Document vr009873-16, current version — Adoption on December 19, 2016

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2016  № 9

Про необхідність усунення Міністерством внутрішніх справ України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та на підставі звернення суб'єкта господарювання, Державна регуляторна служба України здійснила експертизу Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 № 515 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 за № 73/17368, та встановила наступне.

Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених норм Закону України "Про дорожній рух" затверджено постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень та допуску громадян до керування транспортними засобами", від 20.05.2009 № 487 "Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів", від 20.05.2009 № 490 "Про затвердження Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів", від 02.03.2010 № 229 "Про затвердження Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів".

Відповідно до пункту 22 постанови КМУ від 20.05.2009 № 487 "Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів" екзаменаційна комісія оформляє за результатами складення іспитів протокол, на підставі якого заклад або його філія видає слухачам свідоцтво про його закінчення. Свідоцтво не дає права на керування транспортним засобом. Інформація про видані свідоцтва (дублікати) вноситься до Єдиного державного реєстру МВС.

Згідно з пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень та допуску громадян до керування транспортними засобами" (далі - постанова КМУ № 340, Положення) документом, що засвідчує проходження підготовки і перепідготовки водіїв транспортних засобів, є свідоцтво, зразок, якого додається до постанови КМУ № 340. Якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.

На сьогоднішній день додатком до Положення, затверджено зразок свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, у примітці якого вказано, що бланки свідоцтв мають облікову серію і номер, виготовляються друкарським способом із застосуванням засобів захисту від фальсифікації, які визначаються підприємством-виробником за погодженням з Головним сервісним центром МВС.

Отже, згідно чинного законодавства України Міністерство внутрішніх справ України веде Єдиний державний реєстр МВС виданих свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, а Головний сервісний центр МВС погоджує визначені підприємством-виробником засоби захисту бланків відповідних свідоцтв від фальсифікації.

Разом з цим, зазначаємо, що свого часу у примітці додатку до Положення про порядок видачі посвідчень та допуску громадян до керування транспортними засобами (у редакції постанови КМУ № 340 від 08.05.1993) було передбачено, що бланки свідоцтв є документами суворої звітності, повинні бути із типографським порядковим номером і виготовлятися централізовано міністерствами і відомствами, які мають навчальні заклади, що здійснюють підготовку водіїв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами було викладено у новій редакції, у примітці до додатку якого зазначено, що бланки свідоцтв є документами суворого обліку, мають облікову серію і номер, виготовляються друкарським способом із застосуванням засобів захисту від фальсифікації, які визначаються підприємством-виробником за погодженням з Департаментом Державтоінспекції МВС.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 955 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2012 р. № 456" виключено слова "є документами суворого обліку," із редакції примітки додатка до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340.

Таким чином, наразі бланки свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - бланки свідоцтв) не є бланками документів суворої звітності та не повинні виготовлятися централізовано міністерствами і відомствами.

В той же час, закріплений постановою КМУ № 340 обов'язок погодження з Головним сервісним центром МВС застосування підприємством-виробником засобів захисту від фальсифікації бланків свідоцтва не надає йому виключне право їх розповсюдження.

З огляду на зазначене, жодним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили не закріплено за органами з надання сервісних послуг МВС виключного права видачі бланків свідоцтв та здійснення контролю за їх використанням.

Пунктами 26 - 37 Інструкції, фактично встановлено вимоги для закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів вести облік бланків свідоцтв про закінчення цих закладів, які по своїй суті є вимогами ведення обліку документів суворої звітності, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема:

- порядок отримання та придбання закладами, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів бланків свідоцтв безпосередньо у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС на підставі заяви керівника цього закладу;

- визначено перелік підстав для відмови у видачі бланків свідоцтв;

- порядок ведення обліку бланків свідоцтв, їх зберігання та використання;

- порядок знищення, втрати бланків свідоцтв;

- здійснення органами з надання сервісних послуг МВС перевірки закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів щодо порядку обліку, зберігання, витрачання бланків свідоцтв та дотримання установлених вимог при їх оформленні та видачі.

Отже, запроваджений у вищевказаних положеннях Інструкції механізм державного регулювання щодо процедури видачі бланків свідоцтв та здійснення контролю за їх використанням органами з надання сервісних послуг МВС, на сьогоднішній день не відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з цим, реалізація відповідних положень потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України, а також призводить до надмірного та необґрунтованого адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання у відповідній сфері господарської діяльності.

З огляду на те, що відповідно до чинного законодавства Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, до якого зокрема, вносяться відомості щодо виданих закладами свідоцтв (дублікатів) про їх закінчення, а також здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері, звертаємо увагу, що наразі немає необхідності у здійсненні обліку бланків цих свідоцтв, а питання розповсюдження цих бланків може бути вирішене шляхом їх продажу безпосередньо підприємством-виробником.

Враховуючи вищевикладене, положення Інструкції в частині видачі бланків свідоцтв про закінчення закладу та здійснення контролю за їх використанням органами з надання сервісних послуг МВС порушують такі обов'язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону, як:

адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив, оскільки на сьогоднішній день запропонована форма та рівень державного регулювання, в частині встановлення одноосібного права видачі бланків свідоцтв органами з надання сервісних послуг МВС та контролю за їх використанням, не враховує всіх існуючих альтернатив для досягнення поставлених цілей;

ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави, оскільки необхідність виконання вимог визначених у пунктах 26 - 37 Інструкції зумовлює додаткове фінансове та адміністративне навантаження на суб'єктів господарювання у відповідній сфері господарської діяльності;

збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, оскільки запропонований механізм державного регулювання не забезпечує балансу інтересів між суб'єктами господарювання, державою та громадянами.

Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державна регуляторна служба України ВИРІШИЛА:

запропонувати Міністерству внутрішніх справ України внести зміни до Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 № 515, шляхом вилучення із редакції цієї Інструкції пунктів 26 - 37 в частині встановлення вимог щодо одноосібного права органами з надання сервісних послуг МВС видачі бланків свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, а також порядку ведення обліку цих бланків свідоцтв та здійснення контролю за їх використанням, оскільки зазначені положення не відповідають вимогам чинного законодавства та принципам державної регуляторної політики.

Рішення Державної регуляторної служби України щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 № 515.

У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому цим Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку та у строки, встановлені цим Законом, з урахуванням зауважень та пропозицій, викладених у відповідному рішенні.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого строку, дія окремих положень регуляторного акта, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється Законом наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.

Голова Державної
регуляторної служби України


К.М. Ляпіна

{Текст взято з сайту Державної регуляторної служби України http://www.dkrp.gov.ua}



on top