Прокат пляжного та водного інвентарю
Редакції видань; Коментар від 17.07.2006
Документ n0039697-06, поточна редакція — Прийняття від 17.07.2006

               Прокат пляжного та водного інвентарю 

Настало літо, для когось це час відпочинку та приємного
витрачання грошей, а для інших - період активної роботи та
заробітку. Засобами такого заробітку влітку стає прокат човнів,
скутерів, водних матраців, парасольок та інших предметів, що
цікавлять людей, які відпочивають на пляжі. Про нюанси такого прокату - у цій публікації.
Документи публікації
- ЦКУ - Цивільний кодекс України ( 435-15 ). - КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
( 80731-10, 80732-10 ). - Закон про ПДВ - Закон України "Про податок на додану
вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ), зі змінами та
доповненнями. - Закон про РРО - Закон України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" від 06.07.95 р. N 265/95-ВР ( 265/95-ВР ),
зі змінами та доповненнями. - Закон N 1963 - Закон України "Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від
11.12.91 р. N 1963-XII ( 1963-12 ), зі змінами та доповненнями. - Порядок N 46 - Порядок надання у тимчасове користування
громадянам предметів культурно-побутового призначення та
господарського вжитку, затверджений наказом Українського союзу
об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування
населення від 16.12.99 р. N 46 ( z0025-00 ), зі змінами та
доповненнями. - Наказ N 8 - Наказ Українського союзу об'єднань, підприємств
і організацій побутового обслуговування населення "Про
затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо
їх використання" від 29.09.95 р. N 8 ( z0389-95 ), зі змінами та
доповненнями. - Правила N 313 - Правила побутового обслуговування
населення, затверджені постановою КМУ від 16.05.94 р. N 313
( 313-94-п ), зі змінами та доповненнями. - Перелік N 1336 - Перелік окремих форм та умов проведення
діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування
реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових
книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений
постановою КМУ від 23.08.2000 р. N 1336 ( 1336-2000-п ), зі
змінами та доповненнями.
Правові нюанси договору прокату
Предмет договору прокату
Відносини сторін за договором прокату врегульовано
параграфами 1 "Загальні положення про найм (оренду)" і 2 "Прокат"
глави 58 "Найм (оренда)" ЦКУ ( 435-15 ).
Згідно зі статтею 787 ЦКУ ( 435-15 ) за договором прокату
наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання
речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ (1)
наймачу в користування за плату на певний строк. _______________
(1) ЦКУ ( 435-15 ) визначає рухому річ як предмет
матеріального світу, який можна вільно переміщувати у просторі,
щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
При цьому виходячи із загальних положень про найм (стаття 760
ЦКУ ( 435-15 )) ця рухома річ повинна: - бути визначена індивідуальними ознаками (наділена тільки їй
характерними ознаками, що відрізняють її від інших подібних
речей); - зберігати свій первісний вид при неодноразовому
використанні (неспоживна річ).
Плюс до цього, уже з урахуванням специфіки прокату (стаття
788 ( 435-15 ), предметом прокату є речі, які використовуються для
задоволення побутових невиробничих потреб (2). _______________
(2) Сторони мають право визначити в договорі, що передана у
прокат річ може використовуватися для виробничих потреб (пункт 2
статті 788 ЦКУ ( 435-15 ).
Предмети, за якими звертаються до пунктів прокату для
відпочинку на пляжі (надувні матраци та круги, маски та ласти,
шезлонги і парасольки, настільні ігри, м'ячі, човни, водні
мотоцикли), відповідають переліченим вище характеристикам, отже,
можуть бути предметами прокату.
Однією з особливостей договору прокату є те, що наймач не має
права на укладення договору піднайму, тобто не має права сам
передавати в найм (оренду) узяту напрокат річ.
Типові умови договору
Договір прокату є публічним договором. Це означає, що
наймодавець бере на себе зобов'язання з надання послуг
прокату всім, хто до нього звернеться.
Далі. Договір прокату є договором приєднання. Це значить, що
наймодавцю потрібно розробити типові умови договору прокату (при
цьому такі умови не можуть порушувати прав наймачів, установлених
законом).
З урахуванням цих типових умов укладатимуться договори з
конкретними наймачами.
