Document v0580361-03, invalid, current version — Loss of force on August 6, 2004, on the basis - v0707361-04

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
30.07.2003 N 580

( Наказ скасовано як такий, що не подавався на державну
реєстрацію, на підставі Наказу Міністерства транспорту
N 707 ( v0707361-04 ) від 06.08.2004 )
Про затвердження Положення про локалізацію і ліквідацію наслідків аварійних ситуацій і аварій на судноплавних
гідротехнічних спорудах та оповіщення про них

З метою удосконалення галузевої нормативно-методологічної
бази з питань безпеки судноплавних гідротехнічних споруд
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про локалізацію і ліквідацію
наслідків аварійних ситуацій і аварій на судноплавних
гідротехнічних спорудах та оповіщення про них.
2. Державному департаменту морського і річкового транспорту
(Скворцов Г.П.) після затвердження довести цей наказ до відома
всіх заінтересованих організацій і забезпечити постійний контроль
за його виконанням.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Державного секретаря Кроля С.С.
Т.в.о. Міністра Е.Абдуллаєв

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
30.07.2003 N 580

ПОЛОЖЕННЯ
про локалізацію і ліквідацію наслідків аварійних
ситуацій і аварій на судноплавних гідротехнічних
спорудах та оповіщення про них

1. Загальні положення
Дане Положення формує основну мету, завдання і вимоги до дій
експлуатаційного персоналу на різних етапах розвитку аварії, її
локалізації і ліквідації наслідків. Заходи щодо запобігання аварій на напірних судноплавних
гідротехнічних спорудах реалізуються в рамках функціонування на
них систем забезпечення безпеки. Галузь застосування Положення поширюється на споруди
й устаткування, які утримують напірний фронт у межах володіння
(відповідальності) експлуатуючої організації. Положення поширюється також на підготовчий етап,
що передбачає проведення заходів, спрямованих на зниження
наслідків аварій. Дане Положення є відомчим документом і призначене для служб
ДП "Укрводшлях", персоналу шлюзів, що експлуатує напірні
судноплавні гідротехнічні споруди.
2. Терміни і визначення
Аварія - небезпечна подія, яка трапилась на об'єкті
і створила на ньому, а також на певній території або акваторії,
загрозу життю або здоров'ю людей, привела до руйнування будівель,
споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого
і транспортного процесу, а також до істотного впливу на навколишнє
середовище. Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об'єкта, що
характеризується порушенням меж і/або умов безпечної експлуатації,
але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел
небезпеки на персонал, населення і навколишнє середовище
утримуються в прийнятних межах за допомогою відповідних технічних
способів і заходів, передбачених проектом. Безпека напірних судноплавних гідротехнічних споруд -
властивість споруд у процесі будівництва й експлуатації не
створювати загрозу для життя, здоров'я й інтересів людини, а також
для навколишнього середовища при порушенні їх працездатності
в процесі будівництва й експлуатації. Гідродинамічна аварія - аварія, пов'язана з проривом
напірного фронту і поширенням з великою швидкістю водних мас, що
створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Катастрофа - аварія, що супроводжується людськими жертвами,
значним затопленням територій і збитками. Ліквідація наслідків аварії - проведення комплексу заходів,
що включають аварійно-рятувальні й інші невідкладні роботи, що
виконуються при виникненні аварій і спрямовані на локалізацію і на
припинення дій небезпечних факторів, порятунок життя і збереження
здоров'я людей, а також зниження масштабів впливу аварій. Об'єкти підвищеної небезпеки - об'єкти, а також напірні
гідротехнічні споруди, що, відповідно до закону, є реальною
загрозою виникнення надзвичайної ситуації під час аварії на них. Проран - розмив у земляних спорудах при переливі через них
води. Проривна хвиля - рух водних мас через проран і по території,
що супроводжується значними швидкостями й енергією. Ризик - імовірність настання аварії. Система забезпечення безпеки - розробка і здійснення заходів
діагностичного, технічного, організаційного, правового,
економічного, виховного й іншого характеру, спрямованих на
попередження, обмеження масштабів і локалізацію наслідків аварій
і руйнувань СГТС. Судноплавні гідротехнічні споруди (СГТС) - комплекс споруд,
що забезпечує перехід суден з одного б'єфа в інший. Надзвичайна ситуація (НС) - обстановка на визначеній
території, яка склалася в результаті аварії СГТС і спричинила
людські жертви, шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному
середовищу, значні матеріальні втрати і порушення умов
життєдіяльності людей. Експлуатуюча організація - державне підприємство, яке
безпосередньо здійснює експлуатацію споруд, на балансі яких вони
знаходяться.
