Документ 593-2013-п, попередня редакція — Редакція від 26.04.2015, підстава - 171-2015-п
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

84. У разі коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту.

85. Особа рядового і начальницького складу в разі грубого порушення службової дисципліни, внаслідок якого виконання нею службових обов’язків стало неможливе, може бути усунена від виконання обов’язків за посадою на строк, необхідний для проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення.

Усунення від виконання обов’язків за посадою здійснюється наказом посадової особи, яка має право призначати осіб рядового і начальницького складу на таку посаду.

Рішення про усунення від виконання обов’язків за посадою осіб начальницького складу, які перебувають на посадах, призначення на які і звільнення з яких здійснюється за наказом ДСНС, приймається Головою ДСНС на підставі матеріалів, у яких містяться обґрунтовані причини такого усунення, та оформлюється наказом по особовому складу.

Особи рядового і начальницького складу, які усунуті від виконання обов’язків за посадою, продовжують проходити службу цивільного захисту в порядку, визначеному цим Положенням, і виконувати службові обов’язки в межах, визначених керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

Керівник (начальник), який усунув підлеглого від виконання службових обов’язків за посадою без достатніх на те підстав, несе відповідальність згідно із законом.

86. Особа рядового і начальницького складу, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підлягає відстороненню від виконання службових обов’язків за посадою у порядку, визначеному законодавством.

У разі коли стосовно особи начальницького складу складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, така особа може бути відсторонена від виконання службових обов’язків керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту до закінчення розгляду справи судом.

87. На особу рядового і начальницького складу може бути покладено у зв’язку із службовою необхідністю тимчасове виконання обов’язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, а саме:

вакантною (незайнятою) - за її згодою;

невакантною (зайнятою) - у разі тимчасової відсутності або відсторонення від виконання службових обов’язків за посадою особи, яка її займає.

Строк тимчасового виконання обов’язків за іншою вакантною (незайнятою) посадою не повинен перевищувати шести місяців, а тимчасового виконання обов’язків за іншою невакантною (зайнятою) посадою - чотирьох місяців.

88. Строк тимчасового виконання обов’язків за посадою обчислюється з дня, з якого особа рядового і начальницького складу приступила до виконання службових обов’язків за посадою, але не раніше дня видання керівником (начальником) наказу по особовому складу про покладення на особу тимчасового виконання обов’язків за посадою, і завершується днем звільнення від тимчасового виконання обов’язків за посадою.

89. Покладення на особу рядового і начальницького складу тимчасового виконання обов’язків за посадою та звільнення її від виконання обов’язків за займаною нею посадою здійснюється за наказом по особовому складу посадової особи, яка має право призначати на цю посаду.

У разі службової необхідності керівникові (начальникові) органу чи підрозділу цивільного захисту дозволяється покладати на особу начальницького складу тимчасове виконання обов’язків за вакантною (незайнятою) посадою, призначення на яку і звільнення з якої здійснюється за наказом ДСНС, - на строк до одного місяця.

90. Направлення осіб рядового і начальницького складу для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів ДСНС здійснюється на підставі клопотань керівників відповідних органів державної влади.

Контракт про проходження служби цивільного захисту з особою рядового і начальницького складу, яку направлено для подальшого проходження служби до іншого органу державної влади з виключенням з кадрів ДСНС, припиняється (розривається), про що робиться відповідний запис у контракті.

Питання щодо комплектування органів і підрозділів цивільного захисту особами, які проходять службу в інших органах державної влади, вирішується ДСНС. Переведення осіб для подальшого проходження служби з інших органів державної влади до ДСНС здійснюється після погодження такого переведення відповідними органами державної влади.

Особи, які прибули до ДСНС з інших органів державної влади для подальшого проходження служби, приймаються на службу цивільного захисту за контрактом, зараховуються у кадри ДСНС з присвоєнням їм відповідних спеціальних звань служби цивільного захисту в порядку переатестування та з призначенням на посади.

91. Направлення (переведення) осіб рядового і начальницького складу для подальшого проходження служби до (з) інших органів державної влади з виключенням з кадрів ДСНС (зарахуванням в кадри ДСНС) здійснюється за наказом по особовому складу:

Голови ДСНС - осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу;

керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту, який має право призначати (звільняти) цих осіб на посади (з посад), - осіб рядового і молодшого начальницького складу за письмовим погодженням з Головою ДСНС.