Далі ми наведемо положення ЦКУ ( 435-15 ), які регулюють
права наймачів і мають ураховуватися при складанні підприємцем
типових умов договору прокату (договір прокату має укладатися
відповідно до цих типових умов).
Умови договору прокату, що погіршують становище наймача
порівняно з установленими типовими умовами договору (з урахуванням
норм ЦКУ ( 435-15 ), є нікчемними (тобто автоматично недійсними).
Плата за прокат
Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через
обставини, за які він не відповідає, можливість користування
майном істотно зменшилася.
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого
майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не
відповідає.
Ще один важливий момент. Наймач, незважаючи на зазначене в
договорі, може відмовитися від договору прокату та повернути річ
підприємцю в будь-який час. При цьому плата за прокат речі,
сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно
до тривалості фактичного користування річчю. Тобто в разі
дострокового повернення провадиться перерахунок за фактичний
строк прокату за тарифами, відповідно до яких була здійснена
оплата при оформленні замовлення.
Строк договору
Відповідно до статті 763 ЦКУ ( 435-15 ) договір найму
укладається на строк, установлений договором. Якщо ж строк найму
не встановлено, договір найму вважається укладеним на
невизначений строк.
Наймач, як уже зазначалося, має право відмовитися від
договору прокату та повернути річ наймодавцю в будь-який час (з
перерахунком плати за прокат).
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення
строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця
протягом одного місяця договір вважається відновленим на строк,
установлений раніше договором.
Передання предмета прокату наймачу
Передана річ має бути в стані, що відповідає умовам договору
найму та її призначенню.
Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про всі особливі
властивості та недоліки речі, які йому відомі та які можуть бути
небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб чи
призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.
Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити
справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його
володіння не переконається у її справності, річ вважається такою,
що передана йому в належному стані.
Ремонт речей прокату
Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за
свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі відбулося з
вини наймача.
Обов'язки наймача в разі погіршення речі,
переданої у найм
Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які відбулися з
його вини.
У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право
вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Але наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося
внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням
речі, переданої у користування наймачу, застосовується позовна
давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог
наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем.
Форма договору прокату
Далі поговоримо про те, в якій формі слід укладати договір
прокату з наймачами. Річ у тім, що ЦКУ ( 435-15 ) не містить
конкретного припису щодо обов'язкової форми договору прокату, а
фактично відсилає нас із цього приводу до загальних вимог - до
статей 205-210 ЦКУ.
Разом із тим на сьогодні не скасованим, тобто формально
діючим, є Порядок N 46 ( z0025-00 ), відповідно до пункту 2.2
якого договір прокату укладається у формі замовлення-зобов'язання
(за формою N ПОП1, затвердженою наказом N 8 ( z0389-95 ).
Ця форма являє собою договір прокату, укладений у письмовій
формі, а бланки форми N ПОП1 ( z0389-95 ) є бланками суворого
обліку.
Виникають такі запитання: як співвідносяться вимоги ЦКУ
( 435-15 ) та Порядку N 46 ( z0025-00 ), чи потрібно віддавати
перевагу нормам Порядку N 46?
На думку авторів Науково-практичного коментаря до ЦКУ
( 435-15 ) (3): - для фізичних осіб, які укладають договори прокату для
власних побутових потреб, слід визнати можливість регулювання
відносин щодо прокату актами КМУ, якому надано повноваження
затверджувати правила побутового обслуговування (статтею 20 Закону
України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. N 1023-XII
( 1023-12 ), зі змінами та доповненнями); - що стосується Порядку N 46 ( z0025-00 ), то з уведенням
нового (нині діючого) ЦКУ ( 435-15 ) він не підлягає використанню.
Це підтверджується посиланням у частині 2 статті 787 ЦКУ на те, що
типові умови прокату не можуть суперечити закону (і тільки). _______________
(3) Науково-практичний коментар до цивільного законодавства
України: (У 4 т.) / А.Г.Ярема, В.Я.Карабань, В.В.Кривенко,
В.Г.Ротань. - Т. З. - К.: А.С.К.; Севастополь: Інт юрид. дослід.,
2005. - 928 с. (Нормат. док. і комент.).)
