Document v0155282-95, current version — Adoption on August 22, 1995

                                                          
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 155 від 22.08.95
м.Київ

Про впровадження в практичну діяльність закладів
охорони здоров'я Положення про організацію
професійної орієнтації населення

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від
15 червня 1994 р. N 467-р ( 467-94-р ) та з метою впровадження в
практику Положення про організації професійної орієнтації
населення ( z0190-95 ) Н А К А З У Ю:
1. Начальникам Головних управлінь та управлінь МОЗ України,
Міністру охорони здоров'я Республіки Крим, начальникам управлінь
охорони здоров'я обласних (міських) державних адміністрацій,
ректорам вищих медичних навчальних закладів, директорам
науково-дослідних установ прийняти Положення про організацію
професійної орієнтації населення до керівництва та виконання
(додається). 2. Начальнику Головного управління медичної допомоги
дорослому населенню МОЗ України Морозову А.М. до 01.10.95
здійснити організаційні заходи щодо надання Центрам зайнятості
допомоги в проведенні медичних оглядів населення, спрямованих на
визначення професій, найбільш придатних для оволодіння ними
конкретними особами. Передбачати у посадових інструкціях спеціалістів
відповідальність за додержання медичних аспектів професійної
орієнтації громадян. 3. Начальнику Головного управління медико-соціальної
експертизи МОЗ України Маруничу В.В. до 01.01.96 забезпечити
організаційні заходи по професійній орієнтації осіб з обмеженою
працездатністю. 4. Начальнику управління науки Горбаню Є.М. забезпечити
організацію наукового супроводу медичних аспектів професійної
орієнтації населення. 5. Начальнику Головного управління учбових закладів і кадрів
Бєлан С.М. при потребі, визначеній Державним центром зайнятості,
забезпечити підвищення кваліфікації фахівців охорони здоров'я, які
працюють в системі профорієнтації в інститутах і на факультетах
удосконалення лікарів, на постійно діючих курсах та в училищах
підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і
фармацевтичних спеціалістів. 6. Ректорам вищих медичних (фармацевтичних) навчальних
закладів та директорам медичних училищ (за погодженням): 6.1. Розробити до 01.10.95 Положення про професійну
орієнтацію молоді на медичні (фармацевтичні) спеціальності. 6.2. Створити до 15.10.95 в медичних (фармацевтичних)
навчальних закладах структурні підрозділи професійної орієнтації
молоді для планування та проведення подальшої роботи по
професійній орієнтації населення в межах асигнувань, передбачених
на утримання навчального закладу. 6.3. Сприяти подальшому розширенню мережі класів і ліцеїв з
поглибленим вивченням медико-біологічних дисциплін з метою
профорієнтації молоді на медичні (фармацевтичні) спеціальності. 6.4. Надавати постійно методичну допомогу Центрам зайнятості
та безпосередньо населенню з питань професійної орієнтації та
підготовки кадрів. 6.5. Інформувати про проведену роботу в Головне управління
учбових закладів і кадрів МОЗ України до 01.11.95. 7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Перший заступник міністра А.М.Сердюк
Затверджено
наказом Міністерства праці
України, Міністерства освіти
України та Міністерства
соціального захисту України
від 31 травня 1995 р.
