Про прокуратуру
Закон України; Перелік від 14.10.20141697-VII
Документ 1697-VII, чинний, поточна редакція — Редакція від 25.09.2019, підстава - 113-IX

3) {Дію пункту 3 частини другої статті 67 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} призначає членів Ради прокурорів України, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

4) затверджує Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів та положення про Раду прокурорів України;

5) {Дію пункту 5 частини другої статті 67 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} приймає положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

6) звертається до органів державної влади та їх посадових осіб із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності прокуратури;

7) розглядає інші питання прокурорського самоврядування та здійснює інші повноваження відповідно до закону.

3. Всеукраїнська конференція прокурорів приймає з питань, що належать до її компетенції, рішення, що є обов’язковими для Ради прокурорів України та будь-яких прокурорів.

Стаття 68. Порядок скликання всеукраїнської конференції прокурорів

1. Чергова всеукраїнська конференція прокурорів скликається Радою прокурорів України один раз на два роки. Позачергова всеукраїнська конференція прокурорів може бути скликана за рішенням Ради прокурорів України.

2. Делегати всеукраїнської конференції прокурорів та особи, запрошені на неї, повідомляються про день проведення конференції та питання, що виносяться на її розгляд, не пізніше ніж за тридцять днів до початку конференції.

Стаття 69. Обрання делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів

1. Делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів обирають:

1) збори прокурорів Офісу Генерального прокурора - шість прокурорів Офісу Генерального прокурораУкраїни;

2) збори прокурорів обласних прокуратур - по три прокурори від кожної обласної прокуратури;

3) збори прокурорів окружних прокуратур - по два прокурори від кожної окружної прокуратури.

2. Делегати на всеукраїнську конференцію прокурорів обираються шляхом таємного голосування простою більшістю голосів з числа вільно висунутих альтернативних кандидатів.

3. Збори прокурорів скликаються керівником відповідної прокуратури, є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості прокурорів цієї прокуратури, та приймають рішення більшістю голосів від загальної кількості прокурорів відповідної прокуратури.

Стаття 70. Порядок проведення всеукраїнської конференції прокурорів

1. Всеукраїнська конференція прокурорів є повноважною за умови присутності на ній не менш двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

2. Всеукраїнську конференцію прокурорів відкриває голова Ради прокурорів України, а в разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради прокурорів України.

3. Всеукраїнська конференція прокурорів обирає шляхом таємного голосування президію конференції, кількісний склад якої визначається рішенням конференції. Президія організовує роботу всеукраїнської конференції прокурорів.

4. Всеукраїнська конференція прокурорів обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи конференції, обирає лічильну комісію, секретаріат та інші робочі органи конференції.

5. Робота всеукраїнської конференції прокурорів протоколюється.

6. Рішення всеукраїнської конференції прокурорів приймаються більшістю голосів від загальної кількості обраних делегатів голосуванням. Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 67 цього Закону, приймаються конференцією шляхом таємного голосування.

7. Інші питання порядку проведення всеукраїнської конференції прокурорів регулюються регламентом, який приймається конференцією.

Стаття 71. Рада прокурорів України

1. У період між всеукраїнськими конференціями  прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.

2. До складу Ради прокурорів України входять тринадцять осіб, з яких:

1) два представники (прокурори) від Офісу Генерального прокурора;

2) чотири представники (прокурори) від обласних прокуратур;

3) п’ять представників (прокурорів) від окружних прокуратур;

4) два представники (вчені), призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

3. Рада прокурорів України є повноважною за умови обрання не менше дев’яти членів.

{Частину четверту статті 71 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019}

5. Прокурор, який перебуває на адміністративній посаді чи є членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.

6. Строк повноважень члена Ради прокурорів України становить п’ять років без права повторного обрання.

7. Члени Ради прокурорів України обирають на засіданні Ради із свого складу голову Ради прокурорів України, його заступника та секретаря.

8. Рада прокурорів України у період між всеукраїнськими конференціями  прокурорів організовує виконання рішень конференції, а також вирішує питання щодо скликання та проведення всеукраїнської конференції  прокурорів. Повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та положенням про Раду прокурорів України.