Виходить, що підприємець може або піти шляхом дотримання норм
Порядку N 46 ( z0025-00 ) (відносини з наймачами оформляти
"суворою" N ПОП1 ( z0389-95 ), зрозуміло, що в такому випадку
непорозумінь із перевіряючими не буде, або дотримуватися вимог ЦКУ
( 435-15 ) (використовувати усну або просту письмову форму
договору; підприємцю самому, мабуть, "цікавіше" використовувати
просту письмову форму).
Слід урахувати, що використання в діяльності бланків суворого
обліку припускає відповідний обов'язковий облік таких бланків,
складання актів на списання використаних бланків тощо.
Далі. Незважаючи на наведені вище докази щодо
необов'язковості дотримання норм Порядку N 46 ( z0025-00 ), деякі
з них можуть бути корисні підприємцю для розробки типових умов
прокату.
Так, річ передається у прокат при пред'явленні паспорта
громадянина з позначкою про прописку (для військовослужбовців -
посвідчення або документа, що його замінює, і довідки з місця
служби) та при оплаті відповідно до діючих тарифів.
Крім того, згідно з підпунктами 2.4, 2.5 Порядку N 46
( z0025-00 ) громадянам, які відпочивають у санаторіях, будинках
відпочинку, предмети прокату видаються на строк їх перебування в
цих установах за умови пред'явлення паспорта громадянина України
та санаторно-курортної книжки.
Наймачам, які мають у паспорті позначку про тимчасову
прописку, предмети прокату видаються на строк, що не перевищує
строку прописки.
Тобто підприємець-наймодавець може обмежити строк прокату
будь-якої речі в межах перебування в цій місцевості наймача.
Видача предметів напрокат на погодинний, разовий (у межах
доби) строку місцях масового відпочинку здійснюється при
пред'явленні паспорта громадянина або під заставу майна, вартість
якого не може перевищувати вартості предмета прокату.
Надання застави під зобов'язання повернути предмет прокату
має бути передбачене підприємцем в умовах прокату, а наймач
повинен виконати цю умову. Однак застава є видом забезпечення
виконання зобов'язань, тому відповідно до статті 547 ЦКУ
( 435-15 ) сам договір застави повинен укладатися в письмовій
формі, тобто умова про заставу може міститися в письмовому
договорі прокату або оформлятися окремим договором.
Слід урахувати, що відповідно до пункту 23 Положення про
паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України
від 26.06.92 р. N 2503-XII ( 2503-12 ), забороняється вилучення у
громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством
України, зокрема забороняється приймання паспорта в заставу.
Дозволи, ліцензії, торгові патенти
Для того щоб провадити діяльність з прокату, ліцензії не
потрібні.
Часто питання щодо ліцензування виникають стосовно прокату в
зонах відпочинку водних велосипедів, водних мотоциклів, катання на
катерах, надувних човнах тощо. Чи можна підвести таку діяльність
під вид "надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
маломірними суднами", що ліцензується?
У листі Держкомпідприємництва від 28.07.2005 р. N 6194
( v6194563-05 ) із цього приводу зазначено таке: "Одночасно повідомляємо, що відповідно до роз'яснень
Державного департаменту морського та річкового транспорту від
08.10.2002 р. N 3/57773 і від 30.09.2002 р. N 3/56425 будь-який
процес перевезення (у тому числі морські прогулянки, катання на
водних мотоциклах, човнах), в якому бере участь особа, що
безпосередньо здійснює керування транспортним засобом, який є
маломірним судном, підлягає ліцензуванню. Послуги з прокату
транспортних засобів громадянам, за допомогою яких вони самостійно
здійснюють переміщення, ліцензуванню не підлягають".
Виходить, якщо підприємець лише здає маломірні судна у
прокат, при цьому сам або його працівники такими плавзасобами не
керують, ліцензію придбавати не потрібно.
Тепер щодо необхідності одержувати дозволи на розміщення
об'єкта торгівлі та сфери послуг. Вирішення цього питання повністю
залежить від органів місцевої влади. Так, у документах місцевих
органів влади, якими визначено порядок видачі "дозволів на
розміщення", в одних регіонах є вимоги щодо одержання дозволу на
розміщення об'єкта послуг, в інших немає. Тому у ситуації, що
розглядається, насамперед слід з'ясувати, чи потрібно у вашій
місцевості одержувати дозвіл на розміщення об'єкта послуг і, якщо
потрібно, то все ж таки його одержати. При цьому
підприємцям-єдиноподатникам такий дозвіл видають безоплатно.