Спеціальні звання

92. Присвоєння та позбавлення спеціальних звань служби цивільного захисту, пониження та поновлення у спеціальних званнях, а також присвоєння спеціальних звань служби цивільного захисту особам, які проходили військову службу або службу осіб рядового і начальницького складу в інших органах державної влади і мають військові або інші спеціальні звання, у разі зарахування їх на службу цивільного захисту здійснюється у порядку, встановленому цим Положенням.

93. Спеціальні звання служби цивільного захисту осіб рядового і начальницького складу присвоюються громадянам, прийнятим на службу цивільного захисту, з урахуванням їх ділових і особистих якостей, освітнього і професійного рівня спеціальної підготовки та службового досвіду.

94. Перше спеціальне звання служби цивільного захисту від молодшого лейтенанта служби цивільного захисту до полковника служби цивільного захисту включно присвоюється Головою ДСНС.

Перше спеціальне звання служби цивільного захисту від рядового служби цивільного захисту до старшого прапорщика служби цивільного захисту включно присвоюється керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, якому надано право приймати таких осіб на службу.

95. Особам, які проходять службу у військових формуваннях, правоохоронних та інших державних органах або перебувають у запасі Збройних Сил чи інших військових формувань (далі - перебування у запасі) і яких приймають на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено відповідне спеціальне звання, присвоюються в порядку переатестування спеціальні звання служби цивільного захисту, відповідні тим військовим або спеціальним званням, які вони мають на час прийняття на службу цивільного захисту.

У разі прийняття на службу цивільного захисту осіб, які перебувають у запасі та мають, крім військового, інше спеціальне звання, їм присвоюється в порядку переатестування спеціальне звання служби цивільного захисту, рівноцінне вищому із зазначених звань, а особам, які призначаються на посади, що заміщуються особами вищого начальницького складу, допускається присвоєння спеціального звання служби цивільного захисту середнього та старшого начальницького складу на один ступінь вище наявного військового або спеціального звання, яке вони мають.

Строк вислуги у спеціальному званні служби цивільного захисту обчислюється для осіб, яким присвоєно таке спеціальне звання у порядку переатестування, від дня видання наказу про присвоєння військового або іншого спеціального звання, яке вони мали до переатестування.

Особам, які раніше проходили службу цивільного захисту, під час повторного прийняття на таку службу враховується раніше присвоєне спеціальне звання служби цивільного захисту. Під час присвоєння зазначеним особам чергового спеціального звання до строку вислуги у спеціальному званні зараховується вислуга у такому званні до звільнення із служби цивільного захисту.

96. Особам, зарахованим до вищих навчальних закладів цивільного захисту за денною формою навчання, одночасно з прийняттям на службу цивільного захисту і призначенням на посаду курсанта присвоюється спеціальне звання рядового складу, якщо вони не мають військових чи інших спеціальних звань. Зазначеним особам, які мають військове звання запасу або спеціальне звання, присвоюється в порядку переатестування спеціальне звання служби цивільного захисту, що відповідає такому військовому або спеціальному званню.

97. Чергові спеціальні звання присвоюються особам рядового і начальницького складу у послідовному порядку після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому званні за умови відповідності чергового спеціального звання спеціальному званню, передбаченому штатом (штатним розписом) за займаною посадою, та відсутності дисциплінарних стягнень.

98. Чергові спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються керівниками (начальниками) відповідно до номенклатури посад:

начальниками навчальних закладів цивільного захисту, що здійснюють підготовку фахівців на посади молодшого начальницького складу, - до старшого прапорщика служби цивільного захисту включно;

керівниками (начальниками) органів чи підрозділів цивільного захисту, яким надано право призначати на посади, - до майора служби цивільного захисту включно;

Головою ДСНС - до полковника служби цивільного захисту включно.

99. Спеціальні звання вищого начальницького складу присвоюються Президентом України відповідно до законодавства.

100. Спеціальне звання рядового складу присвоюється особам, які не мають військових чи спеціальних звань та прийняті на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання рядового складу.

101. Спеціальне звання молодшого сержанта служби цивільного захисту присвоюється:

особам, які не мають військових чи спеціальних звань та прийняті на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальні звання молодшого начальницького складу;

особам, які мають спеціальне звання рядового складу, одночасно з призначенням на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальні звання молодшого начальницького складу;

особам, які не мають військових чи спеціальних звань та які прийняті до навчальних закладів цивільного захисту або навчаються в них на посадах, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальні звання молодшого начальницького складу.

