Документ n0002150-05, текущая редакция — Принятие от 29.11.2005

                     РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ 
П О В І Д О М Л Е Н Н Я
29.11.2005

Порушення чинного законодавства з оподаткування та Бюджетного
кодексу ( 2542-14 ) при прийнятті рішень Верховною Радою і
Кабінетом Міністрів щодо нового механізму погашення простроченої
бюджетної заборгованості з повернення ПДВ шляхом оформлення її
державними цінними паперами (стаття 12 Закону "Про Державний
бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ), створили нерівні умови
перед законом для суб'єктів права щодо відшкодування їм інших
боргових зобов'язань держави і широке поле для корупційних дій.
Такий висновок зробили члени колегії Рахункової палати,
розглянувши звіт про результати перевірки використання бюджетних
коштів на відшкодування простроченої бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість, врегульованої шляхом випуску облігацій
внутрішньої державної позики.
У той час, коли не вирішується питання віднесення до
державного боргу таких боргових зобов'язань держави, як
заборгованість з оплати праці в бюджетній сфері, соціальних виплат
знецінених заощаджень громадян тощо, приймається рішення щодо
повернення боргів бізнесменам. Але навіть стосовно останніх,
внаслідок згаданих порушень було створено нерівні умови для
платників податків: оскільки одним відшкодування заборгованості з
ПДВ у 2004 році здійснювалося у грошовій формі, а іншим - цю
заборгованість було реструктуризовано на п'ять років.
Аудитори встановили, що визначений Кабінетом Міністрів та
Міністерством фінансів розмір витрат для погашення простроченої
бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1926 мільйонів гривень не
базувався на будь-яких економічних розрахунках.
Пропонуючи запровадження у державному бюджеті цього
механізму, Кабінет Міністрів не надав Верховній Раді інформацію
щодо наявності у його розпорядженні достатніх фінансових ресурсів
для відшкодування ПДВ грошовими коштами та іншими передбаченими
чинним законодавством способами, а також не повідомив про
необхідність значних додаткових фінансових ресурсів для
обслуговування державних цінних паперів протягом п'яти років.
Як наслідок, необгрунтоване завищення розміру цієї
заборгованості дало можливість Кабінету Міністрів провести зміни
до Державного бюджету та залучити до цього механізму прострочену
заборгованість, що утворилася вже у 2004 році. Перевіркою
встановлено, що процес оформлення простроченої бюджетної
заборгованості з ПДВ був недостатньо організаційно забезпеченим та
здійснювався з порушеннями і відхиленнями від нормативно-правових
актів Кабінету Міністрів.
Так, наприклад, Державна податкова адміністрація своїми
рішеннями залучила до цього механізму і суми ПДВ, заявлені до
відшкодування в рахунок погашення майбутніх платежів у розмірі
308 млн. грн., що не було передбачено нормативно-правовими
документами з цього питання, оскільки така заборгованість не
вважалася простроченою.
Негативні фінансово-економічні наслідки від запровадження
механізму реструктуризації простроченої бюджетної заборгованості з
ПДВ значно перевищують отриманий позитив, який полягає лише в
тимчасовому розв'язанні цієї проблеми на кінець 2004 року.
Водночас прострочена бюджетна заборгованість з ПДВ у 2005 році
знову почала накопичуватися і перевищила станом на
1 серпня 2005 року 3 млрд. гривень.
Державний бюджет України та підприємства-набувачі ОВДП-ПДВ
отримали від реалізації цього механізму значні фінансові збитки.
Як встановили аудитори, це рішення коштує державі понад
600 млн. грн., які потрібно сплатити в рахунок обслуговування
випущених ОВДП-ПДВ протягом п'яти років, і за якими вже сплачено
понад 180 млн. гривень.
Натомість вигоду від реалізації цього механізму отримали
фінансові посередники, у тому числі нерезиденти, які придбали
державні цінні папери із значним дисконтом, а також Державна
податкова адміністрація, яка переклала невиконані бюджетні
зобов'язання перед платниками податків на державний борг України.
Відволікання значних фінансових ресурсів з державного бюджету
на користь фінансових посередників суттєво обмежує протягом п'яти
років можливості держави фінансувати видатки соціального та
інвестиційного спрямування через необхідність витрачання коштів на
погашення та обслуговування випущених державних цінних паперів.
Про результати перевірки колегія Рахункової палати
поінформувала Верховну Раду. Висновок направлено Кабінету
Міністрів, Державній податковій адміністрації, Міністерству
фінансів для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.



вверх