1. Що таке неробочі дні? Скільки їх налічується в році? 2. 10-го числа в працівника останній день листка непрацездатності. 11-го числа за висновком МСЕК прац...

Документ p0199697-02, поточна редакція — Прийняття від 23.05.2002
Поділитися 

     1. Що таке неробочі дні? Скільки їх налічується в році?


     2. 10-го   числа   в   працівника   останній   день    листка 
непрацездатності. 11-го числа за висновком МСЕК працівника визнано 
інвалідом I групи.


     20-го числа працівник здав листок непрацездатності до відділу 
кадрів.


     21-го числа  профспілковий  комітет  дав  згоду на звільнення 
працівника за п.2 ст.40 КЗпП (за станом здоров'я).


     У наказі   від  22-го  числа  яку  дату  звільнення  потрібно 
вказати: 10 чи 22 число?


     Кадровик стверджує, що слід вказувати 10 число. Чи це так?


     3. В  якому  порядку   згідно   з   трудовим   законодавством 
стягується  моральна  шкода?  Яка  мінімальна  і  максимальна сума 
моральної шкоди стягується  на  користь  працівника  при  розгляді 
справи у суді? 
                                         (Б.Червинських, м.Харків) 


     1. Неробочими   слід   вважати   дні,   в   які   робота   на 
підприємствах, в установах, організаціях не проводиться.


     Статтею 67  КЗпП  України  (  322-08  )  до  часу  відпочинку 
віднесено вихідні дні.  За 5-денного  робочого  тижня  працівникам 
надаються  два  вихідних  дні  на  тиждень,  а за 6-денного - один 
вихідний день.


     Загальним вихідним  днем  є  неділя.  Другий вихідний день за 
5-денного робочого тижня,  якщо він не визначений  законодавством, 
установлюється    графіком    роботи    підприємства,    установи, 
організації,  погодженим з профспілковим  комітетом  підприємства, 
установи,  організації,  і,  зазвичай,  має  надаватися поспіль із 
загальним вихідним днем.


     Якщо святковий   або   неробочий   день  (ст.73  (  322-08  ) 
збігається з вихідним,  вихідний день  переноситься  на  наступний 
після святкового або неробочого.


     Відповідно до  ст.73  КЗпП  (  322-08  )  робота   також   не 
проводиться у святкові дні та дні релігійних свят.


     Святковими днями встановлено:  1 січня - Новий рік, 7 січня - 
Різдво  Христове,  8  березня  -  Міжнародний жіночий день,  1 і 2 
травня - День міжнародної солідарності трудящих,  9 травня -  День 
Перемоги, 28  червня - День Конституції України,  24 серпня - День 
незалежності України.  Релігійними святами  є  7  січня  -  Різдво 
Христове,  один  день  (неділя)  -  Пасха  (Великдень),  один день 
(неділя) - Трійця.


     Із 365  календарних днів 2002 р.  десять є святковими днями і 
днями релігійних свят,  104 - вихідними днями.  Всього налічується 
114 днів, робота в які не проводиться. 


     2. Статтею 241-1  КЗпП  України  (  322-08  )  визначено,  що 
терміни  виникнення  і припинення трудових прав і обов'язків,  які 
обчислюють днями,  обчислюють з дня,  наступного після того дня, з 
якого починається термін.


     Від дня, наступного після закінчення листка непрацездатності, 
працівник має стати до роботи.


     Якщо в    день,    наступний    після    закінчення    листка 
непрацездатності,  працівник  не  стає до роботи,  а відповідно до 
висновку   медико-соціальної   експертної    комісії    визнається 
інвалідом,  що  дає  підстави на звільнення працівника з роботи за 
п.2 ст.40   КЗпП   України   (   322-08   )   внаслідок  виявленої 
невідповідності займаній посаді за станом здоров'я.


     Оскільки підставою для розірвання трудового договору  за  п.2 
ст.40 КЗпП ( 322-08  )  є  висновок  медико-соціальної  експертної 
комісії,  то трудовий договір з працівником має бути розірвано від 
дня висновку МСЕК про встановлення групи інвалідності та  визнання 
його інвалідом.


     3. Статтею 237-1  КЗпП  України  (  322-08  )  визначено,  що 
відшкодування  власником  або  уповноваженим ним органом моральної 
шкоди  працівникові  провадиться  у  разі,  якщо  порушення   його 
законних  прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних 
життєвих зв'язків і вимагають  від  нього  додаткових  зусиль  для 
організації свого життя.


     Порядок відшкодування     моральної     шкоди    визначається 
законодавством.


     Згідно зі  ст.440-1  ЦК  України   (   1540-06   )   моральна 
(немайнова)   шкода,   заподіяна   громадянинові  або  організації 
діяннями  іншої  особи,   яка   порушила   їхні   законні   права, 
відшкодовується  особою,  котра  заподіяла  шкоду,  якщо  вона  не 
доведе,  що моральна шкода заподіяна не з її вини.  Моральна шкода 
відшкодовується   в  грошовій  або  іншій  матеріальній  формі  за 
рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.


     Розмір відшкодування визначається судом  з  урахуванням  суті 
позовних  вимог,  характеру  діяння  особи,  яка  заподіяла шкоду, 
фізичних  чи  моральних  страждань  потерпілого,  а  також   інших 
негативних наслідків,  але не менше від п'яти мінімальних розмірів 
заробітної плати. 


     На запитання наших дописувачів відповідає державний інспектор 
праці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства 
про  працю  Міністерства  праці  та  соціальної  політики  України 
Н.ІЛЛЄНКО


вгору