеним з НАК "Надра України"; від 01.07.2007 р. № 35/71, укладеним зі спільним підприємством "УкрКарпатОйл ЛТД".

На виконання ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" позивач звернувся до відповідача-1 листами від 25.02.2008 р. з проханням затвердити ціну реалізації природного газу на 2008 рік по вищезазначеним договорам про спільну діяльність, які не можуть бути нижчими:

по договору від 14.09.95 № 410/95 - ніж 526,26 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності " 0" %) або ж 544,98 грн.(у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "10" %);

по договору від 24.12.97 р. № 999/97 - ніж 538,94 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %) або ж 582,87 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "10" %);

по договору від 20.07.2004 р. № 35/809-СД - ніж 507,35 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %) або ж 545,43 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "10" %);

по договору від 21.12.2000 р. № 5/56 - ніж 1385,80 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %) або ж 1496,36 грн. (у т.ч. ПДВ)/1000 куб.м (при рентабельності "10" %);

по договору від 24.02.2003 р. № 35/78 - ніж 704,95 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності " 0" %);

по договору від 01.07.2007 р. № 35/71 - ніж 1304,10 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %).

Листами від 25.03.2008 р. № 1809/14/17-08, від 04.04.2008 р. № 2145/24/17-08, від 14.04.2008 р. № 2406/14/17-08, 26.06.2008 р. № 4005/24/17-08, 26.06.2008 р. № 4006/24/17-08 відповідач-1 неодноразово повідомляв позивача, що подана ним інформація не містить відповідні документи та матеріали необхідні для розрахунку цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), що не дає йому можливості здійснити відповідний аналіз та прийняти виважене рішення щодо їх рівнів.

Також, зазначеними листами зазначався перелік документів, які необхідно було подати позивачу для обґрунтування рівня представлених ним цін.

Проте станом на 26.06.2008 року документи та матеріали необхідні для розрахунку ціни в повному обсязі відповідачем-1 від позивача не отримані, що позбавило його можливості здійснити відповідний аналіз та прийняти виважене рішення щодо рівня ціни на природний газ, видобутий в 2008 році.

Враховуючи зазначене, листом від 26.06.2008 р. № 4015/24/17-08 відповідач-1 повторно звернувся до позивача з пропозицією надати матеріали та розрахунки відповідно до переліку.

Подані позивачем документи на обґрунтування рівня цін на природний газ по вищезазначеним договорам про спільну діяльність, попередньо розглядалися на нарадах відповідача-1 стосовно попереднього розгляду матеріалів щодо рівнів цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ видобутий по відповідним договорам про спільну діяльність від 25.07.2008 р., від 03.09.2008 р., за результатами яких вирішено прийняти до уваги надані матеріали щодо затвердження ціни на природний газ (в тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно договорів спільної інвестиційної діяльності, але у зв'язку з тим, що вони подані не в повному обсязі, здійснити відповідні розрахунки неможливо. Таким чином, позивачу рекомендовано подати відповідачу-1 додаткові документи.

Позивачем подавалися додаткові документи на обґрунтування рівня цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ видобутий по відповідним договорам про спільну діяльність, проте, як вбачається з листа відповідача-1 від 24.11.2008 р. № 7125/24/17-08, станом на 26.11.2008 р. документи та матеріали необхідні для розрахунку економічно обґрунтованих цін на видобутий в 2008 році природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) в повному обсязі не отримані, що не дає можливості відповідачу-1 здійснити відповідний аналіз та прийняти виважене рішення щодо їх рівнів. Тому, в черговий раз позивачу запропоновано терміново надати матеріали та розрахунки в повному обсязі відповідно до переліку.

На нараді стосовно попереднього розгляду матеріалів щодо рівнів цін на природний газ (в т.ч. нафтовий (попутний) газ) видобутий суб'єктами господарювання по договорам Спільної діяльності з позивачем від 25 листопада 2008 року, відповідачем-1 за результатами розгляду матеріалів та обговорення вирішено, зокрема, отримати від суб'єктів господарювання, які здійснюють спільну інвестиційну діяльність з видобутку природного газу відповідно до укладених договорів між нафтогазовидобувними управліннями позивача та іншими суб'єктами господарювання кошториси до наданих договорів на послуги по видобутку, підготовці, збору, транспортуванню газу природного та оренді свердловин.

Доказів надання позивачем всіх неодноразово витребуваних відповідачем-1 документів, а саме: детальне, постатейне обґрунтування та документальне підтвердження розподілу витрат по собівартості та прибутку продукції видобутку газоконденсатних та нафтових свердловин; інформацію щодо обсягів видобутку по кожній свердловині та тиску природного газу з документальним підтвердженням актами приймання-передачі газу з газопереробних заводів; кошториси до всіх наданих договорів з надання послуг по капітальному та поточному ремонту, з видобутку, збору, підготовці продукції свердловин Битків-Бабченського родовища, з детальним обґрунтуванням та розрахунками по кожній складовій кошторису та поясненнями щодо їх зростання в 2008 році; протоколи узгодження договірної ціни на послуги до зазначених договорів з детальним обґрунтуванням та розрахунками по кожній складовій ціни та поясненнями щодо її зростання в 2008 році; акти виконаних робіт протягом 2007 - 2008 років по видобутку продукції з виокремленням природного газу (в тому числі нафтового(попутного) газу) з детальним обґрунтуванням та розрахунками кожної складової, позивачем суду не надано.

