Все про відпустку
Редакції видань; Коментар від 07.06.2006
Документ n0021697-06, поточна редакція — Прийняття від 07.06.2006

                          Все про відпустку 

З настанням відпускної кампанії виникає багато запитань як у
бухгалтерів, так і працівників підприємств щодо надання/отримання
відпустки, перенесення її на інший період, розрахунків за
відпускними виплатами, компенсацій за невикористані відпустки
тощо. Враховуючи численні запити, що надходять до "Вісника",
надаємо роз'яснення.
Хто має право на відпустку?
Право на відпустку відповідно до ст. 2 Закону "Про відпустки"
від 15.11.96 р. N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) (зі змінами та
доповненнями, за текстом - Закон N 504/96-ВР) мають громадяни
України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами,
установами, організаціями незалежно від форм власності, виду
діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим
договором у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності,
іноземні громадяни і особи без громадянства, які працюють в
Україні, працівники-сумісники.
Згідно зі ст. 6 цього Закону ( 504/96-ВР ) право на відпустку
мають також сезонні і тимчасові працівники, яким вона надається
пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і
сезонних галузей затверджено постановою КМУ від 28.03.97 р. N 278
( 278-97-п ) (зі змінами та доповненнями).
Отже, всім особам, що виконують роботу за трудовим договором,
який укладено з підприємствами, установами, організаціями
незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої
належності та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними
особами, надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період
місця роботи (посади) і заробітної плати.
Не мають права на відпустку громадяни, які працюють за
договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового
характеру.
Як відпустки розподіляються за видами?
Статтею 4 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) встановлено такі
види відпусток: щорічні відпустки: основна і додаткові (за роботу із
шкідливими і важкими умовами праці; за особливий характер роботи
тощо) відпустки; додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; творчі відпустки; соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю і пологами; для
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова
відпустка працівникам, які мають дітей); відпустки без збереження заробітної плати; інші види відпусток, встановлені законодавством, генеральною,
галузевою і регіональною угодами, колективним і трудовим
договорами.
Яка тривалість основної та додаткових відпусток?
Насамперед тривалість відпусток незалежно від режимів і
графіків роботи розраховується в календарних днях. Відповідно до
Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) щорічна основна відпустка не може
бути меншою ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік
(з дня укладання трудового договору).
А працівникам віком до 18 років надається щорічна основна
відпустка тривалістю 31 календарний день. Відпустка такої
тривалості надається за той період роботи працівника, в якому йому
не виповнилось 18 років.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівника прийнято на роботу 25 серпня 2005 р. Відпустка за | |перший робочий рік надається з 1 червня 2006 р., проте 14 квітня| |2005 р. йому виповнилося 18 років. У цьому випадку за період з | |25 серпня 2005 р. по 14 квітня 2006 р. щорічна основна відпустка| |обчислюється з розрахунку 31 календарного дня, а з 15 квітня - | |24 календарних днів. | ------------------------------------------------------------------
Для деяких категорій працівників, визначених ст. 6 Закону
N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ), а також, законами "Про статус народного
депутата України" від 17.11.92 р. N 2790-XII ( 2790-12 ) (зі
змінами та доповненнями), "Про державну службу" від 16.12.93 р.
N 3723-XII ( 3723-12 ) (зі змінами та доповненнями), "Про
Центральну виборчу комісію" від 30.06.2004 р. N 1932-IV
( 1932-15 ) (зі змінами та доповненнями), "Про службу в органах
місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р. N 2493-III ( 2493-14 )
(зі змінами та доповненнями), "Про дипломатичну службу" від
20.08.2001 р. N 2728-III ( 2728-14 ) (зі змінами та доповненнями),
"Про статус суддів" від 15.12.92 р. N 2862-XII ( 2862-12 ) (зі
змінами та доповненнями), "Про прокуратуру" від 05.11.91 р.
N 1789-XII ( 1789-12 ) (зі змінами та доповненнями), "Про державну
підтримку засобів масової інформації та соціальний захист
журналістів" від 23.09.97 р. N 540/97-ВР ( 540/97-ВР ) (зі змінами
та доповненнями), "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.98 р.
N 103/98-ВР ( 103/98-ВР ) (зі змінами та доповненнями), "Про
дошкільну освіту" від 11.07.2001 р. N 2628-III ( 2628-14 ) (зі
змінами та доповненнями), "Про боротьбу із захворюванням на
туберкульоз" від 05.07.2001 р. N 2586-III ( 2586-14 ) (зі змінами
та доповненнями), встановлено більшу тривалість щорічної основної
відпустки ніж 24 календарних дні.
Крім того, статтями 7 і 8 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР )
передбачено можливість надання працівникам щорічних додаткових
відпусток. До них відносяться: щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими
умовами праці тривалістю до 35 календарних днів, яка надається
працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом
на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв,
цехів, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97
р. N 1290 ( 1290-97-п ) (зі змінами та доповненнями); додаткова відпустка окремим категоріям працівників, робота
яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним
навантаженням або виконується в особливих природних географічних і
геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, -
тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт,
професій і посад, затвердженим постановою N 1290 ( 1290-97-п ).
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за
особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим
договором залежно від результатів атестації робочих місць за
умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Порядок
проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено
постановою КМУ від 01.08.92 р. N 442 ( 442-92-п ) (зі змінами та
доповненнями), показники та критерії умов праці, за якими
надаються щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на
роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих
виробничих факторів, затверджені спільним наказом Міністерства
охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики
України від 31.12.97 р. N 383/55 ( z0050-98 ) (зареєстровано в
Мін'юсті України 28.01.98 р. за N 50/2490); додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем -
тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і
професій, визначених колективним договором, угодою. При цьому
співвідношення між угодами різних рівнів і колективними договорами
визначається ст. 16 Кодекс законів про працю України від
10.12.71 р. ( 322-08 ) (зі змінами та доповненнями, за текстом -
КЗпП), статтями 5 та 8 Закону "Про колективні договори і угоди"
від 01.07.93 р. N 3356-XII ( 3356-12 ) (зі змінами та
доповненнями), і списки, внесені до колективного договору, можуть
доповнювати списки, внесені до галузевих і регіональних угод, але
не можуть їх обмежувати.
