Документ v0049527-09, текущая редакция — Принятие от 25.09.2009

                                                          
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙ
Н А К А З
25.09.2009 N 49

Про затвердження Галузевої програми підвищення
енергоефективності економіки України шляхом
впровадження інновацій на 2010-2014 роки

На виконання пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів
України від 17 грудня 2008 року N 1567-р ( 1567-2008-р ) "Про
програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання
енергоресурсів" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити погоджену з Національним агентством України з
питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів
(лист від 1 вересня 2009 року N 1477-01/13/2-09) Галузеву програму
підвищення енергоефективності економіки України шляхом
впровадження інновацій на 2010-2014 роки, що додається.
2. Визначити Департамент інвестицій (Р.Лукач) відповідальним
за проведення моніторингу та узагальнення результатів Галузевої
програми підвищення енергоефективності економіки України шляхом
впровадження інновацій на 2010-2014 роки.
3. Заступнику Голови Державного агентства України з
інвестицій та інновацій Я.Савченку та Департаменту інвестицій
(Р.Лукач) в установленому порядку:
3.1. Забезпечити реалізацію Галузевої програми підвищення
енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій
на 2010-2014 роки;
3.2. У двотижневий строк розробити та подати на затвердження
проект Плану заходів на 2010 рік до Галузевої програми підвищення
енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій
на 2010-2014 роки;
3.3. У тижневий строк після затвердження забезпечити
направлення Плану заходів на 2010 рік до Галузевої програми
підвищення енергоефективності економіки України шляхом
впровадження інновацій на 2010-2014 роки Національному агентству
України з питань забезпечення ефективного використання
енергетичних ресурсів;
3.4. У двотижневий строк розробити проект
нормативно-правового акта про визначення критеріїв відбору
інвестиційних та інноваційних проектів для впровадження
енергозберігаючих та енергоефективних технологій і забезпечити
його погодження з Національним агентством України з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів,
іншими заінтересованими органами.
4. Управлінню господарського, документального забезпечення та
контролю (Дьяченко Н.Ж.) довести цей наказ до відома заступників
Голови, директорів Департаменту інвестицій, Департаменту
інновацій, Юридичного департаменту Державного агентства України з
інвестицій та інновацій, а також керівників регіональних центрів
інноваційного розвитку та Державної інноваційної
фінансово-кредитної установи.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Я.Савченка.
Т.в.о. Голови С.Власенко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
агентства України
з інвестицій та інновацій
25.09.2009 N 49

ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА
підвищення енергоефективності економіки України
шляхом впровадження інновацій на 2010-2014 роки

Визначення проблеми, на розв'язання якої
спрямована Програма
Попередній досвід світової економіки свідчить про те, що коли
приріст валового внутрішнього продукту (далі - ВВП)
супроводжується приростом споживання паливно-енергетичних ресурсів
(далі - ПЕР) - загострюються екологічні проблеми, з'являється
небезпечна залежність економік країн світу від мінеральних
ресурсів, часто імпортованих. Саме політика раціонального
енергоспоживання - як результат світової енергетичної кризи
70-х років - зламала цю небезпечну тенденцію. На всіх стадіях розвитку економіки України характерні високі
рівні енергоємності ВВП. Це обумовлено, у тому числі, застарілістю
та недосконалістю технологій, що використовуються, відсутністю
економічних стимулів ефективного використання енергоресурсів. Водночас, Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка
менш ніж на 50% задовольняє свої потреби в ПЕР за рахунок власного
їх видобутку. На рівень енергоефективності впливають такі внутрішні
чинники, зокрема: ефективність використання ресурсів для
виробництва товарів та послуг, цінова політика на енергоресурси,
рівень розвитку транспортної інфраструктури, географічне
розташування країни, у першу чергу, кліматичні умови тощо. На необхідність забезпечення відповідного рівня
енергоефективності також впливають зовнішні чинники Кіотського
протоколу ( 995_801 ). Аналіз проблем енергоефективності свідчить про те, що
необхідно здійснювати заходи з енергозбереження на усіх стадіях -
виробництво, транспортування та споживання енергетичних ресурсів.