Враховуючи отриманий обсяг документів, Управлінням цінової та тарифної політики нафтогазового комплексу відповідача-1 було проаналізовано надані матеріали та розрахунки, щодо необхідних витрат на 2008 рік, а також очікувані результати діяльності з видобутку природного газу за 2007 рік, динаміку витрат та обсягів видобутку за 2006 - 2007 роки, здійснено розрахунки цін природного газу видобутого по договорам спільної інвестиційної діяльності та запропоновано (внесено подання) затвердити наступні рівні цін на газ власного видобутку по договорам спільної інвестиційної діяльності позивача:

по договору від 14.09.95 № 410/95 - 278 грн. за 1000 куб.м;

по договору від 24.12.97 р. № 999/97 - 278 грн. за 1000 куб.м;

по договору від 20.07.2004 р. № 35/809-СД - 292 грн. за 1000 куб.м;

по договору від 21.12.2000 р. № 5/56 - 285,18 грн. за 1000 куб.м;

по договору від 24.02.2003 р. № 35/78 - 288 грн. за 1000 куб.м;

по договору від 01.07.2007 р. № 35/71 - 285,18 грн. за 1000 куб.м.

Визначені ціни були узгоджені з Мінекономіки.

На відкритому засіданні відповідача-1, яке відбулося 25.12.2008 р., розглядалося питання затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ на 2008 рік, видобутий згідно з зазначеними вище договорами спільної інвестиційної діяльності.

У процесі обговорення питання щодо затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) на 2008 рік, позивач висловлював зауваження до пропозицій Управління цінової та тарифної політики нафтогазового комплексу в частині не включення деяких витрат при здійсненні розрахунків для затвердження цін на газ власного видобутку, врахування витрат минулих періодів тощо.

На такі зауваження, комісією були надані обґрунтовані пояснення, відповідно до яких, у зв'язку з ненаданням відповідачу-1 детальної, обґрунтованої та документально підтвердженої інформації (постатейного розподілу витрат, договорів з надання послуг по підготовці природного газу, по капітальному та поточному ремонту, з видобутку, збору, транспортуванню та кошторисів до них, тощо), комісія погоджується з пропозицією управління у частині затвердження цін.

Порадившись на місці, Комісія вирішила затвердити ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий згідно з відповідними договорами про спільну діяльність відповідно до пропозиції управління цінової та тарифної політики нафтогазового комплексу, а також рекомендувала позивачу надати до відповідача-1 необхідні обґрунтовані матеріали для їх розгляду та прийняття відповідного рішення.

Результати такого затвердження, закріплені виданими відповідачем-1 оскаржуваними постановами, а саме:

постановою від 25.12.2008 р. № 1534 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної інвестиційної діяльності від 14.09.95 № 410/95", якою затверджено ціну на природний газ у розмірі 278 грн. за 1000 куб.м;

постановою від 25.12.2008 р. № 1535 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.12.97 № 999/97", якою затверджено ціну на природний газ у розмірі 287 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ);

постановою від 25.12.2008 р. № 1536 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 20.07.2004 № 35/809-СД", якою затверджено ціну на природний газ у розмірі 292 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ);

постановою від 25.12.2008 р. № 1537 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 21.12.2000 № 5/56", якою затверджено ціну на природний газ у розмірі 285,18 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ);

постановою від 25.12.2008 р. № 1538 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.02.2003 № 35/78", якою затверджено ціну на природний газ у розмірі 288 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ);

постановою від 25.12.2008 р. № 1539 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 01.07.2007 № 35/71", якою затверджено ціну на природний газ у розмірі 285,18 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

Позивач вважає такі постанови відповідача-1 від 25.12.2008 р. №№ 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з перевищенням наданих відповідачу-1 законами повноважень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у 2008 році, розгляд та вирішення даної справи здійснюється з урахуванням законодавства, які діяли на момент прийняття оскаржуваних постанов.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України "Про ціни і ціноутворення".

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (ст. 1).

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення, зокрема, протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення; соціальних гарантій населенню в разі зростання цін.

Згідно ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державна цінова політика у сфері діяльності суб'єктів природних монополій реалізується відповідно до законодавства про природні монополії.

Статтею 12 значеного Закону встановлено, що, крім іншого, державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" на Національну комісію з питань регулювання електроенергетики покладено функції регулювання діяльності господарюючих суб'єктів у сфері видобутку та реалізації нафти і газу, транспортування і розподілу природного газу, транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопроводами.