Угодами не може визначатися тривалість щорічної додаткової
відпустки за особливий характер праці працівникам з ненормованим
робочим днем. Це питання має вирішуватися колективним чи трудовим
договором. При цьому співвідношення між колективними і трудовими
договорами визначається частиною третьою ст. 5 Закону N 3356-XII
( 3356-12 ), згідно з якою до трудового договору забороняється
вносити умови, що погіршують умови, надані працівникам колективним
договором.
Слід звернути увагу на такий вид відпустки, як додаткова
відпустка працівникам, які мають дітей. Відповідно до ст. 19
Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) жінці, яка працює і має двох
дітей або більше віком до 15 років або дитину-інваліда, або яка
усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без
матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в
лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку,
надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7
календарних днів. За наявності декількох підстав для надання цієї
відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14
календарних днів.
Святкові та неробочі дні, зазначені у ст. 73 КЗпП ( 322-08 ),
при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону N 504/96-ВР
( 504/96-ВР ), не враховуються.
Такими святковими та неробочими днями є: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День Перемоги; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України; один день (неділя) - Пасха (Великдень) - у 2006 р. це 23
квітня; один день (неділя) - Трійця - у 2006 р. це 11 червня.
Отже, у разі якщо на той період, в якому надається відпустка,
припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на
кількість таких днів.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник з 05.06.2006 р. пішов у відпустку тривалістю 31 | |календарний день (24 календарних дні - щорічна основна відпустка| |і 7 календарних днів - додаткова відпустка за ненормований | |робочий день). У зв'язку з тим, що 11 і 28 червня є неробочими | |днями, тривалість відпустки збільшується на два дні і він має | |вийти на роботу 08.07.2006 р. | ------------------------------------------------------------------
Нагадаємо, що щорічні додаткові відпустки за бажанням
працівника можуть надаватись одночасно із щорічною основною
відпусткою або окремо від неї. При цьому загальна тривалість
щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59
календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних
гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові
з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до
закінчення робочого року.
Який порядок надання щорічних відпусток?
Черговість надання відпусток визначається графіками, які
затверджуються власниками підприємств за погодженням з
профспілковим комітетом чи іншим органом, уповноваженим трудовим
колективом на представництво. Законом N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) не
встановлено строку затвердження графіків надання відпусток, проте
на сьогодні діють Типові правила внутрішнього трудового розпорядку
для робітників і службовців підприємств, установ, організацій,
затверджені Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС 20 липня
1984 р. ( v0213400-84 ), п. 20 яких передбачено, що графіки
надання відпусток складаються на кожний робочий рік не пізніше
5 січня. Наведемо приклад оформлення графіка надання відпусток:
Графік надання відпусток працівникам ДП "Схід-Захід"
------------------------------------------------------------------ | Прізвище, ім'я, | Посада | Місяць надання | | по батькові | | відпустки | |---------------------+---------------------+--------------------| |Іванова Л.В. |менеджер відділу | червень | | |збуту | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Руденко А.Г. |прибиральниця відділу| червень - липень | | |забезпечення | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Михайленко В.К. |бухгалтер | серпень | ------------------------------------------------------------------
При складанні графіка враховуються інтереси виробництва,
особисті інтереси працівників і наявність можливостей для
відпочинку. Графіки відпусток мають доводитися до відома всіх
працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток працівникові у
межах, встановлених графіком, погоджується між працівником і
власником. При цьому на власника покладається обов'язок повідомити
працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні
до встановленого графіком строку, оскільки графіками відпусток
дата початку відпустки, як правило, не встановлюється, а
визначається місяць початку використання відпустки або два місяці:
місяць початку відпустки і місяць її закінчення. Дата початку
відпустки погоджується працівником і власником підприємства.
У разі якщо власником не попереджено працівника про час
надання йому відпустки, щорічна відпустка згідно з п. 1 ст. 11
Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) на вимогу працівника повинна бути
перенесена на інший період.
При складанні графіка надання відпусток необхідно
враховувати, що ст. 10 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) деяким
категоріям працівників надано право на одержання відпустки за їх
бажанням у зручний для них час, а саме: - особам віком до вісімнадцяти років; - інвалідам; - жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами
або після неї; - жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або
дитину-інваліда; - одиноким матерям (батькам), які виховують дитину без батька
(матері); опікунам, піклувальникам або іншій самотній особі, які
фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за
відсутності батьків; - дружинам (чоловікам) військовослужбовців; - ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові
заслуги перед Батьківщиною; - ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед
Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від
22.10.93 р. N 3551-XII ( 3551-12 ); - батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу.
Бажання працівника щодо надання відпустки також враховується
в інших випадках, які передбачено законами "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 р. N 796-XII ( 796-12 )
(зі змінами та доповненнями) і "Про статус ветеранів військової
служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та
їх соціальний захист" від 24.03.98 р. N 203/98-ВР ( 203/98-ВР )
(зі змінами та доповненнями).
Так, відповідно до Закону N 796-XII ( 796-12 ) особам,
віднесеним до категорії 1, 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської
катастрофи, і одному з батьків дітей, які належать до потерпілих
внаслідок Чорнобильської катастрофи, надано право використання
чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання
додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14
робочих днів на рік. Відповідно до ст. 6 Закону N 203/98-ВР
( 203/98-ВР ) ветеранам військової служби, ветеранам органів
внутрішніх справ і ветеранам державної пожежної охорони надано
право використання чергової відпустки за місцем роботи у зручний
для них час, а також отримання додаткової відпустки без збереження
заробітної плати терміном до 14 календарних днів на рік.