Нормативні посилання 1) Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від
18.01.2001 р. N 2245-III ( 2245-14 ). 2) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 р.
N 308 ( 308-2001-п ) "Про порядок утворення і використання
матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків". 3) Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 р.
N 1099 ( 1099-98-п ) "Про порядок класифікації надзвичайних
ситуацій". 4) Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.99 р.
N 192 ( 192-99-п ) "Про затвердження Положення про організацію
оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях". 5) Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р.
N 1094 ( 1094-2001-п ) "Деякі питання розслідування та обліку
нещасних випадків професійних захворювань і аварій на
виробництві". 6) Правила безпеки при експлуатації судноплавних
гідротехнічних споруд. М. Транспорт. 1989 р., уведені наказом
начальника Главрічфлоту УРСР від 22.02.90 р. N 28.
3. Основні положення
3.1 Основними завданнями експлуатуючої організації (власника)
СГТС в умовах аварійної ситуації є: - обмеження її розвитку, локалізація; - зниження наслідків аварії завдяки продуманим, організованим
і оперативним діям експлуатаційного персоналу. Важливим фактором реалізації цих завдань є проведення
завчасних підготовчих заходів відповідно до викладених тут вимог.
3.2 Підготовчі заходи розробляються з урахуванням можливих
видів аварій, характеру їх розвитку, конструктивних особливостей
СГТС і особливостей експлуатації кожної споруди.
3.3 При розробці основних об'єктних заходів необхідно
враховувати вимоги діючих нормативних документів.
3.4 Дії персоналу повинні здійснюватися при обов'язковому
дотриманні державних актів, галузевих стандартів, об'єктних правил
і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки.
3.5 З метою вивчання інформації про можливі причини аварій,
накопичення досвіду робіт з локалізації і ліквідації їх наслідків
на об'єктах проводяться спеціальні натурні спостереження за
показниками контрольно-вимірювальної апаратури, за розвитком
аварії, ефективністю прийнятих заходів. Результати спостережень систематизуються й аналізуються.
3.6 Категорії аварій на об'єктах визначаються згідно
з Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 )
та Положення про порядок розслідування і ведення обліку нещасних
випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві
( 1094-2001-п ).
3.7 Залежно від наслідків аварій, обсягів технічних і
матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків,
рівні надзвичайних ситуацій (НС) визначаються відповідно до Закону
України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ).
3.8 На кожному шлюзі повинна бути виконавча техдокументація,
яка містить проектні та виконавчі дані про обладнання та
конструкції.
4. Класифікація можливих аварій і причин їх виникнення.
Сценарії розвитку аварій
4.1 На підставі аналізу багаторічної експлуатації
судноплавних споруд СНД установлені види аварій з найбільш
масштабними наслідками, які, головним чином, пов'язані
з порушенням напірного фронту. Ці аварії класифіковані на основі причин їх виникнення,
особливостей розвитку і масштабів впливу на середовище, що у свою
чергу визначає дії персоналу.
