Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина
Україна, Німеччина; Декларація, Міжнародний документ від 09.06.1993
Документ 276_012, чинний, поточна редакція — Підписання від 09.06.1993


Спільна декларація
про основи відносин між Україною і
Федеративною Республікою Німеччина

Дата підписання: 09.06.1993 Дата набуття чинності: 09.06.1993
Україна і Федеративна Республіка Німеччина,
усвідомлюючи багатовікові культурні, економічні, наукові та
людські зв'язки, тривалі періоди плідного співробітництва і
різнобічного обміну між їхніми народами, пам'ятаючи про зловісні
сторінки недавньої європейської історії, погоджуються про те, що
вони якнайтісніше співпрацюватимуть заради добра їхніх народів і
тим самим сприятимуть мирові в Європі та в усьому світі. Це
відповідає інтересам і найглибшим прагненням українського й
німецького народів.
Подолання протиріччя між Сходом і Заходом дало німецькому
народові змогу у вільному самовизначенні знову досягти своєї
єдності. У вільному самовизначенні став незалежним український
народ. Тим самим з'явилися нові перспективи для традиційної дружби
між українським і німецьким народами.
Україна і Німеччина керуються бажанням всебічно розвивати
відносини дружби, добросусідства і співробітництва.
Вони підтверджуються свою відданість цілям і принципам
Статуту Організації Об'єднаних ( 995_010 ) Націй, принципам і
положенням Хельсінського Заключного акта ( 994_055 ) від 1 серпня
1975 р., Паризької хартії для нової Європи ( 995_058 ), а також
інших документів Наради з безпеки та співробітництва в Європі.
Вони впевнені у необхідності побудови нової, об'єднаної
спільними цінностями Європи та перетворення її у континент миру,
безпеки і співробітництва.
Україна і Німеччина підтверджують, що повага прав людини і її
основних свобод, а також принципів гуманності, демократії та
правової держави є фундаментом для побудови нової Європи.
Вони керуються бажанням надати своїм стосункам нової якості.
II
Україна і Німеччина будуватимуть свої відносини відповідно до
норм міжнародного права, додержуючись принципів суверенної
рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів,
мирного врегулювання спорів, заборони застосування сили або
загрози силою і поваги прав людини, включаючи права національних
меншин.
Обидві Сторони підтверджують право всіх народів вільно і без
втручання ззовні визначати свою долю і здійснювати за власним
бажанням свій політичний, економічний, соціальний і культурний
розвиток.
III
Обидві Сторони заявляють, що вони поважають територіальну
цілісність одна одної.
IV
Україна і Німеччина підтверджують спільну відповідальність за
зміцнення миру, стабільності і безпеки в Європі і виступають за
перетворення Європи в єдиний простір прав людини, демократії і
правової державності.
Вони вирішуватимуть всі спірні питання, які могли б виникати,
виключно мирними засобами. Вони виступають за те, щоб цей принцип
знайшов застосування у відносинах всіх держав-учасниць НБСЄ одна з
одною без будь-яких обмежень.
З цією метою вони підтримуватимуть в НБСЄ, а також у
Північноатлантичній Раді співробітництва всі зусилля і заходи, які
сприятимуть зміцненню безпеки і побудові загальноєвропейських
структур безпеки. Для цього вони робитимуть внесок у зміцнення
взаєморозуміння і взаємної довіри також на двосторонній основі. З
цією метою вони досягатимуть домовленостей через різнобічні
контакти між їхніми міністерствами оборони і збройними силами.
V
Україна і Німеччина підтверджують, що визнаватимуть
зобов'язання, які випливають з документів НБСЄ. Обидві Сторони
виступають за зміцнення процесу НБСЄ. Вони заявляють про своє
беззастережне визнання принципів і положень Хельсінського
Заключного акта і Паризької хартії для нової Європи. Вони
підтверджують свою відданість демократії, як єдиній законній формі
правління.
VI
Обидві Сторони підкреслюють необхідність енергійно
продовжувати процес роззброєння і контролю над озброєннями як в
галузі ядерних озброєнь та інших видів зброї масового знищення і
систем їхньої доставки, так і звичайних озброєнь. Вони надають
великого значення найскорішому набуттю чинності і виконанню
універсальної Конвенції про заборону хімічної зброї.
Україна і Німеччина дотримуються політики нерозповсюдження і
виступають за всебічне зміцнення на рівноправній основі
міжнародно-правових договорів і міжнародного режиму, на яких вона
базується. Вони розглядають як наріжний камінь міжнародного режиму
нерозповсюдження Договір про нерозповсюдження ядерної зброї,
стороною якого як держава, що не володіє ядерною зброєю, є
Федеративна Республіка Німеччина і до якого з таким же статусом
має намір якомога скоріше приєднатися також і Україна.
Федеративна Республіка Німеччина проголошує свою готовність
підтримувати Україну в рамках своїх можливостей у виконанні її
зобов'язань по роззброєнню.