Також при складанні графіків надання відпусток необхідно
враховувати, що щорічні основна та додаткові відпустки повної
тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після
закінчення шести місяців безперервної роботи на даному
підприємстві, в установі, організації, крім визначених законом
випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються
повної тривалості. До таких працівників відносяться: жінки, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або
дитину-інваліда; інваліди; особи віком до вісімнадцяти років; чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з
вагітністю та пологами; особи, звільнені після проходження строкової військової або
альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі
служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не
враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання; сумісники - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівники, які не використали за попереднім місцем роботи
повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за
неї грошової компенсації; працівники, які мають путівку (курсівку) для
санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; працівники, діти яких віком до 18 років вступають до
навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім
бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12
календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування
навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох
дітей або більше зазначеного віку така відпустка надається окремо
для супроводження кожної дитини; в інших випадках, передбачених законодавством, колективним
або трудовим договором. Такі випадки, зокрема, передбачено ст. 38
Закону N 103/98-ВР ( 103/98-ВР ), відповідно до якої випускникам
професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, що
навчалися 10 місяців і більше, надається оплачувана відпустка
підприємством, установою, організацією протягом перших трьох
місяців роботи.
Право на використання відпустки до закінчення шести місяців
безперервної роботи на підприємстві передбачено і в інших законах,
зокрема уст. 6 Закону N 203/98-ВР ( 203/98-ВР ), відповідно до
якої таке право надано особам, на яких поширюється чинність цього
Закону.
Крім того, слід звернути увагу на те, що таке право може
передбачатися колективним чи трудовим договором відповідно до
ст. 10 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ).
Щодо працівників, які виявили бажання взяти відпустку до
закінчення шестимісячного строку безперервної роботи і не мають
вищезазначених пільг, то тривалість їх відпуски визначається
пропорційно до відпрацьованого часу. Наприклад, працівницю
оформлено на роботу 15 березня 2006 р., вона йде у відпуску до
закінчення шестимісячного строку безперервної роботи з 19 червня
2006 р., тому відпустка їй надається пропорційно відпрацьованому
часу. При розрахунку тривалості відпустки необхідно враховувати
таке: стаж роботи на підприємстві (з 15 березня 2006 р. по 19
червня 2006 р.), що дає право працівнику на відпустку, становить
91 календарний день (далі - к.дн.); кількість днів відпустки, що
припадає на фактично відпрацьований час, становить 0,067606
(24 к.дн. : (365 к.дн. - 10 к.дн.) = 0,067606, де 24 к.дн. -
тривалість щорічної відпустки, 365 к.дн. - кількість календарних
днів у році, 10 к.дн. - кількість святкових і неробочих днів
згідно зі ст. 73 КЗпП ( 322-08 ); кількість днів відпустки, яку
може бути надано, становить 6 к.дн. (91 к.дн. х 0,067606 =
6 к.дн.).
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть
надаватися працівникові в будь-який час відповідного робочого
року.
Підставою для надання відпустки поза графіком є заява
працівника. Наведемо зразки для прикладу:
Зразок 1.
Директору державного
підприємства "Схід-Захід"
Черниженко О.В.
менеджера відділу збуту
Іванової Л.В.
Заява
Прошу надати поза графіком щорічну основну на 24 календарних
дні та додаткову (за ненормований робочий день) відпустки з 5
червня 2006 року.
Дата Підпис
Зразок 2.
Директору державного
підприємства "Схід-Захід"
Черниженко О.В.
прибиральниці відділу
забезпечення
Руденко А.Г.
Заява
Прошу надати частину щорічної основної відпустки з 26 червня
2006 року на 18 календарних днів. (1)
Дата Підпис
_______________
(1) Щорічну основну відпустку можна поділити на частини
будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина
становитиме не менше ніж 14 календарних днів.
На підставі графіка надання відпусток або у разі надання
відпустки поза графіком за заявою працівника видається наказ за
формою N П-6 ( v0253202-95 ) "Наказ (розпорядження) про надання
відпустки". Проте на практиці підприємства застосовують більш
просту форму наказу, наведемо приклад.
Державне підприємство "Схід-Захід"
Наказ N 36-к
20.05.2006 р.
м. Київ
Надати Івановій Л.В. менеджеру відділу збуту щорічну основну
на 24 календарних дні та додаткову (за ненормований робочий день)
відпустки з 5 червня 2006 року.
Підстава: заява Іванової Л.В.
Директор _________________ Черниженко О.В.
(підпис)
З наказом ознайомлений _________________ Іванова Л.В.
(підпис)
Наказ (розпорядження) заповнюється у двох примірниках, один
залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії.
На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ
кадрів робить відмітки в особовій картці за ф. N П-2
( v0277202-95 ) працівника, а бухгалтерія здійснює відповідні
розрахунки. При наданні відпустки без оплати разом із зазначенням
кількості днів відпустки зазначається "без оплати".
Які періоди роботи включають до стажу роботи,
що дає право на щорічну відпустку?