N 27/169/79
Положення про організацію професійної
орієнтації населення
1. Загальні положення
1.1. Положення про організацію професійної орієнтації
населення розроблене відповідно до вимог Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ), законів України "Про зайнятість населення"
( 803-12 ), "Про освіту" ( 1060-12), "Про сприяння соціальному
становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ), "Про
охорону праці" ( 2694-12 ), "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ), Основ законодавства України про
охорону здоров'я ( 2801-12 ) з урахуванням внесених до них змін і
доповнень, положень, конвенцій та рекомендацій Міжнародної
організації праці, Концепції державної системи професійної
орієнтації населення, схваленої постановою Кабінету Міністрів
України від 27 січня 1994 року N 48 ( 48-94-п ) та інших
законодавчих, нормативних і методичних документів з питань
професійної орієнтації населення, а також з урахуванням
практичного досвіду цієї роботи розвинутих країн світу. 1.2. Положення має ціллю забезпечити на основі єдиного
методологічного підходу скоординовану діяльність усіх суб'єктів
професійної орієнтації населення з метою підвищення соціальної та
економічної ефективності управління і організації
профорієнтаційної роботи. 1.3. Положення є міжгалузевим та міжвідомчим документом і
обов'язкове до виконання усіма установами, організаціями і
підприємствами України, які займаються питаннями професійної
орієнтації населення. На основі даного положення розробляється
відповідні положення про професійну орієнтацію молоді, що
навчається, незайнятого і зайнятого населення, осіб з обмеженою
працездатністю, а також інші нормативні документи з професійної
орієнтації населення. 1.4. Професійна орієнтація населення - це комплексна
науково-обгрунтована система форм, методів та засобів впливу на
особу з метою оптимізації її професійного самовизнання на основі
врахування професійно важливих особистісних характеристик кожного
індивідуума та потреб ринку праці. Вона спрямована на досягнення
збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини
та потребами суспільства в конкретних видах професійної
діяльності. Професійна орієнтація населення є складовою частиною
соціально-орієнтованої ринкової економіки, яка впливає на якісну
сторону ринку праці, товарів, послуг та капіталу. Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвитку
здібностей людини, зростанню її професіоналізму, працездатності,
збереженню здоров'я і виступає одним із важливих елементів
державної політики в сфері соціального захисту та зайнятості
населення, забезпечує ефективне використання трудового потенціалу
особи, підвищення її соціальної та професійної мобільності,
відіграє значну роль у профілактиці масового вимушеного
безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною
найефективніших засобів підвищення свого
професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної
ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяня
специфічними для неї методами посиленню конкурентоспроможності
працівника на ринку праці і досягнення продуктивної зайнятості
населення. 1.5. Професійна орієнтація реалізується в процесі:
професійної інформації, професійної консультації, професійного
добору, професійного відбору та професійної адаптації. Професійна інформація забезпечує ознайомлення із змістом і
перспективами розвитку професій, формами та умовами їх здобуття,
потребами ринку праці в кадрах, вимогами професій до особистості,
можливостями професійно-кваліфікаційного становлення і т. ін. Професійна консультація грунтується на науково організованій
системі взаємодії профконсультанта і особи, що потребує допомоги у
виборі або зміні професії чи виду діяльності на основі вивчення
індивідуальних професійно важливих характеристик, особливостей
життєвої ситуації, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я
особи та з урахуванням потреб ринку праці. Професійний добір включає систему профдіагностичного
обстеження людини, спрямовану на визначення професій, найбільш
придатних для оволодіння ними конкретною особою. Професійний відбір здійснюється з метою визначення ступеню
придатності особи до окремих видів професійної діяльності згідно з
нормативними вимогами. Професійний відбір громадян здійснюється
відповідно Переліку професій та спеціальностей, що вимагають
проф-відбору. Вказаний перелік затверджується у встановленому
порядку Кабінетом Міністрів України. Професійна адаптація покликана сприяти входженню особи у
трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного
вибору і успішному професійному становленню працівника. 1.6. Наукаво-методичними засобами, що використовуються у
професійній орієнтації населення, є професіографія (інформаційна,
діагностична, коригуюча, формуюча) і професійна діагностика
(комплекс медичних, психофізіологічних, психологічних та інших
методів вивчення особи). 1.7. Об'єктом професійної орієнтації населення є молодь, що
навчається, зайняте та незайняте населення, вивільнювані
працівники і особи з обмеженою працездатністю. 1.8. В основу профорієнтаційної роботи з населенням покладено
такі принципи: комплексний характер надання населенню профорієнтаційних
послуг; узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці; діяльнісний підхід до визначення професійної придатності; рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг
громадянами України і громадянами іноземних держав, з якими
Україна має відповідні угоди, незалежно від місця роботи чи
навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань; доступність професійної та іншої інформації стосовно
можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання і
працевлаштування; конфіденційність та рекомендуючий характер висновків
профконсультацій і профвідбору, додержання працівниками
профорієнтаційних служб норм професійної етики.
