Про схвалення Концепції соціального захисту бездомних громадян
Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 17.04.2008639-р
Документ 639-2008-р, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 29.03.2013, підстава - 162-2013-п

                                                          
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 17 квітня 2008 р. N 639-р
Київ
{ Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови КМ
N 162 ( 162-2013-п ) від 13.03.2013 }
Про схвалення Концепції соціального
захисту бездомних громадян

1. Схвалити Концепцію соціального захисту бездомних громадян,
що додається.
2. Мінпраці разом з іншими центральними органами виконавчої
влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів
України проект плану заходів щодо реалізації Концепції соціального
захисту бездомних громадян.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 26

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 квітня 2008 р. N 639-р
КОНЦЕПЦІЯ
соціального захисту бездомних громадян

Сучасний стан соціального захисту бездомних громадян
Створення системи соціальних послуг особам, що перебувають у
складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги,
відповідно до потреб різних груп населення є важливою умовою
становлення України як правової і соціальної держави.
З прийняттям Закону України "Про основи соціального захисту
бездомних громадян і безпритульних дітей" ( 2623-15 ), інших актів
законодавства місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування активізували роботу із створення і розвитку
соціальних закладів для бездомних громадян - центрів (відділень)
обліку бездомних громадян, будинків (відділень) нічного
перебування, центрів (відділень) реінтеграції, соціальних готелів,
діяльність яких спрямована на допомогу бездомним громадянам, їх
підтримку та реінтеграцію. Сьогодні вже діє 44 соціальні заклади
для бездомних громадян, з яких 13 є недержавними. У минулому році
ними надано послуги 10 тис. осіб. Функціонують також 22 центри
соціально-психологічної допомоги, які надають притулок,
психологічні, інформаційні, юридичні, медичні послуги,
забезпечують продуктами харчування, допомагають в оформленні
документів особам, сім'ям з дітьми, що перебувають у складних
життєвих обставинах.
На Мінпраці та його органи на місцях покладено організацію і
координацію роботи з питань соціального захисту бездомних
громадян.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від
18 січня 2006 р. "Про заходи щодо підвищення ефективної боротьби з
небезпечними інфекційними хворобами", уведеним у дію Указом
Президента України від 14 лютого 2006 р. N 132 ( 132/2006 ),
доручено Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Раді міністрів
Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським держадміністраціям здійснити протягом
2006 року заходи щодо створення та функціонування закладів
соціального захисту для безпритульних громадян. Проте розвиток
мережі таких закладів стримується внаслідок неналежного
фінансування. Для здійснення цієї роботи, за даними місцевих
органів виконавчої влади, найближчим часом необхідно додатково
створити ще 99 закладів, з яких 29 центрів обліку бездомних
громадян та 48 будинків нічного перебування, 19 центрів
реінтеграції і три соціальні готелі із загальною кількістю
2107 місць.
Потребує також удосконалення законодавство з питань
соціального захисту бездомних громадян, розв'язання ряду проблем
профілактики бездомності і реінтеграції бездомних громадян,
діяльності соціальних закладів, утворення закладів для бездомних
сімей, де вони могли б проживати разом з дітьми, формування
житлового фонду соціального призначення, підготовки фахівців із
соціальної роботи з бездомними громадянами, лікування таких
поширених серед бездомних громадян особливо небезпечних хвороб, як
туберкульоз, гепатит, ВІЛ/СНІД, венеричні хвороби, захворювання
шкіри, алкогольна та наркотична залежність тощо.
Для реалізації положень Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів
України щодо забезпечення соціального захисту населення розроблено
цю Концепцію, яка визначає основні напрями розв'язання проблеми.
Зважаючи на гостроту проблеми, виникає потреба у консолідації
зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування та громадськості у здійсненні комплексу
заходів, спрямованих на її розв'язання.
Мета і основні завдання Концепції
Метою Концепції є визначення основних напрямів створення
системи реінтеграції бездомних громадян для запобігання їх
соціальному виключенню та дискримінації шляхом розвитку мережі
закладів відповідного спрямування та підвищення рівня якості
соціальних послуг з поступовим наближенням його до європейського.
Основними завданнями Концепції є:
запровадження ефективних форм профілактики бездомності;
створення умов для розвитку мережі соціальних закладів
(установ);
удосконалення нормативно-правової бази з питань соціального
захисту бездомних громадян;
проведення підготовки та перепідготовки відповідних фахівців;
застосування нових форм соціальної підтримки людей, що
перебувають у складних життєвих обставинах.
Шляхи розв'язання проблеми
Розв'язання проблеми можливе шляхом здійснення комплексу
правових, організаційних, економічних, соціальних,
інформаційно-пропагандистських та культурно-виховних заходів за
такими напрямами:
утворення мережі закладів з обліку і соціального захисту для
бездомних громадян та удосконалення їх діяльності, що передбачає:
- здійснення взаємоузгоджених послідовних заходів на
державному і місцевому рівні із завершення створення мережі таких
закладів об'єднаними зусиллями центральних і місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, недержавних
організацій, інших суб'єктів організації та надання соціальних
послуг;
- належне забезпечення закладів матеріальними, фінансовими,
людськими та іншими ресурсами;
- забезпечення співпраці на засадах партнерства надавачів
соціальних послуг незалежно від форми власності;
- орієнтованість закладів на задоволення потреб отримувачів
послуг;
вивчення проблеми бездомності як соціального явища та
формування стосовно неї науково-теоретичних засад політики, що
передбачає:
- вивчення проблеми бездомності та особливості її прояву в
різних регіонах України;
- визначення основних моделей надання допомоги та підтримки
бездомним громадянам на основі вивчення їх потреб та приналежності
до різних підгруп;
- визначення методів реінтеграції та організації соціальної
роботи з бездомними громадянами;
- удосконалення моделей допомоги, підтримки і реінтеграції
бездомних громадян з урахуванням досвіду європейських країн;
- вивчення та поширення досвіду роботи громадських,
благодійних і релігійних організацій з бездомними громадянами;
розвиток профілактичної роботи, що передбачає:
- удосконалення законодавства з метою збереження житла
громадян, які належать до групи ризику його втратити;
- активізацію роботи місцевих органів виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування із запобігання випадкам
незаконного відчуження житла, у тому числі житлової площі, що
належить дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського
піклування;
- здійснення контролю за дотриманням нотаріусами встановлених
законодавством вимог до укладення договорів, пов'язаних з
відчуженням житла, та видачі довіреностей щодо зняття з
реєстраційного обліку громадян за місцем проживання;
- проведення серед населення інформаційно-роз'яснювальної
роботи із застосування норм законодавства, якими регулюються
порядок набуття, відчуження, оформлення та державної реєстрації
права власності на нерухоме майно;
- висвітлення в засобах масової інформації під тематичними
рубриками стану виконання соціальних програм, акцій щодо
соціального захисту бездомних громадян, виховання толерантного
ставлення до них;
- здійснення заходів щодо надання допомоги жінкам,
постраждалим від насильства в сім'ї, сім'ям з дітьми, що
перебувають у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та
дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним та
бездоглядним дітям тощо;
- лікування та підтримку осіб, що мають залежність від
психоактивних речовин (алко-, наркозалежних);
запровадження обліку бездомних громадян в Україні, що
передбачає:
- створення системи обліку та єдиного реєстру бездомних
громадян;
- удосконалення статистичної звітності щодо чисельності
бездомних громадян;
- удосконалення законодавства у частині проведення реєстрації
переважного місцезнаходження бездомних громадян та відновлення їх
документів;
реінтеграція бездомних громадян, що передбачає:
- запровадження моделей реінтеграції за результатами наукових
досліджень та з урахуванням досвіду європейських країн;
- запровадження нових соціальних послуг для цільових груп
бездомних, зокрема сімей з дітьми, жінок, чоловіків, осіб,
залежних від психоактивних речовин, осіб з числа дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, а також такої
соціальної послуги для бездомних громадян, як забезпечення
автономного проживання у суспільстві з необхідною підтримкою, що
передбачає здійснення соціального супроводження їх проживання;
- розроблення механізму співпраці місцевих органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування, організацій та
закладів, що надають соціальні послуги, з метою забезпечення
соціального захисту бездомних громадян та створення умов для їх
реінтеграції;
- удосконалення законодавства з питань надання соціальних
послуг бездомним громадянам;
- формування житлового фонду соціального призначення для
бездомних громадян.
Очікувані результати
Реалізація Концепції дасть змогу:
створити систему реінтеграції бездомних громадян;
оптимізувати мережу соціальних закладів;
зменшити кількість бездомних громадян, реалізувати їх
конституційні права;
знизити захворюваність населення на особливо небезпечні
хвороби;
сприяти покращенню соціально-економічної та
морально-психологічної ситуації у державі, піднесенню її іміджу.
Ресурси, необхідні для виконання Концепції
Фінансування заходів, спрямованих на соціальний захист
бездомних громадян, передбачається здійснювати за рахунок коштів
державного та місцевих бюджетів. Додаткове фінансування
здійснюватиметься за рахунок коштів об'єднань громадян,
підприємств, установ, організацій, благодійних організацій,
фізичних осіб та інших джерел.
Органи місцевого самоврядування самостійно визначають обсяг
коштів, що можуть бути виділені з місцевих бюджетів для здійснення
зазначених заходів.
До надання послуг бездомним громадянам передбачається
залучати громадські організації та благодійні фонди, волонтерів та
осіб, що проходять альтернативну (невійськову) службу.



вгору