Класифікація аварій і сценарії їх розвитку
------------------------------------------------------------------------------ | Основні типи |Причини виникнення | Сценарій можливого найбільш | | аварій | | небезпечного розвитку аварій | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |А Прорив | | | |напірного | | | |фронту в межах | | | |шлюзу: | | | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |А-1 - земляних |- нерозрахункові |- наростання рівнів води у водосховищі | |споруд |паводки |з перевищенням їх розрахункових значень| | | |(що може обумовити появу факторів | | | |впливу за А-2); | | | |- перелив води через споруду; | | | |- формування прорану і розмив споруди; | | | |- утворення проривної хвилі з | | | |катастрофічними затопленнями в нижньому| | | |б'єфі; | | | |- повне спрацювання водосховища | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |А-2 - те ж |- порушення |- утворення схованих фільтраційних | | |роботи; |ходів з нерегульованими витратами; | | |- протифільтраційних|- розмив грунтових примикань (основ); | | |пристроїв; |- далі за А-1 | | |- суфозійний розмив | | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |А-3 - те ж |- підвищення рівня |- оповзання низового укосу | | |фільтраційного |з захопленням гребеня; | | |потоку в |- прогресуюче винесення грунту | | |примиканнях |з воронки з руйнуванням | | | |протифільтраційних пристроїв | | | |у примиканнях до шлюзу; | | | |- формування прорану; | | | |- далі за А-1 | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |А-4 - те ж |Прорив напірного |- утворення хвилі прориву в нижньому | | |фронту поза межами |б'єфі; | | |шлюзу (у межах |- повне спрацювання водосховища; | | |володіння ДАГК |- порушення умов судноплавства | | |"Дніпрогідроенерго")|в б'єфах; | | | |- поширення зони аварійних руйнувань на| | | |споруди шлюзу (грунтові примикання, | | | |причальні стіни й ін.) | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |А-5 - Обвалення|- суфозійне |- обвалення стін у камеру; | |стін, що |винесення |- навал їх на плавзасоби; | |примикають до |грунту основ |- можливе розкриття воріт | |нижньої голови |і засипань; |нижньої голови; | |шлюзу (у межах |- підвищення рівня |- від зворотної хвилі в | |контуру |фільтрації води за |камері; | |земляних |стінками; |- утворення воронки обвалення | |гребель) при |- старіння (знос) |в застійному просторі; | |спорожненій |матеріалів; |- прогресуюче винесення грунту | |камері |- порушення правил |з воронки з руйнуванням | | |судноводіння |протифільтраційних пристроїв | | | |у примиканнях до шлюзу; | | | |- утворення прорану; | | | |- далі за А-1 | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |Б Обвалення |-за А-5 |- обвалення стін у камеру з утворенням | |стін камери | |за стіною воронки обвалення; | |шлюзу (поза | |- навал їх на плавзасоби; | |контуром | |- часткове розкриття воріт нижньої | |земляних | |голови від зворотної хвилі в камері; | |гребель) в | |- вихід води з камери; | |процесі | |- спонтанне непроектне закриття воріт | |спорожнення | |з можливим їх руйнуванням; | |камери | |- спорожнювання камери (при подальшому | | | |розширенні воронки руйнування | | | |і з'єднання її з верхнім б'єфом; | | | |- можливий розвиток сценарію за А-1) | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |В-1 Руйнування |- "старіння" |- деформація воріт із втратою форми | |воріт нижньої |матеріалів; |і стійкості; | |голови при |- порушення правил |- нерегульоване скидання води з камери;| |наповненій |судноводіння; |- винесення суден з камери з можливим | |камері |- вибух; |перекиданням або з відривом їх | | |- падіння |від причальних стін; | | |транспортних засобів|- розмиви кріплень у нижньому б'єфі | | | |з можливими обваленнями | | | |причальних стін | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |В-2 Те ж, |- "старіння" |- руйнування воріт; | |верхньої голови|матеріалів; |- нерегульоване скидання води | |при спорожненій|- порушення правил |з водосховищ через камеру | |камері (при |судноводіння; | | |незакритих |- нерозрахунковий | | |воротах нижньої|тиск води і хвилі | | |голови) |при перевищенні | | | |проектних рівнів | | | |у водосховищі; | | | |- вибух | | |---------------+--------------------+---------------------------------------| |Г Аварія на |- несправність |- викид забруднюючих речовин у водне | |плавзасобі при |суднових систем; |середовище | |шлюзуванні |падіння транспортних| | | |засобів; | | | |- утрата плавучості;| | | |- вибух | | ------------------------------------------------------------------------------
5. Підготовчі заходи
5.1 Суб'єкти господарської діяльності зобов'язані проводити
заходи, спрямовані на обмеження і ліквідацію наслідків аварій.
5.2 Відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної
небезпеки" ( 2245-14 ) для забезпечення готовності до роботи
в аварійних умовах експлуатуючою організацією до настання
загрози аварії розробляються основні об'єктні підготовчі заходи.
5.3 Для планування підготовчих робіт і дій персоналу
розглядаються найгірші сценарії розвитку аварій.
5.4 Для оперативного рішення технічних питань при проведенні
заходів можуть створюватися групи експертів із представників
проектних, академічних і ін. інститутів.
