Концентрації — зосередження, скупчення ризику, тобто його нерівномірний розподіл між об'єктами. Концентрація виникає, коли актив або зобов'язання банку, які характеризуються певним спільним фактором, перевищують певну межу його капіталу. До таких факторів можуть належати:
зобов'язання перед одним позичальником або невеликою групою споріднених позичальників;
надання кредитів двом або більше позичальникам на фінансування одного і того самого проекту, в одній галузі або в пов'язаних галузях чи групі пов'язаних між собою підприємств;
інвестиція (-ї) банку в один проект, в одну галузь або в групу споріднених галузей, або в групу споріднених підприємств;
один тип застави, що використовується для забезпечення зобов'язань перед банком;
спільне джерело погашення кількох кредитів або інвестицій;
депозити (вклади) та/або інші зобов'язання, незалежно від їхніх умов, перед однією особою або групою пов'язаних між собою осіб.