Розберемося з патентуванням послуг із прокату. Це є
актуальним для підприємців на загальній системі оподаткування -
єдиноподатників від обов'язку придбавати торгові патенти
звільнено. У цілому,побутові послуги підлягають патентуванню, якщо
їх включено до спеціального переліку (незалежно від форми
розрахунків). Перелік послуг, що належать до побутових і
підлягають патентуванню, затверджено постановою КМУ від 27.04.98
р. N 576 ( 576-98-п ) (див. "ВД", 2004, N 21, с. 42). З "пляжних"
послуг прокату до зазначеного переліку включено прокат велосипедів
водних і водних лиж, човнів, катерів.
Інші види "пляжного" прокату до переліку послуг, що
підлягають патентуванню, не ввійшли.
Перед відкриттям пункту прокату підприємець, крім дозволу на
розміщення об'єкта сфери послуг і торгового патенту (у визначених
вище випадках), повинен також одержати пакет документів, які б
давали "добро" на роботу в обраному для пункту прокату приміщенні
від органів санепідслужби, пожежного нагляду.
Також слід урахувати: якщо пункт прокату розташовується на
пляжі, то підприємцю доведеться виконувати низку встановлених
місцевими органами правил, у тому числі не надавати у прокат
предмети для відпочинку на воді під час шторму тощо.
"Куточок споживача", вивіска, режим роботи
У приміщенні пункту прокату обов'язково має бути оформлено
так званий "Куточок споживача". "Куточок" потрібно розмістити у
зручному для огляду місці, а перелік інформації, яка повинна в
ньому міститися, наведено в Правилах N 313 ( 313-94-п ), а також у
Порядку N 46 ( z0025-00 ). Так, у ньому мають знаходитися: - Правила N 313 ( 313-94-п ); - Порядок N 46 ( z0025-00 ) або виписка з нього; - тарифи на прокат; - асортимент (перелік) предметів прокату; - журнал обліку запитів і пропозицій на предмети прокату; - перелік осіб, які мають право позачергового та
першочергового обслуговування; - зразки заповнення бланків установленої форми (якщо такі
заповнюються); - книга заяв і пропозицій; - повне найменування суб'єкта підприємницької діяльності,
інформація про персонал, який обслуговує замовників, адреси та
номери телефонів місцевих органів виконавчої влади і відповідних
державних органів, які здійснюють захист прав споживачів; - витяг із Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) у частині надання послуг; - копія свідоцтва про держреєстрацію, дозвіл на розміщення
пункту прокату; - гарантійні зобов'язання (гарантійні зобов'язання відповідно
до Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) буде
наведено у формі витягу з нього, а відповідно до статті 768 ЦКУ
( 435-15 ) наймодавець може, але не зобов'язаний, гарантувати
якість речі протягом усього строку найму).
У разі надання послуг поза приміщенням виконавець повинен
забезпечити умови для ознайомлення замовника з Правилами N 313
( 313-94-п ), надання замовнику на робочому місці виконавця
інформації щодо найменування, розташування, номера телефону
виконавця, який організував надання послуг, номера свідоцтва про
державну реєстрацію та назви органу, який здійснив державну
реєстрацію.
На фасаді приміщення пункту прокату має бути зазначено
державною мовою його назву, найменування власника або
уповноваженого ним органу. На вхідних дверях зовні вивішується
державною мовою інформація про режим роботи, а також місце
розташування (адреса) і час роботи найближчих пунктів
(підприємств, організацій) прокату.
Режим роботи пунктів прокату встановлюється за погодженням з
місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого
самоврядування.
Додаткові умови
Спеціальні вимоги щодо предметів, які надаються у прокат,
установлено в Порядку N 46 ( z0025-00 ). Вище наводилися аргументи
на користь того, що підприємці не зобов'язані використовувати
норми цього документа. Водночас перевіряючі можуть не поділяти
цієї точки зору, тому підприємцям, які бажають уникнути
непорозумінь, слід урахувати деякі моменти.
