Документ n0002697-05, поточна редакція — Прийняття від 01.03.2005

Регулювання податкових зобов'язань та податкових
боргів сільськогосподарських підприємств,
що виникли внаслідок форс-мажорних обставин

Дієвість політики оподаткування сільськогосподарських
підприємств залежить від надійності функціонування механізму її
реалізації, зокрема врахування природно-кліматичних чинників
впливу на виробництво сільськогосподарської продукції. Причина
цього полягає в тому, що виручка, як основне джерело сплати
податкових зобов'язань, є наслідком виробництва продукції, рівень
якої залежить від поєднання природних, насамперед
грунтово-кліматичних, біологічних і економічних процесів. Тому для
сільського господарства несприятливі природно-кліматичні умови є
об'єктивною і досить повторюваною складовою обставин непереборної
сили, що найчастіше впливають на результати праці й фінансові
результати. Ця обставина повинна бути врахована у юридичних формах
податкового механізму (законодавчих і нормативних актах).
Закон N 1877-IV ( 1877-15 ), що діє з 1 січня 2005 р., дає
визначення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) як
таких, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або
нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів
аграрного ринку згідно із законодавством, або таких, що виникли
внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи,
заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних
збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими
стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його
частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового
припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи
газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.
Для того щоб компенсувати збитки від цих подій та дати
підприємствам можливість раціонально використати наявні фінансові
ресурси для відновлення виробництва, на державному рівні
передбачено заходи адміністративно-економічного спрямування, які
регулюються такими законодавчо-нормативними актами (таблиця):

Таблиця
Законодавчо-нормативні акти, що визначають механізм
сплати податків при подоланні негативного впливу
фарс-мажорних обставин непереборної сили на процес
аграрного виробництва
--------------------------------------------------------------------------- | Законодавчі |Посилання| Визначення основних термінів | |та нормативні | | | | акти | | | |--------------+---------+------------------------------------------------| |Закон України |підпункти|Розстроченням податкових зобов'язань є надання | |від | 14.1.1, |платнику податків бюджетного кредиту на основну | |21.12.2000 р. | 14.1.2 |суму його податкових зобов'язань без урахування | |N 2181-III | ст.14, |сум пені під проценти, розмір яких дорівнює | |( 2181-14 ) | п.18.2 |розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 | |"Про порядок | ст.18 |статті 16 цього Закону ( 2181-14 ). | |погашення | |Відстроченням податкових зобов'язань є | |зобов'язань | |перенесення сплати основної суми податкових | |платників | |зобов'язань платника податків без урахування сум| |податків перед| |пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру | |бюджетами та | |пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті | |державними | |16 цього Закону ( 2181-14 ), на пізніший термін.| |цільовими | |Підлягає списанню безнадійний податковий борг, у| |фондами" | |тому числі пеня, нарахована на такий податковий | | | |борг, а також штрафні санкції. Під терміном | | | |"безнадійний" слід розуміти:.. г) податковий | | | |борг юридичних або фізичних осіб, що виник | | | |внаслідок обставин непереборної сили | | | |(форс-мажорних обставин); | |--------------+---------+------------------------------------------------| |Закон України | п.1 |У разі виникнення форс-мажорних обставин | |від | ст.9 |(стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) | |17.12.98 р. | |по кожному конкретному платнику податку за його | |N 320-XIV | |клопотанням Верховною Радою Автономної | |( 320-14 ) | |Республіки Крим, обласними, Київською та | |"Про | |Севастопольською міськими радами за погодженням | |фіксований | |з Міністерством фінансів України та | |сільськогоспо-| |Міністерством аграрної політики України | |дарський | |приймається рішення про реструктуризацію | |податок" | |(відстрочку) сплати