102. Спеціальне звання прапорщика служби цивільного захисту присвоюється:

особам, які не мають військових звань запасу чи спеціальних звань і які прийняті на службу цивільного захисту на посади молодшого і середнього начальницького складу, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання не нижче прапорщика служби цивільного захисту, одночасно з призначенням на посаду;

особам, які мають спеціальні звання рядового або молодшого начальницького складу (нижчі за зазначене звання), одночасно з призначенням на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання прапорщика служби цивільного захисту.

103. Спеціальне звання прапорщика служби цивільного захисту може присвоюватись незалежно від наявного спеціального звання рядового і молодшого начальницького складу та строків вислуги у ньому:

за висновком атестаційної комісії органу чи підрозділу цивільного захисту особам рядового і молодшого начальницького складу, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста і призначені на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання прапорщика (старшого прапорщика) служби цивільного захисту;

особам рядового і молодшого начальницького складу, які успішно пройшли навчання у навчальних закладах цивільного захисту, що здійснюють підготовку фахівців на посади молодшого начальницького складу, і призначаються на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання прапорщика (старшого прапорщика) служби цивільного захисту.

104. Спеціальне звання старшого прапорщика служби цивільного захисту присвоюється особам, які мають військове звання запасу чи спеціальне звання старшого прапорщика та прийняті на службу цивільного захисту на посади молодшого або середнього начальницького складу, за якими штатом (штатним розписом) передбачено спеціальне звання не нижче прапорщика служби цивільного захисту, одночасно з призначенням на посаду.

105. Спеціальне звання молодшого лейтенанта служби цивільного захисту присвоюється:

особам, які не мають військових звань запасу чи спеціальних звань і які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або бакалавра та прийняті на службу цивільного захисту на посади середнього або старшого начальницького складу, одночасно з призначенням на посаду;

особам рядового і молодшого начальницького складу, які здобули або мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста або бакалавра та призначені на посади середнього або старшого начальницького складу в порядку просування по службі.

106. Спеціальне звання лейтенанта служби цивільного захисту присвоюється:

курсантам (слухачам, які не мають спеціальних звань середнього і старшого начальницького складу) вищих навчальних закладів цивільного захисту, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста (магістра) та уклали контракт про проходження служби цивільного захисту;

молодшим лейтенантам служби цивільного захисту, у яких закінчився строк вислуги у цьому званні;

особам, які не мають військових звань запасу чи спеціальних звань і які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра) та прийняті на службу цивільного захисту на посади середнього або старшого начальницького складу, одночасно з призначенням на посаду;

особам рядового і молодшого начальницького складу, які без відриву від служби здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра) та призначені на посади середнього або старшого начальницького складу в порядку просування по службі.

107. Установлюються такі строки вислуги у спеціальних званнях молодшого начальницького складу:

молодшого сержанта служби цивільного захисту - один рік;

сержанта служби цивільного захисту - два роки;

старшого сержанта служби цивільного захисту - три роки;

прапорщика служби цивільного захисту - п’ять років.

Строки вислуги у спеціальних званнях рядового служби цивільного захисту, старшини служби цивільного захисту, старшого прапорщика служби цивільного захисту не встановлюються.

108. Для осіб середнього і старшого начальницького складу встановлюються такі строки вислуги у спеціальних званнях:

молодшого лейтенанта служби цивільного захисту - один рік;

лейтенанта служби цивільного захисту - два роки;

старшого лейтенанта служби цивільного захисту - три роки;

капітана служби цивільного захисту - три роки;

майора служби цивільного захисту - чотири роки;

підполковника служби цивільного захисту - п’ять років.

Для льотного складу авіаційних підрозділів органів чи підрозділів цивільного захисту встановлюються такі строки вислуги у спеціальних званнях середнього і старшого начальницького складу:

молодшого лейтенанта служби цивільного захисту - один рік;

лейтенанта служби цивільного захисту - два роки;

старшого лейтенанта служби цивільного захисту - два роки;

капітана служби цивільного захисту - три роки;

майора служби цивільного захисту - три роки;

підполковника служби цивільного захисту - чотири роки.

109. Для осіб начальницького складу служби цивільного захисту, які закінчили вищі навчальні заклади цивільного захисту за денною формою навчання із строком навчання п’ять і більше років та здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (магістра), а також осіб начальницького складу, які закінчили з відзнакою вищі навчальні заклади цивільного захисту із строком навчання чотири роки та здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, вислуга у спеціальному званні лейтенанта служби цивільного захисту встановлюється строком один рік.