6. Дії персоналу в аварійних умовах. Оповіщення
6.1 Основною задачею персоналу в період виникнення і розвитку
аварії є прийняття своєчасних і ефективних заходів
експлуатаційного, технологічного характеру, спрямованих на
зниження наслідків аварії.
6.2 Ці заходи, що мають особливу значимість на початкових
етапах аварії, визначаються спеціальним планом, який складється
в обов'язковому порядку кожною експлуатуючою організацією
з урахуванням особливостей експлуатації, а також рекомендацій.
6.3 При виникненні загрози аварії у встановленому порядку
створюється комісія для управління і координації робіт, що включає
представників зацікавлених відомств і організацій, органів
виконавчої влади, а також експертної групи (п. 3.4).
6.4 Спільна участь, при необхідності, об'єктних формувань
шлюзу і підрозділів МНС у проведенні аварійно-рятувальних робіт
визначається відповідно до погоджених планів взаємодії.
6.5 Безпека виконання аварійно-ремонтних робіт повинна
забезпечуватися відповідно до "Правил безпеки при експлуатації
судноплавних гідротехнічних споруд". М. Транспорт. 1989 р.
6.6 При аваріях на плавзасобах при шлюзуванні персонал
проводить аварійно-рятувальні роботи відповідно до діючих
нормативних і виробничих документів.
6.7 В усіх випадках, коли виникає загроза гідродинамічної
аварії з можливими руйнуваннями СГТС, необхідне термінове
оповіщення у встановленому порядку згідно з Положенням про
організацію оповіщення і зв'язку при надзвичайних ситуаціях
( 192-99-п ).
6.8 З метою оперативного й ефективного вживання заходів
з локалізації аварій і їх наслідків на кожному шлюзі повинні
функціонувати об'єктні системи оповіщення, розроблені згідно
з указаним Положенням ( 192-99-п ). Система оповіщення (СО) повинна складатися з об'єктного
і каскадного рівнів, основними завданнями яких є: Об'єктний рівень (шлюз): оповіщення персоналу шлюзу про аварійну обстановку, передача
відповідних розпоряджень; оповіщення керівництва ДП "Укрводшлях". Каскадний рівень (ДП "Укрводшлях"): оповіщення керівництва шлюзів; державного Департаменту морського і річкового транспорту
і Міністерства транспорту України. Оповіщення і здійснення спільних дій з експлуатаційними
службами каскаду особливо важливі, тому що своєчасне вживання
заходів на вище- і нижчерозташованих гідровузлах (шлюзах) буде
позитивно позначатися на зменшенні можливих впливів і збитків від
аварій.
7. Натурні спостереження. Звітні документи
7.1 Натурні спостереження в період загрози, розвитку аварій
і їх ліквідації проводяться персоналом шлюзу з їх аналізом,
здійсненням рішень і документуванням.
7.2 Розслідування, облік аварій проводяться відповідно до
Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 )
і Положення про порядок розслідування і ведення обліку
нещасних випадків, професійних захворювань, аварій
на виробництві ( 1094-2001-п ).
7.3 На кожну аварію повинен бути складений акт, у якому
необхідно докладно описати умови експлуатації, початок, розвиток
і завершення аварійних процесів, а також їх наслідок, дії
експлуатаційного персоналу, причини виникнення аварій. При цьому
повинні використовуватися матеріали натурних спостережень.
7.4 Службами ДП "Укрводшлях" на підставі узагальнення досвіду
щодо локалізації та ліквідації аварії складається та надається
інформація на підвідомчі споруди для відома і прийняття
протиаварійних заходів.
7.5 З урахуванням виконаного всебічного аналізу в документи,
які регламентують проведення підготовчих заходів щодо локалізації
і ліквідації аварій, а також дії персоналу вносяться відповідні
корективи.
8. Організаційні структури
8.1 При локалізації аварій і ліквідації їх наслідків, а також
при проведенні підготовчих робіт у першу чергу використовуються
організаційні структури об'єктного і каскадного рівня і створювані
на їх базі формування ЦО.
