Третя безпечна країна — країна, в якій особа перебувала до прибуття в Україну, за винятком випадків транзитного проїзду через територію такої країни, і могла звернутися з клопотанням про визнання біженцем чи отримання притулку, оскільки така країна:
дотримується міжнародних стандартів з прав людини у сфері притулку, які встановлені міжнародно-правовими актами універсального та регіонального характеру, включаючи норми про заборону тортур, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
дотримується міжнародних принципів стосовно захисту біженців, які передбачені Конвенцією про статус біженців 1951 року та Протоколу про статус біженців 1967 року, враховуючи принцип невислання;
має національне законодавство у сфері притулку та біженців, і її відповідні державні органи визначають статус біженця та надають притулок;
забезпечить особі ефективний захист проти вислання і можливість звертатися за притулком та користуватися ним;
погоджується прийняти особу і забезпечити їй доступ до процедури визначення статусу біженця чи надання притулку.