110. Строк вислуги у черговому спеціальному званні обчислюється з дня підписання наказу про його присвоєння.

Особам начальницького складу, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, строк вислуги у спеціальному званні зараховується, а присвоєння чергового спеціального звання здійснюється після виходу зазначених осіб із такої відпустки.

111. Особі начальницького складу, якій чергове спеціальне звання не було присвоєно у зв’язку з тим, що стосовно неї здійснювалося кримінальне провадження і така особа перебувала у розпорядженні відповідного керівника (начальника), але у подальшому кримінальне провадження було закрито, крім випадків його закриття за нереабілітуючими обставинами, чи судом ухвалено виправдувальний вирок, чергове спеціальне звання присвоюється з дня закриття кримінального провадження або набрання законної сили виправдувальним вироком суду.

До строку вислуги у спеціальному званні зараховується час, коли чергове спеціальне звання не було присвоєно особі у зв’язку з тим, що стосовно неї здійснювалося кримінальне провадження і така особа перебувала у розпорядженні відповідного керівника (начальника), але у подальшому кримінальне провадження було закрито, крім випадків його закриття за нереабілітуючими обставинами, чи судом ухвалено виправдувальний вирок та час перерви у службі у зв’язку з незаконним засудженням особи або незаконним звільненням із служби.

112. Чергові спеціальні звання можуть присвоюватись на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, а також достроково:

Головою ДСНС - особам середнього та старшого начальницького складу;

керівниками (начальниками) відповідних органів чи підрозділів цивільного захисту, які мають право призначати на посади, - особам рядового і молодшого начальницького складу.

113. Чергові спеціальні звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, можуть присвоюватися в порядку заохочення за хоробрість, самовідданість, мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов’язків, або за досягнення високих показників у професійній діяльності та успішне і сумлінне виконання службових обов’язків після закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні особам рядового і начальницького складу, які мають:

вчене звання або науковий ступінь;

статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

статус учасника бойових дій;

не менш як півтора встановленого строку вислуги у попередньому спеціальному званні.

114. Особам начальницького складу, які звільняються із служби цивільного захисту в запас або у відставку за віком, за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів за умови наявності вислуги 25 і більше років, у тому числі в пільговому обчисленні, у разі закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні може бути присвоєно Головою ДСНС за поданням керівників (начальників) відповідних органів чи підрозділів цивільного захисту чергове спеціальне звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою.

115. Спеціальні звання присвоюються достроково у порядку заохочення за хоробрість, самовідданість, мужність і відвагу, виявлені під час виконання службових обов’язків, або за досягнення високих показників у професійній діяльності та сумлінне виконання службових обов’язків після закінчення, як правило, не менше половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні та у разі відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому штатом (штатним розписом) за займаною посадою.

116. Присвоєння одночасно спеціального звання начальницького складу достроково та на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, не допускається.

117. Чергове спеціальне звання начальницького складу може бути присвоєно вдруге достроково або на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, лише особам начальницького складу служби цивільного захисту, зокрема які здійснили героїчний вчинок під час рятування життя людей у надзвичайній ситуації, ліквідації її наслідків, за рішенням Голови ДСНС.

118. Подання до присвоєння чергових спеціальних звань на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатом (штатним розписом) за займаною посадою, або достроково у порядку заохочення розглядаються:

середнього та старшого начальницького складу, а також спеціального звання полковника служби цивільного захисту - Вищою атестаційною комісією ДСНС;

молодшого начальницького складу - відповідною атестаційною комісією органу чи підрозділу цивільного захисту.

119. Чергові спеціальні звання до полковника служби цивільного захисту включно присвоюються ад’юнктам і докторантам навчальних закладів, наукових установ цивільного захисту під час навчання, якщо чергове спеціальне звання відповідає званню за штатом (штатним розписом) за займаною посадою, яку особа займала перед вступом до ад’юнктури чи докторантури незалежно від змін (підвищення чи пониження), внесених до штату (штатного розпису) за такою посадою.

120. Особи рядового і начальницького складу можуть бути понижені у спеціальному званні згідно з Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту або позбавлені спеціального звання за вироком суду. На підставі рішення суду про пониження у спеціальному званні видається відповідний наказ по особовому складу.

121. Особи рядового і начальницького складу, які понижені у спеціальному званні на один ступінь, поновлюються у попередньому спеціальному званні після зняття дисциплінарного стягнення.