Щорічна основна відпустка надається працівникам за
відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання
трудового договору. При обчисленні стажу роботи, що дає право на
щорічну основну відпустку, необхідно керуватися порядком,
визначеним ст. 9 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ), відповідно до
якої до стажу роботи, що дає право працівнику на щорічну
відпустку, зараховуються такі періоди: час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного
робочого часу) протягом робочого року, за який надається
відпустка. Слід зазначити, що до стажу роботи зараховується і час
роботи на умовах неповного робочого дня, крім того під фактичною
роботою розуміють реальне виконання працівниками своїх трудових
обов'язків; час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з
законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна
плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого
вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або
переведенням на іншу роботу). А також час виконання державних і
громадських обов'язків (перебування військовозобов'язаних на
військових зборах; виконання депутатом місцевої ради обов'язків
депутата, у тому числі участь у роботі сесій ради; час виконання
обов'язків народного засідателя тощо), час відсторонення від
роботи зі збереженням заробітної плати; час щорічних основної і
додаткових відпусток; час навчальної відпустки з повною чи
частковою оплатою тощо; час, коли працівник фактично не працював, але за ним
зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по
державному соціальному страхуванню, за винятком частково
оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку. Час цієї відпустки до стажу роботи, що дає право
на відпуску, не зараховується; час, коли працівник фактично не працював, але за ним
зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася
заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону
N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ), за винятком відпустки без збереження
заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею
шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет і
типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною
шістнадцятирічного віку; час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж
10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних
закладів (йдеться не лише про випадки направлення на навчання
працівника підприємства, установи, організації за погодженням
сторін і повернення працівника на попереднє місце роботи, а й про
інші випадки навчання, яке безпосередньо передувало оформленню на
роботу на підприємство; час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб,
звільнених у зв'язку зі змінами в організації виробництва та
праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або
перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату
працівників. Цей пункт не стосується осіб, які не звільнялися, а
були направлені на вивчення нових професій (спеціальностей) з
метою продовження роботи на тому самому підприємстві. Якщо ж
направлення на вивчення іншої професії (спеціальності) особи, що
підлягає вивільненню, провадиться підприємством, з якого працівник
підлягає вивільненню, то в цьому разі трудові відносини
зберігаються і час навчання слід зараховувати до стажу роботи,
який дає право на щорічну основну відпустку; інші періоди роботи, передбачені законодавством.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки
(статті 7 та 8 цього Закону ( 504/96-ВР ), зараховуються: час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з
особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах
не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для
працівників даного виробництва, цеху, професії або посади; час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із
шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці. Якщо
працівник переведений на роботу, яка дає право на додаткову
відпустку, а потім йому надається щорічна основна відпустка, то до
стажу роботи, що дає йому право на додаткову відпустку,
зараховуватиметься лише та частина основної відпустки, яка
надавалася за період роботи, що дає право на додаткову відпустку; час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного
висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу
несприятливих виробничих факторів.
Працівнику, переведеному на роботу на інше підприємство, який
повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові
відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, до стажу
роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки,
зараховується час, за який він не використав ці відпустки за
попереднім місцем роботи.
Чи можна щорічну відпустку перенести
або поділити на частини?
Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого
ним органу як виняток може бути перенесена на інший період лише за
письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом
первинної профспілкової організації (профспілковим представником)
або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом
органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше
обумовлений період може несприятливо відобразитися на нормальному
ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки
тривалістю не менше ніж 24 календарних дні буде використана в
поточному робочому році.
Випадки перенесення щорічної відпустки на вимогу працівника у
його інтересах, а також за ініціативою власника підприємства
встановлені ст. 11 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ). Отже, щорічна
відпустка на вимогу працівника може бути перенесена на інший
період у разі: порушення власником або уповноваженим ним органом терміну
письмового повідомлення працівника про час надання відпустки не
пізніше ніж за два тижні до початку відпустки; несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом
заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки не пізніше
ніж за три дні до початку відпустки.
Щорічна відпустка може бути перенесена на інший період або
продовжена в разі: тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у
встановленому порядку. Якщо до моменту початку відпустки
працівнику видано листок непрацездатності, початок відпустки має
переноситися на інший строк. Якщо непрацездатність настала у
період відпустки, вона підлягає продовженню на кількість
календарних днів, протягом яких працівник відповідно до
лікарняного листка був непрацездатний; виконання працівником державних або громадських обов'язків,
якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час
від основної роботи із збереженням заробітної плати; настання терміну відпустки у зв'язку з вагітністю та
пологами; збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням
без відриву від виробництва.
При перенесенні щорічної відпустки новий термін її надання
встановлюється за згодою між працівником і власником або
уповноваженим ним органом. Навіть при продовженні відпустки
невикористана частина щорічної відпустки не використовується
працівником на свій розсуд, а має надаватися працівнику шляхом
видання власником наказу про це. Сторони мають право погодити і
питання перенесення відпустки у подібних випадках на інший період.
На прохання працівника та за наявності згоди власника щорічну
відпустку може бути поділено на частини. Це можливо за умови, що
основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14
календарних днів, при цьому законодавством не зазначається, яка
частина відпустки може бути використана першою.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Тривалість основної щорічної відпустки на підприємстві - 24 | |календарних дні і 7 календарних днів - тривалість додаткової | |відпустки за ненормований робочий день. Працівник може за | |бажанням поділити відпустку на 18 і 13 календарних днів або на | |14, 10 і 7 календарних днів і в першу чергу використати | |необхідну йому частину відпустки. | ------------------------------------------------------------------
Який період вважається розрахунковим
при розрахунку суми відпускних?
При розрахунку сум відпускних за надані працівникам щорічні
відпустки, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, або
виплати компенсації за невикористані відпустки звертаються до
Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого
постановою КМУ від 08.02.95 р. N 100 ( 100-95-п ) (за текстом -
Порядок N 100).
Відповідно до Порядку N 100 ( 100-95-п ) обчислення середньої
заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткових
відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати
компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з
виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують
місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані
відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі,
організації менше року, середня заробітна плата обчислюється
виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа
місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому
надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану
відпустку.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівника прийнято на роботу 5 березня 2006 р., йде у відпустку| |в серпні 2006 р. У цьому разі розрахунковим період вважатиметься| |період з квітня по липень 2006 р. | ------------------------------------------------------------------
Які виплати враховують при обчисленні
середнього заробітку?
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її
збереження до її розрахунку включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний
час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або
виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками;
високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови
праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та
інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів
палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної
плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум
відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком
відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду
до виправних робіт без позбавлення волі.
Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони
припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок
часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два
календарних місяці включаються до заробітку в частині, що
відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли
число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не
повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час
обчислення середньої заробітної плати за останні два календарних
місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в
розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за
вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання
до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12
винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний
рік.
Звертаємо увагу, що при обчисленні середньої заробітної плати
для оплати щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам,
які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім
зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються
виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній
заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання
державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо),
та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Які виплати не враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати?
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її
збереження у розрахунку не враховуються: виплати за виконання окремих доручень (одноразового
характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком
доплат за суміщення професій і посад, розширення зон
обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання
обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в
посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують
обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його
структурного підрозділу і не є штатними заступниками); одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку,
матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на
пенсію, вихідна допомога тощо); компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові,
оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки,
що виплачуються замість добових); премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за
сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій,
за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання
брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і
здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин,
автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та
об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам
будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за
результатами господарської діяльності); грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях,
оглядах, конкурсах тощо; пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні
виплати; літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що
виплачується за авторським договором; вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших
засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних
засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством
путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за
довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську
роботу тощо; вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників
комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх
відшкодування; заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком
працівників, для яких включення її до середнього заробітку
передбачено чинним законодавством); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом
або іншим ушкодженням здоров'я; доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового
колективу і вкладами членів трудового колективу в майно
підприємства; компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у
зв'язку з порушенням термінів її виплати.
В інших випадках, коли нарахування провадяться виходячи із
середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини
працівника, розрахунки здійснюються виходячи з установлених йому в
трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Який порядок обчислення сум відпускних?
Розмір відпускних визначається виходячи з середньоденної
(годинної) заробітної плати, яка визначається шляхом ділення
сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців
або за менший фактично відпрацьований період на відповідну
кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду
(за винятком святкових і неробочих днів, встановлених
законодавством). Одержаний результат перемножується на число
календарних днів відпустки.
Розглянемо приклади нарахування відпускних у загальному
випадку, у випадку, коли працівник протягом розрахункового періоду
перебував на лікарняному і у випадку, коли працівник протягом
розрахункового періоду був у відпустці без збереження заробітної
плати.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник, який працює з 25.04.2005 р., йде в щорічну основну та| |додаткову відпустку з 05.06.2006 р. на 30 календарних днів. | |Зарплата працівника за розрахунковий період з червня 2005 р. по | |травень 2006 р. становить 18300 грн. Відпускні становитимуть | |1546,2 грн. | ------------------------------------------------------------------
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді 355 к.дн.
(365 к.дн. - 10 с.н.дн. = 355 к.дн.), де 10 с.н.дн. - 10 святкових
та неробочих днів, згідно зі ст. 73 КЗпП ( 322-08 ), середньоденна
зарплата становить 51,54 грн. (18300 грн.: 355 к.дн. = 51,54
грн.), відпускні - 1546,2 грн. (30 к.дн. х 51,54 грн. = 1546,2
грн.).
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник, який працює з 17.05.2005 р., йде у відпустку на 14 | |календарних днів з червня 2006 р. При цьому у січні 2006 р. він | |перебував на лікарняному. Заробітна плата за цей період | |становить 17450 грн., допомога у зв'язку з тимчасовою | |непрацездатністю 800 грн. Сума відпускних становитиме 719,74 | |грн. | ------------------------------------------------------------------
Відповідно до Порядку N 100 ( 100-95-п ) допомога у зв'язку з
тимчасовою непрацездатністю входить до розрахунку середньої
заробітної плати, тому сума цієї допомоги не виключається із
розрахунку середньої заробітної плати.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді 355 к.дн.
(365 к.дн. - 10 к.дн. = 355 к.дн.). Середньоденна зарплата
становить 51,41 грн. ((17450 грн. + 800 грн.) : 355 к.дн. = 51,41
грн.)), відпускні становлять (14 к.дн. х 51,41 = 719,74 грн.).
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник працює з 05.05.2005 р. і йде у відпустку на 24 | |календарних дні, при цьому протягом розрахункового періоду він | |був у відпустці без збереження заробітної праці 14 календарних | |днів. Заробітна плата за цей період становить 12600 грн., | |відпускні становитимуть 886,8 грн. | ------------------------------------------------------------------
Відповідно до Порядку N 100 ( 100-95-п ) час, протягом якого
працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних
причин не працювали і за ними не зберігався заробіток,
виключається із розрахункового періоду.
Отже, кількість календарних днів у розрахунковому періоді
становитиме 341 к.дн. (365 к.дн. - 10 с.н.дн. - 14 к.дн. = 341
к.дн.). Середньоденна зарплата становить 36,95 грн.
(12600 грн. : 341 к.дн. = 36,95 грн.), відпускні - 886,8 грн.
(24 к.дн. х 36,95 грн. = 886,8 грн.).
Як обчислюється середня заробітна плата для
розрахунку відпускних у разі підвищення тарифних ставок
і посадових окладів?
У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на
підприємстві, в установі, організації відповідно до актів
законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних
договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді,
протягом якого за працівником зберігається середній заробіток,
заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до
підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення. Виходячи з
відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому
періоді за загальним порядком визначається середньоденний
(годинний) заробіток.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник підприємства йде у відпустку з червня 2006 р. на 30 | |календарних днів. У лютому 2006 р. на підприємстві підвищили | |зарплату на 20 %. Тобто у розрахунковому періоді з червня 2005 | |р. по лютий 2006 р. оклад працівника становив 1000 грн., а з | |лютого 2006 р. - 1200 грн. Сума відпускних у цьому випадку | |становитиме 1216,8 грн. | ------------------------------------------------------------------
Відкоригована зарплата становить 14400 грн.