Кожна із зазначених стадій має свої фактори впливу та можливості
максимально ефективного використання ресурсів. Ситуація з енергоємністю ВВП об'єктивно обмежує
конкурентоспроможність національного виробництва і лягає важким
тягарем на економіку - тим більше в умовах її зовнішньої
енергетичної залежності. На відміну від країн Заходу, де
енергозбереження є елементом економічної та екологічної
доцільності, для України це питання виживання, оскільки й досі не
вирішена проблема збалансованого платоспроможного споживання ПЕР.
Вона, у свою чергу, має гостро негативні соціальні та економічні
наслідки: - конкурентоспроможність вітчизняної, надто енергоємної
продукції досягається лише ціною значного зниження складової
витрат на оплату праці; - значна частина міського населення забезпечується
водопостачанням лише "за графіком", а якість теплопостачання часто
не відповідає встановленим вимогам; - поступово руйнується інфраструктура паливно-енергетичного
комплексу (ПЕК) і комунальних підприємств водо- та
теплопостачання. Іншим аспектом проблеми раціонального використання
енергоресурсів є зменшення забруднення довкілля. Проте
найефективнішим у цьому відношенні є використання відновлюваних
джерел енергії (вітру, сонця, біомаси тощо). На сьогодні вони, як
правило, дорожчі порівняно з великою енергетикою. Саме тому
країни ЄС здійснюють послідовну політику щодо їх запровадження,
законодавчо визначаючи обов'язкові обсяги їх використання. В
умовах стійкого зростання світових цін на ПЕР відновлювані джерела
стають дедалі рентабельнішими. Ще один аспект проблеми енергоефективності пов'язаний з
енергетичною залежністю нашої держави, оскільки неефективне
споживання ПЕР потребує їх імпорту в обсязі понад 50%, що створює
істотну залежність від країн-експортерів. Разом з тим, потенціал
енергозбереження, який може бути досягнутий в Україні, становить
до 48% від обсягу спожитих ПЕР. Його реалізація дозволить зняти
гостроту проблеми зовнішньої енергетичної залежності. Основною рушійною силою політики у сфері енергозбереження має
стати розвиток фінансових механізмів його стимулювання. Водночас,
потребує удосконалення законодавство у сфері енергозбереження. Підвищення енергоефективності національної економіки
потребує, зокрема, значних витрат на технічне переозброєння
виробництва. Оцінки, які враховують реальні можливості економіки
забезпечити ці витрати, показують, що лише за умови своєчасної
реалізації заходів з енергозбереження можливе досягнення
показників енергоємності ВВП, властивих нині розвиненим країнам. Структурно-технологічна перебудова економіки країни в цілому,
її окремих галузей, підприємств та технологічних процесів
передбачає, у першу чергу, технічне переозброєння виробничих
підприємств за рахунок впровадження інноваційних та інвестиційних
проектів з новітніх енергоефективних технологій, обладнання та
побутових приладів, що у свою чергу, дасть змогу поступово вивести
з експлуатації морально застаріле та фізично зношене устаткування. Програма передбачає системне запровадження інновацій з
урахуванням специфіки енергозберігаючих технологій, направлена на
залучення коштів підприємств та коштів іноземних інвесторів для
реалізації інноваційних проектів. Така реалізація впровадження
новітніх прогресивних технологій має забезпечити зниження рівня
енергоємності вироблення одиниці продукції, робіт, послуг,
докорінного зменшення втрат та понаднормативних витрат ПЕР при
виробництві, транспортуванні та споживанні відповідної продукції,
робіт, послуг, збільшення обсягів випуску та впровадження
енергоефективного обладнання і устатування, необхідного для
зменшення споживання енергоресурсів в усіх галузях економіки та
населення України.