Вони підкреслюють значення, яке вони приділяють дотриманню і
повному виконанню існуючих угод про скорочення і обмеження
звичайних озброєнь, про скорочення особового складу, а також про
заходи щодо зміцнення безпеки і довір'я. Вони погоджуються в тому,
що контроль над озброєннями у Європі повинен слугувати в
майбутньому, перш за все, утвердженню відносин співробітництва у
галузі безпеки між країнами НБСЄ. З цією метою обидві Сторони
бажають активно використовувати Форум НБСЄ з питань
співробітництва у галузі безпеки.
Вони висловлюють свою впевненість у тому, що продовження
переговорів по контролю над звичайними озброєннями за участю всіх
держав-учасниць НБСЄ після чергової зустрічі НБСЄ у Хельсінкі
стане важливим конструктивним елементом нової, заснованої на
співпраці системи безпеки на європейському континенті, де мир буде
забезпечено меншою кількістю озброєнь.
Обидві Сторони зобов'язуються взаємодіяти у Реєстрі ООН про
звичайні озброєння і виявляти стриманість при торгівлі зброєю та
військовою технікою, а також запобігати передачі "ноу-хау" зброї
масового знищення за допомогою санкцій проти своїх фізичних і
юридичних осіб.
Федеративна Республіка Німеччина заявляє про свою готовність
до співробітництва з Україною з метою допомогти у розбудові
національної системи контролю за експортом.
VII
Обидві Сторони проводитимуть консультації з питань, що
становлять обопільний інтерес, на різних рівнях. Вони готові
взаємодіяти у рамках міжнародних організацій, членами яких вони є
або будуть.
Вони мають намір заохочувати безпосередні контакти на всіх
рівнях, включаючи місцеві.
Особливу увагу обидві Сторони приділятимуть розвитку
міжпарламентських зв'язків та обмінів.
У своїх відносинах вони широко використовуватимуть позитивний
досвід і результати традиційних багаторічних зв'язків між землями
й містами Німеччини та окремими регіонами й містами України.
VIII
Обидві Сторони мають намір взаємодіяти у справі розвитку
різних форм регіонального й субрегіонального співробітництва.
Вони погоджуються в тому, що для створення єдиної спільної
Європи необхідним є прогрес у розвитку загальноєвропейської
інфраструктури (транспорт, зв'язок, енергетика). У співробітництві
з європейськими організаціями та сусідніми країнами вони
розглядатимуть можливості для поглиблення цих зв'язків.
Традиційно тісним зв'язкам в галузі транспорту
(автомобільного, залізничного, повітряного, морського і річкового)
природно надаватиметься особливе значення.
IX
З метою розширення і зміцнення дружніх зв'язків і
співробітництва між Україною і Німеччиною обидві Сторони
підтримуватимуть розвиток вільних контактів між своїми
громадянами, а також громадськими і політичними організаціями обох
країн. Вони мають намір спрощувати адміністративні процедури і
практику здійснення таких контактів, що має особливе значення для
взаємного пізнання і зміцнення взаєморозуміння народів обох
держав.
X
Обидві Сторони надають особливого значення розвиткові
взаємовигідного економічного співробітництва. Вони усвідомлюють
важливість створення відповідних загальних умов для розвитку
промисловості, сільського господарства і сфери послуг в Україні за
правилами ринкової економіки.
Україна і Німеччина прагнуть до широкого економічного і
промислового співробітництва. Вони надаватимуть підприємствам та
іншим суб'єктам господарської діяльності іншої Сторони у межах
діючого законодавства можливість вільної діяльності. Обидві
Сторони виступатимуть за багатосторонні й тісні контакти та
співробітництво між українськими і німецькими підприємствами та
іншими суб'єктами господарської діяльності.
Інтенсифікації економічних стосунків служитиме також
створення Бюро представника німецької економіки в Україні, яке
розпочне свою роботу у 1993 році в Києві, а також відкриття
відповідного бюро України в Німеччині.
Беручи до уваги процес оновлення, що відбувається в Україні,
німецька Сторона готова надати Україні підтримку словом і ділом у
створенні її орієнтованого на ринкову економіку майбутнього,
зокрема, в побудові і функціонуванні біржової справи. Обидві
Сторони будуть активно взаємодіяти в українсько-німецькій Раді з
питань співробітництва за участю провідних представників економіки
та високопоставлених представників двох країн на урядовому рівні з
метою розвитку двосторонніх економічних і ділових зв'язків та
підтримки процесу реформ в Україні під час переходу до ринкової
економіки.
Вони намагатимуться розширювати на тих же принципах
співробітництво також у галузі енергетики. З цією метою корисним
могло б бути створення консорціумів підприємців.
Обидві Сторони погоджуються в тому, що розвиток фінансових
відносин між Україною і Німеччиною потребує участі України, як
однієї з держав-правонаступниць колишнього СРСР, у врегулюванні
питань колишніх радянських боргів з державами, що виникли на
території колишнього Радянського Союзу, і у багатосторонньому
врегулюванні з кредиторами.