(1000 грн. х 8 міс. х 1,2 + 1200 грн. х 4 міс. = 14400 грн.).
Кількість днів, на яку необхідно поділити фактичний заробіток, -
355 к.дн. (365 к.дн. - 10 с.н.дн. = 355 к.дн.) Середньоденний
заробіток становить 40,56 грн. (14400 грн.: 355 к.дн. = 40,56
грн.), сума відпускних - 1216,8 грн. (30 к.дн. х 40,56 грн. =
1216,8 грн.).
На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях
коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з
урахуванням їх фінансових можливостей і може прийматися рішення
щодо зменшення коефіцієнта коригування зарплати.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник госпрозрахункового підприємства йде у відпустку з | |червня 2006 р. на 30 календарних днів. У лютому 2006 р. на | |підприємстві підвищили зарплату на 20 %. Тобто у розрахунковому | |періоді з червня 2005 р. по лютий 2006 р. оклад працівника | |становив 1000 грн., а з лютого 2006 р. - 1200 грн. Але в зв'язку| |зі скрутним фінансовим становищем на підставі наказу керівника | |коефіцієнт коригування зарплати зменшено до 1,1. Сума відпускних| |у цьому випадку становитиме 1149,3 грн. | ------------------------------------------------------------------
Відкоригована зарплата становить 13600 грн.
(1000 грн. х 8 міс. х 1,1 + 1200 грн. х 4 міс. = 13600 грн.).
Кількість днів, на яку необхідно поділити фактичний заробіток, -
355 к.дн. (365 к.дн. - 10 с. н. дн. = 355 к. дн.). Середньоденний
заробіток становить 38,31 грн. (13600 грн. : 355 к.дн. = 38,31
грн.), сума відпускних - 1149,3 грн. (30 к.дн. х 38,31 грн. =
1149,3 грн.).
Зверніть увагу, що у випадках, коли підвищення тарифних
ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за
працівником зберігався середній заробіток (наприклад період
перебування працівника на лікарняному), за цим заробітком
здійснюються нарахування лише в частині, що стосується днів
збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних
ставок (окладів).
Не коригується середня заробітна плата: у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові
у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу
вищеоплачувану роботу, посаду); у разі якщо у розрахунковому періоді або періоді, протягом
якого за працівником зберігається середній заробіток, на
підприємстві підвищено тарифні ставки (оклади) лише окремим
категоріям працівників; у разі якщо тарифні ставки (посадові оклади) підвищувались на
суму доплат до розміру мінімальної заробітної плати.
Який порядок оподаткування сум нарахованих відпускних?
Оподаткування відпускних здійснюється у порядку,
передбаченому для оподаткування зарплати, оскільки відповідно до
п. 1.1 ст. 1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" від
22.05.2003 р. N 889-IV ( 889-15 ) (зі змінами та доповненнями) для
цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміють інші
заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та
винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у
зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. При цьому
звертаємо увагу, що у 2006 р. до заробітної плати, якщо її розмір
не перевищує 680 грн. на місяць (483 грн. х 1,4, де 483 грн. -
прожитковий мінімум на працездатну особу, встановлений на 1 січня
2006 р.), застосовується соціальна пільга.
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону "Про
оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (у редакції Закону України від 22.05.97 р.
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ), зі змінами та доповненнями) суми
відпускних і згідно з пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 цього Закону
нараховані на них суми зборів на обов'язкове державне пенсійне
страхування та інші види загальнообов'язкового (у тому числі
державного) соціального страхування фізичних осіб, які перебувають
у трудових відносинах з платником податку, відносяться до складу
його валових витрат.
Чи може працівник бути відкликаним із відпустки
і яким чином це оформлюється?
Відкликання працівника із щорічної відпустки відповідно до
ст. 12 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) допускається, але лише у
разі, якщо це необхідно для таких цілей: запобігання стихійного
лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
запобігання нещасних випадків, простою, загибелі чи зіпсуття майна
підприємства, установи, організації.
При цьому відкликання із відпустки допускається лише за таких
умов: погодження працівника; основна безперервна частина відпустки
(до відзиву чи після нього) має становити не менше ніж 14
календарних днів.
Оплата у разі відкликання працівника з відпустки здійснюється
з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату
невикористаної частини відпустки.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник пішов у відпустку з 22 травня 2006 р. на 24 | |календарних дні, але 29 травня 2006 р. його відкликали у зв'язку| |з виробничою необхідністю. У цьому випадку його роботу оплачують| |з урахуванням суми, нарахованої на оплату невикористаної частини| |відпустки, для цього необхідно зробити перерахунок. У разі якщо | |працівник отримав 2359 грн. відпускних, але використав 7 | |календарних днів відпустки і зарплата, нарахована за травень, | |становить 1800 грн., то при перерахунку зарплата, яку необхідно | |виплатити за травень, становитиме 129,07 грн. | ------------------------------------------------------------------
Отже, кількість днів невикористаної відпустки - 17 к.дн.
(24 к.дн. - 7 к.дн. = 17 к.дн.). Сума відпускних за невикористані
дні відпустки - 1670,93 грн. (2359 грн. : 24 к.дн. х 17 к.дн. =
1670,93 грн.). Сума зарплати, яку необхідно виплатити за травень,
- 129,07 грн. (1800 грн. - 1670,93 грн. = 129,07 грн.).
У разі якщо сума зарплати становила б 1500 грн., то у травні
працівник зарплату не отримував, а частину відпускних за
невикористані дні відпустки 170,93 грн. було б погашено у червні.
При наступному наданні працівнику невикористаних днів
щорічної відпустки середню зарплату розраховують із заробітку за
12 місяців, що передують місяцю виходу у відпустку.
Який порядок виплати компенсації за невикористану
щорічну і додаткові відпустки?
Статтею 24 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) передбачено, що у
разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за всі
не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові
відпустки працівникам, які мають дітей.