фіксованого | | | |сільськогосподарського податку (за винятком | | | |безнадійного податкового боргу, який підлягає | | | |списанню відповідно до Закону України "Про | | | |порядок погашення зобов'язань платників податків| | | |перед бюджетами та державними цільовими | | | |фондами" ( 2181-14 ). Порядок реструктуризації | | | |(відстрочки) сплати цього податку визначається | | | |центральним податковим органом | |--------------+---------+------------------------------------------------| |Наказ ДПА | п.2; |Визначення та списання безнадійного податкового | |України від | пп.3.4 |боргу органами державної податкової служби | |14.03.2001 р. | п.3; |здійснюються щодо: | |N 103 | пп.4.5 |податків і зборів (обов'язкових платежів), | |( z0016-02 ) | п.4 |контроль за своєчасністю, достовірністю, | |"Про | |повнотою нарахування яких покладено на | |затвердження | |відповідні контролюючі органи згідно з | |Порядку | |законодавством; | |списання | |усіх видів пені та штрафних санкцій, що | |безнадійного | |зараховуються до бюджетів усіх рівнів та | |податкового | |державних цільових фондів (у тому числі пені та | |боргу | |штрафних санкцій, нарахованих за порушення | |платників | |термінів розрахунків під час здійснення операцій| |податків" (зі| |у сфері зовнішньоекономічної діяльності), а | |змінами, | |також плати (процентів) за наданий податковий | |внесеними | |кредит, які нараховані платникам податків на | |наказом ДПА | |податковий борг, який визнано безнадійним | |від | |відповідно до Закону ( 2181-14 ); | |03.11.2004 р. | |пені та сум штрафних санкцій, нарахованих на | |N 629 | |податковий борг, який визнано безнадійним | |( z1452-04 ) | |відповідно до Закону ( 2181-14 ), за період | | | |з дня виникнення безнадійного податкового боргу | | | |до дня прийняття рішення про списання. | | | |Податковий борг юридичних або фізичних осіб, що | | | |виник внаслідок обставин непереборної сили | | | |(форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія | | | |суспільного ворога, оголошена та неоголошена | | | |війна, загроза війни, терористичний акт, | | | |блокада, революція, заколот, повстання, масові | | | |заворушення, громадська демонстрація, блискавка,| | | |пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження | | | |снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини | | | |платника податків, які неможливо попередити | | | |своїми заходами за умови, що дані обставини | | | |безпосередньо вплинули на своєчасне виконання | | | |податкових зобов'язань. | | | |Списанню підлягає податковий борг з фіксованого | | | |сільськогосподарського податку, плати (податку) | | | |за землю, комунального податку, податку з | | | |власників транспортних засобів та інших | | | |самохідних машин і механізмів, що виникає у | | | |зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за| | | |період після дня настання обставин непереборної | | | |сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення | | | |термінів його сплати за бюджетний рік, в якому | | | |такі обставини виникли. | |--------------+---------+------------------------------------------------| |Наказ ДПА |підпункти|Податкове зобов'язання - зобов'язання платника | |України від |1.2, 1.3,|податків сплатити до бюджетів або державних | |18.09.2001 р. |1.5 п.1 |цільових фондів відповідну суму коштів у | |N 378 | |порядку та у строки, визначені згідно із | |( z0912-01) | |законодавством. | |"Про | |Податковий борг - податкове зобов'язання (з | |затвердження | |урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), | |Порядку | |узгоджене платником податків або встановлене | |розстрочення | |судом (господарським судом), але не сплачене в | |та | |установлений термін, а також пеня, нарахована | |відстрочення | |на суму такого податкового зобов'язання. | |податкових | |Розстрочення податкових зобов'язань - надання | |зобов'язань | |платнику податків бюджетного кредиту на основну | |платників | |суму його податкових зобов'язань без урахування | |податків" | |сум пені на умовах податкового кредиту, за якими| | | |основна сума кредиту та нараховані на неї | | | |проценти погашаються рівними частками, починаючи| | | |з податкового періоду, наступного за періодом | | | |надання такого кредиту. | | | |Відстрочення податкових зобов'язань - | | | |перенесення сплати основної суми податкових | | | |зобов'язань платника податків на умовах | | | |податкового кредиту без урахування сум пені, за | | | |якими основна сума податкових зобов'язань та | | | |нараховані на неї проценти сплачуються рівними | | | |частками, починаючи з будь-якого податкового | | | |періоду, визначеного відповідним податковим | | | |органом, але не пізніше закінчення 12 | | | |календарних місяців з моменту виникнення такого | | | |податкового зобов'язання, або одноразово у | | | |повному обсязі | |--------------+---------+------------------------------------------------| |Наказ ДПА | пп.1.3 |... термін "реструктуризація (відстрочка)" | |України від | п.1 |вживається в такому значенні - перенесення | |28.09.2004 р. | |сплати суми фіксованого сільськогосподарського | |N 562 | |податку, нарахованої з дати виникнення | |( z1308-04 ) | |форс-мажорних обставин до кінця року, в якому | |"Про | |виникли дані обставини, на більш пізній термін | |затвердження | |(за винятком безнадійного податкового боргу, | |Порядку | |який підлягає списанню відповідно до Закону | |проведення | |України "Про порядок погашення зобов'язань | |органами | |платників податків перед бюджетами та державними| |державної | |цільовими фондами" ( 2181-14 ) | |податкової | | | |служби | | | |реструктуриза-| | | |ції | | | |(відстрочки) | | | |сплати сум | | | |фіксованого | | | |сільськогоспо-| | | |дарського | | | |податку | | | |увипадку | | | |виникнення | | | |форс-мажорних | | | |обставин" | | | |--------------+---------+------------------------------------------------| |Закон України | п.22 |З метою приведення окремих норм законів у | |від | ст.73 |відповідність з бюджетним законодавством | |23.12.2004 р. | |зупинити на 2005 рік дію: | |N 2285-IV | |... підпунктів ... "г" підпункту 18.2.1 пункту | |( 2285-15 ) | |18.2 статті 18 Закону України "Про порядок | |"Про | |погашення зобов'язань платників податків перед | |Державний | |бюджетами та державними цільовими фондами" | |бюджет України| |( 2181-14 ) | |на 2005 рік" | | | ---------------------------------------------------------------------------
Базовим законодавчим актом щодо сплати податків
сільськогосподарськими товаровиробниками, в тому числі при
настанні форс-мажорних обставин, є Закон N 2181-III ( 2181-14 ),
згідно з яким органам державної податкової служби надано право
розстрочувати та відстрочувати платникам податків терміни сплати
податкових зобов'язань, а у випадку виникнення податкового боргу
внаслідок обставин непереборної сили списувати борг як
безнадійний.
Незважаючи на те, що дію пп. "г" пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18
Закону N 2181-III ( 2181-14 ) на 2005 р. п. 22 ст. 73 Закону
N 2285-IV ( 2285-15 ) зупинено, порядок сплати податків
сільськогосподарськими підприємствами у випадку форс-мажорних
обставин вимагає обгрунтованого визначення та виваженого
врегулювання на законодавчому рівні.
Як видно з даних графи 3 таблиці, податковий борг, що
відповідає законодавчо визначеним критеріям категорії
безнадійного, з набранням чинності Законом N 2285-IV ( 2285-15 )
підпадає під дію податкового механізму. Однак цей суб'єктивний
захід не ліквідує об'єктивної потреби методологічного
обгрунтування порядку визначення та списання податкового боргу
сільськогосподарських підприємств, що утворився внаслідок
форс-мажорних обставин. Тому потрібно детальніше розглянути
регулювання податкових зобов'язань і податкових боргів
сільськогосподарських підприємств, що виникли в результаті подій
непереборної сили, у механізмі оподаткування.
Щоб компенсувати збитки від несприятливих
природно-кліматичних обставин непереборної сили та сприяти
відновленню порушеного ними виробничого циклу, для аграрної сфери
потрібні державні заходи адміністративно-економічного спрямування.
Під час розроблення пропозицій з удосконалення механізму
реалізації цих заходів пропонуємо відпрацювати методологічний
підхід, в основу якого мають бути покладені такі три категорії
подій, що призводять до виникнення природно-кліматичних обставин
непереборної сили: 1) несприятливі природно-кліматичні умови; 2)
природно-кліматичне лихо; 3) катастрофа (природний катаклізм).
За ступенями впливу на господарський процес класифікаційні
ознаки вищеперелічених категорій можуть бути такими.