Атестування

122. З метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу.

123. Для проведення атестування осіб рядового і начальницького складу утворюються:

Вища атестаційна комісія - в апараті ДСНС;

атестаційна комісія - в органі чи підрозділі цивільного захисту, а у разі потреби - і у підпорядкованих їм підрозділах.

Склад атестаційної комісії щороку визначається наказом керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

124. Не підлягають атестуванню особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які перебувають:

на займаній посаді менше одного року;

у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Атестування зазначених осіб проводиться не раніше ніж через рік після початку виконання ними службових обов’язків.

125. Результати і висновки проведеного атестування вносяться головою атестаційної комісії у тижневий строк після його проведення до атестаційного листа.

126. Особи рядового і начальницького складу зобов’язані у своїй службовій діяльності дотримуватися рекомендацій атестаційної комісії.

127. Особа рядового і начальницького складу, яка атестована в установленому порядку, може оскаржити у строк, що не перевищує одного місяця з дня оголошення результатів атестування, рішення атестаційної комісії. Скарга подається на ім’я керівника (начальника), що утворив атестаційну комісію, який приймає рішення у місячний строк за результатами її розгляду.

128. Порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу визначається ДСНС.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу

129. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації осіб рядового і начальницького складу за відповідними професіями, спеціальностями (спеціалізаціями), освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями здійснюються навчальними закладами цивільного захисту.

130. Вимоги до рівня фахової підготовки осіб рядового і молодшого начальницького складу визначаються стандартами професійно-технічної освіти.

131. Вимоги до рівня підготовки осіб середнього і старшого начальницького складу служби цивільного захисту визначаються стандартами вищої освіти.

132. До навчальних закладів цивільного захисту за денною формою навчання приймаються громадяни віком від 17 до 25 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання, які мають повну загальну середню освіту, успішно пройшли конкурсний відбір, відповідають вимогам щодо професійної придатності і не мають військових звань офіцерського складу або спеціальних звань середнього, старшого і вищого начальницького складу.

133. Особа рядового і начальницького складу може вступати (без відриву від служби) до навчальних закладів цивільного захисту та інших вищих навчальних закладів на підставі дозволу, що надається керівником (начальником) органу чи підрозділу цивільного захисту.

134. Підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей осіб рядового і начальницького складу з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням проводиться, як правило, у навчальних закладах цивільного захисту та безпосередньо в органах чи підрозділах цивільного захисту під час службової підготовки у робочий час.

135. Особам рядового і начальницького складу присвоюється з урахуванням рівня фахової підготовки відповідна класна кваліфікація, а медичним працівникам - кваліфікаційна категорія.

Порядок та умови присвоєння класної кваліфікації та кваліфікаційної категорії особам рядового і начальницького складу визначаються ДСНС.

136. Результати підвищення особами рядового і начальницького складу кваліфікації враховуються під час проведення їх атестації, просування по службі, присвоєння спеціальних звань.

Відпустки

137. Особи рядового і начальницького складу мають право на такі види відпусток:

1) щорічна основна відпустка;

2) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням;

3) творча відпустка;

4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

5) соціальні відпустки:

відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

6) відпустка для лікування у зв’язку з хворобою;

7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

138. Тривалість щорічної основної відпустки для осіб рядового і начальницького складу, які мають вислугу років (у календарному вимірі), обчислену в порядку, передбаченому для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років - 35 календарних днів, від 15 до 20 років - 40 календарних днів, 20 і більше років - 45 календарних днів.

Особам рядового і начальницького складу - учасникам бойових дій та прирівняним до них особам надаються незалежно від вислуги років щорічні основні відпустки тривалістю 45 календарних днів у зручний для них час.

139. Тривалість відпусток обчислюється у календарних днях. Під час визначення тривалості щорічної основної відпустки, що надається особам рядового і начальницького складу, а також соціальних відпусток, що надаються особам, які мають дітей, святкові та неробочі дні не враховуються.

Під час визначення тривалості відпустки не враховується час, необхідний для проїзду в межах України до місця проведення відпустки і повернення назад. Зазначений час не враховується також у разі поділу відпустки на дві частини та відкликання осіб з відпустки.

140. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника (начальника) щорічна основна відпустка може надаватися за минулий рік у I кварталі наступного року за умови, що раніше її не було надано через виняткові обставини.