Тобто компенсації підлягають такі щорічні відпустки: основна
відпустка, додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими
умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці,
інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством та
додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей.
Відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також
додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки
компенсації не підлягають.
Отже, при проведенні розрахунку звільненому працівнику має
виплачуватися компенсація за невикористану відпустку. Проте
бувають випадки, коли відпустка не надавалася працівнику,
наприклад, протягом 4 років. Постає запитання: за який період
виплачувати компенсацію - за всі роки невикористаних відпусток чи
за останні два роки, оскільки відповідно до ст. 11 Закону
N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) забороняється ненадання щорічних
відпусток повної тривалості протягом двох років підряд? Оскільки
умови надання відпустки погоджуються між працівником і власником
та враховуючи положення ст. 24 Закону N 504/96-ВР працівнику
необхідно виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним
щорічні відпустки. При цьому розрахунковим періодом буде середня
зарплата за останні 12 місяців, що передують виплаті грошової
компенсації.
Але виплата грошової компенсації замість невикористаних днів
щорічної основної і додаткових відпусток (крім додаткової
відпустки працівникам, що мають дітей) можлива і при продовженні
трудових відносин, якщо на підприємстві встановлено відпустку
понад 24 календарних дні. Тому у разі якщо працівники беруть
частину відпустки, наприклад 10 або 14 днів, а за іншу частину
бажають отримати компенсацію за невикористану відпустку, це не
можливо, оскільки ст. 24 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР )
визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки
може замінятися грошовою компенсацією за умови, що тривалість
наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна
бути меншою ніж 24 календарних дні. Отже, якщо у працівника
відпустка 31 календарний день, то 24 календарних дні він повинен
відпочити, а за решту 7 отримати грошову компенсацію за
невикористану відпустку.
При цьому відповідно до ст. 12 Закону N 504/96-ВР
( 504/96-ВР ) щорічну відпустку на прохання працівника може бути
поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна
безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних
днів. Проте невикористану частину щорічної відпустки має бути
надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не
пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який
надається відпустка.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівниця, яка має дитину віком до 15 років, може використати | |щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні, | |додаткову відпустку за ненормований робочий день тривалістю 7 | |календарних днів і додаткову соціальну відпустку як одинока | |мати, що виховує дитину, тривалістю 7 календарних днів. Але вона| |бажає використати лише 24 календарних дні щорічної відпуски, а | |за решту отримати компенсацію. У цьому випадку вона має | |обов'язково використати додаткову соціальну відпустку як одинока| |мати, що виховує дитину, тривалістю 7 календарних днів і 17 | |календарних днів щорічної основної відпустки, а ось за 7 | |календарних днів додаткової відпустки за ненормований робочий | |день і 7 календарних днів щорічної основної відпустки отримати | |компенсацію. | ------------------------------------------------------------------
Розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку
здійснюється відповідно до Порядку N 100 ( 100-95-п ), оскільки
він аналогічний розрахунку сум відпускних.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівника прийнято на роботу 10 січня 2004 р., звільнено 14 | |червня 2006 р., надано відпустку на 14 календарних днів. Середню| |зарплату для розрахунку компенсації обчислюють виходячи з виплат| |за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю | |виплати такої компенсації. У нашому випадку розрахунковим | |періодом буде червень 2005 р. - травень 2006 р. У разі якщо | |працівник має право на відпуску 24 календарних дні і його | |зарплата становить 22300 грн., компенсація за невикористану | |відпустку становитиме 1256 грн. | ------------------------------------------------------------------
Визначаємо кількість днів відпустки, за які необхідно
виплатити компенсацію. За минулий робочий рік залишилася
невикористана відпустка тривалістю 10 календарних днів і з дня
закінчення минулого робочого року 10.01.2006 р. по 14.06.2006 р.
працівник працював 147 календарних днів. Кількість днів відпустки,
що припадає на фактично відпрацьований час, становить 0,067606 =
(24 к.дн. : (365 к.дн. - 10 с.н.дн.). Кількість днів, що дає йому
право на відпустку, - 10 к.дн. (147 к.дн. х 0,067416 = 10 к.дн.).
Кількість календарних днів, на яку необхідно ділити фактичний
заробіток, - 355 к.дн. (365 к.дн. - 10 с.н.дн. = 355 к.дн.),
середньоденна зарплата працівника - 62,82 грн. (22300 грн. : 355
к.дн. = 62,82 грн.), сума компенсації за невикористану відпустку -
1256,4 грн. = (62,82 грн. х (10 к.дн. + 10 к.дн.).
Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою
компенсацією не допускається (крім випадків звільнення).
У разі смерті працівника згідно зі ст. 24 Закону N 504/96-ВР
( 504/96-ВР ) виплачується грошова компенсація за всі
невикористані дні щорічних відпусток, а також додаткові відпустки
працівникам, що мають дітей, спадкоємцям.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство
грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток
за його бажанням (за наявності відповідної заяви) має
перераховуватися на рахунок підприємства, на яке перейшов
працівник.
Оподаткування грошової компенсації за невикористані дні
щорічних відпусток здійснюється у порядку, передбаченому для
оподаткування зарплати, оскільки відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону
N 889-IV ( 889-15 ) компенсаційні виплати відносяться до
заробітної плати і включаються до складу загального місячного
оподатковуваного доходу платника податку та обкладаються податком
з доходів фізичних осіб за ставкою 13 %.
Необхідно звернути увагу на те, що коли грошова компенсація
виплачується працюючому працівнику до доходу, нарахованого на
користь платника податку протягом звітного податкового місяця як
заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до
законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його
розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму,
установленого для працездатної особи на 1 січня звітного
податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10
грн., застосовується податкова соціальна пільга (пп. 6.5.1 п. 6.5
ст. 6 Закону N 889-IV ( 889-15 ).