Перша категорія подій, що призводять до виникнення обставин
непереборної сили, тобто несприятливі природно-кліматичні умови,
за ступенем впливу на ведення сільськогосподарського виробництва
спричиняє наслідки, які за умови поєднання дієвих фінансових
заходів з боку підприємства та держави можуть бути ліквідовані в
межах поточного бюджетного року. Наприклад, вимерзання озимих
зернових культур до 50% від загальної площі озимого клину можна
компенсувати пересівом цих площ ярими зерновими; загибель
незначної частини (до 10-15%) основного стада теж практично можна
компенсувати протягом виробничого циклу. Однак такі агротехнічні й
зоотехнічні заходи вимагають додаткових витрат. Щоб полегшити
підприємству фінансовий тягар, держава зобов'язана надати йому
всебічну фінансову допомогу, насамперед реструктуризувати
податкові зобов'язання з ФСП поточного року. Захід
реструктуризації, а не списання, доречний тому, що зібравши урожай
ярих зернових і технічних культур, або відновивши структуру
основного стада, підприємство здатне буде провести розрахунки з
податкових зобов'язань у III-IV кварталах бюджетного року.
Друга категорія подій, що призводять до виникнення обставин
непереборної сили, - природно-кліматичне лихо, є подією, завдає
підприємству суттєвих збитків, які зумовлюють згортання або
зупинку поточного сільськогосподарського виробничого циклу
підприємства. Наприклад, вимерзання озимих зернових культур понад
50% від загальної площі озимого клину технічно складно
компенсувати пересівом без шкоди плановій весняній посівній
кампанії; поширення епізоотичних захворювань, які призводять до
загибелі основного стада або змушують вживати карантинних заходів,
спричиняють значний спад виробництва. Заходи щодо усунення
наслідків лиха, на відміну від несприятливих природно-кліматичних
чинників, вимагають значних фінансових ресурсів, окупність яких
очікується в наступних виробничих циклах. За умови напруженої
діяльності підприємства і дієвих фінансових заходів з боку держави
наслідки природно-кліматичного лиха можуть бути ліквідовані
протягом двох-трьох бюджетних років.
Третя категорія подій, що призводять до виникнення обставин
непереборної сили, означеною нами як катастрофа, є великим,
раптовим природно-кліматичним лихом, подією, що призводить до
повного, або близького до повного, знищення оборотних активів і
результатів праці, руйнування або знищення матеріальних
необоротних активів підприємства, внаслідок чого настає повне
припинення виробничого циклу, відновлення якого в попередніх
масштабах є проблематичним. З боку держави необхідні надзвичайні
фінансові заходи, функціонування економіки країни в екстремальному
режимі. У цій ситуації, шляхом надзусиль, наслідки катастрофи
протягом бюджетного року можуть бути лише локалізовані, а в
наступному - ліквідуватися протягом трьох-п'яти і більше бюджетних
років.
За кожною з описаних категорій подій, що призводять до
виникнення обставин непереборної сили, має бути розроблена окрема
методика, що дасть змогу застосувати адміністративно-економічні
заходи, адекватні наслідкам впливу несприятливих
природно-кліматичних умов на виробничий процес. Структурно ці
методики виходячи з принципу системності як окремі розділи повинні
скласти інструкцію (порядок), яка на рівні нормативно-правового
акта визначить механізм сплати податків сільськогосподарським
підприємством в умовах подолання негативного впливу обставин
непереборної сили.
Запропонований методологічний підхід під час розроблення
зазначеного механізму дасть змогу розмежувати
адміністративно-економічні заходи за ступенями наслідків впливу
природно-кліматичних подій на виробничий процес, виходячи із
заподіяної шкоди - залежно від суми отриманих збитків, можливості
відновлення поточного виробничого циклу та можливості подальшого
ведення сільського господарства на даній адміністративній
території.
Враховуючи вищенаведене, в разі настання природно-кліматичних
подій другої категорії такі фінансові заходи, як реструктуризація
податкових зобов'язань і податкового боргу, втрачають свою
дієвість, а в разі настання природно-кліматичних подій третьої
категорії взагалі втрачають будь-який сенс. Отже, згаданий
правовий захід (п. 22 ст. 73 Закону N 2285-IV ( 2285-15 ), яким у
черговий раз, тепер уже на законодавчому рівні, зупинено дію
механізму списання безнадійного податкового боргу стосовно
сільськогосподарських підприємств, є неприйнятним. У цій юридичній
ситуації залишається сподіватися лише на його тимчасовий характер
і на те, що 2005 р. не піднесе сільському господарству
природно-кліматичних "сюрпризів".