8.2 Основними обов'язками експлуатуючої організації (шлюзу)
є: складання і реалізація підготовчих заходів; створення на об'єкті системи оповіщення і підтримка її
функціонування на належному рівні; оповіщення адресатів у встановленому порядку; формування об'єктних підрозділів ЦО з їх наступним навчанням,
матеріальним забезпеченням і т. п.; розробка плану дій персоналу з локалізації аварій
і ліквідації їх наслідків; здійснення дій, спрямованих на локалізацію і зниження
наслідків аварій; оперативне керівництво персоналом на всіх етапах розвитку
аварійних ситуацій; взаємодія з іншими формуваннями, що приймають, при
необхідності, участь у ліквідації аварій; проведення евакуаційних робіт на об'єкті; розосередження річкових суден в акваторіях поза аварійним
впливом; чітке виконання законодавчих актів, нормативних і методичних
документів.
8.3 До основних обов'язків структур каскадного рівня ДП
"Укрводшлях" відносяться: формування переліку нормативних і методичних документів, що
регламентують питання локалізації аварій і ліквідації їх
наслідків, своєчасний їх нагляд, а також розробка нових
документів; контроль за розробкою експлуатуючими організаціями планів
підготовчих заходів і їх виконанням; контроль за складанням плану дій персоналу в період
локалізації аварій і ліквідації їх наслідків; навчання персоналу веденню робіт в умовах аварії; контроль за проведенням експлуатуючою організацією навчань
формувань; оповіщення вищих органів про загрозу аварії, її розвиток і
прийняття відповідних заходів; прийняття керуючих рішень, спрямованих на зниження наслідків
аварій; завчасне формування складу експертних груп (за п. 5.4).
9. Відбудовні роботи
Роботи з відбудови об'єкта проводяться після складання
проекту на базі візуальних, інструментальних і розрахункових
досліджень з урахуванням даних натурних спостережень за ходом
розвитку аварії.

Додаток 1

ПЕРЕЛІК
основних об'єктних заходів з локалізації
аварій і ліквідації їх наслідків

1. Розробка (перегляд) нормативних і методичних документів,
що регламентують порядок ведення підготовчих і аварійних робіт.
2. Розробка плану дій персоналу з локалізації аварійних
ситуацій і аварій, ліквідації їх наслідків.
3. Створення об'єктних формувань для виконання аварійних
робіт.
4. Навчання персоналу. Проведення об'єктних навчань формувань
відповідно до сценаріїв розвитку аварій (із залученням закріпленої
за шлюзом групи експертів за п. 5.4).
5. Забезпечення необхідного функціонування системи
оповіщення.
6. Складання планів евакуації не зайнятого в аварійних
роботах персоналу.
7. Визначення орієнтовних потреб у матеріалах, механізмах
і машинах, а також місць їх розміщення.
8. Визначення місць можливого розосередження суден, які
знаходяться в межах шлюзів.
9. Визначення масштабів і умов взаємодії з формуваннями інших
організацій, які беруть участь в аварійно-рятувальних роботах.
10. Забезпечення роботи системи натурних спостережень, їх
режиму в аварійних умовах.
11. Визначення (у наказі) умов спеціального режиму
експлуатації і ліквідації аварії.
12. Визначення порядку проведення рятувальних робіт на
плавзасобах в умовах аварії на них при шлюзуванні (А-5, Б, Г).
13. Складання плану взаємодії з формуваннями ЦО і НС
( в умовах недостатності власних формувань).

Додаток 2

ТИПОВИЙ ПЛАН
дій персоналу з локалізації аварійних
ситуацій і аварій та ліквідації їх наслідків
на ____________ судноплавному шлюзі
1. Загальні дані
1.1 Загальна характеристика. (Загальна характеристика гідровузлів Дніпровського каскаду,
основні параметри шлюзів і розташування).
1.2 Коротка характеристика споруд шлюзу. (Наводяться характеристики напірних судноплавних
гідротехнічних споруд, їх склад, характеристики грунтів підвалин
і засипок, а також деякі характеристики допоміжних і транспортних
споруд (мостові переходи й ін.).
1.3 Експлуатація шлюзу. (Наводяться основні нормативні документи і відомчі матеріали,
згідно з якими забезпечується надійна і безпечна експлуатація
напірних судноплавних гідротехнічних споруд).