2. Завдання і функції системи професійної
орієнтацій населення
2.1.Основними завданнями в галузі організації системи
професійної орієнтації населення є: забезпечення гарантованих Конституцією та законодавством
України прав громадян на працю, конкурентоздатності особи на ринку
праці, вільного вибору або зміни виду трудової діяльності,
професії та місця роботи у відповідності з професійними
інтересами, нахилами, здібностями, професійною підготовкою, станом
здоров'я та в урахуванням потреб ринку праці; підвищення соціальної та професійної мобільності особи,
збереження її здоров'я і працездатності; сприяння гармонійному розвитку особи, оптимізації процесу її
соціально-професійного становлення; стимулювання розвитку соціальної та економічної ініціативи
особи, її інтелектуального та трудового потенціалу; забезпечення комплексного підходу до роботи у сфері
професійної орієнтації, посилення її соціально-економічної
спрямованості; формування правових, соціальго-економічних,
інформаційно-методичних, матерільно-технічних, кадрових і
фінансових засад розвитку професійної орієнтації населення,
організація науково-методичного та нормативного забезпечення її
функціонування; оновлення форм і методів профорієнтаційної роботи з
населенням, визначенням її нормативів та стандартів на рівні
сучасних вимог; розробка пакету підповідних нормативно-правових документів,
необхідних для організації роботи з професійної орієнтації
населення, та внесення змін до чинних законодавчих актів; вдосконалення структури управління професійною орієнтацією
молоді, що навчається, незайнятого і зайнятого населення, осіб з
обмеженою працездатністю; створення, розширення та удосконалення існуючих
профорієнтаційних підрозділів у системі освіти, соціальних служб
для молоді, державній службі зайнятості, на підприємствах,
організаціях, установах соціального захисту населення та охорони
здоров'я; створення сприятливих умов для розвитку мережі недержавних
установ і об'єднань, що надають профорієнтаційні послуги; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації
фахівців у сфері професійної орієнтації населення; підвищення ефективності праці зайнятих професійної
орієнтацією населення фахівців, запровадження дійових форм їх
матеріального і морального заохочення; організація міжнародного співробітництва в сфері професійної
орієнтації населення з метою обміну досвідом роботи. 2.2. Система професійної орієнтації населення виконує функції
у галузі профорієнтаційних послуг та психологічної підтримки
громадян, інформаційно-методичної роботи, координаційної і
науково-дослідної діяльності. 2.3. Основні функції у галузі профорієнтаційних послуг та
психологічної підтримки населення: забезпечення безкоштовного надання гарантованого обсягу
профорієнтаційних послуг молоді, що навчається, незайнятому і
зайнятому населенню, особам з обмеженою працездатністю; здійснення професійного інформування населення про професії
та спеціальності, що мають попит на регіональному ринку праці; надання населенню індивідуальних інформаційно-довідкових та
професійних консультацій з використанням елементів психологічної
підтримки; ознайомлення населення з правилами вибору професії, виховання
у громадян спрямування на самопізнання і особисту активність як
основи професійного самовизначання; формування у населення вміння співставляти свої індивідуальні
особливості з вимогами професії до особистості, складання на цій
основі реального плану оволодіння професією; організація та проведення групових професійних консультацій
серед молоді, що навчається, незайнятого і зайнятого населення,
осіб з обмеженою працездатністю; створення умов для розвитку пофесійно важливих якостей
особистості; забезпечення поглибленого профдіагностичного обстеження
громадян з метою професійного добору і професійного відбору; надання психологічної підтримки та здійснення корекції
професійного самовизначення населення; визначення професійної придатності осіб при комплектуванні
навчальних груп загальноосвітніх шкіл, спеціальних шкіл,
професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладів,
направленні незайнятого населення на професійне навчання,
працевлаштування громадян тощо; здійснення заходів щодо сприяння професійній адаптації осіб,
напралвених на професійне навчання,психологічного супроводження
навчальних груп; сприяння професійній адаптації працівників, які вперше