9. Рада прокурорів України:

1) {Дію пункту 1 частини дев'ятої статті 71 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру;

2) організовує впровадження заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності прокуратур;

3) розглядає питання правового захисту прокурорів, соціального захисту прокурорів та членів їхніх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;

4) розглядає звернення прокурорів та інші повідомлення про загрозу незалежності прокурорів, вживає за наслідками розгляду відповідних заходів (повідомляє відповідні органи про підстави для притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності; ініціює розгляд питання щодо вжиття заходів забезпечення безпеки прокурорів; оприлюднює заяви від імені прокурорського корпусу про факти порушення незалежності прокурора; звертається до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо);

{Пункт 5 частини дев'ятої статті 71 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019}

6) звертається з пропозиціями про вирішення питань діяльності прокуратури до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

7) здійснює контроль за виконанням рішень органів прокурорського самоврядування;

7-1) надає роз’яснення щодо додержання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності прокурорів, голови чи членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 72. Забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування

1. Забезпечення роботи всеукраїнської конференції  прокурорів, діяльності Ради прокурорів України здійснюється Офісом Генерального прокурора за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Запит про обсяг коштів, необхідних для забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування, подається до Офісу Генерального прокурора Радою прокурорів України.

{Частина друга статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019}

Глава 3. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження

Стаття 73. Статус відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

{Дію статті 73 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019}

1. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.

2. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

3. Порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

Стаття 74. Склад відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

{Дію статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019}

1. До складу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких:

1) п’ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція прокурорів;

2) дві особи (вчених) призначає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;

3) одну особу (адвоката) призначає з’їзд адвокатів України;

4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури.

2. Членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може бути призначений народний депутат України, представник Кабінету Міністрів України, центрального чи місцевого органу виконавчої влади, керівник, заступник керівника Тренінгового центру прокурорів України, суддя, працівник правоохоронного органу чи органу державного нагляду (контролю), прокурор, який перебуває на адміністративній посаді, а також більше однієї особи з числа наукових та науково-педагогічних працівників одного і того самого навчального закладу чи наукової установи.

3. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є повноважною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів.

4. Строк повноважень члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, становить три роки. Одна і та ж сама особа не може здійснювати повноваження члена комісії два строки підряд.

5. Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.

6. Члени відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, працюють на постійній основі і на час виконання своїх обов’язків відряджаються до комісії.

7. Умови оплати праці, соціального забезпечення членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії державних службовців. За членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які є прокурорами, зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів.

Стаття 75. Порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ

{Дію статті 75 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019}

1. З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається головою відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не пізніш як за три місяці до закінчення строку повноважень членів цієї комісії, призначених за квотою з’їзду.

Рішення про дату, час та місце проведення з’їзду голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, розміщує на веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і надсилає до відома до юридичних вищих навчальних закладів, юридичних факультетів вищих навчальних закладів та наукових установ.

2. Від кожного юридичного вищого навчального закладу, юридичного факультету вищих навчальних закладів та наукових установ у з’їзді беруть участь по одному делегату.

Про осіб, обраних делегатами, повідомляють голову відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не пізніш як за десять днів до дня з’їзду.

3. З’їзд є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

4. Відкриває з’їзд найстарший за віком делегат.

З’їзд шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.

5. Кандидати на посади членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які відповідають вимогам, передбаченим частинами першою та другою статті 74 цього Закону, визначаються за пропозицією делегатів з’їзду таємним голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні делегатів і включаються до бюлетеня для таємного голосування.

6. Призначеним на посаду члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду.

7. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення про призначення членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, що оприлюднюється на веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

8. Скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ у встановленому цієї статтею порядку проводиться виключно для цілей, передбачених цим Законом.

Стаття 76. Припинення повноважень члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

{Дію статті 76 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019}

1. Повноваження члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

3) вчинення дій, несумісних з посадою члена комісії;

4) зайняття посади, передбаченої частиною другою статті 74 цього Закону;

5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) його смерті.

2. Повноваження члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, припиняються:

1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення строку, на який його призначено, без необхідності прийняття рішення комісією;

2) з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5-8 частини першої цієї статті, - за рішенням комісії;

3) з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день смерті, без необхідності прийняття рішення комісією;

4) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - у день призначення на посаду, передбачену частиною другою статті 74, - без необхідності прийняття рішення комісією.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про припинення повноважень її члена з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання члена комісії обмежено дієздатним чи недієздатним.

Стаття 77. Повноваження відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

1. {Дію частини першої статті 77 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження:

1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, у тому числі вакантних та тимчасово вакантних;

2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку;

3) бере участь у переведенні прокурорів;

4) розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження;

5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2. {Дію частини другої статті 77 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, для здійснення своїх повноважень має право ознайомлюватися з документами, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян, громадяни, яким направлено запит відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, зобов’язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідну інформацію. У разі необхідності зазначений строк може бути продовжений до 30 днів, про що відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, повідомляє безпосередньо у запиті.

3. {Дію частини третьої статті 77 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прокурорів запитуваної інформації, вона може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.