Мета програми
Програма має на меті створення сприятливих умов для стійкого
зниження енергоємності ВВП, підвищення ефективності використання
ПЕР і забезпечення конкурентоспроможності національної економіки
шляхом підтримки інвестиційних та інноваційних проектів з
енергоефективності й енергозбереження та створення інституційних
засад щодо розвитку відповідної інфраструктури інноваційної
діяльності та формування сприятливого інвестиційно-інноваційного
середовища (підтримка продукування нових (наукових) знань та їх
комерційне використання; впровадження та реалізація
енергозберігаючих і енергоефективних технологій відповідно до
пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; підтримки
інноваційної діяльності суб'єктів господарювання в сфері
енергозбереження та енергоефективності). Виконання Програми надасть можливість: - забезпечити впровадження новітніх енергоефективних
технологій і обладнання, передусім у базових та пріоритетних
галузях економіки; - скоротити обсяги використання ПЕР, природних ресурсів, води
та збільшення частки використання нетрадиційних та відновлюваних
джерел енергії при виробництві товарів та наданні послуг; - підвищити рівень енергетичної безпеки України шляхом
зниження показника енергоємності ВВП з наближенням його до рівня
розвинутих країн світу; - підвищення конкурентоспроможності національної економіки.
Перелік показників, за якими здійснюватиметься
оцінка досягнення мети Програми
Реалізація Програми направлена на зменшення енергоємності
виробництва, зменшення витрат ПЕР при виробленні продукції,
забезпечення економії бюджетних коштів та передбачає здійснення
відповідних організаційно-правових, фінансово-економічних та
технічних заходів. Оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямована
Програма, здійснюється на основі моніторингу за результатами
виконання Державним агентством України з інвестицій та інновацій
заходів, передбачених Планом заходів до цієї Програми на
відповідний рік, починаючи з 2010 року. До переліку показників, за якими здійснюватиметься оцінка
досягнення мети, відносяться такі: - обсяг та ефективність інвестицій, залучених в енергетичну
сферу в цілому та в її окремі галузі, зокрема, для вирішення
завдань з енергозбереження та енергоефективності; - кількість здійснених незалежних експертних оцінок
інвестиційних та інноваційних пропозицій з енергоефективності та
енергозбереження; - кількість та ефективність перспективних технологій для їх
реалізації в енергетичній сфері в цілому та в її окремих галузях,
зокрема для вирішення завдань з енергозбереження та
енергоефективності; - кількість впроваджених технологій (у вигляді об'єктів права
інтелектуальної власності); - кількість та ефективність залучених технологій шляхом
трансферу; - кількість та ефективність отриманих та/або використаних
об'єктів права інтелектуальної власності в рамках реалізації
Програми; - кількість суб'єктів, залучених до інноваційної та
інвестиційної діяльності, зокрема за рахунок налагодження нових
форм партнерських відносин, у тому числі посередницької
діяльності; - кількість підготовлених пропозицій щодо запровадження та
формування галузевих програмних заходів інших центральних органів
виконавчої влади; - кількість профінансованих інноваційних та інвестиційних
проектів та їх ефективність для реалізації в енергетичній сфері; - обсяг залученого фінансування, яке спрямовуватиметься на
фінансування заходів Програми; - кількість здійснених заходів з інформування громадськості. Оцінка успішності реалізації Програми визначається за
результатами створення умов для: - змін у структурі виробництва (впровадження
науково-технологічних досягнень; модернізація спеціалізації;
розвиток електрифікації, механізація і автоматизація виробництва;
оптимальне використання природних ресурсів; розвиток транспортних
комунікацій); - модернізації або заміни наявного енергоємного обладнання; - запровадження новітніх енергоефективних та
енергозберігаючих технологій, ефективне використання об'єктів
права інтелектуальної власності або розробка нових; - підвищення енергоефективності виробництва одиниці
продукції, виконання робіт, надання послуг; - оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і
регіонів; - зменшення втрат ПЕР, економії бюджетних коштів.