працевлаштувались та громадян, що змінили професію. 2.4. Основні функції у галузі інформаційно-методичної роботи
з професійної орієнтації населення: підготовка нормативних актів, що регулюють роботу з
професійної орієнтації населення та забезпечення ними відповідних
підрозділів професійної орієнтації, здійснення консультацій щодо
їх використання; розробка методичних матеріалів (рекомендацій, посібників,
підручників) та забезпечення ними профорієнтаційних підрозділів
установ, організацій, підприємств тощо; створення банку професіографічних матеріалів з професійної
орієнтації населення, стандартизованих психодіагностичних методик,
пакетів прикладних програм і встановлення порядку їх використання; здійснення апробації і адаптації методичних матеріалів
профедіагностичного характеру, профінформаційних та інших розробок
з професійної орієнтації населення, узагальнення результатів їх
використання; надання методичних консультацій з питань професійної
орієнтації і психологічної підтримки населення фахівцям
територіальної служби зайнятості, кадрових служб підприємств,
педагогічним працівникам закладів освіти, практичним психологам,
соціологам та ін.; організація семінарів та конференцій з проблем професійної
орієнтації населення; розробка і впровадження у практику профорієнтаційної роботи з
професійної орієнтації населення сучасних методів профдіагностики,
в тому числі з використанням профдіагностичного обладнання та
комп'ютерною техніки; вивчення та поширення вітчизняного і зарубіжного досвіду
профорієнтаційної роботи з населення, організаціями обміну
досвідом в межах держав і територіальних систем професійної
орієнтації; організація підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації спеціалістів, які працюють у галузі професійної
орієнтації населення. 2.5. Основні функції у галузі координації і науково-дослідної
діяльності з професійної орієнтації населення: розробка із залученням установ та організацій, які належать
до територіальної системи професійної орієнтації населення,
поточних та перспективних заходів з розвитку професійної
орієнтації на відповідній території, розгляд цих заходів
територіальною міжгалузевою радою з професійної орієнтації
населення і професійного навчання незайнятих громадян; визначення пріоритетних напрямів роботи з професійної
орієнтації населення, обгрунтування пропозицій щодо забезпечення
гарантованих обсягів профоорієнтаційних послуг різним категоріям
населення; здійснення розробки розділів з професійної орієнтації
населення регіональних програм зайнятості, соціальних програм,
програм соціального становлення і розвитку молоді, охорони
здоров'я, розвитку освіти, охорони праці та інших; вивчення стану профорієнаційної роботи з населенням у регіоні
і розробка пропозицій щодо її удосконалення, підвищення соціальної
та економічної ефективності; забезпечення взаємодії з профорієнаційної роботи з молоддю,
що навчається, незайнятим і зайнятим дорослим населенням, особами
з обмеженою працездатністю; створення сприятливих умов для розвитку розгалуженої мережі
профорієнтаційних підрозділів, зокрема недержавних, діяльність
яких не суперечить чинному законодавству; підготовка єдиного плану профорієнтаційної діяльності
територіальної міжгалузевої ради з професійної орієнтації
населення і професійного навчання незайнятих громадян відповідного
регіону; проведення координаційних нарад і семінарів з удосконалення
спільної роботи щодо організації професійної орієнтації населення
в регіоні територіальної служби зайнятості з професійними
навчально-виховними та вищими навчальними закладами, соціальними
службами для молоді, установами соціального захисту населення,
військовими комісаріатами й охорони здоров'я, кадровими та іншими
службами підприємств тощо; атестація і допуск спеціалістів з професійної орієнтації
населення до профдіагностичного обстеження та індивідуального
професійного консультування з елементами психологічної підтримки
громадян; здійснення теоретичних і прикладних професіографічних
досліджень у галузі професійної орієнтації населення; проведення прикладних економічних, соціологічних та інших
досліджень з питань професійної орієнтації населення; організація впровадження результатів теоретичних та
прикладних досліджень у практику роботи підрозділів і спеціалістів
територіальної системи професійної орієнтації населення.