Слід відзначити, що практична спроба запровадити окремі
елементи запропонованої нами методики мала місце у чинній практиці
нормативно-правового регулювання. Як приклад можна навести
спільний лист Мінфіну України, Мінагрополітики України та ДПА
України від 07.12.2000 р., надісланий ДПА України за
N 17132/7/18-0617 ( v7132225-00 ). Однак у наступних нормативних
актах ДПА України, що регламентують порядок проведення списання
податкового боргу і реструктуризації (відстрочення) сплати
податкових зобов'язань сільськогосподарськими підприємствами, цей
раціональний підхід не був реалізований.
Далі з'ясуємо напрями удосконалення механізму сплати податків
з доходів від господарських операцій, не пов'язаних із
сільськогосподарським виробництвом у разі настання форс-мажорних
обставин. Йдеться про податок на прибуток, ПДВ, акцизний збір, що
формуються у процесі господарської діяльності, не пов'язаної із
сільськогосподарською діяльністю (виробництво рослинницької і
тваринницької продукції та їх переробка в господарстві, надання
послуг, супутніх виробництву сільськогосподарської продукції). До
зазначеної діяльності належать промислові підсобні виробництва з
переробки невласної сільськогосподарської сировини, інші
промислові виробництва, послуги, які не підпадають під визначення
супутніх виробництву сільськогосподарської продукції,
посередницькі види діяльності.
На перелічені види діяльності події природно-кліматичного
характеру першої і другої категорій, що негативно впливають на
виробництво підприємством продукції рослинництва і пов'язаної з
нею тваринницької продукції, прямо не впливають. Отже, якщо
виходити з норми пп. 3.4 п. 3 Порядку N 103 ( z0016-02 ),
внаслідок того, що ці події, які призводять до втрати
рослинницької продукції, а відповідно і кормової бази для
тваринництва, безпосередньо не впливають на своєчасне виконання
податкових зобов'язань (з податку на прибуток, ПДВ, акцизного
збору), нарахованих на не пов'язані із сільськогосподарським
виробництвом господарські операції, зобов'язання з цих податків не
можуть бути визнані безнадійним боргом.
Однак перелічені види діяльності прямо впливають на
підвищення ефективності використання трудових і технічних ресурсів
сільськогосподарських підприємств, прискорюють обіг вкладених у
виробництво коштів і завдяки залученню додаткових засобів сприяють
збільшенню виробництва основної продукції. Об'єктивна потреба для
аграрних підприємств займатися, крім основної, допоміжними видами
діяльності, випливає з умов ефективної організації
сільськогосподарського виробництва. Отже, щоб врахувати у
податковому механізмі організаційну специфіку
сільськогосподарського виробництва на період подолання наслідків
стихії, сільськогосподарські підприємства потребують відстрочень
(розстрочень) у сплаті податків як від несільськогосподарської,
так і сільськогосподарської діяльності. Тому нераціонально,
реструктуруючи борг з ФСП у разі настання подій
природно-кліматичного характеру першої категорії або списуючи
податковий борг з ФСП у разі настання подій другої категорії,
одночасно не надавати постраждалим від природно-кліматичних умов
сільськогосподарським підприємствам пільг за термінами сплати
податкових зобов'язань, що нараховуються на несільськогосподарські
види діяльності.
Зрозуміло, що у разі настання подій природно-кліматичного
характеру третьої категорії податкові борги й зобов'язання за
всіма без винятків податками і зборами, обов'язковими платежами
мають бути визнані безнадійним податковим боргом та списані у
визначеному законодавчо-нормативними актами порядку. Виходячи з
викладеного, щодо подій природно-кліматичного характеру першої і
другої категорій на період відновлення виробничого циклу варто
запропонувати нижченаведений порядок розрахунків
сільськогосподарських підприємств з бюджетом.
За відсутності у сільськогосподарського підприємства
податкових боргів з інших, ніж ФСП, податкових зобов'язань,
доцільно застосовувати економічний захід поєднання відстрочення з
розстроченням сум податкових зобов'язань згідно з Порядком N 378
( z0912-01). Зазначений захід буде дієвим за несприятливих
погодних умов для зимівлі озимих, що призвели до значної їх
втрати, або суттєвої втрати продуктивності тварин протягом
стійлового періоду.