Більшість положень Порядку N 46 ( z0025-00 ) відповідають ЦКУ
( 435-15 ) (щодо видачі та повернення предметів). Крім того, у
разі прокату предметів літнього відпочинку слід мати на увазі: - м'який інвентар, одяг видаються напрокат тільки після
дезінфекційної обробки, хімічного чищення або прання, що має бути
підтверджено відповідними документами під час видачі предмета
прокату наймачу. М'яким інвентарем у цьому випадку можуть бути
матраци, частини парасольок із тканини тощо; - при одержанні напрокат водного транспортного засобу з
двигуном внутрішнього згоряння наймач повинен обов'язково
пред'явити посвідчення на право керування ним (звичайно, якщо
підприємець займається прокатам саме тих засобів, для яких це
передбачено).
У разі виходу з ладу предмета прокату не з вини споживача
послуг прокату наймодавець зобов'язаний протягом трьох робочих
днів із дня одержання заяви від наймача усунути недоліки на місці.
У разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні
строк ремонту подовжується до 10 днів.
За згодою наймача наймодавець може замінити несправний
предмет на інший аналогічний предмет без додаткової оплати
наймачем витрат, пов'язаних із цією заміною. Такий варіант є
придатним для недорогих предметів (ластів, парасольок тощо) або
тих, що беруться в межах доби.
Далі поговоримо, на що може розраховувати підприємець, якщо
предмет прокату псується з вини наймача.
У разі якщо наймач сам пошкодив предмет прокату, але таке
пошкодження може бути усунуто шляхом ремонту, наймач повинен
оплатити вартість ремонту відповідно до діючих тарифів. Якщо
предмет прокату став повністю непридатним, то наймач за згодою
наймодавця може повернути рівноцінний предмет відповідної якості
або предмет аналогічної моделі чи оплатити його вартість із
урахуванням зносу за цінами, що діяли на момент розрахунку. Після
цього несправний предмет прокату, яким користувався наймач,
переходить у власність наймача.
Якщо наймач втратив предмет прокату або призвів його до
повної непридатності, він повинен відшкодувати вартість цього
предмета з урахуванням зносу за цінами, що діяли на момент
розрахунку, якщо інше не передбачено умовами договору прокату, і
завдані наймодавцю збитки (вартість прокату, пеню за прострочення
платежу на момент відшкодування збитків).
Порядок оплати прокату, покарання за прострочення
Зазначимо, що ці норми містяться у Порядку N 46 ( z0025-00 ),
тому підприємець може діяти іншим чином. Так, при оформленні
предметів прокату на строк до 30 діб наймач вносить оплату
повністю за весь час користування предметом прокату за діючими
тарифами. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад
місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць - при видачі
предмета прокату, а за кожний наступний - не пізніше 7 днів після
дня закінчення строку платежу, зазначеного в договорі прокату
(замовленні-зобов'язанні).
Оплата за користування окремими предметами прокату
здійснюється в пунктах прокату у спеціально виділених приміщеннях
за годинним тарифом.
У разі прострочення платежу наймач сплачує вартість прокату
за тарифами, що діють на момент сплати платежу, а також пеню: - коли наймач є суб'єктом підприємницької діяльності, - у
розмірі, установленому договором прокату
(замовленням-зобов'язанням), але не більше подвійної облікової
ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня; - коли наймач - пересічна фізична особа - у розмірі,
установленому договором прокату (замовленням-зобов'язанням), але
не більше облікової ставки НБУ.
У разі прострочення платежу з не залежних від наймача причин
(відрядження, госпіталізація, форсмажорні обставини) оплата за
прострочення платежу провадиться за тарифами, що діяли в термін
прострочення платежу.
При поверненні предмета прокату заборгованість з оплати
користування предметом прокату разом із пенею сплачується наймачем
добровільно, а в разі відмови від оплати ці суми стягуються в
судовому порядку.
Оформлення розрахунків зі споживачами
Порядком N 46 ( z0025-00 ) передбачено, що одержання плати
від споживача слід підтверджувати розрахунковим документом.
Причому під розрахунковим документом мається на увазі: - або касовий чек РРО (розрахункова квитанція у разі виходу
РРО з ладу або тимчасового відключення електроенергії); - або квитанція за формою, затвердженою в установленому
порядку, для наймодавців, які відповідно до законодавства не
застосовують РРО.
Форму такої квитанції (N ПОП2) затверджено наказом N 8
( z0389-95 ). Причому така квитанція, так само як і форма N ПОП1,
про яку йшлося вище, є бланком суворого обліку.