3. Управління системою професійної орієнтації населення
3.1. Управління системою професійної орієнтації населення на
загальнодержавному і територіальному рівнях направлене на
забезпечення цілі професійної орієнтації - надання
профорієнтаційних послуг у повному обсязі усім групам громадян з
метою вільного і свідомого вибору професії з урахуванням попиту
ринку праці, професійних інтересів, нахилів, здібностей та стану
здоров'я особи. 3.2. Управління професійною орієтнацією молоді, що навчається
здійснюють Міністерство освіти, Міністерство праці, Міністерство
охорони здоров'я, Міністерство у справах молоді і спорту та
Міністерство оборони. В апараті Міністерства освіти України, управліннях і відділах
освіти на місцях, у соціально-психологічних службах системи освіти
вводяться посади працівників, які виконують функціональні
обов'язки по профорієнтації молоді. Роботу по сприянню трудового і професійного самовизначення
дітей дошкільного віку, підлітків і молоді, яка навчається,
виконують соціально-психологічні служби системи освіти разом з
дошкільними виховними закладами. У навчальних закладах освіти професійну орієтнацію молоді, що
навчається, здійснюють працівники соціально-психологічної служби,
центрів зайнятості, профконсультанти, вчителі-предметники,
класні керівники, викладачі, майстри виробничого навчання,
практичні психологи, керівники гуртків, бібліотекарі, методичні
працівники тощо. У штатних розкладах середніх загальноосвітніх
навчально-виховних закладів, спеціальних шкіл, міжшкільних
навчально-виховних комбінатів, професійних навчально-виховних та
вищих навчальних закладів вводяться посади профконсультантів або
методистів з профорієнтації. Профорієнтаційна робота з допризивною молодюю проводиться
військовими комісаріатами та організаціями сприяння Збройним силам
та іншим військовим формуванням України. В Міністерстві оборони
призначаються працівники, відповідальні за професійну орієнтацію. Професійному інформуванню молоді, що має певний професійний
досвід або освіту, сприяють соціальні служби для молоді системи
Міністерства у справах молоді і спорту та фонду соціальної
адаптації молоді. В Українському державному центрі соціальних
служб для молоді і територіальних центрах соціальних служб для
молоді призначаються працівники, відповідальні за профорієнтаційну
роботу. Медичні аспекти професійної орієнтації громадян з тим чи
іншим видом патології забезпечують лікарі районних та міських
медичних закладів. У Міністерстві охорони здоров'я та його
територіальних органах управління призначаються працівники,
відповідальні за медичні аспекти профорієнтаційної роботи. 3.3. Управління професійною орієнтацією вивільнюваних
працівників, безробітних та інших груп незайнятого населення
здійснює Міністерство праці через Державний центр зайнятості,
Кримський республіканський, обласні, Київський та Севастопольський
міські центри зайнятості, до складу яких входять територіальні
центри (відділи) професійної орієнтації населення,
учбово-профорієнтаційні центри. У районних (міських) центрах
зайнятості створюються відділи (сектори або вводяться посади
фахівців) з професійної орієнтації населення. 3.4. Управління професійною орієнтацією зайнятого населення у
галузі інформаційно-методичної координації і наукової роботи
здійснює Міністерство праці через Державний центр зайнятості.
Безпосередню роботу з професійної орієнтації зайнятого населення
на підприємствах різних форм власності рекомендується здійснювати
службам соціального розвитку цих підприємств. Самостійні служби
соціального розвитку можуть створюватись на великих підприємствах
і підпорядковуватись безпосередньо керівникові по кадрах. На
невеликих підприємствах цю роботу можуть виконувати працівники,
які входять до складу служби управління персоналом. 3.5. Управління професійною орієнтацією громадян з обмеженою
працездатністю здійснюють Міністерство соціального захисту
населення та Міністерство охорони здоров'я, у системі яких на всіх
рівнях управління призначаються працівники, відповідальні за цю
роботу. До професійної орієнтації осіб з обмеженої працездатністю
також залучаються центри зайнятості і підприємства. 3.6. Координацію і аналіз роботи з професійної орієнтації
населення, оцінку її соціальної та економічної ефективності
здійснює Міжгалузева Рада з професійної орієнтації населення і
професійного навчання незайнятих громадян при Міністерстві праці
та Міністерстві освіти і відповідні територіальні ради на місцях. 3.7. Науково-методичне забезпечення професійної орієнтації
населення покладається на Міністерство праці, Міністерство освіти,
Міністерство у справах молоді і спорту, Міністерство соціального
захисту населення, Міністерство охорони здоров'я, Національну
академію наук та Академію педагогічних наук України.
