Рекомендація N R (2000) 4 Комітету міністрів Ради Європи "Про освіту дітей рома/циган у Європі"
Рада Європи, Комітет Міністрів Ради Європи; Recommendations, Principles, International document on February 3, 2000R(2000)4
Document 994_727, current version — Adoption on February 3, 2000

                    Рекомендація N R (2000) 4 
Комітету міністрів Ради Європи
"Про освіту дітей рома/циган у Європі"

УХВАЛЕНО
Комітетом міністрів на
696-му засіданні заступників
міністрів
від 3 лютого 2000 р.
Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту
Ради Європи ( 994_001 ),
беручи до уваги, що метою Ради Європи є досягнення більшої
єдності між її членами і що цієї мети можна досягти, зокрема,
спільними діями в сфері освіти,
визнаючи, що існує нагальна потреба розбудовувати нові
підвалини майбутніх освітніх стратегій щодо дітей рома/циган в
Європі, зокрема з огляду на високий рівень неписьменності або
напівписьменності серед них, високий рівень відсіву, низький
відсоток дітей, що закінчують початкову школу, і стабільність
таких факторів, як погане відвідування школи,
звертаючи увагу на те, що проблеми, з якими стикаються
рома/цигани у сфері шкільного навчання, є передусім результатом
тривалої освітньої політики минулого, яка призводила або до
асиміляції, або до сегрегації дітей рома/циган в школі через те,
що вони були "соціально й культурно відсталими",
беручи до уваги, що несприятливе становище рома/циган в
європейських суспільствах не можна змінити доти, доки дітям
рома/циган не буде гарантовано рівність можливостей у сфері
освіти,
беручи до уваги, що освіта дітей рома/циган має стати
пріоритетом національних політик на користь рома/циган,
пам'ятаючи, що політики, спрямовані на розв'язання проблем,
які стоять перед рома/циганами у сфері освіти, мають бути
всебічними, базуватися на визнанні того факту, що проблема
навчання в школі для дітей рома/циган пов'язана з цілою низкою
інших факторів і передумов, зокрема економічного, соціального й
культурного характеру, а також із боротьбою з расизмом і
дискримінацією,
пам'ятаючи, що освітні політики на користь дітей рома/циган
мають спиратися на активну політику щодо освіти дорослих і
професійної освіти,
беручи до уваги, що подібно до документа про освіту дітей
рома/циган у державах-членах Європейського Союзу (Резолюція Ради і
зборів міністрів освіти спільно з Радою із забезпечення дітей
циган і дітей, що мандрують, шкільною освітою від 22 травня 1989
року; 89/C 153/02), треба терміново підготувати документ, який
охоплюватиме всі держави - члени Ради Європи,
пам'ятаючи Рамкову конвенцію про захист національних меншин
( 995_055 ), а також Європейську хартію регіональних мов і мов
меншин ( 994_014 ),
пам'ятаючи рекомендації 563 (1969) і 1203 (1993)
Парламентської асамблеї Ради Європи, в яких, серед іншого, йдеться
про освітні потреби рома/циган в Європі,
пам'ятаючи резолюції 125 (1981), 16 (1995) і 249 (1993) і
Рекомендацію 11 (1995) Конгресу місцевих і регіональних влад
Європи щодо становища рома/циган в Європі,
пам'ятаючи загальнополітичну рекомендацію N 3 Європейської
комісії проти расизму та нетерпимості "Боротьба проти расизму та
дискримінації рома/циган в Європі",
пам'ятаючи про роботу, проведену Радою з культурного
співробітництва (CDCC) на виконання Резолюції 125 (1981) і,
зокрема, публікацію доповіді "Цигани і мандрівники" (1985),
переглянуту в 1994 році (видання Ради Європи "Рома, цигани,
мандрівники"),
вітаючи меморандум, підготовлений Групою фахівців з питань
рома/циган "Документ про освітню політику щодо дітей рома:
стратегічні елементи освітньої політики щодо дітей рома в Європі"
(MG-S-ROM (97)11),
рекомендує урядам держав-членів у проведенні їхніх освітніх
політик:
- керуватися принципами, викладеними в Додатку до цієї
рекомендації;
- за допомогою національних каналів довести цю рекомендацію
до відома зацікавлених державних установ відповідних країн.
Додаток
до Рекомендації N R (2000) 4
Керівні принципи
освітньої політики щодо дітей рома/циган в Європі
I. Структури
1. Освітнім політикам для дітей рома/циган в Європі слід
давати підтримку відповідними ресурсами і гнучкими структурами,
які потрібні для розуміння різноманітності населення рома/циган в
Європі та які врахують існування груп рома/циган, що ведуть
кочовий або напівкочовий спосіб життя. Можливо, для цього слід
передбачити застосування дистанційного навчання, що базується на
нових комунікаційних технологіях.
2. Потрібно наголосити на потребі ліпшої координації на