Щорічна основна відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання особи рядового і начальницького складу може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становить 30 календарних днів.

141. У разі надання щорічних основних відпусток особам рядового і начальницького складу, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів, а також інших видів відпусток додатково надається час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України з розрахунку тривалості руху залізничного транспорту, яким особа прямує до місця проведення відпустки та назад (до 6 годин руху в обидва боки час для проїзду до місця проведення відпустки і назад не надається, від 6 до 24 годин надається одна доба, від 24 до 48 годин - дві доби, понад 48 годин - три доби).

142. Рапорт про надання щорічної основної відпустки подається відповідному керівникові (начальникові) особою рядового і начальницького складу не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку відпустки. На підставі рапорту видається наказ по особовому складу не пізніше ніж за один тиждень до встановленого графіком строку відпустки.

143. Наказ про надання особі рядового і начальницького складу відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин не може бути видано пізніше дня, про який просить особа. Обставини, на підставі яких надається відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин, повинні бути документально підтверджені.

144. Дружині (чоловіку) особи рядового і начальницького складу щорічна основна відпустка за її (його) бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою особи рядового і начальницького складу.

145. Курсантам (слухачам) навчальних закладів цивільного захисту, які навчаються за денною формою, надаються згідно з навчальними планами канікулярні відпустки тривалістю: зимова - до 14 календарних днів, літня - 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.

Літня канікулярна відпустка є основною, а зимова - додатковою. Час, необхідний для проїзду до місця проведення зазначених відпусток і повернення назад, не враховується.

У разі наявності у курсантів навчальних закладів цивільного захисту навчальної заборгованості відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою за 15 календарних днів.

Курсантам (слухачам) навчальних закладів цивільного захисту, крім канікулярних відпусток, зазначених в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися додаткові відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або за сімейними обставинами та з інших поважних причин у порядку, передбаченому цим Положенням.

146. Особам рядового і начальницького складу, кандидатури яких затверджено для направлення на навчання чи виїзду у відрядження за межі України, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до початку навчання або виїзду за межі України.

147. Особам рядового і начальницького складу, допущеним до складання вступних іспитів у навчальних закладах цивільного захисту та інших навчальних закладах, надаються відпустки на строк, зазначений у повідомленні навчального закладу про допуск до складання вступних іспитів, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця розташування навчального закладу і повернення назад.

148. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України “Про відпустки”. Інші додаткові відпустки надаються особам рядового і начальницького складу на підставах та в порядку, встановленому законодавством.

149. Особам рядового і начальницького складу, які закінчили навчальні заклади цивільного захисту і яким присвоєно перше спеціальне звання середнього начальницького складу, щорічна основна відпустка надається безпосередньо після закінчення таких навчальних закладів тривалістю 30 календарних днів, як правило, за місцем служби, куди їх направлено для подальшого проходження служби.

150. Особам рядового і начальницького складу, які перебувають у відрядженні за межами України, дозволяється за їх бажанням об’єднати щорічну основну відпустку за два роки. Загальна тривалість об’єднаної відпустки не повинна перевищувати 90 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.

У разі переміщення зазначених осіб по службі невикористана об’єднана відпустка (частина відпустки) за минулий та поточний роки надається за новим місцем служби чи посадою. У разі службової необхідності об’єднана відпустка може бути поділена на частини у межах загальної тривалості.

151. Тривалість щорічної основної відпустки у році початку служби обчислюється з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку мають право особи рядового і начальницького складу, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому особам, які мають право на відпустку тривалістю 10 і більше календарних днів, надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.

Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів може бути надана за бажанням особи рядового і начальницького складу одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному році.

У такому самому порядку надається щорічна основна відпустка також особам рядового і начальницького складу, які перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

152. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби, крім осіб, які звільняються за віком, станом здоров’я та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, надається за їх бажанням щорічна основна відпустка з розрахунку 1/12 тривалості відпустки, на яку вони мають право згідно з цим Положенням, за кожний повний місяць служби у році звільнення. При цьому, в разі коли тривалість відпустки становить більш як 10 календарних днів, надається додатковий час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад.

153. У разі звільнення особи рядового і начальницького складу до закінчення календарного року, за який вона уже використала щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, крім осіб, які звільняються із служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або скороченням штатів, або проведенням організаційно-штатних заходів, на підставі наказу керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення особи рядового і начальницького складу.