4. Організація професійної орієнтації населення
4.1. Професійна орієнтація молоді, що навчається,
здійснюється усіма закладами освіти на всіх ступенях навчання на
допрофесійному і професійному періодах. Допрофесійний період
професійної орієнтації включає такі етапи: початковий,
пізнавально-пошуковий і визначальний. Для проведення профорієнтаційної роботи з молоддю, що
навчається, в навчальних закладах використовуються
навчально-методичні кабінети професійної орієнтації, кабінети
інформатики, майстерні, бібліотеки, медичні кабінети тощо. Професійна інформація, професійна консультація, професійний
добір, професійний відбір та професійна адаптація молоді, що
навчається, вивчення ефективності процевлаштування випускників
навчальних закладів здіяснюються закладами освіти спільно з
батьками учнів, підприємствам, установами і організаціями,
центрами (відділами) професійної орієнтації територіальних центрів
зайнятості, центрів соціальних служб для молоді. 4.2. Організація роботи з професійної орієнтації незайнятого
населення здійснюється Державним центром зайнятості Міністерства
праці. Центри (відділи) професійної орієнтації населення,
учбово-профорієнтаційні центри здійснюють у відповідних регіонах
організаційно-методичне забезпечення роботи місцевих центрів
зайнятості з профінформації, профконсультації, профдобору
та профвідбору незайнятого населення з метою обгрунтування вибору
професії, працевлаштування або вибору відповідного професійного
навчально-виховного чи вищого навчального закладу, комплектування
груп слухачів закладів освіти. В центрах і відділах
профорієнтації, учбово-профорієнтаційних центрах проводиться
профдобір та профвідбір незайнятих громадян з професій, за якими
для визначення професійної придатності необхідне використання
складних комп'ютерних версій профдіагностичного тестування і
профдіагностичного обстеження. Працівники профорієнтаційних підрозділів районних (міських)
центрів зайнятості забезпечують відстеження та психологічне
супроводження процесу професійного навчання незайнятого населення.
Направлення на професійне навчання незайнятих громадян
здійснюється місцевими центрами зайнятості тільки після проведення
профконсультації, профдобору або профвідбору з урахуванням
інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров'я особи. Профорієнтаційні підрозділи державної служби зайнятості
надають послуги з профорієнації учням загальноосвітніх та
професіональних навчально-виховних закладів, студентам вищих і
прирівнених до них навчальних закладів, особам у працездатному
віці, які звертаються у профорієнтаційні підрозділи центрів
зайнятості самостійно та іншим категоріям громадян. 4.3. Організацію роботи з професійної орієнтації зайнятого
населення рекомендується здійснювати підприємствам з таких
основних напрямів: проведення профінформації, профконсультації фіксуючого і
формуючого профвідбору в процесі прийому громадян на роботу; Обстеження професійно непридатних (не виконуючих норми
виробітку, тих, хто допускає виробничий брак тощо) з метою надання
їм допомоги у виборі професії, що відповідає їх професійним
інтересам, нахилам, здібностям, сприянню у разі потреби
професійній переорієнтації і перепідготовці; організація виробничої адаптації молодих робітників і
спеціалістів, професійно-кваліфікаційного просування персоналу; проведення періодичних атестацій керівників і спеціалістів,
тарифікації робітників, формування резерву керівних кадрів; надання місцевим центрам зайнятості інформації про поточні та
перспективні потреби підприємств у кадрах в професійному і
кваліфікаційному розрізі для коригування профорієнтаційної роботи
у регіоні, вимоги конкретних професій до психофізіологічних й
соціально-психологічних особливостей людини. Професійна орієнтація зайнятого населення здійснюється такої
у системі безперервного підвищення кваліфікації і професійної
підготовки та перепідготовки працюючих на виробництві. Підприємствам рекомендується укладати з регіональними
центрами зайнятості договори по наданню профорієнтаційних послуг
зайнятому населенню. Центри зайнятості створюють сприятливі умови
для доповнення державної системи професійної орієнтації різними
комерційними бюро та агентствами, які надають платні
профорієнтаційні послуги підприємствам і громадянам. 4.4. Організацію роботи з професійної орієнтація осіб з
обмеженою працездатністю здійснюють органи та установи охорони
здоров'я, соціального захисту населення, і служби зайнятості.
Місцеві органи соціального захисту населення та охорони здоров'я
направляють осіб з обмеженою працездатністю, які бажають
працювати, у центри зайнятості. Особи з обмеженою працездатністю,
які звернулися у центри зайнятості за направленням органів
соціального захисту населення, медико-соціальної експертизи або
самостійно реєструються як особи, бажаючі працювати, отримують
необхідні послуги з професійної орієнтації. Профорієнтаційні підрозділи служби зайнятості проводять
профінформацію, поглиблену профконсультацію, профдобір або
профвідбір, визначають професійну придатність особи з обмеженою
працездатністю з урахуванням професійних інтересів, нахилів,
здібностей, наявних у нього професійних навичок і знань, а також
рекомендацій медико-соціальної експертизи. За висновками
профорієнтаційних підрозділів центр зайнятості сприяє
працевлаштуванню або направляє осіб з обмеженою працездатністю на
професійне навчання. Професійна адаптація осіб з обмеженою працездатністю на
виробництві враховує такі аспекти: психофізіологічний - адаптацію
до умов виробничого середовища, робочого місця, змісту, умов
праці; професійний - задоволення працею, ступінь оволодіння
професією, успішність професійної діяльності;
соціально-психологічний - адаптація до членів робочої групи,
керівництва і в цілому до виробничої атмосфери у трудовому
колективі.