У зв'язку із зазначеним вище нам слід з'ясувати два питання: 1. В яких випадках підприємці-прокатники зобов'язані
застосовувати РРО? 2. Чи повинен приватний підприємець, який не користується
РРО, застосовувати суворі бланки форми N ПОП2 ( z0389-95 )?
Так, відповідно до вимог Закону про РРО ( 265/95-ВР )
підприємці, які обрали загальну систему оподаткування,
застосовувати РРО повинні обов'язково (при розрахунках за готівку,
пластиковими картками, платіжними чеками) (4). _______________
(4) Норма пункту 1 статті 9 Закону про РРО ( 265/95-ВР ) про
надання без РРО послуг стосується тільки юридичних осіб, а фізичні
особи - підприємці нею скористатися не можуть.
Винятки з цього правила можна знайти в Переліку N 1336
( 1336-2000-п ) (розроблено на виконання статті 10 Закону про РРО
( 265/95-ВР ). Так, суб'єкти підприємництва, які надають послуги
прокату на території села, можуть не застосовувати РРО, а
розрахунки зі споживачами провадити за допомогою розрахункових
квитанцій (РК).
Таким чином, підприємці на загальній системі оподаткування,
які надають послуги прокату, повинні застосовувати РРО, а ті з
них, хто надає такі послуги на території села, можуть РРО не
застосовувати, а використовувати при розрахунках РК з КОРО.
Відповідно до Порядку N 46 ( z0025-00 ), якщо підприємець
провадить розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО або РК,
проведення розрахунків за такі послуги прокату не повинне
супроводжуватися випискою квитанцій суворого обліку за формою
N ПОП2 ( z0389-95 ). Такої ж думки дотримується і
Держкомпідприємництва в листі від 08.08.2003 р. N 4738
( v4738563-03 ). Отже, усі підприємці на загальній системі
оподаткування можуть не перейматися необхідністю застосування
форми N ПОП2.
Якщо підприємець, який надає послуги прокату, перебуває на
єдиному податку, від застосування РРО при розрахунках зі
споживачами він звільняється (відповідно до пункту 6 статті 9
Закону про РРО ( 265/95-ВР ).
Виходить, якщо єдиноподатник вирішить дотримуватися норм
Порядку N 46 ( z0025-00 ), то йому потрібно виписувати споживачам
(наймачам) квитанції за формою N ПОП2 ( z0389-95 ).
Як приймати гроші, отримані у вигляді застави
Для тих підприємців, які застосовують РРО або РК, актуальним
є запитання: чи потрібно через РРО проводити суми, які наймач
передає як заставу за взяту напрокат річ.
Якщо суб'єкт одержує від наймача заставу у вигляді певної
суми коштів, то приймання таких сум, на нашу думку, можна і не
реєструвати через РРО (РК). Це пояснюється тим, що відповідно до
ст. 1 Закону про РРО ( 265/95-ВР ) суб'єкт підприємництва
зобов'язаний застосовувати РРО тільки при здійсненні розрахунків у
готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Операція з одержання застави не є продажем товарів (послуг), отже,
проводити її через РРО (РК) не обов'язково.
Водночас представники податкових органів можуть дотримуватися
іншої думки і вимагати, щоб застава проводилася через РРО (5). _______________
(5) Річ у тім, що у ст. 2 Закону про РРО ( 265/95-ВР ) під
розрахунковою операцією розуміється "приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
за місцем реалізації товарів (послуг) ...", а готівка у вигляді
застави приймається за місцем реалізації послуг.)
Тому, якщо підприємець, щоб убезпечити себе, все ж таки
вирішить проводити суму застави через РРО або РК, то йому потрібно
мати на увазі таке.
При застосуванні РК рекомендуємо зазначати суму застави
окремим рядком у розрахунковій квитанції. Інакше кажучи, у цьому
випадку потрібно буде заповнювати два рядки розрахункової
квитанції: на вартість послуг прокату та на суму застави. При
застосуванні РРО потрібно проводити суми застави за допомогою
операції "Службове внесення". Відповідно видачу застави покупцям
слід проводити за допомогою операції "Службова видача". Такий
порядок засновано на тому, що отримані суми застави не повинні
потрапити до фіскальної пам'яті РРО, оскільки не є результатом
продажу товару (послуги).
