Закон України

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”

Дата набуття чинності:
7 травня 2009 року

Законом вносяться зміни до частини 2 статті 106 Кримінально-процесуального кодексу України, згідно яких при наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано також у разі, коли місце проживання чи перебування такої особи не зареєстровано.

Передбачено, що привід обвинуваченого без досудового виклику може бути застосований також у випадках, коли його місце проживання чи перебування не зареєстровано (зміни до частини 2 статті 136 Кримінально-процесуального кодексу України).

Відповідно до змін, які вносяться до статей 151 та 154-1 Кримінально-процесуального кодексу України, підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися, зокрема, із зареєстрованого місця проживання чи перебування. З метою забезпечення належного виконання передбачених вище зобов’язань підозрюваного або обвинуваченого може вноситися застава.

Відповідно до Закону, при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, також відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування (зміни до статті 25 Кодексу законів про працю України).

Вносяться зміни до статей 197, 199, 204 та частини 1 статті 211-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даними змінами, зокрема, встановлено, що проживання громадян без реєстрації місця проживання чи перебування, а також допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, або громадянами проживання громадян без реєстрації місця проживання чи перебування, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Передбачено, що у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце проживання чи перебування матері дитини, запис про матір та батька дитини провадиться за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (зміни до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України). Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме дитині призначається тимчасова державна допомога (зміни до частини 8 статті 181 Сімейного кодексу України).

Законом внесено зміни до статей 56 та 93 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно яких особи, засуджені до обмеження або позбавлення волі, відбувають покарання у відповідних виправних місцях, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.

Відповідно до Закону при відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю інваліду, направленому за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю адміністрація підприємства (об'єднання), установи і організації відшкодовує витрати на його проїзд до місця роботи і назад до місця, де він проживає (зміни до частини 2 статті 24 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).

Шляхом внесення змін до частини 1 статті 85 Закону України „Про пенсійне забезпечення” встановлюється, що пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Законом вносяться зміни до статей 22 та 32 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно цих змін не вимагається наявність прописки для забезпечення першочергового вступу до житлово-будівельних (житлових) кооперативів осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Києві та курортних місцевостях. Крім того, на таких осіб також поширюється дія статті 32 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначається порядок забезпечення жилими приміщеннями громадян, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються). При цьому проживання без реєстрації місця проживання громадян, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються), не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік і наданні житла в будь-якому населеному пункті України.

Передбачено, що індивідуальні сільські забудовники користуються державним пільговим кредитом за умови проживання на землях сільських населених пунктів або переселення до сільської місцевості (зміни до статті 11 Законі України „Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”).

Частина 1 статті 20 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” викладається в новій редакції, відповідно до якої, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються також особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (зміни до частини 7 статті 10 Закону України „Про відпустки”).

Вносяться зміни до статті 11-1 Закону України „Про виконавче провадження”, згідно яких сторони виконавчого провадження також зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження. Відповідні зміни також вносяться до статей 19, 20, 40, 42, 68 та 85 Закону України „Про виконавче провадження”.

Встановлено, що у разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання (зміни до статей 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).

Внесено зміни до статті 14 Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, згідно яких, при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідним органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Передбачено, що якщо протягом трьох місяців після закінчення строку депутатських повноважень народний депутат змінив місце проживання, то державна служба зайнятості першочергово пропонує його дружині (чоловіку) рівноцінну роботу (службу) за її (його) бажанням і згодою. Також народному депутату та членам сім'ї, які проживають разом з ним і перебувають на день розпуску Верховної Ради України поза межами їх місця проживання, забезпечується безкоштовний проїзд і безкоштовний провіз належного їм майна до місця проживання народного депутата. Після переходу на постійну роботу у Верховну Раду України народні депутати та члени їх сім'ї, у разі перебування на обліку тих, які потребують поліпшення житлових умов за місцем попередньої роботи чи проживання до обрання народним депутатом, з обліку не знімаються (зміни до статей 20, 21 та 35 Закону України „Про статус народного депутата України”).

Відповідно до змін, які вносяться до статті 8 Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”, до груп із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз відносяться також бездомні люди.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства (зміни до частини 2 статті 5 Закону України „Про фермерське господарство”).

Відповідно до змін, персональна облікова картка особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, повинна містити відомості про місце проживання із зазначенням адреси (зміни до частини 3 статті 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). Відповідні зміни також вносяться до статті 54 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, до статей 18 та 21 Закону України „Про іпотеку”, частини 3 статті 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність”.

Згідно Закону, до відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, також відносяться відомості про місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси (зміни до частини 2 статті 7 Закону України „Про доступ до судових рішень”).

Органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані здійснювати реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання чи перебування призовників і військовозобов'язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання (зміни до частини 2 статті 38 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу”).
Увага! Інформація застаріла через те, що цей розділ тимчасово не оновлюється!


вгору