Документ p0301697-04, поточна редакція — Прийняття від 20.04.2004

     Чи сплачують комунальний податок за засновників підприємства, 
що не здійснюють господарську діяльність і не мають штатних
співробітників, а також громадські організації, де голова виконує
свої обов'язки на громадських засадах без оплати праці?
Згідно зі ст. 17 Закону N 1251-XII ( 1251-12 ) сплата
податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється у порядку,
встановленому цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п. 15.3 Закону N 1251-XII ( 1251-12 ) місцеві
податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та
порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими
радами згідно з переліком і в межах граничних розмірів ставок,
установлених законами України. Статтею 15 зазначеного Закону
визначено місцевий податок - комунальний. Комунальний податок є
обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за
наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане
запровадження цього збору.
Порядок справляння місцевих податків і зборів визначено
Декретом N 56-93 ( 56-93 ), відповідно до якого комунальний
податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ,
організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських
підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10%
річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто при його
обрахуванні враховується середньооблікова чисельність працівників
та встановлений, на дату обрахування, розмір неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян (ст. 15 Декрету N 56-93 ( 56-93 ).
Згідно з Інструкцією N 171 ( z0287-95 ) існує два варіанти
обчислення середньооблікової чисельності працівників:
середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу
та середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті
повної зайнятості.
Відповідно до роз'яснення Мінстату України для розрахунку
комунального податку застосовується показник "середньоспискова (на
сьогодні середньооблікова) чисельність штатних працівників
спискового (на сьогодні облікового) складу", тобто зайнятий
працівник враховується лише один раз незалежно від терміну
трудового договору та тривалості робочого часу.
Згідно з п. 4.3 Інструкції N 171 ( z0287-95 ) працівники,
прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств, та ті, які
оформлені за сумісництвом на одному й тому самому підприємстві
(внутрішні сумісники), не включаються до середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу.
Таким чином, при обрахуванні комунального податку сумісники
не враховуються, і якщо суб'єкт не став на облік як платник
податків, йому не потрібно подавати розрахунок до податкового
органу.
У разі якщо суб'єкта взято на облік платників податків у
податковому органі, він на підставі пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) самостійно обчислює суму податкового
зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідь підготовлено за сприяння заступника начальника
управління місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів -
начальника відділу моніторингу застосування нормативно-правових
актів Департаменту Володимира ГОРОХОВА та головного державного
податкового ревізора-інспектора Наталії ЯРУТИ



вгору