Можливий також варіант створення окремої секції "Застава".
Одержання готівки у вигляді застави потрібно проводити зі знаком
"+", а повернення застави споживачам оформляти зі знаком "-".
До зазначеного слід додати, що підприємці, які не
застосовуватимуть РРО при прийманні застави, повинні врахувати
такий нюанс: гроші, отримані у вигляді застави, не повинні
перебувати у скриньці РРО (і взагалі на місці проведення
розрахунків), інакше перевіряючі можуть застосувати до підприємця
штраф за невідповідність виручки у скриньці РРО до даних X-звіту.
Реєстрація платником ПДВ
Єдиноподатники в цьому випадку можуть не реєструватися
платниками ПДВ.
Фізична особа - підприємець на загальній системі, який надає
послуги прокату, обов'язково повинен зареєструватися платником
ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів
(послуг), у тому числі з використанням локальної чи глобальної
комп'ютерної мережі, які підлягають оподаткуванню відповідно до
Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), нарахована (сплачена, надана) такій
особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх
дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень
(підпункт 2.3.1 Закону про ПДВ) (докладніше про критерії
реєстрації платником ПДВ див. "ВД", 2006, N 6, с. 4).
Податковий облік на загальній системі оподаткування
З податковим обліком у підприємців, які займаються наданням
послуг прокату та перебувають на загальній системі оподаткування,
не повинно виникати якихось складнощів.
Виручка у них складатиметься із сум, отриманих як плата за
предмети прокату. До витрат потраплять всі поточні затрати (оренда
зарплата найманим працівникам тощо) плюс витрати на придбання
власне предметів прокату або їх амортизацію.
Про облік предметів прокату слід сказати дещо докладніше.
Предмет прокату може значитися в обліку як основні засоби, і тоді
витрати на його придбання підлягатимуть амортизації. Якщо предмет
прокату не підпаде під визначення основних фондів, то витрати на
його придбання підприємець зможе врахувати у складі валових витрат
у тому звітному періоді, в якому отримає доходи безпосередньо від
надання послуг прокату цього предмета.
Уточнимо, що до основних фондів належать предмети вартістю
1000 грн. і більше, які передбачається експлуатувати понад 365
днів. Якщо підприємець є платником ПДВ (та купує предмет у
платника ПДВ), то для порівняння з 1000 грн. він повинен взяти
купівельну вартість предмета прокату без урахування ПДВ. У
противному разі для порівняння береться повна вартість предмета
прокату з ПДВ. Отже, у тому випадку, якщо предмет прокату
потрапляє до складу основних фондів, витрати на його придбання
підприємець амортизує. Такі витрати він не може відразу віднести
до складу валових витрат.
Тепер, оскільки ми вже заговорили про податковий облік,
подивимося, що робити підприємцю із сумами застави, які він
отримує від споживачів послуг прокату.
Сума застави, яка отримується від споживача, не включається
до складу валових доходів підприємця та не обкладається ПДВ,
оскільки така операція не є продажем послуг, тобто об'єкт
оподаткування (і податком з доходів, і пенсійним внеском, і ПДВ)
відсутній.
Транспортний податок
Вирішивши зайнятися прокатом водних транспортних засобів
(моторних човнів, водних мотоциклів тощо), підприємець може
попередньо закупити їх, тобто стати власником. Але з придбанням
деяких водних транспортних засобів він стає платником
транспортного податку.
Обов'язок щодо сплати податку з власників транспортних
засобів не залежить від того, на якій системі оподаткування
перебуває підприємець, тобто за наявності об'єкта платниками
будуть підприємці і на загальній системі, і єдиноподатники. Закон
N 1963 ( 1963-12 ) не визначає окремих правил нарахування та
сплати для фізичних осіб - підприємців, тому вони повинні
дотримуватися загального порядку, передбаченого для фізичних осіб,
з урахуванням пільг, що надаються.