2. Можливі сценарії розвитку аварій і дії персоналу
2.1 На підставі аналізу багаторічної експлуатації
судноплавних споруд СНД установлені наступні найбільш масштабні за
своїми наслідками види аварій на судноплавних спорудах
і устаткуванні, що утримують напірний фронт: А - прорив напірного фронту; Б - обвалення стін камер шлюзів, що не приводять до порушення
напірного фронту; В - руйнування воріт нижньої і верхньої голови; Г - аварії на плавзасобах при шлюзуванні, з екологічними
наслідками.
2.2 Аварія А-1. Руйнування земляних споруд, що утримують
напірний фронт. Причини: проходження паводків нерозрахункової забезпеченості. Сценарій: - наростання рівнів води у водосховищі з перевищенням їх
розрахункових значень (що може додатково спонукати підвищення
рівнів фільтраційного потоку і суфозійний розмив - див. А-2 і 3); - перелив води через верхні ворота, а потім і через дамби, що
обгороджують їх, із заповненням прилягаючих площадок і камери
шлюзу; - розмив грунтових примикань, утворення прорану; - формування проривної хвилі зі значними затопленнями
в нижньому б'єфі; - можливе повне спрацювання водосховища; - порушення судноплавства в б'єфах; - збільшення гідродинамічного навантаження на спорудах
напірного фронту нижнього гідровузла. Дії персоналу 1) Об'єктні формування: - здійснюють постійні спостереження за зростанням рівнів води
перед дамбами, що обгороджують, і воротами верхньої голови, а
також за станом споруд і устаткування, з передачею необхідної
інформації керівництву шлюзу (начальнику вахти); - виконують інші аварійно-рятувальні роботи з плану взаємодії
з формуваннями ЦО і НС. 2) Начальник вахти: - оповіщає керівництво шлюзу і ДП "Укрводшлях" про розвиток
аварії і прийнятих дій; - відкриває ворота нижньої голови; - постійно одержує від об'єктних формувань інформацію про
обстановку і стан споруд і устаткування. 3) Керівництво шлюзу: - оповіщає у встановленому порядку відповідні чергові служби
ДДМРТ, а також ЦО і НС; - вводить у дію об'єктні формування й організує їх роботу; - викликає експертну групу для вироблення оперативних
технічних рішень з наступним включенням її до складу створюваної
відомчої (територіальної) комісії з управління і координації
робіт. 4) Керівництво ДП "Укрводшлях": - оповіщає ДДМРТ про необхідність розосередження плавзасобів
поза зоною впливу аварії, маючи на увазі можливість повного
спрацювання водосховища; - скликають комісію з управління і координації дій на
аварійному об'єкті; - здійснюють контроль за розвитком ситуації і приймають
рішення, спрямовані на зниження наслідків аварії.
2.3 Аварія А-2. Руйнування земляних споруд, що утримують
напірний фронт. Причини: - суфозійний розмив тіла й основ земляних споруд, викликаний
порушенням фільтраційної міцності грунтів або інших причин. Сценарій: - утворення схованих фільтраційних ходів у тілі й основі
земляних споруд; - нерегульований вихід води на поверхню земляних споруд з їх
розмивом; - утворення прорану; - далі за А-1. Дії персоналу: 1) Об'єктні формування: - виявляють місця виходу на поверхню фільтраційних вод; - (за вказівкою керівництва шлюзу) вживають заходів щодо
засипання місць виходу вод матеріалами земляних споруд або
влаштування зворотного фільтра; - проводять спостереження за станом засипання і зволоженням
зон, що примикають до них, і оповіщають керівництво шлюзу
(начальника вахти); - при несприятливому розвитку ситуації виконують роботи з
ліквідації аварії відповідно до плану взаємодії з підрозділами ЦО
і НС. 2) Начальник вахти: - оповіщає персонал; - віддає вказівки (під час відсутності керівництва шлюзу)
формуванням за пунктом а; - повідомляє керівництву шлюзу і ДП "Укрводшлях" про ситуації
на об'єкті і вжиті заходи. 3) Керівництво шлюзу, ДП "Укрводшлях": - при несприятливому розвитку ситуації оповіщає ДДМРТ про
аварію і вжиті заходи; - далі здійснює дії за п. 2.2 (А-1).