Шляхи розв'язання проблеми Програми
Для вирішення проблемних питань, на розв'язання яких
направлена Програма, необхідно запровадити результативні механізми
для підвищення рівня енергоефективності та зменшення енергоємності
ВВП, шляхом здійснення заходів, прийнятих Урядовим рішенням на
відповідний рік, починаючи з 2010 року, наступного характеру: організаційні: - утворення при Держінвестицій Координаційного комітету з
питань реалізації Програми; - розробка нормативно-правових актів; - розроблення критеріїв відбору інвестиційних і інноваційних
проектів для впровадження енергозберігаючих та енергоефективних
технологій, які забезпечуватимуть: * енергоефективність - зниження рівня енергоємності одиниці
продукції, робіт та послуг, та докорінного зменшення втрат і
понаднормативних витрат ПЕР при виробництві, транспортуванні та
споживанні відповідної продукції, робіт, послуг; * науково-технічний рівень - перспективність упровадження
сучасних науково-технічних рішень, патентна чистота продукції і
патентоспроможність технічних рішень, перспективність
застосування; * виробничу готовність - забезпечення виробництва сировиною,
матеріалами і трудовими ресурсами, а також наявність рівня
технологічних нововведень при реалізації проекту; * ринкову потребу, в тому числі, комерційні ризики при
реалізації проекту, конкурентоспроможність продукції та послуг; * економічні критерії - обсяги фінансування для реалізації
проекту, передбачуваний річний прибуток, термін окупності проекту
та інше; * соціальну та екологічну ефективність - вплив реалізації
проекту на рівень зайнятості населення, а також виробничих
процесів, задіяних у реалізації проекту, на навколишнє природне
середовище, в тому числі зменшення рівня викидів шкідливих
речовин; - розробка пропозицій до бюджетних програм з метою фінансової
підтримки інвестиційних та інноваційних проектів, направлених на
вирішення завдань з енергозбереження та енергоефективності; - повне безвідсоткове кредитування для реалізації
енергозберігаючих проектів за рахунок коштів Державного бюджету
України; - компенсації відсотків, що сплачуються суб'єктами, які
впроваджують енергозберігаючі проекти комерційним банкам та іншим
фінансово-кредитним установам за кредитування проектів, за рахунок
коштів Державного бюджету України; - надання державних гарантій за зобов'язаннями підприємств,
які братимуть участь у використанні альтернативних джерел енергії; - участь у розвитку венчурного інвестування, у тому числі,
для підтримки інвестування енергоефективних та енергозберігаючих
проектів; - сприяння залученню інвестицій для створення та впровадження
енергозберігаючої продукції; - створення та функціонування системи організації та
проведення незалежної експертної оцінки інвестиційних та
інноваційних пропозицій; - здійснення заходів щодо реалізації інвестиційних та
інноваційних проектів, відібраних на конкурсних засадах на
підставі здійснених відповідних незалежних експертних оцінок; - реалізація можливостей інфраструктури інноваційної
діяльності, у тому числі, регіональних центрів інноваційного
розвитку Держінвестицій, бізнес-інкубаторів, інноваційних
кластерів, технологічних і наукових парків та інноваційних
структур інших типів для забезпечення підтримки та впровадження
програмно-цільових заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетних
напрямів розвитку науки і техніки та пріоритетних напрямів
інноваційної діяльності, а також організації нових форм
партнерських відносин для запровадження конкурентоспроможних
інноваційних енергоефективних та енергозберігаючих технологій, у
тому числі, розроблення нових технологій; - залучення механізмів трансферу технологій; - участь в організації та проведені підвищення кваліфікації
осіб, діяльність яких пов'язана з інвестиційною та інноваційної
діяльністю, у тому числі, у сфері енергозбереження та
енергоефективності, шляхом формування системи перепідготовки і
підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів; - участь у підготовці юридичних та фізичних осіб з метою
набуття акредитації на право впровадження посередницької
діяльності у сфері трансферу технологій, у тому числі, технологій
енергозбереження та енергоефективності; - участь у розробці, набутті прав та комерційному
використанні об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, з
енергозбереження та енергоефективності із застосуванням