З урахуванням того, що на 2006 р. прожитковий мінімум
встановлено в розмірі 483 грн., сума доходу (заробітної плати), що
дає право на одержання податкової соціальної пільги на 2006 р.,
становить 680 грн. У разі перевищення місячної заробітної плати
понад встановлений розмір питання надання податкової соціальної
пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку,
що її одержує.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної
плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми
доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги,
такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових
періодів їх нарахування.
Якщо грошова компенсація виплачується при звільненні
працівника, то вона не зменшується на суму податкової соціальної
пільги, оскільки відповідно до Порядку надання документів та їх
складу при застосуванні податкової соціальної пільги,
затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. N 2035
( 2035-2003-п ) (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок
N 2035), податкова соціальна пільга зупиняється з податкового
місяця, в якому платник податку припинив трудові відносини з
працедавцем. Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону N 889-IV ( 889-15 )
звітний податковий період - це проміжок часу, який розпочинається
з першого календарного дня першого місяця такого періоду та
закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого
періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній
місяці збігаються. Таким чином, працівник не має права на
застосування податкової соціальної пільги до доходу, одержаного в
тому податковому періоді (місяці), в якому він звільнився, навіть
якщо звільнення прийшлося на останній день такого місяця.
При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт
оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної
плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та
внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок
доходу найманої особи.
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) суми грошової компенсації за невикористану відпустку
та згідно з пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 цього Закону нараховані на неї
суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та інші
види загальнообов'язкового (в тому числі державного) соціального
страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з
платником податку, відносяться до складу валових витрат
підприємства.
Який порядок проведення розрахунку вивільненим
працівникам, які використали свою відпустку?
Якщо працівник, який використав щорічну відпуску і отримав
відпускні, звільняється до закінчення робочого року, за ним
рахується перед підприємством заборгованість щодо нарахованих
відпускних за невідпрацьовану частину робочого року, для покриття
якої власник проводить відрахування із зарплати.
------------------------------------------------------------------ | Наприклад | |----------------------------------------------------------------| |Працівник, який працював з 16.08.2005 р. і використав свою | |щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні, | |звільняється 30.05.2006 р. Сума нарахованих відпускних - 1400 | |грн., сума відпускних, отриманих у рахунок невідпрацьованої | |частини року, яку необхідно утримати із зарплати, становить | |291,65 грн. | ------------------------------------------------------------------
Стаж роботи на підприємстві (з 16.08 2006 р. по 30.05.2006
р.), який дає право працівнику на відпустку, становить 280
календарних днів без святкових і неробочих днів. Кількість днів
відпустки, що припадає на один календарний день, становить
0,067606 = (24 к.дн. : (365 к.дн. - 10 с.н.дн.). Кількість днів,
що дає йому право на відпустку, - 19 к.дн. (0,067606 х 280 к.дн. =
19 к.дн.). Кількість календарних днів щорічної основної відпустки,
наданих у рахунок невідпрацьованої частини робочого року,
становить 5 к.дн. (24 к.дн. - 19 к.дн. = 5 к.дн.). Сума
відпускних, виплачених у рахунок невідпрацьованої частини робочого
року, становить 291,65 грн. (1400 грн. : 24 к.дн. х 5 к.дн. =
291,65 грн.).
Звертаємо увагу на те, що вищезазначені відрахування не
провадяться у разі, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку
з: призовом або прийняттям (вступом) на військову службу,
направленням на альтернативну (невійськову) службу; переведенням працівника за його згодою на інше підприємство
або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами
України; відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з
підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з
істотною зміною умов праці; змінами в організації виробництва та праці, в тому числі
ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства,
скороченням чисельності або штату працівників; виявленням невідповідності працівника займаній посаді або
виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану
здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи; нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок
тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв'язку з
вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш
тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному
захворюванні; поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю
роботу; направленням на навчання; виходом на пенсію.
Крім того, відрахування із заробітної плати за
невідпрацьовані дні відпустки не провадиться у разі смерті
працівника та у разі коли працівнику, який вивільняється, було
надано відпустку відповідно до ст. 19 Закону N 504/96-ВР
( 504/96-ВР ) у зв'язку з наявністю дітей, оскільки ця відпустка
відноситься до соціальних відпусток і право на неї виникає у
кожному календарному, а не робочому році і її тривалість не
пов'язана з відпрацьованим робочим часом.
Який порядок надання та оплати відпустки чи виплати
компенсації за невикористану відпустку сумісникам?
Виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної
оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від
основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в
установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної
особи) за наймом вважається сумісництвом.
Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого
ним органу за основним місцем роботи не потрібно.
Керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні
заступники, керівники структурних підрозділів державних
підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій
тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом
(за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої
діяльності).
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками
державних підприємств, установ і організацій разом з
профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій
та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими
або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може
призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього
здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюється на
осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.
Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при
підрахунку середнього заробітку за основним місцем роботи не
враховується.
Щодо щорічної відпустки за основним місцем роботи, то
сумісники відповідно п. 6 ст. 10 Закону N 504/96-ВР ( 504/96-ВР )
за бажанням мають право на отримання одночасно щорічної відпустки
повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної
роботи у перший рік роботи на підприємстві, де працюють за
сумісництвом.
У разі якщо тривалість відпустки, наданої підприємством, на
якому працівник працює за сумісництвом, менше тривалості відпустки
за основним місцем роботи, йому відповідно до п. 14 ст. 25 Закону
N 504/96-ВР ( 504/96-ВР ) в обов'язковому порядку надається
відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення
відпустки за основним місцем роботи.
Оплата відпустки чи виплата компенсації за невикористану
відпустку провадиться сумісникам відповідно до чинного
законодавства як за основним місцем роботи, так і за місцем
роботи, де він працює за сумісництвом.
Наталія Кирієнко



вгору