4. Прокурор, щодо якого проводиться дисциплінарне провадження, не несе відповідальності за відмову давати пояснення стосовно себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Стаття 78. Організація роботи та проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

{Дію статті 78 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019}

1. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, обирає із свого складу з числа прокурорів таємним голосуванням голову комісії строком на три роки.

2. Голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує її роботу та головує на її засіданнях, визначає обов’язки заступника, веде засідання комісії, представляє її у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, з органами інших держав та міжнародними організаціями. Обов’язки голови відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі його відсутності виконує заступник голови.

3. Для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг. Положення про автоматизовану систему розподілу дисциплінарних скарг затверджується відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, за погодженням з Радою прокурорів України.

4. Секретар відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує підготовку її засідань та несе відповідальність за організацію діловодства.

5. Засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання комісії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дев’яти членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

6. Голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначає дату, час і місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, перелік питань, що вносяться на засідання, і не пізніш як за п’ять днів до засідання повідомляє про це інших членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та забезпечує розміщення цих відомостей на її веб-сайті з урахуванням вимог, передбачених частиною четвертою статті 45 цього Закону.

7. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу, передбаченого цим Законом. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладаються в письмовій формі.

8. У рішенні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, зазначаються дата і місце його прийняття, члени комісії, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у засіданні. За наявності окремої думки, вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає.

9. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, підлягає оприлюдненню на її веб-сайті у триденний строк з дня його прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

10. Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, на таке оскарження.

Стаття 79. Забезпечення діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження

{Дію статті 79 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019}

1. Організаційне забезпечення діяльності відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, здійснюється її секретаріатом.

2. Питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також умови оплати праці працівників секретаріату, умови їх побутового забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 80. Тренінговий центр прокурорів України

1. Тренінговий центр прокурорів України є державною установою, що здійснює підвищення кваліфікації прокурорів.

На Тренінговий центр прокурорів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

Для забезпечення підвищення кваліфікації прокурори можуть відряджатися до Тренінгового центру прокурорів України.

2. Тренінговий центр прокурорів України є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, який затверджується Генеральним прокурором.

Генеральний прокурор призначає та звільняє з посад керівника Тренінгового центру прокурорів України та його заступників.

3. Тренінговий центр прокурорів України функціонує при Офісі Генерального прокурора і може мати регіональні відділення.

Розділ IX
СОЦІАЛЬНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОКУРОРА ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

Стаття 81. Заробітна плата прокурора

1. Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

2. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов’язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.

3. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

4. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом:

1) прокурора обласної прокуратури - 1,2;

2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

5. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі:

1) Генерального прокурора - 1,7 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;

2) першого заступника Генерального прокурора - 1,5 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;

3) заступника Генерального прокурора - 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;

4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;

5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора;

6) керівника обласної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;

7) першого заступника керівника обласної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;

8) заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;

9) керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;

10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора обласної прокуратури;

11) керівника окружної прокуратури - 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;

12) першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;

13) заступника керівника окружної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;

14) керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,27-1,20 посадового окладу прокурора окружної прокуратури;

15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури - 1,17-1,10 посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

6. Посадовий оклад прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро України, що здійснює досудове розслідування.

7. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Частину восьму статті 81 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019}

9. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 82. Відпустка прокурора

1. Прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

2. Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

3. Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.

4. Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв’язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 83. Матеріально-побутове забезпечення прокурора

1. Після призначення на посаду прокурор, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження прокуратури.

2. Прокурор та члени його сім’ї користуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку безоплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї прокурора, які проживають разом з ним, обслуговуються у тих медичних закладах, що й прокурор.

3. Прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

{Частину четверту статті 83 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019}

Стаття 84. Заходи соціального захисту прокурора

1. Прокурор підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Поховання прокурора, який загинув (помер) у зв’язку з виконанням службових обов’язків, або звільненого з посади, який помер внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються органам прокуратури у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. За сім’єю загиблого зберігається право на одержання житла на умовах і підставах, що існували на час загибелі прокурора.

3. За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

Стаття 85. Матеріально-побутове забезпечення та соціальний захист працівників органів прокуратури

1. Розмір посадових окладів, надбавок за вислугу років та інших виплат працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Питання матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту працівників органів прокуратури, не врегульовані цим Законом, визначаються Законом України "Про державну службу" та іншими законодавчими актами.

{Абзац другий частини другої статті 85 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019}

{Абзац третій частини другої статті 85 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019}

Стаття 86. Пенсійне забезпечення працівників прокуратури

1. Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;



вгору