5. Кадри для професійної орієнтації населення
5.1. До профорієнтаційної роботи з населення допускаються
висококваліфіковані психологи-профконсультанти, психофізіологи,
соціологи та інші фахівці закладів освіти, державної служби
зайнятості, соціальної служби для молоді, організацій і установ
соціального захисту населення, військових комісаріатів, охорони
здоров'я та підприємств після проходження професійного відбору або
атестації. 5.2. Психологи-профконсультанти, психофізіологи, соціологи,
які залучаються до професійної орієнтації населення, повинні мати
відповідну вищу освіту, кваліфікацію спеціаліста і необхідний
досвід роботи у галузі професійної орієнтації. До
профорієнтаційної роботи з населенням можуть бути допущені особи з
вищою психологічною, педагогічною, медичною та біологічною
освітою, які мають досвід діагностичної і профорієнтаційної
діяльності не менше одного року. 5.3. Критерії, показники і методи оцінки роботи фахівців, які
здійснюють професійну орієнтацію населення, терміни проведення
атестації, форми професійного навчання, перепідготовки та
періодичність підвищення кваліфікації (не рідше одного разу у
п'ять років), обміну досвідом профорієнтаційної роботи
визначаються керівником установи, організації чи підприємства, що
проводить професійну орієнтацію населення, на основі відповідних
методичних рекомендацій. 5.4. Пріоритетною формою професійного навчання фахівців для
системи професійної орієнтацію населення є перепідготовка
спеціалістів з визначеними термінами навчання і обов'язковим
стажуванням під керівництвом досвідченого фахівця з професійної
орієнтації. Професійна перепідготовка кадрів із числа вчителів,
психологів, фізіологів, медиків та інших фіхівців здійснюється на
спеціальних факультетах вищих навчальних закладів, інститутів
підвищення кваліфікації, що мають відповідні права за результатами
державної акредитації.
6. Фінансування професійної орієнтації населення
6.1. Фінансування професійної орієнтації населення
здійснюється за рахунок таких джерел: державного і місцевого фондів сприяння зайнятості населення; коштів державного і місцевих бюджетів; фонду соціальної адаптації молоді та інших молодіжних фондів; фонду соціальної захищеності інвалідів; громадських фондів; коштів підприємства різних форм власності; коштів інших державних та приватних фондів; власних коштів громадян. 6.2. За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості
населення, державного та місцевих бюджетів, фонду соціальної
адаптації молоді та інших державних, молодіжних і громадських
фондів здійснюється реалізація заходів щодо професійної орієнтації
молоді, що навчається. 6.3. За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості
населення (централізованої та місцевої частин) та інших державних,
молодіжних і громадських фондів здійснюється реалізація заходів
щодо професійної орієнтації вивільнюваних працівників, безробітних
та інших груп незайнятого населення. 6.4. За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості
населення, місцевих бюджетів, громадських фондів, коштів
підприємств та власних коштів громадян здійснюються реалізація
заходів щодо професійної орієнтації зайнятого населення, зокрема
для осіб, що працюють по найму, для громадян, які займаються
індивідуальною самостійною працею тощо. 6.5. За рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості
населення, фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів
та інших державних фондів і громадських фондів здійснюється
реалізація заходів щодо професійної орієнтації осіб з обмеженою
працездатністю. 6.6. Розміри щорічних асигнувань із вказаних фондів
визначаються кошторисами витрат на виконання конкретних заходів з
професійної орієнтації населення щодо реалізації державної та
регіональних програм зайнятості населення, програм соціального
становлення і розвитку молоді, програм охорони здоров'я, програм
розвитку освіти, програм охорони праці та інших.



on top