Документ n0005414-07, текущая редакция — Редакция от 01.06.2007, основание - 1118-V

                                                          
РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
31.05.2007 N 50

Щодо призначення суддів на адміністративні посади
в судах загальної юрисдикції та звільнення
з цих посад
{ Додатково див. Постанову ВР
N 1118-V ( 1118-16 ) від 01.06.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.460 }

Рішенням Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року
N 1-рп/2007 ( v001p710-07 ) (оприлюднене 23 травня 2007 року)
визнано таким, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР )
(є неконституційним), положення частини п'ятої статті 20 Закону
України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), відповідно до якого
голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та
звільняються з посади Президентом України. Рішення набрало
чинності і є обов'язковим до виконання.
Вказаним Рішенням ( v001p710-07 ) Конституційного Суду
України також рекомендовано Верховній Раді України врегулювати
питання про призначення судді на посаду голови суду, заступника
голови суду та звільнення його з цієї посади в законодавчому
порядку.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) судоустрій, судочинство та статус суддів
визначаються виключно законами України. З огляду на це
рекомендоване Конституційним Судом України врегулювання
зазначеного питання судоустрою може бути здійснене лише шляхом
прийняття відповідного закону України. На даний час такого закону
Верховною Радою України не прийнято.
Таким чином, законом встановлено лише порядок і суб'єктів
ініціювання питання про призначення та звільнення голови суду,
його заступника, внесення подання та надання рекомендації щодо їх
призначення і звільнення, але не передбачено суб'єкта, який
призначає суддів на посаду голови суду, заступника голови суду та
звільняє з таких посад (крім адміністративних посад у Верховному
Суді України). Згідно з частиною п'ятою статті 20 Закону України
"Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (у частині, конституційність
якої не поставлена під сумнів Конституційним Судом України)
питання щодо призначення судді на посаду голови, заступника голови
суду, а також звільнення його з цієї посади мають вирішувати Рада
суддів України, Голова Верховного Суду України, рада суддів
спеціалізованого суду, голова вищого спеціалізованого суду.
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та чинними законами України
Президент України, Верховна Рада України, Вища рада юстиції, інші
органи державної влади та їх посадові особи не наділені
повноваженнями щодо призначення судді на адміністративну посаду та
звільнення його з такої посади.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) органи державної влади, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, як вказано у Рішенні Конституційного Суду України
від 7 квітня 2004 року N 9-рп/2004 ( v009p710-04 ) у справі про
Координаційний комітет, повноваження Президента України, як і
повноваження Верховної Ради України, визначаються Конституцією
України ( 254к/96-ВР ). Конституційний Суд України також дійшов
висновку, що із змісту положень Конституції України не випливає
належність до відання Вищої ради юстиції навіть внесення подань
про призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної
юрисдикції та про звільнення з цих посад (Рішення Конституційного
Суду України від 16 жовтня 2001 року N 14-рп/2001 ( v014p710-01 )
у справі про призначення суддів).
Разом з тим з 1 червня 2007 року закінчуються повноваження
більше ніж 300 голів і заступників голів судів загальної
юрисдикції. Зволікання з призначенням суддів на вакантні посади до
законодавчого врегулювання цього питання може призвести до
дестабілізації судової системи, ускладнень в організаційному
керівництві діяльністю судів, а отже - до погіршення стану
правосуддя в державі та захисту конституційних прав і свобод
людини та громадянина.
Системний аналіз чинного законодавства України, положень
міжнародно-правових документів з питань судоустрою дозволяє
зробити висновок про те, що за згаданих обставин єдиним
повноважним суб'єктом здійснення функцій призначення та звільнення
суддів з адміністративних посад є Рада суддів України.
Згідно з частиною другою статті 130 Конституції України
( 254к/96-ВР ) для вирішення питань внутрішньої діяльності судів
діє суддівське самоврядування. Відповідно до частини другої статті
102 та частини першої статті 103 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) до питань внутрішньої діяльності судів
належать питання: - організаційного забезпечення судів та діяльності суддів; - забезпечення організаційної єдності функціонування органів