Статтею 3 Закону N 1963 ( 1963-12 ) передбачено такі об'єкти
та розміри податку:
------------------------------------------------------------------ | Код КВЕД | Опис об'єктів | Ставка податку на рік | |( va375202-05 ) | оподаткування | (з 100 куб.см об'єму | | | |циліндрів двигуна, з 1 | | | |кВт потужності двигуна | | | | або 100 см довжини) | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 1 | 2 | 3 | |----------------+-----------------------+-----------------------| | |яхти та судна парусні з| | | |допоміжним двигуном або| | | |без нього (крім | | | |спортивних): | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 91 10 00 |морські | 14 грн. з 100 см | | | | довжини | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 91 91 00 |яхти та судна парусні |7 грн. з 100 см довжини| | |масою не більше ніж | | | |100 кг | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 91 93 00 |яхти та судна парусні |7 грн. з 100 см довжини| | |масою понад 100 кг і | | | |довжиною не більше ніж | | | |7,5 м | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 91 99 00 |яхти та судна парусні | 14 грн. з 100 см | | |масою понад 100 кг і | довжини | | |довжиною понад 7,5 м | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | |човни моторні та катери| | | |крім човнів із | | | |підвісним двигуном | | | |(крім спортивних): | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 92 10 00 |морські | 14 грн. з 100 см | | | | довжини | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 92 91 00 |човни моторні та катери|7 грн. з 100 см довжини| | |довжиною не більше ніж | | | |7,5 м | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 92 99 00 |човни моторні та катери| 14 грн. з 100 см | | |довжиною понад 7,5 м | довжини | |----------------+-----------------------+-----------------------| | |плавучі засоби (крім | | | |спортивних): | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 99 10 00 |з масою не більше 100 |7 грн. з 100 см довжини| | |кг | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 99 91 00 |довжиною не більше 7,5 |7 грн. з 100 см довжини| | |м і масою понад 100 кг | | |----------------+-----------------------+-----------------------| | 8903 99 99 00 |довжиною понад 7,5 м і | 14 грн. з 100 см | | |масою понад 100 кг | довжини | ------------------------------------------------------------------
Це повний перелік водних транспортних засобів, для яких
установлено ставку податку. Як правило, для надання у прокат
обирають водні транспортні засоби, які не потребують особливих
спеціальних навичок для керування.
Транспортний податок фізичними особами сплачується перед
реєстрацією (6), перереєстрацією транспортних засобів, а також
перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз
на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому
здійснюється технічний огляд. _______________
(6) Реєстрація водних транспортних засобів (суден)
відбувається відповідно до статті 26 Кодексу торговельного
мореплавства від 23.05.95 р. N 176/95-ВР ( 176/95-ВР ) і постанови
КМУ від 26.09.97 р. N 1069 ( 1069-97-п ).
Технічний огляд водних транспортних засобів здійснюється
органами Держфлотнагляду України. У разі відсутності документів
про сплату податку або документів, які надають право на
користування пільгами, реєстрація, перереєстрація та технічний
огляд транспортних засобів не провадяться.
Якщо транспортні засоби придбано у другому півріччі, то
податок сплачується в половинному розмірі встановленої суми. За
транспортні засоби, зняті фізичними особами протягом року з
реєстрації (що перереєструються), здійснюється перерахунок податку
в разі його сплати за періоди, які не настали.
В одній з консультацій фахівців податкових органів було
зазначено: оскільки катер - це самохідне судно зі стаціонарним
двигуном, пасажиромісткістю до 12 осіб, включаючи членів екіпажу,
то оподаткуванню підлягають і водні мотоцикли (гідроцикли), що
класифікуються за кодом Гармонізованої системи опису та кодування
товарів 8903 92 - човни моторні та катери, крім човнів з підвісним
двигуном.
На закінчення наведемо основні висновки статті.
Висновки
Надання предметів у прокат регулюється ЦКУ ( 435-15 ).
Правила прокату встановлено також Порядком N 46 ( z0025-00 ),
однак, на думку фахівців в галузі права, на сьогодні вони не є
обов'язковими до виконання.
Предметом прокату є речі, які використовуються для
задоволення побутових невиробничих потреб.
Послуги прокату не підлягають ліцензуванню, у тому числі й
надання у прокат водних транспортних засобів.
Оформлення розрахунків зі споживачами (застосування РРО, РК)
залежить від системи оподаткування підприємця.
Якщо підприємець видає предмети під заставу, то суму застави
не слід реєструвати через РРО.
Умови та тарифи на прокат установлюються самим підприємцем.
Оксана Піроженко - консультант газети "Власне Діло"



вгору