154. У разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, у зв’язку з позбавленням спеціального звання в дисциплінарному порядку, а також у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) та невикористання нею щорічної основної відпустки за її бажанням надається невикористана відпустка з подальшими звільненням її із служби.

Датою звільнення особи рядового і начальницького складу із служби у такому разі є останній день відпустки.

155. У разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби у зв’язку із закінченням строку контракту невикористана нею щорічна основна відпустка за її бажанням може надаватися тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. В такому разі дія зазначеного контракту продовжується до закінчення відпустки.

156. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби за віком, станом здоров’я та у зв’язку із скороченням штатів, щорічна основна відпустка надається за їх бажанням у році звільнення тривалістю, встановленою цим Положенням.

157. Відкликання осіб рядового і начальницького складу із щорічної основної відпустки керівником (начальником), який її надав, допускається лише у разі службової необхідності. Невикористана частина щорічної основної відпустки надається в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 140 цього Положення. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, особі рядового і начальницького складу надається додатково час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і повернення назад, але не далі населеного пункту, з якого її було відкликано.

158. Відпустки для лікування у зв’язку з хворобою надаються на підставі висновку лікарсько-експертної комісії. Тривалість таких відпусток визначається за характером захворювання на підставі висновку лікувального закладу. Загальний час безперервного перебування у звільненні від виконання службових обов’язків через тимчасову втрату працездатності у зв’язку з хворобою та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більший строк перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням прямих керівників (начальників) на підставі висновку лікувального закладу.

159. Час перебування на лікуванні осіб рядового і начальницького складу у зв’язку з одержанням ними під час виконання службових обов’язків травм, професійних захворювань та інших ушкоджень здоров’я не обмежується. На огляд лікарсько-експертної комісії зазначені особи направляються після закінчення лікування.

Після видання наказу про звільнення особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту відпустка для лікування у зв’язку з хворобою не надається.

160. Особам рядового і начальницького складу, які захворіли під час щорічної основної відпустки або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після їх одужання керівником (начальником), який її надав, на кількість невикористаних днів відпустки.

161. Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин надається особам рядового і начальницького складу в разі:

1) укладення ними шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

2) тяжкого стану здоров’я або смерті рідних по крові або по шлюбу:

дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) особи рядового і начальницького складу, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебувала особа рядового і начальницького складу, - тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

інших рідних - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю особи рядового і начальницького складу або осіб, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

4) в інших виняткових випадках, коли присутність особи рядового і начальницького складу в сім’ї необхідна, за рішенням відповідного керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту - тривалістю до трьох календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад.

162. Відпустка за сімейними обставинами надається у разі використання особою рядового і начальницького складу щорічної основної та інших додаткових відпусток.

Облік кадрів

163. Облік осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту (далі - облік кадрів), здійснюється органами і підрозділами цивільного захисту з урахуванням вимог Законів України “Про захист персональних даних” і “Про інформацію”.

164. Облік кадрів ведеться постійно на підставі затверджених штатів, наказів по особовому складу та інших документів з метою забезпечення виконання таких основних завдань:

документального відображення проходження служби цивільного захисту кожною особою рядового і начальницького складу, яка уклала відповідний контракт;

створення, ведення, поповнення і систематизації баз персональних даних та інформації стосовно осіб рядового і начальницького складу;

надання довідок з питань проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу;

систематичного вивчення ділових та особистих якостей осіб, які перебувають на обліку кадрів, а також їх знань, умінь та навичок за штатними посадами;

забезпечення керівників (начальників) органів чи підрозділів цивільного захисту відомостями про штатну та фактичну чисельність осіб, які проходять службу цивільного захисту, довідковими даними про осіб рядового і начальницького складу, необхідними для вирішення питань їх використання під час проходження служби цивільного захисту;

видачі документів, необхідних для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) та надання пільг, установлених законодавством.

165. Облік кадрів поділяється на персональний, штатно-посадовий та статистичний (кількісний).

166. Персональний облік - це вид обліку кадрів, який призначений для всебічного вивчення ділових та особистих якостей особи, зарахованої до списків особового складу служби цивільного захисту, одержання довідкових даних, необхідних для визначення напряму кар’єрного зростання, з метою подальшого використання особи під час проходження служби цивільного захисту, і який ведеться в органах чи підрозділах цивільного захисту за місцем проходження служби осіб рядового і начальницького складу.