Україна і Німеччина підкреслюють значення правового і
соціального забезпечення процесу реформ. Німеччина пропонує свій
досвід як допомогу в становленні і розвитку державно-правових
структур в Україні, а також свій досвід в галузі заохочення праці,
соціального захисту та соціального партнерства, щоб тим самим
зробити внесок у сприяння процесові реформ в Україні.
Обидві Сторони надають великого значення взаємодії у
підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців і керівників у
сфері економіки й готові якісно поглиблювати та розширювати це
співробітництво.
XI
Обидві Сторони мають намір здійснювати на основі взаємного
інтересу широке співробітництво у сфері охорони навколишнього
середовища і екологічно нешкідливого використання природних
ресурсів.
Україна і Німеччина, враховуючи наслідки Чорнобильської
катастрофи, висловлюють свою велику зацікавленість у подальшій
тісній співпраці в галузі безпеки ядерної техніки, радіаційного
захисту, в мінімізації шкоди, заподіяної радіацією.
XII
Обидві Сторони заявляють про своє прагнення розвивати й
надалі культурне співробітництво у всіх сферах, включаючи освіту і
науку.
Вони підтверджують свою готовність забезпечити всім
зацікавленим особам вільний доступ до мови та культури іншої
Сторони і підтримувати відповідні державні, громадські та інші
ініціативи.
Турбота про культурні цінності однієї Сторони, що знаходяться
на території іншої Сторони, їх збереження є природним виявом нових
взаємин між Україною і Німеччиною. Вони погоджуються, що втрачені
або незаконно вивезені культурні цінності, що знаходяться на їхніх
територіях, будуть повернуті власникові або його правонаступнику.
XIII
Україна і Німеччина мають намір співпрацювати на двосторонній
і багатосторонній основі з метою боротьби з організованою
злочинністю, міжнародним тероризмом, незаконним виготовленням і
обігом наркотиків, а також з контрабандою, зокрема, що стосується
культурних цінностей.
XIV
Україна і Німеччина погоджуються полегшити доступ до могил,
їхнє збереження і догляд і сприяти іншій Стороні у межах можливого
у спорудженні померлим гідних меморіалів, що закликають до миру,
або кладовищ, і поставити їх під захист закону. Вони
підтримуватимуть співробітництво між організаціями, що піклуються
про поховання часів війни, на основі угоди про догляд за
захороненнями часів війни.
XV
Німеччина вітає прагнення України щодо реабілітації
національних меншин, які були депортовані з її території за часів
сталінських репресій та надання їм права повернутися в місця їх
колишнього проживання, а також сприяти їх компактному розселенню,
маючи на увазі, що права населення, яке там проживає, не будуть
обмежені.
Німеччина із задоволенням відзначає, що у цьому зв'язку
Україна надає можливість поселитись на її території також німцям,
які того бажають, і надалі сприятиме цьому процесові в межах своїх
можливостей. У ході поступального розселення німців в Україні
Німеччина в межах своїх можливостей надаватиме різнобічну допомогу
в культурній, соціальній, економічній, сільськогосподарській
сферах, в галузі регіонального планування, а також у зміцненні
міжнаціональної і етнічної спільності. Обидві Сторони будуть
співробітничати у цьому питанні на урядовому рівні.
Обидві Сторони погоджуються в тому, що сприяння процесу
компактного розселення для громадян України німецького походження,
які постійно проживають в Україні, або для німців, які туди
переселяються, має на меті, не заторкуючи їхнього права на виїзд,
допомогти забезпечити їм і їхнім дітям перспективу на майбутнє і
знайти батьківщину в Україні.
Україна і Німеччина погоджуються в тому, що українським
громадянам німецького походження в Україні, як і німецьким
громадянам українського походження в Німеччині, зважаючи на їх
вільний вибір, буде забезпечена можливість зберігати мову,
культуру, національні традиції, а також вільно сповідувати
релігію.
Обидві Сторони підтверджують, що забезпечення культурної
самобутності та життєвих прав цих осіб є важливою умовою розбудови
дружніх відносин. Виходячи з цього, вони створюватимуть умови і
полегшуватимуть в рамках чинного законодавства іншої Сторони
проведення заходів, що сприяють цим особам та їхнім організаціям.
XVI
Україна і Німеччина домовились найближчим часом врегулювати
практичні питання, що пов'язані з відкриттям та діяльністю
посольств у Києві і Бонні.
XVII
Виходячи з того, що Україна є однією з держав-правонаступниць
колишнього Радянського Союзу, обидві Сторони погоджуються
застосовувати міжнародні договори між Федеративною Республікою
Німеччина і Союзом Радянських Соціалістичних Республік у
відносинах між Україною і Федеративною Республікою Німеччина до
того часу, поки обидві Сторони не домовляться про інше відповідно
до їхнього законодавства. З цією метою вони продовжать свої
консультації.
Україна і Німеччина підтверджують, що ця Декларація не
торкається їхніх зобов'язань щодо договорів та союзів з іншими
державами.
Київ, 9 червня 1993 року
(підпис) (підпис)
Леонід КРАВЧУК Гельмут КОЛЬ



вгору