В цій ситуації, як передбачено чинними
законодавчо-нормативними актами, сільськогосподарським
підприємствам доцільно з дня виникнення форс-мажорних обставин
надати відстрочення за платежами до 1 серпня, коли господарство
отримає урожай ранніх зернових, а з 1 серпня по 31 грудня
використати механізм розстрочення податкових зобов'язань. За
сприятливих погодних умов і належної організації виробництва на
час розстрочення у підприємств є всі підстави очікувати на
вирівнювання виробничого циклу, отримання достатньої суми виручки,
щоб здійснити розрахунки за розстроченими і поточними податковими
зобов'язаннями.
У випадку подій природно-кліматичного характеру другої
категорії, коли через несприятливі погодні умови втрачено
продукцію - весь урожай озимих, ярих чи технічних культур, чи
сталися загибель тварин, знищення багаторічних насаджень тощо, або
значну (понад 50%) їх частину, такий захід відстрочення чи
розстрочення у механізмі регулювання неефективний. При цьому
виникає потреба у визнанні податкових зобов'язань поточного
бюджетного року з ФСП безнадійним податковим боргом, а щодо
податкових зобов'язань з інших податків - в отриманні відстрочення
і розстрочення на 12 місяців, термін розрахунків за якими припадав
би на наступний бюджетний рік. У такому випадку відповідно до пп.
2.3 п. 2 Порядку N 378 ( z0912-01 ) щодо загальнодержавних
податків і зборів (обов'язкових платежів) підприємству слід
звертатися до ДПА України, за узгодженням - до Мінфіну України, а
щодо місцевих податків і зборів - до місцевої державної податкової
інспекції після узгодження з фінансовим органом місцевого органу
виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві
податки чи збори.
Такий варіант вирішення проблеми практично досить складно
реалізувати, оскільки чинними нормативними документами не
визначено конкретну процедуру узгодження. Тому в разі подій
природно-кліматичного характеру другої категорії, що ставлять під
загрозу зупинки річний цикл сільськогосподарських робіт, слід
законодавчо передбачити можливість надання до 1 серпня року,
наступного за тим, у якому було зафіксовано факт форс-мажору,
відстрочень та розстрочень щодо термінів сплати податкових
зобов'язань. Крім цього, щодо продовження термінів сплати
податкових зобов'язань у разі підтвердження факту настання
обставин непереборної сили сільськогосподарським підприємствам
потрібно надати можливість поєднувати відстрочення з
розстроченням.
Таким чином, виходячи зі змісту наведених у статті аргументів
щодо специфіки сільськогосподарського виробництва порівняно з
іншими галузями економіки, маємо всі підстави дійти висновку, що
дія п. 22 ст. 73 Закону N 2285-IV ( 2285-15 ), яким заблоковано
дію правового механізму списання безнадійного податкового боргу
стосовно сільськогосподарських товаровиробників, недоречна і
потребує перегляду з метою її скасування.
Щодо законодавчо-нормативної бази, яка визначає механізм
списання податкового боргу, отримання відстрочення і розстрочення
у сплаті поточних податкових зобов'язань сільськогосподарських
підприємств, то вона потребує удосконалення в частині:
відпрацювання в рамках одного нормативно-правового документа
(порядку) системи адміністративно-економічних заходів зі списання
податкового боргу, розстрочення та відстрочення поточних
податкових платежів аграрних підприємств, потерпілих від
природно-кліматичних подій непереборної сили;
уточнення порядку регулювання податкових зобов'язань щодо
діяльності сільськогосподарських підприємств, яка не відноситься
до основного виробництва;
спрощення для таких підприємств процедури отримання рішення
про відстрочення та розстрочення належних до сплати сум податків у
терміни, що виходять за межі бюджетного року. Це може бути
досягнуто шляхом встановлення на законодавчому рівні періоду, на
який надаються відстрочення і розстрочення для підприємств,
основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської
продукції, який відповідає природному циклу отримання нового
урожаю основної продовольчої культури європейського ареалу, -
озимої пшениці.
Оксана РАДЧЕНКО, канд. екон. наук, Ігор ГЕРАСИМУК, науковий
співробітник ННЦ "Інститут аграрної економіки"
"Вісник податкової служби України",
N 9, березень 2005 р.



вгору