Персональний облік ведеться щодо кожної особи, яка перебуває на обліку кадрів, і передбачає облік загальних відомостей (біографічні дані, стан здоров’я, результати співбесід тощо). В обліку відображаються ділові та особисті якості особи, а також її знання, уміння та навички за штатною посадою, рівень освіти, підготовки (військової, спеціальної), проходження служби, вік, стан здоров’я, місце проживання (реєстрації), займана посада, місце роботи та інші облікові дані.

Зазначені дані узагальнюються в особовій справі, яка оформляється органами і підрозділами цивільного захисту та є основним документом персонального обліку, а також в інших документах з обліку кадрів.

167. Штатно-посадовий облік - це вид обліку кадрів, який ведеться за посадами, передбаченими штатами (штатними розписами), в органах і підрозділах цивільного захисту, в яких проходять службу особи рядового і начальницького складу.

Штатно-посадовий облік призначений для забезпечення ведення обліку (за книгами штатно-посадового обліку) з укомплектованості кадрами кожного органу чи підрозділу цивільного захисту за штатними посадами та спеціальностями, а також для здійснення контролю за їх заміною.

168. Статистичний (кількісний) облік - це вид обліку кадрів, який ведеться на підставі документів персонального і штатно-посадового обліку та призначений для одержання необхідних узагальнених цифрових відомостей про кількісний та якісний склад персоналу (кадрів) органів і підрозділів цивільного захисту за штатними посадами та іншими обліковими ознаками як за кожним таким органом і підрозділом, так і за ДСНС в цілому.

За даними статистичного обліку планується комплектування органів чи підрозділів цивільного захисту особами рядового і начальницького складу на мирний час і на особливий період (цільову мобілізацію), розробляються заходи щодо накопичення резерву служби цивільного захисту та його підготовки.

169. На підставі персонального, штатно-посадового та статистичного обліку кадрів створюється банк даних для одержання інформації з питань укомплектованості органів і підрозділів цивільного захисту.

З метою оперативного одержання статистичних даних, які характеризують кількісний та якісний склад персоналу (кадрів), керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту організовують та ведуть облік кадрів на підставі особових справ та інших установлених документів з використанням персональних електронних обчислювальних машин з необхідним програмним забезпеченням.

170. Військовозобов’язані громадяни, які прийняті на службу цивільного захисту, на час проходження такої служби в органах і підрозділах цивільного захисту знімаються з військового обліку військовозобов’язаних і перебувають на обліку кадрів в ДСНС відповідно до законодавства.

Керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту надсилають до військових комісаріатів витяги з наказів по особовому складу про прийняття військовозобов’язаних громадян на службу цивільного захисту за місцем їх реєстрації.

Особи рядового і начальницького складу, які звільнені із служби цивільного захисту і які не досягли граничного віку перебування у запасі Збройних Сил відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, направляються керівниками (начальниками) органів і підрозділів цивільного захисту до військових комісаріатів за місцем проживання з приписом та витягом з наказу по особовому складу про звільнення (для офіцерів запасу - також з другим примірником особової справи) для постановки їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Військовозобов’язані громадяни після прибуття до нового місця проживання зобов’язані у семиденний строк стати на військовий облік.

171. Загальне керівництво організацією обліку кадрів, визначення основних принципів ведення та контроль за його станом здійснюються Головою ДСНС.

Заходи щодо проведення роботи з обліку кадрів зазначаються у планах роботи органів і підрозділів цивільного захисту, керівники (начальники) яких несуть відповідальність за організацію та стан обліку кадрів у таких органах і підрозділах.

172. Порядок ведення обліку кадрів в органах і підрозділах цивільного захисту, перелік та форми документів з обліку кадрів встановлюються ДСНС.

Звільнення із служби. Припинення (розірвання) контракту

173. Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється:

у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, і за станом здоров’я придатні до військової служби;

у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби із зняттям з військового обліку.

174. Звільнення із служби цивільного захисту (відрахування) особи рядового складу, яка зарахована до навчального закладу цивільного захисту, призначена на посаду курсанта і не досягла 18-річного віку, здійснюється відповідно до законодавства.

День відрахування вважається днем звільнення із служби та виключення з кадрів ДСНС.

175. Перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.

У ході першої бесіди роз’яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.

Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов’язані із звільненням.

За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.

До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі.

У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).

176. Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту:

1) у зв’язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні;

3) за станом здоров’я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби;

4) у зв’язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці;

5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв’язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;

7) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту;

8) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду;

9) у зв’язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії;

10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;



вгору