2.4 Аварія А-3. Обвалення укосів земляних споруд Причини: - нерозрахункове підвищення рівня фільтраційних вод; - зниження фізико-механічних характеристик ґрунтів. Сценарій: - сповзання низового (верхівкового) укосу (примикань або
дамб) з можливим захопленням гребеня; - обвалення бортів воронки, що утворилася, за рахунок їх
інтенсивного обводнювання, викликаного підвищенням фільтраційних
градієнтів; - при неможливості локалізації аварії відбувається утворення
прорану; - далі за А-1. Дії персоналу: 1) Начальник вахти: - оповіщає персонал і керівництво шлюзу про аварії; - організовує спостереження за зоною обвалення. 2) Керівництво шлюзу: - повідомляє ДП "Укрводшлях" і ДДМРТ про аварії; - викликає експертну групу; - організовує роботи з локалізації зони обвалення
і відновлення укосів на основі технічних рішень експертної групи; - при несприятливому розвитку подій (інтенсивному обваленні
обводнених укосів воронки, утворенні зосереджених фільтраційних
ходів, розмиві напірного фронту) виконуються дії, аналогічні А-1.
2.5 Аварія А-4. Руйнування напірних споруд шлюзу. Причини: - прорив напірного фронту в межах, контрольованих ДАГК
"Дніпрогідроенерго". Сценарій: - розмив земляної греблі в безпосередній близькості до шлюзу; - розмив грунтових примикань; - далі за А-1. Дії персоналу - аналогічні п. 2.2 А-1.
2.6 Аварія А-5. Обвалення стін, що примикають до нижньої голови шлюзу
(у межах контуру земляних гребель) у середину спорожненої камери. Причини: - суфозійний винос грунту основ і засипок; - підвищення рівня фільтраційних вод у засипках; - старіння (знос) матеріалів; - порушення правил судноводіння. Сценарій: - крихке руйнування і перекидання стін у камеру з можливим
навалом на плавзасоби; - утворення воронки обвалення в застійному просторі; - прогресуючий винос грунту з воронки за рахунок збільшення
фільтраційних градієнтів з наступним руйнуванням дамб, що
обгороджують, у верхньому б'єфі і проривом напірного фронту; - заповнення водою шлюзу і площадок, що примикають; - нерегульоване скидання води через шлюз; - розмив грунтових примикань; - далі за А-1. При цьому рівень води в камері може здійснювати істотний
регулюючий вплив на розвиток аварії: при спорожненій камері, у
зв'язку зі збільшенням фільтраційних градієнтів, воронка буде
поширюватися в напрямку верхнього б'єфа, а при її наповненні
і зниженні зазначених градієнтів воронка може розвиватися в бік
нижнього б'єфа, стимулюючи суфозійні процеси і руйнування
протифільтраційних пристроїв у примиканнях, а також самих
примикань. В обох випадках підсумок несприятливий. Вибір кращого
варіанта може бути зроблений тільки враховуючи конкретний розвиток
обстановки. Дії персоналу: 1) Об'єктні формування: - за вказівкою керівництва (начальника вахти) здійснюють
постійні спостереження за розвитком воронки і доповідають
керівництву шлюзу (начальникові вахти); - проводять роботи з порятунку пасажирів і персоналу
плавзасобів; - за вказівкою керівництва шлюзу вживають заходів щодо
закріплення укосів воронки фільтровим матеріалом або його сумішшю
з грунтами примикань гребель (з метою уповільнення процесу
обвалення); - виконують роботи з ліквідації аварійних наслідків
відповідно до плану взаємодії з підрозділами ЦО і НС. 2) Начальник вахти: - оповіщає персонал, керівництво шлюзу і ДП "Укрводшлях"; - уживає заходів щодо закриття воріт нижньої голови; - керує роботами з порятунку пасажирів і персоналу
плавзасобів; - у залежності від сценарію розвитку воронки обвалення
здійснює регулювання рівнів води в камері за допомогою водоскидних
галерей нижньої голови. (При цьому необхідно мати на увазі, що при наростанні аварії
і безпосередній загрозі прориву дамб, що обгороджують,
і затопленні шлюзу нижні ворота повинні бути відкриті).
3) Керівництво шлюзу, ДП "Укрводшлях", ГДРМТ, Мінтранс
України: - здійснюють дії за А-1.