судової влади; - зміцнення незалежності судів, захисту від втручання в їх
діяльність; - участі у визначенні потреб кадрового та іншого забезпечення
судів, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані зі
здійсненням правосуддя.
Ці питання (зокрема здійснення організаційного керівництва
діяльністю суду, ведення кадрової роботи, подання пропозицій щодо
фінансування витрат на утримання суду та організаційне
забезпечення його діяльності) кореспондуються з питаннями,
вирішення яких віднесено до компетенції голів та заступників голів
судів загальної юрисдикції (статті 24, 28, 41 Закону України "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ).
У період між з'їздами суддів України вищим органом
суддівського самоврядування є Рада суддів України, до повноважень
якої, зокрема, належить вирішення питань щодо призначення суддів
на адміністративні посади в судах, здійснення контролю за
організацією діяльності судів, заслуховування інформації голів
судів про їх діяльність (стаття 116 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ).
Міжнародним співтовариством розроблено засади незалежності
судових органів, які викладені, зокрема, в рекомендації Комітету
міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року N (94) 12
"Незалежність, дієвість та роль суддів" ( 994_323 ), де вказано,
що орган, який уповноважений приймати рішення щодо кар'єри суддів,
повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів; у
Європейській хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня
1998 року ( 994_236 ), в якій передбачається, що рішення про
службове підвищення судді виносяться органом, незалежним від
виконавчої та законодавчої влади; в Основних принципах
незалежності судових органів ( 995_201 ), схвалених резолюціями
від 29 листопада 1985 року N 40/32 та від 13 грудня 1985 року
N 40/146 Генеральної Асамблеї ООН, в яких зазначається, що
усунення від посади чи звільнення судді мають бути предметом
незалежної перевірки. На цьому наголошується і в Рішенні
Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року N 1-рп/2007
( v001p710-07 ).
Конституційний Суд України взяв до уваги також висновок
експертів Ради Європи від 19 грудня 2002 року щодо Закону України
"Про судоустрій України" ( 3018-14 ) стосовно підбору суддів на
адміністративні посади та положення Концепції вдосконалення
судівництва для утвердження справедливого суду в Україні
відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента
України від 10 травня 2006 року N 361 ( 361/2006 ), в якій
передбачається запровадити порядок, за яким адміністративні посади
в судах займатимуть судді, призначені органами суддівського
самоврядування.
Враховуючи викладене, виходячи з нагальної необхідності
забезпечення належної організації діяльності судів загальної
юрисдикції, керуючись статтею 6, частиною другою статті 19,
частиною другою статті 130 Конституції України ( 254к/96-ВР ),
частиною першою статті 14, статтею 17, частиною п'ятою статті 20,
пунктом 10 частини першої статті 28, пунктом 9 частини першої
статті 41, пунктом 6 частини першої статті 50, статтями 102, 103,
116 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), Рішенням
Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року N 1-рп/2007
( v001p710-07 ), європейськими та світовими стандартами
незалежності суддів, Рада суддів України В И Р І Ш И Л А:
1. Раді суддів України призначати суддів на посади голів,
заступників голів судів загальної юрисдикції та звільняти з таких
посад (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) до
врегулювання цього питання в законодавчому порядку.
2. Призначати строком на п'ять років на посади голів,
заступників голів загальних судів та звільняти з цих посад (крім
випадків закінчення п'ятирічного строку перебування на відповідних
адміністративних посадах) за поданням Голови Верховного Суду
України, голів вищих спеціалізованих судів - за поданням Голови
Верховного Суду України на підставі рекомендації відповідної ради
суддів, а інших голів та заступників голів спеціалізованих судів -
за спільним поданням Голови Верховного Суду України та голови
відповідного вищого спеціалізованого суду на підставі рекомендації
відповідної ради суддів.
3. Копію цього рішення направити Президенту України,
Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Вищій раді
юстиції, Міністерству юстиції України, Державній судовій
адміністрації України, Голові Верховного Суду України, головам
вищих спеціалізованих та апеляційних судів, радам суддів
спеціалізованих судів.
4. Оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.
Голова Ради суддів України П.Пилипчук



вверх