Згідно положень п. 6 зазначеного Указу Президента України основними завданнями національних комісій, зокрема, і Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, є формування цінової політики та встановлення тарифів на відповідні товари та послуги.

Відповідно до п. п. 1, 2 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.98 р. № 335/98 (далі - Положення), Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) є незалежним позавідомчим постійно діючим державним органом, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Одним із основних завдань НКРЕ є, забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі (п. 3 Положення).

НКРЕ, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, захищає в межах своїх повноважень інтереси споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій; формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин (п. п. 15, 16 п. 4 Положення).

Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого комісією регламенту (п. 11 Положення).

Виключно на засіданнях Комісії розглядаються питання, крім іншого, прийняття постанов і розпоряджень.

Згідно п. 13 Положення Комісія в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень.

Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродукції.

Статтею 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж, зокрема, всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому цієї статті.

Відповідно до Тимчасового порядку становлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1697, роздрібні ціни на природний газ встановлює НКРЕ, для чого:

1) аналізує такі матеріали, подані НАК "Нафтогаз України": розрахунок ціни природного газу власного видобутку з обґрунтуванням її складових (зокрема, величини повної собівартості видобутку природного газу, капітальних вкладень та всіх обов'язкових платежів до бюджету) і пояснювальною запискою на розрахунковий період, складеною з урахуванням звітних даних за попередній рік в цілому по Компанії та у розрізі газодобувних підприємств; обґрунтування витрат, пов'язаних з реалізацією природного газу, та їх складових; аналітично-статистичні дані про споживання природного газу населенням, розподіл загальних обсягів за структурою використання та групування за річними обсягами споживання, наявність лічильників на розрахунковий період, відповідні звіти за попередній рік; пропозиції щодо диференціації роздрібних цін на природний газ з урахуванням вимог пунктів 2 і 6 цього Тимчасового порядку.

2) на підставі їх аналізів проводить розрахунок роздрібних цін на природний газ, узгоджує, їх з Мінекономіки та приймає рішення про затвердження зазначених цін у порядку, передбаченому Регламентом НКРЕ.

Порядок підготовки матеріалів до розгляду на засіданні Комісії; порядок проведення засідань Комісії; порядок розгляду питань на засіданнях Комісії; функції посадових осіб Комісії; основні правила етикету на засіданнях Комісії; особливості діловодства в Комісії; інші питання внутрішньої діяльності Комісії визнає Регламент Національної комісії регулювання електроенергетики України, затверджений постановою НКРЕ від 14 лютого 2000 р. № 133 (у редакції постанови НКРЕ від 01.03.2007 р. № 280) (далі - Регламент).

Згідно Регламенту визначено, що засідання Комісії є відкритими і гласними, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або комерційної таємниці, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом.

Розгляд питань, прийняття рішень проводяться Комісією колегіально.

Рішення приймаються тільки тими членами Комісії, які брали участь у розгляді питання на засіданні комісії.

Основною формою роботи Комісії є засідання.

Виключно на засіданнях Комісії розглядаються питання, зокрема, прийняття постанов та розпоряджень.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три члени Комісії.

Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії.

Засідання Комісії веде Голова Комісії.

Засідання Комісії протоколюється. Ведення протоколу засідань Комісії здійснює Секретаріат Комісії. Протокол засідання Комісії підписують головуючий на засіданні і секретар.

У протоколі засідання зазначаються: рік, місяць, число засідання; найменування і склад Комісії; прізвище секретаря, учасників засідання та інших заінтересованих осіб; питання, що розглядаються; короткий зміст пояснень учасників засідання; досилання на факти, які учасники засідання просили відобразити у протоколі; результати поіменного голосування; протокольні рішення; проголошені рішення (постанови чи розпорядження).

Рішення, прийняті на пленарному засіданні, оформлюються постановами; рішення, прийняті на робочому засіданні, постановами і розпорядженнями.

Аналіз викладених законодавчих норм та матеріалів справи свідчить про те, що оскаржувані постанови були прийняті відповідачем-1 з дотриманням порядку, передбаченого Регламентом НКРЕ, затвердженим постановою НКРЕ від 14.02.2000 р. № 133 (у редакції постанови НКРЕ від 01.03.2007 р. № 280).

Крім того, за результатом системного аналізу вищезазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку про те, що відповідач-1 наділений виключними повноваженнями визначення ціни на природний газ, тобто фактично дискреційними повноваженнями, у зв'язку з чим слід зазначити наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.80 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд також звертає увагу на положення постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади, які заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, що суперечить його завданню - здійсненню правосуддя.

Відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, позивачем не подані суду належні та допустимі докази, які б обґрунтовували представлену ним у позові позицію.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних постанов з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя

Р.О. Арсірій

Судді:

О.П. Огурцов
І.М. Погрібніченко

{Текст взято з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/}



вверх