2.7 Аварія Б. Обвалення стін на певному віддаленні від
нижньої голови (поза контуром земляних гребель) при не повністю
спорожненій камері. Причини: - за А-5. Сценарій: - обвалення стін у камеру з утворенням воронки обвалення; - навал на плавзасоби; - часткове розкриття воріт нижньої голови від зворотної
хвилі, викликаної падінням стінки; - вихід води з камери; - подальше повне спорожнювання камери; - у зв'язку зі збільшенням градієнтів може відбуватися
розвиток воронки в бік верхнього б'єфа. У даному випадку мається більше можливостей зменшити загрозу
прориву дамб, що обгороджують, і локалізувати аварію за рахунок
наповнення водою камери і воронки, що знизить фільтраційні
градієнти. При несприятливому розвитку подій виникають умови за А-5. Дії персоналу: - за А-5.
2.8 Аварія В-1. Руйнування воріт нижньої голови при
наповненій камері. Причини: - старіння (знос) матеріалів; - порушення правил судноводіння; - руйнування ланцюгових (тросових) загороджень; - падіння транспортних засобів. Сценарій: - деформація воріт із утратою їх форми і стійкості; - нерегульоване скидання води з камери; - винос плавзасобів з камери з можливим їх перекиданням; - відрив плавзасобів, що очікують шлюзування, від причальних
стін; - розмиви кріплень у нижньому б'єфі з можливими обваленнями
причальних стін; - нерегульоване скидання води з водосховища (при неможливості
перекриття верхньої голови). Дії персоналу: 1) Об'єктні формування: - проводять роботи з порятунку пасажирів і персоналу
плавзасобів. 2) Начальник вахти: - негайно вживає заходів щодо закриття воріт верхньої голови; - вживає заходів щодо відводу плавзасобів із зони впливу
потоку, організовує роботи з порятунку пасажирів і персоналу
плавзасобів; - оповіщає керівництво шлюзу, ДП "Укрводшлях" про аварію
вжиті заходи. 3) Керівництво шлюзу, ДП "Укрводшлях", ДДМРТ, Мінтранс
України: - здійснюють дії згідно з п. 2.2 у, м (А-1). При неможливості перекриття потоку води через верхню голову
за допомогою встановленого на ній устаткування здійснюється
перекриття потоку за технічними рішеннями експертної групи.
2.9 Аварія В-2. Руйнування воріт верхньої голови при спорожненій камері
відкритих воротах нижньої голови. Причини: - старіння і знос матеріалів; - порушення правил судноводіння; - нерозрахунковий тиск води і хвилі при перевищенні проектних
рівнів у водосховищі; - вибух. Сценарій: - руйнування воріт; - перекидання плавзасобів у камеру; - нерегульоване скидання води з водосховища при неможливості
закриття воріт нижньої голови; - можливий розмив низового підходу і деформації споруд; - відрив плавзасобів від причальних стін. Дії персоналу: 1) Начальник вахти: - вживає термінових заходів щодо закриття воріт нижньої
і верхньої голів, використовуючи аварійні і ремонтні загородження; - при неможливості локалізації аварії оповіщає керівництво
шлюзу, ДП "Укрводшлях" про аварію і вжиті заходи. 2) Керівництво шлюзу, ДП "Укрводшлях", ДДМРТ, Мінтранс
України: - уживають відповідних заходів згідно з п. 2.2 "в", "г"
(А-1); - а також п. 2.8, "в" (В-1),
2.10 Аварія Г. Аварія на плавзасобах при шлюзуванні з
екологічними наслідками Причини: - несправність устаткування і механізмів плавзасобів; - утрата плавучості; - падіння транспортних засобів; - вибух. Сценарій: - викид забруднюючих речовин у водне середовище. Дії персоналу: 1) Об'єктні формування: - здійснюють евакуацію персоналу з плавзасобів. 2) Начальник вахти: - блокує плавзасоби в камері, закриваючи ворота нижньої
і верхньої голів, а також водопропускні галереї: - оповіщає керівництво шлюзу і ДП "Укрводшях"; - організовує евакуацію персоналу з плавзасобів. 3) Керівництво шлюзу, ДП "Укрводшлях", ДДМРТ, Мінтранс
України здійснюють дії п. 2.2, "в" і "г" (А-1).
Начальник Управління Ю.В.Гержод
безпеки транспорту



on top