національних та міжнародних процедур; - здійснення заходів з інформування громадськості про хід
реалізації Програми; технічні (технологічні): - впровадження інновацій та новітніх ресурсозберігаючих
технологій в модернізацію електростанцій та нові і відновлювані
джерела енергії згідно із Стратегічними пріоритетними напрямами
інноваційної діяльності України до 2013 року; - забезпечення модернізації виробництва із залученням
програми, яка передбачає впровадження зовнішніх та створення
власних імпортозамінюючих технологій (зовнішні технології,
імпортозаміщенні технології); - створення системи розробки та впровадження власних
технологій для розбудови виробництва шляхом випуску
енергоефективних продуктів та обладнання (внутрішні технології); структурні: - забезпечення реалізації проектів щодо оновлення та/або
перепрофілювання структури виробництва на потенційних виробничих
об'єктах з використанням енергоефективних, енергозберігаючих,
енергозаміщуючих технологій та технологій альтернативних,
відновлювальних та місцевих джерел енергії з метою прискорення
створення нового конкурентоспроможного товару та отримання
економічної віддачі від реалізації його на ринку, у тому числі при
реалізації програмних заходів інших центральних органів виконавчої
влади у разі участі Держінвестицій; - забезпечення модернізації виробництва шляхом реалізації
проектів з розвитку транспортної інфраструктури з метою
енергозбереження та підвищення енергоефективності; - створення Національної системи інноваційних кластерів з
метою реалізації ключових принципів становлення національної та
регіональної економіки і відповідної розробки стратегій
соціально-економічного розвитку регіонів.
Нормативно-правове забезпечення реалізації Програми
Положення Програми регулюються законами України "Про
інноваційну діяльність" ( 40-15 ), "Про пріоритетні напрями
інноваційної діяльності в Україні" ( 433-15 ), "Про пріоритетні
напрями розвитку науки і техніки" ( 2623-14 ), "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), "Про наукову і
науково-технічну експертизу" ( 51/95-ВР ), "Про екологічну
експертизу" ( 45/95-ВР ), "Про енергозбереження" ( 74/94-ВР ),
"Про інвестиційну діяльність" ( 1560-12 ), "Про державні цільові
програми" ( 1621-15 ), розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 15.03.2006 року N 145-р ( 145-2006-р ) "Про схвалення
Енергетичної стратегії України на період до 2030 року",
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 року
N 1446-р ( 1446-2008-р ) "Про схвалення Концепції Державної
цільової економічної програми енергоефективності на
2010-2015 роки" та розпорядженням Кабінету Міністрів України від
17.12.2008 року N 1567-р ( 1567-2008-р ) "Про програми підвищення
енергоефективності та зменшення споживання енергоефективності"
тощо. З метою забезпечення виконання положень Програми, а саме для
здійснення організаційних, технічних (технологічних) та
структурних заходів, потребує розроблення відповідних
нормативно-правових актів з питань: - правового регулювання діяльності структурних елементів
інфраструктури інноваційної діяльності; - створення інноваційних кластерів як одного із елементів
інфраструктури інноваційної діяльності; - запровадження механізмів стимулювання інноваційної
діяльності з енергоефективності та енергозбереження при утворенні
нових фінансових та кредитних структур; - критеріїв відбору перспективних технологій для їх
реалізації в енергетичній сфері в цілому та в її окремих галузях,
зокрема для вирішення завдань з енергозбереження та
енергоефективності; - порядку використання коштів, наданих з державного бюджету
для фінансування відібраних інноваційних та інвестиційних проектів
з метою їх реалізації в енергетичній сфері; - порядку здійснення експертних оцінок інвестиційних та
інноваційних пропозицій з енергозбереження та енергоефективності. Реалізація Програми потребує внесення змін до деяких законів
з метою узгодження окремих норм між собою, а також до
нормативно-правових актів, що визначають повноваження установ, які
належать до сфери управління Держінвестицій.
Визначення строків та етапів виконання Програми
Строк реалізації Програми: з січня 2010 року по
грудень 2014 року. Етапи виконання: будуть визначатися у Плані заходів
(організаційно-правові, фінансово-економічні, технічні та
структурні) на відповідний рік, починаючи з 2010 року.