міжнародному, національному, регіональному й місцевому рівнях, щоб
уникнути розпорошення зусиль і сприяти спільній діяльності.
3. Для цього держави-члени мають забезпечити, щоб
міністерства освіти з розумінням ставилися до питань освіти дітей
рома/циган.
4. З метою забезпечення дітям рома/циган доступу до шкіл
треба всіляко розвивати схеми дошкільної освіти й робити їх
доступними для них.
5. Особливу увагу слід також приділяти забезпеченню тіснішого
зв'язку з батьками, використовуючи при цьому за потреби
посередників із громади рома/циган, що може сприяти в майбутньому
конкретним кар'єрним можливостям. Батькам треба давати спеціальну
інформацію та консультації про потребу в освіті, а також про
механізми підтримки, які муніципалітети можуть запропонувати
сім'ям. Між батьками і школами повинно існувати взаєморозуміння.
Відсторонення батьків, а також брак знань і освіти (навіть
неписьменність) теж заважають дітям користуватися можливостями
освітньої системи.
6. Щоб діти рома/циган могли користуватися рівними
можливостями в школі, зокрема через проведення позитивних акцій,
слід створити відповідні допоміжні структури.
7. З метою зменшити відстань між учнями-рома/циганами і
більшістю учнів державам-членам пропонується забезпечити умови для
втілення наведених вище політик і домовленостей у життя.
II. Навчальні плани і навчальні матеріали
8. Освітні політики на користь дітей рома/циган мають
проводитися в рамках більш широких міжкультурних політик з
урахуванням особливих рис культури Романі та несприятливого
становища багатьох рома/циган у державах-членах.
9. Тому навчальний план у цілому і навчальні матеріали треба
будувати таким чином, щоб врахувати культурну ідентичність дітей
рома/циган. Історію та культуру Романі треба вводити в навчальні
матеріали з метою відобразити культурну ідентичність дітей
рома/циган. Слід заохочувати участь представників громади
рома/циган у розробленні навчальних матеріалів з історії, культури
або мови рома/циган.
10. Але держави-члени мають гарантувати, що це не призведе до
введення окремих навчальних планів, що може спричинити організацію
окремих класів.
11. Держави-члени повинні також заохочувати розроблення
навчальних матеріалів, що базуються на перевіреній практиці, щоб
допомогти вчителям в їхній щоденній роботі з учнями-рома/циганами.
12. У країнах, де розмовляють мовою Романі, дітям рома/циган
слід пропонувати можливість навчатись у школі рідною мовою.
III. Набір і підготовка вчителів
13. Щоб допомогти майбутнім учителям ліпше розуміти
учнів-рома/циган, важливо дати їм спеціальні знання та підготовку.
Проте освіта дітей рома/циган має залишатись невід'ємною частиною
загальної освітньої системи.
14. Треба залучати громаду рома/циган до розроблення таких
навчальних планів і до безпосередньої участі в передачі інформації
майбутнім учителям.
15. Слід підтримувати підготовку й набір учителів з громади
рома/циган.
IV. Інформація, науково-дослідна робота і оцінка
16. З метою знайдення місцевих відповідей на місцеві потреби
держави-члени мають заохочувати інноваційні дослідження/невеличкі
ділові проекти. Результати цих проектів слід поширювати.
17. Треба тактовно відстежувати підсумки освітніх політик для
дітей рома/циган. Слід запрошувати до участі в моніторингу всіх
учасників освітнього процесу дітей рома/циган (шкільне
керівництво, учителів, батьків, неурядові організації).
18. Оцінюючи підсумки освітніх політик, спрямованих на дітей
рома/циган, слід враховувати багато критеріїв, серед них рівень
особистого й соціального розвитку, не обмежуючись лише показниками
рівня відвідування й кількості тих, хто кинув школу.
V. Консультації та координація
19. Держава має сприяти залученню всіх зацікавлених сторін
(міністерств освіти, керівництва шкіл, родин та організацій рома)
до участі у формуванні, здійсненні й моніторингу освітніх політик
щодо рома/циган.
20. Треба залучати також посередників із громади рома/циган,
зокрема для полегшення контактів між рома/циганами, більшістю
населення і школами та уникнення конфліктів у школі; це стосується
всіх рівнів шкільного навчання.
21. Міністерствам освіти в рамках діяльності, спрямованої на
поліпшення обізнаності, про що йшлося вище в пункті 3 розділу I,
потрібно сприяти координації зусиль усіх зацікавлених сторін і
дозволити обмін інформацією між керівними освітніми установами
різних рівнів.
22. Держави-члени мають і далі заохочувати і підтримувати
обмін досвідом і позитивною практикою.



on top