Оцінка примірного обсягу коштів, необхідних
для забезпечення досягнення мети Програми
та визначення джерел фінансування
Пов'язані з виконанням Програми видатки будуть здійснюватись
у межах асигнувань, що передбачені у Державному бюджеті на
відповідні роки Державному агентству України з інвестицій та
інновацій, та за рахунок інших джерел, залучених відповідно до
законодавства. З метою забезпечення виконання доручень Уряду України,
зокрема Енергетичної стратегії України на період до 2030 року
( 145а-2006-р ), схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 15.03.2006 року N 145 ( 145-2006-р ) (далі -
Енергетична стратегія), і зниження енергоємності ВВП щорічно не
менш як на 4% та, виходячи з прогнозних показників плану
економічного і соціального розвитку та показників Енергетичної
стратегії України, для забезпечення виконання поетапних
організаційних, технічних (технологічних) та структурних заходів
запропонованої Програми необхідно передбачити 3449,2 млн.грн., в
тому числі за рахунок джерел, наведених у таблиці:
------------------------------------------------------------------ | Джерела | Обсяг | У тому числі за роками | | фінансування |фінансування(*) |-----------------------------| | | (млн.грн.) |2010 |2011 |2012 |2013 |2014 | |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| |Власні кошти | 2069,7 |295,7|443,5|443,5|443,5|443,5| |підприємств | | | | | | | |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| |Державний бюджет | 689,8 |98,6 |147,8|147,8|147,8|147,8| |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| |Місцевий бюджет | - | - | - | - | - | - | |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| |Кредити, гранти, | 275,8 |39,4 |59,1 |59,1 |59,1 |59,1 | |позики тощо | | | | | | | |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| |Інші залучені | 413,9 |59,1 |88,7 |88,7 |88,7 |88,7 | |відповідно до | | | | | | | |законодавства | | | | | | | |кошти | | | | | | | |-----------------+----------------+-----+-----+-----+-----+-----| |Всього | 3449,2 |492,8|739,1|739,1|739,1|739,1| ------------------------------------------------------------------
_______________
(*) - розраховано на основі контрольних показників
Енергетичної стратегії ( 145а-2006-р ).
Порядок проведення моніторингу та узагальнення
результатів Програми
Моніторинг виконання Програми передбачає проведення поточного
спостереження, контролю, оцінювання, аналізу та прогнозування
організаційних, технічних та структурних заходів з її реалізації. Метою моніторингу є забезпечення зацікавленої сторони
необхідною, достатньою та адекватною інформацією для оцінки стану
реалізації Програми, коригування і напрацювання необхідних
додаткових заходів і механізмів з ефективної реалізації Програми у
встановлений термін і по заданих показниках. Основними завданнями моніторингу Програми є: - контроль за виконанням Програми; - забезпечення повною, оперативною і достовірною інформацією
щодо ходу виконання Програми; - оцінка поточного стану виконання завдань і заходів
Програми; - оцінка та аналіз стану реалізації інвестиційних та
інноваційних проектів за ефективністю, відповідно до критеріїв
відбору; - визначення фактично здійсненого бюджетного та іншого
фінансування в порівнянні із запланованим; - визначення позитивних результатів, виявлення негативних
тенденцій та оцінка їхнього можливого впливу на результативні
показники виконання Програми; - визначення ступеню досягнення проміжних і кінцевих
показників Програми; - проведення аналізу ефективності та результативності
завдань, заходів і Програми в цілому; - короткотермінове прогнозування подальшого виконання
Програми, зокрема, термінів та показників. Протягом всього періоду реалізації Програми Держінвестицій
разом із регіональними центрами інноваційного розвитку
Держінвестицій здійснює проміжний (півріччя) моніторинг за
результатами поточного року та щорічний моніторинг реалізації
Програми. Наказом Держінвестицій визначається структурний підрозділ,
відповідальний за проведення моніторингу та узагальнення
результатів Програми та затверджується формат для зведення звітної
інформації та подальшого її внесення до НАЕР для розгляду та
узагальнення.
Заступник Голови Я.Савченко



вверх